і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Предмети »

Роль шахів і шашок у розвитку творчих здібностей

Перегляд
матеріалу
Отримати код

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ

РАЙОННИЙ БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

Серветник Василь Григорович

Роль шахів і шашок у розвитку творчих здібностей дитини

Навчально-методичний посібник

Муровані Курилівці

2012

Серветник В. Г., керівник шахово-шашкового гуртка.

Роль шахів і шашок у розвитку творчих здібностей дитини – Муровані Курилівці: Навчально-методичний посібник, 2012р. – 28 с.

Рецензент:

Мельник А.В. – керівник шахово-шашкового гуртка Калинівського районного будинку дитячої та юнацької творчості, майстер спорту

У даному методичному посібнику розглядаються форми і методи роботи шахово-шашкового гуртка Мурованокуриловецького районного Будинку дитячої та юнацької творчості.

Автор переконаний, що шашки і шахи — відмінні тренажери не тільки для гнучкості розуму. Регулярні заняття ними — це психологічна школа успіху. Завдяки ним активізується й удосконалюється вся інтелектуально-вольова сфера. Тут і увага (треба стежити за ходами партнера, за змінами комбінації фігур на дошці), і уява (уявлення, як зміниться ситуація після ходу), і мислення (пошук оптимальних варіантів), і витримка, і регулярний рух до мети.

У навчально-методичному посібнику висвітлені питання розвитку творчого потенціалу школярів засобами інтелектуальних ігор – шахів та шашок. Викладені матеріали мають практичну направленість. Поряд з теоретичними положеннями про сучасні підходи до проблеми розвитку творчих здібностей учнів подані методичні основи ігрової діяльності та умови розвитку творчих здібностей учнів у грі.

Навчально-методичний посібник призначений для керівників гуртків позашкільних закладів. Сподіваємося, що даний методичний посібник допоможе їм ознайомитися з питаннями розвитку творчих здібностей гуртківців засобами шахово-шашкової ігрової діяльності.

Методичну розробку (навчально-методичний посібник) схвалено методичною радою комунальної установи «Мурованокуриловецької райметодкабінет» та рекомендовано для використання педагогами району.

Протокол №3 від 15 вересня 2010 року

.

Зміст

Вступ …………………………………………………………… ………… 4

1. Сучасні підходи до проблеми розвитку творчих здібностей учнів ...…………. 6

2. Гра шахи та шашки як засіб розвитку творчих здібностей гуртківців ………...... 8

3. Розвиток творчої особистості у позашкільній діяльності РБДЮТ …................... 13

4. Методика впровадження ігрової діяльності на заняттях

шахово-шашкового гуртка ...................................................................................... 17

Висновки ........................................................................................................................ 23

Література …….............................................................................................................. 24

Вступ

Проблема розвитку дитячих творчих здібностей є досить актуальною на сучасному етапі. Реформування системи освіти висуває розвиток творчої особистості дитини як одне з пріоритетних завдань. «Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України…». (Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом президента України від 17. 04 2002 р. №347 / 2002). Саме від творчих людей, які можуть досягти успіхів у діяльності завдяки певним індивідуальним та типологічним рисам, залежить розвиток суспільства.

Психологи розглядають творчість як вищий рівень логічного мислення, яка є поштовхом до діяльності. Визначення поняття творчої особистості у філософській педагогічній та психологічній літературі приділяється багато уваги (В.І. Андрєєв, Д.Б. Богоявленська, Р.М. Грановська, А.З.Зак, Н.В. Кичук, Н.В. Кузьміна, С.О. Сисоєва та ін.).

Більшість авторів погоджується з тим, що творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки найбільш характерний. Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою вважають наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуальні психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою успішного компонування. Творчі здібності пов’язані із створенням нового, оригінального продукту.

Творчі здібності – далеко ще не новий предмет дослідження. Проблема людських здібностей викликала величезну зацікавленість людей в усі часи. Однак у минулому в суспільстві не виникало особливої потреби у оволодінні творчості людей. Таланти з'являлися як самі собою, стихійно створювали шедеври літератури і мистецтва: робили наукові відкриття, винаходили, задовольняючи цим потреби людської культури. Нині ситуація докорінно змінилася. Життя за доби науково-технічного прогресу стає дедалі різноманітніше і складніше. І воно жадає від людини не шаблонних, звичних дій, а рухливості, гнучкості мислення, швидкої орієнтації й адаптації в нових умовах, творчого підходу до розв'язання великих і малих проблем. Коли ще врахувати факт, що частка розумової праці переважає у всіх професіях і більшість виконавчої діяльності перекладається на машини, то стає очевидним, що здібності людини слід визнати найістотнішою частиною її інтелекту. Адже всі культурні цінності, накопичені людством – результат творчої діяльності людей. І те, наскільки просунеться вперед людське суспільство, у майбутньому, визначатиметься творчим потенціалом підростаючого покоління.

РБДЮТ – це храм навчання і виховання, де твориться людина, особистість за законами добра і краси. І незалежно від того, де знаходиться навчальний заклад, у місті чи в селищі, дитина повинна одержати якісну освіту, навчитися жити.

Перед РБДЮТ стоїть проблема: підготувати своїх вихованців до життя в складних умовах ринкової економіки, відповідно до соціальних запитів суспільства, формувати інтелектуальну творчу особистість.

Основне завдання керівника гуртка – допомогти дитині розкрити свої творчі здібності. Саме вчитель має побачити в кожній дитині неповторну особистість, навчити здобувати знання та зуміти їх використати в подальшій діяльності. Самостійність, активність, ініціатива – ось що сприяє розвитку творчих здібностей.

Проблема розвитку творчого потенціалу учнів завжди хвилювала вчених-дослідників, педагогів-практиків А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського. Ці прогресивні педагоги вважали, що правильно організований навчально-виховний процес сприяє формуванню в учнів творчого ставлення до навчання, розвитку їх пізнавального інтересу. Завдання школи вони вбачали у вільному розвитку учнів, їх самостійності, активності, у творчому ставленні до застосування знань. Вчитель може впливати на процес формування мислення учня, цілеспрямовано активізувати його творчість.

