Проєкт з екології "Сучасний екологічний стан лісових ресурсів села Садів"

Екологія

Для кого: 11 Клас

17.08.2020

451

4

0

Опис документу:
Проєкт "Сучасний екологічний стан лісових ресурсів села Садів" містить наукову та практичну частини. Дає змогу зрозуміти наскільки важливо жити з природою в гармонії. Проєкт є власною розробкою з використанням наукових джерел.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Загальноосвітня школа І – ІІІ ст.села Садів

Луцького району Волинської області

Сучасний екологічний стан лісових ресурсів села Садів

Керівник: Мелех Віта

Олександрівна

Вчитель біології

З М І С Т

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………….5

    1. Загальна характеристика лісу………………………………………5

    2. Причини загибелі лісів ………………………………………….....6

      1. Комахи шкідники родини-короїдів…………………………6

      2. Вирубка лісу…………………………………………………12

      3. Кислотні дощі………………………………………………..12

      4. Засмічення лісів……………………………………………...13

      5. Санітарна вирубка лісу…………………………………...…13

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ……………..………15

2.1. Методи дослідження вирубки лісу…………………………………………15

2.2. Методи дослідження видового складу стовбурових комах шкідників .…16

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ……………..…………19

3.1. Вирубка лісу та її наслідки……………………………………...…19

3.2. Дослідження жуків…………………………………………..…..…20

3.3. Морфологічні і біологічні особливості представників комах – шкідників родини короїдів………………………………………………………21

3.4. Рекомендовані заходи боротьби із стовбуровими комахами – шкідниками родини короїдів……………………………………………………22

ВИСНОВКИ………………………….…………………………………………..25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……….…………………………..27

ДОДАТКИ……………………………………………………………………..…29

ВСТУП

Ліс – це культура багатьох поколінь, одне з найцінніших багатств землі, одне з найулюбленіших місць відпочинку. Протягом багатьох тисячоліть людина, живучи на лоні природи, пристосувалась до природного середовища, до лісового ландшафту. Нелегко посіяти, посадити, виплекати маленькі деревця, які згодом, піднявшись і зашумівши кронами, стануть віковічним лісом. Змінюється покоління лісів, приходить і нове покоління людей. Отже, плекаючи ліси, потрібно виховувати і ростити достойну зміну лісівникам. Споконвіку люди користувалися продуктами лісу: деревиною, грибами, ягодами, полювали в лісі на дичину, в лісових нетрях знаходили притулок у часи лихоліття. У процесі глобалізації люди все менше знають про значення лісу та його життєва важлива функція, насамперед така, поглинання вуглецю. Більшість наших сучасників сприймають ліс ніби здалеку, прагнучи відвідати його, побродити між деревами, побачити звіра, послухати спів птахів, відновити, таким чином, втрачений зв’язок з праматір’ю – природою.

Актуальність досліджень. Сьогодні основною проблемою сучасності є збереження лісів від жуків шкідників та незаконної вирубки, виховання молодого покоління, здатного гармонійного співіснувати з природою, раціонально використовувати і відтворювати її багатства, психологічно готового оберігати природу. Саме і це є актуальністю наших досліджень.

Мета:Дослідити сучасний екологічний стан лісових ресурсів села Садів

Луцького району, Волинської області.

Завдання роботи:

  1. Описати значення лісу для людства.

  2. Охарактеризувати породи дерев,які найбільше вирубуються.

  3. Виявити ділянки лісу, прилеглої до нашого села території, на яких проводиться масова вирубка лісу, а також виявити дерева ушкоджені шкідником – короїдом.

  4. Вивчити і порівняти біологічні особливості жуків – короїдів хвойних дерев.

  5. Дослідити породи дерев,які масово вирубуються і види жуків, які приносять шкоду хвойним досліджуваної території.

  6. Спланувати основні заходи, які будуть сприяти захисту лісу.

Об'єкт досліджень:ліс, який знаходиться на території села Садів Луцького району.

Предмет дослідження: ділянки лісу, де проводиться масова вирубка лісу.

Новизна роботи: дослідження, щодо масової вирубки лісу, а також спостереження за ураженням дерев короїдом на нашій території проводиться вперше.

Практичне значення: матеріали досліджень можуть бути надруковані у пресі, а також використані на уроках біології та екології.

Апробація: матеріали досліджень висвітлювали на відкритих заходах школи і села.

Методи досліджень: візуальний - для ведення фенологічних спостережень. Розрахунковий для ведення обрахунків. Порівняльний для порівняння отриманих результатів.

Структура роботи: проектна робота складається з двох розділів, які містять в собі дев’ять підрозділів, висновки, список використаної літератури та додатки до роботи.

РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

    1. Загальна характеристика лісу

Ліс – великий дар природи. Він заслуговує не тільки нашої уваги, а й любові. А за любов він платить сторицею. «Любімо, шануймо, бережімо природу, вічне джерело нашого життя і нашої творчості! – писав Максим Рильський.

Ліси є найбільш поширеними та цінними порівняно з іншими типами рослинності. Ліс – це біологічна система, домінуючим компонентом якої є дерева. Ліс є найважливішим компонентом біосфери, що виконує ряд життєво необхідних функцій і служить незамінним життєвим середовищем для величезної кількості живих організмів. Лісові екосистеми зберігають ріки, джерела від забруднення і висихання, забезпечують атмосферу вологою та великою кількістю кисню, є фільтратами атмосфери, поглинають з неї вуглекислий газ і пом’якшують клімат.

Неоціненне значення лісу для сільськогосподарського виробництва, - він покращує мікроклімат приземного шару повітря, пом’якшує різні коливання температури, нагромаджує і зберігає вологу в ґрунті і повітрі, затримує вітер і захищає цим поля від нищівних засух і пилових бур.

Ліс продукує органічну масу, накопичує сонячну енергію, виробляє кисень. Водночас він залишається джерелом деревини і забезпечує цінною сировиною різні галузі народного господарства. Тому правильне використання і охорона лісу з кожним роком набуває все більшого значення.

Хво́йні (Coniferophyta, Coniferopsida, Coniferales) — найчисельніші і найпоширеніші сучасні голонасінні рослини. Це підвідділ, клас та ряд відділу Streptophyta царства Зелені рослини.

Листки (хвоя, звідки і походить назва класу) мають вигляд голок. Голки у поперечному перерізі округлі або ребристі, або нагадують плоскі видовжені луски. Невелика площа листків та особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка) забезпечують майже повне припинення випаровування вологи взимку.

