Притча «Нескорена» — це мій авторський символічний твір, створений і презентований до Тижня української мови та писемності. У ньому я звертаюся до образу української мови як живої, ніжної й водночас сильної та незламної істоти, що уособлює долю нашого народу.
Через алегоричну зустріч Мудреця з юною Дівчиною-Мовою я осмислюю непростий шлях українського слова — шлях болю, утисків і випробувань, але водночас віри, любові та надії. Образ Матінки-України, мотив повернення додому, символ співу як молитви — усе це покликане нагадати про життєдайну силу мови, без якої неможливе існування нації.
У цій притчі я прагнула утвердити думку про те, що українська мова — нескорена, одвічна й мудра, вона є духовною опорою, джерелом національної гідності та єдності. Твір спонукає замислитися над особистою відповідальністю кожного за збереження й плекання рідного слова.
Матеріал можна використовувати під час уроків української мови та літератури, виховних годин, позакласних і мовно-літературних заходів, а також у межах тематичних тижнів як основу для обговорення питань національної ідентичності, духовної стійко