Своєчасно знайти, виховати і розвити здібності у вихованців - головне в навчально-виховній роботі. В.Сухомлинський звертає увагу на те, що у школі не повинно бути жодного учня, у якого відсутні захоплення, цікавість до певного предмета. Він вважав, що і творча наснага — потреба, у якій особистість знаходить щастя. Переживаючи духовне задоволення від того, що вона творить, людина по-справжньому відчуває, що вона живе. Творчість є тією живою водою, що вливає нові сили у дітей, допомагаючи їм долати труднощі. Творчість починається там, де інтелектуальні та естетичні багатства, здобуті раніше, стають засобом пізнання, засвоєння, перетворення світу, при цьому людина ніби зливається зі своїм духовним надбанням. Вчителі повинні виховувати учня так, щоб з перших днів перебування у школі він чимось цікавився, розвивав свої творчі здібності, щоб у нього сформувалось певне життєве захоплення.

Тому основними правилами моєї роботи є: вчити дітей світло й радісно, без примусу, сприяти інтелектуальному розвитку дитини. Розвиваючи інтелект дитини, я формую її мислення, а через нього – моральні риси, особистість. Творча особистість краще і легше пристосовується до різних умов, використовує їх, змінює відповідно до власних уподобань та переконань.

1. Сучасні підходи до проблеми розвитку творчих здібностей учнів

Ні у кого не виникає сумніву, що прогрес цивілізації залежить виключно від обдарованих людей.

Сьогодні у нашому суспільстві виникла нагальна потреба в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадян. Тому завдання керівника гуртка не тільки виявляти, розвивати таких учнів, а й привернути увагу до них психологів, друзів, колег, батьків.

Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи наявні нахили дитини.

Чим раніше починається розвиток здібностей, талантів, тим більше шансів на їх розкриття. У дитячому віці учень більше здібний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різного виду стереотипи.

У дослідженнях проблеми розвитку дитячої творчості представники гуманістичної педагогіки доводять її очевидну суспільно-педагогічну цінність, яка полягає у формуванні унікальних креативних здібностей, що забезпечують дитині участь у найрізноманітніших видах діяльності. Творчість у дитинстві не самоціль, а засіб та умова всебічного гармонійного розвитку, виявлення свого розуміння навколишнього, свого ставлення до нього. Вона допомагає розкрити внутрішній світ, особливості сприймання, уявлень, інтересів, здібностей.

Доведено, що становлення творчої особистості, розвиток її творчих здібностей у дітей залежить від гармонійного поєднання природних задатків, вагомих для конкретної дитини мотивів діяльності та сприятливого розвивального середовища. Важливим чинником успіху є також виховання морально-вольових якостей, розвиток емоційної сфери та набуття гуртківцями певних знань, умінь і навичок, які необхідні для проявлення творчого потенціалу. Керівники гуртків повинні пам’ятати, що саме знання, уміння й навички – основа розвитку творчої уяви, фантазії, втілення дитячої творчості.

Тому перед керівником гуртка стоїть завдання не повідомити матеріал і перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної вчителем інформації. Змінилася й режисура заняття. Гуртківці співпрацюють у діалозі з вчителем, висловлюють свої думки, діляться інформацією, обговорюють те, що пропонують товариші, відбирають під керівництвом вчителя той матеріал, що закріплений науковими знаннями.

Найголовніше завдання керівника гуртка в будь-якій ситуації - створити в групі творчу атмосферу, більше того, педагог повинен розуміти психологічну сутність цього процесу. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага інтелектуальної сили дитини. Тому основною концептуальною метою в роботі вчителя є орієнтація на особистість, на формування і розвиток її творчої і пізнавальної активності.

Робота з обдарованою дитиною в РБДЮТ базується на принципах демократичності, науковості, майстерності, системності, гуманізму. Гуманізм колектив розуміє як рішучий поворот до особистості учня, тому і створюємо для обдарованих дітей найоптимальніші умови їх розвитку і навчання. Але поряд з цим вчителі пам'ятають, що дитина з високим розвитком інтелекту і творчими нахилами потребує не тільки відповідного розумового навантаження, а й своєчасного мудрого керівництва вчителя.

Обдаровані діти. Унікальні складні характери. Вони надзвичайно чутливі і тому потребують особливої уваги. У чому ж полягає особливість нашої роботи з такими дітьми? Насамперед, це традиційні форми роботи, але своєрідно поєднані з прийомами і методами навчання, модифіковані та інтерпретовані. Такі форми роботи поєднують раціональні та емоційні види діяльності, надають простір ініціатив дітей. Для розвитку творчих здібностей, інтелектуального потенціалу найбільш ефективними виявилися проблемні, дослідницькі, пошукові методи навчання. Під керівництвом вчителя учень включається в пошук істини і досягає її розкриття власними зусиллями, або простежує від думки вченого. Він отримує не готові знання, а дістає їх власною працею, тобто вчиться мислити. У практичних роботах надаємо перевагу творчим завданням, які дають змогу саморозкритися обдаруванню.

2. Гра шахи та шашки як засіб розвитку творчих здібностей гуртківців

Почався навчальний рік у школах, і у батьків з'явилися проблеми - чим і як зайняти вільний час школяра, щоб була користь для розуму і для здоров'я. В районному Будинку дитячої та юнацької творчості ми прагнемо виростити вихованців такими, щоб у самостійному житті вони стали успішними, вміли долати труднощі, досягати поставленої мети. Але як прищепити дитині потяг до творчості та самостійного мислення? У різних сім'ях це питання вирішується по-різному. Хтось визначає дитину на фігурне катання, хто в балетну студію, до школи тенісу, на хокей, футбол, у технічні гуртки дитячої творчості (щоправда, в останні все рідше) - варіантів безліч, особливо, якщо батьки спроможні і можуть оплачувати і дорогу екіпіровку, і можливість регулярно возити на заняття. Ну, а якщо немає таких можливостей, то як відволікти дитину від безцільного сидіння за комп'ютерними іграми або небезпечного базікання по вулицях? Один з кращих способів - навчити його грі в шахи! Ця дивовижна, найдавніша гра приносить дітям багато радості, задоволення, в той же час має великий вплив на розумовий розвиток.

