Україна має давні традиції музичної співацької освіти, тому зберегти і розвинути їх – завдання сьогоднішніх педагогів-вокалістів. В природі дитячого голосу вже є закладений потенціал його вокальних можливостей та індивідуальних особливостей. Досвідчене вухо педагога повинно чути дитячий голос і розумітися в тонкощах його звучання. Із досвіду своєї педагогічної практики мушу зазначити, що першою і основною методичною умовою в навчанні дитини сольного співу повинна переважати максимальна простота прийомів і пояснень викладача-вокаліста. Дитина здатна дуже легко сприймати і виконувати вимоги педагога, якщо вони сформульовані виразно і доступно, простою, зрозумілою для дитини, мовою





