У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називаються смоляними ходами, вони заповнені густою рідиною — живицею. При ушкодженні стовбура на його поверхні швидко з'являються краплі клейкої живиці, яка затягує рану.

Характерною особливістю більшості хвойних є верхівковий ріст. Гілки цих рослин розміщуються кільцями, причому щороку утворюється одне кільце, або так звана «мутовка». За кількістю цих кілець можна підрахувати вік рослини. Хвойні мають один або два типи пагонів (тільки видовжені або видовжені та вкорочені, листки при цьому розміщуються на укорочених). У більшості хвойних листки багаторічні, але у деяких видів вони опадають щорічно (модрина).

    1. Причини загибелі лісів

1.2.1. Комахи – шкідники родини короїдів (Ipidae)

Порушення стійкості лісу може бути викликане факторами різноманітної природи, дія яких може мати різну тривалість, характер, ступінь і супроводжуватися зворотними і незворотними змінами стану насаджень. Одні і ті ж фактори впливу допустимі для одних і являються критичними для інших лісових біоценозів. Це залежить від їх природної стійкості, що в значній мірі визначається умовами проростання, а також режимом ведення в них господарської діяльності.

Значну шкоду лісам наносять комахи-шкідники, зокрема стовбурові. Розмножуючись у масовій кількості стовбурові шкідники призводять до часткової або повної загибелі не тільки окремих дерев, а й цілих лісових масивів. Розвиток вогнищ стовбурових шкідників відбувається на фоні зниження стійкості насаджень під впливом тих чи інших факторів зовнішнього середовища. В насадженнях з порушеною стійкістю створюються сприятливі умови для розвитку стовбурових шкідників, які, в свою чергу, стають додатковими факторами негативного впливу і часто причиною повного або часткового порушення і загибелі деревостою.

Щоб запобігти шкідливій діяльності комах, своєчасно обмежити їх чисельність і організувати відповідну систему заходів боротьби, необхідно перш за все навчитись розпізнавати їх, знати видовий склад, біологічні особливості, роль різних факторів у розвитку комах і прояві їх шкідливої діяльності. Крім того потрібні також знання біології лісових культур, які людина покликана вирощувати та захищати.

У зв’язку з цим вивчення видової і трофічної структури ентомофауни лісу, визначення чисельності як окремих шкідливих видів, так і цілих трофічних угрупувань, виділення екологічних та інших комплексів і визначення в них домінуючих видів є необхідним для встановлення основних закономірностей функціонування лісових біогеоценозів.

До родини належать дрібні жуки розміром від 1 до 8 мм. Усі види родини короїдів – рослиноїдні. Майже циліндричне тіло їх забарвлене у коричневий або інший темний колір, покрите темними волосками, іноді волоскоподібними лусочками. Голова більш-менш витягнута до передньогрудей; вусики колінчасто-булавовидні; на надкрилах видно поздовжні ряди втиснених крапок; ноги копальні, чотиричленні з розширеними передніми гомілками. Більшість видів короїдів поселяються під корою, рідше - у корі або деревині.

Родина короїдів, відповідно до морфологічних особливостей її представників, розділяється на три підродини: короїди, лубоїди і заболонники .

Рисунок 1.1 Представники родини короїдів (Ipidae)

1. – лубоїд; 2. – заболонник; 3. – справжній короїд.

Лубоїди мають закруглено-загнуті донизу надкрила і майже горизонтальне черевце. Якщо ж черевце косо піднімається до надкрил, то вони поступово опускаються до вершини черевця; голова зверху трохи виділяється з передньоспинки (рис. 1.1 (1) ).

У справжніх короїдів голова втягнена в передньогруди, тому її зверху не видно. У багатьох короїдів вершина надкрил має западину із зубчиками і горбочками, так звану «тачку». Іноді вершина надкрил має плоску поверхню та горбочки по краях та посередині (рис. 1.1 (3) ).

У заболонників черевце косо зрізане від задніх ніг до вершини надкрил. Надкрила зверху прямі, на кінці майже не змикаються донизу і не прикривають черевце знизу (рис. 1.1 (2) ).

У хвойних лісах значні пошкодження наносять комахи-шкідники з підродин короїди і лубоїди.

Личинки короїдів білі або кремово-білі, злегка вигнуті, безногі, схожі на личинок довгоносиків, але значно менших розмірів. Голова чітко виражена, жовтувато-коричнева з міцними щелепами.

Однією з цікавих особливостей біології представників родини короїдів (Ipidae) є те, що їх розвиток переважно відбувається у певній частині дерева: вершині або нижній частині стовбура, гілках. Чим сухіше навколишнє повітря і тепліше місце, тим вище піднімаються по стовбуру при заселенні види, що живуть під тонкою корою. Короїди, що живуть під товстою корою, менш вразливі до нестачі вологи. Тому їх можна зустріти в насадженнях, які значно більш прив’язані до певних умов.

Ще однією характерною рисою представників жуків-короїдів є утворення родини при заселенні дерева.

Родини бувають моногамними (один самець / одна самка) і полігамними (один самець / кілька самок). У моногамних видів самка знаходить дерево, прогризає у корі вхідний канал, від якого починає проточувати під корою поздовжній або поперечний маточний хід. До самки, що підготувала вхідний канал, приєднується самець і парується з нею. Після цього самка відкладає яйця в яйцеві камери, які вигризає по боках маточного ходу, а потім зашпаровує камеру тирсою.

Парування відбувається спочатку у вхідному каналі, а з подовженням маточного ходу нерідко в особливих його поглибленнях, у товщі кори і так званих шлюбних камерах. Яйцекладка триває протягом місяця. За цей час з яєць виходять личинки, що прокладають свої окремі личинкові ходи, які поступово розширюються. Діб через 30-60, залежно від температури умов розвитку і виду короїда, личинка закінчує свій розвиток, перетворюючись на лялечку в лялечковій камері. Молоді жуки виходять назовні через прогризені ними отвори.

Рисунок 1.2 Типи ходів короїдів (маточні ходи – чорні, личинкові – заштриховані) моногамних видів: 1. – простий прямий поздовжній хід; 2. – складний поздовжній хід;

4. – простий поперечний хід; 5. – складний поперечний хід; 8. – хід крифала;

9. – сімейний (родинний) хід; 10. – 12. – драбинні ходи в деревині;

полігамних видів: 3. – зірчастий хід у поздовжньому напрямку; 6. – зірчастий хід у поперечному напрямку; 7. – променеподібний хід.

