Роль музейної педагогіки у вихованні підростаючого покоління

Опис документу:
В роботі показана актуальність використання активних методів навчання, спрямованих на розвиток школярів. Практичне застосування новітніх методів і форм роботи у форматі школа-музей дає відчутні результати в процесі формування знань та вмінь школярів у їх вихованні. Працюючи за програмою „Музей-школі” робить навчальний процес цікавим, сприяє підвищенню ефективності знань, стимулює учнів до активної діяльності, дозволяє розвинути індивідуальні здібності .

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Вступ

Сьогодні в нашу педагогічну практику міцно увійшли численні музейно - освітні програми для вихованців освітніх установ. Музейна педагогіка як наукова дисципліна на стику музеєзнавства, педагогіки і психології, розглядає музей як освітню систему, тобто вона здатна вирішувати освітню, розвиваючу, освітню й виховну завдання.

Музейна педагогіка відноситься до наукових дисциплін, вона поєднує музеєзнавство, педагогіку та психологію. Вона розглядає музей як освітню систему. Розуміння освіти відповідно до проблем музейної педагогіки має широке значення, тобто розвиток людини, освіта її розуму, особистих якостей, відношення до світу. Значення цієї наукової дисципліни визначається тим, що вона сприяє створенню атмосфери необхідної для духовного розвитку особистості. До проблеми музейної педагогіки відноситься визначення оптимальних форм взаємовідносин між партнерами в галузі культурно-освітньої діяльності. Взаємодія музею та школи розглядається як рівноправне співробітництво.

Розділ І. Музей і школа: перспективи співпраці

Сьогодні є велика потреба в гуманізації суспільства, і на це зорієнтована діяльність школи, закладів культури і мистецтв.

Питання музейної педагогіки вчителі нашої школи вважають надзвичайно, оскільки практичне застосування новітніх методів і форм роботи у форматі школа-музей дає відчутні результати в процесі формування знань та вмінь школярів у їхньому патріотичному, естетичному вихованні.

Відомо, що термін „музейна педагогіка” вперше з’явився в Німеччині у 1934 році. На сьогодні – це комплексна наукова дисципліна, яка базується на поєднанні основ музеєзнавства, педагогіки та психології. Дисципліна вивчає освітні аспекти музейної комунікації, її теоретична база ще окреслюється. Практичною необхідністю сьогодні залишається об’єктивне пізнання закономірностей її розвитку, міждисциплінарних зв’язків.

Ми переконалися, що музей і школа в своїй діяльності традиційно мають багато спільного. Ми прагнемо виховати почуття патріотизму, свідоме ставлення до надбань світової та вітчизняної науки та культури; розвивати мислення, творчі здібності та певні практичні навички, стимулювати творчу активність особистості. Тому сьогодні, адміністрація Ліплявського навчально-виховного комплексу намагається працювати з Шевченківським національним заповідником, реалізовувати навчальні та виховні завдання.

Ми зацікавлені в активних стосунках. Музеї мають залучати нових відвідувачів, а класні керівники і вчителі-предметники використовувати музейні розробки на уроках, і в позакласних заходах.

Об’єднуючою ланкою стала спільно розроблена комплексна програма „Музей - школі”, яка координується адміністрацією закладу та науково-методичною радою Шевченківського національного заповідника, завданням якої є не тільки вивчення і популяризація творчості Т.Шевченка, гідне шанування його пам’яті, а й повага до рідного слова, ознайомлення з історією, звичаями українського народу, його традиціями.

Спільна мета педагогів та працівників Шевченківського національного заповідника – виховати високоосвічених, культурних, духовно багатих громадян України. Ми розуміємо, що для досягнення мети потрібні скоординовані, чітко спрямовані дії.

Музейна педагогіка це проведення уроків з різних дисциплін біології, екології, історії, художньої культури, української літератури, природознавства, образотворчого мистецтва, народознавства, трудового навчання. Ми впевнилися, що така взаємодія з науковими працівниками спрямована на формування інтересу до навчання та розвитку естетичної, екологічної, інтелектуальної культури, стимулює ініціативу, самостійність та дитячу творчість, дозволяє уникати формалізму, одноманітності викладанні шкільних предметів.

