Проект "Тарас Григорович Шевченко і Прилуччина"

Українська література

Для кого: 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас

16.05.2018

3884

20

0

Опис документу:
за допомогою даного проекту можливо розширити знання дітей про життя і творчість українського письменника, учні дізнаються більше про перебування письменника на рідній землі, його шлях; поглиблять свої знання про його життя та творчість
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Загальна інформація

Учні 2 і 4 класу Голубівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Прилуцької районної ради Чернігівської області

Опис проекту:

  1. Обґрунтування вибору проблеми:

  • поглибити знання учнів про відомого українського письменника Т. Г. Шевченка;

  • допомогти зробити дослідження щодо перебування Т. Г. Шевченка у рідному краї;

  • залучити до дослідницької наукової роботи

  1. Мета та завдання проекту:

  • створити умови для осмислення нової та вже відомої інформації про Т. Г. Шевченка

  • розширити знання дітей про життя і творчість українського письменника

  • розвивати прагнення бути справжніми українцями, прославляти свою країну добрими справами

  1. Очікувані результати:

  • учні дізнаються більше про перебування письменника на рідній землі, його шлях;

  • поглиблять свої знання про його життя та творчість;

  • провести презентацію проекту ініціативною групою серед учнів школи.

Учасники проекту:

  1. Учитель початкових класів Дмитрієнко Аліна Миколаївна

  2. Колектив учнів 2, 4 класів

Термін реалізації проекту: 1-2 місяці

Етапи реалізації проекту:

  1. Підготовка:

- визначення теми, мети проекту;

- вид проекту

- тривалість

  1. Планування:

  • визначення джерела інформації:

  • підручники

  • періодична преса

  • інтернет ресурси

  1. Реалізація проекту:

  • збирати матеріал

  • відібрати найголовніше, найцікавіше

  1. Оформлення проекту «Тарас Григорович Шевченко і Прилуччина»

  2. Оцінювання роботи учасників проекту:

  • Презентація проекту ініціативною групою перед учнями школи

Тема: «Тарас Григорович Шевченко і Прилуччина»

Виконали: учні 2, 4 класів

Голубівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Прилуцької районної ради Чернігівської області

Україна урочисто відзначила 200–річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка, найвеличнішої постаті в історії українського народу. Геніальний поет цілком справедливо посідає перше місце серед великих українців, він був і назавжди залишиться духовним батьком нашого українського народу.

Майже кожна країна має творців, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Зокрема, поетом українського народу є відомий у всьому світі Тарас Григорович Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського генія.

Любов’ю і пошаною оточене ім’я Тараса Григоровича Шевченка у нашому краї, де він побував кілька разів, знайомлячись із мешканцями та історичним минулим. Це, як відомо, відобразилося в його мистецьких, а згодом і в прозовихтворах і поезії.

Згідно джерел Т.Шевченко бував у Прилуках тричі, але згідно дослідження то це було набагато більше, ніж три рази. Для багатьох поколінь українець Шевченко – відданий правді й свободі Пророк, його слово – велична молитва.

Тарас Шевченко – митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною. В історію людства він увійшов не тільки як геніальний поет України, а й як поет-гуманіст світового рівня.

Т. Шевченко виступив як поет-новатор, приніс з собою в українську літературу «слово нове», новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності.

Образ України у творчій спадщині Кобзаря своєрідний і багатогранний. Тарас Шевченко одним із перших вводить в українську поезію образ України як об'єкт глибокого ліричного переживання. Не всі населені пункти України можуть похвалитися тим, щоїх відвідував хтосьіз великих людей. А от у прилуцькому краї свого часу гостював сам Тарас Шевченко.

Зокрема такий відомий письменник Іван Франко писав про Шевченка: «Я не знаю в світовій літературі поета, який би став таким послідовним, таким гарячим, таким свідомим оборонцем за права жінки на повне і людське життя». Видатний шведський славіст Альфред Єнсен, що добре знав українську мову, написав дві книжки про творчість Тараса Шевченка, де зазначав: «Велика сила прийшла з України, справжній оновлювач української літератури в історії всесвітньої літератури, мало таких прикладів, щоб 26-літній поет виступив з такими зрілими творами перед народом, як Шевченко. В історії світової літератури він поставив собі пам’ятник, сильніший від бронзи».

Борис Грінченко писав: «Шевченко своєю національною свідомістю є геній, а своєю незмірною вагою, значенням у справі національного відродження свого рідного краю є явищем феноменальним, єдиним, може на світі».

