Дуже просто зробити демонстрацію «пам’яті» форми з папером.
Папі р складається переважно з рослинних волокон, зв'язаних між собою силами поверхневого зчеплення, у якому можуть бути проклеювальні речовини, мінеральні наповнювачі, хімічні та природні волокна, пігменти й барвники. На відміну від сучасного західного паперу, що виробляється з деревної пульпи з довжиною волокон 2-3 міліметра, японський папір виготовляється з волокон довжиною до 10 міліметрів. Ці довгі волокна переплітаються досить щільно і забезпечують міцність паперу більше за рахунок фізичних факторів, ніж хімічних, як у західному папері.
Для досліду беремо аркуш паперу – малюємо на ньому декілька невеликих «ромашок», як це показано на фото 1. Нижня частина пелюстків «ромашки» на малюнку повинна мати довжину 4-6 мм. За допомогою ножиць вирізаємо «ромашки» і перегинаємо пелюстки в «ромашок», як це показано на фото 2.
Опускаємо закриті «ромашки» в воду, налиту в ванночку, або в миску – у воді «ромашки» розкриваються, тобто папір випрямляється і набуває
форми площини. Після того, як паперову квітку складено, вона може продовжувати зберігати складений стан, але коли її покласти на воду, паперова квітка повільно розгортається вздовж лінії згину. Це відбувається тому, що папір містить багато рослинних волокон. Коли вода проникає у волокна паперу, волокна розширюються, змушуючи папір розкриватися вздовж згинів, таким чином створюючи ефект розкривання квітки.
Розкриті «ромашки» показано на фото 3.
