Перед вами на екрані будинок. У ньому 9 квартир, де живе кожна частина мови. Ми вже побували у квартирі іменника, а сьогодні ми відчинимо двері ще в одну квартиру. Але перед тим, як відкрити таємниці про одну з частин мови, нам потрібно розв'язати кросворд. Якщо ви правильно доберете слова до прислів'їв, впишете їх у клітинки по горизонталі, то по вертикалі зможете прочитати назву частини мови, таємниці якої ми будемо пізнавати на сьогоднішньому уроці.
Г | О | П | ||||||
В | І | Д | Р | І | Ж | |||
Ч | О | Р | Т | И | ||||
Р | У | К | И | |||||
С | А | М | ||||||
В | Ч | Е | Н | Н | Я | |||
К | Л | О | П | О | Т | У | ||
Я | Б | Л | У | Н | І | |||
С | И | Л | А | |||||
Я | З | И | К |
ІV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ.
Отже, тема нашого уроку «Прикметник як частина мови. Загальне значення, морфологічні ознаки,
синтаксична роль.» (Діти записують в зошитах тему уроку.)
V. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.
Прикметник – самостійна змінна частина мови.
Загальне значення – ознака предмета (колір, смак, просторові й часові ознаки, належність комусь, зовнішні та внутрішні прикмети людей і тварин).
На які питання відповідає – який? чий? яка? чия? яке? чиє? які? чиї?
Морфологічні ознаки – постійні: розряд (якісні, відносні, присвійні); ступінь порівняння (вищий, найвищий); форма (коротка й повна);
- непостійні: рід (в однині), число, відмінок.
Синтаксична роль – означення, присудок.
1. Поетична хвилинка
У перших чотирьох рядочках знайти прикметники, визначити рід, число, відмінок, синтаксичну роль.
Бджолиний рай, де сріблена роса
Вмиває зорі ранні й вечорові,
Калиново-жоржинова краса -
Який розмай в природі - і у мові.
То українська лагідна душа
Так словом рідним молиться й співає,
Красу земну - у мові залиша:
Прикметник всі ознаки називає.
У нас не кажуть байдуже:- Земля
Але "родюча", "щедра" чи "рідненька"...
І мовить мати про своє маля:
- Моє кохане, золоте, любеньке...
Про все у світі суще - всі дива -
Прикметник відкриває таємниці:
- Який? Яка? Які? - живі слова...
І мова рідна грає та іскриться.
З іменником прикметник заодно
Бо їм у парі йти у мові личить,
Але ось рід, відмінок і число
Прикметник у іменника позичить.
Якщо ж у кого сумнів, може, є,
Прикметник, друзі, це не забаганка,
Він визначає точно, що - чиє:
Усмішка мамина і татова співанка...
Між мов земних космічно так звучить
Пречисте наше українське слово.
Тож бережімо, друзі, для століть
Душі багатство і багатство мови.
2. Вправа «Хмари слів»
Кожен учень по черзі називає прикметник до слова «мова».
