ПРОЕКТ: « Правила безпеки знай і в біду не потрапляй!»

Опис документу:
У проекті представлена система роботи з формування у дітей усвідомленого ставлення до свого здоров'я. Проект створений з урахуванням цілей і завдань освітнього процесу в ДНЗ. В процесі реалізації проекту передбачається робота з дітьми, батьками, педагогами і соціумом. Проект розроблений на основі програми « Українське дошкілля», Базового компоненту.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ПРОЕКТ: « Правила безпеки знай і в біду не потрапляй!»

Автор: Буйніч С.В., вихователь –методист

НВК « ДНЗ –ЗОШ Iст.»

Назва проекту : Правила безпеки знай і в біду не потрапляй

У проекті представлена система роботи з формування у дітей усвідомленого ставлення до свого здоров'я. Проект створений з урахуванням цілей і завдань освітнього процесу в ДНЗ.

В процесі реалізації проекту передбачається робота з дітьми, батьками, педагогами і соціумом.

Проект розроблений на основі програми « Українське дошкілля», Базового компоненту

Також у своїй діяльності я застосовую посібникі різних авторів з безпеки , в яких у доступній і цікавій формі подано правила безпечної поведінки дітей вдома, на міській вулиці, в лісі, парку, біля водойм.

Успішному розвитку навичок ОБЖ у дошкільнят сприяє спеціальна робота, організована в групі дітей старшого дошкільного віку. Спільна діяльність проводиться в другій половині дня. Проект розрахований на 1 рік навчання.

Весь навчально-практичний матеріал розділений на 5 блоків: дитина та інші люди, знайомство з правилами протипожежної безпеки, дитина і природа, дитина вдома, дитина на вулиці.

Тип проекту: соціально – особистісний, пізнавально-творчий, суспільно – корисний довгостроковий.

2016р.

Пояснювальна записка

Саме головне – здоров'я і життя дитини.

Дошкільний вік – це найважливіший період, коли формується людська особистість. Визначити, правильно чи неправильно поводиться людина в тих чи інших обставинах дуже складно. Тим не менш, необхідно виділити такі правила поведінки, які діти повинні виконувати неухильно, так як від цього залежить їх здоров'я та безпека.

Ці правила слід роз'яснити дітям, а потім стежити за їх виконанням. Однак безпека та здоровий спосіб життя – це не просто сума засвоєних знань, а стиль життя, адекватна поведінка в різних ситуаціях.

Однією з пріоритетних для людства потреб є забезпечення безпеки життєдіяльності, що знаходить відображення в дослідженнях багатьох вітчизняних вчених, починаючи з М. В. Ломоносова. А. Левицького, В. М. Сєченова, А. А. Скочинського, Вернадського та ін. Великий внесок у розв'язання наукової проблеми виживання, самозбереження та безпеки людини внесли розробки зарубіжних дослідників А. Адлера, Б. Паскаля, 3. Фрейда, П. Маслоу та ін.

Перші кроки в навчанні дітей питанням безпеки здійснюються у дошкільних освітніх установах.

Тема проекту: «Правила безпеки знай і в біду не потрапляй»

Актуальність:

З появою дитини на світ мама бажає, щоб він був здоровим та щасливим. Щоб він міг протистояти несподіваним ситуацій, вмів у важкий момент впоратися з несподіванками, що підстерігають його на кожному кроці. Проаналізувавши стан здоров'я дітей своєї групи, прийшла до невтішного висновку. Здоровими хочуть бути всі, але ніяких зусиль до цього не докладають.

Проблема звички здорового способу життя гостро стоїть у більшості сімей наших вихованців. Тому педагоги спільно з батьками зобов'язані підготувати дитину до небезпечних ситуацій, прищепити звичку – відповідально ставитися до особистої безпеки.

Основні принципи роботи з виховання у дітей навичок безпечної поведінки.

Свідомості: не механічне заучування дітьми правил безпечної поведінки, виховання у них навичок безпечної поведінки у навколишньому середовищі;

Посильної трудності: відповідність матеріалу віку дітей;

Систематичності: організація занять з урахуванням планованої програми ДНЗ;

Повага особистості дитини визнання на помилку: кожна дитина індивідуальна.

Зміст роботи.

У проекті представлена система роботи з формування у дітей усвідомленого ставлення до свого здоров'я. Проект створений з урахуванням цілей і завдань освітнього процесу в ДНЗ.

В процесі реалізації проекту передбачається робота з дітьми, батьками, педагогами і соціумом.

Проект розроблений на основі програми « Українськеи дошкілля», Базового компоненту

Також у своїй діяльності я застосовую посібникі різних авторів з безпеки , в яких у доступній і цікавій формі подано правила безпечної поведінки дітей вдома, на міській вулиці, в лісі, парку, біля водойм.

Успішному розвитку навичок ОБЖ у дошкільнят сприяє спеціальна робота, організована в групі дітей старшого дошкільного віку. Спільна діяльність проводиться в другій половині дня. Проект розрахований на 1 рік навчання.

Весь навчально-практичний матеріал розділений на 5 блоків: дитина та інші люди, знайомство з правилами протипожежної безпеки, дитина і природа, дитина вдома, дитина на вулиці.

Тип проекту: соціально – особистісний, пізнавально-творчий, суспільно – корисний довгостроковий.

Строки реалізації проекту: навчальний рік (вересень 2015грудень 2016)

Мета проекту: Виховання у дитини культури безпечної поведінки у різних ситуаціях.

Завдання:

*Формувати у дошкільнят уявлення про небезпечні для життя і здоров'я предмети, які зустрічаються в побуті;

*Навчити дотримуватися певних правил поведінки вдома;

*Стимулювати у дошкільників розвиток самостійності і відповідальності;

*Розширити і поглибити уявлення дітей про шляхи охорони свого здоров'я та способи безпечної поведінки в різних ситуаціях;

*Розвивати увагу, пам'ять, інстинкт самозбереження.

*Привернути увагу батьків до даного питання та участі у проектній діяльності.

Ресурсне забезпечення проекту:

Куточок здоров'я;

Куточок Безпеки»;

Спортивний куточок в групі;

Дидактичні ігри, настільно-друковані ігри;

Центр сюжетно-рольової гри: атрибути для організації сюжетно - рольових ігор «Аптека», «Лікарня», «Шофер», «Сім'я».

Центр літератури: книги про здоров'я, твори К. Чуковського, С. Маршака,

С. Михалкова, Г. К. Андерсена, та інших письменників.

Плакати, ілюстрації по ОБЖ.діти;

педагог;

батьки;

соціум.

Очікуваний результат:

Вихованці повинні знати певні правила поведінки вдома;

Повинні вміти вести себе адекватно в небезпечних ситуаціях вдома і на вулиці: при спілкуванні з незнайомими людьми, взаємодії з пожежонебезпечними та іншими предметами, тваринами і отруйними рослинами.

Повинні мати уявлення про шляхи охорони свого здоров'я та способи безпечної поведінки в різних ситуаціях.

Поетапне виконання проекту:

I етап (підготовчий)

Вивчення літератури.

Розробка проекту.

Моніторинг дітей.

Анкетування батьків.

Підбір методичного та дидактичного матеріалу.

II етап (організаційно - практиктический)

1.Робота з дітьми.

Форми роботи: проведення моніторингу, читання, моделювання проблемної ситуації розглядання ілюстрації, настільна гра, рухлива гра, виготовлення ігор і посібників на тему безпеки. Сюжетно-рольова гра, дозвілля, показ мультфільмів і презентацій.

2. Робота з педагогами.

Форми роботи: «скарбничка» педагогічної майстерності, повідомлення, індивідуальні опитування педагогів з виявлення труднощів по ОБЖ

3. Робота з батьками.

Форми роботи: анкетування батьків, педагогічна бесіда, тематична консультація – (індивідуальна або групова), інформаційний стенд, тематичні виставки, тематичні папки, відкриті заняття, пам'ятки, буклети, дозвілля.

4.Робота з соціумом.

Форми роботи: участь у виставках і концертних програмах .Відвідування бібліотеки участь у конкурсах виробів і малюнків.

III етап...

План реалізації проекту
Старший дошкільний вік

Розділ

Організована освітня діяльність

Робота з батьками

Робота з педагогами

Робота з соціумом

Терміни

1

Дитина та інші люди

Читання казки Шарля Перро «Червона Шапочка»

Організаційне збори (знайомство з проектом)

вересень

Заняття: «Небезпечні ситуації: контакти з незнайомими людьми на вулиці»

Памятка: «Якщо чужий приходить в дім» 

листопад

Повідомлення: « Як виховати безпечна поведінка у дошкільників»

грудень

Моделювання ситуації «Тебе кличуть на сусідню вулицю...». «Тебе пригостив незнайомець»

березень

Драматизація казки:

« Казка про дурне мишеня»

«Вчимо дитину правилам безпеки» (азбука для батьків)»

лютий

2

Знайомство з правилами протипожежної безпеки

Твір: «Кицькін дім» С. Маршак

Відвідування бібліотеки

жовтень

Д/І«Зачаровані символи»

«Пожежно-рятувальна вікторина для батьків»

Повідомлення: «Вчимо дітей протипожежної безпеки»

лютий

Пізнавальний дозвілля: «Кожна маленька дитина повинна це знати з пелюшок»

травень

Бесіда: «Шкідливий вогонь-корисний вогонь»

Інформація на стенд «Який Новий рік обходиться без питард?»

січень

С.Я.Маршак «Пожежа»

Буклет: «Не страшний вогонь 
тому, хто знайомий 
з правилами
пожежної безпеки!»

грудень

С/р гра «Сім'я»

Пам'ятка:

«Сірники дітям не іграшка»

квітень

Складання колажу «Від чого може статися пожежа»

Фотовиставка:

«Запам'ятайте діти ці правила» 

березень

Бесіда «Пожежний – професія героїчна»

Начало формы

Конец формы

.

вересень

Складання розповіді на тему «Звідки може прийти біда?» або «Чому це сталося?» з початком або кінцем, запропонованих вихователем.

Конкурс малюнків батьки + діти «Вогонь –друг, вогонь – ворог».

травень

3

Дитина і природа

Заняття: «Контакти з тваринами»

жовтень

Моделювання ситуації «Зустріч з чужою собакою»

грудень

Гра з м'ячем: «Їстівне, неїстівне»

квітень

Робота з альбомом: «Гриби»
«Ягоди»

Пам'ятка: «Які дари природи знаєш, ті в кошик збираєш» »

травень

Малювання «Намалюй, щоб запам'ятати і не чіпати!» (Мухомор)

4

Дитина вдома Батькам на замітку: «Обережно: діти!» 

Читання оповідання з циклу: «Поради тітоньки Сови. Коли ти вдома один»

Батькам на замітку: «Обережно: діти!» 

жовтень

2. Перегляд циклу мультфільмів:

« Уроки безпеки з тітонькою Совою»

Буклет : «Безпека дитини вдома»

грудень

Д/і «Раз, два, три, що може бути небезпечного знайди».

березень

Заняття

: « Сюрприз домовичка Неслуха»

лютий

5

Дитина на вулиці

Прогулянка: «Знайомство з вулицею

Буклет: «Виховуємо грамотного пішохода»

Консультація для педагогів: «Основні розділи програми навчання ПДР»

листопад

Робота з альбомом: «Види транспорту і спецмашини».

вересень

Розучування вірша: «Світлофор – наш друг»

Батькам на замітку: «Перед тим як вийти на вулицю»

січень

Д/І «Дорожні знаки».

вересень

Конструювання «Наша Вулиця»

жовтень

Презентація: «Торопижка на дорозі»

Батькам на замітку: «Безпечні кроки на шляху до безпеки на дорозі»»

березень

Розвага:

«Червоний, жовтий,зелений»

квітень

С/р гра «Шофери»

лютий


Навчальна евакуація

січень

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДИТИНИ: ЗАВДАННЯ

БАЗОВОГО КОМПОНЕНТА

Довкілля має бути сприятливим, комфортним, розвивальним для дитини,

створювати потенційні можливості для позитивного впливу різноманітних

чинників у їхній взаємодії на фізичний, психічний, інтелектуальний

розвиток малюка.

Але, як це не прикро, довкілля може подекуди й негативно позначатися

на здоров'ї дитини і на розвитку її особистості.

Довкілля для дитини — це світ, що оточує її з перших днів життя, який

вона пізнає і який дає їй можливість формувати образ свого "Я", себе як

Завдання дорослих (батьків, вихователів, учителів) — не тільки захистити

малюка від негараздів у довкіллі, а й навчити його безпечно поводитися

самостійно в будь-якому довкіллі (предметному, природному, соціальному).

Саме тому в освітніх лініях Базового компонента дошкільної освіти

передбачено дати дитині відповідні знання, прищепити вміння й навички

безпечної поведінки.

Так, в освітній лінії "Особистість дитини" зазначено, що дошкільник

володіє елементарними знаннями про основні чинники збереження безпеки;

дотримується правил здоров'язбережувальної поведінки; розуміє, що —

шкідливо, а що — корисно для організму.

У розділі "Зміст освіти" означеної освітньої лінії виокремлено номінацію

"Безпека життєдіяльності", в якій передбачено такі результати навчання: "Ди-

ференціює поняття "безпечне" і "небезпечне ", усвідомлює важливість

безпеки життєдіяльності (власної та інших людей). Знає правила безпечного

перебування вдома, у дошкільному закладі, на вулиці, на воді, на льоду, на

ігровому, спортивному майданчиках. Орієнтується у правилах поводження з

незнайомими предметами та речовинами; пожежної та електробезпеки;

користування транспортом; в основних знаках дорожнього руху тощо. Знає

та може скористатися номерами телефонів основних служб допомоги

(пожежної, медичної, міліції); знає, до кого можна звернутись у критичній

ситуації. Володіє навичками безпечної поведінки в разі проявів агресивності з

боку однолітків або дорослих

Державний стандарт дошкільної освіти ставить завдання навчити

випускника дошкільного навчального закладу насамперед чітко

диференціювати поняття: "безпека" і "небезпека", "безпечне" і "небезпечне",

які мають поповнити активний словник дитини й стати дієвими правилами

поведінки. Це закарбовано в змісті здоров'язбережувальної компетенції

дитини в одному ємкому словосполученні, а саме: "дотримання правил

безпеки життєдіяльності".

ПОНЯТТЯ "БЕЗПЕКА" І "НЕБЕЗПЕКА"

Уточнимо: що ж означають слова: "безпека", "безпечний" та "небезпека",

"небезпечний"? Чи розуміє їх дитина?

Безпека — стан діяльності людини (дитини), за якого з певною

ймовірністю виключається загроза будь-якої небезпеки.

Безпека — мета, а безпека життєдіяльності — засоби, форми, шляхи,

методи й прийоми її досягнення. Саме тому в усіх державних документах,

пов'язаних з освітою, червоною ниткою проходить завдання створення

здоров'язбережувального безпечного середовища для дітей, оскільки

найвища цінність держави — діти та їхнє здоров'я. Безпечний означає такий,

що не завдає шкоди організму, стану здоров'я та поведінці в соціумі.

Небезпека — це явища, процеси, об'єкти, що можуть за певних умов

завдавати шкоди здоров'ю людини як одразу, так і в майбутньому, тобто ви-

кликати небажані наслідки. Небезпечний — такий, що завдає шкоди

організму людини.

На безпеку життєдіяльності дитини впливає низка зовнішніх мікро-, мезо- і

макрочинників, серед яких ми, дорослі, і маємо навчити дитину жити й діяти

безпечно.

Мікрочинники — сім'я, батьки, родичі, спілкування з однолітками

(друзями), дошкільний навчальний заклад, школа. На жаль, вони можуть

бути як позитивними, так і негативними.

