Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

Родинне свято "Матуся навчила людей шанувати..."

Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
2700 грн
390 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №TH632126
За публікацію цієї методичної розробки Веремчук Валентина Іванівна отримав(ла) свідоцтво №TH632126
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

РОДИННЕ СВЯТО

Тема: «Матуся навчила людей шанувати...»

Мета: Виховувати шанобливе ставлення до Матерів, як продовжувачів роду людського, навчати дітей милосердю і любові до ближнього.

Слово мамо. Великеє

Найкращеє слово.

(Т. Г. Шевченко)

Обладнання: Підвісна поличка з фотографіями матерів; виготовлені спільно дітьми і їх батьками родинне дерево; намальовані дітьми портрети своїх мам.

Класовод. Любі четвертокласники. Сьогодні наша виховна година присвячується нашим мамам (отож привітаймо їх оплесками).

Так. Так. Саме Вам, найріднішим, найдорожчим, наймилішим, Вам, дорогі матері присвячується ця зустріч. Ми сьогодні будемо вести розмову про наших мам, про те, як вони навчають вас любити людей. Адже любов до людей – найяскравіший діамант у короні життя людського. Розлюби ближнього, як самого себе. Так вчить на протязі тисячоліть наймудріша книга життя. Усім відома проста істина: «у житті все починається з любові». Адже саме любов повертає серця людські до витоків доброти, людяності, співчуття і милосердя. Споконвіку в нас на Україні виконувались ці загальнолюдські цінності. В родині, в сім’ї святинею людського духу, скарбницею людських почуттів є любов до ближнього, що тисячоліттями береже пам’ять людська. Тож вклонімося в шанобі пам’яті людській, що вона і до наших днів донесла цей неоцінений Божий дар – любов до ближнього. А ще вклонімося Матері за її науку любити людей.

Пісня «Ти маму нашу рідну».

Учень. Вклонімося всім матерям землі, які молилися і моляться, щоб Господь послав їх дітям любов до людей, а з нею разом щастя і здоров’я, людяність і милосердя, доброту і співчуття.

Учениця. Схилімося у шанобі перед жінкою, перед величчю найвищої з усіх любовей світу – материнською.

Т.Шевченко «У нашім раї на землі».

Учень. Згасають і спалахують зорі, щовесни зацвітають сади, згодом осипається, облітає цвіт, зав’язавши плоди, народжуються діти. І звучать над їх колисками пісні матерів рідною мовою, як сподівання на кращу долю, на змужніння душі, на те, що сонце на землі не згасне. І це запорука людського життя на землі, нашого безсмертя.

Учениця. Мати і її пісня, молитва, казка, що вчать дитину любові до всього, що є на землі.

Учень. Любов до людей - це та коштовна перлина, з якої починається наше життя. Це перше джерело, з якого ми черпаємо доброту і пильність, людяність, співчуття і милосердя. Любов – це надзвичайно правдивий, довірливий і світлий дар людського таланту, людської долі.

Учениця. Прислухаймось, що говорить мати дитині. І ми почуємо слова любові, надії і тривоги за день прийдешній. Яка глибина в поєднанні з прозорістю! Здається, джерело і не глибоке, а дна не дістанеш. Адже саме у материнських навчаннях, наказах звучить надія на продовження роду і життя на землі.

Учень. Материнство – то нескінченна пісня. Допоки існує людство , допоки життя на землі, - і вона живе і житиме. І кожного разу вона для когось звучить уперше, по-новому. Адже настав новий день і новий дитячий погляд побачив світ, і новий голос почув світ тому, що сталося народження нової людини.

Учениця. І знову все спочатку. Мати знову буде навчати любові по-своєму, як вміє, але тільки любові, щоб не скінчився, не перевівся рід людський. Який несе із тисячоліття в тисячоліття саме любов на своїх легких крилах. Не даймо обламатися цим крилам. Вони ж такі беззахисні, як і дитинство. Все, що є доброго на землі, народжене любовю до ближнього, яку людині дарує мати. А ми, діти, повинні бути вдячними їй за це.