Ходи моногамних короїдів називаються простими, за будовою вони значно простіші від складних ходів полігамних короїдів. Прості ходи бувають поперечними або поздовжніми і належать представникам підродини лубоїдів (рис. 1.2).

Полігамні короїди утворюють складні ходи (рис. 1.2). Самець (а не самка) підготовлює вхідний канал і шлюбну камеру. Самки, що прилітають, прокладають свої окремі маточні ходи, кількість яких залежить від кількості самок (від 1 до 12 на одну шлюбну камеру). Самець захищає ходи від проникнення в них інших комах і допомагає самкам в очищенні ходів від бурового борошна. Ходи полігамних короїдів бувають поздовжніми, зірчастими та ін. Здебільшого їх форма характерна для представників власне короїдів і деяких видів підродини лубоїдів.

Деякі види зовсім не мають родини. Самка сама прогризає канал, збоку якого відкладає купку яєць у яйцеву камеру, личинки прогризають разом не відокремлені ходи, а суцільні простори під корою. Такого типу ходи називають сімейними, або родинними (рис. 1.2 (9) ).

У короїдів-деревинників короткі циліндричні личинкові ходи розташовані перпендикулярно маточному подібно до драбини. У зв’язку з цим такі ходи називають драбинними (рис. 1.2 (10-12) ). У деяких представників личинкові ходи зовсім відсутні.

Досить цікавою особливістю біології короїдів є очищення ходів від бурового борошна . Очищення ходів спрямованих догори або поперек стовбура не викликає особливих труднощів. Але прогризати ходи вниз головою і витягати з них бурове борошно на поверхню стовбура непросто. Таку роботу можуть виконувати лише види з підродини короїди, що мають спеціальне пристосування для цього – «тачку». «Тачка» має вигляд заглиблення на задній частині надкрил, у яке жуки «завантажують» бурове борошно.

Лубоїди не мають такого пристосування, і тому на деревах, що ростуть, завжди вигризають ходи знизу догори, тоді як вхідний канал спрямований, як правило, донизу.

Складні ходи на зрубаних деревах також зберігають свою форму, але їх вхідні отвори спрямовані у різні боки; маточні ходи, що відходять від однієї шлюбної камери, знаходяться на одній лінії. З’ясувати чи було заражене дерево короїдами у стоячому чи лежачому положенні можна за розташуванням вхідних ходів короїдів. На стоячих деревах вони завжди спрямовані вниз, а на лежачих – обернені в різні боки.

Однією з цікавих особливостей короїдів є спосіб відшукування в лісі ослаблених та звалених дерев. Встановлено, що жуки цієї родини виявляють хвойні дерева за запахом. Ослаблення життєдіяльності дерева звичайно супроводжується зміною складу та концентрації терпенів живиці, що в свою чергу впливає на виділення їх парів в атмосферу. Вважають що в ослаблених деревах дуже змінюється також проникність покривних тканин, тому більше парів проникає через кору в навколишнє повітря. Короїди, які знаходяться неподалік від цього місця, своїми органами чуттів сприймають цю первинну інформацію ослабленого дерева і летять до нього. Доведено, що короїди, починаючи живитися на цьому дереві, виділяють феромони, які є джерелом вторинної інформації для інших короїдів. Дія феромонів проявляється на більшій відстані, ніж терпенів, тому за короткий час на цьому дереві поселяється багато короїдів .

Також цікавою особливістю біології короїдів є їхні типи живлення. Протягом життєвого циклу вони проходять кілька типів живлення: головне, додаткове, відновлювальне.

Головне живлення відбувається на стадії личинки, коли вона вигризає значні обшири під корою дерева, та у фазі статевозрілого жука під час побудови маточних ходів.

Додаткове живлення спостерігається у молодих жуків після виходу з лялечки. Жуки виходять з недорозвиненими статевим апаратом і статевими продуктами. Для їх розвитку жукам необхідне додаткове живлення, яке найчастіше відбувається у місці розвитку личинок. Жуки прогризають ходи різноманітної форми, які називаються «мінерними». У більшості видів ходи додаткового живлення мають форму неправильних поодиноких каналів. Деякі жуки, такі як малий і великий соснові лубоїди, живляться всередині молодих пагонів сосни. Пагони, в яких вони проточують хід, взимку під дією вітру обламуються і опадають. За цю особливість біології соснових лубоїдів називають іноді ще «садівниками», або «стригунами». Подібна «стрижка» дуже шкодить соснам, тому що сильно зріджує крону.

Відновлювальне живлення спостерігається у дорослих жуків після відкладання основної партії яєць. Для дозрівання й відкладання нової партії яєць жукам необхідне активне живлення, після чого вони знову проточують маточні ходи. У ці ходи вони відкладають яйця, з яких виходить, так зване, сестринське покоління.

Літ жуків більшості видів відбувається із середини весни до половини літа. Значні труднощі для визначення термінів розвитку і льоту короїдів викликає наявність у жуків відновлювального живлення й сестринських поколінь.

      1. Вирубка лісу

Проблема вирубки лісу в Україні почалась ще з 30-х років XVIII століття, та поступово зростала в геометричній прогресії поки не досягла масштабів екологічної катастрофи. Низький рівень життя та безробіття населення спонукали розвитку неконтрольованого знищення та контрабанди лісу. Кожного дня протягом десятків років як легально, так і незаконно вирубались десятки тисяч дерев, які шли на експорт. Все це привело до того, що кожен рік західна Україна потерпає від повені та зсуву ґрунту.Слід зазначити, що на експорт до західних країн відправляється близько 70% необробленої деревини, де вона використовується для виготовлення вже готової продукції, яка за значно вищою ціною прямує на європейський та український ринок. Таким чином держава завдає шкоди природі, втрачає тисячі робочих місць для розвитку своєї деревообробної промисловості та мільйони доларів збитків. Дод.1.

