Роль краєзнавства у навчально-виховному процесі

Опис документу:
Впливовим елементом у вихованні в переважній більшості шкіл району є вивчення козацького визвольного руху рідної місцевості, подорожуючи "козацькими шляхами", при цьому важливим є виявлення нових об'єктів історії козацтва з допомогою пошукових груп юних козаків. Краєзнавці району не залишають без уваги питання збору матеріалів для шкільних музеїв, організовують зустрічі з колишніми воїнами, записують їх спогади. Працюють і над виявленням тих, хто є славними земляками, у чому їх заслуги.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Роль краєзнавства у навчально-виховному процесі

У Доктрині розвитку освіти України в ХХІ ст. відмічається, що головною метою національного виховання є формування свідомого громадянина, патріота, набуття молодим поколінням соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді потреби й уміння жити у громадянському суспільстві, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.

Використання у військово-патріотичному вихованні учнів шкіл Жаботина, Косар, Тимошівки Кам'янського району елементів козацької педагогіки забезпечує сприятливі умови для розвитку особистості, виховання підростаючого покоління у дусі вірності заповітам батьків, дідів, і прадідів, українському патріотизму, загальнолюдських цінностей. Не випадково, що згадані навчальні заклади використовують різні підходи, форми та методи військово-патріотичного виховання молоді за традиціями Українського козацтва, організовуючи проведення лекцій, бесід, диспутів, теоретичних конференцій з історії воєнного мистецтва Українського козацтва.

Впливовим елементом у вихованні в переважній більшості шкіл району є вивчення козацького визвольного руху рідної місцевості, подорожуючи "козацькими шляхами", при цьому важливим є виявлення нових об'єктів історії козацтва з допомогою пошукових груп юних козаків.

Краєзнавці району не залишають без уваги і ветеранів Великої Вітчизняної війни, збирають матеріали для шкільних музеїв, організовують зустрічі з колишніми воїнами, записують їх спогади. Щоб поповнити матеріали про ветеранів, учні складають анкети учасників бойових дій та тих, хто брав участь у партизанських загонах на рідній території. Працюють і над виявленням тих, хто є славними земляками, у чому їх заслуги.

В умовах утвердження державності, історичне краєзнавство - один із важливих елементів сучасної освіти - набуло якісно нового змісту. У навчальних закладах воно стало дієвим засобом громадянського виховання, формування патріотизму і національно-історичної свідомості підростаючого покоління, невичерпним джерелом збагачення учнів знаннями про минуле і сучасне рідного краю.

Поглибити і розширити роботу з краєзнавства шляхом гурткової та дослідницької діяльності малої академії наук взялися дуже активно у Кам'янських школах №4,1, Косарській, Ребедайлівській, Грушківській, Телепинській, Жаботинській, Михайлівській та інших. Тут всі гуртківці пройняті гаслом: "Щоб по-справжньому любити рідний край, його треба добре знати". Вся робота спрямовується на виховання в учнів національної самосвідомості, почуття інтернаціоналізму, глибокої поваги до історії, культури, мови, традицій, духовних потреб українського народу. Правильна організація роботи за напрямками краєзнавства, мистецтвознавства, туризму допомагає ширше оволодіти історико-культурною спадщиною, новими знаннями про край, сприяє залученню до цієї роботи якомога більше учнів.

Учні шкіл району працюють над вивченням минулого і сьогодення свого краю, політичного, економічного і культурного розвитку міст і сіл, діяльності трудових колективів, організацій і установ, закладів освіти, культури, громадських організацій. Працюють краєзнавці над дослідженням природи рідного краю, внесенням пропозицій до державних органів щодо раціонального використання і збагачення його природних ресурсів, виявленням, обліку та збереження пам'яток природи, вивчення та пропаганди пам'яток матеріальної й духовної культури.

Учні намагаються зрозуміти історію рідного краю як невід'ємну складову історії України, зберегти давні (історичні) географічні назви на незначній за площею і протяжністю місцевості в межах адміністративних територій. Вивчення мікротопонімів рідної території допомагає краще зрозуміти особливості історичного минулого народу.

Щоб краще вивчити кожну сторінку історії району, краєзнавці розробили запитання для вивчення історії міста і сіл. Весь матеріал, що збирається у школах району, групується і використовується в експозиціях музейних кімнат і в навчально-виховному процесі. Прикладом такої роботи є неодноразовий переможець обласних оглядів - музей Михайлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, в якому зібрані матеріали про ветеранів та учасників війни, уроженців та жителів села, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни, про учасників трудового фронту, партизанів-холодноярців. Тут зберігаються їх окремі особисті речі, фронтові листи. Щороку кімната поповнюється новими експонатами. На основі архівів, матеріалів пошукової роботи написано книгу пам'яті села. Екскурсоводи музейної кімнати допомагають відвідувачам відчути мужність і красу людини, красу і велич її подвигу, праці, життя.

