Процеси травлення в кишці (тонка та товста). Всмоктування поживних речовин. Виведення з організму неперетравлених решток їжі.

Конспект уроку. Біологія. 8 клас. НУШ

Тема: Процеси травлення в кишці (тонка та товста). Всмоктування поживних речовин. Виведення з організму неперетравлених решток їжі.

Мета:

• Освітня: Сформувати знання про будову та функції тонкої і товстої кишки; розкрити механізми порожнинного та пристінкового травлення, процеси всмоктування поживних речовин, роль мікрофлори товстої кишки; пояснити механізм виведення неперетравлених решток.

• Розвивальна: Розвивати вміння аналізувати, порівнювати та узагальнювати інформацію про функції органів травлення; формувати навички роботи з текстом, схемами та термінами.

• Виховна: Виховувати усвідомлення важливості дотримання гігієни харчування для профілактики захворювань органів травлення.

Тип уроку: Комбінований.

Обладнання: Таблиця «Будова травної системи», схеми «Ворсинка тонкої кишки», «Механізми травлення», підручник.

Ключові компетентності: Спілкування державною мовою, інформаційно-цифрова, екологічна грамотність, здоров'я і безпека.

Хід уроку

І. Організаційний етап (2 хв)

• Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

• Створення позитивного настрою.

ІІ. Актуалізація опорних знань (8 хв)

Метод: «Біологічне лото» (Робота з термінами та визначеннями)

Учні отримують картки з термінами та картки з визначеннями. Потрібно правильно їх зіставити.

1. Терміни: Шлунок, Печінка, Жовч, Підшлункова залоза, Хімус, Пепсин.

2. Визначення:

   • Складна суміш, що утворюється зі шлункового вмісту. (Хімус)

   • Орган, у якому починається перетравлення білків. (Шлунок)

   • Найбільша залоза, яка знешкоджує токсини. (Печінка)

   • Секрет печінки, що емульгує жири. (Жовч)

   • Залоза, що виділяє ферменти для перетравлення всіх трьох типів органічних речовин (білків, жирів, вуглеводів). (Підшлункова залоза)

   • Фермент шлунка, що розщеплює білки. (Пепсин)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв)

• Проблемне запитання: Ми знаємо, що у шлунку їжа перетворюється на рідкий хімус. Але де ж відбувається кінцеве розщеплення поживних речовин до мономерів (глюкози, амінокислот, гліцеролу) і, головне, як ці речовини потрапляють у кров?

• Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу (25 хв)

1. Тонка кишка – основний «хімічний завод» (8 хв)

• Розповідь учителя з елементами бесіди.

  • Особливості будови: Найдовша частина травного каналу (до 5-7 м). Складається з дванадцятипалої, порожнистої та клубової кишок.

  • Дванадцятипала кишка: Сюди відкриваються протоки печінки (жовч) та підшлункової залози (підшлунковий сік).

  • Процеси травлення:

    • Порожнинне травлення: Відбувається у просвіті кишки за допомогою ферментів підшлункової залози та кишкового соку.

    • Пристінкове (мембранне) травлення: Відкриття академіка О.М. Уголєва. Відбувається на поверхні мікроворсинок тонкої кишки, де ферменти буквально вбудовані у мембрану. Це останній і найефективніший етап розщеплення до кінцевих продуктів.

2. Всмоктування поживних речовин (7 хв)

• Робота зі схемою «Будова ворсинки тонкої кишки».

  • Внутрішня поверхня тонкої кишки має величезну кількість ворсинок (близько 4 мільйонів). Це багаторазово збільшує площу всмоктування (до 200 м²).

  • Будова ворсинки: Кожна ворсинка має кровоносні та лімфатичні капіляри.

  • Шляхи всмоктування:

    • У кров (через кровоносні капіляри): Глюкоза (вуглеводи), амінокислоти (білки), вода, мінеральні солі, вітаміни.

    • У лімфу (через центральний лімфатичний капіляр): Продукти розщеплення жирів (гліцерол і жирні кислоти), які повторно синтезуються в жири.

3. Товста кишка та її функції (6 хв)

• Розповідь учителя.

  • Особливості будови: Довжина близько 1,5–2 м. Складається зі сліпої кишки (з апендиксом), ободової та прямої кишок.

  • Травлення в товстій кишці: Ферментів практично немає. Травлення майже не відбувається.

  • Основні функції:

    1. Всмоктування води: Це її головна функція. Всмоктується до 95% води, що залишилася.

    2. Формування калових мас: З неперетравлених решток (целюлоза, клітковина) та загиблих бактерій.

    3. Роль мікрофлори (симбіотичні бактерії):

       • Розщеплюють клітковину.

       • Синтезують важливі вітаміни групи B та вітамін K.

       • Перешкоджають розмноженню патогенних мікроорганізмів.

4. Виведення неперетравлених решток (4 хв)

• Неперетравлені рештки (кал) накопичуються у прямій кишці.

• Акт дефекації (випорожнення) – це складний рефлекторний акт, що регулюється нервовою системою.

• Значення: Своєчасне виведення решток важливе, оскільки тривале їхнє перебування в товстій кишці призводить до всмоктування токсичних речовин, що є продуктами гниття білків.

V. Закріплення вивченого матеріалу (8 хв)

Метод: «Знайди помилку»

Учням пропонується кілька тверджень. Їхнє завдання – знайти хибні твердження та виправити їх.

1. Твердження: Кінцеве розщеплення білків та всмоктування амінокислот відбувається у шлунку.

   • Виправлення: Кінцеве розщеплення і всмоктування амінокислот відбувається у тонкій кишці.

2. Твердження: Ворсинки тонкої кишки слугують для виведення неперетравлених решток.

   • Виправлення: Ворсинки слугують для всмоктування поживних речовин.

3. Твердження: Жири всмоктуються безпосередньо у кровоносні капіляри ворсинок.

   • Виправлення: Жири всмоктуються спочатку у лімфатичні капіляри ворсинок.

4. Твердження: Мікрофлора товстої кишки відповідає за повне розщеплення білків.

   • Виправлення: Мікрофлора синтезує вітаміни (В, К) та розщеплює клітковину.

VI. Підбиття підсумків уроку та оцінювання (2 хв)

• Узагальнення основних моментів: тонка кишка – розщеплення та всмоктування; товста кишка – всмоктування води, формування калу та роль мікрофлори.

• Оцінювання роботи учнів.

VII. Домашнє завдання (3 хв)

1. Опрацювати § (відповідно до вашого підручника).

2. Скласти порівняльну таблицю «Функції тонкої та товстої кишок» (заповнити 4-5 пунктів).

3. Творче завдання (за бажанням): Підготувати коротке повідомлення про роль апендикса в організмі людини.