+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о
Предмети »
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Програма гуртка "Сходинки до свого "Я". Методичний посібник

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Відділ освіти Корсунь-Шевченківської районної

державної адміністрації

Корсунь-Шевченківський районний центр дитячої

та юнацької творчості

Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області

Упорядник:

Миронюк О.В., керівник гуртка районного центру дитячої та юнацької творчості

Посібник містить програму гуртка «Сходинки до свого «Я» та розробки занять, які спрямовані на формування та розвиток соціальної адаптації дітей у колективі ровесників, пізнавальних здібностей, мовлення, набуття комунікативних навичок та вмінь. Запропоновані розвивальні заняття допоможуть 5 – 6-річним дітям, які готуються до школи, в ігровій формі краще орієнтуватися в навколишньому середовищі, формувати мотиваційну готовність до шкільного навчання, розвивати довільність психічних процесів, дрібну моторику руки, образне, логічне, творче мислення, формувати вміння узагальнювати, підвищувати рівень саморегуляції, поліпшувати зорову, слухову пам'ять, увагу.

Дана програма розрахована на спеціалістів – практичних психологів (соціальних педагогів) та керівників гуртків позашкільних навчальних закладів, для застосування її в роботі з майбутніми першокласниками.

Пояснювальна записка

Дошкільне дитинство – період, коли відбувається інтенсивний пізнавальний розвиток. У повсякденному житті, у спілкуванні з дорослими, в процесі спеціально організованого навчання дитина переходить від невідомого до відомого, від незрозумілого до зрозумілого.

Початок навчання у школі призводить до різких змін соціальної ситуації розвитку дитини. Вона стає «суспільним» об’єктом і має тепер соціально значущі обов’язки. Уся система життєвих стосунків дитини перебудовується і багато в чому визначається тим, наскільки успішно вона впорається з новими вимогами.

Актуальність проблем пізнавального розвитку дошкільників і пошуки способів надання їм допомоги при вступі до загальноосвітнього навчального закладу зумовила необхідність створення програми психологічного гуртка для дітей старшого дошкільного віку «Сходинки до свого «Я».

Запропоновані розвивальні заняття допоможуть 5 – 6-річним дітям, які готуються до школи, в ігровій формі краще орієнтуватися в навколишньому середовищі, формувати мотиваційну готовність до шкільного навчання, розвивати довільність психічних процесів, дрібну моторику руки, образне, логічне, творче мислення, формувати вміння узагальнювати, підвищувати рівень саморегуляції, поліпшувати зорову, слухову пам'ять, увагу.

Оскільки гра є провідною діяльністю дитини, то під час вирішення поставленої мети пріоритетного значення надається ігровим методам – дидактичним іграм та вправам, рухливим паузам, елементам казкотерапії графічним завданням для розвитку дрібної моторики руки. Підібрані різноманітні і варіативні ігри та вправи, згруповані за принципом „від простого до складного”.

Мета програми – сприяння розвитку в дітей старшого дошкільного віку передумов успішного шкільного навчання, розвиток когнітивної сфери, пізнавальних здібностей, набуття дітьми соціального досвіду, збереження та зміцнення їхнього здоров’я.

Завдання програми:

  1. Розвивати у дітей:

- візуальне, аудіальне, кінестетичне сприйняття;

- уяву, наочно-образне, логічне, творче мислення;

- увагу, пам'ять;

- дрібну моторику руки;

- саморегуляцію, мовлення.

  1. Сформувати:

  • позитивну навчальну шкільну мотивацію;

  • вміння виконувати завдання за зразком та без нього.

  1. Забезпечити емоційний комфорт.

  2. Вчити робити аналіз, синтез, класифікацію явищ та предметів, розуміти причинно-наслідкові зв’язки.

Програма включає в себе 34 заняття, які проводяться 1 раз в тиждень у другій половині дня.

Кількість дітей у групі: 10 – 15 осіб.

Тривалість заняття: 25-30 хвилин.

Розвивальна робота за цією програмою допоможе сформувати у дітей старшого дошкільного віку повноцінну психологічну готовність до навчання у школі.

Програму складено на основі авторської програми «Психологічна абетка для малюків» М.Довгань (газета «Психолог», №9, 2003), корекційно-розвивальних занять для дітей старшого дошкільного віку «Пограємось у школу» Л. Ковальчук (газета «Психолог дошкілля», №7, 2011), корекційно-розвивальної програми «Готовність дітей до школи: граючись, розвиваємось» В. Архипової (газета «Психолог дошкілля», №2, 2012).

Навчально-тематичне планування гуртка

«Сходинки до свого «Я»

35 годин (1 заняття на тиждень)

з/п

Дата

Тема заняття

К-сть

годин

Форма організації

заняття

1

Тема 1.

Знайомство. Наука про звичайнісінькі дива.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

2

Тема 2. «Я» і моє ім’я.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

3

Тема 3.

Особливе Королівство Внутрішнього світу.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

4

Тема 4.

«Я» і моя душа.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

5

Тема 5.

Мандрівна квітка або заняття з Різнобарвного чарівництва.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

6

Тема 6.

Країна долоньок.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

7

Тема 7.

Мій настрій.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

8

Тема 8.

«Я» і мої емоції.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

9

Тема 9.

Веселкова Країна радості.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

10

Тема 10.

Дружба починається з посмішки.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

11

Тема 11.

Я та інші.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

12

Тема 12.

Чарівна соломинка.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

13

Тема 13.

Макаронні фантазії.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

14.

Тема 14.

Пластилінова зима.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

15

Тема 15.

Майстерня Діда Мороза.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

16

Тема 16.

Різдвяна казка зубної щітки.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

17

Тема 17.

Емоції задоволення і радості.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

18

Тема 18.

Емоція гніву.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

19

Тема 19.

Веселкова країна радості.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

20

Тема 20.

Казка запрошує в гості.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

21

Тема 21.

Руки знайомляться, сваряться, миряться.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

22

Тема 22.

Граючись, розвиваємось.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

23

Тема 23.

«Я» та моє здоров’я.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

24

Тема 24.

Вчимося саморегуляції.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

25

Тема 25.

«Я» і моя увага.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

26

Тема26.

Мислимо логічно.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

27

Тема 27.

«Я» і мій розум.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

28

Тема 28.

Психологічний практикум «Пізнай себе».

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

29

Тема 29.

Казка «Про Дерева-Характери».

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

30

Тема 30.

Психологічний практикум «Якою людиною я виросту?»

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

31

Тема 31.

Чотири лицарі.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

32

Тема 32.

Що є добре, що – погано.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

33

Тема 33.

Лісова школа.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

34

Тема 34.

Творчі діти все мають уміти.

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

35

Тема 35.

Підсумкове заняття «Я вмію, я знаю!».

1

Розвивальне заняття, ігрові вправи.

Заняття 1. Знайомство. Наука про звичайнісінькі дива

Мета: створювати позитивний емоційний комфорт; розвивати навички спілкування, групової взаємодії, почуття єдності та доброзичливого ставлення; ознайомити дітей з базовими психологічними поняттями.

Хід заняття

Привітання

Мета: створення атмосфери довіри, почуття комфорту, налагодження взаємозв’язку з дітьми для подальшої продуктивної роботи.
Психолог з дітьми сидять у колі. Усім пропонується розучити привітання, яке потрібно проспівати, а не проговорити:
Доброго дня, Ігор (посміхнутися),
Доброго дня, Настя … (називаються імена дітей по колу),
Доброго дня, (ім’я по батькові психолога),
Доброго дня, сонце (всі піднімають руки, потім опускають),
Доброго дня, небо (аналогічні рухи руками),
Доброго дня, всім нам (всі розводять руки в сторони, потім опускають).
Гра «Відгадай, кого не стало»
Мета: розвиток уваги, спостережливості, прийняття дітьми один одного.

Діти повинні здогадатися, хто вийшов з кімнати, і описати його.
Казка «Наука про звичайнісінькі дива»

Мета: ознайомити дітей з базовими психологічними поняттями.

Ви знаєте, діти, що таке психологія? Які таємниці приховує це загадкове слово? Ні? Тоді я розповім вам одну казку про дівчинку Юлю, яка не знала, що це таке, але дуже хотіла знати. Юля чула слово «психологія» від тата і мами. Їй було цікаво уявити мудрих і добрих чарівників – психологів, які могли перевтілюватися в кого завгодно (так чомусь думала) і навіть зазирати у глибини душі.

Загалом у цій психології дівчині було багато чого незрозумілого. Тато завжди говорив про неї із захопленням і часто повторював слова: «дива психології». Тому Юля була впевнена, що психологія пов’язана із чарами, чаклуванням. Їй дуже кортіло побачити справжнісінькі дива і чарівні перевтілення, а тато ніяк не міг знайти часу, щоб показати їх. Днями він був у науковому інституті і приходив з роботи, коли Юля вже вкладалася спати. Якось, коли тато зайшов до неї в кімнату, побажати доброї ночі. Юля дуже розлютилася.

- Тату! Чому ти ніколи не маєш часу позайматися зі мною? Якщо ти не будеш усе мені пояснювати, я виросту дурною. Тато засміявся і сказав:

- Ти маєш рацію, Юленько! Я занадто багато часу відвожу на свою роботу. А що я повинен тобі пояснити?

- Ось ти, тату, працюєш психологом. А що ти робиш?

- Ти хочеш дізнатися, що я роблю?

- Так. І що таке психологія? Ти ж обіцяв мені пояснити, але в тебе не має жодної вільної хвилинки!

- Це дуже непросто пояснити такій маленькій дівчинці, - сказав тато і замислився.

- Я вже не маленька. І ти це знаєш, таточку! – ображено надувши губки, відказала Юля.

- Ну добре… Давай-но пригадаємо, як ми з тобою ходили взимку на гірку кататися на санках. Пам’ятаєш?

- Звичайно! Там ще двоє хлопчиків їхали на санках і перекинулися. Просто у сніг перекинулись! – засміялась Юля.

- А ти добре пам’ятаєш цей день? Увесь – від початку до кінця? Кожну хвилинку?

- Ні… Хіба можна все пам’ятати? Ось хлопчиків пам’ятаю, як сама з гірки їхала пам’ятаю, і як ти мене віз на санках, коли ми йшли кататись… А як додому поверталися – зовсім не пам’ятаю.

- Ось бачиш. Твої спогади відрізняються від того, що відбувалося насправді. Ти пам’ятаєш не всі події, а тільки найяскравіші моменти і зараз уже не зможеш сказати, як ті хлопчики були одягнені. Якого кольору були у них санки?

- … Ні не зможу.

- … Те, що залишилось у твоїй пам’яті, - це не зовсім те, що було насправді. Дещо набуло іншого значення, а багато що забулось. Такі особливості нашої пам’яті. Але у нас із тобою є не тільки пам'ять. Є у нас, наприклад, ще фантазія, уява. Уяви собі, що влітку ми поїдемо відпочивати на море. Адже ти ніколи не була на морі?

- Ні.

- А можеш уявити себе на пляжі? Б’ються об берег морські хвилі, кричать чайки, дме теплий вітер…

Юля трішки подумала, зморщила чоло, потім кивнула!

- Можу! Я і тебе уявила, і маму, і хвилі. І навіть гори на березі моря.

- Дуже добре. А як ти думаєш, коли ми приїдемо туди відпочивати, берег моря буде таким, яким ти його зараз уявила?

- Ні, напевно. Я ж це сама придумала, а насправді я там не була, можливо, там усе зовсім по-іншому!

- Правильно. Ти сама помітила, що твоя уява про берег моря може виявитися не зовсім подібною на справжній берег моря.

Психологія не така проста річ, щоб можна було навчитися за один вечір. Розпочинати треба з вивчення себе. Завтра ми обговоримо з тобою, як можна точно розуміти і оцінювати себе. І я розповім тобі цікаву казку. А зараз доброї ночі!

3. Бесіда. Запитання:

- Ким працював Юлин тато?

- Чи запам’ятали ви, що таке психологія, які таємниці приховує це загадкове слово?

- Які назви придумали люди тим явищам, що відбуваються всередині нас?

