Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Методичні ігри для урізноманітнення уроків природничого циклу
»
Взяти участь Всі події

Радіоактивність. Альфа-, бета-, гама-розпади.

Фізика

Для кого: 11 Клас

07.04.2020

576

5

0

Опис документу:
Конспект уроку на тему "Радіоактивність. Альфа-, бета-, гама-розпади". Мета уроку: ознайомити учнів із відкриттям явища природної радіоактивності та властивостями радіоактивного випромінювання. Розвивати образне та критичне мислення, творчу уяву. Виховувати почуття відповідальності, працелюбність, самостійність, уважність
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема уроку . Радіоактивність. Альфа-, бета- і гамма-випромінювання.

Мета уроку: познайомити учнів із відкриттям явища природної радіоактивності та властивостями радіоактивного випромінювання. Розвивати образне та критичне мислення, творчу уяву. Виховувати почуття відповідальності, працелюбність, самостійність, уважність.

Обладнання: плакат, підручник

Тип уроку: комбінований урок

Орієнтовний план проведення уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Повторення вивченого матеріалу й набутих знань і умінь.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Оголошення теми й мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

VI. Підведення підсумків роботи.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Учитель проводить усне опитування учнів.

  1. Яка частинка називається протоном? Нейтроном?

  2. З яких частинок складається атомне ядро?

  3. Що наштовхує нас на думку про те, що в ядрі, крім електричних сил, діють ядерні сили?

  4. Назвіть головні особливості ядерних сил.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

З плином часу наука робила все більше і більше кроків в розвитку різних технологій та найбільш стрімкого епогею за короткий час вона досягла в галузі ядерних технологій. Чому так, та які досягнення вийшли у широкий світ ми з Вами дізнаємось на цьому уроці.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Відкриття радіоактивності. Наприкінці XIX століття з'явилися факти, які свідчили, що атом має складну будову. Особливо це стало очевидним після того, як французький вчений А. Беккерель 1896 року помітив, що солі Урану є джерелом невідомого на той час випромінювання. Випробувавши різні хімічні сполуки Урану, він установив, що солі Урану випромінюють невидиме проміння, яке сильно іонізує повітря, діє на фотопластинку, проникає крізь папір, картон і навіть метал і спричиняє деякі інші явища.

У 1898 р. вчені П'єр Кюрі та Марія Склодовська-Кюрі відкрили два нові хімічні елементи (Радій і Полоній), у яких випромінювання, аналогічне випромінюванню Урану, було значно сильнішим.

Радіоактивність — здатність атомів деяких хімічних елементів до спонтанного випромінювання.

Хімічні елементи, які мають радіоактивність, називаються радіоактивними елементами.

Альфа-, бета- і гамма-випромінювання. Після відкриття радіоактивних елементів почалося дослідження фізичної природи їхнього випромінювання.

У 1899 p. Е. Резерфорд, вивчаючи іонізуючу здатність радіоактивного випромінювання, виявив, що воно неоднорідне й складається з двох частин, Які він назвав а- і р-променями. Йому вдалося довести, що ос-про-мені є потоком ядер атомів Гелію. Того ж року А. Беккерель довів, що (3-промені є потоком електронів.

Французький фізик П. Віллард 1900 р. установив, що до складу радіоактивного випромінювання входить і третя складова, яку він назвав гамма-променями. Вивчення у-променів показало, що вони являють собою електромагнітні хвилі, довжина яких менша, ніж у рентгенівських променів.

Таким чином, було встановлено, що радіоактивне випромінювання складається з α-, β-, γ-променів.

Е. Резерфорд і його співробітник Ф. Содді 1903 року вказали на те, що
явище радіоактивності супроводжується перетворенням одного хімічного
елемента на інший, наприклад Радію на Радон.

Масове й зарядове числа. Як одиниця маси в атомній і ядерній фізиці використовується атомна одиниця маси (а. о. м.).

Атомна одиниця маси дорівнює 1/12 маси атома Карбону атомною масою 12.

1 а.о.м. = 1,66057 10-27 кг.

Ціле число, найближче до атомної маси, вираженої в а. о. м., називається масовим числом і позначається буквою А.

Наприклад, для Феруму А = 56 , для Нітрогену А = 14 .

Число протонів у ядрі називається зарядовим числом і позначається буквою Z.

Наприклад, для Феруму Z = 26 , для Нітрогену Z = 7 .

Зарядове число чисельно дорівнює зарядові ядра, вираженому в елементарних електричних зарядах. Для кожного хімічного елемента зарядове число дорівнює атомному (порядковому) номеру в таблиці Д. І. Менделєєва.

Якщо під X мається на увазі символ хімічного елемента, то ядро будь-якого хімічного елемента в загальному вигляді позначається так:

Іноді зустрічається таке позначення: AXZ .

Наприклад, для Феруму: , для Нітрогену: , для Урану: і т. д.

Число нейтронів у ядрі позначають буквою N. Оскільки масове число А являє собою загальне число протонів і нейтронів у ядрі, то число нейтронів у ядрі можна знайти в такий спосіб: N = A-Z .

Альфа-розпад. Перетворення атомних ядер, що супроводжується
випромінюванням а-частинок, називається а-розпадом.

Схема α-розпаду така:

Альфа-розпад зменшує масове число на 4, а зарядове число на 2, тобто переміщає елемент на дві клітинки до початку періодичної системи.

4. Бета-розпад. Перетворення атомних ядер, що супроводжуються випромінюванням β-частинок, називаються β-розпадом.

Під час β-розпаду:

При β-розпаді протон перетворюється на нейтрон і одночасно випускається на позитрон і нейтрино:

Що ж до ɣ-випромінювання, то воно зазвичай виникає услід за α- і β-розпадами, оскільки атомне ядро в результаті розпадів перебуває у збудженому стані, переходячи на нижній енергетичний рівень (у нормальний стан), випромінює ɣ-квант.

Розв’язування задач

VІ. Заключний етап заняття

1.Закріплення матеріалу

  1. Перелічіть факти та явища, які підтверджують складну будову атома.

  2. Як почали називати здатність атомів деяких хімічних елементів до спонтанного випромінювання?

  3. Яка частина атома — ядро чи електронна оболонка — зазнає змін під час радіоактивного розпаду? Чому ви так вважаєте?

  4. Що можна сказати про числове значення маси атома (в а. о. м.) і його масове число?

2. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал з підручника:

Виконати завдання:

1) Яке ядро утворюється в результаті α-розпаду Урану -238?

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.