«І дамки по столу совали», — пише Іван Котляревський у славнозвісній «Енеїді». Виявляється, шахи і шашки — давні спортивні ігри — пережили вже багато століть. А у знатних і багатих родинах брали для молодих людей спеціальних наставників з гри в шахи, правителі вважали своїм обов’язком добре грати в цю гру. Шашки ж — спрощені шахи, в яких дійові особи — лише пішаки і дами, що тепер фамільярно називають дамками. Вважається, назва шашки — це зменшена форма від старого шахи. Однак, часи змінюються. Сучасна молодь є емоційною і амбіційною, а такі ігри потребують, принаймні, посидючості, а також логічного мислення.

Шахи - щось більше, ніж просто гра. Це інтелектуальне проведення часу, в якому є певні художні властивості та багато елементів наукового. Для розумової роботи шахи означають те саме, що спорт для фізичного вдосконалення: приємний шлях вправи і розвитку окремих властивостей людської натури ...

Гра в шахи розширює кругозір, вчить думати, бути уважним, запам'ятовувати, порівнювати, узагальнювати, передбачати результати своєї діяльності. Розвиває винахідливість і логічне мислення. У дитини виробляється витримка, сила волі, ретельність, уважність і зібраність. Вона стає самокритичною, навчається самостійно приймати рішення, не сумувати при невдачах, коли програє партію. Особливо важливо навчання грі в шахи гіперактивних дітей, які насилу можуть всидіти п'ять хвилин на місці. Вони стають спокійними, врівноваженими.

Знаменитий український педагог Василь Олександрович Сухомлинський вважав, що «Без шахів не можна уявити повноцінного виховання розумових здібностей і пам'яті». А коли починати вчити дитину грі в шахи? І хто цим має займатися? Коли читаєш біографії великих шахістів, гросмейстерів, чемпіонів світу, то бачиш, що всі вони почали грати в ранньому дитинстві.

Тому вчити грі в шахи можна ще до школи, ну, і звичайно, в молодших класах школи. І початкові відомості цілком можуть дати батьки, старші члени сім'ї, якщо вони, хоча б трохи, колись грали або грають самі. Зараз є багато різноманітної літератури, посібників з навчання шаховій грі. Особливо мені подобаються книги Ігоря Сухіна. Наприклад, для навчання самих маленьких діток є прекрасний посібник «Пригоди в шаховій країні». Ще є підручник Всеволода Кострова «Ця книга навчить грати в шахи дітей і батьків. Підручник для 1-2 класу початкової школи». Або ось «Шахи для «чайників».

За часів мого дитинства шахи та шашки були найбільш доступними і самими улюбленими іграми. Постійно проводилися турніри і всередині класу, і шкільного масштабу, і в Будинку піонерів, і міські. Грали і хлопчики і дівчатка, і завжди біля гравців були вболівальники і спостерігачі. Хоча ніхто з них не захопився всерйоз грою і не став чемпіоном і майстром з шахів, але гра прищепила їм дуже багато корисних властивостей характеру.

Так що, шановні батьки, якщо ви хочете, щоб ваша дитина була не просто красивою і розумною, а й логічно мислила, то познайомте її з цією грою. Шахи для дитини - це захоплююча гра, в якій треба не просто перемогти, а й обґрунтувати свою перемогу.

Користь від систематичної гри в шахи доведена експериментально. В Нідерландах, Італії, Іспанії шахи введені в шкільну програму. В багатьох країнах Далекого сходу обов’язковим предметом є - Го. У Швеції , Норвегії та США в коледжах вивчають спортивний бридж. З 1993 року в Росії шахи введені в програму початкових класів, як предмет за вибором.

В інтелектуальних іграх тренується кмітливість, швидкість реагування, пам’ять, уміння узагальнювати, вони пропонують нову пізнавальну інформацію, яка невимушено засвоюється дітьми. В таких іграх учасники мають можливість перевірити свої знання, навички логічного мислення та суджень.

Дедалі менше помітно людей, які грають на пляжі в інтелектуальні ігри, дедалі менше дітей та молоді, котрі захоплюються шашками і шахами.

На жаль, ці ігри активно витісняє різного роду ширвжиток, яким затоплений сучасний ринок. Це і пасивна тележуйка, і примітивні стрілялки. Розважальна екранна індустрія поступово заміняє потреби у творчості, у самостійній, спрямованій на мету активності, у виробленні чіткої стратегії й тактики. Навіщо все це? Адже значно простіше натиснути на віртуальну кнопку і знищити ворога одним порухом. І от ти вже герой. Настала розрядка. У фільмах діє аналогічний ефект: сценарна зав’язка — напружене хвилювання і співпереживання героям — вирішення героями проблем на екрані (у гострій боротьбі!) — розрядка у глядача. Як кажуть психологи — гештальт закрито. Невже це глухий кут? Невже на дереві інтелектуального розвитку з’являється всихаюча гілка?

Не все так погано. Авжеж, покоління нинішніх батьків не знало такого інформаційного різносолу. Пропозиція сформувала попит, перекрила і спілкування, і спільне якісне дозвілля. Та й самі батьки нинішніх дітей — то в бізнесі, то «відриваються». А коли випадає можливість побути в товаристві свого чада, вже до ладу й не можуть зорієнтуватися, чим же з ним зайнятися, як будувати контакт. Діти ж либонь більше і краще розуміються на всьому «кнопковому» просторі. Чим їх тепер здивуєш і привабиш? Вже точно не дерев’яними іграшками... Хоча, стоп! Як же? Є ще гра, та й не одна! Нема сумніву, що ігровий простір діти готові заповнювати знову і знову. Така вже їхня природа. І ми всі, хоч і забуваємо про це, за великим рахунком діти: любимо сюрпризи, любимо весело проводити час, перемагати, починати гру спочатку. Звісно, це в широкому сенсі, але конкретизувати для себе ігрову потребу у вигляді певних форм спілкування з дітьми — кожному дорослому було б корисно.

Тренажери успіху? Отже, йтиметься про шашки і шахи. «Ну що в них невідомого?» — заперечить читач. А те, що ці ігри мають свою філософію. До того ж вони моделюють певну реальність і способи поведінки в ній. Нині такими популярними є психологічні тренінги. От шашки і шахи — відмінні тренажери не тільки для гнучкості розуму. Регулярні заняття ними — це психологічна школа успіху. Завдяки ним активізується й удосконалюється вся інтелектуально-вольова сфера. Тут і увага (треба стежити за ходами партнера, за змінами комбінації фігур на дошці), і уява (уявлення, як зміниться ситуація після ходу), і мислення (пошук оптимальних варіантів), і витримка, і регулярний рух до мети.

