Реалізм у живописі та графіці Франції XIX століття став справжньою революцією в мистецтві, відмовившись від академічних канонів та романтичних фантазій на користь правдивого, часто суворого відображення повсякденного життя.
Головними фігурами цього напряму стали троє видатних майстрів:
Гюстав Курбе — ідеолог і лідер реалізму. Його маніфест був простим: «Писати лише те, що бачу». Курбе шокував тогочасну публіку великими полотнами (наприклад, «Похорон в Орнані» або «Каменярі»), де звичайні робітники та провінціали були зображені з тією монументальністю, яка раніше дозволялася лише королям чи міфічним героям.
Жан-Франсуа Мілле — співець французького селянства. У своїх живописних роботах («Збирачки колосків», «Анжелюс») він поетизував важку працю на землі. Його селяни — це не просто бідні люди, а величні, майже біблійні постаті, нерозривно пов'язані з природою.
Оноре Дом'є — неперевершений майстер графіки та політичної карикатури, а також живописець. Через свої літографії в пресі він нещадно висміював буржуазію, корумпованих суддів та владу. У живописі (зокрема, у серії «Вагон третього класу») Дом'є з глибоким співчуттям показав самотність та втому бідних містян.