Учень. І дякували сини і дочки України на протязі всіх віків своїм матерям зам науку любити людей.

Весна.

Можна на світі чимало зробити,

Перетворити зиму на літо.

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти.

Можна пройти крізь пустелі та хащі…

Тільки без мами не можна нізащо.

Бо найдорожче стоїть за словами -

В світі усе починається з мами.

Кожен із нас може сказати такі слова:

Моя мама – наймиліша,

Найгарніша, найдобріша,

Чуйне серце, милі очі

Що як зорі серед ночі.

Я малюю вишню, сонях біля тину.

Подарую мамі: ту свою картину.

Я малюю сонце, я малюю хату,

Квіти чорнобривці, ластівку крилату.

Матусю моя дорогенька,

Тебе я найкраще люблю.

Моя найкраща ненька!

Для тебе все – все я зроблю.

На свято рідної матусі

Троянди гарні я куплю,

І знаю, тяжко тобі, люба.

Та зачекай: я підросту.

Щодня працюєш, мамо, тяжко

І руки втомлені твої.

Я поцілую їх, рідненька,

І усміхнешся ти мені.

У Бога щиро я попрошу,

Щоб зірочку зірвав одну.

І я вплету її у килим

Тобі під ноги покладу.

Коли я хворів так важко,

Люба неня, наче пташка,

Піклувалася, не спала,

Зовсім не відпочивала.

Та любов її безмежна

Врятувала від біди.

Ось за що матусі рідній

Буду вдячний їй завжди.

Хай буде цей день весни

Для тебе особливо прекрасним.

Нехай душа до глибини

Вдихне небес блакиті ясні.

Хай квітів ніжний аромат

Чудесні паростки любові,

Немов весна заснулий сад,

У твоїм серці будить знову.

Дорога моя матусю!

Хай щастя зоряне до тебе лине

І безліч літ зозуля накує,

Хай доля розквітає, мов калина,

Та мудрим буде серденько твоє.

Люба моя ненько!

Не стрічай ніколи зради й горя,

Розквітай, мов квітка, навесні.

Хай з тобою будуть поряд

Щастя, радість і дзвінки пісні.

У той чудовий і прекрасний день,

У це весняне справжнє свято

Тебе я хочу щиро привітати,

Здоровя, щастя, й долі побажати!

Мамочко рідна! Сонечко ясне!

Ти в цілім світі для мене найкраща!

Ти найпрекрасніша і найдобріша,

Ти, моя мамочко, найчарівніша!

Ти у мене наймиліша,

Найрідніша, найгарніша,

Ти у мене най, най, най.

Ненечко моя.

Серцем Бога я благаю,

Щоб здоровя тобі дав,

Сили щоб мене ростити,

Добрих людей тобі у дорозі.

Хай щастя зупиниться в нас на порозі,

Хай в серці надія не помирає,

І віра з любовю не полишає.

Що тобі сказати маю?

Я, матусенько, не знаю.

Бо як вчора, так і нині

Над усе тебе кохаю.

Під опікою матусі

Весело гуляю.

Що то холод, що то голод,

Що біда – не знаю.

Твоя втіха й радість радує й мене,

А твій жаль займає й серденько моє,

Бо ж я, моя мамо, твоя кість і кров,

Ти мене родила, ти є мій покров.

Дарунків, золота не маєм,

Щоби до ніг тобі зложити,

Однак тут спільно присягаєм,

Що доки тільки будем жити.

Любов сердець своїх маленьких

Дамо тобі, кохана ненько.

Два сонечка гріють, два сонечка ясні.

Від ранку до ночі два сонечка красні –

Матусині очі.

Що те сонечко на небі,

В лузі квітка красна?

Це матуся в нашій хаті –

Добра вся та ясна.

