Програмне забезпечення з художньо - естетичного розвитку дітей раннього віку.

Опис документу:
Одним із засобів формування естетичного розвитку дитини виступає образотворче мистецтво, і зокрема найулюбленіша діяльність малят – малювання. Малювання – найбільш естетичне й захоплююче заняття алюків. Це перший досвід вираження свого ставлення до навколишнього світу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Програмне забезпечення

Програма художнього виховання, й розвитку дітей 2—6 років «Кольорові долоньки»

Завдання художньо-творчого розвитку дітей 2—3 років

Організовувати спостереження в природі й найближчому оточенні для збагачення уявлень дітей про зовнішній вигляд добре знайомих образів, а також для уточнення зорових вражень («Листочки летять і падають на землю», «Хмари пливуть по небу», «Дощик крапає — крап-крап-крап», «Горобчик стрибає по калюжах — стриб-стриб-стриб»).

Спонукати дітей створювати, наслідуючи дорослих і за власним бажанням емоційні, яскраві, виразні образи добре знайомих предметів.

Викликати в дітей інтерес до співтворчості з вихователем та іншими дітьми при створенні колективних композицій («Дощик капає з хмаринки», «Святкова ялинка», «Сніговики граються в сніжки», «Сонечко яскраво світить», «Кульбаби цвітуть на лузі», «Жуки сховалися під листочками» тощо).

Створювати умови для систематичного опанування, що поступово ускладнюється, дітьми елементарних прийомів зображення (ліплення й малювання) добре знайомих предметів на основі доступних засобів художньо-образної виразності (кольори, пляма, лінія, форма, ритм, динаміка).

Інтегрувати види образотворчої діяльності в різних варіантах їх сполучення між собою.

Створювати умови для самостійної художньої діяльності дітей (малювання й розфарбовування в книжках - розфарбовках, в альбомах для художньої творчості, творчі заняття з наклейками, розглядання картинок у книжках - потішках і книжках-іграшках).

Консультувати батьків із питань розвитку в дітей здібностей до образотворчої діяльності.

У малюванні — розвивати сприйняття дітей, формувати уявлення про предмети і явища навколишньої дійсності й розуміння того, що малюнок — це площинне зображення об'ємних предметів, і на цій основі вчити дітей:

  • знати особливості («правило») користування пензлем: правильно тримати, змочувати, набирати фарбу, вести пензель по ворсу, промивши просушувати, ставити у стакан або на підставку, не залишати його у банці з водою; не бруднити фарби;

  • бачити межі аркуша паперу, сторінки в книжці для розфарбування й контури силуетного малюнка; малювати й розфарбовувати в межах цих границь;

  • відображати свої уявлення й враження про навколишній світ доступними графічними й живописними засобами;

  • малювати олівцями й фломастерами — проводити лінії (вертикальні, горизонтальні, хвилясті, криві) і замикати їх у форми (округлі і прямокутні), створюючи тим самим виразні образи.

Комплексна програма розвитку, навчання і виховання дітей раннього віку «Соняшник»

«Мовленятко»

Розділ VІІ

РОЗВИТОК І ВИХОВАННЯ ЗДІБНОСТЕЙ ТА ТВОРЧОСТІ

Розвиток творчості в образотворчій діяльності. Розвиток здатності сприймання, емоційно реагувати на сюжетні картини, яскраві кольори, пізнавати властивості олівців. Заохочення до проведення ліній (спільно з дорослим, наприклад, малювати яблучко, кульку, ниточки) різними матеріалами. Заохочення до самостійного добору матеріалів, інструментів, кольорів для реалізації задуму в ліпленні, аплікації, малюванні, конструюванні. Підтримка бажання дитини експериментувати з різними матеріалами (піском, глиною, пластиліном, фарбами) та виконувати завдання у різних техніках (плямографія, малювання пальцями, тичками тощо).

Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі»

Світ мистецтва

Світ образотворчого мистецтва

Вікові можливості

Зрослі можливості, здатність самостійно пересуватися й діяти з предметами, успішне дослідження художніх матеріалів переконують дитину у власних можливостях, пробуджують бажання діяти з ними. Потенціал майбутньої художньо-творчої діяльності дитини раннього віку становлять сенсорна культура, накопичений досвід відчування,

навички перцептивної активності, прагнення до матеріалізації, візуалізації своїх емоцій.

