Презентація містить матеріал про бурхливий розвиток української літератури 1920-х років, акцентуючи увагу на панівній ролі поезії та виникненні численних мистецьких об’єднань. Згадується творчість Павла Тичини, зокрема його унікальна концепція «кларнетизму», що синтезувала риси символізму, неоромантизму та експресіонізму. Окрему увагу приділено теоретичним термінам, які допомагають глибше зрозуміти естетичну специфіку модерністських течій.






















