Розділові знаки для оформлення прямої мови та цитат в контексті нової редакції Українського правопису

Урок української мови в 11 класі, але матеріали та завдання можуть бути використані учителем і в 9 класі під час вивчення теми “Способи передачі чужої мови”.

Урок

Тема. Розділові знаки для оформлення прямої мови та цитат в контексті нової редакції Українського правопису
Мета: закріпити знання учнів про пряму мову та цитату як способи передачі чужої мови, удосконалювати вміння й навички правильного вживання розділових знаків у реченнях з цитатою та прямою мовою в контексті нової редакції Українського правопису, правильно інтонувати такі речення ;

формувати ключові, предметні компетентності;

розвивати логічне мислення, пам’ять, здатність до емоційного сприйняття дійсності;

за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати кращі людські чесноти: уміння працювати в групі, взаємодопомогу, любов до рідного слова та наполегливість у здобутті нових знань.

Обладнання: Картки з теоретичним матеріалом для роботи в групах, «Щоденник особистого успіху», навчальна таблиця «Я вже знаю...», дидактичний матеріал, мультимедійне обладнання.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

ЕПІГРАФ: Якщо запастися терпінням і проявити старання,

то посіяне насіння знання неодмінно дасть добрі сходи.

Навчання – корінь гіркий , так плід солодкий.

Леонардо да Вінчі

І. Організаційний момент.

Доброго дня! Вчитайтеся у слова , які стали епіграфом до нашого уроку. Вдумайтеся в них. Кожна людина у своєму житті прагне досягти успіху. Як особистість, професіонал, як член соціуму. І ми розуміємо, що для цього треба докласти неабияких зусиль, збагачувати себе повсякчас інтелектуально, духовно.

Тож сьогодні нас чекає ще одна нелегка, та дуже цікава мандрівка неосяжними просторами рідної мови, адже від того, як ви володієте мовою, залежить ваше духовне багатство, ваш шанс на успіх у житті. Недаремно в народі говорять, що зустрічають по одягу. Слова — одяг наших думок, тож кожна людина повинна прагнути оволодіти скрабами рідної мови, її літературними нормами, щоб власне мовлення стало досконалим, логічним і виразним.

Який же скарб чекає нас на уроці сьогодні? Давайте визначимо разом.

ІІ. Визначення теми і мети уроку.

Гра «Складна задача» - виведення теми уроку разом з учнями.( З-поміж цифр і математичних виразів виберіть літери і дізнаєтесь тему уроку)

Складна задача

367П + 67 : 5 (Р–Я) М – 15986 :А– 76 +(М : 23) О+ В0<t<π2
А + І – Ц – 43 И : 783 sin α = 2 tg (α/2)1 + tg² (α/2) Т – 67 (А + 786 ) –Т + 421 : 9 ( А - 1%): 75 .

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Створення ситуації успіху - робота за стратегією З/Х/В -обговорення таблиці “ Я вже знаю...” ( спроектована на екран).

Ви вже знайомі з правилами передачі чужої мови на письмі. Але у редакції правопису 2019 року уточнено норми вживання лапок, коми, тире, двокрапки, крапок, знаків питання й оклику для оформлення прямої мови. І ми, повторивши знайомі правила, розглянемо складні пунктуаційні питання, що часто виникають під час підготовки різноманітних звітів, доповідей, рефератів тощо.

Визначення основних цілей уроку разом із учнями.

ІV. Організація роботи класу.

1. Поділ учнів на три групи.

2. Визначення спікера, тайм-кілера та стенографіста в кожній групі.

3. Обговорення правил роботи у групі та ведення «Щоденника особистого успіху».

V. Формування й удосконалення теоретичних знань учнів.

1. Робота в групах.

1. Опрацювання карток з теоретичним матеріалом.

2. Оформлення отриманих відомостей схематично на аркуші А2 ( у кожної групи на столі) — створення «Дерева знання».

3. Обмін інформацією — виступи спікерів кожної групи, обговорення матеріалу.

VІ. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок— п'ять кроків до успіху.

І. Перший крок до успіху - лінгвістична гра «Вірю-не вірю»(робота в ситуативних парах - учні у «Щоденнику особистого успіху» розставляють розділові знаки у поданих реченнях, а потім обмінюються роботами , перевіряючи правильність виконання завдання. Потім самоперевірка відповідно до відновленого тексту вправи, спроектованого на екран. Кількість правильних відповідей у групі — результат успіху команди.)

