і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Взяти участь
Поспішайте взяти участь у вебінарі Арт-терапія в роботі з підлітками і старшокласниками. Шлях до мети
До початку вебінару залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Радянська модернізація України (1928 – 1938). Заняття 1. Сталінська індустріалізація.

Радянська модернізація України (1928 – 1938). Заняття 1. Сталінська індустріалізація.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема 5. Радянська модернізація України (1928 – 1938).

Заняття 1. Сталінська індустріалізація.

План.

  1. Відмова від непу. Курс на індустріалізацію.

  2. Методи проведення індустріалізації

  3. Негативні соціально-економічні наслідки індустріалізації.

  4. Економічні досягнення індустріалізації.

Поняття «модернізація» означає оновлення, зміну згідно з новітніми, сучасними вимогами. СРСР і більшовицька партія вважали, що необхідно модернізувати СРСР (і Україну).

Радянська модернізація включала в себе три реформи:

- індустріалізацію (створення передової промисловості),

- колективізацію (створення колгоспів і радгоспів),

- культурну революцію (підвищення культурного рівня, освіченості населення, поширення соціалістичної ідеології).

1. Не дивлячись на економічні успіхи в роки непу, неп не міг бути тривалим, оскільки компартія з самого початку розглядала неп як вимушений і тимчасовий поступок капіталізму, а мета компартії – будівництво комунізму, залишалася незмінною.

Неп не міг бути тривалим і тому, що він був несумісний з політикою Сталіна, яка спрямована на встановлення в країні тоталітарного режиму.

Не дивлячись на успіхи (в 1925 – 1926 рр. обсяг виробництва досяг довоєнного рівня) СРСР в порівнянні з світовими державами залишався економічно відсталим і перебував у ворожому оточенні.

Щоб прискорено подолати відсталість в грудні 1925 р. відбувся ХІУ зїзд РКП(б) на якому проголошено курс на індустріалізацію.

Передбачалося прискорення промислового росту СРСР і досягнення ним рівня розвитку економічно розвинутих країн світу. «Ми відстали від передових країн на 50 – 100 років. Ми повинні пройти цю відстань за 10 років. Або ми зробимо це, або нас зімнуть» (Сталін).

2. Індустріалізацію передбачалось здійснювати плановими методами (п’ятирічками):

1928 – 1932 рр. – І п’ятирічка,

1933 – 1937 рр. – ІІ п’ятирічка,

1938 – 1942 рр. – ІІІ п’ятирічка.

У радянського керівництва був низький рівень економічної освіти, відсутній досвід ведення планової індустрії.

Проте в перший рік п’ятирічки економіка СРСР все ще відчувала імпульс непу, що забезпечило її високі темпи розвитку. Так валова продукція промисловості УСРР у 1928/29 р. збільшилась на 20% проти запланованого збільшення на 16,5% за пятирічним планом. Сталін назвав 1929 рік роком великого перелому і стрибка в соціалізм.

Радянське керівництво хотіло одночасно подолати економічну відсталість і побудувати соціалізм за декілька років.

Шляхи і методи індустріалізації були обрані невірно, вони суперечили обєктивним економічним законам.

Якщо до 1929 р. індустріалізація здійснювалась прискореними темпами, то з 1929 р. – форсованими, над швидкими.

Скажімо, на 1929 р. було заплановано 32% приросту промислової продукції, на 1930 і 1931 рр. – ще по 45%, на 1932 р. – ще на 36 %.

Індустріалізація здійснювалась екстенсивним шляхом, тобто не за рахунок новітньої техніки і технології, а за рахунок будівництва великої кількості підприємств і збільшення великої кількості працюючих.

Основним джерелом підвищення продуктивності праці мав стати революційний ентузіазм народу. Щоб його стимулювати використовувались різні методи, серед яких організація з 1929 р. соціалістичного змагання, яке охопило всіх працюючих. Це породило ініціаторів трудових починів.

Найвідоміший трудовий почин другої п’ятирічки й повязаний з іменем Олексія Стаханова. В ніч з 30 на 35 серпня 1935 р., застосувавши новітній метод роботи, заснованому на розподілі виробничих операцій між вибійником і кріпильниками, Стаханов вирубав 102 т вугілля, що в 14,5 раз перевищувало норму 7 т. Однак при цьому Стаханову допомагали два підсобних робітники, а результат приписали йому одному. В цьому і полягав «секрет» успіху. В інших галузях н/г зявилися послідовники стахановського руху.

З часом це призвело до підвищення владою норми виробітку на 35 – 40%

3. У ході такої форсованої індустріалізації керівництво мало намір здійснити тотальне одержавлення економіки, оскільки згідно з комуністичною доктриною радянська влада могла базуватися лише на державній власності. Почалося згортання непу.

Індустріалізація передбачала нарощування важкої промисловості за рахунок легкої і харчової, а також с/г. А це призвело до посилення тиску на селян – збільшився продподаток, заборонялась вільна торгівля, а надлишок продукції селяни повинні були здавати державі за державними розцінками.

Випереджаючий розвиток важкої промисловості спричинив падіння життєвого рівня населення, оскільки більше коштів в той час вкладалось в індустрію, в той час як в легку, харчову промисловість вкладалось менше коштів.

4. Однак індустріалізація мала й позитивні сторони:

- Україна з аграрної перетворилась в індустріально-аграрну республіку;

- в 1940 р. рівень промислового потенціалу у порівнянні з 1913 р. збільшився в 7 раз;

- за обсягом виробництва важкої промисловості Україна випереджала ряд розвинутих країн Зах. Європи. Вона посіла 2 місце по виробництву машин (після Англії) і виплавці чавуну (після Німеччини).

За три довоєнні п’ятирічки в Україні з’явились сотні великих і середніх заводів, фабрик, шахт, електростанцій, серед них і сім промислових гігантів: Дніпрогес, ХТЗ, Краматорський машинобудівний завод,Дніпровський алюмінієвий завод (Запоріжжя), «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Криворіжсталь».

Це були результати історичного значення, але українському народу довелось за них платити дорого.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    12.08.2018
  • Розділ
    Історія України
  • Клас
    10 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    322
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер матеріала
    PT934598
  • Вподобань
    0
Курс:«Українська мова у професійній діяльності державних службовців. Публічна комунікація»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 години
1400 грн
590 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь