Розділові знаки в простому реченні, ускладненому вставними словами, словосполученнями, реченнями

Розділові знаки в простих реченнях, ускладнених вставними словами, словосполученнями, реченнями

Мета: повторити відомості про вставні слова, словосполучення, речення, основні види слів і словосполучень за значенням; закріпити вміння відрізняти види вставних слів і словосполучень від співзвучних членів речення; удосконалювати навички правильно використовувати вставні слова, словосполучення і речення як в усному, так і в писемному мовленні; правильно розставляти розділові знаки при вивчених конструкціях.

пригадайте Вставні слова та словосполучення — це слова та сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до повідомлюваного (Може, ви чули, як пахне земля?). Вставні слова не є членами речення. Вставні речення виражають ті самі значення, що й вставні слова та словосполучення (Ну а ви, я бачу, здружилися). Вставленими називаються слова, словосполучення і, речення, які вносять в основне речення додаткові повідомлення, асоціативні зауваження, уточнення, пояснення дуже далекі від основного змісту тексту (Один купець, — забув, як звати, — із ярмарку багато грошей віз (Л. Глібов). Кафа (Феодосія) впала під ударом турків і татар).

Пригадайте: ГРУПИ ВСТАВНИХ СЛІВ (СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ) ЗА ЗНАЧЕННЯМ Значення Слова та словосполучення Впевненість чи невпевненість може, може бути, мабуть, можливо, здається, очевидно, безумовно, без сумніву, справді Джерело повідомлення кажуть, по-моєму, мовляв, на мою думку, як мені здається, за свідченням, як відомо, як зазначено Ставлення до висловлюваного на щастя, на жаль, на диво, на сором, як навмисне, дивна річ Оцінка повідомлюваного як звичайного як завжди, було, бувало, як водиться Послідовність викладу думок по-перше, по-друге, нарешті, отже, таким чином, значить, виявляється, виходить, до речі, наприклад Увічливість будь ласка, вибачте, прошу вас, дозвольте, даруйте на слові, майте на увазі Привертання уваги правду кажучи, між нами кажучи, словом, ніде правди діти, зверніть увагу, вірите, знаєте, уявіть собі

Запам’ятайте Слова, що завжди є вставними: отже, мабуть, по-перше, по-друге, щоправда, а втім. Слова, що ніколи не бувають вставними: адже, навіть, принаймні, все-таки, неначебто, нібито, буквально, водночас, до того ж, за традицією, майже, між тим, мовби, мовбито, насамперед, наче, неначе, немов, немовбито, от, особливо, приблизно, притому, причому, тим часом, якби тощо. Окремі слова: нарешті (врешті, зрештою) у ролі вставного виступає лише тоді, коли вказує на порядок викладу думок або зв'язок між ними. Проте, однак (одначе) бувають вставними тільки в середині або в кінці речення.

Розрізняйте вставні слова і члени речення Присудок вставного речення найчастіше буває виражений способовою формою дієслова (здається, розуміється, смію запевнити, сподіваюся, припустімо, як кажуть, чуєте, пробачте, знай, бач, прошу, мовляв, може), рідше — неозначеною формою дієслова в поєднанні з іншими словами (ніде правди діти, можна сказати, треба підкреслити, так би мовити, хвалити долю).

пригадайте Вставні слова, словосполучення й речення виражають особисте ставлення мовця до свого висловлювання й не несуть нової інформації, лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення. Вставні слова, словосполучення й речення вносять додаткову інформацію в речення, не будучи граматично пов'язані з ним (отже, як і вставні конструкції, вони не є членами речення).

пригадайте На письмі вставні слова і словосполучення виділяються комами. Інтонація і значення, яких вставні слова набувають у складі речення, допомагають відрізнити їх від невставних (Поівняйте: Видно, доведеться заночувати десь у дорозі. — Видно шляхи полтавські і славну Полтаву). Розділові знаки в реченнях зі вставними словами, словосполученнями, реченнями

Запам’ятайте Між сполучником і вставним словом обов'язково треба ставити кому: Газик рвонув уперед, замолов колесами, пішов, пішов і, нарешті, вибрався на рівне. Якщо протиставний сполучник а (рідне але) стосується вставного слова, то він відокремлюється комами разом із ним: Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа. У решті випадків після сполучників перед вставним словом ставиться кома: Чи замалу, чи, може, завелику одежу матимуть думки мої? Вставлені конструкції беруть у дужки, рідше відокремлюють з обох боків за допомогою тире: Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині!

Презентацію підготувала: Віра Трачук, учитель української мови і літератури Використані джерела: https://webpen.com.ua › Syntax_and_punctuation › em... ...https://pidru4niki.com › dokumentoznavstvo › vstavni_ https://naurok.com.ua › ..