Завданням науковців музеїв та вчителів нашої школи на даному етапі є розвиток здатності сприймати музейну інформацію, розуміти мову музейної експозиції. За словами музейних працівників на сьогоднішній день вітчизняний відвідувач музею ( як діти, та і дорослі) далеко не завжди поважає культурну спадщину та розуміє її значення і цінність. Тому вчителям варто з дитинства формувати ціннісне ставлення до культурного надбання. Наше завдання прищепити бажання спілкуватися з музейними артефактами. Створення в музеї підґрунтя для найбільш ефективної роботи з аудиторією є використання новітніх інтерактивних технологій, популяризація музейного виховання, залучення різноманітних партнерів.

Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти основою виховної роботи з учнівською молоддю є гуманітарна освіта, що має світоглядний характер, формує загальнольнолюдські і національні цінності. Вона базується на такій шкалі цінностей, як віра і надія, дружба, любов, повага до батьківських традицій, народу, культури, держави. Провідне місце у системі української гуманітарної освіти займає українська ідея державотворення, ясно засвічена Тарасовим словом.

Для того, щоб навчитися читати, ми вчимося грамоти, а для того, щоб розуміти музей, треба навчитися музейної грамоти. Одна справа, провести урок у класі, інша – в музеї. Наші учні пробують себе у ролі екскурсоводів, науковців, як добирають матеріал до екскурсії. Музейні експонати, пам’ятки історії, архітектури допомагать пов’язати програмовий матеріал з конкретними матеріальними свідченнями минулого, є опорними сигналами, які зав’язують на собі певну інформацію, таким чином, розповідь вчителя чи екскурсовода стає ближчим і , що важливо, цікавішим для учнів.

Саме в цьому контексті на нашу думку створюється нова структура – музейно – педагогічна служба соціально-дозвільної орієнтації, завдання якої подолати традиційне консервативне музейне та шкільне середовище, розвивати дитячі суспільні програми в рамках дорослого музею, переорієнтовуючи його на глядача-дитину. Завдяки цій структурі до музею приходять небайдужі і підготовлені юні відвідувачі, які сприймають музей складовою свого культурного середовища, відчувають себе громадянином, який знає і любить свою країну.

Музейна педагогіка - один з найперспективніших напрямків музейної справи у світі. Збагачення дитини духовною культурою відбувається для неї не насильно, якщо знання надходять як практична творча діяльність. Використання ресурсів музейної педагогіки дозволяє адаптувати учнів до сучасного життя, сприйняття навколишнього світу на основі законів культури, традицій і буття предків. Активне залучення дітей до збереження народної культури, виховання громадянської і патріотичної самосвідомості дозволяє правильно зорієнтувати їх на духовні цінності і дає надію на відродження високодуховного українського суспільства.

Музейна педагогіка відноситься до наукових дисциплін, вона поєднує музеєзнавство, педагогіку та психологію. Вона розглядає музей як освітню систему.

Музейна педагогіка має важливе значення в системі освіти і розвитку учнів, вона сприяє всебічному розвитку особистості учня, активному пізнанню навколишнього світу. Об’єктом та предметом музейної педагогіки визначають зміст, методи та форми педагогічної діяльності музею, особливості його впливу на різні категорії учнів, а також визначення місця навчального музею в системі освіти. Музеї являють собою особливий педагогічний простір, в якому дитина осмислює інший світ – світ історії, світ природи та інші, вона стає його частиною
Комплексне співробітництво в галузі музейної педагогіки
стає системоутворюючим компонентом інноваційного перетворення, який впливає на процес духовного розвитку особистості, вирішує проблему освіти та виховання.

Музейна педагогіка, як і педагогіка в цілому направлена на виховання і розвиток особистості, виховання емоцій, розвитку уяви і фантазії. Музейна педагогіка може бути розглянута, як інноваційна педагогічна технологія.

Музей і школа в меті своєї діяльності мають багато спільного: вони прагнуть виховати почуття патріотизму, свідоме ставлення до надбань світової та вітчизняної культури та науки; розвивати мислення, творчі здібності та певні практичні навички, стимулювати творчу активність особистості.