Релаксація «Після дощу»

Мета: зняття психом’язового напруження, розвивати увагу, пов’язану з координацією слухового й рухового апаратів, уяву, вчити, відображати емоцію радощів.

Гаряче літо. Щойно пройшов дощик. Діти обережно ступають, ходять навколо калюж, щось собі уявляють, стараються не замочити ніг. Потім розвеселившись, стрибають по калюжах так сильно, що бризки летять на всі боки. Їм дуже весело.

Підсумок заняття:

  • Чи сподобалось вам заняття, що було цікавого?

  • З якими новими словами ви познайомились?

Заняття 2. «Я» і моє ім’я

Мета: продовження знайомства з групою, згуртування колективу, встановлення контакту з дітьми, підвищення самооцінки.

Матеріали: фломастери, бейджики з іменами дітей.

Хід заняття

Вступ

Ведучий робить короткий переказ уривка з книжки «Крокодил Гена і його друзі».

Одного разу в магазин «Овочі та фрукти» з далекої південної країни привезли багато ящиків з апельсинами. Коли їх почали відкривати, то виявилося, що в одному з ящиків апельсинів зовсім не залишилося, але на дні його спить якесь товстеньке пухнасте звірятко. Продавець витягнув його з ящика і поставив на прилавок. Звірятко секунду постояло, а тоді – чебурах! – і впало з прилавка на стілець, а зі стільця – на підлогу.

  • Ух ти, чебурашка який! – мовив продавець.

Звірятко розплющило очі й подивилося навкруги.

  • Ти хто?

  • Не знаю...

  • А як тебе звати?

  • Не знаю...

  • Може, ти ведмідь?

  • Не знаю...

  • Тоді називатиму тебе Чебурашкою.

Так у Чебурашки зявилося імя.

І в кожної людини є імя.

Вправа «Назви своє імя і привітайся»

Мета: знайомство з групою, навчання дітей вітатися.

Діти по колу називають своє імя і вітаються. Виготовлення бейджиків. Кожному потрібно обвести своє імя.

Рухлива гра «Сова»

Мета: створення позитивного настрою, згуртування колективу.

Діти стають у коло, один стоїть і зображує сплячу сову, а решта – жучків, метеликів, пташок. За командою ведучого «День настає – все оживає!» діти бігають по колу. «Сова» у цей час спить, тобто стоїть усередині кола, заплющивши очі. Коли ведучий дає команду: «Ніч настає – все завмирає», - діти зупиняються і завмирають. «Сова» літає і уважно оглядає пташок. Якщо хтось із них ворушиться або сміється, вона забирає до себе в дупло. Потім ведучий знову оголошує «день» і гра продовжується. Коли «сова» відведе до свого дупла трьох дітей, то обирається нова «сова» і гра триває за такими самими правилами.

Вправа «Лагідне імя»

Мета: створення позитивного ставлення одне до одного, підвищення самооцінки, згуртування колективу.

Ведучий просить кожну дитину пригадати, як їх лагідно кличуть (називають) вдома або назвати те імя, яке подобається, а решта дітей хором повинні за ним промовити його з тією ж інтонацією.

Запитання до врпави:

  • Чи сподобалося вам, як вас називають?

  • Чи хотіли б ви, щоб вас називали так завжди?

Вправа «Обійми свого сусіда»

Діти по колу обіймають одне одного.

Заняття 3. Особливе Королівство Внутрішнього світу

Мета: розвиток зорової пам'яті, довільної уваги, уяви, уміння уважно слухати; створення позитивного емоційного настрою, зняття психоемоційного напруження.

Хід заняття

Вправа «Зосередження»

(Діти сидять колом)

Щоби гарний настрій мати,

Треба друзів привітати.

Вправо-вліво повернися

І до друга усміхнися.

Встаньте, діти, потягніться,

Мені щиро посміхніться.

Стараність не забуваймо взяти,

Починаєм працювати.

Псиогімнастика «Привітаємося»

Пропонується привітатися різними способами:

  • за допомогою звертань «Привіт, я ...»;

  • за допомогою долоньок;

  • утворивши тісне коло, притулившись плечима одне до одного.

Авторська казка «Незвичайне королівство» (автор Олег Шелепало)

Мета: розвиток довільної уваги, уміння уважно слухати.

За горами й лісами було колись одне королівство. Тут жили найкращі в світі столяри, кухарі, будівельники та майстри усіх інших ремесел. У цьому королівстві і його король вмів шити, кувати залізо, ремонтувати годинники - був майстром на всі руки. І лише у малого королевича все вивалювалося з рук. Навіть цвяха забити не міг, неодмінно попадав по пальцю.

- Ой болить! Не хочу більше! - лунало в палаці, лиш тільки йому давали якийсь інструмент.

А терпіння, щоб по-справжньому навчитися якійсь справі, королевич не мав.

- Хочу одразу все вміти, - казав батькові, надувши ображено щоки.

- Так не буває, - намагався пояснити король. - Треба багато мозолів натерти, та гуль набити доки оволодієш ремеслом.

Але королевич тупав ногами і весь час кричав одне і те ж:

- Хочу зразу! Хочу зразу!

Батько аж дуже любив сина, щоб примушувати його вчитися. Думав, підросте, порозумнішає і встигне ще набути різних навичок. Минав час, королевич дорослішав, але вчитися вперто відмовлявся. Батько постійно соромив його, ставив у приклад найкращих майстрів королівства. І, врешті, королевич зненавидів усіх, хто вправно володів голкою, викруткою чи рубанком.

І ось старий король помер. Його з великими почестями поховали і врочисто одягнули королевичу корону. Молодий король, лиш тільки зручненько вмостився на троні, як одразу викликав до себе першого міністра.

- Оголосіть народу мій указ: віднині ніхто не повинен робити будь - що краще, ніж я. - сказав йому.

- Але ж.... - спробував заперечити перший міністр.

- Ніяких але! - зупинив його король. - Якщо, звичайно, не хочеш до в’язниці.

Перший міністр налякався і мерщій побіг виконувати наказ. Після цього життя в країні спочатку мало змінилося. Ще були в коморах запаси харчів, не зносилися старі одяг та взуття, не порозхитувалися зроблені раніше шафи, столи і стільці.

Та далі - більше. До королівства перестали приїжджати купці з інших держав. Люди вже ходили в обірваному одязі. А від аби - як пошитого взуття на їхніх пальцях і п’ятах натерлися великі мозолі. Завжди веселі і привітні, городяни перестали посміхатися і вітатись один з одним. Менше виходили із занедбаних, непривітних будинків. Навіть в палаці короля запанувала незвична сумна тиша. Про все це його величність, звичайно, знав. Проте вигляду не подавав. Навіть коли йому на обід приносили погано зготовлені страви, король кривився, але їв.

Здавалося від запустіння й безладдя життя в королівстві зупиниться. Люди робили все так погано, що далі було вже нікуди. Але тут урвався терпець дерева, заліза й глини, і вони повстали проти людей. Перестали слухатися рук і речі раптом самі собою почали виходити міцнішими та гарнішими. Спочатку жителі королівства злякалися цього. А потім й самі запрацювали старанно, як колись. Король помітив ці зміни і викликав першого міністра.

- Чому не виконується мій указ? - запитав у нього.

- Ми хотіли арештувати декого. - Вклонився перший міністр. - Але зробити це виявилося неможливим. В указі сказано, щоб ніхто не мав права робити що - небудь краще за вас. І всі як один стверджують, що ваша величність теж вміє шити і майструвати.

Король ненадовго замислився, а тоді сказав:

- Відтепер я сам буду готувати їжу й ліпити горщики. А коли винесу свої вироби на ярмарок, подивимось чий товар купуватимуть швидше.

Його величність взявся за роботу. Але це вже нікого не могло зупинити.

Коли на прилавках з’явилися речі, виготовлені королем, люди на весь голос почали їх вихваляти. І хоч ці товари були гіршими від інших, їх вмить розкуповували. Король знову викликав першого міністра.

- Це якесь неподобство. - мовив до нього. - Мене виставляють посміховиськом.

- Люди лиш рятуються, ваша величність. - відповів перший міністр. - Але скоріше вони готові сісти за грати, ніж знову працювати погано.

- Що ж тоді робити? Укази в нашій державі ще ніхто й ніколи не відміняв.

- Є інший вихід, - наважився запропонувати перший міністр, - навчіться ремесел. Тоді нікому не доведеться порушувати указ. І тим паче ви не будете виглядати смішно.

Король довго думав та врешті погодився на таку пропозицію. Невдовзі королівство майстрів повернуло собі минулу славу. А його король став справжнім чарівником в усіх ремеслах і навіть перевершив у майстерності свого батька.

Вправа «Що не так?»

Мета: розвиток зорової пам'яті та уваги.

Приготуйте декілька іграшок приблизно одного розміру. Один із малюків буде ведучим. Він виставляє на стіл кілька іграшок. Їхня кількість залежить від віку решти гравців. Діти 2 – 3 років цілком можуть гратися 5 – 6 іграшками. Для доросліших дітей їхню кількість можна збільшити до 7 – 10.

Отже, іграшки розставлені на столі. Діти їх уважно розглядають, і ведучий просить запам'ятати іграшки. Потім він говорить: «Відверніться і закрийте очі долоньками». Після цього ведучий забирає яку-небудь іграшку на свій розсуд. Коли діти повернуться, вони повинні з'ясувати, якої ж іграшки не вистачає, і назвати її.

Поступово, залежно від успіхів і віку дітей, гру можна ускладнювати. Наприклад, кількість предметів повинна збільшуватися. А ще можна ставити схожі іграшки (кубики, що різняться кольором, однакові лялечки з різними бантиками тощо). Можна не забирати предмети, а просто змінювати їх місцями. Коли діти повернуться, потрібно запитати: «Що змінилося?».

Вправа «Чарівна паличка»

Мета: ритуал завершення заняття.

Діти стоять колом. Прощаючись, кажуть, що вони зробили б для всіх, якби у них була чарівна паличка.

Заняття 4. «Я» і моя душа

Мета: учити дітей розуміти поняття «душевний», «велика душа», виховувати позитивне ставлення до інших і до самого себе4 формування вміння посміхатися іншій людині; виховувати доброзичливість, чуйність; розвиток комунікативних здібностей дітей, мисленнєвих операцій, просторової орієнтації; навчання спілкування одне з одним; зняття психоемоційного напруження, підняття настрою .

Хід заняття

Вправа «Хто я?»

Діти по черзі вітаються і намагаються назвати якомога більше відповідей на запитання «Хто я?».

Вправа «Поділимось усмішкою»

Мета: формування вміння посміхатися іншій людині; виховувати доброзичливість, чуйність.

Діти торкаються до певного кольору на одязі іншої дитини, промовляють, дивлячись в очі, «дарую тобі посмішку» і посміхаються.

Запитання до вправи:

  • Чи приємно вам було отримати посмішку?

  • З чого починається дружба?

Вправа «Спина до спини»

Мета: розвиток комунікативних здібностей дітей; навчання спілкування одне з одним.

Діти сідають попарно спиною одне до одного і спілкуються.

Запитання до вправи:

  • Чи зручно вам було так спілкуватися?

  • Чи хотіли б ви, щоб із вами так спілкувалися ваші друзі?

Рухлива гра «Пташка – рибка – звір»

Мета: зняття психоемоційного напруження, підняття настрою.

За командою «пташка» діти бігають по колу і махають руками, «рибка» - присідають, «звір» - стрибають.

Зарядка для пальчиків

Мета: розвиток дрібної моторики.

(Діти сідають за столи)

Діти повинні двома пальцями рук (вказівним і середнім) «ходити столом»: спочатку повільно, ніби хтось «крадеться», а потім швидко, начебто хтось «біжить». Вправа проводиться спочатку правою рукою, потім лівою, а далі двома одночасно. Повторити 2-4 рази.

Пальчики вітаються. Потрібно по черзі згинати пальці обох рук: великий із великим, вказівні, середні, безіменні та мізинчики.

Бесіда про щирих людей

Мета: закріпити знання про душевність.

Психолог запитує дітей:

1. Кого називають щирим?

2. Як поводиться така людина?

3. Чи можна вас назвати щирими?

4. Назвіть риси щирих людей.

Якщо діти не можуть дати відповідь, тоді психолог розповідає та пояснює дітям незрозумілі слова, поняття.

Гра «Загубилась дитина»

Мета: виховувати позитивне ставлення до самого себе та до інших.

Діти стають у коло. Психолог, імітуючи радіо, голосно промовляє: « Увага! Увага! Загубилась п'ятирічна дитина, невисока на зріст, з темним волоссям, завжди весела, привітна, Добра, охайна . (називати тільки позитивні риси дитини). Діти повинні відгадати. Про кого йдеться. Поаплодувати цій дитині.

Кожна дитина повинна, по черзі розповісти про себе, про те, що вона в собі цінує, що вона любить, що дає їй сичи бути впевненою, розумною, сильною. Важливо, щоб дитина не критикувала себе, свої помилки і недоліки, а позитивно думала про себе. Якщо комусь із дітей важко розповісти про Себе, можна запропонувати дітям розповісти про неї або психологові розповісти про її позитивні сторони поведінки.

Вправа «Мишка»

Мета: розвиток мисленнєвих операцій, просторової орієтації

На аркуші паперу, де намальована мишка, дітям потрібно кусочок сиру (заздалегідь вирізаний із кольорового паперу) покласти так, щоб мишці було легко його з’їсти. Але психолог навмисне радить спочатку покласти сир « за мишкою», «над мишкою», «під мишкою», «перед мишкою», постійно при цьому запитуючи: «Чи правильно поклали сир? Легко мишка достане його?». У кінці вправи сир потрібно покласти перед мишкою, щоб вона його «з’їла».

Вправа «Прощання»

Мета: ритуал завершення заняття.

Діти у колі по черзі прощаються між собою різними способами (рухи не повинні повторюватися).

Заняття 5. Мандрівна квітка або заняття з Різнобарвного чарівництва

Мета: розвивати творче мислення, фантазію, креативний підхід до створення нових образів; учити оцінювати власну роботу і роботу інших; виховувати старанність.

Матеріали: пензлики або олівці, зображення веселки.

Хід заняття

Психолог. Привіт мої маленькі друзі. Сьогодні я запрошую вас до незвичайної подорожі в Країну Фантазії та Художньої Творчості. Тут ви зможете навчитися різнобарвного чарівництва. Тільки спочатку познайомлю вас із однією незвичайною сім’єю. Для цього відгадайте загадку:

Через річку, через поле, через ліс

Перекинувся смугастий красень-міст.

Він прозорий, стрімко вигнувсь, мов дуга, -

Засвітилася від сонця...

Молодці! Звичайно ж, це райдуга.

Мені приємно, що ви відгадали загадку про нашу добру знайому, яку всі звуть Веселка, адже вона завжди привітна і весела. Подивіться на її портрет.

(Діти розглядають малюнок)

Скільки ж дітей у Матусі-Веселки? Як в думаєте, хто вони? Чому?

(Роздуми, відповіді дітей)

Живуть вони у Країні Фантазії в семиповерховому будиночку.

На верхньому поверсі, ближче до батька Сонечка, живе Червона фарба. Вона та її сестрички – Жовта і Блакитна – старші діти Веселки. Менша – Жовтогаряча фарба. Її ще іноді називають Оранжевою. Вона схожа і на Червону, й на Жовту – мешкає між ними.

Творча робота «Фарби»

Психолог. Давайте відкриємо фарби, візьмемо пензлики і змішаємо червону і жовту фарби. Що вийшло?

(Відповіді дітей)

Так, Жовтогаряча фарба, яка мешкає на шостому поверсі. Зелена фарба живе між Жовтою та Блакитною. Змішайте жовту та блакитну. Що маємо?

(Відповіді дітей)

Молодці! Ви створили справжній зелений колір. Що нижчий поверх веселкового будиночка, то далі від Сонечка й ближче до Землі та Води. Бачите, на другому поверсі мешкає Синя фарба. Вона темніша, ніж Блакитна. Що ця фарба вам нагадує?

(Відповіді дітей)

Так, молодці! Нагадує глибоку-глибоку воду в річці або велике шатро нічного неба. На першому поверсі живе Фіолетова, найтемніша фарба, вона наче темна дошова хмара.

Я хочу розповісти вам свій улюблений віршик, дозволите?

Любить Пензличок до свята

Собі чубчик фарбувати.

Він у райдугу пірнає,

Кожен колір називає:

«Це – Червоний, жар неначе,

Це – Оранжевий, гарячий.

Жовтий – як пшениця в полі.

Мов трава, Зелений колір.

Блакитний – наче у краплині,

А наступний колір – Синій.

Синій колір – ніби річка.

Фіолетовий – як нічка».

Хто був уважний, скільки кольорів названо у віршику?

(Відповіді дітей)

Вивчивши цього віршика, ви назавжди запам’ятаєте послідовність кольорів веселки й ніколи не переплутаєте їх.

А зараз вам завдання: намалюйте квітку та розфарбуйте її пелюсточки, поруч можете намалювати інші квіти. Ось тоді у нас вийде справжній веселковий етюд.

Діти малюють квітку. Після закінчення організовується перегляд робіт.

Підведення підсумків

Молодці, діти. Сьогодні ви чудово попрацювали. До зустрічі на наступному занятті, друзі!

Заняття 6. Країна долоньок

Мета: розвивати творче мислення, фантазію, креативний підхід до створення нових образів; учити оцінювати власну роботу і роботу інших; виховувати старанність.

Матеріали: білий папір, різнокольоровий папір, ножиці, клей, пензлики або олівці, зображення веселки.

Хід заняття

Психолог. Нас запрошує у подорож країна Фантазії та Творчості. А куди саме ми потрапимо, нам підкаже пелюсточка чарівної квітки.

(Діти відривають одну з пелюсток квітки, роздивляються зображення «долоньки»)

Сідайте зручно і послухайте історію, що сталася з нашою чарівною квіткою.

Після рясного дощу знову засяяло лагідне сонце, і над вмитими деревами, квітами, травами розкинулася диво-Веселка. Тримаючись обома краями за землю, вона височіла аж над хмарами.

  • Здрастуй, Веселко! Як добре, що ти зявилася! – привіталася квітка.

  • І я рада тебе бачити, - мовила семибарвна красуня.

  • Ти така гарна, яскрава! Скажи, тебе називають Веселкою, бо твоя кожна барва – весела?

  • Ні, люба квітко.

(Психолог звертається до дітей із запитанням)

  • А чи не знаєте часом ви, чому Веселку називають Веселкою?

(Відповіді дітей)

  • Насправді їй дали таку назву за те, що звеселяє всіх, піднімає настрій. А окремо взятий кожен її колір для когось може бути веселим, а для когось – сумним.

Психолог. Навіть для вас, любі друзі, одні барви є радісними, веселими, оптимістичними, інші – сумними, непривітними, похмурими. Все залежить від вашого емоційного стану, від настрою. Ось стуліть свої долоньки й уявіть настрій у кольорах. Уявили?

Давайте спробуємо зобразити наш настрій на долоньках.

Творче виконання роботи «Долоньки»

На білому аркуші паперу обведіть олівцем чи фломастером долоньки.

Розмалюйте чи прикрасьте долоньки за допомогою аплікації.

Підведення підсумків

Подивіться, які чудові долоньки у нас вийшли. Давайте спробуємо за «долоньками» здогадатися, в кого який настрій.

(Діти розглядають «долоньки» одне одного, висловлюють свої думки).

Ащоб у вас завжди був веселий, гарний настрій, скористайтеся порадами поета Анатолія Костецького.

Як зробити день веселим

Ти прокинься вранці-рано,

Лиш над містом сонце встане,

Привітайся з ластівками,

З кожним променем ласкавим.

Сам гарнесенько умийся,

Сам швиденько одягнися,

Підійди до мами й тата

І скажи їм: «Добрий ранок!».

Усміхнися всім навколо:

Небу, сонцю, квітам, людям.

І тоді обовязково

День тобі веселим буде!

Заняття 7. Мій настрій

Мета: навчати дітей розуміти свої почуття, уміння правильно їх виражати, розвивати позитивне самосприйняття.

Матеріали: кольорові кружечки для кожної дитини.

Хід заняття

Вправа «Вітаю тебе»

Діти стоять у колі, торкаючись долоньками одне до одного. Промовляють: «Вітаю».

Вправа «Мої почуття»

Мета: розвивати позитивне самосприйняття.

Дітям пропонується сісти на килимок, заплющити очі. Психолог підходить до кожної дитини, лагідно називає її ім'я. Після цього діти розповідають, чи сподобалося їм, коли їх називають лагідно.

Гра «Дірява голова»

Мета: розвивати почуття єдності; виховувати повагу до інших.

Діти стають у шеренгу. Перша дитина повинна назвати своє, друга дитина повинна назвати ім'я першої дитини, а потім — третя дитина — імена попередніх двох дітей та власне і так далі. Остання дитина повинна назвати імена всіх дітей та своє власне.

Якщо дитина забула чиєсь ім'я, вона повинна взяти себе за голову і сказати про себе: «От дірява голова» і повторити імена дітей знову.

Вправа «Якого кольору настрій?»

Мета: формувати вміння висловлювати свої почуття.

У кожної дитини – кружечок кольору веселки. Психолог називає емоцію або почуття, діти піднімають кружечок, який вважають відповідним цій емоції.

Запитання до вправи:

  • Чому темні кольори відповідають сумному настрою, а яскраві – веселому?

  • Вам сподобалася ця гра?

Рухлива гра: «Якщо весело тобі, роби так!»

Мета: зняти психоемоційне напруження.

Діти по черзі, стоячи в колі, на слова «роби так» показують якісь рухи, а всі повторюють їх.

Якщо весело тобі, роби так...

Якщо весело тобі, роби так...

Якщо весело тобі, другу поруч посміхнись,

Якщо весело тобі, роби так...

Підсумок заняття

Психолог нагадує дітям, що коли називати одне одного лагідно, і це завжди всім подобається, у всіх поліпшиться настрій.

Прощання

Діти беруться за руки, легко ними похитують і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!»

Заняття 8. «Я» і мої емоції

Мета: ознайомити дітей із поняттям «емоції»; учити дітей розпізнавати та виявляти емоції; розширювати уявлення про радість, сум, здивування, злість, страх; розвивати вміння передавати емоційний стан за допомогою міміки; виховувати уважність до інших.

Матеріали: піктограми емоцій; сюжетні малюнки із зображенням дітей із різними емоційними станами; розрізані картинки (4 частини) із зображенням усміхнених дітей.

Хід заняття

Вітання

Мета: розвивати позитивні емоції.

Діти стоять у колі, торкаються по черзі плеча сусідів та промовляють із посмішкою: «Вітаю».

Піктограми

Мета: розвивати міміку.

Дітям пропонується розглянути піктограми із зображенням різних емоцій. Потім діти показують за допомогою міміки почуття страху, суму, радості, злості, здивування. Психолог пояснює, що почуття, які були передані, називаються «емоціями».

Гра «Знайди пару картині»

Мета: розширювати уявлення про почуття; виховувати уважність до інших.

Психолог пропонує розглянути сюжетні малюнки та послухати невеличкі історії про дітей. Діти повинні показати картину, що відповідає історії, а також показати піктограму, яка свідчить про почуття героїв історії.

• Василько сьогодні перший день у дитячому садочку. Він нікого не знає і всього боїться (показати картину і піктограму).

• Маринка проводжала бабусю додому і дуже за нею сумувала (показати картину та піктограму).

• Оленка дуже любить свою маленьку кицю Мурку. Вона її доглядає і дуже часто з нею грається (показати картину та піктограму). Бесіда з дітьми про емоції.

Запитання до вправи:

1.Діти, а чи буває вам сумно, весело, страшно?

2.Коли це відбувається?

3.А як необхідно допомагати іншим, щоб їм не було сумно, страшно?

Гра «Склади картинку»

Мета: розширювати уявлення про радість; розвивати взаємодії.

Діти об'єднуються у дві групи. Кожна група повинна з частинок скласти картинку, на якій зображена весела дитина. Потім діти передають почуття радості за допомогою міміки та дякують одне одному за співпрацю.

Підсумок заняття

Психолог запитує дітей, чи подобаються їм злі, сумні люди, чи хотіли б вони з ними розмовляти, гратись. Завжди приємно гратись з дитиною, яка радісна, привітна, лагідна.

Прощання

Діти беруться за руки, легко ними похитують і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!»

Заняття 9. Веселкова Країна радості

Мета: закріплювати знання дітей про емоції; учити передавати і ній емоційний стан за допомогою міміки і жестів; учити розуміти поведінку інших та власну поведінку, її наслідки; виховувати оптимістичний погляд на життя та доброзичливість, почуття єдності.

Матеріали: піктограми емоцій, зображення дітей із різними емоціями, великий аркуш паперу з кишеньками для невеличких малюнків, невеликі аркуші паперу, фломастери, олівці.

Хід заняття

Вітання

Мета: розвивати відчуття єдності.

Діти стоять у колі, тримаючись за руки. Разом уклоняються і посмішкою промовлять: «Вітаю».

Гра «Знайди пару»

Мета: закріплювати знання про емоції.

Діти отримують піктограми, до яких вони повинні дібрати зображення дітей із відповідними емоціями на обличчі.

Інсценізація казки «Курочка Ряба»

Мета: розвивати міміку, жести; виховувати доброзичливе ставлення одне до одного, оптимістичний погляд на життя.

Психолог пропонує дітям пригадати казку «Курочка Ряба» та інсценувати її. Під час виконання своїх ролей діти повинні правильно показувати почуття, які переживають герої казки.

Бесіда за казкою «Курочка Ряба»

Психолог запитує дітей:

1. Хто з героїв казки добрий, а хто — ні?

2. Чому плакали дід та баба?

3. Як їх заспокоїла курочка?

4. Чи помічали ви переживання, сум у своїх рідних, близьких?

5. Як ви допомагаєте своїм рідним та друзям у біді, коли їм буває сумно, самотньо?

Релаксаційні вправи «Поза спокою»

Сидячи, опустити руки, розслабити їх, заплющити очі, дихання повільне. «Кулачки»

Руки покласти на коліна, стиснути міцно пальці в кулачки, потім розслабити їх. Повторити 6 разів.

Малюнок радості

Мета: виховувати оптимістичний погляд на життя.

Кожна дитина отримує невеличкий аркуш паперу, на якому вона повинна зобразити те, що їй приносить радість (сонечко, квітка, тато, мама, друзі, метелик, дерево, котик). Після завершення малювання психолог розміщує дитячі малюнки у кишеньках великого аркушу паперу. Звертається увага дітей на те, скільки прекрасного і радісного є в навколишньому світі, іноді ми просто забуваємо про це, перестаємо помічати. Але завжди в нашому житті є тепло, сонечко, радісна посмішка мами, тата, друзів, краса рідної природи.

Підсумок заняття

Психолог разом із дітьми розглядає піктограми, повторює, що вони означають, наголошує дітям, що вони повинні уважно ставитися до близьких та рідних людей, співчувати їм, жаліти, допомагати, якщо вони потрапили у біду, коли вони сумують, почуваються самотньо, радіти разом із ними, дарувати дарунки та теплі посмішки.

Прощання

Діти утворюють стовпчик зі своїх кулачків (по одному кулачку), і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!»

Заняття 10. Дружба починається з посмішки

Мета: закріпити знання дітей про емоції, засоби їх вираження; тренувати виразну міміку; розвивати почуття доброзичливості; уважно ставитися одне до одного.

Матеріали: великий аркуш паперу, фломастери, олівці, люстерка.

Хід заняття

Вітання

Мета: створювати емоційний комфорт.

Діти стають у коло. Кожна дитина повертається до свого сусіда, який стоїть праворуч, посміхається йому, вклоняється і каже: «Вітаю», потім вітається із сусідом, який стоїть ліворуч.

Вправа «Посмішка по колу»

Мета: тренувати виразну міміку.

Діти тримаються за руки. По черзі усміхаються до свого сусіда праворуч, а потім — ліворуч.

Бесіда з дітьми

1. Чи приємно вам, коли до вас посміхаються?

2. Як ви вважаєте, з якою дитиною краще дружити — з веселою, привітною, чи з сердитою та сумною?

Що ви відчуваєте, коли до вас посміхаються? Посміхаєтесь ви до своїх рідних, близьких? Чому ви це робите?

Наголосити дітям, що посмішка — це гарний настрій, хороше самопочуття. У веселих людей справи йдуть легко, завзято.

Гра «Мімічна гімнастика»

Мета: тренувати виразну міміку.

Дітям пропонується виконати низку вправ для мімічних м'язів.

Наморщити лоба, підняти брови (подив). Розслабитися, звести брови, насупити їх (сердитість). Розслабитися. Повністю розслабити брови, «закотити очі» (байдужість). Розширити очі, відкрити рота (Страх). Розслабитися. Усміхнутися, підморгнути (радість).

Гра «Спілкування без слів»

Мета: розвивати почуття доброзичливості.

Учасники об'єднуються у пари. Спочатку пари ходять кімнатою, ш сигналом психолога зупиняються, вітаються одне з одним за допомогою рук, кладуть руки на плечі одне одному, дивляться в очі партнерові, посміхаються, прощаються.

Малювання веселого Колобка

Мета: розвивати почуття доброзичливості, єдності.

На великому аркуші паперу діти по черзі малюють певну деталь малюнка, щоб вийшов веселий Колобок (одна дитина малює очі, інша — посмішку тощо). Звернути увагу на те, що посмішка свідчить про радість Колобка.

Підсумок заняття

Психолог розповідає дітям про те, що посмішка робить дива. Адже достатньо лагідно посміхнутись, і твій друг на тебе вже не ображається, а із задоволенням пропонує погратись. Якщо ти будеш привітним, усміхненим, тоді матимеш багато друзів та знайомих, які виявлятимуть бажання з тобою розмовляти, гратись.

Психолог пропонує дітям взяти люстерка та подивитись на себе. Спочатку діти відтворюють негативні емоції за допомогою міміки, а потім — позитивні. Наголосити, коли радісний, веселий та усміхнений, тоді у всіх виникає бажання з такою людиною спілкуватись.

Прощання

Діти утворюють стовпчик зі своїх кулачків (по одному кулачку) і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!»

Заняття 11. Я та інші

Мета: вчити дітей розуміти такі поняття як « друг» , «дружити»; прищеплювати доброзичливе ставлення; учити уважно ставитись одне до одного; виховувати чуйність.

Матеріали: м'ячик, іграшки, іграшковий посуд, ковдра.

Хід заняття

Вітання

Мета: створювати емоційний комфорт.

Діти стоять у колі, торкаються по черзі плеча сусідів та промовляють із посмішкою: «Вітаю».

Етична бесіда «Кого ми називаємо другом?»

1. Хто такий друг?

2. Хто є твоїм другом?

3. А ти — справжній друг?

Психолог разом із дітьми закріплює знання про риси справжнього друга:

• добрий, вірний, ніколи не образить;

не залишить у біді, прийде на допомогу;

• завжди вислухає, підтримає.

Гра «Подаруй подарунок другові»

Мета: виховувати доброзичливість.

Діти передають одне одному м'ячик і називають подарунки, які ] вони хотіли б подарувати одне одному.

Гра «Опиши друга»

Мета: виховувати доброзичливість, повагу одне до одного.

Діти об'єднуються у пари, уважно розглядають одне одного, потім розвертаються та спинами торкаються одне одного. Психолог запитує у дітей-партнерів про зовнішній вигляд, колір очей, волосся, одягу. Опис порівнюється з оригіналом і робиться висновок про те, наскільки діти уважні одне до одного.

Психологічний етюд «Відвідування хворого друга»

Мета: виховувати доброзичливість, симпатію.

Одна дитина виконує роль «хворого» друга. Решта дітей прийшли його провідати, принесли з собою гостинці; вкривають хворого ковдрою, наливають теплого чаю, жаліють його, поглядають на нього зі співчуттям, лагідно посміхаються. Психолог наголошує на тому, що коли люди піклуються одне про одного, тоді хворим легше перебороти хворобу, знайти в собі сили швидше одужати. Вивчення прислів'я

Психолог пропонує дітям вивчити народне прислів'я:

«Вірний друг — то найбільший скарб».

Якщо діти не розуміють значення слів, потрібно їм розповісти про них («вірний» — ніколи не зрадить, прийде на допомогу, «скарб» ,, паство, подарунок).

Підсумок заняття

Повторення рис справжнього друга, про які діти та психолог розповідали на занятті.

Прощання

Діти беруться за руки і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!».

Заняття 17. Емоції задоволення і радості

Мета: продовжувати закріплювати знання про емоції та розуміння понять «друг», «справжня дружба»; виховувати доброзичливе ставлення одне до одного, почуття єдності.

Матеріали: картинки із зображенням дітей із різними емоціями.

Хід заняття

Вітання

Мета: створювати психоемоційний комфорт.

Діти стоять у колі, вітаються зі своїми сусідами, потім вітаються до сонечка (високо піднімаючи над головою руки, стаючи на носочки), після цього вітаються до землі (присідають, гладять килимок).

Гра «Відгадай»

Мета: виховувати доброзичливість.

Діти сидять у колі. Психолог запитує: «Відгадайте, що подобається друзям у вашому сусіді ліворуч?» Діти вголос відповідають, називають найкращі якості, закріплюють поняття «друг», «справжня дружба».

Вправа «Подарунок»

Мета: закріплювати знання про емоції, міміку та жести.

Психолог пропонує дітям подарувати одне одному подарунки, але не називати їх, а показати за допомогою міміки, жестів. Той, хто отримує подарунок, має його впізнати та назвати.

Релаксаційні вправи

Мета: зняти психоемоційне напруження.

«На пляжі»

Діти лежать на підлозі, «засмагають на сонечку». Ноги витягнуті, розслаблені. Потім ноги підняти і тримати. Ноги напружені. Опустити — відпочити. Повторити 5—6 разів.

«Пружинки»

Стрибки на місці (ніби «пружинки на ногах»).

Гра «Я хочу подружитися»

Мета: виховувати доброзичливе ставлення одне до одного.

Діти по черзі розповідають, із ким вони хотіли б дружити, не називаючи імені друга, тільки описуючи його зовнішній вигляд та риси характеру. Дитині, про яку розповідають, необхідно впізнати себе, швидко підбігти до того, хто про неї розповідає, потиснути руку.

Гра «Я не хочу подружитися»

Мета: закріплювати знання про емоції.

Діти розглядають картинки із зображенням дітей із різними емоціями на обличчі, роблять висновок, що з дітьми, які насуплені, сердиті,— не хочеться гратись, розмовляти.

Гра «Паровозик»

Одна дитина виконує роль «паровозика». Діти - «вагони» чекають на неї. «Паровозик під'їжджає», вітається з однією дитинок, і пропонує їй приєднатися, «від'їжджає». І так по черзі, поки всі діти не приєднаються.

Підсумок

Повторення рис справжнього друга, про які діти та психолог розповідали на попередньому занятті.

Прощання

Діти утворюють стовпчик зі своїх кулачків (по одному кулачку) і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!

Заняття 18. Емоція гніву

Мета: закріплювати знання дітей про емоції; учити дітей розуміти власну поведінку та поведінку інших, її наслідки; виховувати повагу до інших, товариськість, взаєморозуміння.

Матеріали: сюжетні картинки із зображенням проблемних ситуацій у житті дітей, м'ячик.

Хід заняття

Вітання

Мета: створювати психоемоційний комфорт.

Діти стоять у колі, вітаються зі своїми сусідами, потім вітаються до сонечка (високо піднімаючи над головою руки, стаючи на носочки), Після цього вітаються до землі (присідають, гладять килимок).

Розповідь про пригоди героїв

Мета: розвивати вміння розуміти вчинки інших та їх наслідки.