Емоційний ресурс, необхідний для майбутньої творчості, обумовлений відчуттям задоволення від процесу та результатів власної діяльності. Створюються сприятливі умови для розгортання художньої практики (малювання, ліплення, моделювання) на рівні дослідження можливостей зображальних матеріалів (фарб, тіста, глини, паперу, клаптиків тканини та хутра тощо).

Цей період у художньо-естетичному становленні та розвитку образотворчої діяльності дитини визначається як дозображальний. Він характеризується цікавістю дітей до матеріалу, процесу нанесення штрихів та плям. Особливістю художньої діяльності дітей є синкретичність та імпровізаційність: у вільних творчих побудовах діти легко об’єднують різні види мистецтва (малюють або імпровізують на музичних інструментах,одночасно створюючи нескладний сюжет чи наспів). Образотворення в ранньому віці є дитячою імпровізацією із зображувальними матеріалами, словом, казкою, віршем,власним тілом, рухами, звуками, музикою, мелодією, ритмом тощо. У продуктах імпровізації «ховається» образ (іноді навіть ще не визначений дитиною). «Побачити» його допомагає педагог, який бачить у ще незграбних рухах, графічних кривулях, барвистих

плямах зародження образу («Те, що ти намалювала, нагадує мені квітку, яблуко»).

Художньо-естетична компетентність, уважність та чуйність дорослого є важливою умовою пробудження художньо-естетичного потенціалу дитини, його підтримки та подальшого розвитку.

Другий рік життя

Образотворча діяльність. Завдяки досягнутому рівню творчості дитина здатна помічати свої художні сліди. Зросла умілість рук сприяє розгортанню художньої практики — малювання, ліплення. У малюванні дитина виконує своєрідні «стрибки на папері», завдяки яким розвиваються відчуття форми, кольору, простору, зорово-рухова координація. Під час спільної діяльності дитина наслідує дії дорослого, адекватно реагує на його вимоги й пояснення, розуміє інструкцію, намагається її дотримуватися.

Проявляється задум: якщо раніше дитина у вже намальованій карлючці впізнавала схожість з предметом, то тепер вона малює те, що сказав дорослий.

Дитина радіє та дивується результатам свого «графічного безладдя»: рискам, карлючкам, крапкам, а наприкінці другого року життя — прямим лініям; намагається повторити свої вдалі спроби. Вона все частіше починає наполегливо креслити без будь-якого стимулювання ззовні, зображувати те, що захотіла сама; очікує позитивного словесного та емоційного оцінювання дорослим.

Третій рік життя

Дитина здатна засвоїти всі основні кольори. Формуються передумови її естетичного ставлення до навколишнього світу.

Образотворча діяльність. Умілість рук дитини вже дає змогу навчати її різних «технічних» прийомів. Розвиваються елементи різних видів художньої діяльності дитини: образотворчої, музичної, художньо-мовленнєвої. Однак усе це ще до зображувальний період художньо-естетичного становлення дитини. Вона ще не здатна до цілеспрямованого образотворення, проте, маючи певний досвід, робить низку відкриттів.

Дитина помічає, що аркуш паперу має межі, і починає контролювати свою ігрову діяльність на ньому. Кривулі, які у неї виходять, можуть мати назви. Дорослий допомагає дитині в асоціативному розумінні образу в кривулях. Найголовніше, що дитина здатна сприймати те, що зображує дорослий на очах у неї. Дитина переймається емоційним станом дорослого, який натхненно та образно малює. Деякі форми вона може зображати майже свідомо і поступово виходить з «періоду карлючок», креслить вертикальні й горизонтальні лінії, має елементарний задум, мету, діє за наслідуванням та самостійно. Дитина не лише зображує фломастером і фарбою, а й ближче ознайомлюється з олівцем, глиною, крейдою, кольоровим папером як матеріалами для виготовлення найпростіших аплікацій. За допомогою штрихів та кольорових мазків вона здатна передати деякі знайомі їй явища природи (краплі дощу, падолист, сніг). У співтворчості з дорослим допрацьовує його основне зображення, усвідомлюючи власні можливості створення виразного образу («Прикрашаємо ялинку», «Розквітла яблуня», «Злетіли різнокольорові повітряні кульки», «Мешканці акваріума» тощо).

Виникають перші «справжні» малюнки, зліпки, на яких прямокутні та округлі форми дитина асоціює з подібними предметами довкілля.

Художньо-естетичне самовираження. Якщо дитина має досвід раннього малювання, у її роботах уже помітний власний стиль: улюблені форми та колірні переваги, які дають змогу виділити її роботу серед малюнків інших дітей, навіть якщо це безпредметний живопис. Дитина вже має особисті вподобання серед матеріалів та способів їх використання.

У дитини виникає особисте ставлення до результатів її зображувальної діяльності. Виразнішим стає емоційне ставлення до творів мистецтва та книжкових ілюстрацій, більш визначеними — переваги у виборі змісту та матеріалів образотворення.

Основні освітні завдання

Розвивальні:

урізноманітнювати та збагачувати враження дитини від природних об’єктів,предметів та явищ, рукотворних предметів соціуму, творів мистецтва, людей, самої себе та своїх художніх досягнень;

розвивати уявлення про цілісну художню картину світу;

у спільній з дорослим художньо-естетичній (сенсомоторній, предметній) діяльності сприяти розвитку сенсорно-перцептивної та емоційної сфер

особистості дитини під час сприймання краси в різних формах її існування(предметний світ, мистецтво, природа, людина, дитина та продукти її самовиражальної діяльності у соціумі);

сприяти пробудженню та розвитку цікавості до естетичних та художніх об’єктів довкілля, художніх матеріалів та дій із ними;

розвивати самостійність у виборі естетичних та художніх об’єктів довкілля,користуванні художніми матеріалами;

сприяти розвитку образної складової споглядальної та маніпулятивної художньо-естетичної діяльності як передумови образотворчості.

Навчальні:

підтримувати емоційне реагування на колір, фактуру, звуки предметів та

об’єктів довкілля;

навчати пізнавати властивості художніх матеріалів через освоєння

маніпулятивних дій з пензликом, олівцем, фломастером, фарбою, тістом,папером;

прищеплювати уміння бачити знайомий образ у створюваних дорослим зображеннях, демонструвати дитині процес створення образу засобами малювання, за допомогою природних матеріалів;

навчати способів співтворчості з дорослим, підтримувати наслідувальні дії та створювати сприятливі умови для пробудження цікавості до самостійної художньої діяльності (малювання, ліплення, розглядання картинок у книжках,репродукцій, розфарбовування у книжках-розмальовках, маніпуляції з народною іграшкою, мозаїкою, ігровим будівельним та природними матеріалами тощо);

навчати впізнавати предмети та об’єкти дійсності у творах мистецтва

(живопис, книжкова ілюстрація, скульптура), бачити образ у власних

зображальних імпровізаціях;

навчати способів сенсорно-перцептивного та чуттєво-емоційного обстеження предметів та пізнавання явищ дійсності.

Виховні:

пробуджувати естетичні емоції, підтримувати емоційні реакції на предмети,

об’єкти та явища навколишнього світу;

стимулювати й заохочувати прояви індивідуальності в зображальних діях та ставленнях;

закладати основи естетичної культури;

схвалювати прояви самостійності та досягнення дитини зображальній

діяльності, маніпулюванні зображальними матеріалами та обладнанням;

закладати основи культури користування зображальним матеріалами.

Уміння

Художньо-естетичний розвиток. Уміє на певний час зосередити увагу на предметі,об’єкті, явищі, творі мистецтва (живопис, книжкова ілюстрація, народна іграшка), емоційно на них реагує, впізнає та називає зображене; визначає колір, форму, рух, аромат (упізнає, емоційно реагує, називає).

