Ось короткий огляд презентації «Таємниця Прислівника: Самостійний, незмінюваний і завжди під прикриттям»:
Профіль підозрюваного (Загальна характеристика): Прислівник — це самостійна і абсолютно незмінна частина мови (не має ні роду, ні числа, ні відмінка, а відповідно — і закінчення, лише суфікси). Він відповідає на питання як? де? коли? куди? звідки? чому? якою мірою?
Анатомія та зв'язки: Прислівник може залежати від дієслова (виражаючи ознаку дії), від іменника (ознаку предмета) або від прикметника/іншого прислівника (ознаку іншої ознаки).
Розряди за значенням: Виділяють 6 основних категорій: спосіб дії, місце, час, причини, мети та міри й ступеня.
Синтаксична роль: Найчастіше в реченні прислівник виступає обставиною, проте може маскуватися під означення чи присудок.
Правопис та метод випробування: Розглядається різниця між прислівниками (пишуться разом) та омонімічними сполуками іменників із прийменниками (пишуться окремо). Для їх розрізнення використовують «метод вставного слова» (якщо між прийменником і словом можна вставити означення — пишеться окремо, якщо ні — разом).
Ступені порівняння:якісні прислівники на -о, -е мають вищий та найвищий ступені порівняння (наприклад, низько — нижжче — найнижче).