Хочеться, щоб наші діти не змаліли духовно, щоб не виростали, як оте перекотиполе, без роду і племені, байдужими до рідної землі, щоб уміли берегти найкращі традиції минулого. Адже Україна з давніх – давен славилися розмаїттям народних свят, звичаїв, обрядів. Наші діди й прадіди берегли духовні надбання українців, передавали їх з роду в рід, з покоління в покоління для того, щоб нащадки не втратили своє коріння, свій родовід, свою історію. І ми, сучасні педагоги, повинні продовжувати цей духовний зв’язок.

    1. Основні напрямками музейної педагогіки

Музейна педагогіка передбачає, що освіта та виховання учнів повинні здійснюватися на музейному матеріалі, який являє собою загальнолюдські цінності. Музейна педагогіка має важливе значення в системі освіти і розвитку учнів, вона сприяє всебічному розвитку особистості учня, активному пізнанню навколишнього світу. Об’єктом та предметом музейної педагогіки визначають зміст, методи та форми педагогічної діяльності музею, а основними напрямками музейної педагогіки є:

- розвиток здатності сприймати музейну інформацію;

- створення в музеї умов, які б дозволяли краще сприймати музейну

інформацію, розуміти мову музейної експозиції;

- використання і популяризація новітніх технологій музейної освіти у

формі окремих проектів на різних майданчиках із залученням

різноманітних партнерів.

Мета музейної педагогіки тісно переплітається з метою музейної

екскурсії та педагогіки в цілому. Метою музейної педагогіки є допомога в свідомому сприйнятті навчального матеріалу. Вона може бути вузькою, спеціальною або широкою, передбачати навчальні та виховні завдання, для посилення інтересу учнів до навчання. Дуже важливо учнів самостійно підвести до обрання екскурсії.

Поняття музейної педагогіки є надзвичайно дискусійним на сьогодні. Тому, що музейна педагогіка в Україні є надзвичайно необхідною для сучасної освіти.

Музеї є на сьогоднішній день надзвичайно багатими на експонати, з цікавою та захоплюючою тематикою експозицій. Тому, першочерговим завданням педагогів є широке використання музейних фондів міста Канева в організації навчально-виховної роботи з дітьми та молоддю в урочний та позаурочний час. Адже саме музеї, як найкраще, найповніше можуть передавати атмосферу історичної епохи або події. Важливими музеї є і в формуванні історичного мислення підростаючого покоління, а також патріотичного виховання.

З метою розвитку в учнів уміння аналізувати історичні джерела, робити висновки, узагальнювати і порівнювати, виховання в учнів поваги до історії свого народу учні навчально-виховного комплексу відвідали історичний музей в м. Каневі.

В музеї декоративно-прикладного мистецтва учні відвідали виставку ляльки-мотанки. Вони мали можливість познайомитися з історією появи народної ляльки, традиціями, пов’язаними з виготовленням ляльок

Ефективна діяльність шкільних музеїв, впровадження елементів музейної педагогіки у роботу навчально-виховного комплексу створює умови для:

- підвищення якості навчально-виховного процесу;

- поглиблення знань школярів з предметів;

- активізації пошукової, дослідницької, історико-краєзнавчої, та самостійної роботи учнів;

- залучення батьківської громади до співпраці з школою;

- формування соціально-громадського досвіду учнів;

- виховання патріотизму та любові до України на основі історичної спадщини нашого народу.

Розділ ІІ. Використання елементів музейної педагогіки в навчально- виховній роботі загальноосвітнього навчального закладу

2.1. Основні елементи музейної педагогіки.

Серед наукових визначень та тлумачень наукової педагогіки найбільш підходящим є те, що музейна педагогіка – це галузь педагогічної науки, яка побудована на основі науково-практичної діяльності й орієнтована на передачу культурно-освітнього досвіду в умовах музейного середовища, та сприяє формуванню громадянсько-патріотичних почуттів дітей та молоді. Саме таке тлумачення цього поняття найбільш вдало підпадає під визначення законодавства, щодо діяльності музеїв, а саме, «музеї як культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені не тільки для вивчення, збереження та використання пам’яток матеріальної та духовної культури, але й для прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини». Саме тому, сьогодні, музейна освіта має розумітися як просвітницька діяльність у музеї, що активно сприяє процесу виховання особистості, де спосіб кожен обирає для себе окремо. Її результати сприяють формуванню нового способу мислення, відходу від авторитарних принципів та підвищенню мотивації до навчальної діяльності, що відповідає сучасним тенденціям особистісно орієнтованої освіти.

