ПРОЕКТУВАННЯ ХРАРО ОРІЄНТОВАНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Опис документу:
Актуальність дослідження допомагає чітко виокремити що, нині освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, а також економічного зміцнення держави, її авторитету і конкурентоспроможності на світовій арені, безсумнівно, інформатизація освітньої галузі, її унормування відповідно з міжнародними стандартами і вимогами сучасності є завданням першочергового значення.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Управління освіти

адміністрації Київського району Харківської міської ради

Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 134

Харківської міської ради Харківської області

Відділення: комп’ютерних наук

Секція: комп’ютерні системи та мережі

ПРОЕКТУВАННЯ ХРАРО ОРІЄНТОВАНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Харків – 2018

ТЕЗИ

Тема «Проектування хмаро орієнтованого інформаційного середовища для учнів закладів середньої освіти»

Роботу виконала Панчук Анастасія Анатоліївна; Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №134 Харківської міської ради Харківської області; 9-А клас; м. Харків, Київський район; Харківське територіальне відділення МАН України; секція комп’ютерні системи та мережі; науковий керівник Айвазян Маріам Робертівна, вчитель інформатики Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №134 Харківської міської ради Харківської області.

У світі інформаційних технологій, маючи вільний доступ до ПК і мережі Інтернет, кожна особистість має бути комп’ютерно-грамотною, прагнути до самоосвіти і самовдосконалення, продуктивно опрацьовувати корисну інформацію і використовувати здобуті знання для розв’язання конкретних проблем.

Актуальність дослідження допомагає чітко виокремити що, нині освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, а також економічного зміцнення держави, її авторитету і конкурентоспроможності на світовій арені, безсумнівно, інформатизація освітньої галузі, її унормування відповідно з міжнародними стандартами і вимогами сучасності є завданням першочергового значення.

Мета дослідження  теоретично обґрунтувати й спроектувати хмаро орієнтоване інформаційне середовище учнів ЗСО та розробити методичну систему його проектування на рівнях керівника, адміністратора навчального середовища.

Предмет дослідження  умови інформатизації середовища для учнів в закладах освіти.

Об'єкт дослідження  інформаційне середовище для учнів в закладах освіти.

Наукова новизна полягає у тому, що:

  • новітні інформаційні технології дають можливість учням отримувати завдання дистанційно.

Методи дослідженняподіляються на теоретичні, емпіричні та статистичні

теоретичні: аналіз літератури з досліджуваної проблеми для визначення сутності, особливостей, порівняння й зіставлення різних поглядів на обрану проблему;

емпіричні: спостереження, анкетування, бесіди, методи експертних оцінок, для виявлення результативності експериментальної роботи;

статистичні: методи математичної статистики, що дали можливість кількісно та якісно проаналізувати результати дослідження.

Експериментальна значимість дослідження полягає в тому, що у ході дослідної роботи розроблено та апробовано інформаційне середовище в закладах освіти, яка може бути застосована на учнях школи.

Нині освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, а також економічного зміцнення держави, її авторитету і конкурентоспроможності на світовій арені, безсумнівно, інформатизація освітньої галузі, її унормування відповідно з міжнародними стандартами і вимогами сучасності є завданням першочергового значення.

XXI ст. − це століття інформації та наукових знань, тому система освіти повинна вирішувати принципово нову глобальну проблему, пов'язану з підготуванням мільйонів людей до життя і діяльності в абсолютно нових для них умовах інформаційно-мобільного світу.

Науково-технічний прогрес і сучасні методи і засоби навчання встановлюють перед організаторами навчального процесу нові завдання – вдосконалення й оновлення змісту навчальних програм предметів із метою покращення якості навчання і підготовки всебічно розвинених учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Одним із способів розв’язання цього завдання може стати використання новітніх інформаційних технологій, які значно підвищують ефективність роботи основних учасників процесу навчання – педагогі та учнів.

На допомогу організаторам навчального процесу приходять засоби новітніх інформаційних технологій, що забезпечують створення персональних блогів, використання систем підтримування дистанційного навчання (LMS) та інтеграції їх у хмаро орієнтовані середовища для забезпечення вседоступності і навчальної мобільності. Тенденцією розвитку сучасного освітнього середовища є поступовий перехід до використання хмаро орієнтованих платформ постачання сервісів і програмного забезпечення, віртуалізація сервісів, а також використання їх як послуги. Все це призводить до принципової зміни підходів до проектування і організації середовища, об’єднання процесів у його структурі на базі єдиної платформи, що виводить на перший план проблему моделювання і інтеграції сервісів.

Таким чином, поява високотехнологічних платформ навчання на основі хмарних обчислень, використання сервісів адаптивних інформаційно-комунікаційних мереж, засобів віртуального і мобільного навчання є певним кроком на шляху вирішення проблем доступності і якості навчання. В умовах хмаро орієнтованого інформаційного середовища розширюються межі доступу до якісних електронних ресурсів, що володіють такими інноваційними характеристиками, як адаптивність, мобільність, повномасштабна інтерактивність, вільний мережний доступ, уніфікована інфраструктура, забезпечення універсального підходу до роботи. Тому реалізація принципів якості і доступності освіти стають основними засадами формування і розвитку хмаро орієнтованого інформаційного середовища на сьогоднішньому етапі розвитку суспільства необхідно створювати новітнє навчальне середовище, в якому відбувається формування вмінь і навичок XXI століття

Людина значну частину часу проводить в мережі Інтернет і щоб цей час він проводив з користю, можна навчатися з використанням хмарних сервісів.

Такі тенденції стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, а саме хмарних сервісів, стають провідними у вирішенні низки проблем.

Тому запровадження хмаро орієнтованих інформаційного середовища для учнів дадуть можливість учням засвоювати матеріал який був пропущений, надавати спільний доступ до матеріалів, що вимагають додаткового обговорення, спілкуватись у захищеній мережі тощо.

Ці сервіси забезпечать класному керівнику та учням умови повсюдної комунікації, співпраці та кооперації протягом усього періоду навчання.

Отже основою дослідження хмаро орієнтованого інформаційного середовища стала низка наукових результатів, що відображають впровадження ІКТ у закладах.

Проблеми розвитку інформатизації освіти розкрито в роботах В. Ю. Бикова, А. М. Гуржія, М. І. Жалдака, Т. І. Коваль, В. М. Кухаренка, М. П. Лещенко, Н. В. Морзе, В. В. Олійника, Л. Ф. Панченко, Є. С. Полат, С. А. Ракова, І. В. Роберт, С. О. Семерікова, О. М. Спіріна, Ю. В. Триуса та ін.

Питання використання хмарних сервісів розкривають Т. Л. Архіпова, В. Ю. Биков, Ю. В. Грицук, Т. В. Зайцева, М. Ю. Кадемія, В. М. Кобися, А. Ю. Кожемякін, Ю. П. Москалева, З. С. Сейдаметова, О. О. Смагіна, С. О. Семеріков, А. М. Стрюк, Н. Скейтлер, В. А. Темненко, В. К. Толстих, G. Reese.

У низці наукових робіт відображено основні підходи до процесу проектування освітнього середовища навчальних закладів різного рівня у методологічному та загальнонауковому плані (М. О. Алєксєєв, В. П. Беспалько, В. Ю. Биков, В. П. Гаспарський, Б. С. Гершунський, О. Г. Глазунова, Л. Е. Гризун, А. М. Гуржій, Н. П. Дементієвська, Дж. Джонс, Д. Діксон, М. І. Жалдак, В. І. Загвязинський, О. С. Заір-Бек, Г. Л. Ільїн, В. В. Краєвський, В. О. Левін, Ю. І. Машбиць, В. М. Монахов, Н. В. Морзе, Г. Є. Муравйова, Г. О. Проценко, Г. М. Романова, О. М. Спірін, О. Г. Раппопорт, В. О. Сластьонін та ін.).

Питання використання новітніх технологій навчання, зокрема веб-квестів, «перевернутого» навчання, досліджують О. І. Багузіна, Т. Ю. Басалгіна, Т. М. Бондаренко, О. В. Волкова, О. Л. Гапеєва, М. Ю. Кадемія, І. О. Каруна, М. Курвітс, Є. С. Полат, О. Г. Ремізова, І. М. Сокол, В. В. Шмідт, О. Г. Шевцова, Г. Л. Шаматонова, Б. Додж, C. Baker, J. Bergmann, D. Berrett, M. Gorman, G. Green, T. Driscoll, S.P. Moroney,A. Lamb, L. Lynn, T. March.

Об'єкт дослідження: інформаційне середовище для учнів школи в закладах освіти.

Предмет дослідження: умови інформатизації середовища для учнів в закладах освіти.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й спроектувати хмаро орієнтоване інформаційне середовище для учнів та розробити методичну систему його проектування на рівнях керівника, адміністратора навчального середовища, учнів.

Гіпотеза дослідження: у своєму дослідженні ми виходимо з припущення про те, що пізнавальна активність учнів буде підвищуватися за умов упровадження активних методів, нетрадиційних форм, використання творчих завдань і систематичної самостійної роботи.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати наукову, методичну, навчальну літературу, джерела мережі Інтернет з метою узагальнення науково-теоретичних та практичних основ проектування й розвитку хмаро орієнтованого інформаційного середовища у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях, уточнити понятійно-термінологічний апарат.

2. Визначити основні підходи та методи дослідження проблеми проектування ХОІС, обґрунтувати етапи й дидактичні особливості його проектування з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей суб’єктів середовища.

3. Розробити методичну систему проектування хмаро орієнтованого інформаційного середовища на рівнях керівника, адміністратора навчального середовища, учня.

Практичне значення дослідження: У ході дослідної роботи розроблено та апробовано інформаційне середовище в закладах освіти, яка може бути застосована на учнях.

Методи дослідження:

теоретичні: аналіз літератури з досліджуваної проблеми для визначення сутності, особливостей, порівняння й зіставлення різних поглядів на обрану проблему;

емпіричні: спостереження, анкетування, бесіди, методи експертних оцінок, для виявлення результативності експериментальної роботи;

статистичні: методи математичної статистики, що дали можливість кількісно та якісно проаналізувати результати дослідження.

Наукова новизна полягає у тому, що:

  • новітні інформаційні технології дають можливість учням отримувати завдання дистанційно.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи проектування хмаро орієнтованого інформаційного середовища

    1. Хмаро-орієнтованого середовища як об’єкт дослідження

Стрімке удосконалення нових технологічних засобів, програмних продуктів, мережного апаратно-програмного забезпечення зумовлює процеси трансформацій у суспільстві, які зачіпають як базові парадигми освіти, форми і зміст, технології підтримування електронного навчання, так і взаємодію науки, техніки та виробництва [7]. Тенденції розвитку інформаційного середовища пов’язані зі збільшенням рівня взаємозалежності та швидкості перебігу різноманітних суспільних процесів і різким зростанням обсягів доступних знань і відомостей, до опанування якими можуть залучатися широкі верстви населення. Тому можливість отримання якісної освіти все частіше пов’язують із застосуванням інноваційних ІКТ у навчанні. Нині, розглядаючи проблеми впровадження і застосування ІКТ, навряд чи можна обійтися без категорії інформаційно-освітнього середовища, що формується як у межах навчального закладу, регіону, системи освіти окремих країн, так і в глобальному плані [2;7]. У зв’язку з цим предметом сучасних досліджень є виявлення тенденцій розвитку інформаційного освітньо-наукового середовища педагогічних систем у контексті появи інноваційних інформаційно-комунікаційних платформ, зокрема, на основі хмарних обчислень. Серед основних чинників, які визначають тенденції розвитку високотехнологічного середовища навчальних закладів, відзначають масовість і неперервність набування освіти, ширший доступ до е-навчання на базі активного використання ІКТ [7]. Ці питання зараз широко обговорюються в наукових виданнях у зв’язку з формуванням нової педагогічної парадигми, що передбачає рівний доступ до якісної освіти впродовж життя [2;7;16]. Наразі забезпечення масовості і неперервності навчання досягається не тільки шляхом ширшого впровадження окремих програмних продуктів, але й завдяки створенню розподіленого середовища, рішень, спрямованих на інтеграцію й об'єднання, крос-платформенне поширення, підтримування мережних розподілених структур і сервісів [1;3;6;7].

Це зумовлює потребу аналізу тенденцій та подальших перспектив розвитку досліджень проблем формування і модернізації освітнього середовища навчальних закладів в контексті підвищення якості інформаційно-комунікаційних технологій та появи інноваційних засобів ІКТ.

У контексті формування інформаційного суспільства зростає роль підготовки висококваліфікованих кадрів, що здатні до продуктивної діяльності в цьому суспільстві, фахівців, що вміли б вирішувати особисті та професійні завдання в умовах інтенсивного розвитку високих технологій [1;5]. Тому інноваційні форми організації освіти та проектування освітніх систем мають будуватися відповідно із сучасними вимогами доступності, гнучкості, мобільності, індивідуалізації та відкритості навчання [2;4;12;16]. Як зазначають автори останніх досліджень, основною тенденцією розвитку сучасних педагогічних систем є поступовий перехід до парадигми рівного доступу до якісної освіти [2;7]. Це стає можливим значною мірою завдяки принципово новим засобам постачання та використання ІКТ-сервісів, інноваційних інформаційно-освітніх платформ навчання. Тому визначення складу і структури освітнього середовища навчального закладу, а також платформи його реалізації мають бути організовані так, щоб якомога більш повно сприяти досягненню цілей сучасної парадигми освіти і впровадженню нових форм навчання. Поява високотехнологічних платформ, зокрема на основі хмарних обчислень, сервісів адаптивних інформаційно-комунікаційних мереж, засобів віртуального і мобільного навчання є певним кроком на шляху вирішення проблем доступності і якості навчання, що змінює уявлення про інфраструктуру організації процесу навчання і його інформаційного наповнення. В умовах хмаро орієнтованого освітнього середовища розширюються межі доступу до якісних електронних ресурсів, що володіють такими інноваційними характеристиками, як адаптивність, мобільність, повномасштабна інтерактивність, вільний мережний доступ, уніфікована інфраструктура, забезпечення універсального підходу до роботи [13].

Тому реалізація принципів якості і доступності освіти стають основними засадами формування і розвитку освітнього середовища. Значення понять “доступу до навчання”, а також “доступу до е-навчання” нині змінюється у зв’язку з осучасненням змісту освіти, упровадженням інноваційних технологій організації середовища навчання, прагненням до набування і вдосконалення людиною своїх професійних компетентностей упродовж всього життя. Поняття “доступу до навчання” (access) розглядається, здебільшого, у двох аспектах. По-перше, його трактують як таке, що передбачає “зміст і обсяг постачання послуг і їх наявність у певний час”, по-друге, як таке, що враховує чинники соціальні, майнові, етнічні, чинники фізичних або розумових здібностей та інші [16;48]. “Участь” (participation) передбачає ступінь, у якому певні групи представлені у значному різноманітті освітніх послуг, враховуючи широкий спектр предметів і навчальних закладів [16]. Диспропорції в обох аспектах, що стосуються поняття доступу, продовжують існувати, тому і постають питання шляхів покращення цієї ситуації. Під “доступністю навчання” (accessibility) розуміють здатність навчального середовища задовольняти потреби всіх, хто навчається [16]. Це передбачає створення і проектування навчального середовища таким, щоб воно було якомога більш придатне для кожного, незалежно від віку, здібностей або життєвого статусу. Доступність освіти, зокрема й е-освіти, визначається гнучкістю системи організації навчання (відносно до презентації матеріалу, методів управління, способів доступу і підтримування діяльності того, хто вчиться), а також наявністю адекватних засобів подання змісту і реалізації типу діяльності. З огляду на зазначені поняття можна зробити висновок, що доступ до навчання, що передбачає можливість та наявність необхідних послуг, є первинним стосовно до таких характеристик навчання, як доступність, а також якість, ефективність та інші. Без реалізації доступу неможливо говорити ні про гнучкість, ні про доцільність організації середовища та інші властивості навчання. Під доступом до електронного навчання можна розуміти зміст і обсяг постачання освітніх послуг, реалізація яких можлива з використанням засобів інформаційно- комунікаційних технологій, наявні у певних умовах і у певний час. У цьому випадку проблеми забезпечення доступу обумовлюються цілою низкою чинників, серед яких виокремлюють подані в [13;16].

− Економічний. Е-навчання не дешево створювати, це потребує коштів на виробництво, постачання, оцінку електронної продукції, також на використання допоміжних матеріалів, таких як е-журнали і бази даних.

− Кваліфікаційний. Для кого повинно бути доступне е-навчання, для тих, хто бажає, чи для тих, хто допущений до навчання, тобто має необхідний рівень кваліфікації (наприклад, для участі у дистанційному курсі).

− Рівність можливостей. Врахування в розробленні е-курсів потреб осіб з обмеженими можливостями, з різними фізичними та розумовими здібностями, майновим і соціальним статусом та інші.

− Матеріально-технічний. Наявність матеріально-технічної бази, комп’ютерної техніки, відповідного апаратного і програмного забезпечення. − Техніко-технологічний. Можливість користування в процесі навчання засобами Інтернет-технологій, зокрема, наявністю широкосмугового доступу, достатньої швидкості зв’язку, необхідних сервісів, мобільних пристроїв, що забезпечують відсутність обмежень у часі і просторі

− Якість пошукових серверів. Якість навчальних порталів, серверів та веб-сайтів і забезпечення можливостей навігації, пошуку, використання необхідних навчальних матеріалів.

− Якість навчальних ресурсів. Наявність якісного навчального контенту, програмних засобів та ресурсів навчального призначення, достатніх для того, щоб реалізувати можливість добору цих ресурсів для досягнення певних навчальних цілей.

− ІКТ-компетентності. Забезпечення рівня інформаційно-комунікаційної компетентності учнів і вчителів, необхідного для успішного використання засобів ІКТ у навчальному процесі.

Суттєвою в проектуванні навчального середовища і його сервісів є можливість динамічного управління доступом до програмно-апаратного забезпечення, його гнучким налаштуванням на потреби користувача. Саме таких властивостей набуває освітнє середовище із використанням хмарних технологій. Ці технології мають привнести більший ступінь індивідуалізації і диференціації освітнього процесу, гнучкої адаптації до особистісних характеристик користувача. [2]

    1. Інформаційні засоби створення хмаро-орієнтованого інформаційного середовища

Динаміка змін сучасного світу, інформаційний “вибух”, розвиток глобальної інформаційної інфраструктури – всі ці фактори обумовлюють необхідність інноваційних змін, орієнтованих на модернізацію освіти.

Вимоги суспільства до освіти змінюються і нині, як зазначає О. М. Спірін: “Головна мета використання освітньої системи – якісне відтворення людського потенціалу країни для забезпечення стратегічних завдань розвитку суспільства. Дійсно, освіта як система являє собою унікальний соціальний інститут, покликаний розвивати та примножувати людський капітал суспільства, формуючи ідеї, соціально-значущі ідеали, світоглядні позиції, надії, що конструюють як майбутнє суспільство в цілому, так і долі окремих людей”.

В умовах неперервної інформатизації та орієнтації на нові навчальні результати науковцями розробляються питання щодо вивчення інноваційних середовищ навчання, які досліджують М. І. Башмаков [10], В. Ю. Биков [17; 20;21], К. Л. Бугайчук [24], С. О. Ганаба [27], С. Г. Григор’єв [31], Н. П. Дементієвська [35], М. І. Жалдак [39], С. В. Зенкіна [44], Ю. М. Кулюткин.[49]

Нині неможливо уявити інститути освіти без комп’ютерної техніки, мультимедійних пристроїв, доступу до мережі Інтернет. Проте швидкий розвиток технологій, відсутність фінансування для оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів стримують систематичне оновлення програмного забезпечення у закладах, впровадження у навчальний процес новітніх розробок, доступність навчальних матеріалів для учнів незалежно від часу й місця їх перебування.

Як зазначає В. Ю. Биков [16, с. 7], ці технології, передусім, мають концентруватися на навчальних потребах учнів, зокрема, завдяки створенню і впровадженню у навчальний процес:

  • електронних курсів (поряд з традиційними);

  • електронних освітніх ресурсів (ЕОР) навчального призначення і комп’ютерно орієнтованих систем оцінювання навчальних досягнень (отримання оцінок, що доповнюють традиційні);

  • соціальних мереж навчального призначення (підтримують відкрите ІКТ-середовище навчання у співпраці);

  • електронних портфоліо організаційно-педагогічного призначення (відображають характер навчальної діяльності вчителя);

  • інноваційних педагогічних технологій (складових комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання, що допомагають навчати і навчатися по-новому).

Мова йде про інтенсивний розвиток та застосування ІКТ у формуванні навчального середовища, яке б відповідало сучасним вимогам суспільства і стану розвитку педагогічної науки і освіти.

Окреслимо вимоги до сучасного інформаційного середовища учнів.

Воно має бути:

  • інноваційним, ІКТ-насиченим, підтримувати тенденції та стратегії розвитку освіти;

  • відкритим для всіх учасників навчально-виховного процесу;

  • відповідати принципам захищеності, доступності, педагогічної доцільності, цілісності, відкритості;

  • мати чітке виокремлення структурних компонентів та підтримувати їх складну ієрархію;

  • створюватися і використовуватися за потребою, згідно з метою роботи;

  • забезпечувати ефективність робочого процесу;

  • сприяти підтримці активної комунікації в середині робочого середовища та створювати умови для активної співпраці;

  • забезпечувати створення персональної траєкторії розвитку особистості учня;

  • забезпечувати мобільність суб’єктів навчання;

  • забезпечувати різноманітність навчальних компонентів;

  • бути доступним будь-де і будь-коли.

Хмаро орієнтоване інформаційне середовище - це середовище, у якому за допомоги хмарних сервісів створюються умови мобільності, групової співпраці та кооперативної роботи працівників психологічної служби для ефективного, безпечного досягнення дидактичних цілей.

У сучасному світі, з одного боку, заклади освіти залежать від необхідності систематичного використання інформаційних технологій, без яких вони вже не можуть ефективно функціонувати, а з іншого, придбання та обслуговування різної комп'ютерної техніки, програмного забезпечення, постійно вимагає значних фінансових вкладень і залучення кваліфікованих фахівців. [53]

Більшість освітніх послуг надаватимуться з “хмар” і закладам освіти не доведеться витрачати великі кошти на енергоносії, утримувати власні сервери та дороге обладнання, які не завжди використовуються на повну потужність тощо.

Метою створення ХОІС є досягнення певних дидактичних цілей, виконання завдань, об’єднання суб'єктів та об'єктів навчального процесу для ефективної співпраці, орієнтованої на підвищення якості навчальних результатів учнів засобами хмарних сервісів.

Як зазначає Ю. М. Кулюткин: „… у загальному вигляді середовище будь-якого навчального закладу може мати такі структурні компоненти: просторово-семантичний, змістовно-методичний і комунікаційно-організаційний” [49, с. 12]. Візьмемо цю класифікацію за основу та деталізуємо їх зміст для хмаро орієнтованого інформаційного середовища.

Компоненти ХОІС мають гнучку структуру й функціонал, адаптуються до особливостей конкретного змісту середовища, потреб і здібностей учнів. Фактично вчителі можуть проектувати інформаційне середовище під певний логічно завершений фрагмент роботи з урахуванням пізнавальних можливостей, здібностей, інтересів і рівня попередньої підготовки конкретного учня.

Просторово-семантичний компонент:

  • архітектурно-естетична організація ХОІС (архітектура та дизайн сервісів, просторова систематизація та структурування навчальних матеріалів тощо);

  • символічний простір (різні фото, відео матеріали тощо);

  • змістовно-методичний компонент:

  • зміст (концепції навчання і виховання, освітні та навчальні програми, робочий план, електронні книги, електронні освітні ресурси тощо);

  • форми і методи організації роботи (форми організації занять – он-лайн тренінги, дискусії, конференції, віртуальні круглі столи, форуми тощо);

  • комунікаційно-організаційний компонент:

  • особливості суб'єктів освітнього середовища (розподіл прав доступу);

  • комунікаційна сфера (стиль спілкування та форми організації роботи тощо);

  • організаційні умови (спільноти керівників районних закладів, віртуальні предметні спільноти, методичні об’єднання тощо).

    1. Основні поняття хмаро-орієнтованого інформаційного середовища

Сьогодні відомі основні компанії, які надають можливості створення хмаро орієнтованого інформаційного середовища Microsoft, Google, Amazon, IBM.

До основних характеристик хмарних обчислень належать: самообслуговування, широкий доступ до мережі, об’єднання ресурсів, швидка еластичність, вимірювання обслуговування.

Самообслуговування. Учні можуть надаватися обчислювальні можливості, такі, як віртуальний сервер, мережі. Зберігання даних здійснюється автоматично та мірою необхідності, не вимагаючи від працівників взаємодії з постачальником послуг.

Широкий доступ до мережі. Можливість доступу учнями до мережі засобами стандартних механізмів, тобто стимулювання використання тонких або товстих клієнтських платформ (наприклад, мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків і робочих станцій).

Об’єднання ресурсів. Обчислювальні ресурси провайдера об'єднуються для обслуговування декількох учнів для використання багатокористувацької моделі, з різними фізичними та віртуальними ресурсами, розподілених відповідно до навчальних потреб. Учень (учитель) взагалі не має уявлення про розташування виділених йому ресурсів, але може визначити місце розташування на більш високому рівні (наприклад, країну, штат або центр оброблення даних). Наприклад, ресурси зберігання, оброблення даних, пам'яті та пропускної здатності мережі.

Швидка еластичність. Надання можливості швидкого масштабування зовнішньої та внутрішньої потреби в ресурсах, пропорційно навчальним потребам. Ресурси вчителю можуть надаватися необмежено в будь-якій кількості та будь-коли.

Вимірювання обслуговування. У хмарних моделях функціонують системи автоматичного управління та оптимізації використання ресурсів за рахунок їх розподілу та залежно від типу послуги (наприклад, створення, зберігання, перероблення, передавання тощо). Використання ресурсів забезпечується прозорістю як для постачальника, так і для споживача учня, якого обслуговують.

Нині існує чотири моделі розгортання хмар: корпоративна, хмара спільнот, публічна, гібридна.

Корпоративна хмара. Хмарна інфраструктура, що розробляється винятково для використання однією школою, містить безліч споживачів (наприклад, учнів, учителів, керівників). Вона може належати, адміністрації школи.

Хмара спільнот. Хмарна інфраструктура, підготовлена винятково для використання конкретною спільнотою чи об’єднанням вчителів.

Публічна хмара. Хмарна інфраструктура, підготовлена для відкритого використання широкою публікою. Наприклад, всесвітня мережа вчителів «Партнерство у навчанні». Створена хмара може перебувати у власності провайдера послуг (наприклад, компанії Майкрософт), в академічних або державних організаціях і використовуватися за принципом надання хмарних послуг.

Гібридна хмара. Хмарна інфраструктура є композицією з двох чи більше окремих хмарних інфраструктур (приватних і публічних), які залишаються унікальними об'єктами і пов'язані між собою стандартизованими або запатентованими технологіями, дозволяє переносити дані й застосунки (наприклад, хмара розриву для балансування навантаження між хмарами). Ця можливість не виключає використання сумісних мов програмування, бібліотек, служб і засобів від інших джерел.

До основних моделей обслуговування належить: програмне забезпечення, платформа та інфраструктура.

Програмне забезпечення як послуга (англ. SaaS – software as a service). Надає можливість споживачеві використовувати застосунки провайдера. Застосунки є доступними з різних гаджетів або через інтерфейс тонкого клієнта, таких як веб-браузер (наприклад, веб-пошта) або інтерфейсу програми. Модель надання програмного забезпечення як сервісу забезпечує можливість оренди програм, доступ до яких здійснюється через Інтернет. Не потрібно нічого встановлювати на свій ПК (телефон та інші пристрої), піклуватися про захист даних та безпеку. Всі додатки налаштовуються та оновлюються на сервері провайдера хмар. За допомоги хмарних сервісів у вікні браузера створюються умови для роботи з документами, ведення бухгалтерії, керування складом і т.д.

Сьогодні нараховують сотні пропозицій SaaS: від спеціалізованих за окремими галузями до споживчих додатків, таких, як електронна пошта. Прикладом додатків як сервісу може бути Microsoft office365, офісний Google Apps, Google Classmate тощо.

Платформа як послуга (англ. PaaS – Platform as a service). Модель надання платформи як сервісу передбачає можливість оренди платформи для розроблення і розгортання додатків. Цей сервіс більшою мірою призначений для розробників програмного забезпечення. Платформа надається як послуга через Інтернет і включає в себе операційну систему, бази даних, прикладне програмне забезпечення. Зазвичай платформу орієнтовано на певну мову програмування, наприклад, Java або Python.

Прикладами платформи як сервіс може служити Force.com, Microsoft Azure, Google App Engine, Cloud Foundry, Oracle PaaS Platform.

Інфраструктура як послуга (англ. IaaS - Infrastructure as a Service). Модель надання інфраструктури як сервісу передбачає можливість оренди апаратних ресурсів - серверів, пристроїв зберігання даних, мережного обладнання. Модель IaaS дозволяє споживачеві формулювати потребу в ресурсах: кількість процесорів, оперативної пам'яті, дискового простору, мережних комунікацій та базового програмного забезпечення.

У цій моделі застосовують технології віртуалізації. Наприклад, у разі поділу фізичного сервера на віртуальні та надання цих віртуальних частин різним споживачам.

Перше, на що звертають увагу дослідники у контексті хмарних обчислень – це параметри хмарного сховища.

Хмарне сховище даних – он-лайнове сховище, в якому дані зберігаються на численних розподілених у мережі серверах, що надаються в користування педагогічним працівникам та учням, в основному третьою стороною (провайдером). Дані зберігаються та опрацьовуються, з погляду педагога, на одному великому віртуальному сервері.

До характеристик хмаро орієнтованого інформаційного середовища треба віднести: гнучкість, структурованість, інтерактивність, персоналізацію, вмотивованість, нову роль працівника освіти та інноваційну діяльність.

