Навчальна дисципліна «Мікробіологія з основами імунології» належить до циклу дисциплін
загальної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 226 «Фармація, промислова
фармація».
Програма з дисципліни «Мікробіологія з основами імунології» входить до переліку
обов’язкових компонент освітньо-професійної програми «Фармація» першого (бакалаврського)
рівня вищої освіти за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація», галузі знань 22
«Охорона здоров’я», кваліфікація: бакалавр фармації. Навчання здійснюється протягом 3 років.
Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми.
Згідно з навчальним планом вивчення дисципліни здійснюється на 3 курсі, упродовж V
семестру.
Мікробіологія з основами імунології як навчальна дисципліна:
а) базується на знаннях, одержаних студентами при вивченні біології з основами генетики,
біологічної фізики, анатомії та фізіології людини та інтегрується з цими дисциплінами;
б) закладає основи для вивчення студентами гігієни у фармації, патологічної фізіології,
біологічної хімії, лабораторної діагностики, фармакології, фармакотерапії, клінічної фармакології
та інших дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами;
в) формує вміння щодо застосування знань з мікробіології з основами імунології у процесі
подальшого навчання та у професійній діяльності.
Програму дисципліни «Мікробіологія з основами імунології» поділено на 2 змістових
модулів таким чином:
Змістовий модуль 1.
Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Основи імунології. Антимікробна хіміотерапія
та антибіотикотерапія
Змістовий модуль 2.
Загальна і спеціальна вірусологія. Спеціальна мікробіологія: патогенні прокаріоти та еукаріоти.
Основи клінічної мікробіології. Санітарна мікробіологія та вірусологія.
Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:
а) лекції;
б) практичні заняття;
в) самостійна робота студентів (СРС);
г) консультації.
Теми лекційного курсу розкривають питання відповідних розділів фармакології.
Практичні заняття за методикою їх проведення є лабораторно-практичними та
передбачають таку організаційну структуру:
• Підготовчий етап (перевірка позааудиторних завдань, визначення актуальності теми,
встановлення навчальних цілей та їх мотивація, контроль вхідного рівня знань).
• Основний етап (формування професійних вмінь та навичок шляхом засвоєння теоретичних
відомостей з мікробіології та імунології, проведення експериментальних досліджень, розв’язання
типових ситуаційних завдань, проведення ролевих ігор; виконання навчаючих завдань та тестів,
демонстрації фрагментів наукових експериментальних досліджень індивідуальної роботи).
• Заключний етап (контроль кінцевого рівня знань шляхом підбиття загальних підсумків,
обговорення теми та позааудиторного завдання щодо наступного заняття).
Ефективність практичного заняття значно підвищується за умов використання наочних
засобів навчання: сучасних постерів, схем, таблиць, колекції лікарських препаратів; демонстрації
віртуальних дослідів, впровадження окремих форм фантомного навчання. Наблизитись до реальних
умов допоможуть ролеві ігри у «віртуальній» аптеці.
Самостійна робота студентів має бути чітко організована та відповідно проконтрольована.
Виділяють такі форми самостійної роботи студентів: підготовка до практичних занять (теоретична
підготовка, виконання письмових позааудиторних завдань тощо), самостійне опрацювання тем, які
не входять до плану аудиторних занять (написання реферату, виконання письмової роботи),
підготовка до тестового контролю засвоєння модулю, підготовка огляду наукової літератури за
