Розробка для гуртка радіоконструкторів - Генератор ВЧ та НЧ сигналів
Запропонована схема генератора ВЧ та НЧ сигналів настільки проста, що і початківці радіоаматори можуть виготовити його. За допомогою запропонованого генератора ВЧ і НЧ сигналів можна налаштовувати антенні підсилювачі, радіоприймачі, конвертери з частотною (фазовою) модуляцією в діапазоні 88...108 МГц. Також можна налаштовувати підсилювачі низької частоти, використовуючи низькочастотний синусоїдальний сигнал частотою 400 Гц. Цю ж схему можна застосувати для діапазонів 64-80 МГц або 27-32 МГц, якщо змінити деякі елементи схеми ВЧ генератора. У діапазоні 28 ... 32 МГц застосовується і амплітудна і частотна модуляція (ЧМ), тому в схемі передбачено два варіанти модуляції. Виставлення частоти ВЧ генератора провадиться за шкалою, укріпленою спереду конденсатора змінної ємності (КЗЕ). Електрична принципова схема генератора ВЧ та НЧ сигналів наведена на рис.1. Генератор ВЧ зібраний за класичною схемою з ємнісним зворотним зв'язком. Для отримання ЧМ використано варикап CD1, який змінює свою ємність від низькочастотного синусоїдального сигналу, що виробляється НЧ генератором з частотою генерації 400 Гц. На варикап CD1 заводиться також постійна стабілізована напруга +3,4 В. Котушка L2 безкаркасна з внутрішнім діаметром 6 мм і містить 5,5 витка посрібленого дроту ø 0,8 мм намотаних з кроком 1,0 мм. Котушка L3 містить 2 витка дроту ПЕВ-2 ø 0,8 мм намотаних поруч із котушкою L2, в нижній частині L2. Якщо немає посрібленого дроту, то можна застосувати провід ПЕВ-2. З радіокомпонентами, зазначеними на схемі, генератор працює на частотах 85...110 МГц. КЗЕ виготовлений на основі підстроювального конденсатора, у якого подовжена вісь і прибрано дві статорні пластини (всього статор мав чотири пластини) без розбирання підстроювального конденсатора. Шкала проградуйована через 1 МГц хвилеміром. Якщо генератор ВЧ не збуджується, необхідно збільшити ємність конденсатора С13. Транзистор VT1 типу КТ363А без зміни малюнка друкованої плати можна замінити на: 2Т326А, КТ326А, КТ326Б, 2Т363А, КТ347В, 2Т326Б. При необхідності мати діапазон 64…80 МГц котушка L3 повинна містити 7 витків дроту ПЕВ-2 0,8 мм., з кроком 0,5 мм внутрішній діаметр 6 мм, ємність конденсатора С12 необхідно збільшити до 27 пф, ємність конденсатора С13 необхідно збільшити до 10 пф, встановити конденсатор С11 ємністю 5,6 пф. Для діапазону 28…32 МГц котушка L3 повинна містити 10 витків дроту ПЕВ-2 ø 0,8 мм, з кроком 0,5 мм. і внутрішнім діаметром 8мм.. На цьому діапазоні конденсатори С12 і С13 необхідно замінити на конденсатори з більшою ємністю; С12-56 пф та С13-27 пф. та встановити С11-36 пф. Для здійснення амплітудної модуляції (АМ) перемикач SA1 необхідно встановити в положення I, де НЧ сигнал надходить на базу транзистора VT2; і для ЧМ - у положенні II, де сигнал НЧ надходить на варикап CD1. Глибину модуляції можна змінювати за допомогою підстроювального резистора R7. Якщо для антени застосувати шматок монтажного дроту довжиною 0,5 м., то сигнал прослуховується на відстані 30...40 м. При необхідності сигнал можна подати на вхід антенного підсилювача, радіоприймача через резисторний дільник, схема якого наведена на рис. 2. Генератор НЧ зібрано на транзисторі VT1. Це також традиційна схема. Позитивний зворотний зв'язок утворюється за рахунок обмотки Iб котушки коливального контуру L1, С2. Позитивний зворотний зв'язок досить великий, тому вихідний синусоїдальний сигнал трохи спотворений і для усунення спотворень введено негативний зворотний зв'язок (НЗЗ) за рахунок резистора R3 ланцюга емітера транзистора VT1. Резистор R3 підстроювальний, що дозволяє плавно змінювати глибину НЗЗ. Бажано подивитися НЧ сигнал за допомогою осцилографа та за наявності спотворень синусоїдального сигналу зробити підстроювання резистором R3. Збільшення опору резистора R3 глибина НЗЗ збільшується. Транзистор VT1 можна замінити на транзистори типу КТ342Б, КТ342В та на КТ3102, КТ503 з будь-якими буквеними індексами. Котушка L1 зібрана із застосуванням феритового осердя типу Б22 (µ= 2000) із зазором у вигляді паперового кільця товщиною 0,2 мм. Обмотка I містить 840 витків дроту ПЕВ-2 0,11 з відведенням від 550 витка. Котушка L1 може мати й інші дані, наприклад: W1= 660 витків дроту ПЕВ-2 ø 0,11 з відведенням від 440 витка, або W1= 750 витків дроту ПЕВ-2 ø 0,11 з відведенням від 500 витка, або W1= 540 витків дроту ПЕВ-2 ø 0,08 з відведенням від 360 витка із застосуванням феритового сердечника типу Б14 з µ= 2000. При заміні котушки L1 необхідно підібрати ємність конденсатора С2 отримання бажаної частоти 400 Гц (800 Гц або 1000 Гц). Точне налаштування частоти, при необхідності, проводиться підстроювальним сердечником. Низькочастотний сигнал надійде на вихід (Гн 2) в III положенні SA1. Максимальна вихідна напруга неспотвореного синусоїдального НЧ сигналу 2 В. При опорі підстроювального резистора R3= 0 напруга НЧ сигналу становить 4 В. Для зниження напруги НЧ сигналу необхідно використовувати виносний дільник схема якого наведена на рис. 3. Генератор сигналів споживає струм 35 мА при живленні напругою 9 від батареї типу «КРОНА». Допускається також живлення генератора від 12 ст. Авторам потрібно було лише один діапазон із ЧМ модуляцією, тому в авторському варіанті перемикач SA1 не встановлювався.Друкована плата генератора сигналів ВЧ та НЧ з боку компонентів наведена на
рис. 4. Друкована плата генератора сигналів ВЧ та НЧ з боку друкованих провідників наведена на рис. 5. Загальний вигляд друкованої плати показано на фото 1.