Образотворча діяльність. Виявляє інтерес до процесу зображення та ігрового образотворення; реагує на кольори фарб, сприймає та розрізняє контрастні кольори,форми зображень на картинці, малюнку; вдивляється в обриси ліній, силуетів, форм та уподібнює їх предметам та явищам; координує рухи пальців і очей, обстежує предмет, перш ніж його зображувати; під час ознайомлення з ним задіює всі органи чуття(обмацує, роздивляється, смакує, нюхає); виділяє найсуттєвішу властивість, за якою ідентифікує предмет (колір, рух, звук, смак, запах); переходить від асоціативного до умисного зображення; передає на малюнку форму кола; малює фігуру, інтерпретує її,може змінювати; активно прагне малювати людину («головонога»); під час малювання

використовує лінії, штрихи, кольорові плями; займаючи усю поверхню аркуша,виконує зображення, які упізнають інші людьми; під час ліплення долонями та пальцями розминає, сплющує, витягує, вдавлює, розкочує, опановує пластичний (скульптурний) спосіб образотворення ; активно пізнає зображально-виражальні можливості матеріалів у аплікаційній техніці (відривання) та ліпленні (відділення від цілого та скочування дрібних деталей у пальцях); опановує технологію перетворення предмета в декоративних видах образотворчої діяльності (природний, залишковий матеріал); використовує за призначенням знаряддя та матеріали (за власною ініціативою та пропозицією дорослого).

Під час малювання: зручно тримає пензлик, губку, штамп у руці,

впевнено залишає «сліди» на папері — пензликом робить крапки, плями, мазки,обирає знаряддя та малює лінії, кривулі, замкнені круглі форми, «головонога», наділяє їх образною характеристикою; діє в межах аркуша паперу; у співтворчості з педагогом створює оригінальні предметні, сюжетні малюнки, доопрацьовуючи та завершуючи виразний образ.

Програма розвитку дітей від пренатального періоду до трьох років «Оберіг»

Дитина раннього віку (від 2 до 3 років)

Художньо-естетичний розвиток

Вікові особливості

Спільне з дітьми розглядання зрозумілих дітям проявів краси у природі, яскраво виражене захоплення дорослого під час споглядання маленького пухнастого кролика, квітучої галявини, заходу сонця викликають у дитини відповідні емоційні переживання і поступово формують у неї вибіркове ставлення до довкілля, розуміння прекрасного, розвиваються естетичні почуття.

У цьому віці дитина починає сама виділяти в довкіллі красиві явища: «мамо, подивися, які гарні квіти дівчинка несе».

Образотворча діяльність дитини у віці від 2 до 2,6 років ще не має конкретно визначеної мети. Малюк діє з художнім обладнанням, отримує якійсь результат, у якому вже потім намагається впізнати образ знайомого предмета. Після 2,6 років він вже більш впевнено ідентифікує створені у ліпленні або малюванні образи (круглі форми – м’ячики, вишеньки тощо). Виникає інтерес до результату власної образотворчої діяльності. З’являється прагнення до самостійної образотворчої діяльності: ліплення, малювання, конструювання.

Музичні заняття (слухання інструментальної музики, спів, танець), а також широке використання музичного матеріалу в повсякденній діяльності дітей приносять їм багато радості й естетичних переживань, дають яскраві художні музичні враження.

Дитина цього віку сприйнятлива до читання художніх творів, зокрема до поезії малих форм та творів, дійовими особами яких виступають діти і тварини. Емоційно реагує на вірші, казки; з радістю сприймає різні форми театралізованої діяльності (ігри-імпровізації, показ настільного театру, театру іграшок).

Основні завдання

Розвиток образотворчих задатків

Сприяти формуванню образотворчого етапу художнього розвитку:

- заохочувати до емоційного сприймання творів образотворчого (картини, ілюстрації, ).

