РОЗРОБКА МАРШРУТУ ПІШОХІДНОГО ПОХОДУ І КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ПО ХОЛОДНОМУ ЯРУ

Опис документу:
На допомогу керівникам туристичних груп та гуртків, які працюють з юними туристами, подаю авторську розробку МАРШРУТ ПОХОДУ І КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ПО КАМ`ЯНСЬКОМУ, ЧИГИРИНСЬКОМУ ТА СМІЛЯНСЬКОМУ РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ. Головною метою розробки є національне виховання яке формує свідомого громадянина, патріота, набуття молодим поколінням соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді потреби й уміння жити у громадянському суспільстві.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

РОЗРОБКА МАРШРУТУ ПІШОХІДНОГО

ПОХОДУ І КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ

ПО ХОЛОДНОМУ ЯРУ

На допомогу керівникам туристичних груп

та гуртків, які працюють з юними туристами

МАРШРУТ ПОХОДУ І КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ

ПО КАМ`ЯНСЬКОМУ, ЧИГИРИНСЬКОМУ ТА

СМІЛЯНСЬКОМУ РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Вид туризму : пішохідний

Протяжність : 133 км.

Тривалість : 9 днів

Нитка маршруту : м.Кам`янка – с.Грушківка – х.Буда – с.Матвіївка –

х.Вдовичине – с.Суботів – с.Новоселиця – с.Медведівка –

с.Мельники – Холодний Яр ( Мотронинське городище ) –

с.Лубенці – х.Греково – с.Куликівка – с.Плескачівка –

х.Шевченко - х.Сокирно – с.Жаботин – с.Флярківка –

с.Ребедайлівка – м.Кам`янка.

Приблизний розподіл по днях :

  1. день : м.Кам`янка – п/табір с.Грушківка ( 18 км. ).

  2. день : с.Грушківка – х.Буда ( 3 км. ) – с.Матвіївка ( 12 км. ).

  3. день : с.Матвіївка – х.Вдовичине ( 5 км. ) – с.Суботів ( 5 км. ).

  4. день : с.Суботів – с.Новоселиця ( 10 км. ) – с.Медведівка ( 10 км. ).

  5. день : с.Медведівка – с.Мельники ( 7 км. ) – Атаманський парк (озеро) ( 3 км. ).

  6. день : Днівка. Атаманський парк – центр Холодного Яру ( 6 км. ) – пам`ятник

Холодноярським партизанам ( 4 км. ) - Мотронинський монастир ( 2 км.)

7. день : Атаманський парк ( озеро ) – с.Лубенці ( 5 км. ) – с.Чубівка ( 7 км. ).

  1. день : с.Чубівка – х.Греково ( 2 км. ) – с.Куликівка ( 3 км. ) – с.Плескачівка (5 км. ) –

х.Шевченко ( 3 км. ) – х.Сокирно ( 4 км. ).

  1. день : х.Сокирно – с.Жаботин ( 6 км. ) – с.Флярківка ( 4 км. ) – с.Ребедайлівка ( 4 км. )

м.Кам`янка ( 5 км. ).

КРАЄЗНАВЧІ ВІДОМОСТІ.

Місто Кам`янка – засноване на початку ХУІІ століття селянами з Поділля, Волині, Галичини, тікаючи від панської сваволі, оселялися в тутешніх лісах та по кам`янистим берегах р. Тясмин. Звідси й назва поселення.

Нині місто Кам`янка розтягнулося по обидві сторони річки Тясмин. На березі струмка Тарапунка, що впадає в річку Тясмин, стоїть своєрідної форми водяний млин – пам`ятка історії й архітектури ХІХ ст. Млинок, побудований в 1825 році майстрами Калузької губернії – казенними селянами В.Гавриловим і Є.Дмитрієвим.