Якщо на державному рівні не буде вжито дієвих заходів щодо відновлення лісів і розширення їхніх площ – то Україна просто опиниться перед екологічною катастрофою. Втрата лісів – це не просто втрата зеленого масиву, а серйозні зміни рівнів водойм, зміни рівня річок та активізація ерозійних процесів. Україна сьогодні опинилася перед загрозою спустелювання. Уряд держави має усвідомлювати цю загрозу, та будувати зовнішню політику перш за все з врахуванням національних інтересів думаючи про свій спадок нащадкам.[16]

      1. Кислотні дощі

Одна з причин загибелі лісів у багатьох регіонах - кислотні дощі, головними винуватцями яких є електростанції. Викиди двоокису сірки і перенесення їх на великі відстані призводять до випадання таких дощів далеко від джерел викидів. В Австрії, на сході Канади, у Нідерландах і Швеції більше 60% сірки, яка випадає на їх території, припадають на зовнішні джерела, а в Норвегії навіть 75%. Іншими прикладами перенесення кислот на великі відстані є випадання кислотних дощів.[47]

      1. Засмічення лісів

Мільйони людей в літній час, особливо в суботні та недільні дні, виїжджають в ліси, щоб провести свої вихідні дні або відпустку на лоні природи. Відвідувачі ліси вносять великі зміни в його життя. Для установки наметів рубають підріст, знімають, ламають і гублять молоду поросль. Молоді дерева гинуть не тільки під вогнищами, але і під сокирами, а то й просто під ногами численних відвідувачів. Несуть і везуть букети квітів, гілки зелені, дерев, чагарників.

Не останні місце в нанесення шкоди займає звичай прикраси новорічних ялинок. Якщо прийняти, що одна святкова ялинка припадає на 10-15 жителів, то стає зрозуміло кожному, що, наприклад, великого міста ця затишна традиція обходиться щорічно в кілька десятків, а то й сотень тисяч молодих дерев. Особливо страждають малолісних районах. Присутність навіть однієї людини не проходить для лісу безвісти. Збір грибів, квітів і ягід підриває самовідновлення ряду видів рослин. Багаття на 5-7 років повністю виводить з ладу клаптик землі, на якому він був розкладений. Шум відлякує різних птахів і ссавців, заважає їм нормально ростити потомство. Обламування гілок, зарубки на стовбурах та інші механічні пошкодження дерев сприяють зараженню їх комахами-шкідниками. І досить часто після відвідувачів можна побачити розкидане сміття вздовж лісу.

      1. Санітарна вирубка лісу

Санітарна рубка – це видалення сухостою, всихаючи та ослаблених, пошкоджених шкідниками, хворобами або внаслідок стихійних явищ, техногенних впливів окремих дерев або їх груп. Однак рубають натомість десятки здорових дерев, із рівними стовбурами та зеленими кронами, які підлягають визначенню у категорії «промислова деревина».
Менше з тим, працівники лісництва переконують, що це санітарна рубка і які саме дерева підлягають зрізуванню визначає керівництво. Тож багато лісовозів уже завантажені і вивезені зрізаною деревиною. Головною причиною всього цього хаосу і неподобства в сфері лісового господарства є повна відсутність центрального управління галуззю. Державне агентство лісових ресурсів України на даний момент контролює лише 73% українських лісів. Мало того, навіть серед цих сімдесяти трьох відсотків часто зустрічаються спірні ділянки, які виявляються в подвійному підпорядкуванні різних відомств, через що виникає плутанина. Дод.2,3

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Медоди дослідження вирубки лісу

Широкого застосування набув метод ідентифікації, який дозволяє встановити взаємну належність ділянок стовбура дерева за відсутності проміжної ділянки доволі великої протяжності (наприклад, пенька та верхньої половини крони). Так званий дендрохронологічний метод значною мірою допомагає спеціалістам у боротьбі з «чорними» лісорубами. Дендрохронологічні дослідження дозволяють датувати річні шари приросту деревини і пов’язані з ним події, вивчати вплив екологічних чинників на величину приросту деревини, анатомічну структуру річних шарів та їх хімічний склад, а також аналізувати інформацію, яку містять річні шари. Об’єктом дендрохронологічних досліджень є показники річного приросту у стовбурах, гілках і корінні дерев’янистих рослин, а також фізико-механічні властивості, анатомічна структура та хімічний склад деревини. Базуючись на результатах аналізу інформації, яку містять річні шари приросту деревини, проводять абсолютне та відносне датування шарів приросту деревини і подій у природних екосистемах, а також реконструкцію багатьох важливих параметрів зовнішнього середовища за тривалі проміжки часу [2, с. 267]. За допомогою експертизи встановлюють факти виростання дерев, зразки (зрізи) яких надано на дослідження, на певній місцевості. Можна також визначити терміни вирубки дерев. Зокрема, під час порівняльного дослідження виявлених пиломатеріалів, а також кругових поперечних зрізів, брусків деревини по радіусу та діаметру, клиновидних вирізів з пеньків, бурових кернів зрізів з пеньків у місці незаконної вирубки лісу можна встановити (навіть за відсутності загальної лінії по зрізах) цілісність стовбурів до їх розпилу (наприклад, дослідження кругових поперечних зрізів дозволяє аналізувати приріст деревини за будь-яким радіальним напрямом, різні порушення у формуванні кілець: відгалуження, хвороба, сторонні включення тощо). Якщо деревина пиломатеріалів і пеньків має хорошу якість (найчастіше у разі невеликого терміну з моменту зрізу), то допускається випилювання секторів, радіальний кут яких має становити не менше ніж 900. Під час проведення дендрохронологічної експертизи товщину зрізів слід вибирати залежно від діаметра дерева, якості деревини та його стану. Чим більший діаметр стовбура і нижча його якість, тим ширшим має бути зріз. Зазвичай товщина поперечних зрізів становить 2—7 см. Перед тим як робити зріз розтрісканих торців стовбурів, потрібно їх стягнути стрічкою. Для невеликих діаметрів стовбурів (до 150 мм) замість стягнутої стрічки можна застосовувати ізоляційну стрічку, обгорнуту навколо стовбура в кілька шарів [3, с. 60].

2.2. Методи дослідження видового складу стовбурових комах-шкідників

При проведенні досліджень на певній ділянці лісу прилеглої до села території по визначенні присутності на деревах жуків-короїдів, можна використати кілька різних методів: «виведення короїдів із обрубків», «виведення короїдів по Старку», «світлопастки Сахарова» та ін. Нами застосовувався метод «ловчих (модельних) дерев».

Метод «виведення короїдів із обрубків»

Вирізають із обстежуваного дерева обрубки, змазують їх краї парафіном або смолою для запобігання всихання деревини, поміщають все в мішок так, щоб він нещільно облягав обрубки. Мішок підвішують у холодному місці. Вміст мішка час від часу висипають на листок білого паперу, сортують комах, заморюють і переносять на ватник. Потрібно мати на увазі, що деревина в мішках у лабораторних умовах швидко всихає і короїди окремих видів не встигають закінчити свій розвиток.

Метод «виведення короїдів по Старку»

1. Виведення в мішках.