Музейна педагогіка- це одна з галузей сучасної педагогіки , яка активно впроваджується в шкільну практику. Вона передбачає проведення уроків з різних дисциплін : біології, екологїі, історії, художньої культури, української літератури,природознавства, образотворчого мистецтва, народознавства , трудового навчання тощо. Також музейна педагогіка передбачає проведення виховних годин, конкурсів, акцій, проведення майстер-класів, семінарів, конференцій. Ми зацікавлені в активних стосунках. Музеї мають залучати нових відвідувачів, а класні керівники і вчителі-предметники використовувати музейні розробки на уроках, і в позакласних заходах.

Музейна педагогіка не має предметних обмежень. Використання на уроках форм, методів та прийомів музейної педагогіки надає можливість:

  • поєднати емоційні та інтелектуальні впливи на учнів;

  • розкрити значущість і практичність досліджуваного матеріалу;

  • пояснити складну тему на простих і наочних прикладах;

  • зробити доступним для учнів опанування навчального матеріалу за меншого витрачання часу і з більшою ефективністю;

  • організувати додаткові, факультативні та позакласні заняття, дослідницьку діяльність;

  • залучити учнів до проектної діяльності;

  • підвищити якість знань учнів;

  • розвивати лідерські здібності учнів;

  • формувати толерантність, що є важливим аспектом у суспільстві.

Цікавою формою проведення в нашому навчально-виховному комплексі є проведення музейних марафонів, на яких науковці допомагають вчителям проводити інтегровані уроки, презентують фотовиставки, пропонують конкурси, вікторини. Приймають участь у житті школи протягом цілого навчального дня. Співпрацюючи з музеями міста, а саме: декоративно-прикладного мистецтва, Шевченківського національного заповідника в період канікул на їхній базі, спільно з науковими працівниками проводяться тематичні майстер-класи, на яких учні нашої школи виготовляли обереги для бійців АТО, а це на нашу думку є справжнім виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості, активної громадянської позиції.

Майстер - клас по виготовленню пасхальних віночків та композицій

Не стоять в стороні наукові співробітники і у проведенні благодійних майстер - класи з виготовлення сувенірів для бійців АТО.

Майстер-клас у музеї декоративно-прикладного мистецтва проводить науковий працівник музею Ярмош Т.В. Учні виготовляють ангелочки для наших бійців.

Цікавою формою проведення в нашому навчально-виховному комплексі є проведення музейних марафонів, на яких науковці допомагають вчителям проводити інтегровані уроки, презентують фотовиставки, пропонують конкурси, вікторини. Приймають участь у житті школи протягом цілого навчального дня.

Відкритий урок з природознавства на тему: “Зв’язок природи з повсякденністю, народною творчістю.” ( на фото науковий співробітник Шевченківського Національного заповідника Миколенко Л.В.)

узейні марафони ми також запрошуємо наукових співробітників Канівського природного заповідника. Які є помічницями для класоводів 1-4 класів у проведенні уроків з образотворчого мистецтва, природознавства, трудового навчання.

метою формування та розвитку естетичних та художніх смаків науковим співробітниками Шевченківського національного заповідника проведений майстер-клас з виготовлення витинанки.

Для участі у проведені предметного тижня української мови та літератури були запрошені наукові співробітники музеїв міста Канева. Для учнів 5 класу цікаво був підготовлений матеріал науковими співробітниками музею декоративно-прикладного мистецтва Ярмош Тетяною Володимирівною з теми: „Межирицьке житло”. З козацькими ватажками Канівщини ознайомила учнів 7 класу науковий співробітник історичного музею м. Канева Осипенко Таміла Володимирівна. Учням 6 класу про легенди рідного краю цікаво розповіла Ісаєва Ольга Миколаївна науковий співробітник історичного музею.

Хвилюючою зустріччю була зустріч з вченим секретарем Шевченківського Національного заповідника Білокінь Ольгою Всеволодівною, завідувачкою відділу бібліотек Шевченківського національного заповідника Шрамко Лідією Григорівною, завідувачкою науково-дослідного відділу “Канів від давнини до сучасності” Шевченківського Національного заповідника, які разом з учнями підготували та провели виховний захід “Голодомор 1932-33 р.р.”

