• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Культура
  • Проект «Усна народна творчість в румейських і урумських селах-мудрість, дух, творчість та життєве багатство греків Надазовꞌя»
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
5
міс.
2
1
дн.
0
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Проект «Усна народна творчість в румейських і урумських селах-мудрість, дух, творчість та життєве багатство греків Надазовꞌя»

Опис документу:
Метою даного дослідження є відродження інтересу сучасної молоді до вивчення перлин народної мудрості, яскравих зразків фольклорних жанрів Сартанського грецького діалекту, аналіз та систематизація фольклорних творів з метою утворення цілісної картини найглибших шарів Сартанського грецького діалекту, продовження нелегкої справи збирачів народної мудрості.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «МАРІУПОЛЬСЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА

I-III СТУПЕНІВ №8 ІМЕНІ ГЕРОЯ УКРАЇНИ БОЙКА В.С.

МАРІУПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ»

Всеукраїнський конкурс на кращий проект на тему

«Усна народна творчість в румейських і урумських селах-мудрість, дух, творчість та життєве багатство греків Надазовꞌя»

«Фольклор Сартанських греків – енциклопедія

народної мудрості»(дослідницький проект)

Автор роботи

Сербул Ольга

учениця 11-А класу

комунального закладу

«Маріупольська спеціалізована с школа I-III ступенів №8 Мар» імені Героя України Бойка В.С.

Р Маріупольської міської Ради

Донецької області»

Керівник роботи

Лаго Наталія Михайлівна

учитель новогрецької мови

спеціалізованої школи №8

Маріуполь - 2019

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ 1. Народні пісні – спадщина греків Сартани та Приазов'я…………….4

    1. Історичні пісні………………………………………………………………….4

    2. Родинно – обрядові пісні………………………………………………………5

    3. Драматичні пісні………………………………………………………………..9

РОЗДІЛ 2. Казки…………………………………………………………………...11

РОЗДІЛ 3. Прислів'я. Приказки……………………………………………….….14

РОЗДІЛ 4. Загадки………………………………………………………………....18

РОЗДІЛ 5. Скоромовки, лічилки………………………………………………….19

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………………….22

ВСТУП

Метою даного дослідження є відродження інтересу сучасної молоді до вивчення перлин народної мудрості, яскравих зразків фольклорних жанрів Сартанського грецького діалекту, аналіз та систематизація фольклорних творів з метою утворення цілісної картини найглибших шарів Сартанського грецького діалекту, продовження нелегкої справи збирачів народної мудрості.

Об'єктом дослідження є фольклорні жанри діалекту сартанських греків:

народні пісні, обряди, казки, приказки, та прислів'я, загадки, скоромовки та лічилки.

Предмет дослідження – це багата своєрідна спадщина народної мудрості грек

с. Сартана, що є невід'ємною складовою багатонаціональної культури України.

Актуальність дослідження полягає в тому, що все менше молодих людей обізнані у сфері становлення та розвитку фольклору рідного народу, вживанні в повсякденному житті перлин народної мудрості. Ось тому було вивчено та систематизовано зібранні з різних джерел твори фольклорних жанрів Сартансько діалекту для забезпечення наступності та спадкоємності поколінь.

РОЗДІЛ 1. Народні пісні – спадщина греків Сартани та Приазов'я.

    1. Історичні пісні.

Фольклор – це художнє відображення дійсності у словесно – музично – хореографічних і драматичних формах колективної творчості, нерозривно пов'язаної з життям і побутом. У ній відбито світоглядні, етичні й естетичні погляди народу.

Досліджуючи золоту скарбницю усної народної творчості Сартанських греків та Приазов'я, ми побачили, що вона надзвичайно багата й різноманітна. Є в ній прислів'я , приказки, легенди, перекази, усмішки, анекдоти, лічилки, дражнили та загадки, народна казка, пісні.

Сучасний дослідник, фольклорист та етнограф Е.Хаджинов, наш земляк, зібрав біля тисячі пісень, 300 пісень стали основою його трудів. У 1973 році вийшов збірник під редакцією Е.В.Хаджинова, з участю С.Н.Коссе і О.К.Хаджинової. На 70 сторінках ми побачили пісні богатирські, про любов, балади, частушки, казки та дитячий фольклор.

