Педагоги кожен день бачать своїх учнів та їх батьків. А значить, саме вони першими стикаються із психологічною травмою у дітей, що пережили складні й неоднозначні життєві події. Тобто, перш ніж такі діти потраплять до психолога чи психотерапевта. Звичайно, це не означає, що вчителі повинні підміняти психологів, виконувати їхні завдання. Це означає доповнюючи один одного, вчителі та шкільні психологи можуть створити сприятливі для відновлення умови в навчальному закладі. До того ж не всі діти, які пережили жахливі події, переживатимуть травму так сильно, що їм буде потрібна допомога психолога і психотерапевта. Психосоціальної підтримки від спілкування з друзями, участі в громадській активності, позитивних переживань вдома і в школі для них може бути достатньо. Підтримка оточення дуже важлива, вона допомагає впоратися з пережитим. З іншого боку, поведінка і психологічний стан дітей, що переживають сильний травматичний стрес, може не тільки відрізнятися від поведінки інших учнів, а й стати перешкодою в навчальному процесі.
Ця тема покликана допомогти вчителям розібратися з особливостями стресу, психологічної травми.
