Проектно-технологічна діяльність, в основі якої – реалізація методу проектів, а проект – це план, задум, за результатами якого автор повинен отримати щось нове: продукт, модель та ін., належить до унікальних способів людської діяльності в реалізації творчих задумів та має на меті вирішення наступних освітніх завдань: інтелектуальний розвиток, фізична витривалість та соціальне становлення особистості школяра.
В основу методу проектів покладено ідею, що виявляє сутність поняття «проект», його прагматичну спрямованість на результат, який можна отримати за умови розв'язання тієї чи іншої практично або теоретично значущої проблеми. Результат можна побачити, продумати, використати в реальній практичній діяльності. Тому необхідно навчати дітей самостійно мислити, знаходити та розв'язувати проблеми, використовуючи знання з різних галузей, уміння прогнозувати результати та можливі наслідки різних варіантів розв'язку, уміння встановлювати причино-наслідкові зв'язки [1]. Основна теза сучасного розуміння методу проектів: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені це треба, де і як я можу ці знання застосувати».