Розділ ІІІ. Музейна педагогіка в дошкільному навчальному закладі

      Музейна педагогіка - досить новий, але вже популярний напрям навчально - виховної діяльності.  Педагогічний колектив нашого дошкільного закладу «Веселка» розділяє погляди науковців, педагогів, психологів і підтримує думку про те, що музей здатний збагатити дитину враженнями від нових, незнайомих предметів, які вона ніколи не бачила й не могла бачити в доступній їй діяльності, сприяє формуванню творчої особистості, яка, засвоївши текст гуманітарної культури та мистецтва, включає його в контекст власного життя.     

     Дуже цікаве і перспективне явище - музей у дитячому садку. Він інтегрований у навчально-виховний процес дошкільного закладу.

     Музей як спосіб пізнання світу містить великий потенціал для особистісного розвитку дошкільнят, він розширює «середовище існування» дитини вже з дошкільного віку, є місцем інтелектуального відпочинку. Використання засобів музейної педагогіки в дошкільному закладі дає змогу пробудити в дітях відчуття приналежності до свого
роду, до рідної землі, прагнення долучатися до культури українського народу, його історії, традицій.
Важливо бачити в дитині гармонійно розвинену особистість. Розвивати почуття прекрасного, здатність відчувати і розуміти красу навколишнього світу, вміння володіти власною думкою, висловлювати своє судження - ось побажання сучасних батьків. Такі заняття спонукають дитину активно і творчо мислити, освітня діяльність в рамках музейної педагогіки є ефективним засобом розвитку мовлення сучасної дитини. Адже не секрет, що зараз дитячий мова відрізняється біднотою і спрощеністю. Занурюючись у світ прекрасного, дитина може значно збагатити свій словниковий запас, висловити всі свої думки і припущення, а потім ще й поміркувати про побачене, поділитися враженнями з батьками. І це далеко не все.

Упродовж останніх років педагоги нашого закладу часто замислювалися над тим, як домогтися, щоб у дитини виникла потреба долучитися до культури  українського народу, його історії, до рідної землі. Ми переконані, що саме музейна педагогіка забезпечить художньо- естетичне сприйняття дитиною культурного надбання українського народу, усвідомлення своєї відповідальності за його збереження, примноження та передачу надбання іншим поколінням. Звісно, в умовах дитячого садка створити справжній музей немає змоги: бракує оригінальних експонатів, відсутня охорона й музейні працівники. Вивчивши досвід багатьох закладів України, які працюють над питанням формування національної свідомості дошкільників, ми поставили перед собою завдання створити в закладі музейну експозицію.

Міні-музеї у дитячому садку – це особливий розвивальний простір, створений з метою долучення дитини до світу мистецтва, розширення її культурного й національного світогляду, формування життєвої компетентності у сферах „Люди”, „Культура”, „Природа”.

Пізнаючи нове, незвичайне, діти, як правило, залучають у сферу своїх інтересів і батьків. Нам дуже приємно, що батьки активно підтримують усі починання педагогів щодо музейної справи.

Завдяки музейній педагогіці ми маємо змогу ефективно формувати в кожного вихованця здатність до творчості, розвивати уяву дітей, їхню фантазію, навички продуктивної діяльності (малювання, ліплення, аплікації) та самостійності.

Розділ ІV. Патріотичне виховання засобами музейної педагогіки

Створення багатої, сильної і демократичної держави Україна потребують виховання у підростаючих поколінь патріотичної свідомості, високої моральності, громадянської активності, поваги до історії свого народу. В освітньому просторі України стало першочерговим завданням удосконалення та посилення ролі патріотичного виховання, виховання в учнів високого почуття громадянина та патріота своєї Вітчизни, зміцнення зв’язків поколінь. Формування високих якостей у наших учнів має спиратися, насамперед, на добре знання рідного краю, його людей, їхніх звершень, адже велика Батьківщина, шляхетні громадянські чесноти починаються від рідного порога, своєї вулиці, школи, міста, краю.

Патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства. Патріотизм на даний час є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими громадянами-патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, і особистості, яка своєю діяльнісною любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємності.

