Реляційні бази даних, їхні об'єкти
Реляційна база даних (РБД) — це тип бази даних, що організує дані у вигляді таблиць (реляцій), які складаються з рядків та стовпців. Кожна таблиця містить певну кількість записів (рядків), де кожен запис є унікальним і має відповідні значення в стовпцях, які представляють атрибути.
Основні об’єкти реляційної бази даних:
Таблиця (Table): Основний об'єкт бази даних, що зберігає дані у вигляді рядків та стовпців.
Рядок (Row) — це конкретний запис у таблиці.
Стовпець (Column) — це атрибут або характеристика, яку зберігає таблиця, наприклад, ім'я, дата народження тощо.
Індекс (Index): Структура даних, яка дозволяє швидко знаходити записи в таблиці за значенням певних стовпців.
Перегляд (View): Логічне уявлення даних, яке дозволяє об’єднати кілька таблиць або зробити вибірку з конкретних стовпців без необхідності створювати нові фізичні таблиці.
Представлення (Schema): Структурована організація об'єктів бази даних, включаючи таблиці, індекси, представлення тощо.
Процедури (Stored Procedures) та Тригери (Triggers): Програмний код, що виконується в базі даних. Процедури зазвичай використовуються для виконання певних операцій, а тригери автоматично виконуються при певних подіях (наприклад, додавання нового запису).
Ключі та зовнішні ключі
Первинний ключ (Primary Key):
Це унікальний ідентифікатор для кожного рядка в таблиці. Жоден з рядків не може мати однакове значення в стовпці, який є первинним ключем.
Призначений для забезпечення унікальності записів у таблиці.
Наприклад, в таблиці Користувачі первинним ключем може бути стовпець ID користувача.
Зовнішній ключ (Foreign Key):
Це стовпець або набір стовпців, які містять посилання на первинний ключ іншої таблиці.
Зовнішній ключ забезпечує зв’язок між таблицями, гарантує цілісність даних, оскільки значення зовнішнього ключа повинні відповідати значенням первинного ключа в іншій таблиці або бути порожніми (NULL).
Наприклад, в таблиці Замовлення зовнішнім ключем може бути ID_Користувача, який посилається на ID в таблиці Користувачі.
Унікальний ключ (Unique Key):
Це стовпець або набір стовпців, які гарантують, що значення в цьому стовпці будуть унікальними серед усіх рядків таблиці, але на відміну від первинного ключа, унікальний ключ може допускати значення NULL.
Наприклад, стовпець Email в таблиці Користувачі може бути унікальним.
Індекси (Indexes):
Це об'єкти, що використовуються для прискорення пошуку даних. Вони зазвичай створюються на стовпцях, які часто використовуються в запитах для фільтрації або сортування.
Взаємозв’язок між таблицями через ключі
Реляційні бази даних використовують ключі для зв’язування таблиць та забезпечення їхньої цілісності. Зовнішні ключі дозволяють створювати відносини між таблицями. Це означає, що дані з однієї таблиці можуть бути пов'язані з даними з іншої таблиці через первинні та зовнішні ключі.
Наприклад, у базі даних інтернет-магазину:
Таблиця Користувачі має ID як первинний ключ.
Таблиця Замовлення має ID_Користувача як зовнішній ключ, що посилається на ID користувача з таблиці Користувачі.
Це дозволяє зв’язувати кожне замовлення з конкретним користувачем, який його зробив.
Таким чином, реляційні бази даних використовують ключі для забезпечення зв'язків і уникнення дублювання даних, що сприяє ефективності та цілісності системи зберігання даних.
