Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Сучасні підходи до соціалізації дошкільника
»
Взяти участь Всі події

Робота над розвитком зв’язного мовлення у початкових класах

Українська мова

Для кого: 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас

15.03.2020

566

10

0

Опис документу:
У посібнику подано методичні поради щодо розвитку зв’язного мовлення та приклади цікавих ігрових вправ з української мови в початкових класах. Розвиток усіх пізнавальних процесів не виключає домінуючого значення деяких із них, зокрема, центрального компонента пізнавальної діяльності – розвитку зв’язного мовлення. Саме розвиток мовлення визначає інтелектуальний рівень учнів, їх перехід до вищого ступеня розумового розвитку.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Робота над розвитком зв’язного мовлення

Зміст

1. Передмова………………………………………………………………………4

2. Робота над реченням ………………………………………………………… 6

3. Робота над твором ……………………………………………………………19

4. Цікаві ігрові вправи на уроках української мови ……………………………38

5. Література…………………………………………………………………….53

Передмова

Організація навчально-виховного процесу здійснюється за новими навчальними програмами. Принцип варіативності програм та навчально-методичного забезпечення дає вчителеві право на самостійність у його виборі. Основою всіх перетворень є реальне знання дитячих можливостей і прогнозування потреб розвитку особистості. Пізнавальна діяльність учня на уроці сприяє розвитку зв’язного мовлення, пам'яті, мислення, уяви, сприймання. Повнота і чіткість сприйняття можливі лише за відповідної установки, сконцентрованої уваги й активної розумової діяльності, яка виявляється в аналізі, синтезі, порівнянні, конкретизації та інших мовленнєвих операціях, що у свою чергу потребує розвиток пам'яті.

Неможливо досягнути належної уваги, доки учень не зосереджений, так би мовити, загальмований, доки його думка не розбуджена запитанням, що потребує вирішення, та не виникне потреба в активних діях. Не буде зосередженості й тоді, коли учень не володіє потрібними знаннями для пошуку відповіді на запитання, що виникло.

Розвиток усіх пізнавальних процесів не виключає домінуючого значення деяких із них, зокрема, центрального компонента пізнавальної діяльності – розвитку зв’язного мовлення. Саме розвиток мовлення визначає інтелектуальний рівень учнів, їх перехід до вищого ступеня розумового розвитку.

Діти часто чують від учителя: «Будьте уважні», «Слухайте уважно», «Роздивіться малюнок», «Запам'ятайте», «Подумайте» тощо. Але вони іноді не розуміють того, до чого закликає вчитель. Практика показує, що найпершою необхідністю під час перебування дитини у школі є її ознайомлення з такими операціями як синтез, аналіз, порівняння, узагальнення, за допомогою яких розвиваються такі пізнавальні операції як пам'ять, увага, уява, мовлення.

Отож, головне наше завдання ми бачимо не у змушуванні учнів до навчання, а в розвитку в них пізнавальних потреб, а також бажання подолати труднощі навчальної роботи. Це стосується, зокрема, й уроків розвитку зв’язного мовлення . Для запобігання перевантаженню учнів існує чимало різноманітних методів і прийомів. Традиційними й загальновизнаними є гра і цікаві завдання. Захопившись на уроці, дитина не помічає, що вчиться, запам'ятовує нове, орієнтується у незвичайних ситуаціях, що поповнюється запас її понять, уявлень, розвивається фантазія. Ігрові елементи дають змогу вчителеві зацікавити учнів і протягом досить тривалого часу підтримувати їхній інтерес до складних питань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу дітей не завжди вдається.

Готуючи ту чи іншу гру, я уважно добираю ігровий ма­теріал, в який включаю слова на певне правило або слова, правопис яких потрібно запам'ятати.

Отже, цікаві ігрові вправи мені часто служать одним з ефективних засобів повторення або закріплення вивченого програмного матеріалу з мови.

Добираючи матеріал до ігрових вправ, я користувалась деякими малюнками з книги "Завжди всім весело", вид-во «Молода гвардія» та іншими джерелами.

У цьому розділі я хочу поділитися своїм досвідом про те, які навчальні ігри та інші цікаві форми роботи я запрова­джувала в початкових класах на уроках та в позаурочний час.

І. Робота над реченням

Речення є основною одиницею мови, над якою працюю з першого дня навчання в усіх класах протягом року.

Для того, щоб діти могли правильно висловлювати свої думки та розуміти мову інших людей, вони повинні оволодіти достатнім запасом слів, добре розуміти їх значення та вміти складати речення з слів.

Отже, робота над реченням і словом тісно пов'язані між собою : речення складається з слів, а конкретне значення слова розкривається в реченні.

Практичне ознайомлення з реченням починаю з першого класу.

За програмою загальноосвітньої школи учні в першому класі вже повинні вміти дати відповідь повним реченням, виділити його в мові, відокремити одне речення від іншого у вимові, відповісти, про кого або про що говориться в ньому, уміти скласти речення.

У 2, 3, 4 класах роботу над реченням продовжую.

На уроках рідної мови я проводжу в основному такі види роботи над реченням:

1. Складання речень за малюнком та запитаннями
вчителя.

  1. Складання речень за даними словами.

  2. Поширення речень за запитаннями, виділення головної пари в реченні, зв'язок слів у реченні.

  3. Робота з деформованим текстом : складання речень з розрінених слів.

5. Складання речень у зв'язку з спостереженням над
природою і працею людей.

Складання речень за малюнком та запитаннями вчителя.

Правильно поставлена робота з малюнком на уроках читання, правопису відіграє велику роль у розвитку мови дітей. Працюючи над малюнком, учні ознайомлюються з трудовою діяльністю людей, природою, казковими персонажами, навчаються уважно, детально розглядати малюнок, логічно мислити, розуміти зміст малюнка. Навчання "читанню" малюнка розвиває спостережливість, художній смак.

"Читати" малюнок навчаю дітей ще з першого класу.

Перш за все, учні повинні уважно розглянути малюнок і виділити в ньому головне.

Якщо на малюнку зображена якась особа, я розповідаю, хто зображений на малюнку, де знаходиться; описати, в якій вона перебуває обстановці, що вона робить, який у неї вираз обличчя, настрій. Учень повинен зробити висновок, що хотів передати на своєму малюнку художник, нарешті, висловити свою думку, чи сподобався йому малюнок і що саме найбільше сподобалося на малюнку.

Розглядаючи пейзажі, особливу увагу звертаю на фарби, якими художник зобразив природу. Розкриваючи зміст малюнка, діти ознайомлюються з новими словами, набувають практичних навичок правильно будувати речення та послідовно розповідати зміст малюнка. Отже, хороший малюнок є прекрасним матеріалом для навчально - виховної роботи і для збагачення мови учнів.

Великий російський педагог К. Д. Ушинський надав роботі з малюнком особливо великого значення. Він твердив, що дитині важко засвоїти п'ять невідомих слів, але коли їх пов'язати з малюнком, то й двадцять засвоюються за мить.

Добре виконаний кольоровий малюнок, цікавий і зрозумілий за змістом, приваблює увагу дітей, збуджує у них емоції і цим підвищує ефективність уроку. Щоб навчити правильно "читати" той чи інший малюнок, я до цього добре готуюся. Уважно розглядаємо малюнок, звертаючи увагу на деталі й відтінки фарб, бо у художника на малюнку розповідає кожна рисочка.

Для того, щоб навчити дітей "читати" малюнок у певній послідовності, знаходити в ньому головне, складаю до малюнка, за яким має працювати клас, план бесіди, щоб запитання і відповіді мали певний порядок, спрямовуючи думки всього класу на той предмет, який в даний момент заслуговує на увагу.

Переходжу до другого запитання лише тоді, коли з кількох речень - відповідей буде відібрано і виправлено одну найкращу.

Наводжу приклад роботи за малюнком у другому класі на уроці читання (1 вересня).

Для даної роботи я використала малюнок, який вміщено на обкладинці читанки для II класу О. Я. Савченко.

План роботи за малюнком та запитаннями вчителя :

  1. Розгляд малюнка.

  2. Виділення головних предметів.

  3. Навчити "читати" малюнок.

  4. Складання речень за планом.

Хід уроку.

Перше вересня. До початку занять діти вже роздивилися в школі плакати, прочитали вітання лозунги.

Початок першого уроку. У класі багато щирих дитячих усмішок і квітів. У ці урочисті хвилини діти і я почували себе щасливими. Я вітаю дітей, висловлюю найкращі їм побажання в новому навчальному році, запитую їх про настрій та готовність до навчання.

Дивлюсь на робочі місця учнів. Новизною і свіжістю фарби виблискують парти і навчальні предмети на них.

Діти, ви поклали на парти пенали, ручки, книги. Все у вас нове і гарне. Чи подобаються вам ваші нові навчальні речі? (Діти охоче висловлюють своє задоволення ).

Про один з ваших навчальних предметів я вам зараз прочитаю загадку. Хто відгадає, той мовчки піднесе руку вгору предмет, про який складено загадку. Слухайте.

Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не людина, а розмовляє.

Діти підносять вгору читанки.

  • Вірно. Відгадали. Яка це книга?

  • Це читанка для II класу.

  • Ви, напевне, вже розглядали її вдома. Чи подобається вам читанка для II класу? Чим саме вона вам подобається?

  • У ній багато цікавих малюнків, оповідань віршів, казок.

- Давайте розглянемо малюнок на обкладинці читанки.
Діти дивляться на малюнок, яскраві фарби якого

приваблюють очі дітей.

  • Хто намальований на обкладинці читанки?

  • На обкладинці читанки намальована дівчинка.

  • Як ви гадаєте, хто вона?

  • Вона учениця другого класу.

- З чого це видно, що вона учениця та ще й другого

класу?

- У неї в руках розгорнена книжка. Вона вже вміє читати.

Вгорі обкладинки написано "2 клас".

- Яке ім'я дамо цій дівчинці?

  • Оленка. Тамара. Валентина.(3упинилися на Оленці).

  • На ній літнє вбрання. Чому? Бо на дворі тепле літечко.

  • Що Оленка робить?

  • Вона сидить з розгорненою книжкою.

- Вона читає. Вона щось прочитала і замислилась. Вона обмірковує прочитане.

- Що ще можна сказати про Оленку?

- Вона скромна дівчинка. Вона всім цікавиться. Вона

допитлива.

  • Що ще намальовано на обкладинці?

  • Поряд з дівчинкою намальований зелений гай.

  • Хто здогадається, для чого художник намалював поряд з дівчинкою зелений гай?

  • Щоб показати, що ще тепло, що ще літо, але воно вже

минає.

- З чого видно, що літо вже минає?

- Дівчинка з книжкою. Вона готується до школи. Вона вже й на природу не звертає уваги, її захопила думка про школу, що скоро наступить перше вересня.

Зробили висновки, що минає тепле літечко і віддає людям на прощання свої останні дари. Ще тепло, ще яскраво світить сонечко, та незабаром наступить перше вересня.

У гаю ще приваблюють гриби, ожина, та хороша книжка більше захопила дівчинку. їй хочеться довідатись про все на світі. Швидше б до школи.

Прочитали прізвище автора даного малюнка ( І. П. Васильєва).

Після того, як діти достатньо розглянули малюнок і зрозуміли його зміст, пропоную дітям з багатьох висловлених ними думок відібрати найголовніші і розташувати їх у певному порядку.

Для цього відкриваю на дошці речення - запитання за малюнком.