1. У цей час я побачила далеко машину і стала показувати в інший бік (д,Д)ивіться, дивіться! Хтось іде! Ю. Яновський.

2. Чується немолодий голос хазяйки (Т,т)а двері, двері зачиняйте А. Шиян.

3. Невиправдані людські втрати — найбільша ганьба для командира говорив старший лейтенант О. Гончар.

4. Як живете в листі своїм княжна його [Тараса Шевченка] запитує Д. Білоус .

5. Мамо каже старший син ходім додому! Марко Вовчок.

6. Про цей переклад «Іліади» І. Франко сказав<…> (с,С)е не популяризований, але справді націоналізований наш український Гомер.

7. Максим Рильський писав, що (Г, г)либока народність лексики Малишка, граматичного, синтаксичного ладу його творів не підлягає сумніву.

ІІ. Другий крок до успіху - Тестове завдання .

Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено)

1. Ет байдуже озвалася матуся то був не день, то сполох був, та й годі.

2. А ясень їй киває в верховітті Найкраща в світі!

3. Це і все. Я йду помститися, Олесю сказала Христя.

4. Драбиною її плещи, та добре! кричала Кайдашиха Нехай не збирає яєць на нашому горищі!

Схема речення

А. А: «П!»

Б. «П», - а.

В. «П, - а, - п».

Г. «П, - а: - П».

Д. «П! – а. – П!»

ІІІ. Третій крок до успіху - «Від добрих сусідів»

Учні кожної групи одержують по аркушеві з віддрукованим текстом та чистому аркушеві. На чистий аркуш вони переписують одержаний текст, але не в тому ж вигляді, а поставивши на місці орфограм з теми три крапки і пропускаючи деякі розділові знаки. Після виконання цього завдання учні групами обмінюються підготовленими текстами і переписують їх, заповнюючи пропуски й відновлюючи потрібні розділові знаки. Потім відбувається перевірка: тексти зіставляються, проводиться обрахунок помилок, що їх припустились учні. За кожну подолану помилку — один бал, за непомічену помилку — бал суперникам.

Текст 1

Я запитую: «Що в тому корінні?» І чую мудру відповідь: «Пам'ять народу, його історія, його минуле». « А якщо коріння відтяти, чи зможе такий народ існувати, чи буде він узагалі народом?» - знову запитую. «Ні! Народ без минулого, без пам’яті, без історії – не народ!» - запевняє досвід людства. ( За Л.Іванниковою)

Текст 2

«Українські жінки дуже гарні, навіть по селах. Особливо приємно звучить українська мова в їхніх устах» , - повідомляв Божо Далерак. «Вони кмітливі й проникливі, дотепні і надзвичайно щедрі, - стверджував французький інженер Гійом Де Боплан в «Описі України» і додавав: - Вони високі на зріст, вправні, енергійні, люблять ходити в гарному одязі…»

Текст 3

Гумор такою відображає духовний світ народу. Від баби Люби почула я таку розповідь. Везуть помираючого від голоду на цвинтар, а назустріч йому стара: «Чоловіче, візьми сухарик, з’їси та й одужаєш». А він у відповідь: «Та це ж треба води накачати, та наносити, та сухар розмочити... Поганяй до ями!»

ІV. Четвертий крок до успіху - Лінгвістична естафета «Дружнє коло»

Кожна команда отримує по аркушу з реченням, у якому пропущені розділові знаки. Завдання — передаючи аркуш по колу, відновити розділові знаки, перетворити це речення в речення з прямою мовою і речення з цитатою, що є його частиною.

Картка 1

Не лишається поза турботою щастя тих хто вас оточує хто ближчий до вас Д.Лихачов

Картка 2

Руйнується одне вмирає гине щоб інше народилось яке творитиме нове людське життя Ю.Збанацький

Картка 3

Людина яка не вміє зрозуміти іншу людину бо не довіряє нікому збіднює своє життя і заважає жити іншим Д.Лихачов

V. П'ятий крок до успіху - «Голос предків»

Зі скриньки учасники групи дістають по три цитати на окремих аркушах.

Завдання — записати ці вислови до «Щоденника особистого успіху», дотримуючись правил пунктуації, у групі підготувати міні-промову, аргументуючи свої думки обраними висловами. Результати мозкового штурму записує стенографіст. Промову виголошує спікер групи. Переможець ораторської дуелі визначається таємним голосуванням.

Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.

Г.Сковорода

Знання неоціненне багатство, якого маєш набути в роки отроцтва, ранньої юності.