Мезочинники — етнокультурні умови, в яких навчається і виховується

дитина, пов'язані з менталітетом та національним характером, а також

природне довкілля (клімат, повітря, вода, їжа, географічне розташування

місцевості тощо).

Макрочинники — це космос, планета, суспільство, держава. Від того, як

ставляться держава і суспільство в цілому до дитинства, залежить здоров'я,

безпека, щасливе дитинство малюків. Які ж чинники найчастіше становлять

небезпеку для життєдіяльності дитини? Спробуємо виокремити ті, з якими

дитина стикається найчастіше.

Чинники, які найчастіше становлять небезпеку для дітей:

Неблагополучні сім'ї, в яких можливі такі негативні явища, як насильство

над дітьми (фізичне, психічне, емоційне), бездоглядність, знущання

тощо.

Діти вулиці, безхатьки-дошкільники за живих батьків: негативний вплив

підлітків девіантної поведінки; використання дітей дошкільного віку

дорослими безхатьками, залучення їх до протиправних вчинків з

негативними наслідками..

Незнання дітьми правил дорожнього руху.

Незнання дошкільниками правил пожежної безпеки, що може

призводити до каліцтва і навіть смерті.

Небезпеку для дошкільнят можуть становити ситуації: "сам удома", "сам

на воді" (на річці, ставку, озері, морі), "сам у лісі" без догляду дорослих.

Небезпека подекуди чатує на дитину і в ситуації "дитина — незнайомий

дорослий".

Нас, дорослих — батьків, вихователів — не може не хвилювати статистика

нещасних випадків, яка щороку стає все тривожнішою. Екрани телевізорів,

періодична преса щодня інформують про побутовий травматизм і нещасні

випадки з дошкільнятами: отруєння газом (або чадом), небезпечними

речовинами, ліками; насильство в сім'ї; травматизм на дорозі; опіки від

вогню, пожежі, ігор із сірниками; викрадення та торгівля дітьми тощо.

Таким чином, наші діти стають жертвами різних небезпечних явищ як

предметного, так і соціального довкілля: дискримінації, жебрацтва, бездо-

глядності, рабства, конфліктів різного характеру, зазіхань на права і свободу

дитини та насильства в неблагополучних сім'ях.

ЯК ДОСЯГТИ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ?

Вважаємо: починати треба з просвітницької роботи серед батьків, дітей.

Таку роботу мають вести соціальні центри роботи з дітьми і молоддю,

соціальні педагоги і психологи, а також фахівці дошкільних закладів.

Другий напрям — цілеспрямована робота вихователів дитсадків з

формування безпечної поведінки дітей у різних життєвих ситуаціях.

Завважу: сьогодні для реалізації другого напряму є достатня кількість

методичного матеріалу. Серед них: Л.П.Карнаух "Виховання безпечної

поведінки дітей дошкільного віку в соціальному середовищі" (2009);

Н.Ф.Денисенко, Г.І.Григоренко, А.Ф.Михайличенко "Азбука безпеки і

здоров'я" (2004), "Малятам про здоров'я та безпеку життя" (хрестоматія для

дошкільників) — три видання поспіль. Ці проблеми постійно висвітлюються

у часописах "Дошкільне виховання", "Палітра педагога", "Джміль", "Дитячий

садок". Дошкільні навчальні заклади України мають сьогодні багатий досвід

роботи з виховання безпечної поведінки дітей, який потребує вивчення,

узагальнення й поширення.

Принципи формування безпечної поведінки дітей

Для ефективного формування у дітей навичок безпечної поведінки слід

дотримуватися в роботі таких важливих принципів.

Забезпечення гігієни і нормальної роботи всіх органів та

психофізіологічних процесів організму дітей. Хвора, перевтомлена,

психоемоційно виснажена дитина не уважна, у неї знижується рухливість

нервових процесів у корі головного мозку, виникає розпорошеність

уваги, що негативно позначається на реакції в разі небезпеки.