Речення колективно опрацьовуються, усуваються зайві слова, щоб кожна думка була висловлена стисло і зрозуміло.

Запитання.

1. Хто намальований на обкладинці?

2. Хто вона?

З. Яке ми їй дали ім'я?

4. Що у неї в руках?

5 . Що пригадала Оленка?

6. Яке бажання Оленки?

7. Якою ученицею буде Оленка?

8. Хто прийшов на галявину до Оленки?

До неї прийшли звірі. Вони є учнями лісової школи.

9. Який у них настрій?(Відповіді учнів) 3 речень - відповідей , які склали за планом , маємо зв'язний текст:

"На обкладинці читанки намальована скромна допитлива дівчинка. Вона учениця 2-го класу. Ми назвали її Оленкою. У неї в руках книга. Оленка пригадала, що незабаром наступить перше вересня. Швидше б до школи. Вона буде старанною ученицею".

Далі переходимо до змісту звертання автора підручника до учнів і теми першого уроку.

Вивчення вірша Д. Павличка "Школа" великих труднощів не складало. Окремі учні вивчають його напам'ять.

Запропонувала дітям вибрати з тексту речення, яке могло б бути підписом до малюнка на обкладинці.

Діти зупинилися на реченні "Наче вулик наша школа". А самі придумали підпис "Швидше б до школи".

Прочитали і засвоїли прислів'я : Здобудеш освіту - побачиш більше світу.

Повторили за вчителем прислів'я : Хто багато читає, той багато знає. Книжка вчить, як на світі жить.

Завдання додому. Повторити вірш. Придумати нескладний орнамент для блузки.

Складання речень за даними словами.

Подаю фрагмент уроку, на якому я поставила собі за мету навчити дітей складати речення за даними словами, закріпити набуті знання по темі «Слово» та повторити правопис дзвінких і глухих приголосних.

Проведено цей урок після того, як діти добре усвідомили, які слова означають назви предметів, назви дій предметів та назви ознак предметів. Слова, з якими треба було складати речення, підібрала такі : учні, петунії, айстри, осот, березка, лобода, повиривали, бур'яни, виросли.

Роботу почала з демонстрування перед класом малюнка, на якому зображені квіти на клумбі.

Пропоную уважно розглянути малюнок і розповісти, що на ньому зображено. Учні розглядають малюнок і зазначають, що клумба з квітами на малюнку подібна до класної, яку вони зробили біля школи.

  • А хто садив квіти на нашій клумбі? ( Учні).

  • Які квіти чуні садили на клумбі? ( Петунії, айстри ).

- Ось ваші квіти. ( Показую засушені квіти петунії і
айстри, які діти виростили самі). Як вони називаються ?

- Петунії, айстри.

Поділяю класну дошку крейдою на дві частини і з лівого боку пишу слова : учні, петунії, айстри.

  • Прочитайте записані слова. На які питання відповідають слова : учні, петунії, айстри ?(Хто? Що? ).

Що означають дані слова ? ( Назви предметів ).

- А тепер давайте складемо речення про те, що посадили
учні на клумбі весною.

- Весною учні посадили на клумбі петунії і білі айстри.
Записуємо складене речення на дошці з правого боку (проти слів: учні, петунії, айстри ).

- Запишіть це речення в зошити.

Після того, як діти записали речення, пропоную прочитати його. ( Учень читає).

  • Про кого говориться в цьому реченні ? ( Про учнів ).

  • Що говориться про учнів ? ( Що вони посадили квіти ).

- На яке питання відповідає слово посадили ? ( Що
зробили ? ).

- Що означають слова, які відповідають на питання щ о зробили?

( Назви дій предметів ).

Далі демонструю перед класом бур'яни : осот, березку, лободу ( В засушеному вигляді).

Діти називають бур'яни. Назви бур'янів ( осот, березка, лобода ) записую на дошці під назвами квітів. ( В другому рядку).

  • Прочитайте записані слова. На які питання відповідають? (Що? ).

Осот, березка, лобода - це лише назви бур'янів, але ви про них щось хочете сказати. Отже, потрібні ще якісь слова, напевно, слова, що означають назви дій. Які назви дій підійдуть до слів осот, березка, лобода? (Виросли, зійшли, загинули, знищили).

  • Якщо будемо говорити про нашу клумбу навесні, то зупинимося на слові зійшли. Складіть з цими словами речення.

  • Зійшли осот, березка, лобода.

  • Думка стала яснішою, але невідомо, де вони зійшли. Отже, потрібні ще якісь слова.

- Між квітами зійшли осот, березка, лобода.
Записуємо це речення на дошці справа (під першим реченням) і в зошитах.

- Про що говориться у цьому реченні? ( Про осот,
березку, лободу).

  • Що означають слова : осот, березка, лобода? ( Назви предметів).

  • Що говориться про осот, березку, лободу? ( Що вони зійшли).

  • Що означає слово зійшли? ( Назву дії предмета ).

  • На які питання відповідають словак що означають назву дії предмета? ( Що робить предмет? Що роблять предмети? ).

З словами : бур'яни, забирали, повиривали, виросли склали ще три речення.

Запис на дошці мав такий вигляд :

1. Учні, петунії, айстри. 1 . Весною учні посадили на

клумбі петунії і білі айстри.

2. Осот, березка, лобода. 2. Між квітами зійшли осот,

березка, лобода.

3. Бур'яни. 3. Бур'яни забирали у квітів

вологу.

4. Повиривали. 4. Діти повиривали бур'яни

з корінцями.

5. Виросли. 5. На клумбі виросли гарні

квіти.

Після того, як діти записали останнє речення, учень прочитав їх усі підряд.

Діти помітили, що коли прочитати всі речення підряд, то виходить маленьке оповідання про їхню працю на клумбі. За змістом складеного оповідання зробили висновок, що бур'яни треба обов'язково знищувати.

Своєму маленькому оповіданню вирішили дати заголовок "На нашій клумбі".

Після цього даю завдання знайти в першому й останньому реченнях слова, які означають назви предметів ( білі, гарні); полічити, скільки склали речень.

Далі учні одержують завдання відкрити конверти, в яких зберігаються картки з парними дзвінками та глухими приголосними.

На даному уроці вони використовуються з метою повторення раніше пройденого матеріалу.

З одного боку картки намальована друкованим шрифтом дзвінка приголосна, наприклад з, а на зворотному боці глуха -с. Всього шість карток. Букви великі. Після того, як учні вийняли з конвертів картки і показали їх на парти, запитую, яку букву треба писати в слові березка в кінці другого складу. Учні мовчки показують букву з.

Даю домашнє завдання : з словами робітник, учень, садівник, соловей, собака скласти речення й записати .(Текст не зв'язний ).

Висновки . На основі спогадів про працю на клумбі учні склали про свою роботу 5 речень. У зв'язку з цим вони пригадали назви квітів і бур'янів , навчилися правильно писати їх , повторили правопис дзвінких і глухих приголосних .

Поширення речень за питаннями.

У четвертому класі за програмою з української мови учні повинні вміти виділити слова в реченні за питаннями, про кого або про що говориться і що говориться, та набути умінь і навичок поширювати речення за питаннями : що ? кого? кому ? чому ? чим ? з чим ? з ким ? який ? яка ? яке ? які ? як ?

Вивчення теми " Поширення речень за питаннями " проходить у той період , коли учні вже добре знають слова , які означають назви предметів, назви дій, ознак предметів, та вміють виділяти головну пару слів у реченні.

До цієї теми велася попередня підготовча робота.

Речення поширюють за допомогою різних слів ,але
починати навчати поширювати речення краще за

допомогою слів - назв ознак предметів . Вивчаючи слова - назви ознак , я звертала особливу увагу на збагачення активного словника учнів, враховуючи , що знання різноманітних відтінків ознак дає змогу учневі точніше висловлювати свої думки .

Ознайомлення учнів з назвами ознак предметів проводилося в більшості практично, особливо на предметних уроках.

Ось як ми вивчали ознаки яблука.

Коли я запитала учнів про ознаки, то вони назвали їх не більше десяти. Тоді я запропонувала взяти кожному учневі в руку яблуко ( на партах лежало по два яблука), добре розглянути його, зважити на руці, понюхати, прикласти до щоки, погладити, здавити, щоб виступив сік, і, нарешті, вкусити, то виявилось, на превеликий подив учнів, що вони назвали 29 ознак, які в більшості, як ми перевірили, можуть бути ознаками не лише яблука, а й інших фруктів, ягід, овочів.

До слова яблуко учні дібрали такі ознаки: зелене, жовте, оранжеве, добре, стигле, недостигле, тверде, м 'яке, кругле, сире, гниле, запашне, гарне, солодке, смачне, кисле, кисло — солодке, свіже, вологе, сушене, корисне, приємне, важке, легке, велике, маленьке, ціле, побите, соковите.

Робота з словами - назвами ознак проводилась не лише на уроках правопису, а й на уроках читання. Так, під час читання художніх творів я звертаю увагу учнів на вживання образних слів, які роблять мову виразнішою, зрозумілішою, красивою. Образні вирази, які нам особливо подобалися, виписували і завчали для того, щоб потім вживати в своїй мові.

У процесі роботи з образними словами ми вибрали і записали такі вирази : світле сонце, золоте сонечко, широкий Дніпро, сердитий вітер, кучерявий дуб, білокора берізка, кремезні дуби, тепле літечко, весна-красна, золота осінь, похмура осінь, люта зима, весела зима, золоті веселі дні, золота пшениця, багатий урожай, веселий день, зоряна ніч, рідна Батьківщина.

Ці образні вирази стали нам у великій пригоді під час роботи над темою уроку "Поширення речень за запитаннями".

Готуючись до уроку, я старанно добираю чотири-п'ять непоширених речень, з яких можна скласти зв'язний текст. Ставлю собі за мету дібрати такі речення, які були б складені на матеріалі життєвого досвіду учнів, наприклад: Літо настане. Сонечко пригріє. Люди зберуть.

До початку уроку записую всі речення колонкою у певному порядку на лівій стороні класної дошки.

На уроці після оголошення теми відкриваю текст, написаний на дошці, і пропоную учням прочитати його. Учні помічають, що між реченнями є смисловий зв'язок.

Звертаю увагу учнів на те, що всі речення дуже коротенькі, кожне з них складається всього з двох слів, а щоб яскравіше передати висловлені думки, ці речення можна поширити за допомогою слів - назв ознак. Для цього нам можуть стати в пригоді слова - назви ознак, що є в нашому мовленні.

- На які питання відповідають слова,що означають назви ознаки предметів? (Який? Яка? Яке? Які?)

Викликаю учня читати з дошки перше речення.

- Літо настане.

- Про що говориться в реченні? (Про літо).

- Що говориться про літо?( Що воно настане).

- Яке літо настане? Доберіть до слова літо ознаку.(Тепле).

- Скажи все речення.

- Тепле літо настане.

Звертаю увагу на те, що речення, яке складається з двох слів, ми поширили, і думка стала яснішою.

Записую поширене речення на правій стороні дошки.

Учні переписують речення в зошит.

- Назвіть і підкресліть головну пару слів у реченні.

- Літо настане.

Викликаю учня читати друге речення

- Сонечко пригріє.

- Про що говориться в реченні? (Про сонечко).

- Що говориться про сонечко? (Що воно пригріє).

- Яке сонечко пригріє? (Тепле, золоте, ясне).

Зупиняємося на слові ясне.

- Скажи речення повністю.

- Ясне сонечко пригріє.