В.Сухомлинський

Той зіркою не зможе стати, кому не хочеться літати, хто небеса не помічає.

К. Ушинський

Навчання – це лише одна з пелюсток тієї квітки, що зветься вихованням.

В.Сухомлинський

Те що ми знаємо – обмежене, а те ,чого не знаємо, нескінченне.

Лаплас Пьєр Сімон

Важлива не кількість знань, а якість їх. Можна знати дуже багато чого, не знаючи найпотрібнішого.

Лев Толстой

Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло — неуцтво.

Сократ

В науку немає коротких шляхів.

Японська приказка

Для вченої й освіченої людини жити — значить мислити.

Цицерон

VІІ. Систематизація й узагальнення знань

Повернімось до нашої таблиці, з якої ми розпочали опрацювання матеріалу уроку. Чи можемо ми дати відповіді на останні два пункти, замість знаків питання, що там стоять? Зафіксуйте в пам'яті цію інформацію. Правила оформлення прямої мови й цитат важливі для вироблення вашого наукового мовлення . Точне цитування, повага до іншої думки, здатність коректно полемізувати є посутніми ознаками академічної доброчесності.

VІІІ. Підсумок уроку

Обрахунок балів кожної групи, визначення переможця .

На шляху до успіху трапляються і поразки, і перемоги. Нехай ніколи зневіра у собі, невпевненість і лінь не стануть вашими супутниками. Адже дорогу долає той, хто йде. І наш урок ще раз допоміг мені переконатися в істинності й силі цієї біблійної мудрості. Ви старанно долали перешкоди і крок за кроком ішли до головної вашої перемоги сьогодні - нового знання!

ІХ. Домашнє завдання

 Скласти есе на тему «Навчання – корінь гіркий , так плід солодкий» , використовуючи інформацію, одержану на уроці. Використати цитати.

Додатки до уроку

Щоденник особистого успіху

Теоретичний матеріал для груп

Група 1

Для оформлення цитат застосовуємо такі розділові знаки

1. Цитати, включені в авторський текст, беремо в лапки. Інші розділові знаки при них розставляємо так, як у реченнях з прямою мовою та словами автора. Наприклад: У Конституції України записано: «Державною мовою в Україні є українська мова». Цитати, що виступають як самостійні висловлення (наприклад, в епіграфах), лапками не виділяються.

1. Якщо цитату наводимо не повністю, а з пропуском, його позначаємо трьома крапками — на початку, в середині або в кінці цитати (у текстах спеціального призначення знак три крапки на місці пропуску можна ставити у квадратні або кутові дужки. Пропуски на початку цитати позначаємо по-різному. Якщо цитата подаємо як пряму мову після двокрапки, перше її слово після трьох крапок пишеться з малої літери: Про цей переклад «Іліади» І. Франко сказав: «<.. .> се не популяризований, але справді націоналізований наш український Гомер, і то націоналізований так щасливо, що я не знаю нації, яка могла б похвалитися подібною працею» (О. Кундзич).

2. Якщо ж цитата подана як пряма мова, але на початку речення в цілому перед авторськими словами, перше слово в ній після трьох крапок пишеться з великої літери: «<.. .> Іноді словник Грінченка збивається своїм характером на словник тлумачний, не даючи російських відповідників до українських слів, а обмежуючись поясненням останніх російською мовою <...>», — зауважував М. Рильський.

3. Якщо цитата органічніше включена в текст, виступаючи як підрядна частина складнопідрядного речення, як частина речення зі вставленими словосполученнями або реченнями, що вказують на її автора, вонапочинається завжди з малої літери (навіть тоді, коли її взято повністю), за винятком власних назв, і без зазначення можливого пропуску на її початку: Максим Рильський писав, що «глибока народність лексики Малишка, граматичного, синтаксичного ладу його творів не підлягає сумніву»; Як відзначав Олесь Гончар, «XX сторіччя принесло нашій мові й культурі високі злети і найскладніші випробування».

4. Якщо під час цитування з’являється потреба у вставленні пояснень, їх подають або в круглих, або (у текстах спеціального призначення) у квадратних дужках. У круглих дужках (з виділенням курсивом) подають також зауваження, примітки в межах певної цитати на зразок: Куренями в Січі звалися великі, довгі хати, в яких жили запорожці (примітка наша. — Ред.), «... (курсив мій. — Упорядник)...» і под.

Група 2

Розділові знаки для оформлення прямої мови ( за старою редакцією правопису)

Пряма мова завжди береться в лапки. Слова автора виді­ляються так:

1. Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а перше слово прямої мови пишеть­ся з великої літери:
   Кажу дітям: «Погляньте, яка краса перед нами» (В. Су­хом­линський);

2. Якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) й ти­ре, а слова автора розпочинаються з малої літери:
   «Це вже батько розходився», – думав Йон про галасуватого та несердитого батька (М. Коцюбинський)

3) у середині прямої мови:

а) слова автора виділяються комою і тире з обох боків, як­що стоять на тому місці, де при відсутності їх не стояв би ні­який знак або стояли б кома чи крапка з комою, двокрапка чи тире:
«Щодня, – думав він, – ми живемо, щоб померти на ніч і знову народитися вранці» (В. Шевчук);

б) якщо слова автора стоять після знака оклику чи питання, то перед ними ставиться тире, а після них – крапка й тире. Пряма мова продовжується з великої літери
: «За віщо, за віщо я мушу терпіти стільки прикростей? – думав він, бігаючи по хаті. – Чи ж я хотів одібрати від них хліб?..» (М. Коцюбинський);

в) перед словами автора вживається кома і тире, а після них – крапка і тире тоді, коли вони стоять там, де повинна бути крапка. Друга частина прямої мови починається з вели­кої літери:
«Це музика весняних лугів, – кажу ді­тям. – У ставу ви бачите віддзеркалення блакитного небо­зводу» (В. Сухомлинський);

г) якщо перша частина прямої мови являю собою перерва­ну фразу, відділену крапками від другої, крапки залишаються, перед словами автора ставиться тире, а після них – кома й тире (іноді крапка й тире):
«Хе-хе, бодай вас… – Хома йому, – у мене вівсяної [соломи] є там… беріть… то­піть… помиримось» (А. Тесленко);

ґ) якщо слова автора вказують на продовження прямої мови, тоді після них ставиться двокрапка й тире, а друга частина пря­мої мови починається з великої літери:
«Аби хоч не побачив хто, – подумав та й порадив синові: – Ти отамо по­між хвойлівськими очеретами бовтайся» (Григір Тютюнник).

Група 3

Розділові знаки для оформлення прямої мови ( за новою редакцією правопису 2019 року)

1. Коли пряма мова йде в рядок, без абзацу, то перед її початком мають стояти відкриті лапки (без тире), у кінці — закриті лапки, а перед ними — відповідний до характеру речення розділовий знак (знак питання, знак оклику, три крапки, але не крапка, яку ставимо вже після лапок): У цей час я побачила далеко машину і стала показувати в інший бік: «Дивіться, дивіться! Хтось іде!» (Ю. Яновський).

2. Речення, що вказує, кому належить пряма мова (тобто «слова автора»), може :

- стояти перед прямою мовою, і в такому разі після нього ставимо двокрапку, а перше слово прямої мови починається з великої літери: Чується немолодий голос хазяйки: «Та двері, двері зачиняйте» (А. Шиян)...

- Примітка. Якщо слова автора при цьому починаються словами так, ось що, ось як і под., то в тих випадках, де після прямої мови мали б стояти кома й тире, ставимо тільки тире: «Треба завжди бути чесними» — так казала дітям мати...

- розривати пряму мову, і тоді, якщо пряма мова починається з абзацу, перед її початком ставимо тире, а якщо без абзацу (в рядок), перед початком і в кінці її ставляться лапки, і застосовуються такі правила...

1. Коли пряма мова стоїть усередині слів автора, перед нею стоїть двокрапка, а після неї ставимо:

- кому, якщо це потрібно в умовах контексту: Казав пан: «Кожух дам», та й слово його тепле (прислів’я);

- тире:

а) у разі відсутності розділового знака на місці розриву слів автора: На зауваження вчителя з приводу запізнення учень пояснив: «Дуже довго не було автобуса» — і сів на своє місце;

б) якщо пряма мова закінчується такими розділовими знаками, як три крапки, знак питання або знак оклику: Діти нудяться в хатині, Нудять, нарікають: «І нащо зима та люта?» — Все вони питають (Леся Українка).

1. Якщо в діалозі, що подається в рядок, після репліки одного з учасників ідуть слова автора, то перед наступною реплікою іншого учасника тире не ставимо: «Простіть мені; чого нам — сваритись?» — каже вона, аж плаче.

«Про мене, — кажу. — Якби мене ніхто не зачіпав, я б довіку нікого й пальцем не зачепила» (І. Нечуй-Левицький).