Саме з млинком пов`язують відомий донос Шервуда на декабристів. Механік Шервуд був запрошений до Кам`янки для ремонту цього водяного млинка і, ввійшовши в довір`я до сім`ї Давидових, мав змогу слухати вільнолюбиві розмови членів таємного товариства, що збирались тут на свої наради. В центрі міста на схилі крутої гори розташований парк імені Декабристів. Це залишки великого парку, що був закладений з листяних і хвойних порід у кінці ХУІІІ ст. навколо поміщицького будинку, що стояв на горі.

Однією із архітектурних прикрас парку садиби Давидових був і Грот, який побудований в кінці ХУІІІ ст. ця романтична споруда знаходиться в одному із затишних куточків парку, ближче до річки, звідси відкривається вид на Кам`янку. На високому правому березі річки Тясмин, у густому парку стоїть один із найстаріших пам`ятників Кам`янки, так званий Зелений будиночок, споруджений на початку ХІХ ст., як один із флігелів садиби Давидових.

м. Кам'янки, Тростянка була улюбленим місцем відпочинку і щоденних прогулянок П.І.Чайковського, який вважав, що день прожитий без лісу – марний день. Група відвідає скелю посередині Тясмину де любив відпочивати й писати поезію О.С.Пушкін, побаче скульптурну композицію декабристів, та будинок, управляючого в якому, жив П.І.Чайковський, нині в цьому будиночку знаходиться історичний музей, в якому є меморіальна кімната композитора.

Село Грушківка . Село відоме з 1756 р. Про назву села немає достовірних документів, але легенди розповідають про те, що давним давно там, де міститься село, проходив чумацький шлях, В цій місцевості протікала невеличка річка Косарка, а біля неї росла велика груша, де стомлені чумаки сідали відпочивати. Потім один із них поселився в цій місцевості біля груші. До нього приєдналися й інші, і так виросло поселення, яке одержало назву Грушківка.

Хутір Буда. 18 червня 1943 р. фашистські кати увірвалися на хутір і спалили його. Вони замордували, закопали живими 82 жителі. Пам'ятник загиблим знаходиться недалеко від кремезного дуба, вік якого більше тисячі років, висота 21 м., його ледве можуть охопити 7 осіб.

Між хутором Буда і селом Мельники знаходиться Мотронинське городище – центр урочища Холодний Яр. За деякими даними в давні часи тут проживало від 16 до 24 тисяч чоловік. Пам`ятником архітектури на території городища є Троїцька церква Мотронинського монастиря, яка в 60-і роки була реставрована за малюнком Т.Г.Шевченка. Зараз це діючий монастир.

Хутір Вдовичине. В роки Великої Вітчизняної війни тут було партизанське село. Вранці 19 жовтня 1943 року карательні загони оточили село і розстріляли його мешканців, Загинуло 476 вдовичан, із них 171 – діти віком до 15 років. Біля дороги, на хуторі Дяківка, на місці колишнього колодязя, куди фашисти вкинули живими 26 мирних жителів села, встановлено пам`ятник.

Село Суботів. Перша письмова згадка про Суботів належить до початку ст. З Суботовим пов`язано багато сторінок життя і діяльності Богдана Хмельницького. Свої дитячі роки майбутній гетьман провів у Суботові.

Із Суботовим пов`язано багато видатних подій періоду визвольної війни українського народу 1648-1654 рр.. Неподалік від центру села, куди збігаються всі вулиці, у глибокій долині над струмочком, що тече до Тясмину, стоїть три криниці. Їх викопано за часів Б.Хмельницького. Ці криниці є символом дружби трьох народів – українського, російського і білоруського.

У Суботові 27 липня 1657 року в Іллінській церкві гетьмана було поховано, як заповідав небіжчик. Зараз тут музей Б.Хмельницького. Невідомо, чи труна Хмельницького залишилась на місці поховання.

Село Новоселиця. Перші відомості про Новоселицю зустрічаються під 1664 роком. Під час Великої Вітчизняної війни жителі Новоселиці брали активну участь у партизанському русі. Чмирівка є батьківщиною героя громадянської війни І.Н.Дубового та командира партизанського загону, що в роки Великої Вітчизняної війни базувався в Холодному Яру, П.А.Дубового.