Шахи — є більш традиційними і вважаються елітною грою. Але що стосується їхньої поширеності, то вони не такі вже універсальні. Є у цієї гри специфіка, яка робить її для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку малодоступною. Партія часто затягується надовго, партнер думає над ходом, ураховуючи різні можливості фігур і складність наслідків ходу, а це потребує терпіння. Концентрація уваги дитини розсіюється. Поки вона розмірковує над тим, як ходить певна фігура, вислизає позиція на протилежній частині дошки, узагалі забувається мета. Малюки не сприймають партію як цілісне явище. Для них фігури — окремі персонажі тимчасових зіткнень на дошці. І втрачати «дорогих» персонажів шкода, звідси — напруження, мотивація не на досягнення, а на уникнення втрат.

Шахи моделюють війну або конкуренцію за владу двох ієрархічних соціальних утворень із детермінованістю титулів, чинів, посад. Гравець мусить мислити як корпоративний або навіть державний стратег. Такі мотиви, за дослідженнями соціальної психології, є лише в лідерів, а їхнє співвідношення зі звичайними членами соціуму — приблизно 1 до 20.

Отже, шахи — гра для лідерів? Саме так! До речі, сильні лідери, а це енергетична, а не моральна характеристика, — не бояться програшу. Але їхні амбіції вимагають перемог. Або людина удосконалюється, або покидає гру.

Чому б не використовувати шахи як технологічний інструмент для добору, формування і загартування лідерів? Адже успішним стає той, хто накопичує перемоги. Та щоб перемагати, треба вчитися, тренуючись. Лідерство тільки у декого яскраво виявляється як уроджена якість. Лідерства, як і успіху, можна навчити. Для цього розробляють освітні технології. Так, у гуртку з метою розвитку навичок і формування лідерських якостей використовують шахи.

А що ж шашки? Чим гарні вони? У більшості населення склався стереотип, що шашки — проста гра. Справді, простота, легкість і доступність правил приваблює дітей передусім. Але, як усе геніальне — є простим, так і шашки таять у собі колосальний розвиваючий потенціал. Вони цілком відповідають психологічним особливостям дитячого віку. Дітям важливо, аби гра була динамічною, без глибоких роздумів партнера над кожним ходом. Їм подобається, що всі фішки між собою рівні (справедливо!). Фішок досить багато, тому втрати не так напружують, як у шахах. Партії можна розігрувати швидко і по кілька разів. Діти сприймають реальність сегментарно, що саме властиво шашкам. Кожний сегмент повинен мати своє завершення (гру легко закінчити), яке у дитини супроводжується розрядкою. Якщо шахи — модель змагання двох ієрархій, що може тривати досить довго і «зависнути», то шашки — модель буття в його варіативності і безкрайості (завершення одного сегмента передбачає початок іншого). А простота правил не тільки не виключає складності стратегій (буттєвих утворень), — вона є їхньою умовою.

Тож шашки — потенціал, який наша освіта мусить використовувати для загального психічного розвитку дітей, для їхнього задоволення, зрештою, щоб дозвілля з батьками бодай іноді могло бути заповнене більш змістовно, аніж спільний перегляд телепередач під лускання насіння.

3. Розвиток творчої особистості у позашкільній діяльності РБДЮТ

У позашкільній діяльності дитина не просто відтворює те, що засвоює. Завдяки своїй унікальності і неповторності, вона розвиває, доповнює знання та навички, вдосконалює їх. Саме в цьому полягає закон творчої поведінки і поведінка методики позашкільного педагогічного процесу, яка будується на обов’язковому заохочені різнобічного творчого самовиявлення школярів, багатстві вражень, створенні оптимальних особистісних стосунків, котрі є джерелом продуктивної творчої діяльності дитячої спільності. Тому принципове значення має розгляд позашкільного педагогічного процесу як цілісної системи безперервної освіти, формування її у специфічних умовах життєдіяльності – у сфері дозвілля.

Найхарактернішими особливостями цієї сфери є невимушене, неформальне спілкування і самовираження, вільний вибір форм і засобів діяльності, використання їх на свій розсуд, керуючись внутрішніми мотивами.

Крім того, сама організація дітей, їхньої позашкільної діяльності досить різноманітна. Уся позашкільна виховна робота спрямована на розвиток творчої особистості, її ініціативи з урахуванням потреб і здібностей. Внаслідок саме такої організації діяльності дітей у позашкільних заходах виникає можливість зацікавити їх творчістю, спонукати їхнє прагнення щодо набуття необхідних прийомів та засобів, які визначають нестандартність, оригінальність.

Система позашкільного виховання покликана забезпечити кожній дитині можливість у вільний час всебічно розвинути власні творчі здібності.

Протягом двадцяти п’яти років я працюю над темою «Роль шахів і шашок у розвитку творчих здібностей дитини». Необхідною умовою для розвитку творчої активності дитини є створення нестандартних і проблемних ситуацій, ігрових моментів, широке використання пошукових методів роботи, коли діти думають, порівнюють, співставляють, шукають шляхи розв’язання проблеми, а не отримують готову суму знань.

Тому в своїй практиці я намагаюся підбирати такі форми і методи роботи, які б так сприяли розвитку здібностей дітей, щоб вони самостійно прагнули пізнавати, могли вчитися, відкривали нове, були співавторами у творенні заняття гуртка.

Навчально-виховний процес організовую так, щоб надати кожній дитині реальну можливість спробувати свої творчі сили в різних видах продуктивної діяльності, досягти в якійсь із них певного успіху і пережити задоволення від хоча й невеликого , але самостійно досягнутого результату.

На заняттях гуртка намагаюся створити атмосферу творчості, утверджую силу розуму, інтелекту, бо головне на занятті гуртка, на мою думку, навчити дитину мислити. Головне, на мою думку, - знайти гарну ідею розв'язання шахової чи шашкової задачі, розглянути різні шляхи підходу до однієї і тієї самої вправи , проаналізувати її «плюси» і «мінуси». Діти відточують свою майстерність у чіткості формулювань і висловлюванні своїх думок.

Постійне цілеспрямоване самовдосконалення дає мені змогу творчо розвивати традиційні методи, поєднуючи їх із нетрадиційними сучасними методиками.