Краєзнавці району привертають увагу до ведення культорологічних досліджень, заглиблюються в етнографічне життя пращурів і порівнюють його з сьогоденням. Зокрема, успішно ведеться вивчення вишивки на території краю, національного одягу, традицій, обрядів. Краєзнавці Косарської, Жаботинської, Тимошівської загальноосвітніх шкіл записують на касети традиційні обрядові дійства, проведення свят. Зібрані речі, що знаходяться в їхніх школах, в народознавчих світлицях, свідчать про те, яким багатим на майстрів був наш край, як змінилося життя. Проводиться робота щодо порівняння весільних обрядів у різних населених пунктах району. Учні вивчають відмінні особливості фольклору в тому чи іншому селі. Краєзнавці роблять записи українських народних, авторських пісень, поезії, приказок, прислів'їв, легенд та переказів.

Залучаючи до такої роботи учнівську молодь, вчителі виховують у дітей почуття гордості за талановитість нашого народу, за цінність його матеріальної та духовної спадщини, яку треба берегти і примножувати сучасним і наступним поколінням.

Не менш цікавою роботою учнівських колективів району є туристсько-краєзнавчі експедиції. Під час подорожей розширюються можливості займатися пошуковою та науково-дослідницькою роботою, що благотворно позначається на світогляді юних краєзнавців. Робота, яка будується на вивченні історії рідного краю, розвиває, поглиблює зміст шкільної програми у таких напрямках:

- вміння учнів відрізняти суттєве від другорядного з метою розвитку "вибіркової пам'яті" як одного із головних засобів орієнтації у суспільному та особистому житті;

- розуміння учнями специфіки історичного часу;

- оцінки хибних наслідків "простих рішень", розуміння реального співвідношення людських намірів та реальних наслідків їх реалізації;

- критичне сприйняття історичної реальності і вміння розуміти істину не як абстрактне, а як конкретно-історичне явище;

- розуміння органічного зв'язку між історією та географією, літературою і народознавством.

На початку минулого літа учні шкіл району в кількості 51 особи, а це учні Малої академії наук, клубу "Краєзнавець" КЗШ №1 (М.В.Поліщук), гуртківці Будинку творчості дітей та юнацтва (І.П.Гвоздик), СЮТ (О.Й. та В.Й.Чупаки), Грушківської школи (С.О.Апілат), вирушили у триденну туристсько-краєзнавчу експедицію для того, щоб більше дізнатися про минуле Холодного Яру, монастирів, що розміщені поряд з ним.

Кожен учасник із задоволенням ішов в експедицію, оскільки мав змогу не тільки фізично загартуватись, а й розширити та поглибити знання з історії, культури, екології та економіки рідного краю. Завдання, що ставили перед собою гуртківці - це збір матеріалу, який висвітлював би давню історію появи на території Кам'янщини різних поселень.

Учасники подорожі зуміли за три дні подолати близько 70 кілометрів, розширити й доповнити зібрані матеріали з історії таких населених пунктів, як с.Грушківки, х.Буди, сіл Мельників, Медведівки, Чубівки, Лубенців, Жаботина, Михайлівки.

У перший день екпедиції в с. Грушківці відбулась у місцевій школі цікава зустріч із ветераном спорту, уроженцем цього села Василем Петровичем Юрченком. Він був семиразовим чемпіоном світу, дванадцятиразовим чемпіоном СРСР із греблі на каноє та байдарках, учасник Олімпійських ігор у Мюнхені, Монреалі, Москві. Діти уважно слухали історії Василя Петровича, з великою цікавістю і захопленням розглядали медалі ветерана, яких налічується більше 30. Після зустрічі члени експедиції пройшли тією місцевістю, де залишені пам'ятки передскіфського та скіфського періодів. Це зокрема, городища, неукріплені селища, а також поховання під курганами. У х.Буді туристи відвідали відомі пам'ятки історії: дуб М.Залізняка та пам'ятник, який поставлено в шану про 82 спалених фашистами односельців на хуторі в роки Великої Вітчизняної війни. Діти змогли відпочити під розлогими вітами дуба, як напевне відпочивали колись учасники національно-визвольного руху. Учасники експедиції дізналися, що дубу Залізняка більше 1000 років.

Далі шлях туристів пролягав через Холодний Яр, Величний Яр із своїми вічними побратимами - ярами Поташним, Гайдамацьким, Січовим і Кириківським на території яких розташувалось 20 сіл і 12 хуторів поміж 30 тис. гектарів лісів. Також, мабуть, не всім відомо, що дорога із Запоріжжя в Черкаси, Переяслав та Київ лежала через Чорний Шлях Холодного Яру. По дорозі ми зустріли різні пам'ятники, зокрема, тут лежить плита Й.Шелеста, є інші пам'ятні знаки, що засвідчують про багату історію краю. Особливе захоплення викликав вид чаші, що вже в наші часи вироблено із каменя до річниці початку повстання Коліївщини. На місці чаші, як розповідають історичні джерела, збиралися козаки на нараду, святили зброю. У Холодному Яру на честь партизанів, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, споруджено 5-метрову стелу з образом партизана, прототипом якого став місцевий житель, учасник партизанського руху в Холодному Яру.

