РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ. «ПІСНЯ ПРО ПРАВДУ». ЗОБРАЖЕННЯ УКРАЇНИ У ТВОРІ

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

УРОК № _______

ТЕМА: РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ. «ПІСНЯ ПРО ПРАВДУ». ЗОБРАЖЕННЯ УКРАЇНИ У ТВОРІ

Мета: ознайомити учнів із творчістю австрійського письменника Р.-М. Рільке на при­кладі його твору «Пісня про Правду»; розповісти про зв’язки Рільке з Україною; сприяти засвоєнню поняття «національний колорит» та виявленню його ознак в оповіданні; поглиблювати навички аналізу художнього тексту, переказу, ви­разного читання; виховувати у школярів зацікавленість історичним минулим країни, любов до художньої літератури.

Спів — це існування.

Р.-М. Рільке

Хід уроку

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

II. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя

Літературу XX століття важко уявити без відомого австрій­ського поета й прозаїка Райнера Марії Рільке. У складному й су­перечливому житті письменник намагається повернутися до основ життя, відшукати втрачену гармонію зі світом.

У численних творах Р.-М. Рільке важливого значення набу­ває українська тематика. Один із них — «Пісня про Правду» — ми сьогодні розглянемо.

Повідомлення

ПИСЬМЕННИК Р.-М. РІЛЬКЕ (1875—1926)

Райнер Марія Рільке (повне ім’я, яке одержав майбутній письменник, — Рене Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія Рільке) народився 4 грудня 1875 року у Празі. У його батька

не склалася військова кар’єра, і тому він став службовцем залізничної компанії. Мати по­ходила з родини купця й імператорського радника.

В 11 років Рільке віддали до австрійської військової школи, в якій він навчався про­тягом п’яти років. Школа була закритого типу, перебування в ній стало для хлопця занадто важким. За станом здоров’я він облишив це навчання.

Згодом Рільке спробував здобути освіту в різних навчальних накладах. Він слухав лек­ції у Празькому, Мюнхенському, Баварському університетах, де вивчав юриспруденцію, філософію, літературу, мистецтво.

Перші літературні успіхи виявилися досить рано. У 19 років виходить друком перша збірка поета «Життя й пісні» (1894). Через деякий час з’являються збірки «Подорожник» (1895), «Жертви парам» (1896), «Коронований снами» (1896), «Свят-вечір» (1897) та багато інших.

Усе життя письменник любив подорожувати. Мандри розширювали його світогляд, надавали матеріал для творів. Великий вплив на Рільке справила його подорож до Росії та України, яка відбулася в 1899 році.

Поета вразив Київ. Він милувався золотими банями Софійського собору та Києво-Печерської лаври. Спускався в печери як із прочанами, так і сам, довго ходив зі свічкою. Гуляв берегом сивого Дніпра. Відвідав Кременчук, Полтаву, Харків, могилу Т. Шевченка у Каневі.

Рільке відкрив для себе дивовижний світ давньої української літератури, прочитав «Повість минулих літ» Нестора-літописця, «Слово про похід Ігорів», «Києво-Печерський патерик».

Полюбив письменник й українське малярство. Його вразили ікони київських монасти­рів, роботи відомих художників Д. Левицького, В. Боровиковського, М. Ярошенка, І. Рєпіна. Близькі люди згадують, що Рільке з великою любов’ю зберігав шовкову хустку та срібний візантійський хрест, які привіз з України.

Здивували Рільке широкі українські степи, про які він писав в одному з листів: «Тут знову осягаєш розміри й масштаби. Дивуєшся: земля — велика, вода — тут щось велике, але перш за все великим є небо. Те, що я бачив досі, було лише образами землі, річки та світу. Тут все це є само по собі. У мене відчуття, ніби я споглядав саме творіння; як мало слів для всебуття, для речей, що існують у масштабі Бога-Отця…».

Зацікавився поет й українським фольклором. Свідчення про це відбилися у його записниках і таких оповіданнях, як «Пісня про Правду», «Як старий Тимофій співав, по­мираючи».

Під враженнями від України з’явилися українські мотиви і в інших творах письменника. Вони лунають у «Книзі образів», у віршах «Буря», де з’являється образ Мазепи, і «Карл Дванадцятий мчить по Україні», в якому автор висловлює свої думки відносно майбутнього України, у «Сонетах про Орфея», де оспівуються полтавські степи.