Протягом багатьох років виявляю інтерес до проблеми ролі шахів і шашок в розвитку творчих здібностей дитини. Розпочинав я цю роботу із накопичення завдань, що їх пропонує відомий на Вінниччині дитячий тренер з шашок Олександр Олександрович Дьомін (з 1985 року). З цією метою я також використовував старі підшивки журналів.

Основним у своїй роботі вважаю врахування психологічних особливостей у процесі розвитку творчого мислення.

«Моя мета - захопити дітей інтелектуальними іграми» - часто говорю своїм колегам. І на це спрямовані не лише заняття гуртка, а й різноманітні за формою і змістом позашкільні заходи: конкурси, турніри, вечори шахів та шашок. Працюючи з дітьми в позаурочний час, знаходжу серед них «особливих», які мислять своєрідно, нестандартно. З такими обдарованими дітьми працюю додатково індивідуально. Результати цієї роботи очевидні - ці учні стають переможцями шкільних, районних і обласних змагань, беруть участь у Всеукраїнських змаганнях.

Свою пошукову роботу по виявленню талановитих, здібних до інтелектуальних ігор дітей розпочинаю ще в дитячому садку. З цією метою проводжу різноманітні конкурси, турніри, вікторини. Особливу увагу приділяю проведенню математичних олімпіад та турнірів серед учнів початкових класів, співпрацюючи в цьому плані з класоводами.

Інтелектуальний розвиток, формування культури мислення інтенсивно здійснюється у процесі інтелектуального виховання, відбувається формування інтелектуальної культури молодшого школяра. Із метою формування інтелектуальної культури молодшого школяра на заняттях має домінувати творча ситуація. Її я на уроках моделюю в процесі розв’язання комбінованих завдань та завдань із логічним навантаженням, навчальних проблем, дискусій, критичного аналізу прочитаного, ігрових ситуацій.

Творча ситуація, на мою думку, потребує розв’язання певної суперечності, стимулює пошукову діяльність, сприяє оволодінню новими знаннями, вміннями, навичками. В. Сухомлинський писав: «Творчість – це сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий зв’язок між інтелектуальним життям особистості і прояви її сил в активній діяльності».

На своїх заняттях я намагаюсь використати якомога більше тих новинок, що зацікавлять дітей. Адже звідси все частіше виникає необхідність ставити учня у позицію дослідника, вчити його спостерігати та аналізувати, пробуджувати у нього цікавість до ще нерозв’язаних завдань, з якими він може зустрітися в майбутньому.

На більшості підсумкових занять використовую логічно – опорні схеми за В.Ф. Шаталовим. Це один із нестандартних методів навчання, але дуже ефективний, оскільки стимулює активну пізнавальну діяльність гуртківця.

Свою діяльність спрямовую на пошук наукових новинок, на створення творчої атмосфери, модернізацію форм, методів та засобів навчання й виховання дітей, а головне – на реалізацію принципу рівноправного діалогу між учителем та учнем.

Відомо, що розвивати творчість можна лише творчістю. Цього принципу я дотримуюся у своїй виховній діяльності.

Систематично використовую різні форми роботи на заняттях, які допомагають розвивати в кожного гуртківця гнучкість мислення, навчають логічно розмірковувати, нестандартно підходити до розв’язання проблем, думати, самостійно робити висновки.

Здійснення інтелектуального розвитку особистості гуртківця можливе за умови використання вчителем завдань із логічним навантаженням. Завдання з логічним навантаженням допомагають учням оволодіти такими прийомами, як аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, аналогія; розвивають пізнавальні процеси (пам’ять, увагу, уяву, мислення); сприяють мовному розвитку.

Розвиток логічного мислення вносить свій вклад в естетичне виховання учнів: сприйняття краси і витонченості суджень; чітке, вичерпне, лаконічне висловлювання думок; впевненість у судженнях; формування вмінь абстрагуватись від конкретного змісту і зосереджуватися на структурі своєї думки, розвиток інтуїції. Більшість логічних задач розв’язується за допомогою нестандартних оригінальних методів, а здібність долати внутрішні бар’єри мислення і знаходити нові способи розв’язання – одна із найважливіших особливостей творчого мислення. Тому, під час розв’язування шахових та шашкових задач, навчаю гуртківців мислити самостійно, творчо, нестандартно. Це викликає в дітей захват, здивування і робить особливо гру в шахи доступною та цікавою.

Ефективність розвивально–виховного впливу інтелектуальних ігор залежить від методики педагогічного керівництва ними. Передумовою ефективності розвивально - виховного впливу інтелектуальних ігор є постановка педагогом мети організації гри. Саме постановкою мети здійснюється інтеграція діяльності, чим забезпечується підсилення останньої.

Саме перебуваючи в умовах гри, як зазначав Л. Виготський, школяр діє «вище від своїх можливостей».

Розгортання на занятті творчої ситуації, застосування евристичних методів робить процес навчання ненав’язливим, майже непомітним. Освіта стає переважно самоосвітою, виховання – самовихованням, розвиток – саморозвитком.

Кожна дитина – особистість. А кожна особистість потребує творчого підходу, великого терпіння й любові від учителя. Лише з таким підходом до справи є шанс розкрити й розвинути всі кращі сторони чутливої дитячої душі, творчого потенціалу дитини.

В гуртку підготовлено 3 кандидати в майстри спорту та понад 50 першорозрядників. В 2010 році команда шашкістів зайняла четверте місце серед 16 команд області в обласному фіналі «Диво шашки», а учень 5-го класу Вадим Процишин став призером (виборов друге місце). Більше 20-ти років керував гуртком початкового технічного моделювання. Це теж є одним із шляхів формування логічного мислення школярів, адже розв’язування різноманітних шахових та шашкових комбінацій тренує пам’ять і формує вміння орієнтуватися в нестандартних ситуаціях.

Багато уваги приділяю вивченню новинок методичної літератури із журналів «Ладья», «Горизонти шашок». Це дає змогу внести нове у власний стиль роботи .

Намагаюся творчо використовувати досвід роботи кращих керівників гуртків області (Заслужений тренер України Мариненко Дмитро Сергійович – МДЮСШ №6 м. Вінниці, Дьомін Олександр Олександрович – Бершадський РБДЮТ, Мельник Анатолій Васильович - Калинівський РБДЮТ), з якими часто спілкуюся під час обласних змагань.