Е.В.Хаджинов довів, що до вияву поетичних здібностей народу, його вміння художньо мислити і засобами образного узагальнення передавати ставлення до дійсності найкраще пристосована пісня. Для греків Приазов'я народні пісні – все: і поезія, і історія, і батьківська могила. Пісні ці – народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу.

Нас зацікавила «Пісня про Костянтина»… Народний герой Костянтин з'їдає зразу вісімнадцять гусаків та засинає багатирським сном. Але, коли Василевс ( цар) посилає за ним «тисячу». «дві тисячі» солдат, - вони не можуть його розбудити. Солдати зв'язали богатиря. Костянтин не боїться ні царя, ні архонта. Тільки не хоче він, щоб його побачила зв'язаним кохана дівчинка.

Фольклорний ансамбль «Сартанські Самоцвіти» шанують свого земляка. Це і зрозуміло. Адже пісні, зібрані Е.В.Хаджиновим – живе і невичерпне джерелоу творчому розвитку ансамбля.

    1. Родинно-обрядові пісні.

До історично – найглибших шарів грецького пісенного фольклору належить і обрядова творчість. Емоційний світ обрядових пісень надзвичайно багатий, вони відтворюють людські настрої в піднесено – романтичному тоні. Грецьким фольклором, у тому числі обрядовими, займалися і освітили у своїх роботах Андрій Білецький, Т.Богадиця – старший науковий співробітник Музею історії і етнографії Греків Приазов'я селища Сартана займається описом обрядового фольклору. Наприклад, весільний обряд. В батьківському домі нареченої молоді одержують благословення її рідних. Мати віддає молодим хліб – сіль, батько – ікону.

Мати звертається до молодят:

Та пидъыям!, Діти мої!

Са-с та харізу Вас благословляю

Ту эху, олу ту зоі На довге щасливе життя.

Елати с мам, сас влуису Підійдіть до мене,

Са-с, дъоку іфті. Поцілуйте ікону,

Пула хроня на зисит, Відламайте хліба.

Панда на исас кала, Довгі роки прожити

Тун козму, с-солос на агапісит Вам у любові і у злагоді.

О Тъиос, на сас влуитъа. Щоб усе у Вас було гарно.

О Тъиос, на сас влуитъа Поважайте батьків,

Сис тора исас аяхташ Один одного і всю родину.

Тена-н т-алу тъя хьепсит Благословляю я, батько і

Вай, си-с кома исас ми, Господь Бог.

Тата,- мана с аепсит.

На весіллі танцюють танці:

«Хайтарма» - веселий танець, «Богданка» - молодіжний танець, «Ниф'ятку» - танець нареченої, «Хашлама» - спокійний танець, «Юртуш» - швидкий танець, «Варі-ава» - танець старійшин.

Співають пісні народні:

Саймауиха го пула, Дівчина згадує про ті роки,

Хабатлиндъса тімни. Коли вона жила біля матері.

Мана-м нда ітун кала, Але тепер вона сирота.

Мкри осуп та імни. Тяжко їй у цьому житті.

Дрансанме, ян ту фидан

На ме устраісни.

Тора кзева сту мідан

Тъа ме батраісни.

Эвгалан кі дьоканмі,

Канина ті ротсан

Піс эна кафті рахі,

Мена ті халотсан.

Співали на весіллі Сартанські греки і пісню «Вай курциц, курциц».

Вай курциц, курциц, Це був час, коли дівчину

Спруцку дірданиц. віддавали заміж, не

Іс пупас іревси, питали у неї згоди.

На се дъугу го!

Йох, мана-м, мана-м,

Дъен тун перу го:

Го ті ксеру грамата

Вал-ме дъавазу!...

Весілля, відбуте за всіма приписами традиції, набувало прав юридичної чинності.

Інший розділ обрядової народної поезії – родинно – обрядова творчість – обслідує найважливіші події родинного життя: народження дитини, створення нової сім'ї, смерть. Родильні обряди греків Сартани та Приазов'я спрямованні на відвернення від дитини хвороб та інших неприємностей. У своєму збірнику «Обрядовий фольклор греків Приазов'я» Т.Богадиця пише : «Народжену дитину (будь-якої статі) показують бабусі та діду, які обдаровують дитину золотою прикрасою і вітають словами: «Фос ста матя-с»( світ твоїм очам)

Бабуся – мати батька, приймає обрядом «прийняття дитини у дім»

Вона кладе маля на ліжко, на шубу з дорогого хутра (пісець, нірка) «гуна», «щоб життя було заможним» (на эш плушия). Бабуся притрушує дитину мукою: робить йому хрест на лобі, щоб «жив до сивого волосся», на руці – щоб «працьовитим був», на ступах ніг – щоб «ходив у багатстві».

Сповиваючи дитину, співає йому колискову пісню:

Ту мурфуцку-м, сопа, тьмить Мій вродливий, засинай.

Ту хурсуцку-м, сопа, тьмить Мій тендітний, засинай.

Нани, нани, нани-на. Нані, нані, нані-на.

Артах врадънин, нихта сон, Уже вечоріє, ніч іде,

Артах сопасин т айдъон, Уже і дзвін замовк

Нани, нани, нани-на. Нані, нані, нані-на

Тинча тьмати Сартана, Тихо в Сартані, всі сплять

Нани, нани, нани-на. Нані, нані, нані-на

Храшкит си-па на тьмитъис, Треба і тобі поспати,

Кало орима на дъис Щоб гарний сон побачити

Нани, нани,нани-на. Нані, нані, нані-на

Пісні, хороводи, ігри утворили специфічний весняний обряд зазивання дощу із чітко визначеним порядком дійства й пісенним супроводом.

Наприклад, весінній обряд. На вулиці грають діти. Хлопчики кричать:

Курича, підъича Дівчата, хлопці,

Ілат адъо Йдіть сюди!!!

Спагум на калаидірисум Підемо колядувати

Ілат с мітрисум давайте полічимось, до

Циндзил, міндзил ту па циндзил кого підемо.

Васил косил білматок

Юна пану, юна кату

Чах апану гок!

Діти підходять до однієї хати і питають:

Сурбаджава! Господиня!

Эш чара на калаидирисум? Можна колядувати?

Хазяйка відповідає:

Урисит, каландирисит Будь ласка, колядуйте!

Ки го-па дамасас! І я з вами!

Спруцку синифіца, Біла ти хмаронька,

Оморфу нифица Вродлива, як наречена.

Тири-тири врекси Припусти дощик

Ас тачоля рекси На наші лани,

Мел ки гала Щоб був врожай на мед і молоко

Калузоя тяла Та інші багатства,

Катъара халача Чисті, смачні калачі

Ас тун козму лача Людям на здоров'я

Эм такасас дама Хай піде дощик

Эм такамас дама На наші поля і на ваші

Кузмуку хурафя І всі людські посіли на ланах

На эн янда афья Колосились, як море,

На ен ос та меса Щоб зросли до поясу,

Ол кала на эзсан Щоб було все у достатку.

Ча, ча! Вгал масс эна вго! Хазяйка! Дай нам

Одне яйце.

Хазяйка дає їм по одній крашанці.

Діти дякують:

Назис сурбаджава Дякуємо хазяйка,

Ас талу ту спит дъявам До іншої хати підемо.

Фінум сас ія, ах ту

Тимизку кардьия!

    1. Драматичні пісні.

Багато народних пісень відзначаються глибоким проникненням у життя, що

виходять далеко за межи своєї епохи. Ми зрозуміли, що пісні не вмирають, вони живуть століттями, хвилюючи наше покоління правдою, ліризмом, поетичною красою. Це справжня енциклопедія народної мудрості, скарбниця народного досвіду. Фольклорні, народні пісні безсмертні, як безсмертний народ, що їх створив.

Окремим циклом у фольклорі румеїв є пісні, що являють собою уривки з віршованої критської драматичної поеми «Жертва Авраама».

Сюжетну основу цього циклу пісень становить біблійна легенда про офірування Авраама. «Жертва Авраама» - священна драма, взята з святого письма старого завіту та скомпонована простими віршами.

Довго працював над цією драмою поет ХХ століття Д.Бгадиця, переробив її, значно скоротивши. Три чверті нового твору становили діалоги Авраама з трійцею, Сарою, Ісааком, а також монологи Авраама, Сари, невидимого посланця та ангела.

Драма в цілому стала наслідком створення пісень у десятках варіантів, поширених по всіх румейських селах.

Це «Плач Сари», або епізод пробудження Авраама до «Плачу», пісню так і називають «Прокиньсь, Аврааме».

Народна драма та пісні, що відокремилися від неї,- у гуманістичному утвердженні любові до людини, до земної людини. Тому центральним епізодом є разючої сили «Плач Сари» - гімн материнської любові.

Головне в драмі – людина, людські стосунки, людське переживання та страждання. Точиться тяжка внутрішня боротьба між обов'язком і почуттям. Любов до ближнього, самопожертва – ось, що характеризує і Ісаака і, особливо, його батьків Сару та Авраама. Син – усе їхнє життя, він їхнє сонячне світло, він їхнє дихання, любов і тепло. Хай син буде живий, вони ж згодні втратити здоров'я, зір, спокій серця свого, свої багатства, вони згодні на страждання, на злидні…

Ісаак, подібно давньогрецької легендарної героїні Іфігенії, зрозумівши необхідність та неминучість жертви, думає не про себе, а про батька. Співом він звертається до Сари:

Ти вуха затули мені

І руки, батьку, зв'язуй

Як в корчах битимусь страшних,

Щоб я тебе не вразив…

Дем'ян Бгадиця зробив великий внесок у літературу рідного народу. Історично справедливо було б поставити його в один ряд із творцем драми-поеми «Жертва Авраама».

М.Г.Гайтан створила грецький народний театр, де драма «Жертва Авраама» посідає у репертуарі театру перше місце.

Величезний вплив цього твору на фольклор румеїв. В Сартані багато румейських пісень виконуютьсь на мелодію «Жертви Авраама». Наприклад, деякі пісні – хронічки та пісні голосіння: «Пісня про Юру Шпак», «Пісня про Агафона Куркчі»,«Пісня про Петю Куркчі», та ін..

Дослідниця цього твору Т.М.Чернишова писала «…мова поеми – жива розмовна мова Сартани ХІХ ст., початку ХХ ст., яка відрізняється від сучасної побутової тільки відсутністю слов'янізмів.

У ХІХ столітті строкатішим стає національний склад Маріупольського округу, сюди переселяються українські та російські селяни.

В цей час знаменною подією в духовному житті румеїв було зародження нового пісенного фольклору. Умови життя румеїв настільки змінились і мовні процеси зайшли так далеко, що пісні, спільні з фольклором Греції та інших грекомовних областей, здебільшого стали важко сприйматися і не задовольняли духовних потреб народу. Саме це й спричинило появу нового, власне румейського фольклору грекомовного населення Приазов'я.

З середовища румеїв висунулася плеяда народних поетів рапсодів, що на фундаменті старого фольклору творили пісні, які були формою і духом глибоко народні і побутували серед народу в основному в усній традиції.

Нові пісні відображали життя румеїв за нових історичних та соціальних умов. З одних з перших і був рапсодій з Сартани Д.Бгадица.

РОЗДІЛ 2. Казки

Скарбниця усної народної творчості надзвичайно багата і різноманітна.

Найпопулярнішим жанром фольклору, що розкриває безмежний світ людської уяви, полонить серця дітей і дорослих – народна казка.

Художні властивості народних казок: алегоричність, гіперболізація, ретардація. Є в казках іронія, гротеск, карикатура, зображення від супротивного.

Зацікавилась фольклором народних казок, етнографією. Олімпіада Несторівна Ксенофонтова ( народилась 10 вересня 1899 року в Сартані). Закінчила Ворошиловградський педагогічний інститут, викладала російську мову та літературу.

О.Н.Ксенофонтова багато їздила по селах і з розповіді старої жінки – грекині записала казку «Жебрак і півень». Зробила літературну обробку.

Зитус ки Лухтор Жебрак і Півень

Е, заманя ки тирус Не к лихій згадать годині -

Тот, нда чаливан нда лагус Ще як був ( не те що нині)

С'ена хора, чах паст н'акра Заєць з доброго коня,

Езнан папус ки манака Дід та баба в мирі згоді

Пес ато ту хорьйо Край села самі в господі

Сту врадъи ах тон пирно Доживали віку дня,

Ах ту спити ос ту спити, Тим селом старий жебрак

Пратанин ис ерус зитус, Долі чорної дорогу

Мера – п – мера, пес та стратис Від порогу до порогу

Ах та портис к хт'авлейс Сумно мріяв, неборак

Пін ас папу ки с'манакас – Мріяв тихого ходою,

Пара калсин тос на пес. Щодень білий до світання

Нда ебин песу сту при У турботі безнастанній

Мірсин креяс лухтури Чи про дах над головою,

Зитус ітуни нистнос, Чи про хліба шмат черствого;

Флай на вални на хапос Хто що вділить – радий з того.

Ця казка про людей і тварин в алегоричній формі розкриває суспільні явища, побут людей. У казці «Жебрак і Півень» дикі тварини вовк, лисиця уособлюють певну домінуючу рису характеру чи вдачу людини. Вовк – голодний хижак, невдаха. Лисиця – хитра, підступна, улеслива.

Греки Приазов'я зуміли зберегти свій етнічний імідж. Протягом більш ніж двадцяти п'яти століть живе поміж людей успадкована від пращурів народна творчість: міфи, легенди, казки. Більшість з них мужні аргонавти привезли з собою з далекої Еллади.

Серед нащадків відважних мореплавців та шукачів пригод були і є багато талановитих романтиків, які поетичним словом вміли піднестися над буденним життям, зобразити світ у всій його величі і різнобарв'ї. Це Леонтій Несторович Кір'яков, Антон Шапурма, Д.Ф.Пенез, Д.С.Папуш з с.Сартана та інші. Кожен з них зібрав чимало почутих у грецьких селах Приазов'я народних казок. В них – любов, повага до талановитих, чесних, мужніх. Так у казці «Пастух і багатий» жадність згубила багатія, а доброго Пилипа люди поважають за те, що він допомагав людям, і жоден з них не почув у відповідь «ні!». Тож недарма старі люди кажуть: «Живи своє життя, не заздри. Роби людям добро. І пам'ятай: життєве колесо обертається весь час ».. Цю казку переказав Дмитро Папуш з Сартани.

Гарна казка «Ашик - Гариб» - бідний музикант, який грав на сазі. Різні пригоди були в його житті, але доля допомогла йому зустрітися з своєю нареченою, сестрою, матір'ю, який повернув він зір. Відбулись в падишаховому палаці два весілля в один день. Усі щасливі. Переказав цю казку Дмитро Пенез.

Казка «Юхим та Єлизавета» - побутова, мудра. Головна думка: «Не думай ніколи, що тобі найважче. Не заздри іншим. Роби добре своє діло, бо кожному у житті своє місце, своє призначення. Вмій побачити чужу краплину поту, не втрачай вдячності, то й будеш мати найдорожче у житті – людське щастя». Переказав цю казку Леонтій Кір'яков с.Сартана (иксин – ду с ена румеку хора ас ту Приазовꞌя ке еграпсин – ду Леонтій Кірꞌяковс хора Сартана).

Казки, написані румейською мовою, були б зрозумілі тільки тим, хто володіє мовою румеїв. Та автори залучили до своєї роботи талановиту сартанську поетесу А.Д.Андрєєву – Папуш, яка переклала казки українською. Приємно, що грекиня досконало й вишукано володіє словом народу, з яким греки у мирі та злагоді живуть поряд понад два з половиною тисячоліть.

Казки, створені під впливом грецького фольклору, увібрали в себе стародавні традиції, поєднавши їх з високою літературною якістю.

Казки - нев'янучі духовні квіти народу. Скільки буде жити людство, стільки буде жити народна казка.

РОЗДІЛ 3. Прислів'я. Приказки

До неоцінених коштовностей румейського фольклору належать прислів'я та приказки – короткі влучні, що в художній формі типізують різні явища життя. Вони є узагальненою пам'яттю народу, висновками з життєвого досвіду, який дає право формулювати погляди на етику, мораль, історію.

Досліджуючи багатий і різноманітний фольклор румейського народу, ми побачили таку особливість, що багато приказок та прислів’їв мають паралелі між грецькою, українською і російською мовами. Вчені зібрали більше 200 прислів'їв.

У 1985 році на Україні вийшла збірка під назвою «Грецькі прислів'я і приказки», упорядкована Віктором Соколиком, її переклав з новогрецької на український А.Пономарьов. Наприклад:

«Не мала баба клопоту, то купила порося». – Візантійська рукопис ХІІ ст..

Не хватало бабе чёрта, так она купила себе свинью.

  1. Багато галасу даремно.

Много шума из ничего.

2.Спільна біда об'єднує людей.

Общая беда объединяет людей.

3.Скільки голів, стільки думок.

Сколько голов, столько умов.

Серед приказок та прислів'їв, відносно стійких словосполучень зустрічаються такі, котрі характерні тільки для українського і грецького і котрих нема в російській мові.

4.Сплю з курми.

5. Все, що він сказав, вийшло правдою.

В українській, російській, грецькій мовах густі або чорні хмари вкривають небо:

6. Черные тучи покрыли небо.

7. Густі хмари вкрили небо.

8. Человек летает в облаках. Людина літає в хмарах.

Багато подібних паралельних словосполучень використовують метафору заради характеристики стана чоловіка.

9. Волосся стає дибки.

Волосы становятся ( поднимаются дыбом)

10. Рвати на собі волосся.

Рвать на себе волосы.

До метафоричних висловлювань або словосполучень можна віднести також:

11. Голова родини.

Глава семьи.

12. Зрізати дорогу.

Срезать дорогу.

На основі спостережень над природою виробився досить стрункий народний календар, складений з прислів'їв та приказок. За давнім звичаєм за орієнтири бралися церковні свята - «стрітення», «Різдво», «Варвари», «Василя», «Миколи» тощо, - але зміст, що вкладався у ці назви був цілком земний і носив характер практичних побутових та господарських порад чи прикмет:

«Прийшов Петро – вирвав листок, прийшов Ілля – вирвав і два; прийшов Спас – бери рукавиці про запас; прийшла пречиста – на дереві чисто? Прийшла Покрова – на дереві голо».

Глузування над церковними «святими»:

«У кожнім році два Юрії, та обидва дурні: один - холодний, другий - голодний!» Одне з цих свят відзначалося в січні, а друге – на початку травня , коли до нового врожаю було ще далеко. Звернемося до тих прислів'їв та приказок, що дісталися нам у спадок від минулих часів, відображають споконвічне прагнення людини до правди, щастя, фізичного й духовного здоров'я…

1.Ту вах тен хно - Щастя не корова,

Ти армес-то. Його не подоїти.

Ту вахт тен аглу Щастя не кінь,

Ти взегс-то Його не осідлати.

2.Асли ан лей-с, Як правду скажеш -

Тъегос ен дама-с Бог с тобою;

Псема ан лей-с Як збрешеш -

Дъавулус ен месас Біс в тобі.

Споконвічне прагнення стверджувати вічні моральні й естетичні категорії совісті, справедливості, чесності й честі.

3. Ту зисму ен куреш Життя – це боротьба.

4. Нами кофц ксену, Чужий шлях не заступай

Сири лон дъафтос Та веди свій.

Особливо багато тих прислів'їв та приказок, в яких ідеться про особливості людського характеру. Вони прославляють працездатність, скромність, кмітливість, сміливість, розсудливість, розум.

5. Папус евалин млея, Дід посадив яблуню,

Тата-с евалин абдъея, Батько посадив грушу,

А си вал ем млея Але ти посади і яблуню

Ки ем абдъея! І грушу.

6. Ена мера ан хан-с пес ту чалиму Пропустити день на косовиці,

Пула запредъя тъя эш-с ханиму. Загубити багато пшениці.

7. Ан ірев-с нату мать-с Як хочеш знати,

Ти палкарс іси, Який ти молодець,

Рота тун козмо. Спитай у людей.

Прислів'я воюють проти ледачих, пихатих, скупих, брехунів, базік.

8. Анунистус ті нуниз, Глупець не міркує,

Ах т глосса-т шафлиз. Що він язиком меле.

Це прислів'я і приказки, в яких є сарказм, іронія, які дають право дивитись і на дрібне, і на велике певною мірою згори вниз, пом'якшувати ненависть презирством, захоплення і схилення – надією. Воно так і є .

Уміння поставитися з гумором та іронією до своїх труднощів і злигоднів є ознакою оптимізму греків. Наприклад:

9. Хроси мі ту алгу-с Позичиш мені свою коняку,

Го феруси ту дъерма-т. Я поверну тобі її шкуру.

10. Пара тъа зис ама арнить, Ніж жити, як курка -

Петъани, ама лухтор. Умри, як півень.

Досягнення узагальнення найчастіше допомагає метафора, порівняння, антитези, заперечення та інші прийоми.

11. Здишен ама ангелос, Як ангел – балакає,

Дъулис ама анділус. Як диявол – діла чинить.

12. Тилага лалигни, Як грають, так і танцюють.

Айц ки хуревни- па

Прислів'я про Вітчизну.

13. Чоловік без родини – як дерево без коренів.

Атъарпус лигус тайфа – ен ама дъендроо лигус арзес

14. У того, хто робить родиною, завжди достаток великий.

Тис кам ан олу-т н тайфа дълия, панда па еш пула ишию.

Прислів'я про кухню та їжу

Парамия ста дайматя

15. Кожна ніч має свою господарку.

Катъа эна фурну еш дъафтуц мкутіра.

16. Риба ще у морі, а ми її вже жаримо.

Ту псар ен кома сту яло, ама міс артах хавревумду.

Знаючи ціну влучному народному слову, письменники, поети з давніх часів і до сьогодні охоче користуються народними скарбами.

Дуже вдало це робили А.Шапурма, Л.Н.Кір'яков, Донат Патрича… які, донесли до нас те, що створювалось грецьким народом протягом багатьох років. Не все гарне, що нове, - а гарне те, що вічне!.

РОЗДІЛ 4. Загадки

Багато спільного з прислів'ями, приказками, образними порівнянними мають загадки (Анигмата). Їх об'єднує, насамперед, метафоричність, що ґрунтується на спостереженнях над природою та побутом, а також стислість і чіткість викладу.

Порівняймо, як схоже звучить загадка на одну й ту ж тему, про очі, у фольклорі різних народів.

Українське: Два брати під одним дахом, один другого не бачить?

Російське: Два братца через грядку смотрят, да не сойдутся.

Грецьке: два брати посварилися, одна гора їх розвела ( у перекладі ).

Тематичне коло загадок надзвичайно широке; це насамперед природа, рослинний і тваринний світ, людина, її побут, світ мистецтва і науки, знаряддя праці. Загадки, як особливий вид народної творчості, відбивають природне і соціальне. Людське оточення, розвиток знань і духовних інтересів.

  1. Лигус бдъаря, лигус шеря Без рук, без ніг

А н порта аниз – ту. А двері відкриває

(Вітер)

  1. Іс кунон неро Один л'є воду

Алус пнешк неро Другий п'є воду,

А тритос мегален. Третій росте

(Дождь, земля, хліб)

  1. Талгу хаталев Кінь біжить

Патус трумаз Земля тремтить

(Гроза)

Умінню відгадувати загатки в давні часи надавалося великого значення, - воно було мірилом мудрості і розуму.

РОЗДІЛ 5. Скоромовки, лічилки

Своєрідним фольклорним жанром, широко використаний серед дітей дошкільного віку та шкільного є скоромовки. Досліджуючи цю тему, ми зрозуміли, що їх цінність полягає не в смисловому навантаженні чи оригінальних засобах художнього вираження, а в такому підборі і розстановці слів, що вимагає певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції, що підвищує культуру усної мови.

Леонтій Кір'яков обробляв скоромовки та лічилки (Матремата).

Скоромовки:

  1. Не клюй, курко, крупку,

Не кури турку, люльку.

  1. Був господар, був господар,

Да й розгосподарився.

  1. Вовк – вовцюг, вівцю волік.

В дитячому вихованні скоромовкам належить важлива роль, оскільки вони прищеплюють увагу й повагу до кожного вимовленого звуку, слова, до ясності і чистоти мовлення.

  1. Хитру сороку

Спіймати морока,

А на сорок сорок

Сорок морок.

Письменники, що пишуть для дітей, розвивають традиції складання скоромовок, поглиблюючи їхній зміст і надаючи їм форми невеликих закінчених віршових творів. Ці віршники – скоромовки легко засвоюються дітьми і, поширюючись усним способом, найчастіше втрачають автора, поповнюючи собою скарбницю дитячого фольклор, який є і скарбницею народної мудрості.

Лічилки (Метремата):

  1. Та шулдъоня: ци – ци –ци!

Мис тъапек сум ол камці.

Іртин, іртин, тара – рай!

Мис тъя млу мас, си хандрай!

  1. Ена, диъя, ту смадъю Раз і два – оце щастя.

Тья ту валу пес ту шерс Його я покладу комусь у руку.

Ки тъя фхуме ту смадъию У кого знаходиться

Тис ту еш, ас ту ксерс В руці щастя,

Тъа на фхи на сос канина Буде ловить.

Йохсам тона, йохсам тина Хай буде хлопчик,

Тина пян тос янгиден Або дівчинка

Тьа ту мрас, хара тья ен! Кого піймають, і

Буде роздавати щастя.

Діти грають у гру «Вахт» - «Щастя».

Досліджуючи фольклорний матеріал греків Приазов'я, побачили, що лічилки, скоромовки органічно вписуються у художню тканину казок, пісень, мають також значення, як прислів'я та приказки, загадки, каламбури, сновидіння, нісенітниці, порівняння…

ВИСНОВКИ

Таким чином,фольклор грецького народу дуже багатий, різноманітний, цікавий, незвичайний. Це джерело, - з якого на здоров'я довго ще будуть пити нащадки.

Фольклор і нині включається в коло тих засобів, за допомогою яких задовольняються художній потреби і через які виражається ставлення народу до дійсності. Жоден публіцист, оратор чи педагог, лектор не обмине нагоди скористатися народним афоризмом, пісенною ремінісценцією, тощо. І збирати цей матеріал, як казав грецький поет Л.Кір'яков, «перлини народної мудрості, праця величезна».

Чим вища художня культура людини, тим точніше вона оцінить народне мистецтво і тим точніше відчує його естетичну вартість. Нова культура не поглинає давню, а пристосовує до своїх потреб, тому, хоч художні горизонти наших сучасників і розширилися, ставлення до все здобутого, відверненого і перейденого стало уважнішим, - дбайливо охороняються пам'ятники природи, архітектури, мистецтва, а серед них неминущу цінність становить і фольклор грецького народу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  1. Білецький А. Записки історико – філологічного товариства. ІІ-ІІІ збірники.-К.: «Пройм компанія», 1998 – 1999.-С.10

  2. Богадиця Т. Кухня греків Приазов'я м.Маріуполь. –М.: Вид.: МФ ООО Типографія «Новий мир», 2009.- С.23

  3. Богадиця Т. Обрядовий фольклор греків Приазов'я м.Маріуполь.-М.: Вид.: МФ ООО Типографія «Новий мир», 2009.- С.15

  4. Зайченко С. Танці греків Приазов'я.- М.:1995.-С.8

  5. Кір'яков Л.Н. Малятам – дошкільнятам: Грецькі народні та сучасні співанки, загадки, лічилки, казки.-Д.:1996.-С.35

  6. Кір'яков Л.Н. Патрича Д. Тисяча перлин. Афоризми, прислів'я, приказки приазовських греків.-Д.: «Донбас»,1993.-С.13

  7. Кір'яков Л.Н., переклад Андреєва А.Д.казки греків Приазов'я.-Д.: Вид.: «Донбас», 2007.-С.21

  8. Хаджинов Е.В Збірник фольклора греків Приазов'я.-М.: 1973.-С.5

  9. Шапурма А. Збірник. Го пали ирта ст. Сартана.-С.:2006.-С.11

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Цифрові практики Нової української школи: створення освітнього відеопроєкту»
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.