Відомо, що Рільке робив спроби писати російською мовою.

Твори митця українською мовою перекладали Д. Павличко, В. Стус, М. Лукаш, П. Тичина.

Робота з портретом письменника

Що найбільше вражає у портреті письменника Р.-М. Рільке? (Сумний погляд, заглиблений у себе.)

Робота з підручником

Читання з зупинками

1) З початку оповідання до «Я думаю, ніколи не можна знати, чи є в оповіданні бог, поки воно не зовсім закінчене»

    Що має на увазі, говорячи про Бога, автор? (Бог — це та сила, що впливає на долю людини.)

2) Від «Адже коли бракує всього двох слів...» до «Не знаєте ви ще чогось про тих руських співців?»

    Яких саме співців мав на увазі оповідач? (Народні співці — бандуристи, що зберігають у своїх співах-легендах історію)

3) Від «Я вагався» до «...про цих незвичайних людей».

    Кого названо: «Ці незвичайні люди»?

    Як ви вважаєте, чому розмова про Бога поступово перейшла до оповіді про руських співців?

4) Від «Не знаю, чого воно так...» до «І я почав розповідати».

    Хто такий Евальд, у чому перевага його долі над іншими? (Має час зосередитися на власних думках)

    Як можна передати думки, роздуми, почуття? (За допомогою оповідання)

    Як ви вважаєте, яку частину оповідання, якщо розглядати його композиційну побудову, ми з вами зараз прочитали? (Вступ)

5) Від «Це діялося в ті часи» до «Народ у степах не знав до ладу, що діється».

    Яке життя було у народу і який настрій опанував ним?

    З чим порівнює автор цю атмосферу безнадії? («Ніч стає ще безбережнішою»)

6) Від «Однак пойняті нерозумілою тривогою...» до «образ найбільш шанованого їм святого».

    До чого зверталися люди у скрутні часи? (Безкрає небо, могили в степу — гробниці минулих поколінь, «буйні пісні вриваються в серця тим притьмареним людям», ікони)

    З чим порівнює автор ікони? («Немов верстові камені бога», «ніби опора, ніби певний знак на шляху»)

    Як можна назвати все це: звертання до неба, до могил минулого, до пісень, до ікон — одним словом? (Духовність)

7) Від «Так і виходить, що Петро Якимович...» до «...у плечах і стані».

    Якою працею, крім шевської, володіє Петро і чи змінює вона його особистість? («Спину, зігнуту над чобітьми, він випростує перед образами...»)

8) Від «більшу частину свого життя...» до «понад усіх святих».

    Чи по-справжньому духовною людиною постає перед нами Петро?

(«Лиш на сімдесятому році Петро зайшов у стосунки з тими, котрі залишилися у його долі і чию присутність він тільки тепер по-справжньому помітив»)

    Чи пощастило йому з останніми дітьми? (Син не може прийняти його малярство, дочка не продовжить роду, тому ще негарна)

9) Від «Олекса й сам більше ніколи не брався за образи» до «не знав навіщо».

    Що чудного у вдачі сина Олекси?

    Чи можна через цю несхожість до інших вважати його поганим, невдалим?

    Як мати ставиться до сина?

10) Від «Якось теплого, тихого вечора...» до «І тоді всі його впізнали».

    З чого починаються зміни у звичному житті родини Петра?

    Що в оповідання є провісником незвичайного? («до дверей, звідки навкоси через стіл падала смуга світла», «немовби нічний птах...»)

    На вашу думку, що вони провіщають? (Світло і птах — символи високого)

    Яке місце посідає цей епізод в оповіданні, якщо говорити про композиційну побудову твору? (Кульмінація, тобто вищий момент напруженості сюжету)

11) Від «То був один із сліпих кобзарів...» до «Потому запала тиша».

    Чи випадково у кульмінаційний момент оповідання з’являється

кобзар? (На початку була згадка про «руських співців»)

    Про що зазвичай співав цей кобзар? Які імена вам здалися знайомими?

Бесіда на первинне сприйняття твору

1. Яке ваше враження від прочитаного?