Як засвідчують документальні джерела, Прилуцька земля булла тричіосвячена присутністю Тараса Григоровича Шевченка, але згодом з'ясувалося, що візитів було п'ять (так стверджує місцевий краєзнавецьАнатолійРиженко, який досліждував багатогранну особистість великого українського Кобзаря Тараса Шевченка). Їдучи в Україну, головним місцем перебування Тарас Шевченко, за рекомендацією конференц-секретаря Академії мистецтв В. Григоровича, вважав Качанівку(Мал. 1), з власником якої Г. Тарновським (1788-1853), познайомився він з ним в Петербурзі ще 1839 року. В різний час у нього побували видатні письменники і поети, художники і музиканти та інші діячі культури. "Він належав, - зазначає О. Кониський (український перекладач, письменник, педагог, громадський діяч, автор ґрунтовної біографії поетаШевченка) - до тих українських панів - дуків, що хоч потроху пам’ятали свій національно-народний родовід і не цурались ідей національно-демократичних, звісно, настільки хоча, наскільки давало те панське походження[1].

Запрошення побувати в маєтку Григорія Тарновського одержав і Тарас Шевченко. До Качанівки поет приїхав у травні 1843 року і привіз господареві картину "Катерина"(Мал.2), яка йому дуже сподобалась, Тарновський не зміг втриматися, щоб не придбати її собі.

Перебуваючи в Качанівці, поет виїздив у навколишні населені пункти, зокрема до Батурина (зберігся малюнок батуринського замку, який Тарас Шевченко виконав у 1843 р.).

Саме під час цього приїзду до Качанівки відбулося знайомство поета з бджолярем П. Прокоповичем, який мешкав на околиці Батурина, про що свідчить картина "На пасіці" (1843)(Мал.3).

Про "славного бджоляра", "великого пасічника" Прокоповича, засновника школи бджолярів, винахідника рамкового вулика, автора класичних праць з бджолярства Шевченко пише в повісті "Близнецы".

Після відвідин Качанівки поет вирушив до Києва через Прилуки, де повинен був отримати подорожну - Пирятин, Переяслав, Бровари. Отже, можна стверджувати, що вперше Т. Шевченко побував у нашому місті влітку 1843 року.

У 1844 роках Тарас Григорович бував у Прилуках проїздом, але саме тоді він і познайомився з містом. Шевченко на поштовій станції міняв коней і отримував подорожну. Вулиці, люди, архітектура Прилук - усе це не залишило Тараса Григоровича байдужим. Про побачене він розповів у повісті "Музикант".

«Есливы, благосклонный читатель, любитель отечественной старины, то, проезжая город Прилуки Полтавской губернии, советую вам остановиться на сутки в этом городе, а если это случится не осенью и не зимою, то можно остаться и на двое суток. И, во-первых, познакомьтеся с отцом протоиереем Илиею Бодянским, а во-вторых, посетите с ним же, отцом Илиею, полуразрушенный монастырь Густыню, по ту сторону реки Удая, верстах в трех от г. Прилуки. Могу вас уверить, что раскаиваться не будете. Это настоящее Сенклерское аббатство. Тут все есть. И канал, глубокий и широкий, когда-то наполнявшийся водою из тихого Удая. И вал, и на валу высокая каменная зубчатая стена со внутренними ходами и бойницами. И бесконечные склепы, или подземелья, и надгробне плиты, вросшие в землю, между огромными суховерхими дубами, бать может, самим ктитором насажденными. Словом, все есть, что нужно для самой погной романической картины, разумеется, под пером какого-нибудь Скотта Вальтера или ему подобного списателя природы…»[5].

Отже, Т. Шевченка приваблювала насамперед Густиня(Мал.4). У цій повісті значне місце відведено описові Прилук. Він їх називав «смиренним» містом. А ще там було згадано про гетьмана Івана Самойловича, який сприяв побудові Густинського монастиря.

Наступна і значно довша зустріч з Прилуками припадає на 1845 рік. Шевченко за завданням Київської археологічної комісії їхав замальовувати історичні та архітектурні пам'ятки і побував не лише у місті над Удаєм, а й у селі Дігтярі, Густинському монастирі.

Тоді ж зробив ескізи Спасо-Преображенського собору Прилук. В 1845 році Прилуки потрапили до альбому малюнків Шевченка. Окрім Спасо-Преображенського собору, там є портрети жителів міста. Наприклад, Михайла Данчича - засідателя суду в корчемних справах.

У ті далекі часи в ньому проживав поміщик Данчич зі своєю сім'єю. Про Данчича відомо, що він добре знав українську історію, збирав старовинні рукописи. Серед малюнків альбому Шевченка 1845 р. першим іде малюнок косаря з підписом "Данчич".

У капелюсі, у широкому домашньому халаті, з косою і граблями на плечі, вийшов чоловік по ранковій росі на власну леваду косити траву. Намалювавши, Тарас Григорович угорі для пам’яті підписав його ― Данчич. Прізвище рідкісне, мабуть, сербське. Далі автор вказує: ―На звороті альбомного аркуша зображено колоритну постать літнього козарлюги:

свиті, широких шароварах і чоботях. Ще один прилучанин, можливо, хтось із сусідів Данчича.

Навідався Тарас Шевченко в Прилуки і наступного, 1846 року. 12 січня Шевченко приїхав на іменини власниці села Мойсівки, поміщиці Т.Волховської. Тут він зустрів багатьох товаришів. Із Мойсівки поїхав до села Івківці в гості до О. Афанасьєва-Чужбинського.

На Прилуччині Т. Шевченка приваблювала насамперед Густиня, зокрема Густинський монастир, де письменник і художник зробив кілька

малюнків:

Завдяки почесному громадянину Ю. Коптєву було збудовано пам’ятник Тарасові Шевченку, який розташований у середмісті, в міському сквері на Центральній площі, на розі вулиць Київської та Незалежності. Автори пам'ятника - Народний художник України Володимир Небоженко (м. Дніпропетровськ) і прилуцький скульптор Семен Кантур та архітектор Павло Бережний.

Студенти Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу щороку з нагоди Дня народження великого Кобзаря вшановують його пам’ять біля цього самого пам’ятника.

Ім’ям письменника названо вулицю й сквер, у краєзнавчому музеї експозиція висвітлює перебування Т.Шевченка в прилуцькому краї.

До речі, це перший в Україні пам'ятник Шевченкові як художнику, а не поету. Одна звулиць Прилук носить ім'я Кобзаря, на ній встановлено його невелике погруддя, біля якого шанувальники творчості поета щороку збираються в день його народження...

Дослідивши дану тему, ми дійшли такого висновку.

Тарас Шевченко побував на Прилуччині тричі (1845, 1846 та 1859 роках). З проведеного нами дослідження можна зробити висновок про те, що Т.Шевченко неодноразово побував у нашому краї, на прилуцькій землі. Окрім названих нами років, він побував на Прилуччині ще кілька разів.

Вперше він побував в 1843 та в 1844 роках.

Вдруге тоді, коли за посланням Археологічної комісії замальовував історичні та архітектурні пам’ятки Полтавщини у 1845 році. Тоді Т.Шевченко поїхав на Лівобережну Україну і розпочав він саме із Прилук. Прибув він туди в першій половині червня. Зустрічався із місцевим знавцем старовини, протоієреєм І.Бодянським, братом відомого славіста, професора Московського університету Осипа Бодянського та титулярним радником Михайлом Данчичем, збирачем давніх рукописів, які згодом були подаровані історику М. Маркевичу.

Втретє поет був у Прилуках 19 лютого 1846 р. Але цього разу лише проїздом, прямуючи з Лубен до Ніжина разом із українським поетом, етнографом О.Афанісієм-Чужбинським.

Наступного разу відвідини Тарасом Шевченком Прилук відбулися 20 серпня 1859 р., коли поет, їдучи по московському тракту через Яготин та Пирятин, тільки на один день завітав до Прилук.

Тарас Шевченко – особистість для України унікальна не лише своєю творчістю та громадською діяльністю, але й породженням цілої науки – «шевченкознавства». Тарас Шевченко став натхненником для багатьох поетів, художників, скульпторів. Мабуть, немає творчої людини, яка б хоч раз у житті, не зверталася до творчості Т.Шевченка, не присвятила йому хоч кілька рядочків вірша чи хоч один ескіз малюнка.

Прилуки весь час будуть пам’ятати про приїзди Тараса Шевченка на наші землі. Стежки, якими ходив Тарас Григорович у нашому місті, не заростають.

Список використаних джерел

1. Гайдай Г. Прилуцька Шевченкіана / Г. Гайдай // Прилуки фортеця. – 2009. - 4 листопада.

2. Гайдай Г. Косар з Данчичевогохутора / Г. Гайдай// Чумацький шлях. – 2001.

3. Жур П. В. Труды и дни Кобзаря / П. В. Жур // Люберецкая газета. -1996.

4. Кузьменко А. Ю.Друже незабутній: Розповідь про життя і творчість Якова де Бальмена: монографія / А. Ю. Кузьменко. – К., 1989. - 199 с.

5. Тарас Шевченко і родина Тарновських // Скарбниця. – 2006. - №110

6. Шевченко Т. Г. Зібрання творів: У 6 т. / Редкол.:М. Г.Жулинський. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. – 784 с.

Інтернет ресурси:

1. http://linovitsa.at.ua/load/priluchchina_v_zhitti_j_tvorchosti_kobzarja/3-1-0-66

2. http://kobzar.info/today/articles/2004/12/27/995.html

3. http://linovitsa.at.ua/load/priluchchina_v_zhitti_j_tvorchosti_kobzarja/3-1-0-66

4.http://zemlyaivolya.net/articles/kolishniy_vchitel_priluk_znae_vsi_pamyatniki_shevchen.html

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.