Відпочивши, учасники вирушили ще до однієї пам'ятки минулого - Свято-Троїцького жіночого монастиря. Настоятельниця монастиря Мотрона розповіла про легенди й перекази щодо походження монастиря, адже монастир неодноразово знищувався, і давні архіви були знищені, тож точної згадки про заснування монастиря ми не знаємо. Мотронин монастир став одним із центрів антиуніатського руху на Правобережній Україні в ХУІІ-ХУІІІ століттях. Юні туристи мали бажання відвідати печери, що знаходяться поблизу монастиря, але, нажаль, не змогли цього зробити через аварійність печер.

Другий день розпочався із подорожі до с.Медведівки, де відвідали краєзнавчий музей і дізналися про археологічні знахідки перших поселень, про походження назви села, про свого односельця, організатора Коліївщини М.Залізняка. У школі відбувся перегляд документального фільму "Незгасний вогонь Холодного Яру".

Цього ж дня члени експедиції відвідали Свято-Онуфріївський чоловічий монастир, де служать богу 4 монахи та 4 послушники. Приємно дивитися на те, що за допомогою коштів спонсорів цей давній храм починає відбудовуватись. Монах Іоан показав дітям печери та провів невеличку екскурсію по них.

Є чим похвалитися Холодному Яру, є чим помилуватися там туристам. Історичні місця, пов'язані з кращими сторінками історії боротьби українського народу за свою волю, чарівна краса лісів і їх мешканців - хіба це може не схвилювати туриста, не полонити його серце ніжністю і красою?

Третій день юні туристи присвятили досить відомому у районі лубенському городищу, що знаходиться поблизу селищ Сокирне і Грекове. Ми ще раз на власні очі переконались, що старі городища є свідченням того, як наші предки добре поєднували високий рівень будівельного мистецтва з вдалим вибором топографії для укріплень. Проходячи поміж с.Жаботин, ми дізналися, що цей населений пункт найстаріший у нашому районі. Про це засвідчують нові обстеження, що проводилися в околицях села. Виявлено 46 стародавніх пам'яток археології, два городища і поселення доби бронзи, 16 поселень раннього залізного віку та 27 курганів різного часу. І справді, чимало вітрів пронеслося над нашим краєм, чимало поколінь змінилось з тих прадавніх часів. На жаль, після скіфів та сарматів деяких пам'яток не збереглося, лише знаходимо дані аж із середини ХУ століття. Підійшовши до центру Жаботина, ми дізналися, що у старі часи виднілися поблизу центра дві церкви - Миколаївська і Успенська, які збудовані відповідно у 1720 і 1730 роках. Раніше була і третя - Преображенська, але її розібрали. У 1841 році прихожани поновили стареньку Успенську, до якої належало 80 приходських дворів, у Миколаївської було 40 таких дворів і стільки ж у селі Куликівці.

Поруч із селом на х. Сокирно у мальовничому яру з-під крутої гори б'є джерело з цілющою водою. Хтозна коли освятили його і назвали Святою криницею. Так уже здавна повелося: щороку на десяту п'ятницю після Пасхи сюди з'їжджаються люди з усієї округи, щоб саме в цей день скуштувати цілющої води. Кажуть сили додає. Отож, звідси і черпають наснагу жаботинці для нинішнього і прийдешніх днів. Тому вони міцні здоров'ям і сильні духом, як і їх предки. Недаремно сказано: невичерпна душі криниця, де джерела такі ось є.

Можна було розповідати ще багато про зустріч з цікавими людьми на шляху тих населених пунктів, які ми проходили, але одне зрозуміло, що подорожі потрібні. Користь від них незаперечна.

Сприятливі умови для залучення школярів до краєзнавчої роботи створює те, що у масовій історичній свідомості, в тому числі і юнацтва, спостерігається своєрідний ренесанс народного руху.

Відчуваються зміни у ставленні до історичної долі українського народу в усій громадськості. Тож вчителі та учні відчувають, що нас підтримують всі, хто не байдужий до історії рідного краю, до виховання справжніх патріотів України.

Шамрай О.Г. Роль краєзнавства у навчально-виховному процесі.

//Педагогічний вісник. – Черкаси, 2002. № 4.,– С. 73 – 75.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Всеосвіті 3 роки!

Святкуємо гучно та з подарунками!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

до розіграшу подарунків залишилось
00
00
00
00