+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о
Предмети »
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Психолого-педагогічні аспекти формування в учнів національно-патріотичних цінностей.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Психолого-педагогічні аспекти формування в учнів національно-патріотичних цінностей.

У сучасних умовах розвитку держави надзвичайно актуальним є питання патріотичного виховання юних громадян України. В умовах боротьби за незалежність та територіальну цілісність важливим є виховання в учнів почуття гордості за свою країну, формування національної свідомості , готовності бути гідним громадянином своєї держави.

Виховання є однією зі сторін соціалізації дитини , воно спрямоване на формування людини, як особистості, її ставлення до світу , суспільства, людей . Його специфічними результатами є властивості і якості особистості, форми її соціальної поведінки. Завданням виховання є формування і розвиток дитини як особистості, що володіє тими корисними якостями , які необхідні для життя в суспільстві:

  • Загальнолюдські моральні цінності, які не мають історичних і державних кордонів. Саме вони визначають собою цілі виховання на всіх етапах історії суспільства;

  • Спеціальні цілі виховання , які відповідають мінливим вимогам поточного моменту історії суспільства і визначають актуальний напрямок його прогресу. Такі цілі не встановлюються раз і назавжди і не є постійними. Виховання почуття патріотизму в учнів є особливо актуальним для України.

Детермінантами впливу на виховання патріотичних якостей особистості школяра можна виділити такі чинники соціалізації:

  • Макрочинники як вплив країни, нації, суспільства та держави;

  • Мезачинники як виникнення власного життєвого світу в межах певних культурних рамок , формування свідомості та самосвідомості в дитини шкільного віку;

  • Мікрочинники, які поєднують в собі особливості сімейного виховання , шкільне життя дитини та спілкування з однолітками.

Патріотизм є однією з базових складових національної самосвідомості народу, це почуття цінності та необхідності для життя кожної людини її включення у велику цілісну індивідуальність народу. Значною мірою він формується в процесі навчання , соціалізації і виховання школярів, а тому реалізація патріотичного виховання дітей посідає важливе місце у психолого-педагогічній діяльності педагогічних працівників. На рівні окремої людини патріотизм розглядається як компонент особистісної підструктури , який відноситься до вищих почуттів і стійких особистісних особливостей. Патріотизмом є любов до Батьківщини, морально- ціннісна характеристика особистості , яка поєднує в собі весь спектр світовідчуття , що виникає в процесі відносин у різних сферах життя і видах колективної творчої діяльності: усвідомлення себе відповідальним за свою країну та її добробут, усвідомлення себе у діалозі з живою історією землі, усвідомлення себе в ряду поколінь.У сучасних умовах світового розвитку суспільства особлива увага приділяється виявлення джерел росту національної самосвідомості, розвитку її в різних соціальних і національних середовищах. Якщо «нація» виражає соціально-економічну, культурно-політичну , духовну спільність індустріальної епохи, то поняття «національність» , виражаючи етнічну спільність , є одним із чинників націй і народності. Нації властива насамперед спільність матеріальних умов життя, території та економіки, спільність мови, відомих рис національного характеру, які виявилися в національній своєрідності її культури. Національне, як філософська категорія , являє собою значну кількість сторін життя національних спільнот , втілює різноманіття особливого, окремого , охоплює все багатство матеріального і духовного життя нації.

Формування національної самосвідомості школярів виражається в усвідомлення власної національно-етнічної приналежності,шанобливому ставленні до історії і культури національно-етнічної спільноти і представників інших націй, патріотичних почуттях і патріотичній самосвідомості. Міцна нація починається з міцної родини, де дітям переходить мудра наука любові ,довіри, взаємної вимогливості і відповідальності. Виховувати патріотичні почуття вчителю необхідно з обговорення зі школярами психологічних аспектів сутності родини та її місця в житті дитини , взаємовідносин учнів з рідними, уміло поєднуючи бесіду з використанням відповідних психологічних вправ і завдань. Саме з родини починається життя людини, відбувається формування її як громадянина .Це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі, у ньому особливо сприйнятливо сприймаються звичаї та традиції , рідна природа, спогади старших.

Родина є найстародавнішим соціальним інститутом , вона є необхідним компонентом соціальної структури будь-якого суспільства, що виконує багато соціально- значущих функцій, відіграє важливу роль у суспільному розвитку. В ній відбувається первинна соціалізація і виховання дітей аж до досягнення ними громадянської зрілості.Тому робота вчителя з патріотичного виховання має починатися з формування патріотичних почуттів дитини до власної родини, що має виражатися не лише на словах, а і у вчинках учня.

На початку молодшого шкільного віку учні усвідомлюють особисті цінності, відбувається їх емоційне освоєння, яке закріплюється в діяльності , поведінці та міжособистісних взаєминах. Показником розвитку моральної свідомості школярів є виникнення рефлексивних процесів. Рефлексія є зверненням уваги суб’єкта на самого себе і свою свідомість, зокрема на продукти власної активності , а також на їх переосмислення. На відміну від свідомості , самосвідомість орієнтована на осмислення дитиною своїх дій, почуттів,думок, мотивів поведінки , інтересів, своєї позиції в суспільстві. Основні складові психологічного патріотизму як базової культури формуються в процесі національного виховання в молодшому та середньому шкільному віці.

Здійснення ефективного патріотичного виховання школярів передбачає ґрунтовне знання і врахування в своїй педагогічній діяльності вчителями вікових та індивідуальних особливостей дітей.

Метою патріотичного виховання є виховання любові до Батьківщини на основі активного прояву душі , серця, розуму і праці дитини- це діяльність у патріотизмі. Саме через практичну діяльність учнів з виконання відповідальних завдань , за діяння всієї чуттєвої сфери дітей у виховному процесі можливе перетворення зовнішніх атрибутів патріотизму (знання державної символіки , традицій і звичаїв) на внутрішні якості, присвоєння дитиною собі отриманого досвіду. Червоною лінією через всю стратегію патріотичного виховання учня має проходити засвоєння школярем «моє, рідне, люблю», починаючи від родини , отчого дому як первинного осередку соціалізації дитини і переходячи в подальшому до аналогічного сприймання школярем рідного міста, своєї країни та народу. Їх успішне присвоєння школярем можливе через комплексне комбінування вчителем у своїй роботі низки психолого-педагогічних методів та прийомів (т створення проблемних ситуацій, мозкового штурму, дискусій, обговорень , творчих завдань,психологічних вправ).

За характером впливу на особистість школяра виховні впливи і засоби можна розподілити на емоційні, когнітивні, поведінкові та комплексні:

  • Когнітивні виховні впливи націлені на перетворення системи знань школяра;Знання дитини про світ не тільки визначають її як особистість , але і впливають на її поведінку, прояви патріотизму;

  • Емоційні впливи покликані викликати і підтримувати у школяра певні емоційні стани, що полегшують сприйняття ним інших психологічних впливів: позитивні емоції роблять учнів відкритими стосовно суб’єктів виховних впливів (формування шанобливого ставлення до історії і культури своєї країни, своєї приналежності до національно-етнічної спільноти тощо);

  • Поведінкові впливи безпосередньо спрямовані на вчинки молодшого школяра змушуючи діяти певним чином і забезпечуючи відповідні , позитивні або негативні підкріплення вчиненим діям, такі впливи побічно впливають і на особистість дитини.

Засобами патріотичного виховання можуть бути як особистий приклад вчителя ( оскільки школяр відчуває велику довіру до вчителя , педагог своєю особистістю формує стійке уявлення дитини про моральність і патріотизм), так і зразки поведінки , демонстровані довколишніми людьми, вчинки описувані як нормативні і високо оцінювані в педагогічній , художній, публіцистичній та іншій літературі,засобах масової інформації, правильно підібрані психологічні вправи та завдання. Виховний вплив на дитину як особистість робить усе, що так ти інше особистісно торкається її.

Описана стратегія патріотичного виховання дітей в роботі вчителів включає у себе три послідовні , взаємопов’язані між собою етапи роботи педагога з дітьми: виховання любові і поваги до своєї родини , рідного і держави. Окреслені етапи характеризуються послідовним формуванням у самосвідомості дитини спільних для родини , міста і країни характеристик – «моє, рідне, люблю». Успішне формування патріотичних почуттів у молодших школярів може здійснюватися лише через активну роботу учнів , комплексного звернення до їхньої когнітивної , емоційної та поведінкової сфер: закріпленні інформації на емоційному та чуттєвому рівнях , формуванні активних виявів патріотизму в поведінці та діяльності.

Опис документу:
У сучасних умовах розвитку держави надзвичайно актуальним є питання патріотичного виховання юних громадян України. В умовах боротьби за незалежність та територіальну цілісність важливим є виховання в учнів почуття гордості за свою країну, формування національної свідомості , готовності бути гідним громадянином своєї держави.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Емоційна ефективність учителя: теорія і практика»
Швень Ярослава Леонідівна
36 годин
590 грн
590 грн