Забезпечення взаємозв'язку і взаємозалежності життєдіяльності дитини з

довкіллям (предметним, природним, соціальним) і безпосереднім

середовищем, у якому вона перебуває, та соціальною ситуацією розвитку

як єдиною і неповторною для дошкільного дитинства системою взаємин

між дитиною та середовищем.

Раціональна організація життя та діяльності дітей у дошкільному закладі.

Захист здоров'я, життєдіяльності дитини як у дошкільному закладі, так і в

сім'ї.

Своєчасне усунення негативних впливів на життєдіяльність дитини та їх

наслідків; надання своєчасної допомоги.

Забезпечення взаємозв'язку дошкільного закладу, сім'ї та громадськості у

формуванні безпечної поведінки дітей.

ГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО РЕАЛЬНОГО ЖИТТЯ

Актуальність проблеми зумовлена зростанням дитячої захворюваності,

травматизму в освітніх закладах. Особливу тривогу суспільство відчуває за

своїх найбільш беззахисних громадян — маленьких дітей. Фахівці

стверджують: формування відповідального ставлення до власної безпеки має

відбуватися на всіх етапах життя людини, а розпочинати його варто з

раннього дитинства.

Дошкільний вік характеризується зростанням рухової активності, фізичних

можливостей дитини, підвищенням допитливості, прагненням до самостій-

ності. За відсутності життєвого досвіду це нерідко може призводити до

виникнення травмонебезпечних ситуацій. У Законі України "Про дошкільну

освіту" продекларовано: дитина має право на безпечні та нешкідливі для

здоров'я умови утримання.

Тож охорона та зміцнення здоров'я, безпека дітей мають бути головною

стратегією, пріоритетом у роботі дошкільних закладів.

БЕЗПЕКА ДИТИНИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ДОРОСЛИХ

Базовий компонент дошкільної освіти як державний освітній

стандарт орієнтує педагогів на певний результат планомірної системної

роботи щодо формування у дітей елементарної компетенції з основ

безпеки життєдіяльності.

В усіх чинних освітніх програмах з дошкільної освіти ("Впевнений старт",

"Дитина", "Дитина в дошкільні роки", "Українське дошкілля") викладено

вимоги щодо забезпечення безпеки життєдіяльності дітей. Для їх реалізації

робота в дошкільному закладі має вестися в трьох напрямах: з працівниками

закладу, з дітьми та з батьками.

Максимального ефекту можна досягти, якщо в діяльності педагогічного та

батьківського колективів буде відпрацьовано єдину стратегічну лінію.

Що ж таке безпека дитини і які обов'язки дорослих? Насамперед, це

захищеність від будь-якої небезпеки: предметів, речовин, людей, різних

непередбачуваних ситуацій та іншого, що може становити загрозу здоров'ю

та життю. В дошкільному віці цей захист мають здійснювати дорослі:

педагоги і батьки. Постійне перебування дітей у їхньому полі зору та

підтримання тісного контакту з ними — певна гарантія особистої безпеки

кожного вихованця.

Основні напрями роботи — створення належних умов для безпечної

життєдіяльності; формування елементарної життєвої компетенції з питань

безпеки, виховання основ безпечної поведінки у дітей, а також культури

безпеки у дорослих, відповідального ставлення до життя та здоров'я малят.

.

ХТО ВІДПОВІДАЛЬНИЙ?

За створення безпечних умов у дошкільному закладі загалом відповідає

керівництво, а кожний працівник несе відповідальність за життя і здоров'я

дітей на своєму робочому місці. На наш погляд, сьогодні вимоги до

створення безпечного довкілля дитини дещо послабилися. На території

закладу, наприклад, можна побачити кущі з неїстівними ягодами. При цьому

немає ніякої гарантії, що комусь з дітей не захочеться їх скуштувати.

Небезпеку також становлять і рослини зі специфічним запахом, які можуть

викликати алергічні реакції чи головний біль у дитини (пеларгонія, лілія,

гіацинт, нарцис) або взагалі є отруйними (молочай, олеандр та ін.).