Пишу на дошці друге речення під першим. Звертаю увагу учнів на правопис слова сонечко. Виділяємо головну пару слів і підкреслюємо. Учні переписують речення.

  • Читайте третє речення. ( Пшениця виросте )

  • Яка пшениця виросте ? ( Гарна, велика, золота) Виділяємо слово золота

  • Скажи речення. ( Пшениця золота виросте).

  • Де виросте золота пшениця ? ( У полі).

  • Яке ми складемо речення ? (Пшениця золота виросте у полі).

  • Як ще можна скласти речення з даних слів?

  • Золота пшениця виросте у полі.

Записую на дошці останнє речення. Звертаю увагу на правопис слова пшениця. Виділяємо головну пару слів у реченні і підкреслюємо. Учні переписують речення в зошити.

Потім учень читає четверте речення.

  • Люди зберуть.

  • Що зберуть люди? ( Урожай ).

  • Скажи все речення. ( Люди зберуть урожай ).

  • Який урожай ? ( Багатий ).

  • Скажи речення повністю.

  • Люди зберуть урожай багатий.

  • Як краще скласти речення з цих самих слів?

  • Люди зберуть багатий урожай.

Записую складене речення на дошці, а учні - в зошиті. Звертаю увагу на правопис слова зберуть. Виділяємо і підкреслюємо головну пару слів у реченні.

Після цього учні перечитують про себе, а потім у голос весь текст.

Діти приходять до висновку, що ми склали маленьке оповідання. Читаємо з дошки оповідання, складене з непоширених речень, і оповідання, складене з поширених речень.

Непоширені речення. Поширені речення.
Літо настане. Тепле літо настане.

Сонечко пригріє. Ясне сонечко пригріє.

Пшениця виросте. Золота пшениця виросте у полі.

Люди зберуть. Люди зберуть багатий урожай.

Учні зазначають, що оповідання,складене з поширених, речень, цікавіше, в ньому яскравіше висловлені думки. Придумали до оповідання заголовок "Влітку". Щоб повторити вивчене про речення, даю учням кілька запитань :

- Скільки слів у першому реченні, другому, третьому,
четвертому?

  • З якої букви пишеться перше слово в реченні?

  • Який знак поставили в кінці кожного речення? ( Крапку).

Закінчуємо урок тренувальними вправами на поширення

окремих речень. Викликаю учня з першого ряду і пропоную

йому придумати будь-яке непоширених речення ( з двох слів ),

а викликаному учневі з другого ряду поширити його речення

за допомогою слів, що відповідають на питання : кого? Кому?

Чим? З ким? Який? Яка? Яке?

На столі лежать картки із питаннями і малюнки дерев, птахів, звірів.

Викликаний учень підходить до столу, вибирає малюнок, який йому сподобається, і складає про той предмет, що на малюнку, речення з двох слів, наприклад Стоїть береза, проговорює його, далі бере зі столу картку з питанням яка? і показує її класу.

Діти повинні сказати, яка береза.

Викликаний учень з другого ряду відповідає : "Стоїть білокора береза".

Поширюємо ще кілька речень, але вже без малюнків. Непоширені речення. Поширені речення.

Тато читає (що?) Тато читає газету.

Люди бажають (чого?) Люди бажають миру.

Напишу листа (кому?) Напишу листа сестрі.

Кукурудзу збирають (чим?) Кукурудзу збирають

комбайном.

Чай п'ють (з чим?) Чай п'ють з цукром.

Я зустрівся (з ким?) Я зустрічався з товаришем.

Під час письма звертаємо увагу на правопис слів: кукурудза, п'ють.

Додому даю вправи на поширення речень з підручника, в якому їх досить багато.

Вправи на поширення речень одним уроком не обмежуються.

На уроках я іноді виділяла 4-5 хвилин на самостійну роботу учнів з дидактичним матеріалом по темі "Поширення речень за питаннями". Речення добирала з читаних оповідань та з матеріалу, який треба було використати на уроці правопису й розвитку мови.

Кожному учневі видавала конверт з 3 - 4 смужечками білого паперу. На кожній з них написано одне непоширене речення. Крім того, в конверті були ще папірці голубого кольору, на них були написані окремі слова для поширення речень.

Смужечка з непоширеним реченням клалася на парту. До непоширеного речення прикладався папірець, з пояснювальним словом. Якщо пояснювальне слово треба вставити в середину, то смужечку з непоширеним реченням дозволялося розривати.

З даним завданням учні легко справилися і швидко набували уміння поширювати речення.

Така робота дуже подобалася учням.

Робота з деформованим текстом : складання речень з розрізнених слів.

Робота з деформованим текстом корисна і цікава.

Складаючи речення із розрізнених слів, учні помічають, що, для того, щоб ясно висловлювати свою думку, слова в реченні потрібно розміщувати неабияк, а в певному порядку, що між словами є зв'язок.

Робота з деформованим текстом зміцнює уміння і навички правильно будувати речення, привчає учнів бути більш вимогливими як до своєї мови, так і до мови інших.

З даною роботою учні ознайомлені ще з першого класу. Робота з деформованим текстом продовжується і в другому класі, але набуває більш самостійного характеру.

До роботи з деформованим текстом я готуюся заздалегідь : 1) добираю текст; 2) пишу на окремих табличках чорною тушшю слова, з яких треба складати речення ( розмір букв такий, як в настінній розрізній азбуці ); 3)для індивідуальної роботи з учнями готую смужки паперу завширшки півтора-два сантиметри і пишу на них слова, з яких можна скласти речення. На кожній смужці пишу одне слово. Слова першого речення пишу на смужках білого кольору, слова другого - на смужках червоного кольору, слова третього речення - на смужках жовтого кольору.

Всі папірці вкладаються в конверти. Скільки в класі учнів, стільки заготовляю таких конвертів.

Перед уроком черговий по класу розкладає на партах по одному такому конверту для кожного учня. Без дозволу вчителя не відкриваються.

На дошці прикріплені 2 довгі планки одна під другою. Після перевірки домашнього завдання об'являю учням, що зараз будемо вчитися складати речення з окремих слів. Викликаний учень виставляє на планці картки з словами першого речення в такому порядку :

фермі, працює, на, Наталя

Пропоную мовчки прочитати слова.

Учні читають розрізнені слова. Потім починаємо складати речення з цих слів.

  • Про кого ми будемо говорити в нашому реченні? ( Про Наталю).

  • Хто працює на фермі ? (Наталя).

Викликаний до дошки учень знімає з першої планки картку з словом Наталя і ставить її на другу планку.

- Що робить Наталя? (Працює ).

- Постав на другу планку картку з словом працює. (
Учень виконує).

  • Де працює Наталя ? ( На фермі).

  • Постав на другу планку картки з словами на фермі.

  • Тепер прочитайте всі слова.

  • Наталя працює на фермі.

  • Чи зрозуміло висловлена думка? (Зрозуміло)

  • Що це ми склали? (Речення).

  • Якщо думка висловлена зрозуміло, то ви безпомилково підберете малюнок до цього речення.

Виставляю кілька малюнків.

Учні вказують на той малюнок, на якому зображено дівчину на тваринницькій фермі. Малюнок ставлю на першій планці над реченням так, щоб під ним прийшовся підпис "Наталя працює на фермі".

Діти ще раз читають речення. Деякі учні з гордістю говорять, що і їхні мами і сестри теж працюють на фермі.

- От бачите, коли ми поставили кожне слово на своє
місце, думка стала зрозуміла.

Виходить, що слова в реченні не можна ставити будь-як, а треба розміщувати в певному порядку, що слова в реченні зв'язані між собою. Якщо ж ми поставимо слова в такому порядку, як вони були дані спочатку, то це буде не речення, а окремі слова не зв'язані між собою.

Далі картки з словами і малюнки завішую. Учням пропоную : 1) відкрити конверти; 2) висипати з них папірці з словами на парту; 3) відібрати папірці білого кольору і покласти їх в один рядок; 4) самостійно скласти з даних слів речення. Діти складають речення і впізнають те ж саме речення, що складалося на планці.

Складене з розрізнених слів речення діти читають, перевіряють по тому, що складене на планці ( відсуваю завісочку ) і переписують у зошити. Потім малюнок і картки з планок знімаю.

До другого речення слова на планці розміщено було втакому порядку:

спадає, на , вечір, землю, тихесенький

Пропоную прочитати слова на планці і подумати, про що говориться в реченні.

  • В реченні говориться про вечір.

  • Що говориться про вечір? ( Що вечір спадає).

  • Куди спадає вечір ? ( На землю ). '

  • Який вечір спадає на землю? ( Тихесенький).

В процесі розмови учень переставляє потрібні слова з першої планки на другу. ( Кожне на своє місце).

  • Прочитайте тепер все речення.

  • Тихесенький вечір на землю спадає. Пояснюю значення слова спадає в даному реченні.

Над реченням учень ставить малюнок, на якому зображено чудовий вечір над українським селом.

Потім діти складають дане речення з розрізнених слів у себе на парті, читають його і звіряють з реченням, складеним на планці.

Пропоную відкрити підручники з української мови на стор. 59. (2 клас).

Робота ведеться згідно завдань до вправ.

ІІ. Робота над твором.

Програма початкових класів звертає особливу увагу на те, щоб в процесі систематичної роботи над розвитком зв'язного мовлення діти оволодівали вмінням і навичками самостійно висловлювати свої думки в усній і письмовій формі.

Робота над твором є одним з головних видів зв'язного мовлення, за допомогою якого у дітей розвивається логічне мислення та творча думка.

Усні й письмові твори в початкових класах в більшості мають навчальний характер і складаються колективно за планом учителя. Перед тим як писати твір, складаємо його усно. Спочатку колективно складений твір записую на дошці, а учні списують його в зошити, пізніше після колективного складання і орфографічної підготовки діти записують твір самостійно.

Практикую складання усних та письмових творів за малюнками, за спостереженнями над природою, працею людей за опорними словами, за прислів'ями.

Складання оповідання про літній відпочинок за спогадами учнів.

Розглядаючи малюнки, які за змістом дуже близькі дітям і нагадують недавно пережите ними, діти зазначають, що й вони влітку були біля річки, в лісі. їм хочеться розповісти про свій відпочинок.

Я розповіла дітям про те, що всі діти планети добре відпочили влітку. Для них робиться все, щоб вони виросли здоровими, міцними загартованими, всебічно розвиненими.

Потім запитала, хто з учнів відпочивав вдома, тобто нікуди не їздив і як саме відпочивав.

При умілій організації і вдома теж можна добре відпочити.

Я помітила, що не зв'язані планом розповіді повніші, яскравіші. Учні розповідають про те, що їх найбільше цікавить. В окремих випадках спрямовую думку учня. Слабким учням, яким важко зв'язно викласти свої думки, допомагаю.

Але, що стосується письмового твору, то його потрібно складати за планом, бо він примушує дітей викладати свої думки в певній послідовності, усуває все зайве.

Письмо за планом допомагає мені своєчасно провести мовну й орфографічну підготовку. Крім того, не треба забувати, що в початкових класах ще тільки вчаться писати твори.

Після усних розповідей переходимо до складання письмового твору за спогадами учнів на тему "Як я відпочивав влітку".

Прослухавши усні відповіді, я сказала дітям: «Розповідали ви про свій відпочинок дуже добре. А от записати все те, що кожен говорив про свій відпочинок ви не зможете, бо ще дуже повільно пишете, а тому запишемо коротко саме головне й цікаве, а щоб зайвого не писати будемо дотримуватись ось цього плану».