Олександр Антонович Захаренко був переконаний, що патріотами не народжуються, ними стають в процесі становлення особистості, в процесі виховання і впливу засобів масової інформації на кожну людину. Патріотичні почуття - це сплеск емоцій, які виникають у пориві спільної праці, щоб знайти вихід із безвиході, щоб захистити свою незалежність і волю. Патріотизм - це святе почуття, яке не піддається осміюванню, яке кличе на подвиг і навіть приводить до самопожертви в імя людини. Патріотичні почуття не притаманні тим, хто не любить свою країну, хто не живе її турботами, а дбає лише про свою власну кишенню. Любов до Батьківщини в українського патріота поєднується з вірою в неї, в її покликання, прекрасне майбутнє, що обов’язково настане.

Справжній патріот, керуючись сучасним досвідом і героїчним минулим народу, вірить, що здолає всі історичні випробування, вийде з них міцнішим. У випадку загрози національній безпеці патріотизм проявляється у готовності служити Україні, вставати на її захист. Адже патріот – це не той, хто говорить красиві слова про Україну, прикрашає дійсність, а той, хто бачить труднощі, помилки, невирішені проблеми, розуміє соціально-політичну ситуацію в країні, в світі, проте не панікує, не носиться зі своїми егоїстичними претензіями, не збирається тікати туди, де краще. А готовий долати перешкоди, зв’язати свою долю з долею Вітчизни. І сьогодні у дні важких випробувань ми не маємо ніякого морального права стояти осторонь, не допомагати нашим бійцям. Тому учні, педагоги, батьки, нашого навчально-виховного комплексу та наукові співробітники Шевченківського Національного заповідника стали активними учасниками волонтерського руху. Вся наша робота, всі заходи цього напрямку, проходять під гаслом: « В єдності ми сила».

Збір продуктових посилок для бійців АТО

Малюнки, плакати, листи, обереги бійцям учні почали готувати вже з вересня. Зуміли ми організувати батьків учнів початкових класів, які допомагали нам у виготовленні саме оберегів для бійців.

Загальношкільний проект „Квітуча Україна” за участю наукових співробітників Шевченківського Національного заповідника.

Не залишила жодного байдужого акція “Напиши листа солдату”, яка проходила в нашому навчально-виховному комплексі протягом вересня та жовтня

Шкільний музей – одна з форм роботи, яка дійсно спрямована на формування громадської активності учнів, патріотизму , що реалізується в процесі збирання, вивчення, обробки, збереження, оформлення і пропаганди матеріалів, що мають виховну, навчально-пізнавальну цінність. Музей є центром патріотичного виховання.

Героїчні і водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій куточка АТО.

Цікавою формою співпраці музею та школи в напрямку патріотичного виховання є участь наукових співробітників в загальношкільних акціях, виховних годинах, святах.

На базі Шевченківського національного заповідника у 2014-2015 навчальному році для заступників директорів з навчально-виховної роботи був проведений районний науково - методичний семінар «Творче впровадження музейної педагогіки-поліпшення науково-методичної роботи навчального закладу», де учасники семінару обговорили актуальні проблеми розвитку музейної педагогіки в школах, популяризували інноваційні музейно-освітні технології поділилися досвідом роботи і своїми досягненнями .

Тільки вивчення історії рідного краю, «малої Батьківщини» є тією духовною стежиною, яка веде до справжнього дієвого патріотизму, здатного принести суспільству порозуміння, злагоду, консолідацію, відродження і процвітання. Музейна аура спонукає до пошуку творчості, надихає на роздуми.

Висновок:

Музейна педагогіка - один з найперспективніших напрямків музейної справи у світі. Збагачення дитини духовною культурою відбувається для неї не насильно, якщо знання надходять як практична творча діяльність. Використання ресурсів музейної педагогіки дозволяє адаптувати учнів до сучасного життя, сприйняття навколишнього світу на основі законів культури, традицій і буття предків. Активне залучення дітей до збереження народної культури, виховання громадянської і патріотичної самосвідомості дозволяє правильно зорієнтувати їх на духовні цінності і дає надію на відродження високодуховного українського суспільства.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
1
міс.
2
9
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!