2. Назвіть головних героїв твору. (Швець Петро, його дружина Акулина, їхній син Олексій, кобзар Остап.)

3. Від чийого імені ведеться оповідь? (Від імені оповідача.)

4. Розкажіть або зачитайте епізод, який вам сподобався най­більше.

Бесіда на повторення

1. Що таке оповідання як епічний жанр?

2. Згадайте ознаки оповідання.

Запитання та завдання для учнів

1. Доведіть, що прочитаний вами твір є оповіданням.

2. Подумайте, у чому полягає особливість композиції твору Рільке? (Це оповідання в оповіданні.)

Слово вчителя

Як уже згадувалося, оповідання «Пісня про Правду» було на­писане під впливом подорожі в Україну. Тому в творі є елементи національного колориту.

Словникова робота

Національний колорит — відображення особливостей історичного життя, побуту, природи, звичаїв, культури, рис національного характеру, мови певного народу.182

Дослідницька робота з текстом

Знайдіть ознаки національного колориту у творі.

Коментар учителя

У творі Р.-М. Рільке «Пісня про Правду» описується період визвольної боротьби українського народу проти польських панів. Говорить автор і про Запорозьку Січ, гетьманів, козаків, захоплюється їхньою відвагою та вірністю. Називає імена відомих іс­торичних осіб і літературних персонажів: Остряницю, Наливайка, Бульбу, Кукубенка, Кирдягу. Захоплений він широкими степами. Вражає його українська пісня та її чудові народні виконавці — коб­зарі. Милують око старі ікони, що «висять, немов верстові камені бога, і відблиск лампадки пробивається крізь їхній оклад, немовби заблукане дитя крізь зоряну ніч».

Бесіда з учнями

1. Яким бачить Рільке минуле України? (Минуле України ба­читься йому героїчним.)

2. Наведіть конкретні приклади на підтвердження вашої думки. (Автор із захопленням і глибоким співчуттям описує велич­ний Київ, «священне місто», яке гине під ударами ворогів. Згадує козаків, що були вірними захисниками рідної землі.)

III. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Підсумкова бесіда

1. Подумайте, як факти особистого життя вплинули на твор­чість Рільке.

2. Що таке «національний колорит»?

3. Яка його роль у художньому творі? (Допомагає краще від­творити національні особливості того чи іншого народу.)

4. Чи можна за змістом твору робити висновки про ставлення Рільке до України?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Доберіть цитати для характеристики образів твору

Світова література, 7 клас

УРОК № ____

ТЕМА: РОЛЬ НАРОДНОЇ ПІСНІ В ОПОВІДАННІ Р.-М. РІЛЬКЕ «ПІСНЯ ПРО ПРАВДУ»

Мета: поглибити знання учнів про творчість Рільке на прикладі оповідання «Пісня про Правду»; розвивати навички аналізу прозового твору, характеристики об­разів, виразного читання, переказу; виховувати любов до художнього слова, народної пісні, сприяти формуванню морально-етичних поглядів школярів.

Обладнання: текст оповідання; виставка книг письменника; підручники Н. І. Дорофеєвої, С. П. Касьянової «Зарубіжна література», В. Фесенко «Зарубіжна літера­тура» (2007).

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні виразно читають і переказують оповідання Р. М. Рільке; на­водять приклади художніх образів, пов’язаних з Україною, і характеризують їх; висловлюють судження про роль народної пісні в будові оповідання.

Хід уроку

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда на повторення

1. Пригадайте визначення поняття «національний колорит».

2. У яких вивчених вами творах використовується це поняття? З якою метою? (Національний колорит відтворюють у своїх творах В. Скотт у романі «Айвенго», М. Гоголь у повісті «Тарас Бульба». Це робиться з метою більш достовірної пе­редачі зображуваного.)

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда з учнями

1. Як починається оповідання? (Оповідання починається із зу­стрічі оповідача з Евальдом, який був калікою.)

2. Що ви можете сказати про Евальда? (Автор майже нічого не говорить про Евальда. Мабуть, він зріла людина. Евальд часто розповідає дітям різні історії. Він дуже спокійний і розсудливий.)