План.

  1. Де ти відпочивав влітку?

  2. Як ти проводив час біля річки?

  3. .Що ви робили в лісі?

  1. Чому ти навчився відпочиваючи в санаторії?

  2. Що справило на тебе найбільше враження в санаторії?

Два-три учні розповіли про свій відпочинок так, як мають записати розповідь за планом.

Після мовної і орфографічної підготовки діти

пишуть твір.

Зразок учнівського твору.

ЯК Я ВІДПОЧИВАВ ВЛІТКУ.

Влітку я відпочивав у санаторії біля Чорного моря. Щодня ми робили на пляжі зарядку, купалися, загоряли.

У лісі збирали квіти і листя для гербарію. У санаторії я навчився плавати, грати у шашки, вивчив пісню про Україну.

Найбільше враження у санаторії справив на мене конкурс "Юна зірка".

Складання письмового твору за серією малюнків на тему «Смілива мати».

На одному з уроків української мови (після вивчення теми «Свійські тварини» на уроках природознавства) пояснюю, що сьогодні будемо писати твір, головними дійовими особами в нашому творі будуть деякі свійські тварини і птахи. Пригадуємо, яких свійських тварин, птахів ми знаємо. (Учні називають).

— Які свійські тварини вам більше всього подобаються? Не
дивно, що діти назвали собаку, кота. Особливо їм
подобаються кошенята.

Показую великий гарний кольоровий малюнок кота.

— Ось про цю свійську тварину ми і будемо писати твір.
(Прикріплюю малюнок на дошці).

У класі пожвавлення. Малюнок дітям дуже сподобався.

  • Яку ми дамо йому кличку?

  • Мурчик.

  • Тепер познайомтеся з іншими героями нашого твору. Подивіться на цей малюнок. (Показую гарний кольоровий малюнок, на якому зображена квочка з курчатами).

  • Ось ми і познайомилися з дійовими особами нашого твору.

  • Отже, назвіть дійових осіб нашого твору. (Квочка, курчатка, кіт).

  • Одного разу... (Відсуваю на дошці завісочку. Перед очима учнів відкривається гарний кольоровий малюнок, на якому зображена на подвір'ї квочка з курчатами, до яких підкрадається кіт).

Пауза. Діти мовчки розглядають малюнок.

  • Кого ви бачите на цьому малюнку?

  • Квочку з курчатками і кота, що підкрадається до них.

  • Що ще зображено на малюнку?

  • Небо, хмари, садок, частина будинку з парканом, комора, трава, доріжка, мисочка з водою, квіточки.

  • Яка пора року зображена на малюнку? (Літо).

  • Так. Початок літа, бо зелень ще дуже свіжа.

— В який час квочка гуляла з курчатами на подвір'ї?

Одні учні казали, що вранці, інші — опівдні.

Звертаю увагу дітей на небо. На ньому зображені купчасті хмари, які бувають здебільшого опівдні. Приходимо до висновку, що квочка з курчатами гуляла опівдні.

Розкриваю на дошці план твору, але послідовно. Спочатку відкриваю ті запитання, що стосуються лише першого малюнка і проводжу бесіду.

  1. Що робила одного разу квочка? (Одного разу квочка вивела курчаток на подвір'я).

  2. Хто побачив курчаток? (Кіт Мурчик побачив курчаток).

3. Що він почав робити? (Він почав підкрадатися, щоб схопити курчатко і з"їсти його).

Після розбору першого малюнка відкриваю другий малюнок. На ньому зображена розлютована квочка, яка відганяє переляканого кота, клюючи його в спину. Діти розсміялися.

Відкриваю запитання до другого малюнка. Діти читають запитання і дають відповіді.

  1. Хто почув ворога? (Квочка почула ворога).

  2. Що зробила квочка? (Вона дуже розлютувалася і почала бити його крилами и клювати дзьобом. Вона добре провчила кота).

— Як коротше сказати? (Вона погналася за котом і
добре його провчила).

3. Яка була квочка? (Хоробра, смілива).

  • Кожна мати смілива, коли доводиться рятувати дітей. Як можна назвати квочку?

  • Смілива мати.

Після відповідей на окремі запитання два учні з'язно розповіли зміст всього твору.

— Який дамо заголовок нашому оповіданню?
— Смілива квочка. Смілива мати.
Вирішили дати заголовок «Смілива мати».

Словникова робота. На дошці вивішується таблиця з словами: квочка, вивела, подвір'я,підкрадається, провчила.. Читаємо слова, звертаємо увагу на правопис їх. Ось твір на згадану тему учениці Наконечної Олени. Смілива мати.

Одного разу квочка вивела своїх курчаток на подвір'я. Кіт Мурчик побачив курчаток. Він почав підкрадатися до них, щоб схопити курчатко і з'їсти його.

Квочка почула ворога. Смілива мати погналася за котом і добре його провчила.

Після запису колективно складеного твору діти перевіряють свою роботу.

Складання письмового твору за серією малюнків на тему «Друзі птахів».

Проробляючи на уроках читання тему "Зачарувала все зима", після того, як діти добре обізнаються з природою взимку, як живуть і чим живляться в цей час зимуючі птахи, корисно скласти і написати твір про те, як діти допомагають птахам годуватися взимку.

Урок української мови.

Хід уроку.

— Діти, на цьому уроці ми будемо готуватися до письмового
твору за серією малюнків, тобто за кількома малюнками.
Будемо писати твір про птахів. Але раніше, ніж розглядати
малюнки, пригадаємо дещо з того, що ми знаємо про птахів.

— Яке сьогодні число, день, місяць? (Діти відповідають).

— Яка пора року? (Зима).

  • Назвіть ознаки зими. (Дні стають все коротші і коротші, а ночі довші. 20—23 грудня будуть найкоротші дні. Сонце закрите хмарами. А коли і світить, то не гріє. Холодно. Дерева голі. Іде сніг).

  • Чому в наших садах не чути пташиного співу? (Тому, що більшість птахів відлетіли в теплі краї).

— Пригадаємо, які птахи відлетіли, а які залишилися
зимувати в наших краях.

Я буду називати перелітних і зимуючих птахів. Якщо птах перелітний, то ви мовчки будете показувати лівою рукою на вікно, ніби показуєте, що цей птах полетів. Зробите ось такий рух. (Роблю рукою прощальний рух).

Якщо я буду називати зимуючого птаха, то ви будете обидві руки одна на одну класти на парту, ніби хочете показати, що птах залишився тут. (Показую рухи. Діти їх по­вторюють).

— Почали! Лебідь, дика качка, дика гуска (діти рухом
показують, що птахи полетіли), горобець (діти складають
руки на парті, показуючи, що цей птах залишився).

Далі називаю птахів: лелека, ворона, жайворонок соловей, галка, снігур, шпак, чапля, синиця, журавель, дятел, ластівка, щиглик, зозуля.

За окремими винятками, діти добре знали перелітних і зимуючих птахів.

— Чому багато птахів відлетіло в теплі краї? Тому, що ці
птахи взимку не можуть знайти собі їжу).

— Так. На зиму залишаються у нас лише ті птахи, які можуть
знайти собі їжу. Правда, багатьом зимуючим птахам
доводиться дуже тяжко. Багато їх гине від голоду і холоду.

Які ж птахи залишаються у нас на зиму? Відповідатимете словами вірша. Хто з птахів залишається у нас на зиму?

1-а пташка Ми синички невеличкі.

2-а пташка Ми сороки - білобоки

3-а пташка Ми галочки чорнопері.

4-а пташка Ми ворони сіропері.

5-а пташка І ми пишні снігурі.

6-а пташка Ми дятелі – стукарі

Вірно людям я служу,

їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

шкідників ним добуваю.

7-а пташка Ми хоробрі горобці,

веселі молодці. Не злякає нас зима, Хоч тепла у нас нема.

8-а пташка А повернеться весна,

веселенька і ясна, наші друзі прилетять, будем їх гуртом вітать.

9-а пташка Разом з сонцем і весною

підем в бій ми з мошкарою! Підем в бій ми з мошкарою І з їхньою дітворою!

10-а пташка

Слимаків і хробаків, гидку гусінь і жуків

швидко знищимо гуртом.

11-а пташка

Зацвіте сад за вікном. Тільки взимку підкорміть,

шпаківничок наробіть. Ми ж за це вночі і вдень

будем вам співать пісень.

Всі Будем сад охороняти, життя людям прикрашати.

Учениця Проліта сніжок на поля й лісок; у колгосп дорогою в гості йде сама, хвалиться обновою срібною, шовковою радісна зима.

Даний монтаж допомагає добре, запам'ятати зимуючих птахів, і діти не плутають їх з перелітними птахами.

На цьому повторення про зимуючих птахів закінчується.

Беру в руки малюнок з зображенням чудового зимового ранку й, повільно проходячи між рядами парт, проказую вірш О. С. Пушкіна.

І от сама

йде чародійниця-зима.

Прийшла, розсипалась; жмутками

повисла на гіллі дубів,

лягла хвилястими ковдрами

у полі, навкруги горбів.

Діти мовчки деякий час милуються красивим краєвидом зимового ранку. - Придивіться уважно, що зображено на цьому малюнку?

— На цьому малюнку зображено зимовий ранок. Мороз.
Поля покриті товстим шаром снігу. Багато снігу навалено біля
хати. Надворі тихо-тихо.

  • З чого видно, що тут зображено ранок, а не вечір?

  • Сходить з-за лісу червоне сонце. Надворі дуже все сяє. Увечері не буває так ясно. З димаря йде дим. Напевне, люди варять сніданок.

  • З чого видно, що надворі тихо?

— Дим з димаря йде вгору стовпом. Коли б був вітер, то
дим не підіймався б таким рівним стовпом угору.

  • З чого видно, що сніг лежить товстим шаром?

  • Стежка, наче прорізана в снігу.

  • Які живі предмети бачите на малюнку?

  • Галки і ворони. Вони бродять по снігу, шукаючи собі їжу.

  • Давайте поміркуємо, як можна коротко записати про те, що зображено на малюнку? (Відкриваю на дошці перше запитання плану).

1. Яка настала пора року? (Настала зима. Настала люта
зима).

Відкриваю друге запитання плану.

2. Як живеться пташкам взимку? (Холодно і голодно
пташкам взимку).

Так. Холодно і голодно бідним пташкам взимку. Але
про них не забувають їхні вірні друзі. Як ви гадаєте, хто
вони?

  • Діти. Учні.

  • Зараз перевіримо, чи ви вгадали.

Закриваю перший малюнок чистим аркушем паперу. Хочу відкрити другий малюнок. Діти напружено чекають. їм швидше хочеться дізнатися, чи правильно вони назвали друзів птахів. Але я не дуже поспішаю, увага дітей загострюється до найвищої міри.

Відкриваю другий малюнок. На ньому зображена група дітей біля дерева. Один хлопчик стоїть на драбині і вішає на дерево годівничку. Другий підтримує драбину. Біля дерева стоїть дівчинка. Вона з цікавістю стежить за роботою хлопчиків.

Після першого погляду на другий малюнок обличчя учнів засвітилися радістю. Вони вгадали.

— Подивіться уважно на цей малюнок. Що на ньому
зображено? (Учні відповідають. Дають імена дітям).

Відкриваю третє запитання плану.

3. Що зробили діти? (Юра, Петрусь і Зоя зробили
годівничку).

Відкриваю четверте запитання.

4. Куди вони повісили її? (Вони повісили її на дерево).

  • Зараз будете читати план мовчки, а відповідати вголос. Хто з вас зможе відповісти на всі чотири питання?

  • Прийшла люта зима. Холодно і голодно пташкам взимку. Юра, Петрусь і Зоя зробили годівничку. Вони повісили її на дерево.

— Як ви гадаєте, що після цього було?

— Діти насипали в годівничку зерен пшениці і проса.
Прилетіли птахи і почали клювати їх.

Подивимось зараз на третій малюнок.

Другий малюнок закриваю чистим аркушем паперу. (Розглянуті малюнки закриваю для того, щоб всю увагу учні зосереджували на новому малюнку). Діти знову напружено чекають, поки я відкриваю третій малюнок. Нарешті, малюнок відкритий.

Діти задоволено всміхаються. Вони вгадали. На малюнку зображені різні пташки, які клюють зернятка, а діти виглядають з-за дерева. Вони з радістю дивляться на своїх крилатих друзів.

Учні розповідають, що зображено на третьому малюнку, потім коротко відповідають на п'яте і шосте запитання.

5. Що насипали діти в годівничку? (В годівничку
насипали зерен пшениці і проса).

6. Хто прилетів до годівниці? (До годівниці прилетіли
птахи).

— Подивіться, які птахи прилетіли до годівниці. Я покажу
їх у збільшеному вигляді.

Показую дві гілки, на яких сидять птахи (вирізані по контуру кольорові малюнки зимуючих птахів в натуральну величину) і прикріплюю це все на дошці.

— Горобці, синички, щиглики, снігурі.

Відкриваю всі три малюнки і всі запитання плану. Викликаний учень спочатку читає запитання (тихо), а потім відповідає на нього. Одержуємо зв'язний текст.

Два - три учні повторюють увесь текст.

Придумуємо заголовок до нашого твору "Друзі птахів".

Пригадуємо, що перше слово в реченні та імена пишуться з великої букви, що перше речення треба починати писати з абзацу.

Вивішую таблицю, на якій написані слова: повісили, зерен, з радістю, клювали, спостерігали, жадібно. Зупиняюсь на кожному слові й докладно пояснюю, як його писати.

Повторили правопис ненаголошених є и (в словах зима, синички, дерево, злетілись) та правопис власних імен.

Учні писали твір самостійно, користуючись планом та малюнками.

Ось одна з дитячих робіт.

ДРУЗІ ПТАХІВ

Прийшла люта зима. Холодно й голодно пташкам взимку. Юра, Петрусь і Зоя зробили годівничку. Вони повісили її на дерево. В годівничку насипали зерен пшениці і проса. До неї злетілося багато пташок. Синички, горобці, щиглики і снігурі жадібно клювали їжу.

Складання усного твору про пережите на тему "Новорічна ялинка в школі"

Після зимових канікул був проведений урок з розвитку зв'язного мовлення. На цьому уроці складали оповідання за власними переживаннями на тему "Новорічна ялинка в школі".

Хід уроку

Привітавшись з учнями і побажавши їм гарних успіхів у другому півріччі, запитую, чи добре вони відпочили під час зимових канікул. Дітям хочеться розповісти про те, що вони робили, де були, куди їздили. Вражень дуже багато. Запитую, який же день канікул був найкращим. Виявилося, що найкращим днем канікул був той, коли діти були в школі на ялинці. В класі підіймається багато рук, кожному хочеться поділитися своїми враженнями. Спрямовую думку дітей на те, що розповідати треба по порядку,' в певній послідовності. Отже, спершу треба прочитати запитання, записане на дошці, добре обміркувати, як на нього можна відповісти, потім підняти руку для відповіді.

На дошці записую тему твору і план.

Тема "Новорічна ялинка в школі".

План.

  1. Коли і де ти був на ялинці?

  2. Яка була ялинка?

  3. Які іграшки і прикраси висіли на ній?

  4. Як було в залі?

  5. В якому карнавальному костюмі ти був?

  6. Які карнавальні костюми тобі сподобались?

  7. Як розважалися ви?

  8. Які подарунки ти одержав на ялинці?

Діти послідовно відповідали за даним планом, доповнюючи один одного.

- А хто з вас зможе розповісти про новорічну ялинку так, щоб не читати запитання вголос?

Розповідь Наконечної Олени.

НОВОРІЧНА ЯЛИНКА В ШКОЛІ

  1. 30 грудня я була на ялинці в школі.

  2. Ялинка була дуже гарна : на ній були густі віти, дрібненькі голочки. Вона була висока і струнка.

  3. На ялинці було багато чудових прикрас : величезні золоті горіхи, різнобарвні кулі, ліхтарі. Вся ялинка була окутана золотим дощиком.

  4. У залі було дуже красиво. На стінах висіли картини казкових звірів.

  5. На святі я була в карнавальному костюмі "Веселка".

  6. Всі учні були в карнавальних костюмах. Найбільше сподобався мені костюм Діда Мороза, Снігуроньки, Золотоволоски.

  7. Ми багато танцювали, співали. Наші учні декламували вірші, грали в ігри. Цікаво було спостерігати за витівками Діда Мороза.

  8. Після всього Дід Мороз подарував кожному з нас новорічні подарунки.

Далі діти розповідали, які ялинки вони бачили, коли дивились телепередачі.

- А тепер, діти, вам треба буде пригадати вірші про зиму, про ялинку, які ви готували до новорічного свята, і на мої запитання будете давати відповіді словами віршів.

1. Яку загадку ви знаєте про ялинку?

Що за гостя в нас така

і зелена і струнка,

сяє зірка угорі,

на гілочках ліхтарі,

і ростуть на ній не шишки,

а цукерки та горішки.

2. Яка була у нас у школі ялинка?

У нас ялинка лісова,

молода, хороша,

і її всю покрива

срібляста пороша.

3. Як ви вбрали ялинку?

Під ялинку лісову

вати ми поклали,

нарядили, як живу,

іграшками вбрали.

4. Розкажіть, як поводив себе біля ялинки Дід Мороз.
1-й учень. От і сяйво зайнялось

вся ялинка сяє!

Біля неї Дід Мороз

ходить -походжає.

2-й учень

Він покинув сніжний ліс,

з нами бути хоче.

Дід гостинці нам приніс -

Кожному кульочок.

3-й учень

- Ну й веселі ж малюки, -

Дід Мороз гукає.
- Разом з вами залюбки
вдарю гопака я.

4-й учень Та як вдарив гопака,

що аж жарко стало,
потекла з нього ріка,

борода відпала.

5-й учень Сяють вогники зірчасті,

й ми бажаємо для всіх

у житті - нового щастя,

в праці - успіхів нових.

Висновки. Учні вчаться у певній послідовності (за планом) розповідати про новорічну ялинку. Одноразово повторили вірші про це чудове свято.

Складання твору описового характеру на тему «Мій пенал».

Учні повинні навчитися писати твори описового характеру.

Я дала своїм учням завдання описати свій пенал.

Для опису цього предмета вибрала такий пенал, як у більшості учнів мого класу.

Після ознайомлення з метою уроку запропонувала дітям розглянути пенал, щоб потім як можна більше розповісти про нього.

Викликаний учень розповів, що його пенал виготовлено з пластмаси, що він жовтий, що в нього можна покласти олівець, ручку, гумку, лінійку.

Прошу учнів уважніше розглянути пенал.

— Що ще про нього можна сказати? Учні доповнюють, що він гладенький, довгий, вузький, красивий, що в нього на кришці гарний малюнок.

Прошу дітей пригадати деякий геометричний матеріал. Пропоную полічити, скільки у пенала боків, якої форми кожен бік (прямокутник).

Діти пригадують, що у прямокутника протилежні боки рівні, що кути прямі.

Після того, як діти розглянули пенал із зовні, розглядаємо його всередині.

Діти розповідають, що в ньому зроблено канавки для олівця і ручки, гумки, лінійки.

Щоб нічого не випало з пенала, він щільно закривається.

Після розгляду пенала пропоную подумати і розповісти все, що відомо про нього за таким планом:

  1. Де ти взяв пенал?

  2. З чого виготовлено пенал?

  3. Форма пенала.

  4. Як ти використовуєш пенал?

На одне запитання можна відповісти не лише одним ре­ченням, а й двома, трьома.

Після мовної й орфографічної підготовки діти написали твір.

Зразок твору.

МІЙ ПЕНАЛ.

Сестра подарувала мені гарний пенал. Його виготовлено з пластмаси і пофарбовано в жовтий колір. Він вузький і дов­гий. В пенал я кладу олівець, ручку, гумку, лінійку. Щоб нічого не випало, він щільно закривається. Пенал допомагає мені зберігати ці речі.

Опис зимової природи за планом учителя на тему «Зимовий ранок».

Я запланувала опис зимової природи не взагалі, а опис погожого зимового ранку.

Діти знають, що грудень, січень, лютий — це зимові місяці. Щодня ведуться спостереження над змінами в природі (висота сонця, температура повітря, вимірювання снігового покриву, стан дерев, чагарників, поведінка птахів) і резуль­тати спостережень записуються в календарі природи. Учні вже читали деякі оповідання і вірші про зиму, добре знають ознаки зими, знають прислів'я та загадки про природу взимку.

Але кожний день чимось відмінний від попереднього і навіть один і той же день вранці не такий, як опівдні чи ввечері.

Дітей заздалегідь попередила, що будуть писати твір, в якому потрібно описати природу зимового ранку. Отже, перебуваючи вранці на вулиці, необхідно звертати увагу на те, яке вранці повітря, небо, сніг, сонце (якщо воно видно), бо описувати будуть погожий ранок.

Треба також звернути увагу на поведінку людей і тварин на вулиці.

Нарешті настав чудовий зимовий ранок. Ми вийшли з шкільного подвір'я і трохи пройшлися вулицею. Звернули увагу, чим вкрита земля, яке небо, повітря, дерева.

Того ж дня за планом (план був записаний на дошці) склали і написали твір на тему «Зимовий ранок».

  1. Яка погода була вчора?

  2. Чим вкрилася земля?

  3. Ранок.

  4. Мороз.

  5. Повітря.

  6. Небо.

  7. Дерева й чагарники.

  8. Сніжинки.

  9. Люди.

10. Діти.

Діти були попереджені, що на кожне запитання можна відповідати по потребі не лише одним, а й двома реченнями.

Колективно складені речення виправляли, обробляли, щоб сказано було коротко, але ясно.

  • Яка вчора була погода?

  • Вчора йшов сніг.

  • Чим вкрилася земля?

  • Земля вкрилася снігом, неначе ватою (білою скатер­тиною, білим килимом).

Зупинилися на реченні Земля вкрилася білим килимом.

  • Ну, а вранці теж ішов сніг?

  • Ні, вранці вже сніг не йшов.

  • А вітер вранці був?

  • Ні, було тихо.

  • То що скажемо про ранок?

  • Вранці стало тихо. Вранці все стихло.

Зупинилися на другому реченні. Так поступово за планом складали опис природи зимового ранку. Відбирали для запису найкраще складені речення. Все це робилося усно.

Після мовної і орфографічної підготовки діти писали твір самостійно.

Зразок учнівського твору.

ЗИМОВИЙ РАНОК.

Учора йшов сніг. Земля вкрилася білим килимом. На ранок все стихло. Від морозу замерзла вода в річці. Повітря свіже. Небо чисте. На рожевому сході з-за лісу виринає червоне сонце. Дерева й чагарники велично тримають свої пишні снігові шапки. Блищать на сонці сніжинки. Свіжі й бадьорі люди поспішають на роботу. У малих дітей радість. Вони вже катаються на саночках.