Гнучкість – працівники освіти можуть взаємодіяти з методистами управління індивідуально, навчатися у зручному для себе місці у своєму власному темпі й ритмі, приділяти кожній темі (заняттю) стільки часу, скільки потрібно для засвоєння матеріалу.

Структурованість – систематизація робочих матеріалів відповідно до робочих планів і програм.

Інтерактивність – використання 3К-технологій (комунікації, співпраці, кооперації) для обміну та опрацювання різноманітних даних.

Персоналізація – вся робота зорієнтована на розвиток індивідуальних особливостей і потреб учня.

Вмотивованість – працівники мають бути мотивовані, працьовиті, мати вміння та бажання працювати самостійно.

Нова роль вчителів – координатора персоналізованого розвитку учня та неперервного особистісного розвитку.

Інноваційна діяльність учня – активна, динамічна, розумова та емоційна діяльність учня з використанням хмарних сервісів під час роботи, так і самопідготовки.

До характерних особливостей ХОІС належать інструменталізм, зміст навчального середовища, обмін даними, конективізм.

Характерною особливістю роботи є те, що воно відбувається через побудову мережі (віртуальних предметних спільнот).

Навчання учнів засобами мережі Інтернет базується на використанні різноманітних інструментів та електронних об'єктів. Дії над об'єктами вимагають комунікації, що обумовлює використання 3К–технологій (комунікація, кооперація, колаборація) та має першочергове значення для роботи, це отримало назву інструменталізму.

Робота визначається змістом навчального середовища, в якому відбувається освоєння нового знання. Зміст інформаційного середовища формує електронний контент, до якого відносять електронні освітні ресурси (ЕОР), книги, електронні плакати, лабораторії, відеофайли, презентації, аудіофрагменти, фотоматеріали тощо.

Навчання відбувається у спільноті обміну знаннями, де новачки поступово стають експертами через практичну участь у вирішенні проблем всередині конкретної галузі знань. Лав Дж. і Венгер Е. вперше використовували термін community of practice  співтовариство практики або співтовариство обміну знаннями для того, щоби позначити групу людей, залучених до спільної діяльності.

Висновки до першого розділу

Аналізуючи періоди формування інформаційного середовища можна стверджувати, що вимоги до нього постійно зростають як педагогічної, так і учнівської спільноти, що віддзеркалює інтенсивність розвитку та використання ІКТ у закладах освіти для підвищення якості освіти.

Розвиток мережі Інтернет, перехід суспільства та загальної середньої освіти, зокрема, до використання різноманітних сервісів, сприяє швидкому впровадженню ХОІС для забезпечення навчальної мобільності працівників освіти.

ХОІС в закладах освіти – це інформаційне середовище, у якому за допомоги хмарних сервісів створюються умови навчальної мобільності, групової співпраці та кооперативної роботи вчителів та учнів для ефективного, безпечного досягнення дидактичних цілей.

У процесі дослідження було з’ясовано, що ХОІС складається із таких компонентів: просторово-семантичного, змістовно-методичного, комунікаційно-організаційного. Суб’єктами ХОІС можуть бути вчителів та учнів, керівники навчального закладу, адміністратори. До базових об’єктів ХОІС відносяться: електронна пошта, система планування, е-записник, структуроване сховище навчально-методичних матеріалів, офісне програмне забезпечення, конструктор сайтів, система відеоконференцій, система управління користувачами, корпоративна мережа. В ХОІС ЗО можуть формуватися хмаро орієнтовані навчальні спільноти.

Встановлено, що ХОІС ЗО має певні переваги щодо використання у навчально-виховному процесі: відсутня прив’язка до типу комп’ютера та операційної системи; спостерігається збільшення продуктивності діяльності користувача; зменшення витрат і збільшення ефективності IT-інфраструктури; спрощення процесу адміністрування ІТ-інфраструктури закладу освіти; зменшення витрат на закупівлю програмного забезпечення; збільшення обчислювальних потужностей; збільшення обсягу зберігання даних; сумісність з більшістю операційних систем; можливість спільної роботи групи користувачів; доступність документів і навчальних матеріалів будь-де і будь-коли; екологізація та економне витрачання природних ресурсів; надійність збереження й захисту даних.

Серед особливостей ХОІС ЗО, визначено такі: необхідність постійного швидкого доступу до мережі Інтернет; уповільнення роботи за умови повільного Інтернет-доступу; відсутність віддаленого доступу до деяких програм; загроза цілісності та безпеці даних; можливість лише часткового відновлення клієнтських даних у випадку їх втрати у ХОІС.

Формування ХОІС ЗО має здійснюватися як на загальнонаукових принципах (відкритості, розвитку, загального зв'язку й взаємодії, термінологічності, пізнання, цілісності), так і на специфічних (комплементарності, динамічності, добровільності, ієрархії, навчальної зорієнтованості, комп’ютерної сумісності, мобільності, конфіденційності, захищеності, доступності, структурованості, інтегративності).

Здійснений аналіз вітчизняного й закордонного досвіду дозволяє стверджувати, що використання цих новітніх технологій сприятиме оновленню форм організації роботи, забезпеченню повсюдного доступу до навчальних ресурсів, створенню умов для використання технологій комунікації, кооперативної роботи та співпраці з працівниками освіти.

Формування ХОІС ЗО на основі теоретичного аналізу та синтезу виокремлених методологічних підходів, принципів, належної мотивації педагогічних кадрів, підтримування з боку державних органів влади, сприятиме активізації навчальної діяльності учнів в умовах комплементарного навчального середовища, може привести до позитивних організаційно-методичних змін закладів освіти.

Впровадження ХОІС у ЗО перешкоджають: відсутність як теоретичних основ проектування, так і методичної системи проектування та використання ХОІС ЗО учасниками виховного процесу.

РОЗДІЛ 2. Проектування хмаро-орієнтованого інформаційного середовища районної психологічної служби

2.1. Основні етапи проектування хмаро-орієнтованого інформаційного середовища

В умовах впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, таких як хмаро орієнтованого інформаційне середовища, проектування набуває нового змісту.

Суттєвими питаннями проектування є: теоретичні основи проектування, задоволення навчальних потреб, доцільність, прийняття рішень щодо впровадження та ін. Ці та інші питання розкривалися дослідниками у різні періоди розвитку освіти.

Вагомий внесок у вивчення процесу проектування здійснили українські вчені В. Ю. Биков [20], Л. Е. Гризун [32], А. М. Гуржій [33], Н. П. Дементієвська [35;36], М. І. Жалдак [40] та ін.

Питання проектування у методологічному та загальнонауковому плані розкриті у працях М. О. Алєксєєва [4], Дж. Джонс [37], Д. Діксона [38], В. П. Гаспарського [28], В. М. Монахова [56] та ін.

У работах В. П. Беспалька [14], О. С. Заір-Бек [42], Г. Л. Ільїна [45], В. О. Левіна [51], Є. І. Машбиця [54], Г. Є. Муравйової [58;59;60;61] розкриті основні підходи до процесу проектування.

Впровадження ХОІС в освітній процес – це багатогранний процес, одним з етапів якого є проектування самого середовища роботи, в якому будуть здійснювати комунікацію, співпрацю й співробітництво для досягнення дидактичних цілей навчання, розвитку компетентностей та всебічного розвитку учнів.

Інформація стає для особистості проектуванням її життєдіяльності. Не навчальні завдання вирішуються у життєвих обставинах, а, навпаки, життєві проблеми вирішуються в освіті. Організація інформаційного середовища визначається тим задумом, проектом, який працівник формує і прагне реалізувати завдяки освіті.

Конкретизуємо такі аспекти проектування як: поняття «проектування»; компоненти та етапи проектування; зміст і завдання проектування; види проектування.

У словнику іншомовних слів надається таке тлумачення понять «проект» і «проектування».

Проект (лат. projectus, кинутий уперед) – план, задум; сукупність технічних документів для створення якої-небудь споруди або виробу; попередній текст якого-небудь документа, під проектуванням розуміють складання проекту.

На думку Г. Є. Муравйової, проектування – це діяльність з осмислення майбутнього, перетворення дійсності з урахуванням природних та соціальних законів на основі вибору і прийняття рішень [61, с. 8].

Проектування – це здатність намічати, окреслювати план дій, конструювати, планувати та здійснювати задум, намір. Це створення прототипу, прообразу передбачуваного об’єкта [69, с. 219].

Загальні засади, характерні для проектування моделей навчання як засіб наукового пізнання, як замінник прототипу, як систему, як об'єкт дослідження виокремлюють В. В. Давидов та О. У. Варданян [34, с. 140].

Л. Н. Захарова, В. В. Соколова, В. М. Соколов визначають проектування, як створення суб'єктом плану майбутньої діяльності, що охоплює уявлення про стадії, етапи цілеспрямованих змін об'єкта від актуального стану до бажаного [43].

Отже, проектування ХОІС – це діяльність, спрямована на здійснення задуму у процесі навчання, що враховує: педагогічну ідею, дидактичні закономірності, принципи, концепції, можливості використання, індивідуально-типологічні особливості розвитку особистостей.

Ю. І. Машбиць визначає чотири рівні проектування: концептуальний, технологічний, операційний, реалізації. Перехід з рівня на рівень зменшує масштаб проектних завдань (і об’єктів проектування) та призводить до підвищення вимог конкретності рішень [54;55].

Г. Є. Муравйова відносить проектування освітнього процесу до соціального типу, так як в ньому створюються ланцюжки людської діяльності (навчальної та освітньої) і засоби, духовні й матеріальні, для їх реалізації. “Машинна” частина освітнього процесу пов'язана з розробкою робочого обладнання і технічних засобів роботи [61, с. 64].

Л. Е. Гризун [32, с. 12], виокремлює такі ознаки педагогічного проектування: вибір найбільш оптимального варіанту вирішення актуальної педагогічної проблеми; творча діяльність, що ґрунтується на науковому дослідженні; зв’язок проектування з прогнозуванням, моделюванням, плануванням, управлінням; наявність багатьох етапів, стадій, кроків, необхідність урахування їх субординації та ієрархії.

Більш детальний розгляд цього питання зустрічається в дослідженнях В. М. Монахова [56]. Говорячи про необхідність побудови параметричної моделі робочого процесу, автор пропонує універсальний методологічний підхід до проектування педагогічних технологій. Для того, щоб нова технологія могла успішно застосовуватися в освітньому просторі, вона повинна задовольняти всім положенням певної незалежної аксіоматики. Іншими словами, проектування й створення педагогічної технології повинно відповідати вимогам системи дидактичних аксіом.

Як зазначає В. І. Загвязинський, в описі процесу проектування виокремлюють стратегічний і тактичний рівні. Стратегія пов'язана з формуванням цілей, виробленням ідей і задумів, визначенням загальної логіки вивчення теми. На тактичному рівні відбувається конкретизація загальної логіки в систему методів і прийомів, стосовно навчальної ситуації [41].

У процесі проектування доцільно вибудовувати логічний ланцюг від урахування суб’єктивних і об’єктивних умов педагогічних ситуацій до педагогічного прогнозування, отриманого на основі співставлення фактів з законами та принципами навчання, а потім до відбору навчально-пізнавальних завдань, методів, прийомів і форм навчання.

Логіка проектування педагогічних технологій, на думку В. П. Беспалька, містить такі етапи: аналіз майбутньої діяльності працівників психологічної служби, визначення змісту роботи на кожному рівні, перевірка ступеня навантаження працівників і розрахунок необхідного часу при заданому способі побудови робочого процесу, вибір організаційних форм роботи та виховання, що сприяють реалізації наміченого дидактичного процесу, підготовка матеріалів (текстів, ситуацій) для здійснення мотиваційного компонента дидактичного процесу, розроблення системи навчальних вправ, що мають на меті засвоєння предметів із заданими показниками якості, розроблення матеріалів (тестів) для об'єктивного контролю якості засвоєння працівниками знань і дій згідно з цілями роботи та критеріями оцінки ступеня засвоєння, розроблення структури та змісту роботи, спрямованих на ефективне вирішення освітніх і виховних завдань, планування роботи, апробація проекту на практиці [14, с. 180].

В. І. Гінецінський налічує сім основних етапів педагогічного проектування [29]: констатація та оцінка результатів проектувальної діяльності; висунення гіпотези про зв'язок результатів з факторами практичної діяльності; побудова першого варіанту педагогічної системи; побудова спеціальної педагогічної системи цільового призначення; побудова методики вимірювання параметрів системи; порівняння результатів вимірювання функціонування обох систем; побудова оптимізованого варіанту конкретної педагогічної системи.

Х. Ломанн розрізняє чотири етапи проектування: проникнення у зміст предмета шляхом аналізу, формулювання ідеї та плану рішення, виконання правильного рішення, випробування й подальша перевірка функціонування спроектованого об'єкта [8, с. 30]. Автор включає у процес проектування ще й випробування дослідного зразка з метою перевірки якості його функціонування.

Сучасні працівники освіти для унаочнення робочого матеріалу самостійно проектують і розроблюють нові засоби, такі як презентації, тести, відеофільми, електронні опорні конспекти, з використанням 3D-принтера створюють макети, використовують різноманітні хмарні сервіси для активізації пізнавальної діяльності учнів.

Одним з продуктивних шляхів реалізації творчого потенціалу працівників освіти є побудова змісту діяльності. За В. Є. Бережновою, досвід творчої діяльності охоплює змістові компоненти конструювання та проектування діяльності, наприклад: уміння проектувати зміст майбутньої діяльності; вміння проектувати послідовність власних дій; уміння проектувати послідовність дій інших учасників проектувального процесу [12].

Процес проектування може здійснюватися в таких напрямах: проектування архітектури (об’єкти, суб’єкти, сервіси); проектування діяльності (проектування робочої діяльності працівників освіти, проектування технологічного процесу роботи, проектування); проектування в дидактиці.

Як зазначає Г. Є. Муравйова, проектування в дидактиці може бути представлено у різних аспектах: як вид педагогічної діяльності та як етап будь-якої окремої діяльності [61, c. 64].

На думку В. С. Безрукової, дидактичне проектування має розглядатися як діяльність, що охоплює етап створення моделей освіти, проектів освіти та педагогічних конструктів [11].

На думку Р. І. Кузьмінова, під дидактичним проектуванням слід розуміти складну багатоступінчату діяльність педагога, що спрямована на розробку моделей дидактичних систем різного рівня складності й процесів їх здійснення [48].

В. І. Лозова розкриває сутність дидактичного проектування як конкретизацію мети, змісту, завдань навчання та планування методів, засобів, форм роботи [52, с. 214].

О. Е. Коваленко розглядає дидактичне проектування як методичну діяльність, тобто діяльність щодо створення проекту роботи, що надає можливість представити освітній процес у вигляді цілісної системи роботи, взаємопов’язаних за етапами освітнього процесу: цільовим, змістовним, операційно-діяльнісним, контрольно-регулювальним, рефлексивним [47].

Як і будь-який проект, дидактичний проект має задовольняти певним властивостям, таким як актуальність, прогностичність, раціональність, реалістичність, цілісність, контрольованість [48].

У процесі проектування необхідно враховувати аспекти діяльності усіх можливих груп взаємодії.

Визначимо закономірності процесу проектування ХОІС, що визначаються ступенем динамічних змін у середній загальній освіті та суспільстві; ступенем особливостей роботи з використанням ІКТ; ступенем мобільності учасників навчально-виховного процесу; ступенем інтегративних процесів наукових знань та їх віддзеркалення у змісті сучасної освіти.

Базуючись на результатах теоретичного дослідження та науковому досвіді, виявлених закономірностях і основних й специфічних принципах побудови ХОІС (захищеності, доступності, структурованості, інтегративності, комп’ютерної сумісності, конфіденційності, компліментарності, динамічності, добровільності, ієрархії, навчальної орієнтованості, мобільності,) виокремимотакі 7 етапів проектування ХОІС (рис. 2.1):

– проблемно-освітній;

– змістовно-цільовий;

– концептуальний;

– компонентно-оцінювальний;

– проектно-моделюючий;

– експериментально-корекційний;

– оцінювально-узагальнюючий.

І етап. Проблемно-освітній – аналіз технологічних, навчальних,

педагогічних, організаційних проблем розвитку ЗО, визначення ключових освітніх та навчальних проблем, що вирішуються засобами хмарних сервісів.

ІІ етап. Змістовно-цільовий – з’ясування мети проектування, виокремлення базових засад, що є ключовими в реалізації мети та формування змістової складової ХОІС ЗО.

ІІІ етап. Концептуальний – опис ідеї, пошук варіантів (способів, компонентів) реалізації навчальної або освітньої ідеї, розроблення концептуальних засад.

ІV етап. Компонентно-оціночний – відбір технологічних, науково обґрунтованих рішень щодо проектування ХОІС, здійснення оцінювання кожного варіанту (способу, компоненту), вибір педагогічно виваженого (доцільного) рішення для реалізації подолання визначених проблем і досягнення мети проектування.

V етап. Проектно-моделюючий. Моделювання ХОІС загальноосвітнього навчального закладу охоплює чотири етапи: проектування базового ХОІС ЗО, проектування діяльності учасників, проектування дидактичного компоненту, проектування методичного компоненту.

Проектування ХОІС ЗО охоплює: класифікацію суб’єктів, розробку стартових сторінок, розробку шаблонів сайтів шкіл, розробку сховища навчальних матерів, аналіз сучасних ІКТ, що можуть бути інтегровані або застосовані під час використання ХОІС та ін. (рис. 2.1).

Опис ідеї має важливе значення у проектуванні архітектури. Основною вимогою до опису є визначення стратегії дій для реалізації задуму, тобто використання ХОІС учителями, учнями у повсякденному житті. Розроблення класифікатора суб’єктів взаємодії в ХОІС є одним з першочергових завдань.

Рис. 2.1. Етапи проектування хмаро орієнтованого інформаційного середовища

Завдяки такому класифікатору легко здійснюються процеси комунікації, співпраці та співробітництва. Конкретизація педагогічних вимог щодо дизайну та структури сховища, що мають включати такі компоненти, як гіперпосилання на сторінки сайтів. Пошук (конкретизація) структурних елементів визначається змістом і завданнями робочих програм з різних напрямів і реалізується учнями в освіті згідно з власними та навчальними потребами.

Педагогічне оцінювання визначає виваженість та доцільність використання створених об’єктів для робочого процесу. Наприклад, система структурування папок, їх змістове наповнення, пошук по сайту, технологія роботи з різноманітними документами, що знаходяться у спільному доступі.

Розроблення дизайну структурних елементів має враховувати вікові особливості та потреби учнів. Визначення кількості робочих об’єктів має задовольняти вимогам щодо середнього обсягу короткочасної пам’яті, а саме, 2-7 одиниць інтегрованих даних. Інтегрування або застосування ІКТ реалізується засобами підключення графічних планшетів, наприклад, під час проведення уроків, або використання хмарних сервісів. Перелік сервісів, компонування, розроблення варіантів технологічних способів використання мають враховувати і задовольняти розвивальні та навчальні потреби учнів.

Проектування діяльності учасників інформаційного процесу охоплює:

− аналіз потреби у взаємодії під час роботи, поза роботи, при самопідготовці;

− конкретизація навчальних цілей для розроблення видів навчальної діяльності, що відповідає цілям і завданням робочим програмам, дидактичним цілям;

− розроблення варіантів технологічних способів роботи, що враховує можливості архітектурних компонентів, наявних сервісів та потреб суб’єктів для організації чи участі в конкретному семінарі або під час виконання діагностичної роботи;

− інтеграція технологій навчання в ХОІС, що передбачає використання хмарних сервісів інших компаній, які дозволяють розширити можливості взаємодії суб’єктів;

− розроблення прийомів реалізації, способів проведення роботи;

− розроблення моделей процесу діяльності учнів.

Основними видами діяльності в ХОІС є: налаштування електронної пошти, створення або читання електронного листа, групова розсилка листів; створення, коригування, пересилка, спільна робота над документами (Word, Excel, PowerPoint, Excel-форми); формування фотоальбому; зберігання гіперпосилань на важливі сайти; участь у вебінарах, конференціях та ін.

Взаємодія учасників навчального процесу передбачає забезпечення учнями активної самостійної та групової діяльності, в результаті чого відбувається творче оволодіння знаннями, вміннями, навичками, розвиток розумових здібностей та компетентностей. Підтримка та збагачення інформаційно-смислового поля забезпечує умови для особистісного розвитку суб’єкта, що розширює діапазон його можливостей і перспектив.

Проектування дидактичного компоненту має базуватися на забезпеченні такої організації навчання, за якої збільшиться працездатність учнів, підвищиться продуктивність їх праці, зросте пізнавальна самостійність, ініціативність і творча активність. При цьому доцільно визначити змістовий (теоретико-практичний) компонент роботи, конкретизувати робочі цілі для створення дидактичного компоненту; провести аналіз дидактичних засобів для підтримування робочої діяльності у ХОІС; здійснити пошук дидактичних матеріалів, відібрати педагогічно виважені за даних умов; розробити інструкції та шаблони різноманітних документів, визначити місце їх розміщення в структурі ХОІС, організувати інтуїтивно зрозумілий доступ до них учасників робочого процесу; розробити технології та моделі їх використання учнями, під час роботи. Зокрема, дидактичні особливості проектування мультимедійних презентацій, що використовуються в навчальному процесі, висвітлені у працях Н. В. Морзе та Н. П. Дементієвської [35].

Мета проектування дидактичного компоненту полягає в розробці організаційних форм, методів і прийомів роботи в умовах ХОІС для досягнення цілей процесу роботи.

Проектування методичного компоненту охоплює аналіз методичного забезпечення; конкретизацію робочих цілей для формування методичного компоненту; пошук необхідних методик для досягнення цілей роботи в умовах ХОІС та відбір педагогічно виважених; розробку структури сховища та шаблонів для зберігання методичних рекомендацій; організацію доступу учасників робочого процесу до методичного компоненту; розробку технології використання методик під час роботи.

Методичний компонент виокремлює специфічні аспекти в організації практичної та теоретичної діяльності учнів, обумовлені закономірностями та особливостями змісту конкретної робочої програми, й визначає, яким чином учні мають використовувати навчальний матеріал, які властивості, зв'язки між об'єктами розкриваються.

Особливості роботи за окремими напрямами в ХОІС полягають у визначенні груп об’єктів, що можуть бути використані під час роботи.

Мета проектування методичного компоненту полягає у розробці методичних рекомендацій, прийомів роботи в умовах ХОІС для досягнення дидактичних цілей.

Особливістю проектування ХОІС ЗО є моделювання окремих об’єктів та процесів, наприклад, моделі класу, моделі методичних об'єднань, моделі сховища навчальних матеріалів тощо.

VI етап. Експериментально-корекційний – перевірка функціонування, корекція, доопрацювання, роботи суб’єктів (учнів, вчителів).

VII етап. Оцінювально-узагальнюючий – критеріальний аналіз, узагальнення результатів проектування, прийняття рішення щодо використання ХОІС.

Цінність використання ХОІС ЗО полягає у можливостях створення ситуації одночасної діяльності всіх працівників освіти, так званої співпраці.

Отже, проектування ХОІС ЗО включає сім основних етапів проблемно-освітній, змістовно-цільовий, концептуальний, компонентно-оціночний, проектно-моделюючий, експериментально-корекційний, оцінювально-узагальнюючий і є необхідною умовою подальшого його ефективного використання. До проектування мають бути, залучені усі учасники робочого процесу з метою з’ясування особливостей подальшого використання й налагодження робочої мобільності.

2.2. Дидактичні основи проектування хмаро-орієнтованого інформаційного середовища

Впровадження новітніх технологій у систему освіти поступово змінює навчальне середовище освітніх закладів. Поєднання педагогічного потенціалу освітнього закладу з можливістю залучення інтеграторів змін до навчального процесу здійснює поштових до модернізації робочих середовищ.

Проблеми робочої мобільності, вседоступності робочих матеріалів в електронному форматі для учнів піднімаються як адміністрацією, так і науковцями. Вирішити дану проблему можна шляхом впровадження в систему освіти ХОІС, що забезпечить навчальну мобільність, створить умови для співпраці, комунікації, кооперації учасників навчального процесу та доступу до сховища робочих матеріалів.

Загальні напрями досліджень хмарних обчислень пов’язані з вивченням тенденцій розвитку хмарних технологій, програмного забезпечення хмарних середовищ, впровадження хмарних технологій у відкритій освіті, що знайшло відображення у працях В. Ю. Бикова [15;16;17;18;19;20;21;22;23], О. О. Гриб’юк [30], М. І. Жалдака [40], О. Г. Кузьминської [57], Н. В. Морзе [57] та ін. Проте, дидактичні особливості проектування та використання хмаро орієнтованого інформаційного середовища у системі освіти вченими досліджено недостатньою мірою.

Ефективна організація роботи в системі освіти потребує всебічного наукового обґрунтування змісту освіти, навчання та виховання, дослідження їх закономірностей, принципів, форм і методів. Ці питання глибоко досліджуються в галузі педагогічних знань – дидактиці.

Оскільки основне завдання дидактики полягає в ознайомленні учнів зі способами, шляхами, принципами і засобами роботи (у т.ч., їх матеріально-технічною базою), які можна застосувати у роботі та за допомогою яких можна досягти дидактичних цілей, а також опис, пояснення та організація навчального процесу; розглянемо їх особливості в аспекті проектування ХОІС.

Основи проектування матеріально-технічної бази школи базуються на наявності таких компонентів як підключення ЗО до мережі Інтернет і наявність комп’ютерів. Ці два компоненти обумовлюють повсюдний доступ до ХОІС і мобільність учасників навчального процесу.

Важливе значення має підключення ЗО до мережі Інтернет. Наразі можливі такі варіанти:

– підключення кабінету інформатики до мережі Інтернет за оптоволоконною технологією;

– підключення ЗО до мережі Інтернет за оптоволоконною технологією та здійснення розгалуження з використанням локальної мережі. За таких умов виникає потреба в сервері та системному адмініструванні. Нині у ЗО є можливість введення посади інженера-електроніка, який, за посадовими обов’язками, забезпечуватиме технічну експлуатацію та безперервну роботу комп’ютерної техніки (підготовка комп’ютерів і мультимедійних систем до роботи, технічний огляд окремих пристроїв і вузлів, контроль надійності устаткування, тестові перевірки для виявлення несправностей та їх усунення, організація технічного обслуговування комп’ютерів, забезпечення їх раціонального використання);

– підключення ЗО до мережі Інтернет за оптоволоконною технологією та здійснення розгалуження по кабінетах за технологією Wi-Fi.– підключення мобільного Інтернету на будь-якому комп’ютері ЗО. Такий варіант є найменш вдалим, оскільки не забезпечується якість Інтернет-послуг. Однак, для деяких регіонів це єдиний оптимальний шлях для забезпечення ЗО доступом до мережі Інтернет.

Пропускна здатність мережі має бути достатньою для передавання або перегляду відеофайлів з YouTube, проведення вебінарів, он-лайн ігр, конференцій і має становити 2-5 Мбіт/с.

Комп’ютери можуть бути різних видів: стаціонарні, ноутбуки, нетбуки, планшети, моноблоки та ін. Смартфони з діагоналлю екрана від 4,5 також можуть бути застосовані в навчальному процесі, наприклад, для організації роботи з місцевого орієнтування за допомогою GPS навігаторів, або спільної роботи у робочих проектах.

Враховуючи той факт, що в школах на балансі числиться техніка, що працює як на базі ОС Windows, так і на базі OC Linux, OSX, а працівники мають планшети й смартфони з OC Android, у ХОІС можна організувати робочу діяльність з використанням усіх видів комп’ютерів та гаджетів, що є суттєвою дидактичною перевагою. Операційна система вже не має вирішального значення для організації навчання.

Розглядати нові підходи до використання комп’ютерних класів для організації навчального процесу учнів немає сенсу. За новими державними стандартами початкової та середньої освіти предмет «Інформатика» викладається з 2 по 11 клас, комп’ютерний клас використовується, в середньому, 21 год. для усіх паралелей, майнову відповідальність за комп’ютерний клас несе вчитель інформатики. Обсяг часу, за яким комп’ютерний клас може бути використаний іншими вчителя, надто малий і навряд вчитель інформатики дозволить у цей період вільний доступ інших працівників освіти.

Основи проектування сховища навчальних матеріалів. Засобами роботи у ХОІС є такі електронні об’єкти: презентації, текстові документи, відео та аудіофайли, віртуальні лабораторії, електронні освітні ресурси (ЕОР), енциклопедії та ін. Будемо розглядати ЕОР з позицій комплементарності традиційним засобам роботи.

ЕОР, що можуть застосовуватися в ХОІС, мають розроблятися в спеціальних програмних середовищах (наприклад, TouchDevelope), з використанням спеціальних мов і технологій програмування (HTML5, CSS3, JavaScript, ASP.net). Виключення становлять відеофайли з YouTube, які можна використовувати безпосередньо під час роботи.

Для використання ЕОР під час роботи, учень має враховувати як кількість занять за планом, так і кількість трененгів. Використання ЕОР на певному етапі занять має бути педагогічно виваженим і забезпечувати наочність, зрозумілість, ефективність, активізацію навчальної діяльності учнів.

Багаторічний педагогічний досвід дозволив встановити доцільність використання ЕОР у навчально-виховному процесі: за умови відсутності можливості представлення навчального матеріалу іншим способом (наприклад, ядерний вибух, цунамі та ін.); для демонстрації різноманітних моделей, процесів; для показу оригіналу об’єктів у природних умовах тощо.

Поєднання ЕОР з можливостями ХОІС може якісно змінити та збільшити можливості пізнання, накопичення і застосування знань кожного працівника. Використання ХОІС, як засобу пізнання практичних психологів та соціальних педагогів, означає прояв нових форм розумової, мисленнєвої та творчої діяльності.

Кількість ЕОР, розроблених в Україні та доступних для використання в урочний і позаурочний час, досить велика. Проте, більшість з них мають локальний характер (записані на CD, флеш-носіях, що завантажені з порталів розробника) і не доступні учням у позаурочний час.

У всесвітній мережі Інтернет розміщено безліч безкоштовних емуляторів та відео фізичних дослідів, інсталяцій історичних подій, уроків іноземної мови, програмних засобів та ін. Однак, витрата великої кількості часу на постійний пошук, інсталяцію (після оновлення операційної системи на комп’ютері),втрата електронних адрес (посилань) викликають у учнів суб’єктивні та об’єктивні негативні емоції. Тому використання в ХОІС сховища ЕОР, відео та аудіофайлів, сайту корисних посилань – в одному, вседоступному місці, що використовується за потребою учасників навчального процесу, забезпечення подання необхідного навчального матеріалу, визначення темпу занять, реалізація діяльнісного підходу, здійснення диференціації та персоналізації робочого процесу, стає пріоритетним.

Основна схема оволодіння будь-яким засобом роботи полягає в тому, щоб спершу підпорядкувати свої дії логіці дій, що задаються цим засобом, а потім підпорядкувати його цілям і завданням робочої діяльності, отримавши нові можливості для досягнення результатів цієї діяльності, зазначає П. Я. Гальперин [26].

Тому першочерговим завданням стає дидактично виважене поєднання логіки роботи в ХОІС і логіки розгортання живого людського спілкування та діяльності суб'єктів освіти – учнів та вчителів, яким доводиться будувати принципово нові відносини, засвоювати нові форми діяльності, що зумовлено зміною засобів навчальної діяльності та специфічною перебудовою її змісту.

Основи проектування форм використання ХОІС для робочих цілей. До освітніх функцій роботи відносяться: засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загально-навчальних умінь та навичок, повторення теорій, понять, законів, фактів, узагальнення картини світу, розв’язування задач, проведення наукових дослідів, картою, комп’ютером, та ін.

Виокремимо основні напрями проектування ХОІС, що мають відношення до навчальних функцій:

– середовище для моделювання предметної ситуації;

– тренажер для відпрацювання певних навичок;

– комунікатор, що забезпечує різні види комунікації учасників навчального (offline і online);

– середовище для співпраці, що забезпечує спільну роботу над розробкою, створенням і модифікацією електронних об’єктів;

– кооперація учнів для вирішення навчальних проблем (реалізації проекту);

– електронна бібліотека (для роботи з текстами, книгою);

Основи проектування діяльності вчителя та учнів. Вимоги до організації роботи з використанням ХОІС мають враховувати роботу вчителів з цілим класом, з малими групами, при виконанні персоналізованих завдань, при роботі з новітніми гаджетами (планшетами, мобільними пристроями) тощо.

Розглянемо діяльності учнів, вчителів, адміністраторів навчального середовища та здійснення контролю знань у ХОІС на конкретних прикладах.

Приклад перший – робота з працівниками.

Усі робочі ресурси (презентації, відео, опорні конспекти, фото) до уроку вчитель готує заздалегідь та розміщує в сховищі Google my-drive, яке може бути доступним будь-де і будь-коли (вдома, у бібліотеці, в транспорті, в кафе) усім учням.

Існує два варіанти проведення семінару: стандартний і «перевернутий».

Стандартний семінар проводиться методистом за традиційною схемою з використанням ХОІС прямо на семінарі (презентації, відео і т.д.). Він, згідно плану семінару, використовує сервіси ХОІС, робочі матеріали, що розміщені там, для досягнення дидактичних цілей.

«Перевернуте» (з англ. flipped learning) – учні самостійно вивчають теоретичний матеріал, ретельно підібраний вчителями і розміщений у ХОІС, переглядають, за потреби, відео, готують відповіді на тестові завдання, а на уроках напрацьовують основні навички, з’ясовують проблемні місця, заповнюють прогалини, працюють над виконанням завдань, презентують здобутки.

Переваги проведення уроків за технологією «перевернуте»:

– вчитель має більше можливостей, щоб приділити увагу учням, яким потрібна додаткова допомога й підтримка. Це також покращує взаємозв’язок між суб’єктами навчання;

– технологія сприяє повноцінному оволодінню матеріалом. Використання відео дає можливість переглядати його стільки разів, скільки потрібно конкретному учню. Працівник має можливість пропустити те, що здається йому зрозумілим, зосередити увагу на тому, що виявилося складним, і відповідно розподілити час роботи;

– під час «перевернутого» учні розглядають тему, доки не продемонстрували достатнє розуміння матеріалу, який їм потрібно було засвоїти під час самостійної роботи вдома [50];

– робота вчителів з учнями які не відвідують школу через хворобу за технологією «перевернутого» забезпечує їх повноцінними заняттями та доступом до якісної освіти;

– вчитель може проаналізувати, чи досягнуто дидактичну мету роботи, та визначити, над чим доведеться більше попрацювати;

– відео матеріали доступні всім учням, навіть тим, хто за тривалої хвороби не відвідує уроки, знаходиться на індивідуальному навчанні. Тому вчителям не потрібно піклуватися про організацію та проведення додаткових занять;

– відео матеріали доступні в ХОІС для перегляду будь-де і будь-коли, тому вчителі теж можуть переглядати їх і, у свою чергу, допомагати учням;

Особливості проведення «перевернутих» занять:

– учні мають проводити більше часу за комп’ютером;

– під час проведення трансформованих занять кількома вчителями, учні витрачають більше часу на перегляд відео;

– пасивний процес роботи не може забезпечити учням якісне сприйняття робочого матеріалу.

За першим (традиційним) і за другим («перевернутим») варіантом методист розробляє електронну основу (електронний зошит) до роботи та здійснює групову розсилку учням для виконання роботи. учні виконують роботу й і надсилають його методисту поштою, або ж викладають у сховищі Google my-drive, надаючи доступ вчителю.

Приклад другий – робота малих груп.

Дана схема роботи передбачає поділ працівників на групи й фактично перетворює традиційний семінар на командну гру. Усі робочі ресурси (презентації, відео, опорні конспекти, скріни малюнків) методист готує заздалегідь і розміщує у сховищі Google my-drive учні мають доступ до комп’ютерів та мережі Інтернет. Вони виконують поставлені завдання: алгоритми роботи, психологічні характеристики, онлайн-ігри. Усі результати зберігаються в Google my-drive і доступні всім членам команди для доопрацювання. Відбувається групове оцінювання (у кожній групі оцінюють роботу товаришів). Роль методиста перетворюється на координатора робочої діяльності.

Приклад третій – контроль виконання роботи та здійснення персоналізованих консультацій.

Вчителю важливо мати засоби своєчасного контролю засвоєння знань учням. Для цього може бути використана електронна пошта, в якій систематизуються та фільтруються повідомлення від учнів. Наприклад, усі роботи учнів накопичуються в одній папці. Крім того, можна переглянути виконання роботи та запросити 1-2 вчителів на відео консультацію засобами конференц зв’язку.

Кейс вчителя. За певний час роботи вчителя, ХОІС наповнюється різноманітними папками з навчальними матеріалами, записами відкритих занять, матеріалами лекцій, розробками самостійних робіт, тестів, проектів, роботами МАН, тезами, фото з олімпіад та нагород і т.д.

Приклад четвертий – проектування діяльності адміністраторів ХОІС. Розглянемо два аспекти адміністрування, щоб зрозуміти особливості проектування діяльності учасників навчального процесу в ХОІС.

Перший аспект – адміністрування ХОІС з позицій додавання та видалення облікових записів учасників навчального процесу, що обумовлені прийомом нових учнів до класу, надання нового паролю, якщо учень або вчитель його втратили. Координацію цих питань може взяти на себе класний керівник або вчитель інформатики. Заявки формуються та надсилаються від керівників шкіл електронною поштою, а оновлення паролів відслідковується сервісами ХОІС автоматично. Тому класному керівнику або вчителю інформатики потрібно тільки сформувати новий пароль і надіслати учневі, для подальшої роботи.

Компанія Google самостійно адмініструє й відслідковує збої, відмови та здійснює профілактику функціонування сервісів Google sites. Про планове обслуговування користувача повідомляють на сторінці адміністрування. Тому користувачі позбавлені турбот про адміністрування ХОІС.

Отже, перелічені основи проектування ХОІС конкретизують умови використання матеріально-технічної бази ЗО, вміст сховища матеріалів, санітарно-гігієнічні вимоги під час діяльності в ХОІС, особливості контролю виконання завдань, що дає можливість виокремити його дидактичні особливості.

2.3. Створення постійного облікового запису користувача

Підтримку порталу в робочому стані забезпечує провайдер хмарних послуг, безкоштовних продуктів Google, у тому числі iGoogle (персональна стартова сторінка), Gmail (електронна пошта), Picasa (сервіс збереження фотографій), Груп Google (сервіс для групового спілкування), Calendar (сервіс ефективного планування), Docs (робота з документами он-лайн), Blogger (створення власного блогу), Історії веб-пошуку (ефективний пошук),Sites (створення власного сайту) тощо;

Створення облікового запису Google, який надає доступ до різноманітних продуктів Google. Це дозволяє під час відображення запиту на вхід вказувати ім’я користувача та пароль Gmail. Але, незважаючи на зазначене вище, створення облікового запису Google не передбачає автоматичного створення облікового запису Gmail, хоча ви можете будь-коли додати Gmail до свого існуючого облікового запису. Gmail не замінюватиме поточної адреси електронної пошти, однак, стане основною адресою в обліковому записі Google.

Якщо раніше ви користувалися будь-яким із цих продуктів, тоді ви вже маєте обліковий запис Google. Щоб отримати змогу користуватися новими продуктами Google увійдіть до існуючого облікового запису Google. Ім’я користувача  це адреса електронної пошти, вказана під час створення облікового запису Google. Якщо ви є користувачем Gmail, ви можете входити до облікового запису, вказуючи дані для входу Gmail.

Запустіть веб-браузер і в адресному рядочку введіть адресу  http://gmail.com (Рис. 2.2.)

Рис. 2.2. Веб-браузер

У вікні, що відкриється, перейдіть за посиланням «Створити обліковий запис»/«Создайте»

Рис. 2.3. Створення облікового запису

Створіть акаунт. Для цього заповніть всі поля запропонованої форми.

Обов’язково запишіть використані Вами “Ім’я користувача” та “Пароль” до свого робочого паперового Щоденника/Нотатника/Блокнота або на будь-який інший носій. (Рис. 2.3.)

 На сторінці «Знайомство з Gmail» ознайомтесь з інформацією і для продовження натисніть «Перейти до облікового запису». (Рис. 2.4.)

Рис. 2.4. Єдиний обліковий запис

Тепер у Вас є поштова скринька і акаунт на Gmail! (Рис. 2.5.)

Рис. 2.5. Поштова скринька

Висновки до другого розділу

Концепція дослідження проектування ґрунтується на розумінні хмаро орієнтованого інформаційного середовища як штучно побудованої системи, що за допомоги хмарних сервісів забезпечує робочу мобільність, групову співпрацю методистів з працівниками освіти для ефективного, безпечного досягнення дидактичних цілей та розвитку ІК-компетентності.

Вирішення цих протиріч можливе за умови розроблення й впровадження науково обґрунтованої методики проектування та використання ХОІС у робочому процесі.

Основними етапами проектування ХОІС визначено: проблемно-освітній; змістовно-цільовий; концептуальний; компонентно-оціночний; проектно-моделюючий; експериментально-корекційний; оцінювально-узагальнюючий.

До дидактичних особливостей проектування ХОІС віднесено вимоги до матеріально-технічної бази закладів освіти, вимоги до сховища робочих матеріалів, форм використання ХОІС для робочих цілей, діяльності працівників, адміністраторів.

Врахування особливостей кожного учасника робочого процесу як складної динамічної системи, розвиток якої зумовлений внутрішніми умовами, що містяться в самому індивіді та зовнішніх чинниках впливу, є основою ефективного використання ХОІС закладів освіти. Важливий вплив на процес проектування ХОІС має система індивідуально-типологічних особливостей суб’єктів. Відтак, здійснено класифікацію за: робочим потенціалом, ступенем освіти, віковими особливостями, формами роботи, місцем роботи, дидактичною метою. За способом взаємодії (активно позитивна, функціонально професійна, нейтрально байдужа, ситуативна, приховано негативна) та використанням нововведень (інноваційно позитивна, стабільно позитивна, ситуативно позитивна, нейтральна, приховано негативна, демонстративно негативна).

Сучасна педагогічна спільнота все частіше здійснює взаємодію засобами інформаційних технологій, зокрема хмаро орієнтованих, що створює умови для безперервного розвитку ІК-компетентності суб’єктів навчальної діяльності. Впровадження ХОІС спонукає методистів до з’ясування можливостей використання ІКТ у робочому процесі, розвиває здатності до співпраці та самоосвіти. Для забезпечення продуктивної співпраці, комунікації та кооперативної навчальної діяльності працівників освіти, ХОІС має бути ефективним.

Розроблена факторно-критеріальна модель для визначення рівня ІК-компетентності працівників освіти дає можливість оцінити ефективність методики проектування ХОІС закладів освіти. Цю модель можна інтегрувати з основною рамкою ІК-компетентності, розробленою ЮНЕСКО.

Застосування методу семантичного диференціала для оцінювання ставлення суб’єктів роботи до спроектованого ХОІС у процесі використання надав можливість оцінити ефективність, динаміку використання, функціонування спроектованої моделі як з позиції учнів, так і компетентних експертів.

Метод семантичного диференціала дозволив визначити узгодженість сформованого у свідомості суб’єктів сприйняття новизни процесів мобільності, співпраці, кооперації, комунікації та відношення до хмарних сервісів з метою досягнення дидактичних цілей.

Проектування хмаро орієнтованого інформаційного середовища досить нове явище та науковою спільнотою досліджено не повною мірою. Процедура проектування ХОІС ЗО базується на загальнонаукових, специфічних підходах та принципах, враховує особливості роботи, новітні умови застосування дидактики та методики роботи.

РОЗДІЛ 3. Моделювання хмаро орієнтованого інформаційного середовища

3.1. Моделювання інформаційного середовища психологічної служби районну

Для забезпечення функціонування навчального процесу як основи сталого розвитку країни, її конкурентоспроможності на міжнародному рівні необхідно забезпечити створення нових форм організації освітньої діяльності, трансформацію організаційних і освітніх практик, технічне пристосування до нових умов існування й діяльності.

Наразі системна реформа освіти, яка має бути предметом суспільного консенсусу, розуміння того, що освіта – це один з основних важелів цивілізаційного поступу й економічного розвитку [62].

Важливий вплив на розвиток навчального процесу в освіті здійснює впровадження новітніх ІКТ, зокрема, ХОІС, що вимагає розроблення концептуальних засад їх проектування та розвитку.

Загальні положення. Розроблення концептуальних засад проектування та розвитку ХОІС ЗО обумовлено необхідністю визначення принципів його функціонування, що дозволить об’єднати й спрямувати зусилля суб’єктів навчання на вирішення завдань всебічного розвитку особистості учнів.

Концептуальні засади визначають напрями, шляхи та методи розбудови ХОІС ЗО, сприяють забезпеченню прав учнів на організацію якісної роботи згідно з вимогами Конституції України, створюють й підтримують рівень інформаційного потенціалу, необхідного для динамічного розвитку освіти.

ХОІС є основою для створення умов робочої мобільності учасників навчального процесу ЗО. Ефективне ХОІС забезпечує повсюдну комунікацію, співпрацю й кооперацію як керівників навчальних закладів, так іучнів.

У цих Концептуальних засадах терміни, що вживаються, мають таке значення:

ЗО – заклад освіти;

хмаро орієнтоване інформаційне середовище (ХОІС) – це штучно побудована система, що за допомоги хмарних сервісів забезпечує робочу мобільність, групову співпрацю практичних психологів, соціальних педагогів та методистів для ефективного, безпечного досягнення дидактичних цілей;

робоча мобільність вчителів – це доступ до засобів комунікації, співпраці та співробітництва, незалежно від часу, місця перебування, типу комп’ютерної техніки, що використовується, з метою участі у навчальному процесі та всебічного розвитку особистості;

робоча мобільність учнів – це доступ до засобів комунікації, співпраці та співробітництва, незалежно від часу, місця перебування, типу комп’ютерної техніки, що використовується, з метою участі у навчальному процесі та всебічного розвитку особистості;

робоча комунікація – це формування взаємодії суб’єктів роботи з метою обміну даними у процесі навчання, виховання та розвитку особистості учня.

Ефективне ХОІС розвивається на основі відповідної політики ЗО, що визначає основні аспекти всебічного розвитку особистості учнів та забезпечує робочу діяльність, є педагогічно виваженим, створює умови робочої мобільності, розвиває ІК-компетентність, формує навички ХХІ століття суб’єктів роботи й розбудовується на принципах і підходах як загальнонаукових, так і специфічних (рис. 3.1).

Міжнародний досвід засвідчує, що цифрові технології стали рушійною силою соціально-економічного розвитку, відновлення економіки багатьох держав світу, визначають основу розвитку освіти.

Розвинуті держави у XXI столітті поставили собі за мету прискорений перехід до нового етапу розвитку – інформаційного суспільства, що дасть змогу забезпечити рівень суспільного добробуту.

Рис. 3.1 Концептуальна модель інноваційного РМ ХОІС

Мета формування хмаро орієнтованого інформаційного середовища. Концептуальні засади базуються на положеннях законодавчих актів, що визначають завдання та регулюють діяльність закладів освіти в Україні: Закони України «Про освіту», «Про Національну доктрину розвитку освіти», «Про Національну програму інформатизації».

Для забезпечення формування хмаро орієнтованого інформаційного середовища необхідно:

– спроектувати інноваційне середовище роботи учнів;

– забезпечити повсюдний доступ суб’єктів роботи до інформаційних та навчальних ресурсів;

– налагодити робочу комунікацію між усіма учасниками навчального процесу;

– підвищити рівень ІК-компетентності суб’єктів роботи;

– поліпшити стан забезпечення ЗО комп’ютерною технікою;

– поліпшити стан підключення робочих кабінетів ЗО до глобальної мережі Інтернет.

Стан інформаційного середовища ЗО. Застосування ІКТ для потреб організації продуктивної роботи, спонукає працівників освіти до створення різноманітного електронного контенту, що зберігається на комп’ютерах школи і, тим самим, створюються проблеми у повсюдному доступі до нього. Сучасні ІКТ, такі як хмаро орієнтовані інформаційні середовища, дають можливість вирішити низку проблем, однією з яких є забезпечення доступу учасників робочого процесу до різноманітного електронного контенту.

Постійна адаптація розвитку освіти до змін у світі, тому підвищення якості освіти є однією з найважливіших гарантій впровадження найновіших технологій у всі сфери діяльності людини;

недостатня кількість комп’ютерної техніки, її оновлення у навчальних закладах, що погіршилося в складних соціально-економічних умовах останніх років;

відставання теоретико-методичної та практичної складових у роботі, що ускладнюється на фоні стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, їх масового впровадження на всіх етапах економіки, політики, промисловості;

вплив світових тенденцій на розвиток сучасної освіти в Україні, зокрема, визначення стратегічних напрямів розвитку у сфері використання мережі Інтернету, соціальних медіа, мережних та мобільних технологій, програмування, он-лайн безпеки, захисту інформації, баз даних, веб 2.0;

впровадження і використання у навчальних закладах методичних кабінетів, формування віртуальних спільнот та розгортання хмаро орієнтованого інформаційного середовища.

Відбувається зміщення акцентів в освіті: перехід від «ІКТ в освіті» до «освіти в інтеграції з ІКТ», або «ІКТ-насичених освітніх середовищ» [46; 79] та електронного навчання (e-Learning) [66].

За результатами опитування учнів 9-х класів (60 осіб) про стан забезпечення ЗО засобами ІКТ та ступенем впровадження ХОІС було з’ясовано наступне:

забезпеченість автоматизованими робочими місцями: стаціонарними комп’ютерами – 70%, ноутбуками – 25%, планшетами – 0%, не забезпечені – 5%;

Рис. 3.2. Забезпеченість автоматизованими робочими місцями

підключення робочих місць для учнів до мережі Інтернет за різними технологіями: оптоволокно – 33%, ADSL – 24%, WiFi – 29%, не підключено – 4%;

Рис. 3.3. Підключення робочих місць працівників до мережі Інтернет

стан проінформованості учнів щодо використання хмарних сервісів у закладах освіти: чув від однокласників – 30%, читав в Інтернеті – 8%, розпочав роботу – 47%, активно використовую – 7%, 8% учнів самостійно, без додаткових даних, навчальних курсів впроваджують новітні інформаційно-комунікаційні технології.

Рис. 3.4. Стан проінформованості працівників щодо використання хмарних сервісів

Працівники відзначили ключові переваги для робочого процесу від впровадження ХОІС, а саме: мобільність учасників навчального процесу, підвищення якості інформаційно-комунікаційних технологій та отримання ресурсів для співпраці.

Більшість учнів використовує у своїй діяльності текстовий редактор, табличний процесор, електронну пошту, презентації, мережу Інтернет, 5% учні самостійно освоїли роботу з віртуальним сховищем Google disk.

Зацікавленість учнів у впровадженні ХОІС ЗО склала понад 82%, що дає підстави для впровадження їх у навчальний процес системи освіти.

Основні завдання щодо формування хмаро орієнтованого інформаційного середовища ЗО:

визначити рівень проектування ХОІС: школа, територіально-адміністративна одиниця міста тощо;

розробити методику проектування ХОІС на рівнях учня, класного керівника, вчителя інформатики, керівника навчального закладу з урахуванням принципу процедурного підходу [78];

розробити навчальні модулі з проектування ХОІС на рівнях класного керівника, учнів;

розробити методику використання ХОІС у навчальному процесі закладів освіти;

підвищити компетентність учнів в організації навчального процесу з використанням ХОІС;

створити умови для розвитку навичок ХХІ ст., що включають навички співпраці, комунікації та кооперації всіх учасників навчального процесу;

забезпечити широкий доступ учням до інформаційних ресурсів із застосуванням ХОІС;

розвивати комунікативні здібності в роботі над колективними проектами та налагоджувати навчальну комунікацію між вчителями, учнями;

створити умови для впровадження нових форм і методів роботи з учнями.

Основні завдання щодо забезпечення безпеки під час діяльності у хмаро орієнтованому інформаційному середовищі ЗО:

формувати в учнях компетентність безпечного використання ХОІС;

виховувати в учнях культуру взаємодії та спілкування в ХОІС.

Шляхи та засоби вирішення перспективних завдань щодо формування хмаро орієнтованого інформаційного середовища:

проведення навчальних тренінгів з проектування ХОІС ЗО;

навчання учнів щодо здійснення робочої комунікації у ХОІС;

формування ХОІС згідно зі змістом планів роботи;

розроблення нових форм і методів роботи з учнями в ХОІС;

проведення анкетування з метою визначення ефективності ХОІС;

підвищення активізації навчальної діяльності учнів;

забезпечення робочої мобільності суб’єктів роботи;

забезпечення якості навчання учнів навчальних закладів;

підвищення ІК-компетентності класних керівників;

використання нових форм і методів роботи з учнями в ХОІС.

Система поглядів щодо проектування та розвитку хмаро орієнтованого інформаційного середовища сформована як цілеспрямована, динамічна система знань про нього і всебічно розкриває його сутність, зміст, особливості, а також технологію оперування ним в умовах сучасного закладу освіти.

3.2. Хмарні сервіси Google

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується бурхливим розвитком інформаційних технологій. Це вимагає змін у всіх сферах діяльності людини і, насамперед, у роботі.

З розвитком хмарних обчислень з’явилася можливість забезпечити повсюдний доступ до програмного забезпечення і різних сервісів мережі Інтернет. Тому хмарні сервіси дозволяють перенести обчислювальні ресурси, програмне забезпечення й документи на віддалені Інтернет-сервери і не зберігати великі обсяги інформації на своїх комп’ютерах. Прикладом хмаро орієнтованого сервісу є Google.

Люди, які користуються хмарними сервісами для створення презентацій, документів чи обговорюють різні події, об’єднуються у віртуальні спільноти. Прикладом віртуальної спільноти можуть бути працівники закладів освіти, які використовують платформу Google для зручної роботи.

Познайомимося детально із сервісами Google та створеним на їхній основі хмаро орієнтованим інформаційним середовищем (ХОІС).

Хмарні сервіси дають можливість використовувати різноманітні гаджети (ноутбуки, планшети, звичайні комп’ютери) і не залежати від типу операційної системи. Вони працюють в Linux, Window’s та Android, Мас.

Розгорнуте хмаро орієнтоване інформаційне середовище нагадує за своєю суттю віртуальну машину з необмеженими можливостями співпраці, комунікації, кооперації та он-лайн роботи.

Для закладів освіти доступні наступні сервіси:

електронна пошта Gmail, гугл-диск, календар, документ, електронні таблиці, презентації, малюнки, форми. Познайомимося детальніше з можливостями роботи платформи Google.

Усі учасники робочого процесу під час активації облікового запису потрапляють на сторінку електронної пошти Gmail.

Електронна пошта (англ. e-mail, або email, скор. Від electronic mail)  популярний сервіс в Інтернеті, що уможливлює обмін даними будь-якого змісту.

Електронною поштою можна надсилати не лише текстові повідомлення, а й документи, графіку, аудіо, відеофайли, програми тощо. Через електронну пошту можна отримати послуги інших сервісних мереж.

Gmail (від Google Gmail) - безкоштовний поштовий сервіс від компанії Google.13 травня 2013 року квоти Gmail, Google Диска і Google+ Фото були об'єднані, і загальний обсяг сховища склав 15 ГБ (рис. 3.5).

Рис. 3.5 Електронна пошта Gmail

Google drive  це файловий хостинг, створений і підтримуваний компанією Google. Його функції включають зберігання файлів в Інтернеті, загальний доступ до них і спільне редагування. До складу Google Диску входять Google Документи, Таблиці та Презентації - набір офісних додатків для спільної роботи над текстовими документами, електронними таблицями, презентаціями, кресленнями, веб-формами та іншими файлами. Загальнодоступні документи на Диску індексуються пошуковими системами (рис. 3.6).

Рис. 3.6. файловий хостинг Google drive

  Google документи - документ, електрона таблиця, презентація, форма розглянемо детальніше:

текстовий процесор, що дозволяє редагувати текстові документи OpenDocument, MicrosofWord а також електронні таблиці наприклад реєстрація учасників семінару, діагностика, звіт по роботі, виконання програм;

таблиця дозволяє заносити дані в рядки і стовпчики електронної таблиці, а також проводити нескладні обчислення. Програма допускає перетворення даних і у формат Microsoft Excel, і в загальнодоступні OpenDocument, наприклад побудови діаграм;

презентація дає можливість створювати електронні презентації. Реалізована можливість імпорту/експорту файлів Microsoft PowerPoint (*.ppt, pptx), наприклад презентації семінарів на різноманітну тематику згідно плану роботи;

Google Диск є функція "Google Форма", що створена для роботи із формуванням різного роду блоків питань, що допоможе компаніям у контролі співробітників. Зазвичай, використовують дану форму для створення системи звітів, контролю щоденної, щотижневої,щомісячної, квартальної, річної діяльності працівників. Для зменшення витрат часу на опис та здачу паперових звітів Google Додатки пропонують електронну форму для ведення звітності, заповнити яку може кожен працівник, що має комп’ютер на робочому місці, підключення до інтернету та встановлений браузер Google Chrome. Також, Google Форма може використовуватись і в інших цілях, зокрема для створення системи різного роду опитувань: від одноосібних до масових ( в загальному по компанії, підрозділу і т.д.

Диск приватний (закритий) Відкрита інформація, наприклад анкетування, відповіді до анкет (рис. 3.7).

Рис. 3.7. Google документи

Google фото  сервіс, призначений для зберігання, редагування, обміну фотографіямі і відео.Google Фото надає великі можливості з пошуку і сортування потрібних фотографій і відео. Завантажений в сервіс контент сортується за різними критеріями: місце зйомки, особи і об'єкти, зображені на фото або відео. Також можливо вручну сортувати фото або відео по альбомам.Google Фото має функцію автоматичного створення колажів, відео, анімацій, панорам і історій. Автокреатив може створюватися автоматично з фото або відео, які були завантажені або ж безпосередньо самим користувачем, наприклад фото з семінарів, методичних об'єднань, відкритих уроків тощо (рис. 3.8).

Рис. 3.8. Google фото

Google календар  безкоштовний веб-застосунок для тайм-менеджменту розроблений Google. Щоб отримати можливість використання застосунку, користувачі повинні мати аккаунт Google. Події зберігаються онлайн. Це означає, що календар можна переглядати з з будь-якого місця, обладнаного доступом до мережі Інтернет. Це також означає, що дані не будуть втрачені, навіть якщо зламається жорсткий диск. Можна додавати, та обмінюватись багатьма календарями з різними рівнями прав доступу. Це спрощує співпрацю та обмін розкладами між групами. Також до імпортування у персональний календар доступні календарі з національними святами різних країн, погодою тощо, наприклад спільний план заходів, семінарів (рис. 3.9).

Рис. 3.9. Google календар

Google блог  Blogger — сервіс для ведення блогів, за допомогою якого будь-який користувач може завести свій блог, не вдаючись до програмування і не турбуючись про встановлення та налаштування програмного забезпечення, наприклад блог методиста управління освіти, соціального педагога, практичного психолога. (рис. 3.10)

Рис. 3.10. Blogger

Google sites- дозволяє  зробити інформацію доступною для людей, які потребують її швидкої подачі. Користувачі сайту можуть працювати разом, додавати інформацію з інших додатків Google, наприклад Документи Google, Календар Google, YouTube, Google фото та з інших джерел.Творець сайту може запрошувати інших користувачів для спільної роботи над сайтом, контролювати їх доступ до матеріалів. Сайт може бути використаний в private режимі, наприклад, для організації особистого wiki блокнота або для ведення записів по приватному проекту з доступом до інформації тільки після авторизації, наприклад створення сайту для психологів та соціальних педагогів районну https://sites.google.com/view/klassroom99 (рис. 3.11).

Рис. 3.11. Google sites

3.3. Розробка та впровадження Google sites для учнів

Для створення нового сайту на сервер постачальника хмарних сервісів створений, виконаєте наступні дії:

Відкрити ХОІС (www.google.com.ua) (рис. 3.9).

Рис. 3.9. Google сервіс

На сторінці свого акаунту користувача, який має права створювати сайти має вибрати режим «Сайти» (рис. 3.10).

Рис. 3.10 Режим Google sites

Натиснути у лівому боці екрану «+» для створення сайту обрати режим класичний чи оновлений інтерфейс

Рис. 3.10 Створення Google sites

На наступний сторінці заповнюємо потрібні поля:

– назва сайту,

– опис сайту (не обов’язково поле),

– адреса сайту, URL по якому сайту буде відкриватися. Можна використовувати тільки латинські символи,

– шаблон, який буде використовуватись за основу для сайту.

– адреса сайту, URL по якому сайту буде відкриватися. Можна використовувати тільки латинські символи,

– шаблон, який буде використовуватись за основу для сайту.

Рис. 3.11Заповнення розділу веб-адреса сайту

Після того як всі поля заповнені, то натискаємо кнопку Зберігти

Рис 3.12 Сайт

Одним із важливих факторів є розробка дизайну сайту та його наповнення

Рис 3.13 Набір інструментів для зміни дизайну сайту

Для зміни дизайну сайту вибираємо для нього тему

Рис. 3.14 Тема дизайну сайту

Для збереження адреси сайту, необхідно відкрити його і скопіювати посилання на нього

Рис. 3.15. Адреса сайту

Після створення шаблону сайту, можна приступити до його наповнення. Обговоріть колегами наступні питання: рубрики сайту, оцінювання сайту, організацію колективного наповнення сайту.

Рис. 3.16. Створення сторінок сайту

На сторінці Законодавча база розміщуємо нормативно-правові документи за допомогою Вставка−текстове поле−посилання

Рис. 3.17. Додавання посилання

Рис. 3.18 Додавання тексту та зображень

Висновок до третього розділу

На сучасному етапі розвитку освіти необхідно забезпечити функціонування інформаційного середовища, яке дозволить реалізувати умови для робочої мобільності, комунікації, кооперації й співробітництва між працівниками освіти. Необхідне впровадження таких моделей навчального середовища, що дозволили б максимально повно задовольнити запити працівників освіти щодо організації і проведення уроків нового типу, активізації робочої діяльності працівників, формування ІК-компетентності та всебічного розвитку творчої особистості. Такі можливості надає використання хмаро орієнтованого інформаційного середовища.

Для ефективного впровадження ХОІС у закладах освіти нами розроблено низку моделей, в яких відображено його основні компоненти, процеси та взаємозв’язки між ними.

Модель ХОІС на рівні структурно-територіальної одиниці деталізує базові компоненти, зв’язки між суб’єктами, рівні взаємодії, зміст, що визначається формами і методами роботи, компоненти адміністрування та інтеграції. Вона дає уявлення про масштаби електронної співпраці працівників на рівні територіально адміністративної одиниці.

Домінуючими у хмаро орієнтованому інформаційному середовищі є методи інтерактивної роботи, робочої комунікації, співпраці, кооперації та групової роботи.

Реалізація інтенсивних форм і методів роботи в хмаро орієнтованому інформаційному середовищі – істотний фактор підвищення мотивації до робочої діяльності, рівня емоційного сприйняття даних роботи працівників освіти.

Розгляд хмарних сервісів платформи Google та охарактеризуємо для подальшої роботи з сайтом інструменти які входять до сервісу: електронна пошта Gmail, гугл-диск, календар, документ, електронні таблиці, презентації, малюнки, форми.

Створення хмаро орієнтованих кабінетів для учнів та наповнення інформаційних сховищ є засобом управління нормативно-методичним, дидактичним забезпеченням діяльності закладом освіти, забезпечує мобільність всіх учасників навчального процесу, підвищення якості освіти.

Необхідною умовою роботи засобами ХОІС виступає реалізація особистісно-орієнтованої освітньої парадигми. У ній відсутня необхідність в абсолютизації стандартних методик роботи. Особливості проектування діяльності суб’єктів у ХОІС визначаються різними аспектами навчального процесу і трьома фреймами доступу (спільний, груповий, особистий).

У процесі моделювання було встановлено, що:

− хмаро орієнтований кабінет потрібен як засіб збору та систематизації різних документів, списків, графіків, таблиць, анкет;

− у процесі використання ХОІС підвищується інтерес і мотивація працівників до опанування й використання нових технологій, з’являється можливість підвищення рівня ІК-компетентності учнів;

− працівники освіти мають можливість застосовувати ІК-технології для створення спільних документів, обговорення презентацій семінарів, етапів проектів;

− компетентність у використанні ІК-технологій формується у учнів в умовах існування відповідного середовища;

− з’являється можливість своєчасного інформування батьків, залучення їх до активної участі в житті дитини;

− робота віртуального класу сприяє підвищенню ефективності організації робочого процесу та надання освітніх послуг.

− з’являється можливість активізації навчальної діяльності учнів засобами інтерактивного середовища, створеного шляхом інтеграції додаткових сервісів.

ВИСНОВКИ

У результаті наукового пошуку, експериментальної діяльності здійснено теоретичне узагальнення та практичне розв’язання наукової проблеми обґрунтування теоретико-методичних основ проектування хмаро орієнтованого інформаційного середовища, впроваджено результати дослідження у робочому процесі закладів освіти, експериментально перевірено його ефективність. У ході дослідження поставлена мета досягнута, усі завдання виконано, загальна та часткові гіпотези дістали підтвердження.

На основі теоретико-практичного і експериментального дослідження проблеми проектування ХОІС зроблено такі висновки.

1. Аналіз наукових і літературних джерел показав, що вимоги освітньої спільноти до інформаційного середовища постійно зростають, що обумовлено інтенсивністю розвитку та використанням ІКТ для підвищення якості освіти.

Розвиток мережі Інтернет, перехід суспільства та освіти, зокрема, до використання різноманітних сервісів сприяє швидкому впровадженню хмаро орієнтованого інформаційного середовища для активізації пізнавальної діяльності практичних психологів та соціальних педагогів, підвищення ІК-компетентності учасників робочого процесу, що в подальшому може привести як до всебічного розвитку особистості працівника освіти, так і до підвищення якості освіти.

У процесі дослідження було з’ясовано, що ХОІС складається із таких компонентів: просторово-семантичного, змістовно-методичного, комунікаційно-організаційного. Суб’єктами хмаро орієнтованого інформаційного середовища можуть бути класні керівники, учні. До базових об’єктів архітектури хмаро орієнтованого інформаційного середовища відносяться: електронна пошта, система планування, е-записник, структуроване сховище навчально-методичних матеріалів, офісне програмне забезпечення, конструктор сайтів, система відеоконференцій, корпоративна мережа. В ХОІС формуються хмаро віртуальні робочі спільноти – це група працівників, що підтримують робочу, виховну та розвивальну діяльність, здійснюють комунікацію, кооперацію та співпрацю за допомоги комбінації сервісів постачальника, що доступні у хмаро орієнтованому інформаційному середовищі.

До переваг використання ХОІС у ЗО віднесено: зменшення витрат і збільшення ефективності IT інфраструктури, менше витрат на закупівлю програмного забезпечення, збільшення доступних обчислювальних потужностей, сумісність з більшістю операційних систем, простота організації спільної роботи групи користувачів, доступ до документів будь-де і будь-коли, корпоративна пошта, власний відео канал, завжди сама остання версія сервісів, доступність з різних пристроїв, стійкість даних до втрати чи крадіжки обладнання.

До особливостей використання хмарних сервісів у закладах освіти віднесено: постійне з'єднання з мережею Інтернет, повільно працює з повільним Інтернет-доступом, програми можуть працювати повільніше ніж на локальному комп'ютері, не всі програми або їх властивості доступні віддалено, втрачені клієнтські дані будуть відновлені частково.

Встановлено, що розвиток хмаро орієнтованого інформаційного середовища закладу освіти на основі теоретичного аналізу та синтезу виділених методологічних підходів, принципів, належної мотивації педагогічних кадрів, підтримування державних органів влади, сприятиме активізації пізнавальної діяльності учнів в умовах комплементарного робочого середовища, може привести до організаційно-методичних змін навчального процесу.

Аналіз зарубіжних проектів Росії, Німеччини, Чехії, Австралії, Китаю, Ізраїлю, Африки, Сінгапуру, Бразилії, Єгипту, Колумбії, Азербайджану та США показав, що хмаро орієнтоване інформаційне середовище використовується працівниками освіти для організації навчального процесу, доступу до робочих матеріалів, розкладу сдачі звітів, робочих планів, формування портфоліо (кейсів), активізації діяльності, забезпечення навчального процесу у період хвороб, відомостей про різноманітні заходи, дистанційного навчання, самоорганізації та персоналізації роботи.

Обґрунтовано, що інтеграція різних сервісів дає можливість реалізувати різноманітні проекти та створити інноваційне інформаційне середовище, що забезпечить мобільність усіх учасників навчального процесу.

Отже, у ХОІС можна створити умови для активної співпраці, мобільності суб’єктів та віртуалізації об’єктів роботи, доступності будь-де і будь-коли, забезпечення розвитку творчості та інноваційності, критичного мислення, вміння вирішувати проблеми; розвитку комунікативних, співробітницьких, життєвих та кар’єрних навичок, роботи з даними, медіа й розвитку компетентності з ІКТ як учнів так і вчителів.

2. У процесі дослідження методологічних основ було встановлено, що проектування ґрунтується на розумінні хмаро орієнтованого інформаційного середовища як штучно побудованої системи, що за допомоги хмарних сервісів забезпечує робочу мобільність, групову співпрацю класного керівника з учнями для ефективного, безпечного досягнення дидактичних цілей роботи та розвитку ІК-компетентності.

Процедура проектування ХОІС ЗО базується на загальнонаукових, специфічних підходах та принципах, враховує особливості роботи, новітні умови застосування дидактик та методик роботи.

Визначено, що проектування ХОІС здійснюється у сім етапів, і включає такі основні компоненти: проблемно-освітній; змістовно-цільовий; концептуальний; компонентно-оціночний; проектно-моделюючий; експериментально-корекційний; оціночно-узагальнюючий.

До особливостей проектування ХОІС віднесено вимоги до матеріально-технічної бази закладів освіти, сховища робочих матеріалів, форм використання ХОІС для робочих цілей, діяльності класного керівника, учнів. Є певна низка санітарно-гігієнічних вимог та технічних особливостей, що мають враховуватися у проектуванні ХОІС та дотримуватися учасниками робочого процесу з метою ефективного використання ХОІС та збереження здоров’я.

Встановлено, що важливий вплив на процес проектування, здійснює система індивідуально-типологічних особливостей суб’єктів закладів освіти, що класифікуються для працівників освіти: робочим потенціалом, ступенем освіти, віковими особливостями, формами роботи, місцем роботи, дидактичною метою, часом роботи, тривалістю роботи; для методистів за: способом взаємодії (активно позитивна, функціонально професійна, нейтрально байдужа, ситуативна, приховано негативна) та використанням нововведень (інноваційно позитивна, стабільно позитивна, ситуативно позитивна, нейтральна, приховано негативна, демонстративно негативна).

До основних методів визначення ефективності ХОІС було віднесено факторно-критеріальну модель з визначенням рівня ІК-компетентності працівників освіти, що розроблена на базі рекомендацій ЮНЕСКО з використанням рамки ІК-компетентності та методу семантичного диференціала, що дає можливість визначити узгодженість сформованої у свідомості суб’єктів сприйняття новизни процесів навчальної мобільності, співпраці, кооперативної роботи, комунікації та ставлення до хмарних сервісів з метою досягнення дидактичних цілей роботи.

Концептуальні засади проектування та розвитку хмаро орієнтованого інформаційного середовища закладів освіти. Визначено основні чотири розділи концептуальних засад: загальні положення, мета розвитку хмаро орієнтованого інформаційного середовища; стан інформатизації робочого середовища ЗО; основні завдання розвитку хмаро орієнтованого інформаційного середовища ЗО; шляхи та засоби вирішення перспективних завдань розвитку хмаро орієнтованого інформаційного середовища. Встановлено, що ефективне хмаро орієнтоване інформаційне середовище розвивається згідно політики закладу освіти, що визначає основні аспекти всебічного розвитку особистості учня та забезпечує робочу діяльність, є педагогічно виваженим, створює умови навчальної мобільності, розвиває ІК-компетентність, формує навички ХХІ століття суб’єктів роботи та розбудовується на принципах і підходах як загальнонаукових, так і специфічних.

3. Обґрунтовано основи моделювання та розроблено базові моделі хмаро орієнтованого інформаційного середовища ЗО. Встановлено, що різні цілі використання ХОІС потребують розроблення таких варіантів моделей, які б максимально повно задовольняли запити методистів щодо організації й проведення семінарів нового типу, активізації робочої діяльності ПП та СП, розвитку ІК-компетентності та всестороннього розвитку творчої особистості працівників.

Моделювання ХОІС представлено системою моделей, мета якої побудувати ефективне робоче середовище, що розкриває його багатогранність освітнього застосування.

Компонентна модель хмаро орієнтованого інформаційного середовища закладів освіти дає наочне уявлення про повноту можливостей використання в реальних умовах освіти. Деталізація моделі за компонентами дає можливість з’ясувати особливості хмаро орієнтованого інформаційного середовища на різних рівнях організації робочого процесу (просторово-семантичному, змістово-методичному, комунікаційно-організаційному), і враховувати як організаційні потреби учасників робочої діяльності, так і змістово-методичні для проведення нестандартних семінарів, потокової співпраці та кооперації під час роботи над робочими проектами, співпраці з колегами.

Модель ХОІС на рівні структурно-територіальної одиниці дає можливість деталізувати базові компоненти, зв’язки між суб’єктами роботи, рівні взаємодії, зміст, контент, що визначається формами і методами роботи, компоненти адміністрування та інтеграції. Вона дає уявлення про масштаби електронної співпраці учнів та вчителів.

Домінуючими у хмаро орієнтованому інформаційному середовищі виступають методи інтерактивного роботи, робочої комунікації, співпраці, кооперації та групової роботи. Модель ХОІС методиста представлена базовими компонентами, що визначають основну діяльність методиста, що розвивається у напрямку електронної взаємодії, а саме: робота з учнями або такими, що потребують додаткового впливу, планування, проектна робота, самостійна робота, саморозвиток.

Створення хмаро орієнтованого сайту та наповнення інформаційного сховища слугує засобом управління нормативно-методичним, дидактичним забезпеченням діяльності, забезпечує мобільність всіх учасників навчального процесу та підвищення якості роботи.

Необхідною умовою навчання засобами ХОІС виступає реалізація особистісно-орієнтованої освітньої парадигми. У ній відсутня необхідність в абсолютизації стандартних методик викладання. Особливості проектування діяльності суб’єктів у ХОІС визначаються різними аспектами навчального процесу і трьома фреймами доступу (спільний, груповий, особистий).

Методика проектування ХОІС на усіх рівнях суб’єктів роботи деталізує роботу, результатом якої має бути спроектоване навчальне середовище. Так, особливостями проектування на рівні керівника визначено розробку концепції новітнього середовища, відбір об’єктів структури ХОІС, розробку організаційних і нормативних заходів та організацію роботи учнів.

Основним здобутком проектування ХОІС є навчання суб’єктів новим технологіям, розвиток ІК-компетентності з використанням Google платформи та додаткових сервісів для організації спільної та корпоративної роботи.

Проведене дослідження не вичерпує усіх завдань щодо проектування та використання хмаро орієнтованого інформаційного середовища закладів освіти. Подальшого дослідження потребує проблема використанням хмаро орієнтованого інформаційного середовища для організації роботи з учнями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Абламейко С. В. «Облачные» технологии в образовании / С. В. Абламейко, Ю. И. Воротницкий, Н. И. Листопад // Электроника инфо. – 2013. – № 9. – С. 30-34.

  2. Азгальдов Г. Г. Теория и практика оценки качества товаров (основы квалиметрии) Г. Г. Азгальдов. – Москва: Экономика, 1982. – 256 c.

  3. Азгальдов Г. Г. О квалиметрии / Г. Г. Азгальдов, Э. П. Райхман. – Москва: Изд-во стандартов, 1973. – 171 c.

  4. Алексеев Н. А. Личностно-ориентированное обучение; вопросы теории и практики: монография / Н. А. Алексеев. – Тюмень: Изд-во Тюмен. гос. Ун-та, 1996. – 216 с.

  5. Артемьева Е. Ю. Психология субъективной семантики / Е. Ю. Артемьева. – Москва: Изд-во МГУ, 1980. – 128 с.

  6. Атаманчук П. С. Інноваційні технології управління навчанням фізики / П.С. Атаманчук. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 1999. – 174 с.

  7. Багузина Е. И. Веб-квест технология как дидактическое средство формирования иноязычной коммуникативной компетентности: дисс. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Елена Ильинична Багузина; Моск. гуманит. ун-т. – Москва, 2011. – 238 c.

  8. Балабанов П. И. Методологические проблемы проектировочной деятельности / П. И. Балабанов. – Новосибирск: Наука, 1990. – 200 с.

  9. Басов М. Я. Очередные проблемы / М. Я. Басов // Очередные проблемы педологии: сб. ст. / под ред. М. Я. Басова. – М.; Л., 1930 – С. 16-17.

  10. Башмаков М. И. Информационная среда обучения / М. И. Башмаков, С. Н. Поздняков, Н. А. Резник. – СПб.: Свет, 1997. – 215 с.

  11. Безрукова В. С. Проективная педагогика / В. С. Безрукова. – Екатеринбург: Деловая кн., 1996. – 344 с.

  12. Бережнова Е. В. Прикладное исследование в педагогике: монография / Е. В. Бережнова. – М.; Волгоград: Перемена, 2003. – 163 с.

  13. Беспалов В. П. Аксиологический подход к формированию и развитию информационно-технологической компетентности государственных служащих [Электронный ресурс] / В. П. Беспалов // Информационные технологии в образовании – 2003 : материалы конференции. – Текст. данные. – Режим доступа: http://ito.edu.ru/2003/II-3-2414.html. – (дата обращения 12.09.15). – Заглавие с экрана.

  14. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М.: Педагогика, 1989. – 192 с.

  15. Биков В. Ю. Відкрите навчальне середовище та сучасні мережні інструменти систем відкритої освіти [Електронний ресурс] / В. Ю. Биков. – Текст статті доступний також в Інтернеті. – Режим доступу: http://www.ii.npu.edu.ua/files/Zbirnik_KOSN/16/2.pdf (дата звернення 12.09.15). – Заголовок з екрана.

  16. Биков В. Ю. Інноваційний розвиток засобів і технологій систем відкритої освіти [Електронний ресурс] / Биков В. Ю. – Текст. дані. – Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/1177 (дата звернення 12.09.15). – Заголовок з екрана.

  17. Биков В. Ю. Категорії простір і середовище: особливості модельного подання та освітнього застосування / В. Ю. Биков, В. Г. Кремень // Теорія і практика управління соц. системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. – 2013. – № 2. – С. 3-16. – Текст статті доступний також в Інтернеті. – Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/1188/1/Art100Text-3.pdf. (дата звернення 12.09.15).

  18. Биков В. Ю. Методичні системи сучасних інформаційно-освітніх технологій / В. Ю. Биков // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: зб. наук. пр. / НТУ "ХПІ" ; за ред. Л. Л. Товажнянського, О. Г. Романовського. – Харків, 2002. – Вип. 3. – С. 73-83.

  19. Биков В. Ю. Мобільний простір і мобільно орієнтоване середовище інтернет-користувача: особливості модельного подання та освітнього застосування / В. Ю. Биков // Інформаційні технології в освіті. – 2013. – № 17. – С. 9-37. – Текст статті доступний також в Інтернеті. – Режим доступу: http://ite.kspu.edu/webfm_send/736 (дата звернення 12.09.2015).

  20. Биков, В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія / В. Ю. Биков. – Київ: Атіка, 2008. – 684 с.

  21. Биков В. Ю. Навчальне середовище сучасних педагогічних систем [Електронний ресурс] / В. Ю. Биков. – Текст. дані. – Режим доступу: http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp1/Bykov.pdf (дата звернення 12.09.15). – Заголовок з екрана.

  22. Биков В. Ю. Технології хмарних обчислень – провідні інформаційні технології подальшого розвитку інформатизації системи освіти в Україні: [інтерв’ю з директором Ін-ту інформ. технологій і засобів навчання НАПН України В. Ю. Биковим] / В. Ю. Биков; надав інтерв’ю В. Д. Руденко // Комп’ютер у шк. та сім’ї. – 2011. – № 6. – С. 3-11.

  23. Биков В. Ю. Технології хмарних обчислень, ІКТ-аутсорсінг та нові функції ІКТ-підрозділів навчальних закладів і наукових установ / В. Ю. Биков // Інформаційні технології в освіті. – 2011. – № 10. – С. 8-23.

  24. Бугайчук К. Л. Персональне навчальне середовище: перша спроба зрозуміти [Електронний ресурс] / К. Л. Бугайчук // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2011. – № 5 (25). Текст. дані. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/2011_5/11bklpsz.pdf (дата звернення 12.09.15). – Назва з екрана.

  25. Выготский Л. С. Собрание сочинений: в 6-ти т. Т. 1. Вопросы теории и истории психологии / Л. С. Выготский; под ред. А. Р. Лурия, М. Г. Ярошевского. – М.: Педагогика, 1982. – 488 с.

  26. Гальперин П. Я. Функциональные различия между орудием и средством / П. Я. Гальперин // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии / под ред. И. И. Ильясова, В. Я. Ляудис. – М., 1980. – С. 195-204.

  27. Ганаба С. О. Творчий потенціал педагогіки трансгресії / С. О. Ганаба // Ноосфера і цивілізація. – 2012. – № 1. – С. 99-105. – Текст статті доступний також в Інтернеті. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Niz/2012_13/ganaba.htm (дата звернення 12.09.15).

  28. Гаспарский В. П. Праксеологический анализ проектно-конструкторских разработок / В. П. Гаспарский. – М.: Мир, 1978. – 172 с.

  29. Гинецинский В. И. Основы теоретической педагогики / В. И. Гинецинский. – СПб.: Изд-во СГПУ, 1992. – 154 с.

  30. Гриб’юк О. О. Перспективи впровадження хмарних технологій в освіті [Електронний ресурс] / О. О. Гриб’юк // Digital Library NAPS of Ukraine. – Текст. дані. – Київ, 2014. – Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/1111/1/grybyuk-stattya1-hmary%2B_Copy.pdf (дата звернення 12.09.15). – Назва з екрана.

  31. Григорьев С. Г. Информатизация образования. Фундаментальные основы: учеб. для студ. педвузов и слушателей системы повышения квалификации педагогов / С. Г. Григорьев, В. В. Гриншкун. – М.: МГПУ, 2005. – 231 с.

  32. Гризун Л. Е. Дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Людмила Едуардівна Гризун; Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Харків, 2009. – 417 с.

  33. Гуржій А. М. Вплив інформаційних технологій на формування навчального середовища / А. М. Гуржій, Ю. О. Жук // Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України: зб. ст. за матеріалами доп. четвертої Всеукр. наук.-метод. конф. 12-14 верес. 1995 р. / під ред. І. І. Мархеля. – Одеса, 1997. – С. 5-6.

  34. Давыдов В. В. Учебная деятельность и моделирование / В. В. Давыдов, А. У. Варданян. – Ереван: Ер. Луйс, 1981. – 220 с.

  35. Дементієвська Н. П. Програма Intel «Шлях до успіху» / Н. П. Дементієвська // Комп’ютер у шк. та сім’ї. – 2010. – № 6 (86). – С. 35-38.

  36. Дементієвська Н. П. Проектування, створення та використання навчальних мультимедійних презентацій як засобу розвитку мислення учнів [Електронний ресурс] / Н. П. Дементієвська, Н. В. Морзе // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2006. – № 1 (2). – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em2/content/07dnpsts.html (дата звернення 12.09.15). – Назва з екрана.

  37. Джонс Дж. К. Методы проектирования: пер. с англ. / Дж. К. Джонс. – 2-е изд., доп. – М.: Мир, 1986. – 326 с.

  38. Диксон Д. Проектирование систем: изобретательство, анализ и принятие решений / Д. Диксон. – М.: Мир, 1969. – 440 с.

  39. Жалдак М. І. Про деякі методичні аспекти навчання інформатики в школі та педагогічному університеті / М. І. Жалдак // Наукові записки Тернопільського національного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2005. – № 6. – С. 17-24.

  40. Жалдак М. І. Проблеми інформатизації навчального процесу в середніх і вищих навчальних закладах / М. І. Жалдак // Комп’ютер у шк. та сім’ї. – 2013. – № 3. – С. 8-15.

  41. Загвязинский В. И. Педагогическое предвидение / В. И. Загвязинский. – М.: Знание, 1987. – 77 с.

  42. Заир-Бек Е. С. Теоретические основы обучения педагогическому проектированию: дис. … д-ра пед. наук: 13.00.01 / Елена Сергеевна Заир-Бек; Рос. гос. пед. ун-т им. А. И Герцена. – СПб., 1995. – 410 с.

  43. Захарова Л. Н. Профессиональная компетентность учителя и психолого-педагогическое проектирование: учеб. пособие / Л. Н. Захарова, В. В. Соколова, В. М. Соколов. – Н. Новгород: Нижегород. гуманит. центр, 1995. – 136 с.

  44. Зенкина С. В. Педагогические основы ориентации информационно-коммуникационной среды на новые образовательные результаты: дис. … д-ра пед. наук: 13.00.02 / Светлана Викторовна Зенкина ; Ин-т содержания и методов обучения РАО. – М., 2007. – 371 с.

  45. Ильин Г. Л. Проективное образование и становление личности / Г. Л. Ильин // Высш. образование в России. – 2001. – № 4. – С. 45–48.

  46. Информационные и коммуникационные технологии для среднего образования: программа специализир. учеб. курса / сост. Коцик Б. Я. – М.: Издат. дом «Обучение Сервис», 2006. – 16 с.

  47. Коваленко О. Е. Методика професійного навчання: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / О. Е. Коваленко. – Харків: Вид-во НУА, 2005. – 360 с.

  48. Кузьминов Р. И. Проектирование инновационных процессов в образовании: понятийно-терминологический апарат / Р. И. Кузьминов // Проектирование инновационных процессов в социокультурной и образовательной сферах: материалы 5-й Междунар. науч.-метод. конф. – Сочи, 2003. – Ч. 1. – С. 61-62.

  49. Кулюткин, Ю. Образовательная среда и развитие личности / Ю. Кулюткин, С. Тарасов // Образовательная среда как средство социализации личности: сб. материалов IX регион. науч.-практ. конф. учащейся и студ. молодежи, Брест, 16 марта 2012 г. / Брест. гос. ун-т им. А. С. Пушкина; редкол.: М. П. Михальчук, Е. Ф. Сивашинская. – Брест, 2013. – С. 46-47.

  50. Курвитс М. Модель "Перевернутый класс". Что переворачиваем? / Марина Курвитс, Юри Курвитс // Упр. шк. – 2014. – № 7/8. – С. 38-40.

  51. Левина М. М. Технологии профессионального педагогического образования: учеб. пособие / М. М. Левина. – М.: Академия, 2001. – 272 с.

  52. Литвинова С. Г Віртуальні предметні спільноти / С. Г. Литвинова // Інформаційно-комунікаційні технології в освіті: досвід, інновації, технічне забезпечення: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (1-2 березня 2012 року м. Суми). – Суми: РВВ СОІППО, 2012. – С. 39-42

  53. Литвинова С. Г. Віртуальна учительська за хмарними технологіями / С.Г. Литвинова // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2013. – № 2 (106). – С. 23-25.

  54. Машбиц Е. И. Психологические основы управления учебной деятельностью / Е. И. Машбиц. – Киев: Вища шк., 1987. – 224 с.

  55. Машбиц Е. И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения / Е. И. Машбиц. – М.: Педагогика, 1988. – 193 с.

  56. Монахов В. М. Проектирование и внедрение новых технологий обучения / В. М. Монахов // Сов. педагогика. – 1990. – № 7. – С. 17-22.

  57. Морзе Н. Моніторинг формування інформатичних компетентностей випускників загальноосвітніх шкіл / Н. Морзе, О. Барна, В. Вембер, О. Кузьмінська / Інформатика. Шк. світ. – 2011. – №17/19. С. 3-67.

  58. Муравьева Г. Е. Дидактическое проектирование как вид профессиональной деятельности учителя / Г. Е. Муравьева // Теория и практика высшего педагогического образования: межвуз. сб. науч. тр. – М., 1991. – С. 41-45.

  59. Муравьева Г. Е. Подготовка студентов педвузов к проектированию процесса обучения на уроке: автореф. дис. … канд. пед. наук: спец. 13.00.01 – общая педагогика, история педагогики / Галина Евгеньевна Муравьева; Моск. гос. пед. ун-т им. В. И. Ленина. – М., 1991. – 16 с.

  60. Муравьева Г. Е. Проектирование учебного процесса при подготовке учителя к уроку / Г. Е. Муравьева // Физика в шк. – 1995. – № 2. – С. 33-35.

  61. Муравьева Г. Е. Теоретические основы проектирования образовательных процессов в школе: монография / Г. Е. Муравьева. – М.: Прометей, 2002. – 200 c.

  62. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті: [за док., затв. Указом Президента України від 17 квіт. 2002 р. № 347/2002] // Освіт. коментарі. – 2012. – № 7/9. – С. 2-10.

ДОДАТКИ А

Анкетування для учнів

  1. Які хмарні сервіси ви знаєте? (розгорнута відповідь)

  2. Від кого чули про хмарні сервіси?

А) від однокласників;

Б) самостійно розпочав роботу;

В) активно використовую;

Г) самостійно впроваджую.

3. Яким мережами Інтернет користується ваш заклад?

А) АDSL;

Б) WIFI;

В) оптоволокно;

Г) не підключенно.

4. Якими пристроями забезпеченні?

А) стаціонарним комп’ютером;

Б) ноутбуком;

В) планшетом;

Г) не забезпеченні.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
3
міс.
2
7
дн.
0
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!