Над усіх, над все на світі

Матінку кохаю.

А в оце велике свято

З радістю вітаю.

За добреє серце, за щиру опіку

Будь благословенна,

Від нині й довіку.

Вчила мене мати, як варити, прати,

Вишивати квіти й золотих птахів,

Та чомусь не вчила, як розпізнавати,

Де порядні люди, а котрі лихі.

Вчила мене мати старших поважати,

Цінувати дружбу, відданість і час…

Й зовсім не навчила, як відповідати

На образу й чванство, щоб одрізать враз.

Сповнена довіри, я ходжу по світу.

Свято дослухаюсь маминих порад.

А життя колюче, як стерня по літу.

І судомить серце від болючих ран…

Учениця. Від роду і до роду передаються материнські наспіви, накази, сіючи в дитячих душах добро і любов. І хочеться звернутися до всіх людей землі «Не забувайте настанов матерів, частіше їх згадуйте, щоб наповнювали вони вас і ваші душі, серця великою любов’ю».

Учень. У кожного із нас є часточка материнської науки. Забути її – зневажати – означає забути себе, відрубати шматок живої плоті від самого себе, скалічити свою душу. Отож живімо життям, сповненим любовю і добром.

  • Гарна ти, матусю! Люба, дуже мила!

Ти мене ще змалку звичаю навчила.

І щодня навчаєш, як любить родину,

Мову нашу гарну, рідну Україну.

Буду українкою, як і ти матусю.

І за цю науку я тобі вклонюся.

  • У рідному краї і серце співає.

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки мов струни течуть.

Тут кожна тваринка і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах.

Під вітами мальви, в саду материнка

Оспівують щедро в піснях.

  • Як добре нам жити і знати

і вірити, друзі, весь час,

що кращого слова, як мати

немає у світі для нас.

Воно, ніби сонця усмішка,

неначе дитини привіт.

Як перші санчата і книжка,

з якої побачили світ.

Те слово - утіха єдина,

Мов сонця ясний промінець.

Його промовляє дитина

і в дальнім поході боєць.

Із ним веселіше нам жити,

бо матірю в ріднім краю

назвали дорослі і діти

Вітчизну любиму свою.

Пісня «Дзвіночок»

Конкурс читців – декламаторів: «Слово мамо. Великеє. Найкращеє слово».

Конкурс для мам. Відшукайте свій портрет?

Розповіді про роботу над родинним деревом.

Заключне слово вчителя. Оголошую результати конкурсу читців – декламаторів. Дякую дітям за виступи, мамам - за те, що прийшли і за те, що вчать дітей добру любові.

Класовод. Ось і закінчується наша виховна година. Памятайте, з кожним новим днем ви стаєте багатшими, ніж учора, на знання, на уміння, на доброту і щедрість, на любов і милосердя, на повагу до людей і допомогу їм. На протязі чотирьох років ми вчилися бачити веселою і зажуреною травинку, працьовитою і лінивою людину, вчилися як не завдавати болю іншим ні людині, ні тваринці, ні рослині, вчилися допомагати пташині взимку, не сполохати її весною чи влітку, вчилися любити батьків, людей, Батьківщину, вчилися дарувати людям радість. Але це тільки початок. Щиро вам бажаю вирости хорошими, розумними, мудрими людьми, щоб ваші батьки пишалися вами. І ще хочу сказати вам, що ви щасливі. Бо ви побачите ще багато прекрасного, щасливі, бо ви багато ще про що дізнаєтесь, прочитаєте, зрозумієте і осмислите. Отож будьте завжди щасливими!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
виховання любові та поваги до матері
  • Додано
    22.02.2018
  • Розділ
    Виховна робота
  • Клас
    4 Клас
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    7816
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    TH632126
  • Вподобань
    0
Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
2700 грн
390 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №TH632126
За публікацію цієї методичної розробки Веремчук Валентина Іванівна отримав(ла) свідоцтво №TH632126
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти