Рефлексивна картка та картка емоційного налаштування допомагають створити сприятливу атмосферу на уроці, активізувати читацький інтерес учнів, налаштувати їх на сприйняття фольклорних творів, а також сприяють усвідомленню власних навчальних результатів.
😊 Картка емоційного налаштування
Призначення:
Картка використовується на початку уроку для формування позитивного емоційного настрою, мотивації до вивчення українських народних балад та підготовки учнів до творчого сприйняття художнього слова.
За допомогою картки учні можуть:
визначити свій емоційний стан перед початком уроку;
налаштуватися на сприйняття народнопоетичних творів;
висловити власні очікування від уроку;
пригадати, які почуття можуть передавати фольклорні твори;
усвідомити значення народної творчості для збереження культурної пам’яті.
Можливі завдання картки:
«Мій настрій перед зустріччю з українською баладою…»;
«Я очікую від уроку дізнатися…»;
«Слово “балада” викликає в мене такі асоціації…»;
«Моя готовність до літературної подорожі: ⭐⭐⭐⭐⭐».
📝 Рефлексивна картка
Призначення:
Рефлексивна картка використовується наприкінці уроку для аналізу навчальної діяльності учнів, оцінювання рівня засвоєння матеріалу та формування вмінь самооцінювання.
За допомогою картки учні можуть:
перевірити, чи засвоїли поняття «балада» та її жанрові особливості;
оцінити свої знання про класифікацію українських народних балад;
узагальнити відомості про теми, сюжети й героїв балад «Ой летіла стріла» та «Ой на горі вогонь горить»;
визначити, які художні засоби допомагають створити емоційність творів;
усвідомити власні успіхи та труднощі під час аналізу фольклорних текстів;
сформулювати особисте ставлення до прочитаних творів.
Приклади завдань у картці:
«Сьогодні я дізнався(лася), що балада — це…»
«Найбільше мене вразив образ… тому що…»
«Я навчився(лася) аналізувати…»
«Для мене українські народні балади — це…»
«Питання, яке я хочу дослідити глибше…»
Педагогічна цінність карток:
сприяють розвитку емоційного інтелекту та навичок самоаналізу;
формують читацьку компетентність і вміння висловлювати власні думки;
допомагають учням усвідомити значення українського фольклору;
забезпечують зворотний зв’язок між учителем і учнями;
розвивають уміння оцінювати власні навчальні досягнення;