Поблизу сіл Новоселиця та Полуднівка знайдено поселення доби неоліту, городище та кургани періоду середньої бронзи. Біля села Чмирівка – городище скіфських часів.

Село Медведівка. Назва походить від річки Медведки і однойменного з нею урочища. У 1649 р. тут була створена козацька сотня. Після визвольної війни 1648-1654 рр.. Б.Хмельницький одержав її від царського уряду у власне користування. Село Медведівка, Холодний Яр і Мотронинський монастир були місцем активних дій, повсталих під час Коліївщини. Тут народився Максим Залізняк, один із ватажків повстання. Збереглася Залізнякова криниця. Це село відвідував Т.Г.Шевченко. З пам`яток старовини можна оглянути залишки земляних валів і печери біля дільничної лікарні, пам`ятник архітектури ХІХ ст. – кам`яну церкву. На околиці села стоїть кілька вітряних млинів, один із них діючий.

Село Мельники. Розташоване вздовж Холодного Яру, по обидва боки річки Сріблянки. У писемних джерелах Мельники згадують 1629 роком. За народними переказами мешканці села ставили на річці водяні млини і мірошникували. Звідси і назва села Мельники. В роки визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. вони входили до складу Медведівської сотні Чигиринського полку. Один із сподвижників Максима Залізняка – Семен Неживий – проживав у Мельниках.

Сюди в 1843 та 1845 рр.. приїздив Т.Г.Шевченко. Матеріал своїх вражень поет використовував у творах “ Холодний Яр ”, “ Гайдамаки ”, “ Заступила чорна хмара ” та в малюнку “ Мотронинський монастир ”.

Під час Великої Вітчизняної війни мельниківці діяли в партизанських загонах П.Дубового та І.Боровикова.

Холодний Яр. Козацька земля Чигиринщини, земля славного сина України гетьмана Богдана Хмельницького, який очолив визвольну війну українського народу 1648-1654 рр., здійснив вікову його мрію про можливість створення окремої української держави. Тут зароджувалася Коліївщина – народне повстання проти національного і феодального гноблення польської шляхти. Стежки Холодного Яру пам`ятають Т.Г.Шевченка.

До пам`ятних місць Холодного Яру відносять: Гайдамацький ставок, Мотронин монастир, Пам`ятник народним месникам, Кам`яна стела, Козацький цвинтар, Могила Йосипа Шелеста, Вали, Склик, Дуб Т.Г.Шевченка, Козацький дуб, кургани і т.д.

Село Лубенці. Одержало таку назву за однією з версій через те, що тут була річка з назвою Лубна. Другий переказ пов`язує назву з польським паном Лубенським, який був посаджений панувати на цих землях польським магнатом Жаботинським.

Хутір Грекове. Існує дві версії. Одна з них, що назва походить від греків-поселенців, які перебували тут у полоні і були зайняті насипанням валів від монастиря аж до р. Тясмин. Там і нині вони збереглися й засвідчують прадавню історію. А друга, що назва походить від “ пристані ”, яка знаходилася біля хутора, на якій жили колись греки і причалювали їх кораблі ( насправді це городище Чорноліської культури ІХ-ХІ ст. до н.е.) досліджене у 50-х роках

ХХ ст.

Село Куликівка. Назва походить від того, що в заплаві річки водилося багато куликів. А от за іншою версією перекази засвідчують, що назва села походить від польського пана Куликовського.

Село Плескачівка. Ім`я – прізвисько. Розповідають, що першим тут на хуторі оселився дід-гончар. Він плескав чи, то виплескував глину, ліпив горшки. Тому гончареві дали прізвисько – Плескач. А згодом і село стали називати Плескачівкою, а річку – Плескачкою.

Хутір Шевченко. З 1939 р. носить ім`я великого Кобзаря. Донедавна – хутір. В історії відомий під різними назвами: Вали, Куліша, Шевченка. Вали ( залишки городища ) – земляний насип навколо населеного пункту, а також характер місцевості: горби, хвилі в різних напрямках, порізані ярами, валами.