Письмовий твір на основі спостережень на тему «Весна».

Протягом певного часу діти спостерігали за змінами в природі навесні.

У квітні ми зробили екскурсію на околицю села. Діти милувалися красою природи і спостерігали за роботою людей в полі, на городах та в садах.

Через два дні написали твір про весну.

На уроці читання повторили вірші про весну. - Хто пригадає вірш Т. Г. Шевченка про весну? Один з учнів читає напам'ять вірш Т. Г. Шевченка "Встала весна".

ВЕСНА.

Встала весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила.

Після цього читаємо українську народну пісеньку про весну (текст записано на дошці). Діти хором запитують:

— Ой весна, весна — днем красна, що ти нам, весно,
принесла?

Учениця (в ролі весни):

— Принесла я вам літечко,
щоб родилося житечко,

ще й озима пшениця,

і усяка пашниця,

ще й червоні квіточки,

щоб квітчались діточки.

Оголошую, що сьогодні ми будемо писати твір на тему «Весна». Складаємо план твору.

— Щоб не забути, в якому порядку писати твір, запишемо
на дошці, що в першому реченні ми повинні написати про
прихід весни. Записую:

1. Прийшла весна.

— Що навесні роблять люди?

Діти розповідають про те, що люди роблять на полях, про роботу на городах та в садах.

Приходимо до висновку, що навесні закипіла робота на полях, городах, в садках.

Записую на дошці:

2. Закипіла робота.

Далі ведемо бесіду про те, що навесні всім хочеться бути на свіжому повітрі. Хто працює довго на свіжому повітрі, той робиться сильнішим і здоровшим. Всім весело. Співають пташки. Співає молодь на полях і в садах.

Оформляємо речення: Від свіжого весняного повітря всі поздоровшали. Хочеться працювати і співати разом з пташ­ками.

Записую на дошці:

3. Весняне повітря.

Далі показую малюнок, на якому зображені сади у цвіту, мов молоком облиті. Діти милуються краєвидом і приходять до висновку, що навесні наше село таке, як у казці. Пояснюю, що вираз таке гарне, як у казці можна замінити іншим — казково гарне.

  • Яким стає навесні наше село?

  • Казково гарним стає наше село навесні. Записую на дошці:

4. Наше село навесні. Таким чином, ми мали записаний на
дошці план.

  1. Прийшла весна.

  2. Закипіла робота.

  3. Весняне повітря.

  4. Наше село навесні.

Після того, як діти склали колективно усний твір, вивішую на дошці таблицю з важкими для написання словами: поздоровшали, навкруги, хочеться, закипіла, працювати, казково гарною, навесні.

Кожне слово читаємо окремо, звертаємо увагу на його правопис. Діти самостійно пишуть твір. Дана робота була пов'язана з граматичною темою «Наголос» (повторення).

Зразок учнівського твору.

Прийшла весна. Закипіла робота на полях, городах та в садках. Від свіжого весняного повітря всі поздоровшали. Хочеться працювати і співати разом з пташками. Все на­вкруги цвіте. Казково гарним стає наше село навесні.

У творі діти поставили наголоси в словах, що означають назви дій.

Складання усного твору за аналогією за прочитаним та прислів'ями.

На виховній годині я ознайомила учнів із змістом казки Н. Забіли «Корінці та вершки». На уроці української мови учні склали твір за аналогією.

Казка дітям сподобалася. Симпатії школярів на боці дідуся — мастака на вигадки. Дід добре провчив лінивого ведмедя, який замість того щоб працювати, увесь час відпочивав.

На запитання, чому ведмедеві обидва рази дісталось не те, що бажалося, діти відповіли, що це сталося так тому, що ведмідь нічого не розумів у сільському господарстві. Він не знав, у яких рослин їстивні вершки, а в яких — корінці. Але коли б він не був лінивим і допомагав дідусеві в роботі, то дідусь навчив би його розбиратися, що в якій рослині ко­рисне.

— Пригадайте, які ви знаєте прислів'я про сільське гос­подарство?

  1. Посієш вчасно — вродить рясно.

  2. Де трактор ходить, там золота пшениця родить.

  3. Що посієш, те й пожнеш.

Давайте зупинимося на останньому прислів'ї. Пишу на дошці: Що посієш, те й пожнеш (зміст даного прислів'я дітям давно відомий).

Ми з вами читали казку «Корінці та вершки». А що коли ми зараз колективно самі складемо подібну казку. Заголовком до неї буде ось це прислів'я, яке я записала на дошці. (Діти зацікавлюються). Дійові особи нехай будуть ті ж самі, що і в попередній казці, тобто людина і ведмідь. Давайте подумаємо над цим. Я почну казку, а ви будете її продовжувати. У казці зустрінуться назви бур'янів, які ростуть у полі — це кукіль та суріпиця. (Показую кукіль і суріпицю у засушеному вигляді та їхні зерна).

Слухайте казку: «Вийшов навесні ведмідь на узлісся до лісникової хати і побачив чоловіка, який віяв зерно. На одну купу сипалося зерно пшениці, а на другу — бур'янів: куколю та суріпиці. Чоловік багато попрацював і зголоднів. Він сів під кущем і почав їсти смачний хліб.

Ведмідь підійшов до чоловіка і сів біля нього. Йому дуже закортіло покуштувати хліба.

Чоловік дав ведмедеві шматок пшеничної паляниці. Хліб ведмедеві дуже сподобався. Він запитав чоловіка, як той добуває хліб. Чоловік йому розповів.

Поївши, чоловік пішов до хати. Ведмідь вирішив узяти з купи трохи зерна і посіяти на своєму полі. Так і зробив. Але він не знав, на якій купі лежить зерно пшениці, а на якій зерно бур'янів.

А тепер продовжуйте казку самі.

У класі тихо. Діти напружено думають. Ось у декого загорілися в очах радісні вогники. Вони вже щось надумали. Розповідали діти продовження і кінець казки у різних варіантах. Зупинимося на одному з них:

«...Ведмідь узяв зерно з купи бур'янів. На ведмежому полі виросли кукіль і суріпиця. Влітку ведмідь зібрав урожай, змолов зерно і напік хліба. Хліб вийшов дуже поганий на вигляд і на смак. Ведмідь розсердився і викинув його.

— Давайте зробимо кінець казки більш цікавим. Якщо
ведмідь куштував свій хліб лише сам, то ще півбіди.
Придумайте такий кінець, щоб ведмедеві перед кимсь було
соромно за свій хліб.

Другий варіант кінця казки.

Влітку ведмідь зібрав урожай, змолов зерно і напік хліба. У неділю ведмідь покликав до себе гостей і почав частувати їх своїм хлібом. Гості покуштували хліб, розсердилися на господаря і пішли додому.

  • А чому ж це так трапилося, що у ведмедя замість пшениці виросли бур'яни?

  • А тому що ведмідь, замість зерен пшениці, узяв у чоловіка зерна бур'янів. Він думав, що з усякого зерна виросте хліб.

  • А коли б ведмідь попросив у чоловіка зерна?

  • То чоловік дав би йому зерна пшениці.

  • Отже, виходить, що ведмідь був двічі покараний. За що він був покараний?

  • За те, що без дозволу взяв зерно і за те, що не вмів розбиратися в рослинах.

  • Якби він посіяв пшеницю, то й зібрав би... (пшеницю.)

  • А як посіяв бур'яни,... (то й зібрав бур'яни).

  • Виходить, "що посієш,... (те й пожнеш)".

— Кого треба розуміти під ведмедем? (Людину, що не
знає, як вирощують хліб).

— А тепер давайте складемо на цю ж саму тему
коротеньке оповідання з життя учнів нашого класу чи нашої
школи. Коли кажуть, «що посієш, те й пожнеш», то це не
завжди означає, що треба сіяти і жати. Це образний вираз, (під
словами що посієш за даним прислів'ям треба розуміти; як ти виконаєш якусь роботу, завдання, який зробиш вчинок. А вираз те й пожнеш означає вже наслідки роботи. Якщо ти зробиш щось хороше, то й наслідки будуть такі, що принесуть радість тобі й людям. Від поганої роботи чи вчинку не можна чекати добрих наслідків.

Складіть оповідання про двох товаришів. Один з них, наприклад, готував уроки старанно, а другий ні.

Один з учнів підіймає руку й говорить, що він знає такого хлопчика з нашої школи, якому бабуся розв'язує задачі.

  • А за вас теж виконують домашні завдання ваші рідні? (Ні, ми самі готуємо уроки).

  • Можна скласти оповідання про того хлопчика, якому бабуся розв'язує задачі. Складайте в думці оповідання. Хто складе, може підняти руку.

Заслухали кілька оповідань. Всі вони мали приблизно такий зміст:

ЩО ПОСІЄШ, ТЕ Й ПОЖНЕШ.

Було два товариші — Вова і Юрко. Вова не любив розв'я­зувати задачі і приклади, їх розв'язувала завжди бабуся. Юрко виконував усі завдання сам.

Одного разу вчителька дала контрольну роботу з математики.

Юрко написав на 11 балів, а Вова на 2 бали. Коли тато подивився Вовин зошит і побачив там контрольну роботу, яка рясніла помилками, й оцінку 2 бали , то сказав: «Що посіяв, те й пожав».

Складання твору з деформованого тексту.

Для роботи з деформованим текстом використала зв'язний текст.

Впало підрубане дерево. З дупла берези стара білка втекла, а маленька білочка дісталася мені. Жила вона в землянці зі мною. Дуже любила білка цукор. Аж тремтить, як побачить грудочку цукру. За це солдати прозвали звірятко Ласункою.

Речення з даного тексту записую перед уроком на дошці зліва в такому порядку :

  1. Дуже любила білка цукор.

  2. Впало підрубане дерево.

  3. Аж тремтить, як побачить грудочку цукру.

  4. Жила вона в землянці зі мною.

  5. За це солдати прозвали звірятко Ласункою.

  6. З дупла берези стара білка втекла, а маленька білочка дісталася мені.

Такі ж речення заготовлені мною на окремих смужках паперу, написані буквами такої величини, щоб можна було прочитати слова з останньої парти.

Для того щоб діти могли знайти перше речення, запитую про те, де жили білочки (у лісі), де стара білочка збудувала свою хатку (в дуплі дерева). Показую велику картинку з зображенням білки в дуплі.

У процесі бесіди діти приходять до висновку, що білки жили в дуплі берези, а втекли звідти тоді, коли зрізали дерево. Отже, на перше місце треба поставити речення Впало підрубане дерево. Перед цим реченням пишемо цифру 1. Паперову смужку з написом даного речення прикріплюємо на дошці справа. Далі пропоную знайти на дошці речення - відповідь на наступне запитання:

  • Що сталося з білочками, коли зрубали їхнє дерево?

  • Стара білка втекла, а маленька білочка дісталася мені. Перед цим реченням пишемо на дошці цифру 2.

Беремо паперову смужку з написаним на ній другим реченням і прикріплюємо її під першим реченням.

Так поступово ставимо на свої місця всі речення, і на дошці справа маємо зв'язний текст, який учні перечитують.

Після цього пропоную учням перевірити, чи правильно ми розмістили речення. Учні самостійно читають текст з дошки (з паперових смужок) і з задоволенням відмічають, що речення ми розмістили правильно, бо події відбуваються у логічній послідовності.