Цим методом користуються під час спостереження за додатковим живленням жуків. Частину стовбура обтягують мішком на металевому каркасі так, щоб мішок не прилягав до верхньої частини дерева. Періодично перевіряють мішок і збирають виявлених жуків.[79]

2. Виведення в дерев’яних ящиках.

Ящики можуть бути різної величини. Всередині їх красять чорною матовою фарбою, для доступу повітря в одну з бокових стінок вставляють сітку. Деревину змащують смолою і поміщають в ящик. Для виведення деяких видів жуків потрібна висока вологість, тому на дно ящика насипають до 2 см річкового піску. Час від часу ящик перевіряють на шкідників.

3. Збір на ловчі насипи і ями.

Цей метод використовують в лісі. Свіжі зібрані гілки стоячих дерев складають на купу висотою один метр, нагрібають листя і це все перемішують. Такі насипи приваблюють короїдів, тому час від часу потрібно оглядати гілки, просіювати підстилку, яка знаходиться під насипом і збирати жуки.

Метод «вилов комах за допомогою світлопасток Сахарова»

Багато комах, зокрема короїди, активні в сутінках; вночі їх приваблює світло електричних ламп. Для лову комах на світло використовують їхні різні моделі. Найбільш простим є збір комах на білу поверхню, що розташована позаду від лампи. Дослідник самостійно вибирає види, які його цікавлять.[34]

Метод «ловчі (модельні) дерева»

Для приваблювання короїдів і визначення їх шкоди для дерева використовують ловчі дерева (Е.Ф. Мартинова), звалені або частково обкоровані, але не зрізані [29]. На таких ослаблених або мертвих деревах відбувається інтенсивне відкладання яєць, а через деякий проміжок часу тут можна зібрати личинок і дорослих комах.

Рисунок 2.2 Палетки з елементами обліку ходів короїдів:

А – маточні ходи; Б – елементи ходу:

1 - канал; 2 - яйцеві камери; 3 – личинкові ходи; 4 – лялечкові колисочки.

На палетці, раніше відміченій зарубками або крейдою, пошарово знімають кору та луб і підраховують кількість маточних ходів короїдів, їх шлюбних камер, кількість молодого покоління (рис. 2.2).

На основі даних обрахунків і модельних дерев можна скласти схему типів заселення дерев у вогнищі, вказуючи види шкідників і їх розселення на стовбурі. За даними обрахунків і модельних дерев визначити чисельність шкідника.

Існує багато різних способів біологічного методу боротьби (інтродукція й акліматизація ентомофагів, штучне розведення й випускання їх у природу, внутріареальне переселення, сприяння природному розмноженню за допомогою лісогосподарських заходів, застосування ентомопатогенних мікроорганізмів, використання комахоїдних птахів).[16]

Велике значення в боротьбі із стовбуровими шкідниками має хімічний метод. Для обприскування деревини застосовують 3 %-вий розчин технічного ГХЦГ у дизельному паливі. Середні норми витрати в лісостеповій зоні для колод діаметром близько 30 см становлять відповідно - 1,5-2 л/м3 та 3-4 л/м3. Для колод з дуже товстою корою, а також у південних областях і для лісоматеріалів з перехідною корою, ці норми слід збільшити на 20-25 % (у північних для колод з перехідною та тонкою корою на 20-25 % зменшити) [26].

Обприскувати слід також ті сортименти, які не підлягають обкоренню. Щоб підвищити продуктивність праці, деревину слід обприскувати під час складання її в штабелі - норма виробітку за день становить близько 30 м3.

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1. Вирубка лісу та її наслідки

Ще з минулого року ми спостерігаємо у нашому лісі, на наш погляд, незаконну вирубку лісу і вивезення деревини. Оскільки ніхто нічого не може для жителів села пояснити, то нас зацікавило, а скільки саме вже вирубано дерев, хоча на тих ділянках, які близько біля нас. Організувавши екскурсію - дослідження ділянок (2 шт.) які є найближчими до нашого села, де проводилась вирубка лісу, нам вдалось підрахувати свіжі зрізані пеньки, знаючи, що лісівники не давали пояснення щодо вирубки лісу. Зрізаними були ялина та сосна на одній ділянці, саме це є хвойний ліс, а також – дуб, де ділянка дубового лісу. Цього року вже такої тенденції вивозки лісу не спостерігається, причиною якою ми вважаємо є – малий залишок цінного матеріалу, оскільки верхів'я хвойного лісу стає коричневим, хвоя осипається.Дод.20 Тому ми взялись дізнатись, що відбувається. З'ясували:

  • Площа вирубаних дерев лісу, що знаходиться близько села наближено становить 15,5 га; Дод.7.

  • На місці зрізаних дерев утворюються хащі; Дод.8

  • Вирізують дерева, які є цінним матеріалом зі здоровою деревиною; Дод.4,5,6

  • Гілля залишають зразу ж там, де пройшла вирубка; Дод. 9

  • Сосна, ялина, дуб - слугують найціннішим матеріалом для експорту(морфологічні особливості описані в дод. 10,11)

  • Другою основною причиною зменшення чисельності дерев нашого лісу є жук – короїд. На сьогоднішній день він уразив значні площі.

3.2. Дослідження жуків

Опрацювавши певну літературу, ми дослідили хворобу нашого лісу. Поселився жук, небезпечний для дерев, знищує їх швидкими темпами. Для вивчення ми використали метод «ловчі (модельні) дерева».

Перед викладкою модельних дерев провели детальний огляд території дослідження. Визначили стан насаджень, видовий склад і основні скупчення жуків-короїдів. На пробних площах вели перелік дерев по категоріях (здорові, ослаблені, сильно ослаблені, всихаючи, свіжий і старий сухостій), потім взяли із числа свіжозаселених дерев моделі і на них визначали методом ентомологічного аналізу видовий склад шкідників, яку шкоду можуть завдати жуки.

При викладці ловчих (модельних) дерев необхідно враховувати екологію відповідних видів стовбурових комах-шкідників, географічне розташування насаджень, їх умови зростання, санітарний стан і кількість короїдів.

Існує кілька способів викладки модельних дерев: шляхом залишення їх на корені, штучного ослаблення або зрубування і розкладання цілих дерев з кроною. В соснових насадженнях ловчі дерева можна викладати на підкладки товщиною 15-20 см в затіненому або освітленому місці. Ми використовували дерева, які вже самі були звалені і спостерігали за поселенням жуків на них, а також спостереження проводилось за деревами, які просто росли. Через певні проміжки часу було виявлено пошкодження кори. А також знайдені сліди на самій деревині. Дод.18,19

Добре спостерігати за короїдами від квітня до глибокої осені.

