Слово вчителя.
Сьогодні незвичайний день. Ми зібралися на родинний захід, який присвячуємо дорогим людям – нашим татусям і дідусям. Ці люди є для нас дуже дорогі, ми їх дуже любимо. І хоча вони зовні часом суворі, вимогливі, але в своїй душі – добрі, ласкаві. Це їхня чоловіча вдача не дозволяє їм показати себе. Татова любов до нас стримана. Недарма у народі кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона про це не знала. Саме такою і є батьківська любов.