У роздягальнях, спальнях, групових кімнатах на підвіконнях, ігрових шафах

для роздягання прямо над головами дітей стоять важкі, незакріплені горщики

з кімнатними рослинами. Вихователі пояснюють таке розташування браком

місця. Але ж хаотичне, безсистемне розміщення об'єктів природи завжди

вважалося неестетичним, небезпечним і просто заборонялося. Сьогодні ж,

хоча всі знають, що рослини, акваріуми мають розміщуватися в осередках

природи відповідно до програмових вимог, на практиці часто бачу зовсім

інше.

В ігрових куточках груп раннього віку іноді з'являється дрібний (діаметром

менше за 2см) природний або ігровий матеріал (мозаїка) для вільного

користування малюків. Вихователь у таких випадках запевняє, що все під її

контролем. Але можна і незчутися, як дрібні деталі раптом опиняться у вусі

або горлі малюка. От чому безвідповідальне ставлення до створення

дитячого довкілля небезпечне і неприпустиме! Перелік таких фактів можна

було б продовжити, а це свідчить, що проблема безпеки життєдіяльності

дітей потребує від керівництва і персоналу закладу посилення вимогливості,

особливої уваги, відповідальності і мобілізації зусиль.

БЕЗПЕЧНУ ПОВЕДІНКУ

ТРЕБА ФОРМУВАТИ

Від дошкільників ще не можна очікувати самостійних правильних рішень у

тому чи іншому випадку. Врахуймо: сфера взаємин "дитина — дорослий"

(спілкування, контакти, спільна діяльність з батьками, педагогами) є

визначальною для формування дієвих мотивів поведінки дітей та

накопичення життєвого досвіду у дошкільному віці. Постійне включення в

спільну діяльність з дорослим дає не тільки емоційний вихід активності

дітей, а й допомагає вправляти в обережному поводженні з предметами

побуту, сприяє формуванню вмінь безпечної поведінки.

Освітню роботу з безпеки життєдіяльності не можна обмежувати

засвоєнням дошкільниками норм та правил. Слід викликати у дітей бажання

дотримуватися правил безпеки не через заборони, а завдяки пізнанню,

значущій мотивації. Важливо забезпечувати активне засвоєння кожною

дитиною необхідних знань та вмінь безпечної поведінки; формувати навички

орієнтування та швидкої реакції в різних життєвих ситуаціях. Навчаючи

дітей основ безпечної поведінки, не слід залякувати їх можливою небез-

пекою, важливіше виховувати розумну обережність. В освітній роботі з

безпеки життєдіяльності перевагу доцільно надавати спостереженням,

довірчим бесідам та розмовам віч-на-віч, моделюванню та аналізу

проблемних ситуацій, дидактичним, сюжетно-рольовим, конструкторсько-

будівельним, рухливим іграм, різним видам трудової діяльності, інте-

грованим заняттям, розробленню спільних проектів з проблеми тощо.

Адже наша найголовніша мета, щоб усе, чого ми навчаємо дошкільнят,

вони могли без допомоги дорослих застосовувати в реальному житті, на

практиці.

Нагадаємо: відповідальна місія дорослих (педагогів, батьків) не тільки

захистити дитину від можливої небезпеки, а й підготувати до майбутнього

самостійного життя, коли доведеться стикатися з різними

непередбачуваними ситуаціями. Тому їх треба надійно озброїти знаннями,

вміннями з безпеки життєдіяльності, навичками надання першої медичної

допомоги, відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я тих, хто

оточує.

ГАРАНТІЯ УСПІХУ - СПІВПРАЦЯ ВСІХ УЧАСНИКІВ

ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Роботу з педагогічним і батьківським колективами з висвітлюваної

проблеми спрямовує керівництво дошкільного закладу (завідувач ). Вона

має бути комплексною, різноплановою, вестися послідовно й системно.

Плануючи її, варто передбачати такі основні напрями: створення

матеріально-технічної бази, методична робота з педагогічними кадрами,

вивчення та впровадження кращого досвіду, моніторинг стану роботи з

проблеми, робота з батьками.

