Розробка для гуртка радіоконструкторів - Радіопередавач та радіоприймач Сі-Бі діапазону
Початківцям радіоаматорам бажано повторювати схеми, які легко налаштувати. Запропоновані авторами схеми налаштовується досить просто: всього два резистори необхідно підібрати в радіопередавачі і два резистори в радіоприймачі. Радіостанції Сі-Бі діапазону (громадянський діапазон) є у продажу та їх немає необхідності реєструвати в інспекції електрозв'язку, після придбання; тому і вибрано цей діапазон. Частота може бути будь-якою, із «сітки С» європейського частотного стандарту (26,965…27,965 МГц). Приймач має гарну чутливість завдяки застосуванню надрегенеративного детектора та розмова перед мікрофоном радіопередавача невеликої потужності добре чути на відстані 700 м на відкритій місцевості.Радіопередавач та радіоприймач живляться від батарей типу «Крона ВЦ». У порівнянні з загальновідомими схемами, де використовуються окремі каскади із загальним емітером в підсилювачах низької частоти (ПНЧ) дані схеми містять меншу кількість радіоелементів завдяки застосуванню каскадів з безпосереднім зв'язком транзисторів, причому режим встановлюється лише одним резистором, що задає струм бази першого транзистора. Принципова електрична схема радіопередавача наведена на рис.1. На транзисторах VT1 та VT2 зібраний двокаскадний мікрофонний підсилювач. Оптимальний режим роботи двокаскадного ПНЧ на транзисторах із безпосереднім зв'язком встановлюється підбором резистора R1. Практично налаштування ПНЧ проводиться наступним чином: відключивши мікрофон BM1, подаємо на вхід підсилювача синусоїдальний сигнал частотою 400 ... 1000 Гц з напругою 5 ... 10 мВ і прослуховуємо сигнал на виході ПНЧ високоомними навушниками (ТОН 2М), підключивши їх через R6. Підбираючи величину резистора R1 досягаємо максимальної гучності.Для цього замість резистора R1 тимчасово необхідно запаяти ланцюжок з резистора на 30...47 кОм і підстроювального резистора на 470 кОм.Після налаштування ланцюжок необхідно випаяти, заміряти та взяти номінал резистора найближчий до виміряного. Слід зазначити, що з неправильно обраному режимі зміщення ПНЧ взагалі працює.Як мікрофон автори використали телефонний капсуль диференціальної системи на 50 Ом, фірми «TESLA»; мікрофон ДЕМШ-1А також можна застосувати. З виходу ПНЧ сигнал надходить на базу транзистора VT3, де зібрано високочастотний генератор на 27 МГц. Модуляція в такій схемі змішана, тобто і амплітудна і частотна, але на надрегенеративний приймач сигнал чутно з гарною якістю. Генератор зібраний по класичній схемі з ємнісним зворотним зв'язком за рахунок ємності С9 між колектором і емітером транзистора VT2. Слід зауважити, що зі збільшенням ємності конденсатора С9 позитивний зворотний зв'язок буде більшим, тобто умови для збудження більш сприятливі. Підбором величини резистора R8, що задає струм зміщення транзистора VT3, досягаємо максимальної потужності на передачу. Для цього замість резистора R8 тимчасово необхідно запаяти ланцюжок з резистора на 18...24 кОм та підстроювального резистора на 100 кОм. Після налаштування ланцюжок необхідно випаяти, заміряти та взяти номінал резистора найближчий до виміряного. Контролювати роботу радіопередавача можна за допомогою найпростішого індикатора електромагнітного випромінювання. Котушка L1, безкаркасна, містить 10 витків дроту ПЕВ ø 0,8 мм, намотаних на оправці діаметром 9 мм. Після намотування знімається з оправки і розсуваються витки з кроком 0,4 мм. Найкращий результат буде отримано, якщо застосувати посріблений провід такого самого діаметра. Підстроювання частоти проводиться підстроювальним конденсатором С10. Конденсатор С10 краще застосувати з повітряним діелектриком. У контурі беруть участь конденсатори С8 С10 і частково С9 С11. Як антена використовується шматок мідного дроту довжиною 2,77 м, тобто одна четверта від довжини хвилі. Принципова електрична схема приймача наведена на рис. 2. На транзисторі VT1 зібрано надрегенеративний детектор на частоту 27 МГц. Як відомо, надрегенеративні приймачі детектують сигнали як з амплітудною, так і частотною модуляцією. Схема надрегенеративного детектора типова. У цій схемі надрегенеративне посилення, генерація на високій частоті, генерація допоміжної (гасящої) частоти, детектування відбуваються в одному каскаді. Частота самогасіння 50...100 кГц. Як відомо, надрегенеративні радіоприймачі мають характерний "суперний" шум; який зникає при надходженні сигналу на вхід приймача та точному налаштуванні на радіостанцію. Чутливість надрегенератора досить висока і описаний вище передавач добре чутно на відстані 700 м на відкритій місцевості. Налаштування зводиться до налаштування коливального контуру L1, С4 + С7 + С5 (частково) за допомогою КЗЕ (С7) на робочу частоту. Підбираючи величину опору резистора R1, домагаємося оптимального режиму роботи транзистора надрегенератора. В авторському варіанті застосований транзистор VT1 з коефіцієнтом передачі постійного струму h21е рівний 170, при цьому оптимальна величина R1;при якій отримана максимальна чутливість - 30 кОм. У схему введено стабілізатор напруги на стабілітроні VD1, завдяки цьому режим роботи транзистора стабільний. Котушка L1, безкаркасна намотується посрібленим дротом ø 0,8 мм на оправлення діаметром 9 мм. і містить 10 витків; намотування з кроком 0,4 мм. Якщо транзистор VT1 має невеликий коефіцієнт передачі h21е, може виникнути необхідність збільшення величини ємності конденсатора С5, за рахунок якого утворюється позитивний зворотний зв'язок. При збільшенні величини ємності конденсатора С5 збільшується глибина зворотного позитивного зв'язку, що сприяє виникненню генерації. Перевірити наявність генерації в надрегенеративному детекторі можливо за допомогою індикатора електромагнітного випромінювання, торкнувшись одним із «плеч» індикатора до гнізда Гн1 надрегенеративного приймача. Якщо немає генерації, необхідно підібрати величину резистора R1;і якщо це не допоможе, то необхідно збільшити величину ємності конденсатора С5 до 24 ... 27 пф. На елементах R4, С10 утворено Г-подібний фільтр низьких частот. Частоту на яку налаштований надрегенеративний приймач зручно заміряти за допомогою найпростішого хвилеміру. При живленні напругою ±9 В надрегенеративний приймач споживає струм 16 мА. Транзистори можна застосувати і інших типів. Так транзистори КТ312 можна замінити транзисторами КТ315, КТ342 з будь-якими буквеними індексами, а транзистори, КТ502Б можна замінити транзисторами КТ313, КТ361 з будь-якими буквеними індексами. Транзистори бажано взяти з h21е не менше 50. Налаштування приймача слід починати з підсилювача низької частоти, для чого від генератора низької частоти подати через конденсатор на 1...2 мкф синусоїдальний сигнал з частотою 400...1000 Гц, з напругою 5...10 мВ на вхід ПНЧ (конденсатор С12 відпаяти від конденсатора С10 і на конденсатор С12, по відношенню до загального дроту подати сигнал) і підбором величини резистора R6 досягти найбільшої гучності в телефонах. Для цього замість резистора R6 тимчасово необхідно запаяти ланцюжок з резистора на 47...82 кОм та підстроювального резистора на 470 кОм.Після налаштування ланцюжок необхідно випаяти, заміряти та взяти номінал резистора найближчий до виміряного. В авторському варіанті в ПНЧ приймача були використані транзистори з такими коефіцієнтами передачі по постійному струму: VT2-h21е = 50, VT3-h21е = 100. Як антена можна застосувати монтажний провід, довжиною 1 м; чи телескопічну антену. При справних радіоелементах та правильно зібраній схемі налаштувати радіопередавач та радіоприймач не складно.