3. Як про цього героя говорить сам оповідач? Як ви розумієте його слова? (Оповідач говорить про Евальда: «Бог призначив 184

вас бути спокійною точкою серед усієї суєти». Він просто мудрий, бо хвороба змушує його заглиблюватись у себе, ба­гато думати. А ще Евальд здатний душею відчути те, що звичайні люди просто не розуміють.)

4. Поміркуйте, чому оповідач часто говорить з Евальдом про Бога. (Евальд розповідає дітям оповідання, в яких є Бог, з од­нією метою: він хоче виховати у них душевність і високу духовність.)

5. Подумайте, з якою метою розповідається історія про дівчину, що втопилася. (Ця історія має алегоричний зміст. У ній розпо­відається про два підходи до життя. Можна тільки «роздив­лятися» життя, а можна втручатися у нього. Складність пасивної позиції полягає у тому, що рано чи пізно «зустріч» із реальністю відбудеться, і людина, що живе у замкненому світі, може бути просто не готова до цього.)

6. Поміркуйте, яка роль такого вступу. (Автор готує читача до якихось великих і серйозних переживань, почуттів, що мають статися з героями твору.)

7. Згадайте, яка історія зацікавила Евальда. (Він дуже хотів почути історію «про руських співців».)

Виразне читання тексту

Прочитайте опис України, який подається на початку оповіді про співців.

Бесіда за прочитаним

1. Якою зображена Україна? (Величною, але розореною.)

2. Яке значення має згадка про могили? (Могили уособлюють минуле, пам’ять.)

3. Подумайте, чому автор говорить про ікони? (Це символ віри, що є опорою людини у житті.)

4. Якими зображені люди? («…Люди нагадують безодні. Жителі степів незглибимі, темні, мовчазні, і їхні слова — лише не­тривкі, хисткі містки до їхнього єства».)

5. Як ви гадаєте, чому велика увага приділяється зображенню неба? (Автор пише: «Однак пойняті незрозумілою триво­гою діди виходили ночами зі своїх хат і мовчки вдивлялися у високе, вічно безвітряне небо…» Небо завжди асоціюється з Богом. До нього звертаються у тяжку хвилину. Людям по­трібна була допомога, але вони не знали, звідки її очікувати, де шукати. Окрім того, автор звертає увагу на те, що вдив­лятись у небо «виходили діди». Вони уособлюють минуле,

яке, можливо, молоді забули. Окрім того, дідів тривожила бездіяльність молодих. Чому й з’явилися біди.)

Переказ тексту

Розкажіть про життя Петра Яковича та членів його родини.

Рольова гра

Спробуйте розповісти про Олексу від імені:

а) його батька;

б) його сестри;

в) його матері;

г) самого героя.

Характеристика Олекси. Бесіда з учнями

1. Поміркуйте, у чому крилася причина самотності Олекси. (Він був не таким, як усі. А люди не люблять того, чого не мо­жуть зрозуміти.)

2. Як до його сватання поставилася Мар’яна? (Вона висміяла його.)

3. Чому його не прийняли ченці? (Мабуть, він просто був не го­товий до служіння Богові.)

4. Чи мав Олекса якийсь певний рід занять? (Ні, він нічим не займався.)

5. Що він любив найбільше? (Гуляти у степу.)

6. Чи можна сказати, якою людиною був Олекса? (Трохи див­ною, але доброю. Адже він не бив сестру, яка била його, ні­коли не стріляв із рушниці, навіть у птахів.)

Характеристика кобзаря. Бесіда

1. Як з’являється старий кобзар? (Він таємно з’явився увечері.)

2. Яким зображено старого Остапа? (Старий кобзар схожий на якогось гіперболізованого казкового героя, богатиря. «…І в ту саму мить світло в дверях заступило щось високе, чорне, — воно геть витіснило вечір, внесло до хати ніч і не­певно просувалося своєю здоровенною постаттю вперед».)

3. Про що були його пісні? (Він співав про велику славу козаків та гетьманів.)

Виразне читання тексту

Епізод «Кобзар співає пісню».

Бесіда з учнями

1. Як люди сприймали пісню кобзаря? (Вони усі похилили го­лови, пригнічені смутною піснею.)

2. Про що співав сліпий кобзар? (Він співав «Пісню про Правду».)

