Цей текст присвячений методиці викладання креативного програмування для учнів 11 класу, де написання коду розглядається як інструмент цифрового мистецтва. Замість сухого вивчення алгоритмів, авторами пропонується підхід, де математичні функції та логіка стають засобами створення генеративної графіки, інтерактивних інсталяцій та алгоритмічної музики. У джерелі виокремлено головні напрями, як-от Generative Art та Live Coding, а також проаналізовано ефективність використання мов JavaScript та Python для отримання швидкого візуального результату. Навчальний процес фокусується на експериментах і творчості, перетворюючи технічні помилки на унікальні візуальні ефекти. Такий підхід руйнує бар'єри між гуманітарними та технічними дисциплінами, дозволяючи школярам створювати власні медіапроєкти замість виконання стандартних тестів. Використання бібліотек на кшталт p5.js чи Sonic Pi допомагає учням наочно побачити практичне застосування складних математичних концепцій через естетику та звук.