Все це разом взяте пробуджує зацікавленість, виховує любов до шахів і шашок, формує потребу в знаннях, розвиває стійкий інтерес до інтелектуальних ігор. За період моєї педагогічної діяльності зібрано і систематизовано диференційовані завдання шашкових та шахових комбінацій з трьома рівнями складності.

4. Методика впровадження ігрової діяльності на заняттях гуртка

Протягом 37 років роботи в школі я працюю над розвитком творчої особистості, яка вміє самостійно вчитися. Використовував різні прийоми і методи роботи. Дійшов висновку, що повноцінним є лише те навчання, яке вимагає активності й напруження думки. Цього досягаю на кожному своєму уроці чи занятті, оскільки знаходжусь у стані постійного пошуку. Щонайширша незалежність мислення, відносна самостійність думок, відсутність боязні не погодитися з класом (групою), учителем, активність на занятті, пошук нових шляхів розв'язку, допитливість, кмітливість - ось на чому ґрунтується продуктивне мислення дитини.

У практиці навчання шашкістів та шахістів випробовую два основних методи побудови занять: лінійний та концентричний (комбінований). Перший метод передбачає викладання тематичного теоретично–практичного матеріалу шляхом поступового нагромадження обсягу інформації та ускладнення завдань щодо його засвоєння за програмою. За другим методом тематичні розділи вивчаються не поспіль один за одним, а частками. І хоча при цьому порушується цілісність сприйняття учнями теми, зате самі заняття стають різноманітнішими й дозволяють за певний період охопити відразу одну-дві чи більш тем з кожного розділу. Лінійний метод виправдав себе для вивчення порівняно невеликих за обсягом тем. Викладання цілих розділів, як правило, здійснюється концентричним методом. Наприклад, протягом тижня одне заняття присвячується дебюту, одне - середині гри, одне – ендшпілю. Потім так само вивчаються наступні теми цих розділів, при цьому є змога повернутися до попередніх тем, щоб закріпити знання розглянутого матеріалу. Керівник гуртка повинен правильно організувати процес занять. Для організації роботи можна використати специфічні для фізичної культури методи тренування: фронтальний; груповий; метод індивідуальних завдань. Крім того, рекомендується застосовувана зараз у практиці роботи багатьох шахово-шашкових школах організаційно-методична форма занять, умовно названа «коловим тренуванням». На практиці у шахово-шашковій педагогіці існують типові форми занять: бесіда; семінар; диспут (консультаційні партії); лекція; робота з літературою; розгляд та аналіз партій-першоджерел; заняття з теорії дебюту, міттельшпілю, ендшпілю; змагання з швидких шашок, бліцтурніри, конкурси рішення позицій; контрольні та заняття-іспити, сеанси одночасної гри; робота з комп’ютером.

Застосування фронтального методу передбачає таку організацію роботи гуртківців, за якої вся група виконує яке-небудь одне, загальне для всіх завдання. Переважно цей метод може мати місце у вступній та заключній частинах заняття, але іноді й в основній, особливо в молодших групах. Фронтальний метод здебільшого використовується при проходженні не дуже складного матеріалу програми на етапі первісного навчання та з дітьми 6-7 років. Це обумовлене тим, що дітям молодшого шкільного віку при виконанні завдання потрібно безпосереднє керівництво тренера-педагога. Як правило, застосування фронтального методу не вимагає складного устаткування й особливо ефективне при перегляді міні-партій. За групового методу організації роботи учнів група ділиться на відділення, кожне з яких виконує своє завдання. Груповий метод частіше використовується на тренуваннях зі старшими спортсменами при проходженні досить складного матеріалу, коли тренеру-педагогу потрібно приділяти велику увагу учням, що засвоюють складний матеріал, і надавати їм допомогу. Окремі групи учнів можуть отримувати завдання, що відповідають різним етапам вивчення матеріалу й різному ступені складності. Груповий метод забезпечує диференційований підхід до учнів у процесі навчання. Його застосування дає реальну можливість привчити учнів до самостійних занять, залучаючи для допомоги актив.

Метод індивідуальних завдань передбачає самостійне виконання завдань, запропонованих учителем або обраних учнями. У молодшому віці метод індивідуальних завдань допомагає ознайомитися й одержати реальну оцінку підготовленості учнів у тому або іншому дебюті, у тій або іншій частині партії, схильності до того або іншого виду ведення гри. Метод індивідуальних завдань уможливлює диференціювання вправ за змістом і характером навантаження для окремих учнів, може застосовуватися у всіх групах за будь-яких умов. Підґрунтя колового методу складає схема-символ, яка відображає підбір шашкових вправ з послідовною їх зміною при навантаженні, що точно регламентується, на головні ідеї розвитку шашкових компонентів майстерності. Кожне з нових завдань є розвантажувальним стосовно попереднього. Коловий метод має багато позитивних моментів: заняття цікаві, емоційні, у них використовуються різноманітні завдання, що вимагають оригінальності мислення, розвивають творчий підхід, а отже, розумову активність. Ця найбільш ефективна форма підготовки перед змаганнями разом з тестуванням дозволяє гравцю краще відчути свій стан, спортивну форму, визначити швидкість розрахунку, на що опиратися й чого уникати під час гри. При цьому гуртківець одержує об’єктивну інформацію про плюси та мінуси своєї гри. Колове тренування максимально наближає умови занять до ігрових. Доцільно використовувати таку організаційно-методичну форму, переслідуючи конкретні завдання, наприклад: у групах 1-2-го років навчання - для розвитку рахункових здібностей та вироблення впевненості при прийнятті рішень; у групі 3-го року навчання - для оцінки позиції й складання плану гри, підтвердженого варіантами; у групі 4-го року навчання - для удосконалювання техніки реалізації переваги, техніки гри в ендшпілі. До керівника гуртка при організації колового тренування ставляться вимоги глибокої шахово-шашкової ерудиції: добре підготувати серію колових завдань, уміло міняючи їх на більш важкі або легкі. Комплексне тренування містить у собі елементи перерахованих вище методів тренувань. При проведенні комплексного тренування потрібно включати декілька різних видів робіт. Специфічність викладання шахів та шашок полягає в тому, що до більшості тем доводиться повертатись на всіх наступних етапах навчання, але на все більш складному рівні.

Широко використовую наочність, яка яскрава, приваблива та цікава для дітей. Ретельно продумую її використання. З однієї сторони, наочність повинна бути цікавою, з іншої - вона повинна сприяти розумовій діяльності дітей щодо розв'язання того чи іншого логічного завдання.

Проводжу гру «Кінцівки». В процесі цієї гри діти вправляються у виконанні безпосередніх висновків з суджень з відношеннями. Вона корисна тим, що готує дітей до свідомого рішення. Приведу приклади проведення цієї гри.

Вчитель каже: «Проведемо гру «Кінцівки». В неї можуть брати участь 3, 4 і більше учнів. Діти, станьте в коло. Я буду починати речення, а ви повинні його правильно закінчити. Закінчувати речення повинен той, до кого я доторкнуся рукою. Якщо «кінцівка» гуртківця опиниться не вірною, то він виходить з кола, а хто залишився в колі стараються вірно закінчити речення. Виграють ті, хто вірно давав «кінцівки» і залишився в колі».

В процесі занять постійно забезпечую диференційований підхід, враховуючи особливості окремих учнів.

З метою формування інтелектуальної культури гуртківця необхідно будувати кожне заняття як урок мислення-спілкування. Щоденне спостереження за позашкільним життям гуртківців переконало, що інтерес до навчання і всебічний розвиток дітей неможливі, якщо в групі відсутній багатий інтелектуальний фон – постійний обмін знаннями, загальний потяг до них, цікаві і змістовні розмови між дітьми, між учителями та дітьми. Створити такий фон – головне завдання вчителя.

Не секрет, що багато хто з дітей не вміє думати, не знає радості раптового пробудження думки. Та думка дитини починає прискорено працювати, якщо вона потрапляє в несподівану ситуацію, де від неї чекають відповіді, дії.

Василь Сухомлинський називав це «емоційним пробудженням розуму». Творчо використовуючи досвід цього відомого педагога, ми ставимо дитині тисячі «Чому?», створюємо проблемні ситуації, пробуджуємо живий інтерес до інтелектуальних ігор.

Робота мозку, пробудження думки неможливі без дитячої творчості.

Завдання інтелектуального розвитку гуртківців реалізуються також у процесі проведення розважально-пізнавальних заходів: ігри ( «Перший мільйон», «Сильна ланка», «Найрозумніший», «Рятуємо королеву», «Інтелектуальний марафон», «Що? Де? Коли?»), свята.

Інтелектуальні ігри розвивають розумові здібності, логічне мислення, спостережливість, тренують пам’ять. У процесі інтелектуальних ігор формуються такі якості, як кмітливість, винахідливість, ерудованість, стійкість характеру, дух суперництва, яскрава емоційність, що приносять дитині радість і насолоду.

Існує кілька видів інтелектуальних ігор:

ігри з олівцем та усні ігри;

ребуси;

кросворди, сканворди, чайнворди;

ігри на шаховій дошці;

головоломки;

конкурси знавців-ерудитів.

Організовуючи ігри для гуртківців маємо пам’ятати, що серед великого розмаїття ігор, інтелектуальна гра займає особливе місце у розвитку дитини. То є першою в її життя праця, джерело приємного навчання, гімнастика розуму та самовдосконалення. Вона є одним із найдійовіших засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.

Чим детальніше й глибше вчені-психологи й педагоги вивчають можливості такого феномену, як гра, тим далі знаходяться межі її застосування, тим вище піднімається її віковий ценз. Вона сприяє вихованню, навчанню, відпочинку, відновленню сил, емоційному зарядженню, корегуванню набутого досвіду, не лише у дітей, а й у дорослих. Гра заполонила телеекран розважальними шоу-програмами, стала необхідним атрибутом свят і обрядів, проникає у солідні установи у вигляді ділових, рольових і комунікативних ігор. Безперечно, гра стала одним із найпопулярніших видів людської діяльності. Грають діти, школярі, студенти, дипломовані спеціалісти.

Міркування відносно суті і значення гри можна віднайти у працях філософів, педагогів, а також в літературних творах. І як не дивно, найбільш простим і одночасно геніальним залишається пояснення гри, зроблене автором «Пригод Тома Соєра» Марком Твеном «Гра – все, що ми робити не зобов‘язані». З цього твердження випливають найважливіші характеристики гри. Вона мимовільна, часто без відкритої зовнішньої мети, стимульована внутрішніми потребами, інтересами, емоціями задоволення і радості, прагненнями до активної діяльності. Ці ознаки гри є основними. Бо внесення в її процес хоч незначної частки зовнішнього примусу, обов‘язково перетворює гру в якийсь інший вид діяльності, який зовні може мати цікаву барвисту форму, але внутрішньо не сприйматиметься дитиною як розвага та задоволення. Отже, гра для дитини – це обставини, в яких вона почувається вільно, розкуто, емоційно піднесено. Саме в такій невимушеній ситуації, помітно для себе без напруження і втоми діти набувають соціального досвіду, вчаться думати, працювати, творити.

На сьогоднішній день найцікавішою формою визначення інтелектуального рівня дітей є участь їх у «Інтелектуальних марафонах». Для учнів це захоплююче і цікаво. Вони з нетерпінням чекають цих занять чи турнірів між класами, а іноді навіть і школами. Адже саме тут вони можуть самовиразитися, показати свої вміння і знання. Тут пропонуються і «Турнір розумників», «Брейн-ринг», «Бліц-турнір», «Шаховий конкурс», «Інтелектуальна пантоміма», «Суперпам’ять», «Індивідуальні тури» та інші види завдань.

Цей ряд можна продовжити і далі. Та на мій погляд, ці види діяльності привчають не падати духом, якщо трапляється помилка в оцінюванні ситуації через брак знань. Так, я прагну забезпечувати інтелектуальний розвиток учнів, стимулювати пізнавальну самостійність, ініціативу, роботу з книжкою, самоконтроль, прищеплювати соціальні навички, культуру спілкування.

Висновки

Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як важливий фактор найповнішого розкриття здібностей молодших школярів та розв'язання різноманітних освітніх проблем, створення цілісної системи пошуку та виховання творчо обдарованої особистості. Заняття в РБДЮТ, будучи необов'язковими, природно «добудовують» незаповнені проміжки соціального становлення особистості. При цьому організація діяльності дітей у формі дозвілля сприяє вільному спілкуванню у середовищі ровесників, з якими дитина вважає себе найтісніше пов'язаною і авторитет яких для неї безперечний. У той же час, переживання успіху викликає позитивне ставлення до творчої діяльності, сприяє набуттю певного життєвого досвіду, навичок самостійної діяльності і поведінки, тобто поступово здійснюється становлення тих властивостей і якостей, які є складовими творчої особистості.