На кожній пробній ділянці площадки ми брали 2-3 заселених комахами модельні дерева і аналізували їх діяльність. Для цього оглядали дерево в міру можливості (якщо заселення відбувалося на стоячому дереві). Потім зі стовбура знімали пошкоджену кору і результат був очевидний – дерево стало мертвим. За виявленими ходами і комахами можна з’ясувати видовий склад шкідників . В межах району поселення кожного виду звернули увагу на характер розташування ходів шкідника. Дод.14,15,16

Із здорового дерева, яке має прекрасну хвою, стає ослаблене, голе, хворе.

Цей метод дозволяє також здійснити облік чисельності шкідників.Для цього потрібно закласти кілька палеток або обкоровати дерево повністю. Палетки (ділянки обліку) закласти на рівній відстані одна від одної вздовж стовбура спірально по відношенню до його осі. Розмір палеток 10 × 10 – 20 × 40 см . Довжина палеток залежить від розмірів ходів шкідника. Вона має складати не менше 1,5 довжини середнього ходу короїдної сім’ї. При дуже дрібних і частих ходах, або, навпаки, дуже довгих і великих за площею, довжина палетки може бути зменшена до 0,2 м (наприклад, для гравера) або збільшена до 1 м (наприклад, для короїда-стенографа).

3.3. Морфологічні і біологічні особливості представників комах-шкідників родини короїдів (Ipidae)

Ми дослідили, що родина короїдів (Ipidae) в хвойних насадженнях Садівського лісництва представлена трьома родами - лубоїд (Blastophagus), поліграф (Polygraphus), короїд (Ips), деревинник (Trypodendron), - і п'ятьма видами – лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.), лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.), деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.), - шкідливих комах.

Це стовбурові шкідники, які локалізуються під корою у верхній, середній і нижній частині стовбурів дерев, а також на тонких і товстих гілках.рий шкідник

Жуки родини короїдів – дрібні комахи і розмір їх коливається в межах від 2 до 8 мм. Літ даних представників комах-шкідників на території лісництва спостерігається з початку квітня до кінця серпня. Свій розвиток жуки завершують протягом теплих місяців, деякі види інколи дають навіть сестринське покоління. Зимують у переважній більшості дорослі жуки.

Пошкоджують на території лісництва переважно сосну звичайну і ялину європейську. Заселяють ослаблені і повалені дерева.Дод.18

Дані представники комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) є дрібними жуками, які наносять пошкодження як у фазі личинки, так і у фазі імаго, тому відносяться до дуже небезпечних шкідників хвойного лісу.

Визначені і досліджені жуки-короїди на території Садівського лісництва мають однорічні генерації (хоч деякі інколи мають сестринське покоління) і розвиваються з початку квітня до кінця серпня. Личинки даних короїдів прокладають численні ходи в корі, під корою, в лубі, інколи навіть пошкоджують заболонь і деревину. Під час додаткового живлення дорослі жуки вигризають безладні ходи під корою хвойних дерев (короїди), «підстригають» крони (лубоїди), що значно ослаблює насадження.Дод.17

Заселяють дані комахи-шкідники практично все дерево – верхню, середню та нижню частини стовбурів з товстою і перехідною корою, а також товсті і тонкі гілки.

Лубоїди і короїди пошкодили сосну призводячи до значних ослаблень лісостанів і до повного всихання значних територій, що в майбутньому може впливати на стійкість здорових дерев.

Порівняльна характеристика комах-шкідників хвойних дерев Садівського лісництва з родини короїдів подана на основі власних спостережень і досліджень, а також аналізу деяких даних наукової літератури [1, 9, 19, 26, 27]. Морфологія і біологія шкідників висвітлена в дод.12, і характерні пошкодження даних видів комах-шкідників. Дод.13,16

3.4. Рекомендовані заходи боротьби із стовбурними комахами-шкідниками родини короїдів (Ipidae)

Для боротьби з короїдами застосовується комплекс методів, якими регулюється чисельність шкідливих видів. Важливе значення має встановлення оптимальних строків застосування тих чи інших методів з урахуванням розвитку короїдів.

У нас стояло завдання спланувати заходи, які будуть сприяти охороні лісу, то ми можемо запропонувати такі:

  • оскільки здорові дерева здатні протистояти поселенню короїдів, важливим методом боротьби є профілактичні заходи, які виключають виникнення умов, сприятливих для масового розмноження шкідника. В основі цих заходів лежить раціональний спосіб ведення лісового господарства, який враховує біологію як деревних порід, так і особливості розвитку короїдів.

  • при рубках та інших лісогосподарських заходах необхідно враховувати зміну екологічних умов, особливу увагу звертати на розладнані й ослаблені насадження, оскільки вони заселяються короїдами. Дуже важливим є додержання санітарного мінімуму кожним лісництвом. Під час розробки пошкодженої деревини в першу чергу потрібно обкорювати свіжозаражені дерева, які частково зберігають хвою блідо-жовтуватого кольору, але під корою є личинки короїда.

  • на стовбурі можна бачити бурове борошно. При рубках слід якісно обкорювати пні. Важливим заходом є своєчасне виявлення свіжозаражених короїдами дерев. Коли шкідник існує у фазі личинки, необхідно негайно провести обкорювання таких дерев. Спостереження за станом дерев у хвойних лісах на ослаблених ділянках повинно проводитися щодекадно з травня й до вересня, виходячи з тих міркувань, що багато видів, крім основних генерацій, дають і сестринські. При наявності великої кількості ослаблених дерев, особливо там, де виникають вогнища першого порядку, необхідно своєчасно провести санітарні рубки, щоб запобігти збільшенню чисельності короїдів і виникненню вогнищ другого порядку.

  • досить ефективним заходом є викладання ловильних дерев разом з товстими гілками. Викладають їх на підкладках в березні, за місяць до початку льоту шкідників, а проти літньої групи шкідників в соснових лісах - у червні. Після заселення їх стовбуровими шкідниками, коли короїди ще не залялькувалися, кору знімають і спалюють або закопують на глибину більше 0,5 м.

  • найбільш ефективним і дешевим способом є застосування отруєних ловильних дерев. Жуки охоче селяться на них, але гинуть як тільки починають прогризати ходи. У шкідників, які відкладають яйця на кору, гинуть личинки після вилуплювання з яєць і спробах вгризтися під кору. Отруєними ловильними деревами можна знищити вдвоє більше стовбурових шкідників, ніж ловильними не отруєними, тому кількість дерев можна відповідно зменшити.

ВИСНОВКИ

  1. Лісівники повинні здійснити скликання мешканців села і офіційно пояснити ситуацію, яка склалася по вирубці лісу. Дотримуватись законів щодо санітарної вирубки лісу. Здійснювати посадку лісу, на вирубаних ділянках.

  2. Учням школи розробляти і проводити заходи, які допоможуть звернути увагу на проблему майбутнього, адже ліси - є легенями планети. У цій справі неможна бути байдужим – ми маємо зберегти багатства і красу природи, тільки за цієї умови можливе й наше існування на Землі. Коли кожен житель нашої Планети усвідомить, що на місце зрубаного дерева, необхідно посадити нове і доглянути його, тільки тоді збереже себе і весь рід людський від духовної деградації й неминучої загибелі.

  3. Інформацію на захист лісу розміщувати у пресі, а також в інтернеті.

  4. Подолати споживацьке ставлення до природи, як джерела матеріальних вигод. Навчитись передбачати наслідки впливу діяльності людини на

  5. Досліджені види комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) є дрібними жуками, які наносять пошкодження як у фазі личинки, так і у фазі імаго, тому відносяться до дуже небезпечних шкідників хвойного лісу. Лубоїди і короїди пошкоджують сосну, ялину призводячи до ослаблень лісостанів і навіть до повного всихання значних територій.

  6. Своєчасне оповіщення підприємств, установ, організацій, діяльність яких пов’язана із захистом рослин, у випадку виявлення масового розмноження шкідників.

  7. Не залишати на лісосіках недорубків, проводити збір порубочних решток. Щоб попередити розвиток короїдів недоробки (а також гілки із хвоєю) слід складати невеликими купами і спалювати.

  8. Викладати ловчі дерева з товстими гілками 1 раз на 3-4 роки, обкоровувати після заселення їх шкідниками, спалювати кору або закопувати на глибину не менше 0,5 м. Застосовувати отруєнні ловчі дерева оброблені інсектицидами. Жуки-короїди охоче селяться на них, але гинуть, як тільки починають прогризати ходи.

  9. Щороку розвішувати в лісових масивах штучні гнізда для птахів.

  10. За результатами моніторингу проводити комплекс профілактичних і винищувальних заходів щодо боротьби з шкідниками.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про концепцію екологічної освіти в Україні. Міністерство освіти і науки України. Концепція, Рішення від 20.12.2001 , №13/6-19 .

2. Закон України «Про позашкільну освіту» // Позашкільна освіта в Україні (нормативно-правові акти). – К.: НЕНЦ, 2002. – С. 3-32.

3. Бєлякова О.С. Загальна культура особистості та її види [Електронний ресурс] / О.С. Бєлякова.

4. Варго О.М. Екологічна свідомість як умова становлення. Варго; Харк. ун-т Повітр. Сил ім.І.Кожедуба. – Х., 2006. – С. 1-17.

5. Вербицький В.В. Основи еколого-натуралістичної освіти: науковометодичний посібник / Вербицький В.В. – К.: МОН, 2005. – С. 59.

6. Вербицький В.В. Формування практичного розуму цілеспрямованого учня (з досвіду сталого розвитку позашкільної еколого-натуралістичної освіти) / Вербицький В.В. – К.: Деміур, 2002. – 230 с.

7. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика / В.С. Крисаченко- К.:Заповіт, 1996. – С. 25-97.

8. Курдюк М. Ліс – наше багатство, краса і здоров’я / М. Курдюк – Суми: Корпункт, 2004. – 89с. 9. Панченко С.М. Дослідницька робота школярів з біології: Навчальнометодичний посібник / За заг. ред. к.б.н. С.М. Панченка, Л.В. Тихенко. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 368 с.

9. Екологічна енциклопедія. – К., 2000.

10. Яремчук І.Д. Екологія і людина. – Харків, 2000.

11. Охорона та раціональне використання природних ресурсів і рекультивація земель : [навч. посібн. / за заг. ред. П. П. Надточія]. – Житомир : Видавництво "Державний агроекологічний університет", 2007. – 420 с.

12. Синякевич І. М. Економіка галузей лісового комплексу : навч. посібн. / І. М. Синякевич. – К. : Знання, 2011. – 168 с.

13. Жежкун А. М. Соснові деревостани Східного Полісся: структура, стан,

продуктивність. /А. М. Жежкун // Лісівництво і агролісомеліорація : Зб. наук. пр. –Харків : УкрНДІЛГА, 2014. – С. 3-12.

14. Лісове Господарство України 2015 – Державне агентство лісових ресурсів України –18 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

15. А.В. ОлескінБіополітики, Політичний потенціал сов. біології / / Афіни БІО 1993 р . 

16. М . І. Лебедєва, І.М. Анкудімова Екологія / / Вид-во Тамбовський держ. тих-ий університет (ТДТУ) 2002 р . 

17. Фелленберг Г. Забруднення природного середовища. Введення в екологічну хімію / / пер.с ньому. - М. Світ 1997 р . 

18. http://vuzlib.net 

19. www.ibrae.ac.ru 

20. www.pila.pp.net.ua 

ДОДАТКИ

Дод. 1

Дод.2

Дод.3

Дод.4

Дод.5

Дод.6

Дод.7.

Дод.8

Дод.9

Морфологічні особливості сосни.

Дод.10

Сосна звичайна – це хвойне вічнозелене дерево, належить до родини Сосна. Росте досить активно і нерідко перевищує висоту в 50 м. Живе понад 500 років. Листків не має, їх замінюють хвоїнки завдовжки 6-8 см. Прикріпюються голки попарно. Хвоїнки не вічні, кожна живе від 3 до 5 років, потім замінюється новою. Зазвичай голки, що розташовані у кроні з південної сторони. Живуть менше, ніж ті, що розташовуються з південного боку. Шишки яйцевидної форми, між лусками яких ховається насіння. Спочатку свого розвитку шишки дуже щільні і наглухо закриті, але з часом їх луски розкриваються, це означає, що в шишках дозріло насіння. Має цінну деревину.