ІІІ. Цікаві ігрові вправи на уроках української мови

Загадки

Робота з загадками цікава, різноманітна і проходить при великій активності класу.

Дітей вчу відгадувати загадки. Вони бувають різної трудності за формою і змістом. Зміст загадки пов'язую з вивченням відповідної теми.

Починаю вчити учнів відгадувати в першу чергу загадки-ігри, складені у віршованій формі, в яких треба знайти недоказане слово в останньому рядку, наприклад:

Які це квіти?

Запалали в чистім полі,

наче галстуки червоні.

То палає в полі так

польовий червоний ...

(Мак).

Дивний ключ у небі лине —

не залізний, а пташиний.

Це ключем в осінній млі

відлітають (хто?) ...

(Журавлі).

Я ловлю комах, жучків,

їм маленьких черв'ячків,

в теплий край я не літаю,

під стріхою хату маю.

Цвірінь! — сів я на хлівець.

Зовуть мене ...

(Горобець).

Опрацьовуємо першу загадку так: читаю текст загадки

«Які це квіти?» до крапок і зупиняюсь.

Учні добирають останнє слово віршового рядка, яке б римувалося з словом так і в той же час було відгадкою.

Відгадку діти швидко знаходять і відповідають хором — мак. Вдруге учні проказують загадку хором і, таким чином, швидко завчають її напам'ять.

Подібні загадки є активним відпочинком для школярів і останні їх охоче відгадують.

Для того щоб учні могли упевнитись, що вони відгадали загадку правильно, показую відгадку у вигляді малюнка (мак, журавлі, горобець). Зорова пам'ять допоможе міцніше запам'ятати загадку.

Не менше зацікавлені учні у відгадуванні та складанні загадок у формі акровірша; наприклад:

Загадка

Мати доні молодій

огородик наділила.

Розкошує доня мила,

каже неньці — тісно їй:

«В земляній сиджу коморі,

а коса моя надворі».

(Морква).

Хто вона?

Лиха зима сховається,

а сонечко прогляне,

сніжок води злякається,

тихенько тануть стане,

і здалеку бистресенько

вона до нас прибуде.

Кому-кому любесенько,

а діткам більше буде.

(Ластівка).

Текст подібних загадок записую на дошці. Першу букву кожного рядка виділяю кольоровою крейдою.

Учні читають загадку і вдумуються в її зміст. Якщо від­гадати не можуть, то пояснюю, що слово-відгадку можна скласти з виділених букв. Проводжу указкою зверху вниз по перших буквах від першого до останнього рядка.

Діти називають вказані букви і бачать, що вони складають слово-відгадку.

Після цього виконую такі вправи: пишу на дошці слова, наприклад: календар, весна. У першому слові вісім букв. Пропоную учням дібрати ще сім слів: перше — щоб починалося на букву а, друге — на букву л, третє — на букву є, четверте — на букву н і т. д. Підібрані слова записую ко­лонкою під словом календар так, щоб по вертикалі утвори­лось теж слово календар. Перші букви кожного слова виділяю кольоровою крейдою. Замість запису слів на дошці можна записати слова на окремому плакаті. Перші букви кожного слова треба написати червоною фарбою.

Такі вправи вимагають напруженої розумової діяльності вихованців.

Діти називають багато слів, але відбираю ті, правопис яких запланувала повторити або вивчити на даному уроці.

календар весна

арифметика екскурсія

лимон стебло

електрика насіння

навчання апельсин

директор

абрикос

редиска

Така гра послужила мені хорошою вправою для повто­рення багатьох слів, правопис яких треба запам'ятати.

Далі знайомила учнів із загадками, які грунтуються на життєвому досвіді школярів і вимагають від них деякої кміт­ливості, наприклад: «Гризла, гризла дуб, дуб та й зламала зуб, зуб».

Загадки дуже часто використовую на уроках читання. Для полегшення цієї роботи я підібрала загадки, які можна використати в роботі з учнями 2-3 класу і систематизувала їх за певними темами: 1. Загадки про природу. 2. Загадки про рослини. 3. Загадки про звірів, птахів та комах. 4. Загадки про знаряддя праці.

1. Загадки про природу

1. Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила, сонце
закрила. (Хмара).

2. Без рук, без ніг, а мости будує. (Мороз).

3. У вогні не горить, у воді не тоне. (Лід).

4. Без рук, без ніг, а двері відчиняє. (Вітер).

  1. Надворі горою, а в хаті водою. (Сніг).

  2. Коли нема — мене чекають, коли ж тікають. (Дощ).

  3. Спорожніли поля, мокне земля, дощ поливає. Коли це буває? (Восени).

  4. Один ллє, другий п'є, третій росте, рослина).

  5. Тече, тече — не витече; біжить, біжить – не вибіжить (Річка).

2. Загадки про рослини

1. До сонечка я схожий, і сонце я люблю, до нього повертаю голівоньку свою. Стою стрункий, високий, в зелених шатах я, і золотом убрана голівонька моя. (Соняшник).

2. Сидить Марушка в семи кожушках, хто на неї гляне, той і
заплаче. (Цибуля).

3. Маленький, кругленький, крізь землю пройшов, гарну
шапочку знайшов. (Гриб).

  1. Білі зуби маю, та усі ховаю, довгі коси маю, та не заплітаю. (Кукурудза).

  2. І шапочку має, та нікого не вітає. (Гриб).

Загадки про природу та рослини використовую на уроках читання та природознавства.

3. Цікаві запитання та загадки про звірів, птахів та

комах

  1. Куди зайцю зручніше бігти: з гори чи на гору?

  2. Який дикий звір любить малину? (Ведмідь).

  3. Яка лісова тварина сушить собі гриби на деревах? (Білка).

  4. Які звірі літають? (Кажани).

  5. Чиї пташенята не знають своєї матері? (Зозулі).

  6. У яких птахів пальці з'єднані між собою перетинками? (У гусей, качок).

7. Що станеться з бджолою після того, як вона ужалить?
(Бджола гине).

  1. Від ляку тремтить, швидко біжить. (Заєць).

  2. Хоч не шию я ніколи, а голок завжди доволі. (їжак).

  3. У нашої бабусі сидить звір у кожусі,

біля печі гріється без водички миється. (Кіт).

11. Влітку сіренький, взимку біленький, довгі вуха має,
швидко в ліс стрибає. (Заєць).

12. Я великий, я красивий, як біжу я — в'ється грива.
Копитами туп-туп-туп, по каменю цок-цок-цок! Хвіст у мене довгий-довгий,

хвіст у мене, мов шовковий! (Кінь).

13. По дорозі стрибає, а у воді плаває. (Жаба).

14. Швидко скрізь цей птах літає, безліч мошок поїдає,
за вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує. (Ластівка).

  1. Плавала, купалася — сухенькою зосталася. (Качка).

  2. Вірно людям я служу, їм дерева стережу, дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним добуваю. (Дятел).

17. Білий, як сніг, надутий, як міх, лопатами ходить, а рогом
їсть. (Гуска).

18. Ку-ку, ку-ку! — кричу я в лісі, на зріст маленька, свитка сіренька. (Зозуля).

19. Хто мене вб'є, той свою кров проллє. (Комар).

20. На капусті я родився і капустою живився, на капусті я й
умер та ізнов ожив тепер. Тільки вже не той я став, що в капусті плазував: не плазую, а літаю, бо прекрасні крильця маю. (Метелик).

21. Невеличка, сніжно-біла, що її в небесну шир люди
радісно пускають сповіщати всіх про мир. Кожний з нас цю
пташку знає її назву відгадає. (Голуб).

22. Хто гнізда свого не має, яйця іншим підкладає та у лісі, в
холодку, все кує: ку-ку, ку-ку! (Зозуля).

23. Крила є, а не літає, ніг немає, а не доженеш. (Риба).
Загадки про птахів, звірів та комах використовую на уроках

природознавства під час вивчення тем: «Свійські тва­рини», «Дикі тварини».

4. Загадки про знаряддя праці

1. Вівсом не годують, батогом не б'ють,

а за ним по ріллі сім плугів ідуть. (Трактор).

2. Гризла, гризла дуб, дуб та зламала зуб, зуб. (Пилка).

  1. Кланяється, кланяється, прийде додому вляжеться. (Сокира).

  2. Ой по хаті порох в'ється, щось маленьке там товчеться; хитається, мотається,

під припічком ховається. (Віник).

  1. Грамоти не знаю, а увесь вік пишу. (Перо).

  2. Зуби є, а рота немає. (Пилка).

Використання цих загадок пов'язувала з вивченням теми про трудову діяльність людей в різних регіонах України, у школі та вдома.

Прислів'я

Прислів'я й приказки належать до народної творчості, і вивчення їх має велике виховне значення. М. Булатов про них говорить: «Прислів'я похвалить трудівника, висміє ледаря, хвастуна, базіку, похвалить хороброго, висміє боягуза, винесе своє мудре, ясне судження про радість і горе, підбадьорить сумуючого, пояснить нетямущому, попередить легковірного, дасть щигля в ніс зазнайці».

Про них же К. Д. Ушинський писав: «Прислів'я тим саме й хороше, що в ньому майже завжди, недивлячись на те, що воно «коротше від пташиного носа», є щось, що дитині слід зрозуміти: являє маленьку розумову задачу цілком по дитячих силах». Роботу над прислів'ями й приказками по­в'язую з вивченням відповідних оповідань чи казок. Наприклад, після читання казки «Ріпка» дітям буде зрозу­мілий зміст прислів'я В гурті сила.

Прочитавши статтю "Будь чистим — будеш здоровим", учні зрозуміли зміст прислів'я «Найкращі друзі для життя повітря, сонце і вода».

Колективно приходимо до висновку, що прислів'я здебільшого мають сатиричний зміст. Вже в третьому класі можна почути вираз: «Не ображайся. Що посіяв, те й пожни!», з яким звертаються товариші до недбайливого учня, що одержав погану оцінку за письмову роботу та ще й образився.

Працюючи над прислів'ями й приказками застосовую
різноманітні цікаві форми роботи. Прислів'я складаємо за
відповідними малюнками, з розрізнених речень або
зашифровуваних у ребуси.

Подаю кілька видів роботи над прислів'ями на уроках та в позаурочний час.

Складання прислів'я за

малюнком.

Діти розглядають поданий малюнок. Якщо роботу про­воджу з цілим класом, то малюнок використовую збільшеним до таких розмірів, щоб його можна було бачити з останньої парти.

За малюнком проводжу бесіду:

  • Кого ви бачите на малюнку? (Мисливця, двох зайців).

  • З чого ви дізналися, що це мисливець? (У нього рушниця, мисливська сумка).

  • В яку пору року відбувається дія? (Взимку).

— З чого це видно? (Все вкрито снігом. Мисливець у зи­мовому одязі. У нього лижі).

  • Кого мисливець побачив на узліссі? (Двох зайців).

  • Що він зробив, коли побачив зайців? (Він побіг за ними і впав).

  • Якого зайця хотів упіймати мисливець? (Він погнався за обома зайцями).

  • Скільки зайців упіймав мисливець? (Жодного не впіймав).

  • А як би ви зробили в такому випадку? (Я ловив би якогось одного зайця).

— Я скажу початок одного прислів'я, а ви підкажете мені
його кінець: За двома зайцями поженешся...

  • Жодного не впіймаєш.

  • Повторюємо хором складене прислів'я.

Діти повторюють прислів'я, потім один учень записує його на дошці, а решта переписують в зошити.