Робота з підручником

1. Розгляньте ілюстрації у підручнику (с.151)

2. Якими зображені кобзар?

3. Подумайте, як ці картини перегукуються із текстом оповіда­ння Р.-М. Рільке «Пісня про Правду».

Бесіда з учнями (продовження)

1. Скільки разів кобзар співав пісню? (Тричі.)

2. Подумайте, з якою метою автор використовує прийом три­разовості? Для якого жанру він характерний? (Цей прийом характерний для казок. А в оповіданні він допомагає пере­дати вплив пісні на людей, адже кожного разу Остап співав її по-новому.)

3. Знайдіть у тексті й зачитайте, як впливала пісня на людей. («Коли першого разу була скарга, то вдруге вона здалася до­кором, і нарешті, коли кобзар утретє з високо піднятою го­ловою вигукнув її низкою коротких наказів, то з трепетної мови вихопився нестримний гнів, проймаючи всіх і сповню­ючи безмежним і водночас моторошним захватом».)

4. Яке питання зародилося після прослуховування пісні? Що воно означало? Чому молодий спитав у старого? («Де збира­ються чоловіки?» Це означало, що в душі людей прокинулася жага дії, усвідомлення необхідності боротьби за скривджену правду. Недарма молодий запитав у старого. Досвід боротьби батьки передали дітям.)

5. Поміркуйте, чому саме мати з усієї родини проводжала сина? («Надворі хтось обійняв його і ніжно поцілував у голову». Це була мати. Мати неначебто благословила сина у далеку дорогу. А це означає, що його вибір правильний. Мати благо­словила Олексу на святу справу: боротися за правду.)

6. Як відреагував батько? (Він нічого не сказав, а «підійшов до покуття і засвітив свічку перед іконою Знамення»: він просив Божого благословіння своєму синові та заступни­цтва Божої Матері.)

7. Як закінчується розповідь про сліпого кобзаря? (Остап про­ходив сусіднім селом і співав свою «Пісню про Правду».)

8. Поміркуйте, чому автор вибрав такий фінал? (Це означає, що Остап підніме людей і в сусідньому селі. Усі вони будуть боротися за краще життя.)

Проблемне запитання

Подумайте, чому Евальд сказав, що «цей старий був сам Бог». (Старий кобзар робив праведну справу: він допомагав людям зрозуміти сутність життя. Тому його і порівнюють із Богом.)

Запитання для учнів

Яка роль в оповіданні відводиться народній пісні? (Народна пісня має великий вплив на свідомість народу, оскільки пробуджує його душу.)

Проблемна ситуація

1. Поміркуйте, Олекса живе чи «роздивляється» життя? (Спочатку лише «роздивляється», а потім починає жити. Його розбудила пісня старого кобзаря.)

2. Що слід зробити, щоб почати жити? (Слід діяти, а не просто відсторонено спостерігати за життям.

Творче завдання

Знайти символи в оповіданні.

Коментар учителя

В оповіданні багато символів.

Вікно (відчинене) — це символ надії, сподівання.

Двері — символ очікування.

Шлях — символізує вибір, дорогу людського життя.

Ікони — символ Бога, Божої Матері. У тексті оповідання зга­дуються ікони Миколи-Чудотворця, Іверської Богородиці, Святого Димитрія, Знамення. Ікони (саме їх назви) з’являються чотири рази. Число чотири — символ космосу, Всесвіту.

Запитання до учнів

У чому полягає своєрідність побудови оповідання? (Оповідання Р.-М. Рільке «Пісня про Правду» має своєрідну побудову. Це «опо­відання в оповіданні». Такий прийом надає творові особливої принадності й значимості. А ще він допомагає авторові передати певні свої думки, міркування, погляди.)

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Проблемне завдання для учнів

Чи можете ви, проаналізувавши твір, дати відповідь на пи­тання, поставлене у пісні: «Правдо, мати рідна, орлице крилата, Де ж той син, що прийде тебе відшукати?» (Так, це буде Олекса. Окрім нього, усі ті, хто піднявся на боротьбу.)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуйтеся до контрольної роботи з теми «Україна та її історія в літературі. Творчість М. Гоголя та Р.-М. Рільке».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСПАНСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
0
2
дн.
1
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!