Морфологічні особливості ялини. Дод.11

Кора  сіра або червонувато-бура з дугоподібними вертикальними тріщинами або лусками. Молоді пагони зелені з загостреними буруватими бруньками. Хвоя розміщена почергово, шорстка, колюча, чотиригранна (1,3—2,5 см завдовжки), загострена, блискуча, тримається 5—6 (12) років. Кріпиться хвоя до спірально розташованих виростах кори — подушечках (1-1,5 мм завдовжки), які залишаються після опадання хвої, добре помітні на пагонах. Рослина однодомна. Запилюється у травні. Насіння достигає у рік запилення.

Чоловічі шишки видовжено-циліндричні (20—25 мм завдовжки), червонуваті, розміщені на кінцях торішніх пагонів. Жіночі шишки зеленуваті або малинові (10—15 мм завдовжки), циліндричні, розміщені на кінцях молодих гілочок. Стиглі шишки довгасто-циліндричні (10—15 см завдовжки), спочатку зелені або фіолетові, пізніше бурі, повислі, блискучі. Луски дерев'янисто-шкірясті, випуклі, широкі, обернено-яйцеподібні, по краю виїмчасті або зубчасті. Насіння яйцеподібної форми, з гострим носиком, матове, бурувате з світло-коричневим крилом.

Морфологічні особливості жуків короїдів Дод.12

Лубоїд малий 

Blastophagus minor

Ряд: 

твердокрилі — Coleoptera

Родина: 

короїди — Ipidae (Scolytidae)

 

Трапляється повсюдно. Пошкоджує різні види сосен, рідше — ялину і модрину.

Жук завдовжки 3,4 – 4,0 мм, довгастий, чорний, блискучий; вусики, ноги і надкрила іржавочервоні; передній край передньогрудей прямий, без виїмки; поверхня надкрил у крапчастих борозенках і рідких волосках; груди в дрібних крапках і волосках, що прилягають. Самці можуть видавати звуки, що нагадують скрип.

Зимують жуки під корою та в рослинній підстилці. Літ жуків починається у квітні і триває два — три тижні. Самки проточують під тонкою корою у верхній частині сосен поперечні маточні ходи, що мають вигляд двох дужок. У спеціальні камери по обидва боки ходу вони відкладають яйця. Плодючість — 60 – 100 яєць. Вхідний каналі розвилка, що утворюються обома розгалуженнями маточного ходу, є камерою спарювання. Відроджені личинки роблять ходи пообидва боки від маточного ходу вздовж стовбура дерева. В міру росту личинок ходи розширюються.

У червні — липні личинки   вбурюються в заболонь, вигризають колисочку і заляльковуються. До цього часу жуки, що завершили відкладання яєць, залишають ходи розмноження і вбурюються у верхівкові пагони сосен для відновленого живлення. Пошкоджені пагони часто обламуються і падають на землю. Жуки, що вийшли з лялечок, додатково живляться також усередині пагонів.

Пошкодження такого типу продовжуються до осені.

На зимівлю частина жуків переходить під підстилку, деякі залишаються у пагонах. Генерація однорічна. Заселяються шкідником ослаблені та повалені дерева. При заселенні здорових дерев ходи лубоїдів заливаються живицею, що спричинює загибель личинок і жуків. Природні вороги заболонників, що знижують його чисельність, наведено під час опису великого соснового лубоїда.

Заходи захистуті самі, що й для великого соснового лубоїда.

Лубоїд сосновий великий Blastophagus piniperda

Ряд: Твердокрилі — Coleoptera

Родина: Короїди — Ipidae (Scolytidae)

Жук завдовжки 3,5 – 5 мм, довгастий, червонобурий, блискучий; поверхня надкрил між крапчастими борозенками всіяна рідкими горбками; самці можуть видавати звуки, що нагадують скрип.

Зимують жуки під корою. Літ їх починається у квітні за денної температури понад 6 °С і триває до середини травня. Після запліднення самка під товстою корою нижньої частини стовбура сосни проточує знизу вгору довгастий поодинокий маточний хід завдовжки до 10 – 12 см і завширшки 3 см і по обидва боки ходу відкладає майже впритул яйця. Вид моногамний.

Відроджені личинки проточують довгі звивисті ходи, що розширюються в міру росту личинки. На початку червня личинки заляльковуються. Жуки, що вийшли в другій декаді червня, перелітають у крони дерев, де вгризаються у цього і минулорічні пагони і виїдають серцевину, прогризаючи хід до 5 – 8 см завдовжки. Пошкоджені пагони обламуються. Один жук за час додаткового живлення пошкоджує 5 – 8 пагонів. У вересні жуки залишають крону, проточують під корою біля основи стовбурів сосни короткі ходи і залишаються там до весни. За рік розвивається одне покоління. Великий сосновий лубоїд і супровідні йому види заселяють ослаблені дерева.

Важлива роль у регулюванні чисельності лубоїдів належить хижим комахам, що знищують личинок шкідників під корою і в ходах.

Заходи захисту. Видалення з лісопосадок ослаблених дерев і заміна їх молодими. Приваблення у лісопосадки комахоїдних птахів та охорона їх. Боротьба з хвоєгризучими шкідниками, живлення яких ослаблює дерева. При небезпечній чисельності лубоїдів — обробка дерев інсектицидами.

Поліграф пухнастий Polygraphus polygraphus L.

Жук 2,2 – 3 мм завдовжки: темно-бурий. З жовтими ногами, жовтувато-сірими надкрилами, густо вкритими лусочками. Борозенки на надкрилах вузькі і мало помітні. Поширений в ялинових лісах повсюдно. Літають жууки в перших місяцях літа, додатково живляться під корою ялини. Завдає шкоди ослабленим деревам ялини. Належить до небезпечних шкідників хвойних лісів.

Короїд-типограф — жук родини короїдів. Має циліндричне чорно-коричневе, довжиною 4,2-5,5 мм тіло, опушене волосками. Харчується корою хвойних дерев, прогризаючи в ній ходи. Поширений в Європі.

 

Короїд шестизубий – форма тіла видовжена, позаду трохи звужена, довжина 7-8 мм, коричневий або жовто-бурий, блискучий, волохатий. На задній частині надкрил є полога заглибина з шістьма зубчиками з кожного боку, з яких четвертий найбільший і має потовщення на верхівці.

Деревинник смугастий – жовто-коричневий жук, довжиною 2,8 – 3,8 мм. Двоколірний – надкрила жовто-бурі з широкими чорними поздовжніми смугами, а передньогруди – чорні. Для самок характерне кулясте заокруглення щита, опуклий лоб; самці мають сплощений щит і втиснутий лоб.

Дод.13

Дод.14

Дод.15

Дод.16

Дод.17

Дод.18

Дод.19

Дод.20

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.