Враховуючи вище сказане, слід зазначити що перед науковцями та педагогами-практиками постало завдання: віднайти технологію своєчасного виявлення в кожного вихованця інтересів, природних задатків, нахилів, здібностей; створити найбільш сприятливі умови для їхнього розвитку; визначити конкретні сфери можливого розвитку творчого дитячого потенціалу. Реалізувати поставлені цілі в сучасній освіті можна при модернізації усталеного арсеналу форм, методів, прийомів та засобів розвивально-виховної роботи з дітьми, педагогами та батьками.

Список використаної літератури

1. Анджейчак А. Психолого-педагогічні умови формування творчої особистості дитини в освітньо-виховних закладах // Обдарована дитина. - 2000. - №5. - 8-13 с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти. // Дошкільне виховання. - 1999. - №1

3. Балл Г. О. Про визначальні характеристики здібностей і принципи їх врахування у навчально-виховній роботі // Психологія. - К.: Дніпро, 1992. - Вип.32.

4. Банько Н.В., Сечина Л.И., Отачук Г.И. Развиваем творческое мышление младших школьников. // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 1998. - №2.

5. Барко В., Тютюнников А. Як визначити творчі здібності дитини? - К., 1991. – 79 с.

6. Барташнікова І. А., Барташніков О. О. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей – Тернопіль, «Богдан», 1998

7. Березина В. Г., Викентьев И. Л., Модестов С. Ю. Дитинство творчої особистості. - СПб.: видавництво Буковського, 1994. 60 с.

8. Берека В. Роль позашкільних закладів у формуванні творчої особистості // Педагогічний вісник. – 1997. - №2. – 6-7с.

9. Богат У., Нюкалов У. Розвивати творче мислення (ТВВЗ у дитячому саду). - Дошкільне виховання. -1994. №1. 17-19 с.

10. Богоявленская Д. Б. Пути к творчеству. – М.: Знание, 1981. – 96 с.

11. Венгер Н. Ю. Шлях до розвитку творчості. - Дошкільне виховання. -1982 №11. 32-38 с.

12. Волобуєва Т. Б. Розвиток творчої компетентності школярів // Управління школою. - Харків, 2005. - 110 с.

13. Волощук І. С. Науково-педагогічні основи формування творчої особистості.- К.: Педагогічна думка. 1998.- 160 с.

14. Гурець Н. Т. Педагогічні умови розвитку творчої активності молодших школярів у гуртковій роботі: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук/ Харківський держ. пед.університет ім. Г. С.Сковороди – Харків, 1994. - 25 с.

15. Ермолаева-Томилина Л. Б. Проблема развития творческих способностей детей (по материалам зарубеж. исследований) // Вопросы психологии.-1975.-№5.- 166-176 с.

16. Інтелектуальні ігри в початковій школі // Упоряд. Ю. Є. Бардакова. - Х.: Вид. група «Основа», 2005. - 192 с.

17. «Завуч», листопад 2002 р. № 33 (147) «Особистість ХХІ століття – яка вона?» Н. Браташ, заступник директора ЗОШ № 107, м. Харків

18. «Завуч», квітень, 2003 р. № 11 (16) «Плекаймо особистість» В. Чернігова, заступник директора з НВР ЗОШ № 9, м. Львів

19. Левін В. А. Виховання творчості. – Томськ: Пеленг, 1993. 56 с.

20. Локарева Г. В., Трунова Е. Ф. Воображение как элемент в развитии творческих способностей // Формування творчої особистості: проблеми і суперечності: Зб. наук. праць – Запоріжжя, 1995. – 93-99 с.

21. Лук А. Н. Психология творчества. - М.: Наука, 1978. - 128 с.

22. Макрідіна Л. Технологія ТРВЗ (теорія розв’язання винахідницьких завдань) – сучасна технологія навчання творчості. // Завуч. – 2004. - №34. - с. 6 -7.

23. Моляко В. А. Творческая одарённость и воспитание творческой личности. – К.: Знание, 1991

24. Мурашковська І. Н. Коли стану чарівником. - Рига: Експеримент, 1994. 62 с.

25. Нікітін Б. П. Сходинки творчості або Розвиваючі ігри (Переклад з російської) – Київ, Радянська школа, 1991 158 с.

26. Окунев А.А. Спасибо за урок, дети! О развитии творческих способностей учащихся.-М.: Просвещение, 1988.- 128 с.

27. Паламарчук В. Ф. Як виростити інтелектуала?: Посіб. для вчителів. – К.: Знання, 1999. – 112 с.

28. Пономарёв Я. А. Психология творчества и педагогика. - М.: Педагогика, 1976.

29. Прохорова Л. Розвиваємо творчу активність дошкільнят. - Дошкільне виховання. - 1996 №5. 21-27 с.

30. Приходченко К. І. Формування інтелекту учнів через розвиток їх творчих здібностей // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 1998. - №2. – 4-5 с.

31. Програма розвитку обдарованих дітей та діагностичні методики. Демченко В. В., Рабченюк Т. С., Савчук Л. О. - Рівне, 2006.

32. Серветник В.Г. Шахова азбука. г. «Позашкілля», №12, 2007

33. Сучасні аспекти розвитку творчої особистості // Дайджест педагогічних ідей особистості та технологій «Школа-парк». - 2002. - №3.

34. Шелест Л., Момот Л. Розвиток творчих здібностей п’ятикласників // Диво-слово.- 1997.- №4.- 26-28 с.

35. «Шкільний світ», квітень 2002 р. № 14 (142) «Творчість: від проблеми до дії». А. Мельников, психолог ЗОШ № 100, м. Харків

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Навчально-методичний посібник
  • Додано
    13.08.2018
  • Розділ
    Позашкільна освіта
  • Клас
    2 Клас, 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас
  • Тип
    Робоча програма
  • Переглядів
    320
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    JO310470
  • Вподобань
    0
Курс:«Google сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
700 грн
390 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь