і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Проголошення Української Народної Республіки. Війна радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Заняття 2: Проголошення Української Народної Республіки. Війна радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР.

План

  1. Основні ідеї ІІІ Універсалу ЦР. Проголошення УНР.

  2. Події в Криму 1917 року.

  3. Причини і початок війни радянської Росії з УНР.

  4. Основні ідеї ІУ Універсалу ЦР. Проголошення незалежності УНР.

  5. Брест-Литовський мирний договір та його наслідки для України.

  6. Прорахунки та успіхи Центральної Ради

1. В розпалі критичних подій більшовики в ніч з 25 на 26 жовтня (з 7 на 8

листопада) 1917 р. повалили ТУ і на ІІ Всеросійському зїзді Рад утворили новий уряд – РНК на чолі з Леніним (Ульяновим). Державний переворот (революція).

Ця подія суттєво вплинула на хід української революції.

В Києві були створені надзвичайний орган охорони революції, який підпорядкувався ЦР.

В оцінці жовтневого перевороту в Петрограді українські революційні сили розійшлися на три табори:

1 – прибічники поваленого ТУ( всі загальноросійські партії, крім більшовиків), які спирались на війська Київського ВО;

2 – більшовики – спиралися на Ради;

3 – ЦР та її прихильники – спирались на віддані ім. сили.

Ці сили протистояли одна одній.

ЦР засудила переворот в Петрограді (антидемократичний).

Більшовики намагалися захопити владу в Києві силою, створивши ревкоми.

ТУ стягували до Києва війська з фронту.

Сторони готувалися і почали збройну боротьбу. Бої точилися головним чином на Печерську, в районі заводу «Арсенал». Після 3-х денних боїв з Києва було виведено війська, вірні ТУ.

У Києві створилось своєрідне двовладдя: місто контролювали ЗС ЦР і більшовики, кожна намагалась взяти ініціативу.

Більшовики намагались усунути ЦР шляхом скликання Всеукраїнських Рад та обрання керівного органу під назвою «ЦР», тобто вони хотіли використати створені ЦР форми державності, вливши в них свій зміст.

Ситуація стала досить небезпечною, в звязку з чим 20 листопада 1917 р. ЦР видала ІІІ Універсал.

Зміст ІІІ Універсалу:

  1. Проголошувалось створення УНР як республіки у складі федеративної Росії.

  2. Висловлювалось побажання, щоб вся Російська Республіка стала федерацією вільних і рівноправних народів.

  3. Визначалось, що до скликання Українських Установчих зборів влада належить ЦР і Генеральному секретаріату.

  4. УНР створювалась з 9-и губерній, в т.ч. Донбасу, Харківщини, Херсонщини, Таврії (без Криму).

  5. Скасовувалось поміщицьке землеволодіння.

  6. Встановлювався державний контроль над промисловістю і торгівлею

  7. Гарантувалось негайне проведення переговорів з метою виведення України зі стану Першої світової війни.

  8. Проголошувалась необхідність судової реформи.

  9. Запроваджувався 8-и годинний робочий день.

  10. Проголошувався демократичний характер УНР (свобода слова, друку, віросповідування, союзів, мітингів, національні права всіх націй).

За висловлюванням Винниченка, ІІІ Універсал не мав такого схвалення, як І-ий, бо в І-му – національна ідея, а в ІІІ-му – соціально-економічні заходи, до яких по різному поставились представники різних кіл. Не було самостійності України, бо ЦР не була готова.

2. Одразу після скинення царизму кримськотатарська молода генерація спробувала приєднатися до рад – найпопулярніших тоді на місцях самочинних органів революційного самоврядування. Але як Сімферопольська, так й інші ради на півострові відмовили їм, сказавши: «Національним організаціям ми представництва не надаємо». Тільки на загальних засадах, від імені фабрик, заводів та військових частин.

Тому в квітні у Сімферополі був скликаний З’їзд мусульман Криму, який обрав Мусульманський виконавчий комітет. Його очолив щойно призначений цим же з’їздом на посаду муфтія 32-річний богослов, юрист і публіцист Нуман Челебіджихан. Автор кримськотатарського національного гімну під назвою «Я присягнувся». Він був обраний на свою посаду заочно (йшла війна, і він перебував у складі діючої армії).

Молода світська інтелігенція сконцентрувала у своїх руках головні громадсько-політичні та релігійні важелі впливу на співвітчизників, фактично усунувши зі суспільної арени традиційну кримськотатарську знать, яка до цього була слухняним знаряддям імперської влади.

Російський Тимчасовий уряд був вимушений визнати Мусвиконком як орган національно-культурної автономії кримських татар. У сферу впливу Мусвиконкому за кілька місяців переходять всі кримськотатарські справи – політична діяльність, культура, релігійні справи, економіка, податки. Виконком мав у всіх повітових містах підпорядковані собі місцеві мусульманські комітети, а в селах – уповноважених і сільські комітети. Фактично впродовж кількох місяців була вибудувана вертикаль влади.

На першому етапі революції кримськотатарські політики вимагали лише національно-культурної автономії у складі демократичної Росії. Однак вже у липні 1917 року була створена перша кримськотатарська політична партія «Міллі Фірка» («Національна партія»). У ній незабаром оформилися дві течії: прихильники автономії Криму (переважно прихильники соціалістичної ідеології) та прибічники відновлення незалежної кримськотатарської держави, яка свого часу існувала на півострові упродовж трьох з половиною століть. Програма партії передбачала скликання парламенту і проголошення у Криму народної республіки.

Так само, як Центральна Рада домагалася українізації військ, в яких переважали українці, Мусвиконком став підпорядкувати собі частини, в яких служили переважно кримські татари. Він сформував у Сімферополі кримськотатарський батальйон і домігся повернення з фронту до Криму кількох татарських військових частин. За ці дії Нуман Челебіджихан улітку 1917 року був заарештований Тимчасовим урядом, проте на його підтримку виступили не тільки татари, а й українці та інші національні групи півострова, тож за кілька днів голову Мусвиконкому звільнили, тільки посиливши його популярність.

15 жовтня з’їзд представників кримськотатарських організацій ухвалив скликання Курултаю, тобто кримськотатарського парламенту. Він мав стати вищим національним органом влади і, відповідно, вирішити питання автономії Криму. Михайло Грушевський від імені Центральної Ради висловив повну підтримку прагненням кримських татар до державної автономії й обіцяв сприяння українців.

Вибори до Курултаю відбулися 17 листопада 1917 року у п’яти виборчих округах Криму. Згідно з законом про вибори, ухваленим Мусвиконкомом, право голосу мали чоловіки та жінки, яким на день виборів виповнилося 20 років. Було обрано 76 депутатів, з них четверо жінок. Це перший з-поміж ісламських народів приклад реалізації виборчих прав жінок; донині цих прав жінки не мають у низці мусульманських держав. І взагалі – у США жінки одержали повні виборчі права лише у 1920 році. 

Напередодні скликання Курултаю Мусвиконком виступив із відозвою «Про владу в Криму», в якій заявив, що перебирає ініціативу створення автономії без гегемонії якоїсь народності над іншою і під гаслом «Крим для кримчан». Засідання Курултаю розпочалися 8 грудня о 14-й годині у Залі суду Ханського палацу в Бахчисараї. Головою Курултаю був обраний один із лідерів партії «Міллі Фірка», письменник Асан Сабрі Айвазов. А 13 грудня Курултай проголосив Кримську Народну Республіку. Це була перша у світі тюркська республіка. Для прикладу: Турецька Республіка була проголошена шістьма роками пізніше.

Працювали депутати швидко і злагоджено: 14 грудня Курултай затвердив символіку Кримської Народної Республіки та ухвалив «Кримськотатарські основні закони» – власне, першу Конституцію Криму. Вона передбачала реалізацію кримськотатарським народом права кожного народу на національне самовизначення і самоврядування шляхом створення парламенту, обраного на вільних, прямих, рівних виборах таємним голосуванням. Конституція також скасувала звання та стани і проголосила рівність усіх громадян незалежно від їхньої національності або віри та рівноправність жінок і чоловіків. 18 грудня Курултай сформував національний уряд – Директорію – у складі п’яти директорів (міністрів) на чолі з Нуманом Челебіджиханом, який також очолив управління юстиції. Директорію одразу визнала Центральна Рада, натомість Директорія засудила агресію радянської Росії проти УНР.

Ще до початку роботи Курултаю були відкриті культурні та освітні заклади, серед яких – Національний татарський музей у Ханському палаці в Бахчисараї, Педагогічний інститут імені Ісмаїла Гаспринського та Національний художній технікум (обидва у Бахчисараї). А у Сімферополі – жіночий учительський інститут. Починалася серйозна просвітницька робота, яку перервали дії більшовиків. 

Петроградський раднарком не визнав ані Кримської Народної Республіки, ані її Директорії. За його вказівкою кримські більшовики у ніч на 16 грудня захопили Севастополь й створили там військово-революційний комітет, під орудою якого червоні загони почали наступ на інші міста Криму.

Для оборони півострова від більшовиків Директорія та Рада народних представників, що об’єднала всі національні громади Криму, 19 грудня створили у Сімферополі об’єднаний Кримський штаб. У його розпорядженні були два кінні та один піхотний кримськотатарські полки, а також українські та російські загони загальною кількістю близько тисячі осіб. Упродовж січня вони билися проти загонів більшовиків та анархістів, які були краще озброєними і набагато переважали їх чисельно, тому більшовики 14 січня 1918 р. захопили владу в Сімферополі.

Нуман Челебіджихан намагався домовитися з більшовиками про припинення бойових дій. Під час перемовин у Сімферополі більшовики заарештували його і літаком перевезли у Севастополь. 23 лютого 1918 р. Челебіджихан був розстріляний у міській в'язниці матросами-більшовиками, а його тіло викинуте в Чорне море.

Наприкінці січня 1918 року більшовики захопили увесь Крим, оголосили про розпуск Курултаю і Ради народних представників та влаштували на півострові масовий терор, який супроводжувався погромами татарських селищ. У Ялті, Феодосії, Євпаторії, де тоді жили багато кримських татар, розгорнулося справжнє полювання на місцеву інтелігенцію.

3. ІІІ Універсал було обговорено на засіданні РНК в Петрограді. 4(17) грудня РНК надіслала маніфест з ультимативними вимогами до ЦР за яким РНК не визнавала влади ЦР, вимагала припинити роззброєння червоногвардійців, не пропускати через Україну на Дон війська на допомогу генералові Калугіну, який очолив боротьбу з РНК. Крім того РНК проголосила ЦР контрреволюційною, а Генеральний секретаріат – урядом зрадників соціалізму. Наказав визнати ЦР радянську владу в Україні.

Як бачимо між більшовиками і ЦР назрів конфлікт.

Більшовиків в Україні спіткали дві невдачі.

Перша – у грудні 1917 р. були скликані Всеукраїнські Установчі збори, на яких українські партії отримали 70 % голосів, а більшовики – 10%.

Друга – 17 грудня у Києві було скликано Всеукраїнський зїзд Рад, де більшість делегатів становили селяни: з 2 тис. делегатів було лише 150 більшовиків. Керівництво зїзду переобрали есери, обравши головою Грушевського.

Тоді більшовики покинули Київ і переїхали до Харкова де провели І-ий Всеукраїнський зїзд Рад. На цьому зїзді більшовики проголосили Україну республікою Рад і створили свій уряд – Народний секретаріат (25 грудня 1917р.). Таким чином, в Україні виникли дві державності – УНР і радянська Україна з двома урядами і двома столицями.

Активну допомогу українським більшовикам надав уряд радянської Росії, який, через відмову ЦР виконати маніфест оголосив ЦР війну. В Гомелі, Брянську, Бєлгороді були сформовані загони червоногвардійців для удару в Україну.

21 грудня більшовицькі сили, раптовим ударом з Бєлгорода, захопили Харків, який став головним більшовицьким центром в Україні. Тут сформувався штаб групи військ по боротьбі з контрреволюцією, начальником якого Ленін призначив генерала Муравйова.

Війська ЦР були в декілька раз менші за чисельністю ніж більшовицькі сили і до кінця грудня більшовики контролюють більшою частиною сх. і пд. українських земель.

Т.ч. більшовики нав’язали Україні громадянську війну – національну трагедію.

На початку 1918 р. більшовики вирішили захопити Київ. Три величезні армії з Гомеля, Курська і Харкова одночасно рушили на Київ. Під Бахмачем вони обєдналися під командуванням Муравйова. Сил, для того щоб протистояти такій силі, в ЦР не було. Їм назустріч вийшов нашвидкуруч зібраний загін під командуванням сотника Омельченка, який складався з приблизно 300 студентів, гімназистів-старшокурсників і військових курсантів. Під ст. Крути вони прийняли нерівний бій, поклявшись перед цим, що не відступлять. Юнаки зуміли на декілька днів затримати наступ. Сталося це 16 січня 1918 р. Згодом, 17 березня 1918 р коли більшовики залишили Київ, тіла 27 юнаків, які загинули під Крутами. були перевезені до Києва і перепоховані на Аскольдові горі.

Крути ввійшли в історію України як символ національної честі.

Перемозі більшовикам над силами ЦР сприяло тоді і повстання робітників Києва, яке почалося 16 січня 1918 р. на заводі «Арсенал» і було організоване й кероване більшовиками. Лише 22 січня військам ЦР вдалося зламати опір близько тисячі робітників.

Після запеклих боїв, 30 січня 1918 р. ЦР виїхала з Києва спочатку в Житомир, а згодом – на Тернопільщину. Виїхавши з Києва, ЦР продовжувала вважати себе законною владою в Україні. Напередодні вирішальних боїв за Київ видала ІУ Універсал.

  1. 22 січня 1918 р. – ІУ Універсал ЦР.

Зміст ІУ Універсалу ЦР:

  1. УНР проголошувалась суверенною, незалежною державою.

  2. Жорстокій критиці було піддано політику більшовиків, що вела до громадянської війни.

  3. Органами влади в Україні є ЦР і Рада Міністрів.

  4. ЦР вестиме боротьбу з прибічниками більшовиків в Україні.

  5. Буде проведено земельну роботу в інтересах селян, відновлено промисловість, буде надано допомогу безробітним і постраждалим від війни.

  6. Держава встановлювала контроль над торгівлею, банківською справою.

  7. ЦР і Рада Міністрів зобов’язувались виконувати ІІІ Універсал.

  1. Переїхавши спочатку до Житомира, а згодом до Сарн ЦР продовжувала свою діяльність.

З грудня 1917 р. в Брест-Литовську відбувалися переговори між радянською Росією і Четверним союзом. В переговорах взяла участь і делегація ЦР, яка наполягала на праві встановлювати самостійні міжнародні відносини. Раднарком наполягав на тому, щоб договір підписав тільки уряд Росії і створений радянський уряд України – Народний секретаріат. Четверний союз не прийняв цієї вимоги. Договір було підписано окремо з делегацією Росії і делегацією ЦР УНР. УНР підписала договір 27 січня 1918 р. Росія – 3 березня 1918 р. В договорі поставлені дуже тяжкі умови для Росії. Колишні союзники по Антанті його не підтримували. Він носив сепаратний характер.

Зміст Брест-Литовського мирного договору:

Україна припиняла участь у Першій світовій війні;

Росія виводила свої війська з України, визнавала незалежність УНР і владу ЦР;

Австро-Угорщина і Німеччина обіцяли повернути Україні Холмщину і Підляшшя, виділити західноукраїнські землі в коронний край (автономія у складі Австро-Угорщини);

Україна зобовязувалась зробити значні поставки продовольства і промислової сировини в Німеччину.

18 лютого 1918 р. німецько-австрійські війська перейшли в наступ по всьому фронту від Балтійського моря до Карпат (450 тис). 1 березня Київ було окуповано німцями, 7 березня в київ повернулась ЦР.

Тим часом в квітні1918 року більшовицька влада в Криму впала під ударами Запорізького корпусу армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана, до якого приєдналися кримськотатарські повстанці. Корпус Болбочана 22 квітня 1918 року, в ході Кримської операції, форсував Сиваш і звільнив від більшовиків Джанкой, першу вузлову станцію в Криму. Завдяки цьому українська армія отримала можливість для розгортання подальшого наступу й раніше за німців дісталася Сімферополя. Перемога була досягнута з мінімальними втратами.

На певний час тоді була відновлена діяльність Курултаю та Директорії.

Однак незабаром між ЦР і німецько-австрійською адміністрацією виник конфлікт. Які причини?

1.ЦР наполягала на проведенні виборів в Установчі збори, німецьке й австрійське командування цьому заважало.

2.ЦР продовжувала обіцяти народу здійснення реформ ІІІ Універсалу, окупаційна влада, спираючись на поміщиків, буржуазію цьому перешкоджала – всупереч волі ЦР повертала поміщикам землю, збільшувався робочий день на підприємствах, погіршувались умови праці.

Через політичний конфлікт між керівництвом УНР і союзниками Німецької Імперії, війська УНР були змушені полишити Крим, не дійшовши до Севастополя, як це було передбачено планом.

Отже, Кримська Народна Республіка проіснувала кілька тижнів, однак кримськотатарська нація стала суб’єктом історії.

Німеччину і Австро-Угорщину не задовольняла політика УЦР, вони постаралися знайти таку українську політичну силу, яка б змогла замінити УЦР. І така сила, невдоволена політикою УЦР, знайшлася.

На своєму засіданні 29 квітня 1918 р. ЦР обрала М.Грушевського президентом УНР і прийняла конституцію УНР. Однак в ніч з 29 на 30 квітня 1918 р. українська опозиція за сприяння окупантів здійснила державний переворот.

ЦР була відсторонена від влади. Боєздатні частини УНР були роззброєні. УНР була ліквідована. Проголошувалось створення УД на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським.

  1. Прорахунки та успіхи Центральної Ради

Прорахунки

Рада свідомо ухилялась від вирішення гострих соціально-економічних питань. Не зуміла налагодити ефективного керівництва в Україні, забезпечити міста продовольством, домогтися порядку й законності. УЦР не змогла організувати українську армію.

Успіхи

Домоглася визнання прав українського народу на власну державу, культуру, мову. Її незалежність дипломатично визнали європейські країни. Центральна Рада зуміла перемогти більшовиків України. Була прийнята Конституція Української Народної Республіки.

Основні недоліки економічної політики ЦР

7

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Google-сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
390 грн
195 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти