Роль музичного виховання на формування патріотизму дошкільника

Опис документу:
Проблема музичного виховання дітей досить складна і різноманітна. Її досліджують представники різних сфер науки: естетики, музикознавства, психології, соціології, педагогіки. Як говорив В. Сухомлинський «Діти повинні жити в світі краси, ігри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості», тож не секрет, що мистецтво викликає найяскравіші емоції.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ЗДО «Сонечко» Антонівської сільської ради

Скадовського району Херсонської області

Юзюк Світлана Михайлівна

музичний керівник

Роль музичного виховання на формування патріотизму дошкільника

Удосконалення духовної культури особистості важливе програмне завдання суспільства ХХІ століття. Особливе місце в цьому складному процесі належить музично-естетичному вихованню підростаючого покоління. Естетичне виховання стає пріоритетним напрямком, що формує у дитини любов до своєї Батьківщини, родини, роду з малечку, яке в подальшому сприяє формуванню всебічно розвиненої особистості.

Проблема музичного виховання дітей досить складна і різноманітна. Її досліджують представники різних сфер науки: естетики, музикознавства, психології, соціології, педагогіки.

Як говорив В. Сухомлинський «Діти повинні жити в світі краси, ігри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості», тож не секрет, що мистецтво викликає найяскравіші емоції. Відбувається це завдяки тому, що задіяно безліч факторів, які сприяють духовному розвитку дошкільника. А у духовному становленні особистості важливу роль відіграє музика.

Патріотичне виховання – справа відповідальна, оскільки передбачає тонке заволодіння вразливими душами дітей, вміле оперування їхніми почуттями, емоціями та інтересами. До основних завдань патріотичного виховання дошкільнят належать:

  • виховання почуття прекрасного;

  • виховання любові до Батьківщини;

  • формування духовно – моральних взаємин;

  • формування любові до культурної спадщини свого народу;

  • виховання любові та поваги до своїх національних особливостей;

  • виховання почуття власної гідності, як представників свого народу;

  • толерантне ставлення до представників інших національностей.

В процесі музичної освіти дітей основна роль покладається на музичну базу, тобто на твори, на матеріалі яких виховується духовний ріст дитини.

Виховання в дітей справжнього патріотизму на музичних заняттях здійснюється через такі форми взаємодії музичного керівника з малюками:

  • слухання високохудожніх зразків української класичної музики (М. Лисенко, В. Косенко, Б. Лятошинський, Л. Ревуцкий, Ф. Колесса);

  • бесіди про відомих українських композиторів, співаків, про яскраві зразки їхньої інструментальної та сценічної музики (М. Скорик, М, Колесса, М. Леонтович, М. Лисенко, М. Вербицький та ін.);

  • ознайомлення з історією виникнення українських народних інструментів, способів гри на них;

  • інсценізація народних звичаїв та обрядів тощо.

Дошкільний вік є тим сензитивним періодом, коли природно виховувати маленьких патріотів саме через музику. Слухаючи музичну творчість свого народу і певним чином виконуючи її (обряди, пісні, музичні ігри, танці), дитина не тільки переживає власне музику, а й пізнає її поетичний зміст, розширює свою емоційну сферу поряд із набуттям знань про своє місце у природі, серед людей. Виконувана дітьми музична діяльність, зазвичай, супроводжується позитивними емоціями.

У дошкільному віці бажано виховувати дітей переважно на національній музиці: легке засвоєння її забезпечується наявністю музичного генотипу. Генотип – це сукупність спадкових структур організму Отже, музичний генотип – сукупність спадкових музичних структур і засобів, які поколіннями передавалися в народі.

Як національна музична класика, так само як українські народні казки та пісні, здатна закласти у дітей високу духовність, патріотичні цінності. Я пропоную її популяризувати і якнайчастіше використовувати не лише на музичних заняттях для слухання, а й на різноманітних святкових заходах у дошкільному освітньому закладі.

Найпоширенішою формою національно-патріотичного виховання у своїй роботі вважаю проведення календарних свят в українському стилі, де малюки інсценують народні обряди. Така жива форма спілкування дітей із прадавніми звичаями має неабияке значення для засвоєння культурних цінностей. Такі як: «Ой ходила Маланочка» або «Маланочка ходить, Василечка водить».

Патріотичні нотки у своїй роботі я намагаюсь закладати і у бесідах з вихованцями про українських композиторів, роблячи наголос на роках їхнього дитинства, оскільки цей період життя найближчий до розуміння дошкільників.

Найкраще такі бесіди оформити у невеличкі художні твори про композиторів, в яких митці будуть поставати головними героями, з усіма їхніми вподобаннями, переживаннями та захопленнями. Доречно до такої бесіди долучити перегляд мультимедійної презентації з певним фотоматеріалом, який дає дітям змогу ознайомитися з часом в якому жили ті чи інші композитори, їх побутом, мистецьким оточенням, культурою часу.

Для патріотичного виховання пропоную малечі народні ігри зі співом та рухами. Ці ігри розвивають інтерес до співу, память, почуття ритму і мелодії. В іграх такого плану навчаю дітей передавати в русі художній образ, але найголовніше – через гру українська народна пісня входить в побут сімї, в якій виховується дошкільник.

Мої вихованці завжди цікавляться новими незвичайними чи невідомими музичними інструментами, обовязково випробовують їх у грі. Цю цікавість я спрямовую:

  • на пізнання національних народних музичних інструментів (бубон, цимбали, трембіта, сопілка тощо) та територію їх використання;

  • на опанування гри на дитячих народних інструментах – свищиках, сопілках, тріскачках тощо.

Таким чином на музичних заняттях діти мають змогу дізнатися який вигляд мають і як називаються ті чи інші народні музичні інструменти. Як на них грають та в яких регіонах України вони побутують. На основі цих знань у дітей виникає інтерес та повага до національної музичної культури, розвивається власна ерудованість.

Здобувши певні знання та навички, дошкільнята демонструють їх на родинних та календарних святах, розвагах, влаштовують справжні концерти! Такі миті творчості, вшанування народних традицій стають для малюків незабутніми та назавжди закарбовуються у їх памяті.

Особливої уваги в своїй роботі я приділяю проведенню всіляких вечорниць в українському стилі. Діти інсценують різноманітні народні звичаї, співають народних пісень, виконують традиційні народні таночки («Гопак», «Козачок», «Метелиця», «Гречаники»), грають у народні ігри. Така форма спілкування вихованців із прадавніми традиціями має неабияке значення для засвоєння ними важливих культурних цінностей.

Я вважаю, що частіше педагог вдаватиметься на заняттях до висвітлення яскравих музичних сторінок української історичної спадщини через пісні, таночки, різноманітні побутові інсценівки, то глибше він закладе дітям розуміння таких складних понять як патріотизм, духовність, самоідентичність.

Для виховання у дітей дошкільного віку любові до своєї землі, рідного народу, до національних традицій засобами музики потрібно застосовувати такі методи впливу і практикувати такі види діяльності, які б відповідали віковим, психологічним особливостям дітей та відбивали особливості музичного мистецтва.

Ставлячи за мету виховати у дошкільнят здоровий патріотизм, педагоги мають памятати, що до цього питання не слід підходити формально. Виховання патріотичного духу має відбуватися щоденно, щохвилини і від душі, до душі. Лише подаючи дітям належний приклад, роблячи вагомий внесок у майбутнє, педагоги зможуть дбайливо й по справжньому зростити в дітях паростки патріотичності, виховати в них гідних громадян своєї країни.

С.М.Юзюк

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Картографія та топографія»
Довгань Андрій Іванович
36 годин
590 грн