Кожна дитина отримує сюжетну картинку, на якій зображена певна проблемна ситуація (діти посварились, хлопчики розбили вікно, дівчинка не ділиться іграшками тощо). Дитина повинна скласти невеличку розповідь про зображене та розповісти, як потрібно поводитись у такій ситуації.

Бесіда «Неслухняні діти»

Мета: розвивати вміння розуміти власні вчинки та їх наслідки.

Під час бесіди діти розповідають про неслухняність, випадки власної неслухняної поведінки та розповідають, як слід поводитися.

Вправа «Виправи»

Мета: розвивати увагу, логічне мислення.

Психолог зачитує речення з неточностями, які діти повинні виправити.

• Коли людині весело, вона плаче.

• Мама прибрала в кімнаті і стало брудно.

• Якщо у дитини болить горло, вона має їсти морозиво.

• Якщо ти не слухаєшся, тебе поважатимуть більше.

Гра «Заборонене число»

Мета: виховувати уважність.

Психолог разом із дітьми домовляється про число або числа, які не можна називати. Діти по колу передають м'ячик та називають по порядку числа (одна дитина — одне число), але не називаючи заборонене число або числа. Якщо хтось забув та назвав заборонене число, то він повинен потанцювати або розповісти вірш.

Гра «Давай миритися!»

Мета: виховувати доброзичливість.

Психолог пропонує дітям удавати з себе неслухняних дітей, які сваряться (розсердилися, повернулися спинами одне до одного, нахилили голови). Потім вони повинні помиритися, пригадавши мирилочку:

Мир, миром, Пироги з сиром, Варенички в маслі, Ми дружечки красні, Поцілуймося!

Підсумок заняття

Повторити правила слухняної поведінки. Психолог нагадує дітям, скільки користі приносить слухняність самим дітям та близьким і знайомим людям.

Прощання

Діти утворюють стовпчик зі своїх кулачків (по одному кулачку і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!».

Заняття 19. Веселкова країна радості

Мета: закріплювати знання про емоції, настрій, створювати емоційний комфорт; формувати вміння висловлювати свої почуття; учити цінувати друзів; розвивати творчу уяву.

Матеріали: записи музичних творів.

Хід заняття

Привітання

Гра «Каруселі»

Діти стають в коло міцно тримаючись за руки. Рухаються по колу – це «каруселі», спочатку повільно, потім швидше, бігом і навпаки.

Бесіда «Що таке настрій?»

Мета: закріпити знання про емоції; формувати вміння висловлювати свої почуття.

Психолог запитує у дітей:

1. Що таке настрій?

2. Як можна зрозуміти настрій іншої людини?

3. Як поводиться сумна людина?

4. Як поводиться весела людина?

5. На що схожий твій настрій? (Порівняти з природними явищами, предметами.)

Якщо діти не можуть дати відповіді, то їм допомагає психолог, який пояснює незрозумілі поняття, розповідає про свій сьогоднішній настрій (який є веселим, тому що психолог зустрівся з дітьми, він радий їх бачити, адже вони його друзі).

Вправа «Розсміши сумного друга»

Мета: виховувати доброзичливе та уважне ставлення до інших.

Діти по черзі грають роль «сумного» друга. Решта дітей намагаються його розвеселити різними способами (корчать смішні пички, танцюють, погладжують лагідно по голові, плечах, взявши за руки, дивляться у вічі та посміхаються тощо).

Гра «Назви настрій музики»

Мета: розвивати творчу уяву.

Дітям пропонується послухати записи музичних творів та назвати, який настрій у музики, що хотіла розповісти дітям музика. Слухати необхідно лежачи або сидячи із заплющеними очима. (Мелодії: Бетховен «Місячна соната»— сум, спокій; Брамс «Колискова» — спокій; Шопен «Мазурка» — радість; Штраус «Вальси» — радість, піднесений настрій.)

Музична вправа «Танець настрою»

Мета: розвивати вміння передавати свої почуття за допомогою рухів.

Дітям пропонується потанцювати під веселу музику.

Підсумок заняття

Психолог нагадує дітям, що вони повинні підтримувати гарний настрій, бути привітними та уважними до своїх знайомих.

Прощання

Діти беруться за руки, легко ними похитують і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!».

Заняття 20. Казка запрошує в гості

Мета: розвиток дрібної моторики руки, уваги, пам'яті, сприймання; виховувати доброзичливість, почуття єдності; емоційний розвиток.

Хід заняття

Заняття «Привітання»

Мета: створювати психологічний комфорт.

«Я скажу привіт тобі
Твій привіт летить мені
Ми хороші друзі
Обіймімось дуже.»

Заняття «Казкові візерунки»

Мета: розвиток дрібної моторики руки, уваги, сприймання.

Психолог. Діти, перед вами зразки  малюнків  (метелик, квіточка, виноград, деревце). За допомогою кришечок  та камінців створіть свій малюнок. Розкажіть, що у вас вийшло та які кольори використані?

Гра «Добра тварина»

Мета: виховувати доброзичливість, почуття єдності.

Діти стають у коло та беруться за руки. Психолог говорить: «Ми — одна велика добра тварина. Давайте послухаємо, як вона дихає». Усі прислухаються, починають разом дихати: великий вдих — крок уперед, видих — крок назад (декілька разів). «Послухаємо, як стукає серце доброї тварини». Стук — крок уперед, стук — крок назад (декілька разів).

Бесіда про добру людину

Мета: закріплювати знання про поняття «добрий».

Діти відповідають на запитання:

1. Кого ми називаємо добрим? (Психолог за правильну назву риси людини кладе у тарілочку кружечок.)

2. Порахуємо, скільки кружечків у нашій тарілочці. А чи важко бути добрим?

3. Що потрібно робити, щоб бути добрим?

Правила доброти:

• допомагати слабким, маленьким, хворим, старим, тим, хто потрапив у біду;

• вибачити помилки іншим;

• не бути жадібним;

не заздрити;

• жаліти інших.

Гра «Пригадай казку»

Мета: розвивати пам'ять.

Діти об'єднуються у дві групи. Кожна група отримує серію малюнків до якоїсь казки. Діти повинні розкласти у правильній послідовності серію малюнків та розповісти, які герої казки були добрими.

Рухлива гра «Чарівна галявина»

Мета: розвиток загальної моторики, розвиток уваги, спритності.

Психолог. Діти, кожному з вас, я одягну на руку кольоровий браслет(використовується основний спектр кольорів). На килимі розкладено квіти, кольори яких відповідають кольорам ваших браслетів. Кожному потрібно зібрати свої квіти у кошик і назвати колір.

(використовувати веселу енергійну музику)

Вправа – релаксація «Кольорові сни»

Мета: емоційний розвиток, зняття напруження у групі.

Психолог. Сідайте зручно , уявіть себе у лісі де багато його мешканців, та різних звуків. (Використовується відео).

Вправа «Прощання»

Діти стають у коло.

«До побачення квіточко!» - (присідають донизу)

«До побачення сонечко!» - ( тягнуться догори)

«До побачення друзі!» - (обіймаються).

Заняття 22. Граючись, розвиваємось

Мета: розвивати ініціативність; підвищувати самооцінку дітей; виховувати повагу до інших; вчити розуміти бажання партнера під час виконання спільних дій.

Матеріали: аркуші паперу, олівці.

Хід заняття

Вітання

Мета: створювати емоційний комфорт.

Діти стають у коло. Кожна дитина повертається до свого сусіда, який стоїть праворуч, посміхається йому, вклоняється, каже: «Вітаю» , потім вітається з сусідом, який стоїть ліворуч.

Обговорення ситуацій

Мета: закріпити знання дітей про правильну поведінку в різних життєвих ситуаціях; підвищувати самооцінку.

Психолог пропонує кожній дитині розповісти про свою поведінку в різних ситуаціях, що можуть із нею трапитись або вже траплялись.

1. З тобою не хочуть гратися діти. Але ти хочеш із ними гратись. Як ти вчиниш, що ти зробиш для того, щоб тебе прийняли до гри?

2. Діти б'ють твого маленького сусіда. Що ти зробиш? Що ти скажеш цим дітям?

3. У тебе влучили м'ячем, але це зробив хлопчик, який не хотів цього зробити, просто він був неуважним. Що ти йому скажеш? Що зробиш?

Психолог наголошує дітям, що вони повинні не боятися сказати про свої бажання, не соромитись спілкуватися з дітьми.

Малюнок удвох

Мета: виховувати повагу до інших, розуміння бажань партнера.

Діти об'єднуються в пари. Кожна пара отримує аркуш паперу та олівець на двох. Діти повинні разом одночасно взяти олівець та намалювати спільний малюнок. Потім потрібно розповісти про свою роботу.

Гра «Новенька»

Мета: розвивати ініціативність та доброзичливість.

Дітям пропонується уявити, що до них у групу прийшла новенька дівчинка. Вона всього соромиться, мовчить, не грається. Завдання для дітей: подружитись із нею. Психолог грає «новеньку дитину», а діти показують, як можна розпочати спілкування з нею.

Гра «Мої бажання»

Мета: підвищувати самооцінку.

Діти сидять у колі та по черзі розповідають про свої бажання: «Мені подобається, коли . » Психолог наголошує дітям, що потрібно розповісти про свої бажання для того, щоб їх краще розуміли друзі, знайомі та рідні люди.

Підсумок заняття

Психолог хвалить дітей за їх ініціативність, за правильну поведінку в різних ситуаціях, бажає їм бути привітними, легко розпочинати розмову зі знайомими людьми, вміти розповідати про свої бажання та розуміти бажання інших, поважати їх.

Прощання

Діти утворюють стовпчик зі своїх кулачків (по одному кулачку) і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!».

Заняття 27. «Я» і мій розум

Мета: розвивати у дітей зорову та слухову пам'ять, увагу, логічне та абстрактне мислення; продовжувати вчити спілкуватись невербально; виховувати повагу одне до одного, взаєморозуміння.

Матеріали: м'яч, геометричні фігури.

Хід заняття

Вітання

Мета: створювати емоційний комфорт.

Діти стоять у колі, торкаються по черзі плеча сусідів та промовляють із посмішкою: «Вітаю».

Гра «Квітка, дерево, фрукт»

Мета: розвивати пам'ять; учити класифікувати предмети.

Діти стоять півколом. Психолог кидає м'яч дитині та промовляє: «Квітка», дитина повинна швидко назвати квітку, яку вона знає а іншій дитині говорить: «Дерево», дитина повинна швидко назвати дерево тощо. Можна замість «квітка, дерево, фрукт» пропонувати дітям інші групи предметів «риба, птах, тварина» тощо.

Гра «Маленькі кухарі»

Мета: розвивати пам'ять, логічне мислення.

Психолог називає страву, а діти — компоненти, з яких складається страва. Наприклад, борщ — морква, буряк, картопля, капуста, цибуля тощо.

Бесіда про розум

Мета: закріплювати знання дітей про значення розуму.

Психолог запитує у дітей:

1. Яких людей називають розумними?

2. Чи легко ці люди виконують завдання?

3. Чи потрібно дітям ходити до дитячого садка та до школи? Навіщо?!

4. Для чого необхідно навчатись? Психолог доповнює відповіді дітей, пояснює значення розуму1 для дитини та дорослої людини.

Гра «Вухо — ніс»

Мета: розвивати увагу, саморегуляцію, зорову пам'ять.

За командою «Вухо!» діти повинні схопитися за вухо, за командою «Ніс» — за ніс. Психолог виконує дії разом із дітьми, заплутуючи їх, неправильно виконуючи рухи. Діти не повинні звертати на нього увагу, а правильно виконувати команди.

Гра «Яка фігура?»

Мета: розвивати абстрактне мислення та невербальне спілкування.

Кожна дитина отримує геометричну фігуру, яку ніхто не бачить. Вона повинна за допомогою жестів показати цю фігуру, решта повинні її відгадати. Після цього можна попросити дітей показати за допомогою міміки та жестів предмети, які схожі на цю фігуру.

Гра «І добре, і погано»

Мета: розвивати логічне мислення.

Психолог пропонує дітям назвати негативні та позитивні моменти таких явищ: дощ, сніг, сонце, вітер.

