Роль самоосвіти у професійній компетенції вчителя іноземної мови

Опис документу:
поради вчителю іноземної мови для підвищення професійної компетенції вчителя

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Роль самоосвіти в підвищенні професійної компетентності вчителя іноземної мови.

(Островчук О.І.)

Сучасна школа дуже швидко реформується, тому всі її життєві процеси також потребують ре­формування.

Людина прагне досконалості. Учитель — це суспільна особистість, до якої постійно привер­нута увага багатьох людей: учнів, батьків, колег. На вчителі сконцентрована увага, тому він пови­нен постійно бути більш досвідченим, більш роз­виненим за інших. Освіта, котру він отримав, це платформа, на яку можна в процесі самоосвіти покластися. Самоосвіта останнім часом — дуже актуальне питання розвитку професійних здібнос­тей вчителя.

Одним із головних завдань післядипломної освіти є розв'язання важливих соціальних, еко­номічних і культурних проблем, які спонукають учителя до самореалізації, саморозвитку, ефектив­ності професійної діяльності в нових соціально-економічних умовах. Сучасний педагог повинен мати високий рівень культури, освіченості, інте­лігентності, професійної компетентності та бути здатним забезпечити різнобічний розвиток людини як особистості й найвищої цінності суспільства.

Необхідність учителів займатися самоосві­тою відповідає викликам часу, зростанню вимог і якісним перетворенням у суспільстві, а отже, важливим соціальним і педагогічним питанням. Суспільству потрібні вчителі, які би сприйняли зміни, що відбуваються в освіті, адаптувалися до них, трансформували в собі нову освітньо-світоглядну парадигму та працювали на рівні ви­мог часу. Отже, для успішної самоосвіти потрібно мати індивідуальну освітню програму.

Мета індивідуальної освітньої програми є — створення засобами свого навчального предме­ту такої системи освіти, основною ознакою якої є впровадження педагогічних інновацій, що спри­яють покращенню освітнього процесу.

Аналіз освітньої ситуації й особливості ви­вчення шкільного предмету, який викладає вчи­тель, передбачає: визначення тенденції змін змісту та якості

освітніх послуг учителя;

* виявлення зовнішніх і внутрішніх ресурсів навчання, особливостей програмного забез­печення курсу;

* визначення ефективних способів організації навчального процесу, перспектив професійної підготовки вчителя.

План складається на основі концепції індивіду­альної освітньої програми вчителя та відповідає таким основним вимогам:

* конкретність і реалізація їх на кожному етапі; чітка мотивація очікуваного педагогічного і психологічного й інших прогнозованих ре­зультатів; облік принципів оптимальності; забезпечення комплексного розв'язання про­блем навчання, виховання та розвитку.

План реалізації авторської концепції включає в себе основні напрями діяльності й завдання, ви­значення етапів і термінів виконання роботи; ма­теріальне забезпечення, прогнозування результатів у самоуправління програмою, яка реалізується. Що ж робити?

Система потребує реформування, але якого саме? Спробую викласти своє бачення розв'язання цього питання. По-перше, сучасна інформаційна хвиля потребує проведення курсової перепідготов­ки. Але якою класичною вона не була б, вона має одноразовий характер, один раз на п'ять років, тому не завжди є ефективною. А як зростати вчи­телю в період міжкурсової перепідготовки? Отже, виникає необхідність здобувати самостійно знання, які приноситимуть найбільшу користь, тому пови­нні бути важелі, які би впливали на необхідність підвищення освіти. Створення ефективної системи самоосвіти вчителя — це одне з найголовніших завдань професійного вдосконалення і росту. Для цього вчителю насамперед необхідно визначитись із темами самоосвіти, скласти план індивідуальної роботи, над якими він працюватиме протягом ро­ку, та формами її завершення. Особливу увагу слід приділити під час складання індивідуального пла­ну темам, які би впливали на фахове й методичне зростання вчителя, містили би виховні та психо­логічні складові.

Професійне зростання не можливе без системного опрацювання методичної літера­тури, постійної роботи з фаховими журналами та іншими науковими джерелами тощо.

Впровадження в роботу передового педагогічного досвіду вчителів іноземної мови допомагає не лише вдосконалити, а й урізноманітнити свою роботу на уроці, використовуючи цікаві та ефективні види діяльності. Для забезпечення якісного рівня знань учнів я постійно працюю над удосконаленням методики викладання іноземної мови, використовую сучасні ефективні засоби і прийоми навчання.

Вважаю, що сьогодні вчитель не тільки повинен мати певні знання, уміння й навички, а й уміти самостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи розв'язання життєвих проблем. Тобто основною метою стає максимальний розвиток компетентності особистості щодо саморегуляції, самоосвіти й самовдосконалення та спонукання постійної потреби до цього.

Тільки знання, здобуті добровільно, найбільш ефективні для людини, тому одним із найважли­віших напрямів сучасного менеджменту освіти повинно бути ефективне управління своєю самоосвітою.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Цифрові практики Нової української школи: створення освітнього відеопроєкту»
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.