За відомими прислів'ями діти пригадували пригоди з свого життя та з життя своїх товаришів.

Складання відомих виразів з деформованого тексту

Крім складання прислів'їв за малюнками, я ще практикую складання виразів з деформованого тексту. Пов'язую я цю роботу з повторенням тем «Назва предметів» та «Назва ознак предметів».

Підготовчу роботу проводжу так: справа на дошці записую слова і закриваю їх. Зліва колонкою прикріплюю до дошки малюнки звірів.

Хід роботи.


І. Діти розглядають малюнки звірів і дають їм назви.
Кожному звірові дають коротку характеристику, наприклад:
заєць — полохливий

осел — впертий

вовк — голодний

лев — хоробрий

лис — хитрий

слон — неповороткий.

  • II. Інформую учнів, що за цими малюнками і поданими словами, які записані на дошці, можна прочитати кілька відомих виразів.

  • III. Відкривається перший рядок:

ПОЛОХЛИВИЙ, ЯК.... Учні читають слово, вміщене в десяти кліточках.

  • Полохливий, як ... ,

  • Як хто? — запитую. — Покажіть на малюнку.

Учні показують на зайця. Малюнок зайця переносимо на кінець рядка, записаного на дошці, й прикріплюємо після слова як.

IV. Учні читають складений вираз: полохливий, як
заєць.

V. Діти переписують вираз у зошити.

У такий спосіб складаємо вирази: упертий, як осел; хоробрий, як лев; хитрий, як лис;; неповороткий, як слон; голодний, як вовк.

Так в цікавій формі повторюємо назви предметів та їх ознаки.

Слово заєць належить до таких слів, правопис яких треба запам'ятати. Отже, записуючи перший вираз, учні пригадали написання цього слова.

Цікаві слова та речення

На одному з позакласних занять мої учні познайомились з цікавими словами. До них ми відносимо слова, які можна читати як у прямому, так і в зворотному порядку і вони не втрачають свого значення. Наприклад: Алла, Ада, Аза, дід, зараз, еге, ого, коток, тут.

З подібних слів можна скласти навіть невеликі речення і читати в них слова в тому ж порядку. Наприклад: Тут шалаш. Алла, тут дід Пилип. Тут коток. Я і лілія.

До цікавих відносимо також слова, які при читанні справа наліво набувають іншого значення, а саме: куб, серп, сир, рак, то.

Такі слова, як баба, вила, гава, ляля, лапи, липи, лили, лазила, мама, мило, пиши треба читати справа наліво по складах (мило ломи).

У такий же спосіб читаються ці слова в реченнях: Баба латала. Ляля ламала біб.

Після ознайомлення з цікавими словами діти цікавляться аналізом слова, добирають подібні слова з свого словника.

Велике пожвавлення у роботі я помітила при виправленні речень, зміст яких не відповідає дійсності.

1. Жук упіймав Івася.

  1. Квіти засушили Галю.

  2. Дерева посадили дітей.

  3. Жолуді збирали учнів.

  4. Як загавкали зайчата, (Гавкають не зайчата, а собаки),

як зарохкали вовки. (Рохкають свині), заіржали козенята, (Іржуть коні), заспівали їжаки. (Співають птахи). Цей матеріал я пов'язувала з темою «Речення».

Скоромовки

У молодших класах зустрічаються діти, що мають певні мовні недоліки, які гальмують розвиток правильного вираз­ного й швидкого читання. Такі діти навчаються читати дуже повільно, слова вимовляють нечітко, дзвінкі приголосні зву­чать в них, як глухі, звук р, як л, звук л, як р, та ін.

У дітей з подібними мовними недоліками треба розвивати мовні органи за допомогою спеціальних тренувальних вправ. Одною з таких допоміжних вправ практикую роботу з скоромовками. Це цікавий вид роботи й діти охоче його виконують. Над скоромовками працюю як з окремою групою учнів, так і з усім класом.

Для роботи з учнями я відбираю скоромовки з словами, в яких багато важких для вимови звуків.

Опрацьовую скоромовки в такий спосіб: спочатку читаю з дошки скоромовку сама, потім дуже повільно, виділяючи кожне слово, читаємо хором. Далі тренуємося в читанні більш прискореним темпом в індивідуальному порядку.

Скоромовки

  1. На річці Лука спіймав рака в рукав.

  2. Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок — сорок морок.

3. Кипи, кипи, кашко, поки прийде Івашко.

4. Хто про Прокопа, хто про Прокопиху, а хто про
Прокопишиних дітей.

5. Пололи поле, поливали, на перепелів полювали.

  1. Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.

  2. У сіни Мусій сіно носив.

  3. Раз дрова, два дрова, три дрова.

  4. Не шкодувала мама мила, мила мама з милом Мілу.

Ігрові вправи, зв'язані з правописом слів

Хто більше?

Ця гра полягає в тому, що учням даю завдання написати кілька слів з буквою и в середині чи в кінці слова. (Можна загадувати писати слова й з іншими буквами, наприклад, слова з буквою і або слова з апострофом після б, п, в, м, ф).

Виграє той, хто більше напише слів.

Дана гра використовувалася з метою повторення матеріалу відповідної теми з правопису.

Прочитай, що тут написано .

Ось такі папірці я роздавала учням. Вони їх розглядали на всі боки, але без моєї допомоги прочитати не могли.

Щоб прочитати, що написано на папірці, треба прикласти до нього (зліва) перпендикулярно дзеркальце і читати в ньому.

Можна обійтися і без дзеркальця. В такому разі папірець треба перевернути на зворотний бік і направити його проти світла або прикласти до шибки.

Цей спосіб я використовувала для повторення слів, пра­вопис яких потрібно запам'ятати.

Що потрібно для рослин?

Малюнки (у збільшеному вигляді) прикріплюю на дошці обов'язково в такому порядку, як показано нижче. Над ма­люнками пишу запитання: Що потрібно для рослин?

Діти розглядають малюнки, читають запитання.

Пояснюю, що відповідь на це запитання міститься в назвах зображених предметів, треба лише зуміти її знайти.

Перше завдання. Правильно
назвати й записати назви предметів.

1-й ряд: вишні, огірки, дині, абрикоси.

2-й ряд: троянди, помідори,лимон, овочі.

3-й ряд: сонечко.

Друге завдання. Виписати першу букву з кожного слова першого ряду. (Утворюється слово вода). Потім виписуємо першу букву з кожного слова другого ряду. (Після букви т пишемо букву є). Утворюється слово тепло. З третього ряду слово сонечко виписується повністю.

З'ясовуємо з учнями, що у відгадці під словом сонечко потрібно розуміти не комаху сонечко, а справжнє сонце. Відгадка: вода, тепло, сонечко.

У процесі відгадування загадки ми повторили назви предметів, питання до них; слова, правопис яких потрібно запам'ятати (абрикос, лимон, помідор, сонечко).

Подібні задачі - ребуси складаю сама на матеріалі загадок, прислів'їв тощо.

Східці

Учням даю завдання придумати й записати в колонку
кілька слів так, щоб всі слова починалися на дві або одну
загадані букви, наприклад на ма, о; кожне наступне слово
повинно бути довше за попереднє на одну букву,
мак ох

мама оса

мавпа орел

машина обруч

майстер огірок

мавзолей опеньки

малювання орнамент

У цій грі виграє той, хто напише найдовше слово в ко­лонці.

На одному з уроків була проведена ще така гра. Зробили виставку малюнків з прочитаних творів. Учні повинні були сказати, ілюстрацією до якого твору є той чи інший малюнок.

Кросворди.

У другому класі я починаю вчити учнів розв'язувати кросворди. Для роботи з класом кросворд зображую на дошці.

Прочитай назви дерев.

Щоб прочитати зашифровані слова, треба в порожні кліточки вписати пропущені букви. Остання буква в слові по горизонталі є першою буквою в слові по вертикалі, і остання буква в слові по вертикалі є першою буквою в слові по горизонталі внизу. (1. Липа. 2. Аб­рикос. 3. Сосна).

Прочитай назви навчального приладдя.

Починати читати кросворд треба по горизонталі, Перша і остання букви по горизонталі є першими буквами в словах по вертикалі. (1, Книга. 2. Крейда. 3. Азбука).

Прочитай назви риб (1. Судак. 2. Сом:. 3. Короп).

Прочитай назви квітів

Читати треба тільки по горизонталі. Щоб полегшити читання слів, прикріплюю на дошці малюнки або засушені квіти. (1. Рожа. 2. Лілія. 3. Айстра. 4. Троянда. 5. Барвінок.)

Що забув намалювати тут художник?

Що наплутав тут художник?

Такі малюнки примушують говорити навіть тих учнів, які завжди мовчать. Таким чином виховую в дітей уміння спостерігати, вдумливо, детально розглядати малюнки, учні пригадують будову різних предметів та тіла тварин.

Читання ребусів

Ребус — це загадка, в якій зашифровано слово або ре­чення. Робота з ребусом полягає в тому, щоб прочитати слова чи речення, подані у вигляді малюнків у поєднанні з буквами, нотами та ін.

Починаю навчати учнів читати ребуси на самих легеньких прикладах.

Ребус № 1

1.Пишу на дошці склад ка. Поряд з ним прикріплюю малюнок, на якому намальовані штани. Учень називає намальований предмет і дописує до складу ка слово штани. Читаємо каштани.

2. Пропоную учням відгадати .

3. Прошу відгадати назви місяців.

ЛИ ЕНЬ ОПАД

(ли - пень) (серп-ень) (лист - опад)

Учні настільки зацікавлюються ребусами, що незабаром починають складати їх самі. Ось такі три ребуси склали учні третього класу.

(рука - вичка) (міст - о) (мол - око)

Після того, як діти навчилися відгадувати ребуси - слова, ми перейшли до відгадування ребусів - речень.

Ребуси – загадки

1. Від ку т мтить, швидко біжить.

2. У і при ріжці, 100 їть на одній ці.

Відгадки : 1 (Заєць), 2 (Гриб).

Працюючи над даним матеріалом, учні запам'ятали написання слів: серпень, липень, листопад. На цьому ж матеріалі пригадали правопис дзвінких і глухих приголосних (швидко, доріжці, ніжці) та правопис слова тремтить.

Ребуси - прислів 'я

Ці прислів'я я виготовляла на окремих плакатах. Можна написати слова на дошці, а малюнки намалювати або прикріпити готові.

Після того, як діти прочитають прислів'я, по змісту кожного веду коротку бесіду, наприклад : Чому весна красна квітками, а осінь снопами? Чому так говорять, що ластівка день починає, а соловей кінчає? Який зв'язок між паляницею і пшеницею?

На матеріалі даних прислів'їв ми повторили правопис слів {весна, ластівка, пшениця).

Ребуси - вірші

Читала з учнями вірші, в тексті яких деякі слова і частини слів були замінені малюнками, а склади - нотами, наприклад вірш «їжачки».

Їжачки

Їжачки збирали в лісі

грибочки опеньки,

шишки кидали на них

білочки гарненькі.

Заревів ведмідь у хащі,

злякались малята,

кинулися мерщій бігти

до неньки, до тата.

Тікаючи, не бачили

лісної доріжки,

забруднили, подряпали

свої босі ніжки.

Запитала в татуся

Слон

Запитала в татуся

донька - щебетуха :

- Чи слон хоботом бере

слоненя за вухо?

А навіщо це слону?

Так робить негарно.

Жаль : такі великі вуха

пропадають марно.

(Грицько Бойко)

49

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.