Підсумок заняття

Психолог запитує дітей, чи подобається їм бути розумними, як вони почуваються, коли розв'язують складні завдання. Потрібно наголосити, що в народі завжди цінували та цінують розумних людей; побажати дітям завжди бути розумними.

Прощання

Діти беруться за руки, легко ними похитують і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!»

Заняття 30. Психологічний практикум «Якою людиною я виросту?»

Мета: учити дітей бути стриманими, вольовими; виховувати самоповагу та повагу до інших; розвивати вміння приймати важливі рішення, саморегуляцію, логічне мислення.

Матеріали: аркуші паперу, олівці, фломастери.

Хід заняття

Вітання

Мета: розвивати позитивні емоції.

Діти стоять у колі, торкаються по черзі плеча сусідів та промовляють із посмішкою «Вітаю».

Вправа «Як дорослий»

Мета: розвивати вміння приймати важливі рішення; самоповагу.

Психолог пропонує дітям уявити себе дорослими та розв’язати такі завдання:

Ти – директор зоопарку і тобі потрібно зважити слона. Як ти це робитимеш?

Який велосипед ти змайстрував би для листоноші, щоб полегшити йому роботу?

Необхідно вигадати ліжко, яке ніколи не дасть тобі проспати.

Вигадай зручну парту для першокласника.

Тобі потрібно вирушити в далеку дорогу. Що ти візьмеш з собою?

Який необхідний одяг для маленьких дітей, щоб вони не падали і не забивались?

Бесіда про дорослих людей

Мета: закріплювати знання про відповідальність, силу волі.

Діти відповідають на такі запитання:

- Кого ми називаємо дорослими?

- Що вміють робити дорослі?

- Яким повинен бути дорослий (позитивні риси людини)?

Якщо дітям важко відповісти на запитання, психолог розповідає дітям про дорослих людей, звертаючи їх увагу на силу волі, стриманість, відповідальність, професію, розум, доброту та чуйність дорослих, яких люблять та поважають.

Гра «Якалки»

Мета: розвивати стриманість, зосередженість, логічне мислення.

Психолог пропонує дітям відгадати декілька загадок. Відповідь необхідно не вигукувати, а відповідати, підвівши руку. Робити це потрібно після того, як викличе психолог.

Гра «Будь уважний»

Мета: розвивати саморегуляцію.

Психолог пропонує дітям йти по колу одне за одним. Коли він плесне у долоні 1 раз, потрібно зупинитись та завмерти, як «лелеки» (стоячи на одній нозі, розвівши руки в сторони), коли плесне двічі — стрибати, як «жабки», тричі — продовжити ходьбу.

Вправа на саморегуляцію «Візьми себе в руки»

Психолог. Діти, як тільки ви відчуваєте, що вам неспокійно, ви — сердитеся, вам хочеться когось образити, потрібно охопити себе руками за плечі, сильно притискаючи руки до грудей — це поза стриманої, сильної духом людини.

Також можна зробити так: стати рівно, заплющити очі та порахувати до 10, поки не відчуєте, що ви заспокоїлись.

Психолог декілька разів разом із дітьми виконує ці тренувальні вправи.

Малювання на тему «Який я буду в майбутньому»

Мета: розвивати самоповагу, впевненість у собі.

Психолог запитує у дітей, якими вони будуть дорослими, ким вони стануть, а потім пропонує дітям намалювати себе у майбутньому. Після завершенню роботи діти розповідають про свої малюнки. Психологу потрібно звернути свою увагу на малюнки, де діти намалювали себе маленькими, злими, не чіткими. Можливо, ці діти мають занижену самооцінку та потребують індивідуальної роботи із соціального розвитку.

Підсумок заняття

Діти закріплюють знання про дорослих, розповідають, яким повинен бути дорослий, щоб його поважали та любили.

Прощання

Діти беруться за руки, легко ними похитують і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!».

Заняття 32. Що є добре, що – погано

Мета: учити дітей розуміти власну поведінку та поведінку інших, її наслідки; виховувати повагу до інших, товариськість, взаєморозуміння.

Матеріали: сюжетні картинки із зображенням проблемних ситуацій у житті дітей, м'ячик.

Хід заняття

Вітання

Мета: створювати психоемоційний комфорт.

Діти стоять у колі, вітаються зі своїми сусідами, потім вітаються до сонечка (високо піднімаючи над головою руки, стаючи на носочки). Після цього вітаються до землі (присідають, гладять килимок).

Розповідь про пригоди героїв

Мета: розвивати вміння розуміти вчинки інших та їх наслідки.

Кожна дитина отримує сюжетну картинку, на якій зображена певна проблемна ситуація (діти посварились, хлопчики розбили вікно, дівчинка не ділиться іграшками тощо). Дитина повинна скласти невеличку розповідь про зображене та розповісти, як потрібно поводитись у такій ситуації.

Бесіда «Неслухняні діти»

Мета: розвивати вміння розуміти власні вчинки та їх наслідки.

Під час бесіди діти розповідають про неслухняність, випадки власної неслухняної поведінки та розповідають, як слід поводитися.

Вправа «Виправи»

Мета: розвивати увагу, логічне мислення.

Психолог зачитує речення з неточностями, які діти повинні виправити.

• Коли людині весело, вона плаче.

• Мама прибрала в кімнаті і стало брудно.

• Якщо у дитини болить горло, вона має їсти морозиво.

• Якщо ти не слухаєшся, тебе поважатимуть більше.

Гра «Заборонене число»

Мета: виховувати уважність.

Психолог разом із дітьми домовляється про число або числа, які не можна називати. Діти по колу передають м'ячик та називають по порядку числа (одна дитина — одне число), але не називаючи заборонене число або числа. Якщо хтось забув та назвав заборонене число, то він повинен потанцювати або розповісти вірш.

Гра «І добре, і погано»

Мета: розвивати логічне мислення.

Психолог пропонує дітям назвати негативні та позитивні моменти таких явищ: дощ, сніг, сонце, вітер.

Гра «Давай миритися!»

Мета: виховувати доброзичливість.

Психолог пропонує дітям удавати з себе неслухняних дітей, які сваряться (розсердилися, повернулися спинами одне до одного, нахилили голови). Потім вони повинні помиритися, пригадавши мирилочку:

Мир, миром,

Пироги з сиром,

Варенички в маслі,

Ми дружечки красні,

Поцілуймося!

Підсумок заняття

Повторити правила слухняної поведінки. Психолог нагадує дітям, скільки користі приносить слухняність самим дітям та близьким і знайомим людям.

Прощання

Діти утворюють стовпчик зі своїх кулачків (по одному кулачку і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!»

Заняття 33. Лісова школа

Мета: психологічно готувати дітей до навчання в школі; учити розуміти особливості шкільного життя; розвивати емоційну сферу, пам'ять, мислення; виховувати бажання навчатись, поважати інших, самоповагу, самовпевненість.

Матеріали: палички для лічби, піктограми емоцій.

Хід заняття

Вітання

Мета: створювати емоційний комфорт.

Діти стають у коло. Кожна дитина повертається до свого сусіда, який стоїть праворуч, посміхається йому, вклоняється і каже: «Вітаю», потім вітається із сусідом, який стоїть ліворуч.

Гра «Лісова школа»

Мета: показати особливості шкільного життя.

Психолог розповідає дітям про те, як у Лісовій школі йшов урок. «Уперше учні прийшли до першого класу. Підкажіть, хто з них поводиться правильно, а хто — ні. Поясніть, чому.

Зайченятко уважно слухало вчителя та гризло смачну морквинку.

• Білочка тихо під партою гралася горішками.

• У лисички зламався олівець, і вона пошепки попросила запасного олівця у сусіда.

• Ведмежаткові важко було сидіти на маленькому стільчику і він підвів лапку, щоб попросити в учителя дозволу пересісти на великий стілець.

Бесіда про школу

Мета: закріплювати знання про школу; виховувати бажання вчитися.

Запитання для дітей:

1. Чому діти ходять до школи?

2. Для чого в школі необхідний дзвінок?

3. Як необхідно поводитись на уроках і перервах?

4. Для чого потрібна парта?

Якщо діти не знають відповідей, то за них відповідає психолог. Після цього всі разом складають шкільні правила поведінки.

• Бути уважним,

• Бути ввічливим, вихованим.

• Завжди виконувати завдання, уроки. Якщо важко, то звернутись за допомогою до вчителя.

• Поважати інших, нікого не ображати.

• Бути охайним, берегти книжки і шкільне приладдя.

Гра «У школі»

Коли психолог каже: «Урок» — діти сидять за столиками, «читають» , «пишуть», коли «Перерва» — діти ходять, розмовляють одне з одним, бігають, стрибають «на подвір'ї».

Гра «Шкільне приладдя»

Мета: розвивати невербальне спілкування; закріплювати знання про школу.

Діти пригадують, яке шкільне приладдя вони знають, а гни і зображують його за допомогою міміки і жестів. Одна дитина показує, решта дітей відгадують.

Гра «Чарівні палички»

Мета: розвивати зорову пам'ять.

Спочатку діти розглядають викладену з паличок фігуру, а потім І по пам'яті кожен викладає таку саму фігуру у себе на столі («будиночок», «ялинка», «зірочка», «сніжинка»).

Гра «Шкільні почуття»

Мета: розвивати емоційну сферу; виховувати самовпевненість.

Психолог показує дітям піктограми емоцій, а діти повинні придумати, що трапилось із школярем, якщо в нього така емоція на обличчі (страх — злякався поганої оцінки; здивування — дізнався щось нове та цікаве на уроці; сум — хоче додому; радість — гарно виконав завдання, отримав високі бали).

Підсумок заняття

Психолог нагадує, що всім дітям обов'язково потрібно ходити до і школи, адже в школі вони здобудуть нові знання та навички, стануть розумними, кмітливими, витривалими, сильними, знайдуть справжніх друзів. Після закінчення гарного навчання вони зможуть обрати улюблену професію.

Діти повторюють шкільні правила поведінки, про які йшлося І на занятті.

Прощання

Діти утворюють стовпчик зі своїх кулачків (по одному кулачку) і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!»

Заняття 34. Творчі діти все мають уміти

Мета: вчити дітей слухати оповідання, відповідати на запитання за текстом; розвивати пам'ять, увагу, мислення, дрібну моторику руки .

Матеріали: Оповідання «Сонечко і Кульбабка»; фарби гуаш ; метелики та квіти різних кольорів; люстерко.

Вправа «Привітання»

У лісочку новий день
Всім говорим, добрий день
Добрий день, тобі й мені
Всім ми скажем на Землі.

Психолог.

По чарівній доріжці сміливо підем
І щось незвичайне в дорозі знайдем.

(Діти по доріжці приходять на галявину )

Психолог. Погляньте, якась торбинка? Давайте заглянемо? ( діти самі дістають ілюстрації до розповіді)

Вправа «Сонечко і Кульбабка»

 Мета: вчити дітей слухати оповідання, відповідати на запитання; закріпити знання про емоції; розвивати пам'ять, увагу, мислення; збагачувати словниковий запас.

«Сонечко і Кульбабка»

За  К. Ушинським

Жило – було Сонечко. Воно було добрим і привітним. Вдень по небу гуляло, а увечері йшло на спочинок у чарівний сад.

Одного разу Сонечко побачило на лузі кульбабку.  Вона була сумна і невесела.

Вони відразу подружилися.

З того часу Кульбабка прокидається, як тільки сонечко погладить її. А закриває свої оченята , коли воно іде спати. (Розповідь супроводжується ілюстраційним матеріалом).

Етюд для розслаблення м’язів «Сплячий котик»

Дитина виконує роль котика, який лягає на килим і засинає. У котика повільно піднімається і опускається животик. Етюд супроводжується музикою Р.Паулса .

Психолог. Діти, погляньте сидить метелик. Ходімо наступною стежиною до нього?

Вправа – розвага «Метелики»

Мета: емоційний розвиток дітей; розвиток уваги сприймання; закріпити знання дітей про кольори; розвиток загальної моторики. (вправа супроводжується  мелодією звуків природи).

Психолог. Діти, подивіться, ми потрапили на квітучу галявину. (на килимі розкладені квіти основних кольорів).

  Закрийте усі оченята. (психолог одягає на голову кожному з дітей метелика). А ось і метелики прилетіли. Відкривайте очі і підійдіть до дзеркала. Роздивіться якого кольору ваш метелик.

Психолог. Кожен метелик повинен знайти та сісти на ту квітку, у якої пелюстки такого самого кольору, як і  метелик.

Вправа «Справжня дружба»

Мета: розвиток дрібної моторики руки, тактильних відчуттів ; створення позитивної  атмосфери  у групі,вміння працювати колективно.

Психолог. Діти, сьогодні ми побували на казкових галявинах , багато побачили яскравих квітів, метеликів, тепле сонечко з кульбабкою. Зараз  за допомого наших долоньок , будемо творити картину. Починаємо. Звучить спокійна музика.  (розкладений великий ватман та  фарби гуаш різних  кольорів).

Вправа «Прощання»

Прощавай мій любий друже.
Посміхнись, обіймись.
Долоньками доторкнись.

Підсумкове заняття. Я вмію, я знаю!

Мета: підготувати дітей до школи; закріпити знання дітей про правильну поведінку учнів; розвивати увагу, пам'ять, мислення; виховувати повагу до інших та бажання вчитись, самоповагу.

Матеріали: пазли, аркуші паперу, олівці, фломастери.

Хід заняття

Вітання

Мета: створити емоційний комфорт; позбутися напруження.

Діти стають у коло. Кожна дитина повертається до свого сусіда, котрий стоїть праворуч, посміхається йому, вклоняється і каже: «Вітаю» , потім вітається із сусідом, який стоїть ліворуч.

Вітання «Веселі звірятка»

Мета: створити психоемоційний комфорт.

Дітям пропонується привітатись, як «веселі котики» — торкаючись плечима одне до одного та говорячи: «Мур-мур-мур», потім, як «веселі песики» — торкаючись ступнями та говорячи: «Гав-гав-гав», як «веселі ведмедики» — торкаючись спинами, тручись одне об одного (діти об'єднані у пари).

Гра «Що трапилось?»

Мета: учити з гумором сприймати невдачі.

Діти отримують серію картинок про веселі пригоди героїв, які потрібно розташувати у правильній послідовності та розповісти, що за пригода трапилась із героями картинок.

Гра «Що робить учитель?»

Мета: закріплювати знання про школу.

Одна дитина невербально зображує ті або інші дії вчителя (пише на дошці, читає книжку, пояснює), решта дітей відгадують, що було зображено.

Гра «Що робить учень?»

Мета: закріплювати знання про школу; розвивати невербальне

спілкування.

Дитина невербально зображує ті чи інші дії учня (пише в зошиті, читає підручник, відповідає вчителеві, підказує, грається на перерві), решта дітей відгадують ці дії.

Гра «Урок фізкультури»

Психолог — «учитель фізкультури», діти — «учні». «Учитель» дає команди виконати певні рухи та вправи, а «учні» повинні їх виконати.

Гра «Склади картинку»

Мета: розвивати логічне мислення та зорову пам'ять; виховувати повагу до інших.

Діти об'єднуються у пари. Кожна пара отримує розібрану на частинки картинку (пазли), яку вона швидко повинна скласти.

Малювання себе в школі

Мета: виховувати бажання вчитись, самоповагу.

Дітям пропонується намалювати себе в майбутньому, а саме — школярами. Після завершення роботи кожна дитина розповідає

про себе.

Психологу необхідно звернути увагу на ті малюнки, де діти зобразили себе маленькими, нечіткими, можливо такі діти потребують індивідуальної допомоги у підготовці до шкільного навчання, а особливо — у мотиваційній сфері.

Прощання

Діти утворюють стовпчик зі своїх кулачків (по одному кулачку) і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!»

Психолог дякує дітям за співпрацю, бажає їм бути гарними дітьми та чудовими учнями.

Додаток 1

ЗАНЯТТЯ БАТЬКІВСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

«СКОРО ДО ШКОЛИ!»

Мета: залучення уваги батьків до проблеми підготовки дітей до навчання у школі.

Завдання:

  • Ознайомити батьків із поняттям «психологічна готовність до школи»;

  • Навчити практичних навичок із формування у дитини готовності до навчання у школі, зокрема мотиваційної готовності;

  • Ознайомити з методами підтримки дитини найважливіші моменти її життя.

Матеріали: іграшка, кольорові прищепки (3 кольори), картки із завданнями, папір для записів, кулькові ручки, дошка, ватман, маркери, пам’ятки для батьків, бейджики.

Хід заняття

Привітання. Вступ (5 хв)

Як ми готуємо малюка до школи? Більшість обмежується тим, що намагається навчити дитину читати, писати і рахувати. П'ятирічне маля ще не може серйозно займатися, тож абсолютно неприпустимо, щоб подібні «уроки» супроводжувалися скандалами, криками і слізьми.

«Ти не підеш гуляти, доки...». Далі йде перелік того, що він має прочитати, написати і т. д. «Підготовлений» таким чином малюк спочатку дійсно добре встигає, але поступово «домашній запас» закінчується, вчитися стає все важче. Дитина не може бути уважною протягом усього уроку, погано «схоплює» те, що бачить і чує, не радіє із власних успіхів, у школу ходить без задоволення.

Може краще зовсім не готувати дитину до школи? Прийде час, там усього і навчиться?

Педагоги і психологи вважають, що обов'язково треба. Лише без примусу і покарань.

Сьогодні ми разом поміркуємо над цим питанням.

Вправа «Знайомство» (10 хв.)

Матеріали: іграшка, бейджики.

Батьки, передаючи по колу іграшку, наивають своє ім'я та ім'я дитини, пояснюючи, чому вони її так назвали (чіпляють бейджики).

Вправа «Правила групи» (10 хв.)

Після знайомства психолог разом із батьками обговорює правила роботи у групі (можна запропонувати свої, а батьки потім їх доповнять). Але обов'язковими є такі пункти:

• конфіденційність;

• повага до партнерів;

• кожен говорить по колу;

• правило «Стоп!».

Бажано записати правила на дошці, щоб вони під час заняття були перед очима.

Розігрів (5 хв.)

Батьки міняються місцями, сідаючи в алфавітному порядку за першою буквою імені.

Психолог. Сьогодні ми обговоримо дуже важливу тему майбутнє навчання наших дітей у школі.

Діагностика (15 хв)

Психолог. Пропоную визначити ступінь вашого неспокою з приводу шкільного навчання дитини:

• відчуваєте сильний неспокій — підніміть 2 руки вгору;

• злегка хвилюєтеся — підніміть 1 руку вгору;

• якщо переживаєте почуття радості, впевненості за свою дитину

— плескайте в долоні.

Учасникам потрібно обґрунтувати зроблений вибір. По черзі висловлюються всі батьки.

Розподіл на команди (10 хв)

Мета: розподіл на команди, об'єднання групи.

Матеріали: прищіпки 3 кольорів.

Учасникам чіпляється ззаду на одяг по 1 кольоровій прищіпці.

Завдання батькам: якого кольору у нього прищіпка, діляться на 3 групи. У командах мають бути учасники з прищіпками одного кольору.

Мозковий штурм «Яку дитину можна вва-жати готовою до навчання у школі?» (15 хв)

Психолог. Чи чули ви колись такі слово-сполучення: «Дитина (не) готова до школи»,

«Готовність до школи», «Шкільна зрілість». Що, на вашу думку, означають ці поняття? Яку дитину можна назвати готовою до навчання у школі?

Батьки працюють у командах. Через 5 хвилин кожна команда представляє свої відповіді на запитання, що записуються на ватмані. Потім пропонується прочитати записані «чинники успішної підготовки до школи», вибрати на свій розсуд 3 найважливіших пункти, пронумерувати їх за ступенем значущості, обгрунтувати вибір. Результат обговорюється.

Психолог. Спасибі за обговорення! Що ж уключають фахівці в поняття «Готовність ди-тини до навчання у школі»?

Теоретичний блок (15 хв)

Психологічна готовність до навчання у школі не полягає в умінні читати й писати. Дітям до школи читання і письмо у кращому разі не шкодять, цифри й літери сприймаються ними як чергова частинка навколишнього світу, і діти швидко втрачають до них інтерес. Надмірний обсяг інформації не розвиває взагалі нічого.

А для чого ж школа, як не для того, щоб навчити малюка читати, писати, рахувати? Що він робитиме у 1-му класі? Нудьгуватиме? Розважатиметься? Терпітиме?

Заняття в різних гуртках із підготовки дитини до школи, звісно, розширює кругозір і загальну обізнаність, але тільки «сильних», розвинутих, здібних дітей. «Слабким» таке навчання до школи найчастіше шкодить, оскільки створює додаткове навантаження на нервову систему, яку діти цього віку витримувати не можуть. Крім того, якщо в дитини до 7 років сформувати неправильні навички читання або письма, її потім неймовірно важко буде перевчити!

Головний пріоритет у питанні освіти дитини на етапі підготовки до школи, як і всього періоду дошкільного дитинства, має належати загальному розвитку дитини. Саме це забезпечує подальшу успішність навчання дитини у школі й означає, що педагоги дошкільних освітніх установ і батьки, діти яких ідуть у школу, повинні піклуватися насамперед про те, щоб у першокласників були сформовані загальні здібності та якості особистості, необхідні для здійснення принципово нової для них навчальної діяльності.

Серед головних складових поняття «готовність до школи» — розвиток допитливості й пізнавальної активності дитини, вміння самостійно думати і вирішувати прості розумові завдання.

Інтелектуальна підготовка до школи передбачає не так накопичення певних знань, умінь і навичок із окремих предметів, як формування сприйнятливості дітей до знань, розвиток у них особистого досвіду пізнання, проблемна-пошукової діяльності, елементарного експериментування. Головне в дошкільному навчанні — розвиток потенційної здатності дізнаватися нове, тому на етапі дошкільного дитинства знання, вміння і навички розгляда-ються не як самоціль, а як засіб розумового розвитку. їхній обсяг не повинен перевищувати вікових можливостей дітей і дублювати шкільні навчальні програми.

Найважливіші показники рівня підготовки дитини до школи:

а) добре розвинене мовлення;

б) сприйняття;

в) пам'ять;

г) уява;

д) наочно-образне мислення, вміння:

• елементарно міркувати;

• виокремлювати істотні ознаки предметів і явищ, доступні розумінню дитини;

• порівнювати предмети, знаходити відмінності і схожість;

• виокремлювати ціле і його частини;

• групувати предмети за певними ознаками;

• робити прості висновки й узагальнення тощо.

Крім перерахованого, для успішного навчання у 1-му класі необхідно, щоб у дитини були розвинені вольові якості особистості, щоб вона в доступних для її віку межах керувала своєю поведінкою, вміла спрямовувати власні зусилля на вирішення завдань, була організованою, розуміла і виконувала правила, які пред'являтимуться вчителем.

Важливо, щоб майбутній учень умів спілкуватися з оточуючими, був доброзичливим з іншими дітьми, дорослими, зокрема педагогами, вмів підкорятися вимогам однолітків і дорослого, розуміти, що не все залежить від нього.

Важливо також, щоб дитина вміла керувати своїм тілом, добре рухалася й орієнтувалася у просторі, щоб у неї була розвинена дрібна моторика рук, а також скоординовані рухи рук і очей.

Важливим компонентом готовності до школи є особистісна (мотиваційна) готовність, тобто готовність і бажання дитини прийняти нову соціальну позицію школяра, бажання вчитися, позитивно сприймати образ школи. На жаль, часто батьки не надають належної уваги цьому компоненту.

Змістовна складність зауваженої проблеми полягає в тому, що у багатьох дітей не складається об'єктивне уявлення про школу: воно або надто ідеалізується, неадекватно оптимістичне, або надто негативне: школа викликає побоювання (як щось чуже, тривожне, небезпечне).