- вчити співвідносити зображення зі знайомими предметами і явищами довколишньої дійсності, з метою уточнення уявлень про їх зовнішній вигляд розвивати способи зорового і тактильного обстеження;

- знайомити з видами образотворчої діяльності (малювання,) з матеріалами папером різної фактури, фарбами, крейдою,

- сприяти поступовому переходу від простого маніпулювання з матеріалом до елементарного зображення простих за формою предметів;

- спонукати повторювати дії дорослого та за власним бажанням створювати елементарні зображення знайомих предметів;

- викликати інтерес до спільної творчості з дорослим та з іншими дітьми у процесі створення колективних композицій різної тематики;

- сприяти засвоєнню елементарних прийомів зображення у малюванні доступними засобами художньо-образної виразності (колір, форма, лінія, пляма, ритм та ін.);

- привчати бути охайними, дотримуватися правила під час образотворчої діяльності (не м’яти папір, малювати лише на папері,);

у малюванні

- заохочувати до малювання в межах аркуша паперу фарбами, кольоровими олівцями, фломастерами;

- вправляти у створенні зображень предметів і явищ довкілля доступними художніми засобами виразності – лінія, крапка, пляма, ритмічні мазки;

- вчити: правильно використовувати пензлик, малювати ним горизонтальні, вертикальні, хвилясті, криві лінії й замикати їх у форми (округлі, прямокутні);

розрізняти і називати основні кольори (білий, чорний, жовтий, зелений, червоний, синій), використовувати при створенні роботи контрастні сполучення кольорів у процесі малювання;

- заохочувати до використання нетрадиційних технік малювання фарбами (пальчиком, долонькою, штампування, монотипія);

Показники художньо-естетичного розвитку

Образотворча діяльність

- виявляє подив, радість і захоплення при сприйнятті творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва;

- з інтересом розглядає доступні за змістом ілюстрації, репродукції картин, на яких зображені діти, тварини, рослини, казкові персонажі;

- із задоволенням займається різними видами образотворчої діяльності (ліплення, малювання, аплікація) та конструюванням, відрізняє їх між собою;

- в образотворчій діяльності намагається передати зрозумілі їй властивості предметів, явищ, співпереживає створеному образу;

- орієнтується в основних властивостях художніх матеріалів, застосовує окремі з них у своїй діяльності;

- створює з глини предмети простої форми, обігрує їх;

- у малюванні охоче експериментує з фарбами, олівцями, крейдою, створює найпростіші образи, передає їх характерні особливості кольором, формою, плямами, крапками, лініями тощо;

- в аплікації викладає найпростіші композиції із готових форм, фігурок тварин, людських силуетів тощо;

- орієнтується у назвах основних деталей конструктора (цеглинка, кубик), використовує їх відповідно до сюжетно-ігрового задуму;

- під час створення образу використовує нетрадиційні техніки (малювання пальчиком, долонькою, друкування) та інтегрує різні види образотворчої діяльності (малювання з наліплюванням окремих елементів, з подальшим розфарбовуванням та ін.);

- виявляє емоційно-ціннісне ставлення до результатів власної образотворчої діяльності, поважає роботу інших;

- виявляє перші естетичні уподобання та інтереси.

Поради батькам

Образотворча діяльність

- залучайте дитину до спілкування зі світом краси під час прогулянок у природі, відвідування виставок (квітів, котів, іграшок тощо), святкувань (Нового року, Дня народження), ігор з народними іграшками;

- знайомте з творами образотворчого мистецтва, використовуйте художнє слово, музичний супровід, різні ігрові ситуації;

- створіть в домашніх умовах затишний осередок дитячої творчості, в якому розмістіть різноманітні образотворчі матеріали, картинки, яскраві зразки декоративно-прикладного мистецтва, що подобаються дитині, оформіть виставку її робіт тощо;

- використовуйте сучасні навчально-наочні видання (альбоми, розмальовки), заняття з ними викликають у малюка емоції радості, задоволення, у ході виконання завдання весь час спілкуйтесь з дитиною, озвучуйте її дії, супроводжуйте все своїми коментарями, обов’язково хваліть;

- ініціюйте спільні ігри-малювання, ігри-ліплення, ігри-конструювання, надавайте дитині можливість творити за бажанням, не обмежуйте час на образотворчу діяльність;

- вправляйте малюка у застосуванні елементарних прийомів зображення у ліпленні, малюванні, аплікації на основі доступних засобів художньо-образної виразності (колір, форма, лінія, пляма, ритм та ін.);

- дозволяйте малювати пальчиком, долонькою, ліпити з тіста;

- розвивайте творчі задатки дитини.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»