Хутір Сокирне. Відоме із середини ХІХ ст. Народна версія, записана з уст оповідачки Дарії Ильковни Завертайло. Назва виникла тому, що жив такий Сокирний – єврейчик, який мав поблизу Черкас пристань подібної назви. А в цьому хуторі він відкрив шинок, і від власника і пішла назва хутора. Існує ще одна версія про те, що існувала в хуторі хата, де лісоруби зберігали свої сокири.

Село Жаботин. Територія села Жаботин заселена здавна. На його околицях виявлено городище доби пізньої бронзи, досліджено кургани й поселення раньоскіфських часів, на якому знайдено 7 жител і 2 культові споруди УІІІ-УІІ ст. до н.е.

Заснований Жаботин у кінці ХУІ – на початку ХУІІст. Перша писемна згадка про Жаботин як містечко належить до 1643 року. На той час воно вважалося центром Жаботинського ключа Чигиринського староства. Назва села походить від двох версій. Найбільше ймовірна перша, що за панування польської шляхти у володіння це село отримав пан Жаботинський. Інша версія, що поблизу р. Жаб`янки водилося безліч жаб, і щоб відгородити свою садибу козак Іван побудував тин. І від того пішла назва цього села.

ОПИС МАРШРУТУ.

Туристи починають похід з м.Кам`янки, де знайомляться з історією міста. Початок маршруту пролягає по стародавніх городищах, що простяглися від Кам`янки до с.Грушківки. Протяжність даного маршруту до центра села складає 11 км. Перепочивши та ознайомившись із історєю населеного пункту туристи продовжують рух в сторону Холодного Яру, до місця першої ночівлі, а це ще 7 км до бувшого оздоровчого табору, який знаходиться в урочищі Маляреве. На території табору є джерело, що сприятиме в приготуванні їжі, як на вечерю, так і на сніданок другого дня.
Другий день розпочинається рухом у сторону х.Буди – 3 км., де біля тисячолітнього дуба буде зроблено відпочинок, ознайомлено про страшні події воєнних лихоліть та знущань над жителями хутора. Потім по ґрунтовій дорозі рухаються в сторону с.Матвіївки, а це 12 км. В цьому населеному пунктів зупиняються на другу ніч.
Від с.Матвіївка до х.Вдовичиного туристи ідуть паралельно до асфальтованої дороги 5 км. На хуторі робиться привал і проводиться зустріч з місцевими краєзнавцями й ознайомитися з історією хутора. Дійшовши до другого ставка хутора, біля нього стоїть пам`ятник жертвам Вдовиченської трагедії, група зупиняється на обід. Тут зручне місце для днівки: є вода, можна рибалити й купатися. Відпочивши, готуються до переходу в село
Суботів ( 5 км. ).

Тут туристи відвідають Ільїнську церкву, могилу сина Богдана Хмельницького Тимоша, розкопки маєтку сім`ї Хмельницьких, також три криниці, де і зупиняться на ночівлю.

Вранці повернувшись на дорогу,група продовжує шлях до с. Новоселиця 10 км. В селі відпочиває, знайомиться з історією села і готується до переходу в село Медведівку (10 км. ). В с.Медведівці Знайомляться з історією села, відвідують історичні пам`ятки, Можна оглянути церкву, пам`ятник ХІХ ст., пам`ятник М.Залізняку, відкритий у 1993 році, а потім спустившись ліворуч до р. Тясмин, туристи ночують.

Вранці група вирушає в напрямку с. Мельники ( 7 км.) , але перед тим як входити в село група робить привал біля автобусної зупинки, є огороджене парканом джерело, яке місцеві жителі вважають цілющим. Після відпочинку продовжує свій шлях а минувши центр села та, піднявшись на гору, із якої відкривається мальовничий краєвид на Холодний Яр, видно Троїцьку церкву.

