Розробка для гуртка радіоконструкторів - Активна колонка-мегафон на мікросхемах
Активні колонки на мікросхемах описувалися в технічній літературі неодноразово. Будь-яку активну колонку, при необхідності, можна використовувати як мегафон; якщо застосувати мікрофонний капсуль типу МПК 101-II-У та включити його за схемою, наведеною на рис.1.УНЧ зібраний за типовою схемою, на мікросхемі типу А2030Н. У цій же схемі можна застосувати мікросхеми: A2030V (RFT), К174УН19 (СНД), LM1875 (National Semiconductor), L165, TDA2006H, TDA2006V, TDA2030H, TDA2030V, TDA2030 , TDA2050H, TDA2050V, TDA2051H, TDA2051V( SGS-Thomson , OPA544 (Burr-Brown), PC 1238 (NEC) та інші, згідно довідника. Зокрема, на мікросхемі А2030Н підсилювач має такі параметри:
• Напруга живлення 6...18 В
• Струм у режимі спокою 60 мА
• Максимальна вихідна потужність 14 Вт
• Частотний діапазон 0,01…140 кГц
• Вхідний опір 5 МОм
• Посилення 30 ДБ
• Коефіцієнт нелінійних спотворень за Рви. = 1 Вт на частоті 1 кгц 0,5%
• Опір навантаження 4 Ом
Схема ніякого налаштування не вимагає. При напрузі живлення ±13 отримаємо максимальну вихідну потужність, порядку 10 Вт, а при ±18 В- 14 Вт. Мікросхема встановлюється на тепловідведення з S = 200 см2.Діоди VD1 і VD2 захищають вихідні транзистори мікросхеми від кидків зворотної напруги, індукованої холостим зворотним ходом котушки гучномовця. При використанні УНЧ для відтворення музичних програм слід перемикачі SA1 встановити в положення II і SA2 включити і подати сигнал на гнізда Вх.1 і регулювати гучність потенціометром R1. У режимі-мегафон перемикачі SA1 встановити в положення I, і SA2 також необхідно включити, а живлення на мікрофон подається короткочасно, при натисканні кнопки SB1. Вхідна напруга регулюється потенціометрами R2 і встановлюються в таке положення, при якому немає акустичної зав'язки. Обидва потенціометри (R1, R2) мають бути групи «А». Як мікрофон використано електретний мікрофон типу МПК 101-II-У, які випускалися замість вугільних мікрофонів для телефонних апаратів і містять вбудований підсилювач, тому додаткового мікрофонного підсилювача застосовувати немає необхідності і схема в цілому проста. Якщо немає можливості придбати такий мікрофон; тоді необхідно виготовити мікрофонний підсилювач на трьох транзисторах та застосувати мікрофон типу ДЕМШ1А або телефонний капсуль диференціальної системи на 50 Ом фірми "TESLA", або будь-який динамічний мікрофон. Дані трансформатора Т1: залізо Ш5 × 7,5 79НМ-0,35, W1 = 300 вит. ПЕВ-2 0,21 мм, W2 = 600 вит. ПЕВ-2 ø 0.1 мм. Мікрофонний капсюль поміщається в мікротелефонну трубку від телефону, яку необхідно розпиляти навпіл. Кнопка SB1 встановлена у корпусі мікротелефонної трубки. Під час розмови кнопку необхідно утримувати натиснутою. Кабель для мікрофона має бути довжиною 2...3 м, тип кабелю ПВЧС-250; двожильний, екранований. Поза приміщеннями підсилювач живиться напругою ±12 В, від акумулятора; а в стаціонарних умовах активну колонку доцільно живити підвищеною напругою ±15 від випрямляча зі стабілізатором напруги. Конструктивно, плата ПНЧ та акумулятор типу ТР7-12(12V, 7AH) поміщені всередині колонки в якій на передній стінці укріплений широкосмуговий гучномовець типу
20ГДШ-108. Задня стінка колонки-решітка.При користуванні активною колонкою - як мегафон;її слід встановити спереду та трохи осторонь, це забезпечить гучне звучання без акустичної зав'язки.Якщо є можливість придбати рупорні динаміки, то вони для мегафона підходять ще краще.Корпус активної колонки виготовлений із багатошарової фанери.Габаритні розміри активної колонки невеликі: 180×250×130 мм. В активній колонці можна застосувати мікросхеми більшої потужності.