Найчастіше негативне ставлення до школи формується, якщо:

1. Дитину в дошкільному дитинстві не привчили обмежувати свої бажання, долати труднощі, і в неї сформувалося своєрідне настановлення на «відмову від зусилля». Оскільки школа вимагає від дитини постійних зусиль, долання труднощів, у неї виникає активна протидія навчанню.

2. Дитину ще в дошкільному дитинстві залякували школою, що дуже небезпечно і шкідливо, особливо для боязких, невпевнених у собі дітей («Ти ж двох слів зв'язати не можеш, як ти у школу підеш?», «Ось підеш у школу, там тобі покажуть!»).

3. Дитині, навпаки, малювали шкільне життя (і майбутні його успіхи) у надто оптимістичних тонах. Зустріч із реальністю в цих випадках може викликати таке сильне розчарування, що у дитини виникає різко негативне ставлення до школи.

Мозковий штурм «Джерела інформації про школу» (15 хв)

Мета: допомога в усвідомленні батьками власного виховного впливу; профілактика деструктивних батьківських настановлень.

Батькам пропонується відповісти, з яких джерел дитина може отримати інформацію про школу:

• зі ЗМІ, фільмів, мультфільмів, літератури;

• від різних дорослих, інших дітей;

• від значущих дорослих, від їх ставлення до школи, віри в успіх своєї дитини (мама: «Навіть не знаю, як вона вчитиметься...»).

Батьки висловлюються по черзі, забажанням.

Розбір ситуації (15 хв)

Психолог зачитує батькам розповідь мами, син якої вже ходить у школу.

Можливо, ми самі винні: мало не з двох років постійно говорили, як він піде до школи і вчитиметься на одні п'ятірки. Тільки перед школою зрозуміли, що відмінником йому не стати. Ні, він недурний, він звичайний: добрий, рухливий, недуже посидючий, ну, як багато хлопців. У школу він пішов охоче, твердо вірячи, що отримуватиме лише п'ятірки. Перша ж двійка вибила його з колії настільки, що потім він ледве міркував на уроках, боявся йти у школу — раптом знову двійка? І, звичайно, вони повторилися.

До п'ятірок син уже не рвався, і було це не радісно для нього. Покарають за щось його і хлопців — усім нічого, «обтрусилися» й пішли, а він декілька днів сам не свій, напружений, за тиснутий. Пізніше ми з чоловіком зауважили, що він і зовсім втрачає віру в себе. Заговориш із ним про школу — блідне.

Батьки відповідають на запитання:

— Яку помилку допустили батьки хлопчика?

— Що робити батькам далі? Як поліпшити ситуацію?

Дайте їм рекомендації.

Вправа «Ми очікуємо» (робота у групах)

Кожна група батьків отримує картки, на яких написані фрази, що досить часто використовуються дорослими (15 хв).

КАРТКИ З ВИСЛОВАМИ БАТЬКІВ

Ось підеш у школу, там тобі...

Ти, напевно, будеш двієчником?!

Знаєш, як ми тебе любитимемо, якщо ти станеш Відмінником?.

Учися так, щоб мені за тебе червоніти не доводилося!

Ти обіцяєш мені у щколі не битися й не бігати, а поводитися тихо і спокійно?

Спробуй іще раз зробити помилки в роботі!

Пропонується передбачити, яким може бути ефект цих фраз для майбутнього першокласника, які відчуття й переживання дитини можуть стимулювати такі стереотипи виховання?

Вправа «Мікрофон» (10 хв)

Учасникам пропонується закінчити речення: «Щоб допомогти моїй дитині стати учнем, я...».

Зворотний зв'язок (10 хв)

Психолог. Дякую за активну участь і спів-працю! Сподіваюся, ця зустріч була корисною для всіх!

Батькам по черзі пропонується поділитися своїми відчуттями і думками з приводу заняття.

Заняття завершується словами: «Найкращий спосіб зробити дітей хорошими - це зробити їх щасливими» (Оскар Уайльд).

Усі отримують пам'ятки «Створення позитивного ставлення до школи у дошкільника.

Додаток 2

РОЛЬ БАТЬКІВ В АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ

Підтримка дитини в період адаптації до школи

Безумовно,найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров’я в період адаптації до школи є добре ставлення батьків до дітей, розуміння їх внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін «прикласти» до своєї дитини. Але, незважаючи на це, можна дати деякі рекомендації з полегшення процесу адаптації дітей до школи.

  • Повірте в унікальність та неповторність власної дитини, в те, що Ваша дитина – єдина в своєму роді, не схожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих.

  • Дозвольте дитині бути самою собою, зі своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є, спирайтесь на сильні сторони дитини.

  • Не соромтесь демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете любити її за будь - яких обставин.

  • Не бійтесь «залюбити» свою дитину, беріть її на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте, коли вона того бажає.

  • Як виховний вплив використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.

  • Намагайтесь, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було не багато). І дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь установлених заборон і дозволів.

  • Не поспішайте вдаватися до покарань. Намагайтеся впливати на дитину проханнями – це найбільш ефективний спосіб давати їй інструкції. У випадку непокори батькам необхідно переконатись, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише у цьому разі можливо використовувати прямі інструкції, накази, що достатньо ефективно. Якщо дитина звикла реагувати на ввічливі прохання батьків. І лише тоді,коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання. Немає потреби нагадувати, що покарання повинне відповідати вчинку, дитина має розуміти, за що її покарали. Батьки самі вибирають міру покарання. але важливо зазначити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками каральна міра.

Пам’ятайте:

  • Покарання – це моральний замах на здоров’я: фізичне і психічне.

  • Покарання не повинне бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.

  • Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

  • Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи – ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

  • Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

  • Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї – ваше засмучення.

  • Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри ви зможете передати їй необхідні навички, знання, уявлення про життєві правила та цінності, навчити краще розуміти один одного.

  • Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй не зрозумілі явища,ситуації, сутність заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитись висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Рекомендації для батьків.

Створити робочий настрій.

Як правило, першокласники чекають першого вересня з хвилюванням. Для семирічного малюка школа - щось нове і страшне одночасно. Батьки часто перетворюють школу в страшилку, або представляють школу отаким парком розваг. Завдання батьків - допомогти дітям скласти правильне уявлення про шкільне життя. Не варто залякувати дитину або обіцяти йому легкі перемоги. Поясніть, що навчання - це захоплююча, але відповідальна справа, заради якої йому доведеться змінитися.

Маленький першокласник поєднує в собі і школяра і дошкільника. Дитині необхідно зрозуміти в яких ситуаціях він повинен бути школярем (н-р на уроці, під час виконання домашнього завдання і т.д.), а коли він має право вести себе як дошкільник. Подібні вимоги є реальними і абсолютно здійсненними для дитини. Від нас же вимагається пред'явити йому розумні обмеження.

Не перевантажуйте додатковими заняттями.

Стан першокласника в перші дні навчання порівнянно лише з станом космонавта в умовах експериментальних перевантажень. Перші півтора місяці - період гострої адаптації. Не варто посилювати ситуацію і одночасно зі шкільними починати заняття додаткові.

Складіть правильний режим дня.

Школярі повинні гуляти 3,5 години в день. Брак свіжого повітря, розумова перевтома і хронічне недосипання - основні причини неврозів. Уникнути цього допоможе правильно складений режим дня, в якому повинно знайтися час не тільки для занять, але і для ігор, і для прогулянок, і для хобі. Готувати домашнє завдання потрібно обов'язково через 1,5-2 години після повернення зі школи.

Бажано обмежити перегляд телевізора і час, проведений за комп'ютером (не більше 1,5 години вдень).

Дуже важливо обмежити час приготування уроків (1:00). Можливо завдання виконано не ідеально, але що важливіше: здоров'я дитини чи бездоганно написана рядок.

Дайте порухатись дитині у другій половині дня.

У школі рухова активність обмежена.

Контролюйте але не опікайте дитину.

Виконуючи з ним щодня домашні завдання, ви переконуєте його в тому, що він не впорається з цією справою самостійно. Через пару місяців ваш першокласник перестане навіть братися за уроки у вашу відсутність. Зрозуміло ви повинні допомагати, у разі потреби, але дитина повинна розуміти: уроки це його робота і за її результати відповідає він.

Важливо заохочувати дитину.

Але хвалити першокласника - це не просто називати його молодцем і розумницею. Тут є кілька нюансів:

1. Заохочення має бути конкретним: ми хвалимо дитину не самого по собі, а якусь рису його поведінки, результат його діяльності.

2. Буває так, що іноді дуже важко знайти, за що похвалити дитину. У цьому випадку потрібно неодмінно знайти щось таке, що у нього все-таки виходить добре.

3. Якщо ми кажучи про школу, перш за все, розпитуємо про оцінки і бурхливо реагуємо як на хороші, так на погані оцінки, для дитини оцінка стає основною частиною його шкільного життя. Для багатьох оцінка - це оцінка не його роботи, а його самого. Якщо я отримую хороші оцінки, значить, я хороший і навпаки.

Навіть якщо у першокласника не все виходить, ні в якому разі не можна показувати своє невдоволення чи розчарування. Він повинен бачити, батьки ставляться до його труднощів як до тимчасового і цілком подоланному явищу. Відчитуючи малюка, ви не тільки занижуєте його самооцінку, але і програмуєте його на подальші невдачі.

Список використаної літератури

  1. Безцінний порадник для батьків майбутніх школярів. С. Харитонова та ін. - К.:Шк.світ, 2009.

  2. Співпраця батьків та вчителя початкової школи / упоряд.Козіцька М.П. – Х. : Вид.група «Основа», 2009 - (Б-ка ж. «Початкове навчання та виховання»; вип. 5).

  3. Визначення готовності шестирічних дітей до навчання в школі.

ж. Початкова освіта, №11, 2010.

  1. // «Психолог дошкілля» № 7 2011 р. Ст. 32 Ковальчук Л. «Пограємось у школу» Програма розвивальних занять для дітей старшого дошкільного віку.

  2. // «Психологічна газета» № 8 2010 р. Ст. 11 Лахтадир О.М. «Робота психолога ДНЗ з дітьми раннього та молодшого дошкільного віку».

  3. // «Психолог дошкілля» № 5 2011 р. Ст. 11 Окерешко О. «Гра у житті малюка»

  4. // «Психолог дошкілля» № 5 2011 р. Ст.32 Ковальська О. «Розвиток уваги дітей старшого дошкільного віку» Програма корекційно-розвивальних занять.

  5. // «Психолог дошкілля» № 4 2011 р. Ст.28 Лейник Н. «Стимулювання розвитку пізнавальної активності дітей»

  6. // «Психолог дошкілля» № 1 2011 р. Ст. 11 Сирота Л., Галич Н. «Розвиток дрібної та загальної моторики у дітей ясельного віку».

  7. // «Психолог дошкілля» № 1 2011 р. Ст.42 Г. Опанасюк, Ю. Віннічук «Хто «Я»?» Корекційно-розвивальна програма з використанням методів арт-терапії.

  8. // «Психолог дошкілля» №10 2010 р. Ст.3 Собчишина С. «Адаптація дитини до дитячого садка» Ділова гра.

  9. Стерж Л. Сходинки адаптації дітей раннього віку.

  10. Проценко О. Профілактика соціальної дезадаптації дошкільнят.

  11. Пов’якель Н.І., Скляренко О.М. Психологія дитячих страхів.

  12. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія .

Інтернет ресурси:

За матеріалами сайту http://teacher.at.ua/publ/zanjattja_dlja_batkiv_pershoklasnikiv_vimogi_sim_ji_ta_shkoli_dilova_gra_dlja_batkiv_pershoklasnikiv/22-1-0-8190

Опис документу:
Посібник містить програму гуртка «Сходинки до свого «Я» та розробки занять, які спрямовані на формування та розвиток соціальної адаптації дітей у колективі ровесників, пізнавальних здібностей, мовлення, набуття комунікативних навичок та вмінь. Запропоновані розвивальні заняття допоможуть 5 – 6-річним дітям, які готуються до школи

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Емоційна ефективність учителя: теорія і практика»
Швень Ярослава Леонідівна
36 годин
590 грн
590 грн