Від Троїцької церкви Мотронинського монастиря по дорозі, яка веде до Креселецького лісничества, пройшовши до пам`ятного знаку “ Печери “, група звертає ліворуч і сходить до греблі невеликого озерці. Тут є зручне місце для організації ночівлі. У вершині озерця є обладнане джерело, де можна брати воду, Тут туристи влаштовують днівку, відвідують пам`ятні місця Холоднояр`я.

Коли спускатись по дорозі з Мотронинського городища, то по обидва боки дороги можна побачити вали, які захищали монастир від нападників, внизу біля Креселецького лісництва, можна зробити привал, оглянути пам`ятник Т.Г.Шевченку, ознайомитись зі стендами, які розповідають про флору й фауну Холоднояр`я, напитись холодної колодязьної води і запастись нею на дорогу.

Після дньовки туристи вирушають у напрямку Лубенців 3-4 км., знайомляться з населеним пунктом, відвідують могили невідомого солдата, оглядають обеліск слави, зустрічаються із старожилами села. Після обіду продовжують рухатись в напрямку до с.Чубівки 7 км. зупинка на ночівлю біля Онуфрійовського чоловічого монастиря.

Наступний день дороги пролягає через найдавніші городища Кам`янського району, що знаходяться поблизу хутора Греково. При проходжені до с.Куликівки 3 км. можна зупинитися на окраїні села з сторони х. Грекова у садибі Хижняка Левка Адамовича, який є учасником партизанського руху в роки війни в Холодному Яру та запастися водою для дальшого руху.

З Куликівки туристи направляються до с. Плескачівки 5 км. знайомляться від місцевих краєзнавців з історією походження назви с. Плескачівки проводять зустрічі з учасниками бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни роблять привал на обід, а потім продовжують рух до хутора Шевченка 3 км. На хуторі Шевченка, якщо є пам`ятні місця то відвідують їх, якщо ж не має то знайомляться з історією від місцевих краєзнавців і продовжують рух до хутора Сокирно 4 км. На хуторі Сокирно, якщо спуститися в яри, то туристи прийдуть до найдавнішого із джерел у цій окрузі , що в народі говорять як “ свячена криничка ”, місце звідки беруть воду для виготовлення мінеральної води “ Черкаська ”. Тут туристи і стають на ночівлю.

Від хутора до села Жаботина 6 км. ідуть паралельно дороги, проходячи урочище “ молошне ”, спускають мимо колишнього туберкульозного санаторію і виходять до центру села, де знайомляться з найдавнішою історією села. Так як цей населений пункт у районі на старіший по часу виникнення. Після цього туристи рухаються в сторону села Флярківки 4 км. проходячи до урочища що знаходиться між с.Флярківкою - с. Михайлівкою та с. Ребедайлівкою, де стають на обід у джерела, що носить назву “ Тарасове джерело”, говорять, що ще в ХІХ ст. ще разом із своїм дідом проходив тут Т.Г.Шевченко пили тут воду чистили криничку тому така назва. Є тут і велетень дуб, що був тоді посаженний Т.Г.Шевченком. В другій половині дня ближче туди до вечора туристи вирушають до

м. Кам`янки, щоб подолати останні 5 км.

СХЕМА МАРШРУТУ.

Л І Т Е Р А Т У Р А.

1. Методичка. Розробка маршруту пішохідного походу. Заїка С.П.,

Рясик С.І. м. Черкаси . 1995 р.

2. Місто на скелястих берегах Тясмину. Кам`янка, 1999 р.

3. Смілянщина. В.С. Княжев . Сміла, 1998 р.

4. Стежками Холодного Яру. І.І.Ушета, К.1988 р.

5. Історія міст і сіл. Черкаська область. 1972 р.

6. Краєзнавець Черкащини. Журнал № 2,3,4,5. 1991, 1992, 1993, 1995.

7. Наш рідний край. 1993 р.

8. Шевченків край. К, 1989 р.

7

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Всеосвіті 3 роки!

Святкуємо гучно та з подарунками!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

до розіграшу подарунків залишилось
00
00
00
00