Доцільно використовувати у роботі з батьками та педагогами активні

форми взаємодії: тренінги, семінари, "круглі столи", консультації тощо. Теми

для цих заходів підказує саме життя. Наприклад, предметом обговорення

може бути необхідність зберігання мийних, косметичних засобів, ліків, ал-

когольних напоїв тощо у місцях, недоступних дітям. Малят приваблюють

яскраві пляшечки, кольорові пігулки, що нагадують їм цукерки. Час від часу

трапляються жахливі випадки отруєння дітей небезпечними рідинами,

ліками. У медицині навіть з'явився сумний термін "діти-дегустатори".

Щоб розмова з батьківською аудиторією була цікавою, на заходи бажано

запрошувати фахівців у певній галузі (лікар, пожежник, військовий, мілі-

ціонер тощо). Можливо, такі є і серед батьків. їм також можна запропонувати

взяти участь у бесідах, заняттях з дітьми з проблем безпеки, розповісти про

функціонування різних служб допомоги.

Досить ефективним прийомом у роботі з батьками є розв'язання

проблемних ситуацій. Дорослому пропонують уявну небезпечну для дитини

ситуацію, з якої він має знайти правильний вихід. Це потребує аналізу

проблеми, пошуку та вибору найефективніших виховних засобів.

Наприклад:"Ви помітили, що п'ятирічний син потайки від вас підпалює

сірники і не тільки на кухні, а й у кімнаті, в спальні. Ваші дії?".

Подібні проблемні ситуації можна запропонувати батькам в анонімній

анкеті, а потім обговорити способи їх розв'язання за "круглим столом".

Зауважимо: ефективність роботи з проблем безпеки життєдіяльності

дитини великою мірою залежить від позитивного прикладу дорослих.

Педагог має не тільки враховувати це у власній поведінці, а й пояснювати

батькам, які обов'язково мають усвідомити: неможливо домогтися від дитини

дотримання правил, якими самі батьки нехтують.

СПЕЦИФІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПОТРЕБУЮТЬ

ОБЕРЕЖНОСТІ

Перед кожним дошкільним закладом стоять завдання охорони життя,

збереження психічного і фізичного здоров'я, забезпечення безпеки життєді-

яльності вихованців. Для ефективного їх розв'язання педагогічні колективи

застосовують різноманітні, іноді досить специфічні здоров'язбережувальні

технології (обливання взимку на свіжому повітрі, елементи йоги, сауну,

соляні шахти, ігротерапію, ходьбу на ходулях тощо) та цікаві форми роботи з

дітьми (зокрема, туризм). І тут потрібна певна обережність. Насамперед

треба отримати від батьків згоду на участь дітей у цих оздоровчих та

загартувальних заходах. При цьому слід доскіпливо проаналізувати вікові

можливості і стан здоров'я дошкільнят, які будуть охоплені обраною

технологією, виважено продумати, як створити безпечні умови для успішної

реалізації поставлених завдань. Робота має проводитися під постійним

контролем медика.

Маленька людина, як і доросла, має бути готовою до зустрічі з можливою

небезпекою. Від того, чи буде у дитини сформовано елементарну життєву

компетентність, залежить адекватність її поведінки в різноманітних

ситуаціях: буде вона активним суб'єктом життєдіяльності, продемонструє

зрілу (відповідно до свого віку) форму поведінки чи розгубиться, запанікує

під час небезпеки, а нерідко й сама стане причиною виникнення небезпечної

ситуації.

Напрями роботи з педагогами

Віддаючи доньку або сина до дитячого садка, батьки довіряють педагогам

найцінніше. На вихователів покладається велика відповідальність — не лише

розвивати, виховувати, навчати дитину, а насамперед оберігати її життя і

здоров'я.

Отже, кожний працівник дитсадка має володіти основними знаннями та

вміннями з безпеки життєдіяльності: знати правила поведінки у небезпечних

ситуаціях, чинники можливих ризиків у довкіллі, вміти надавати першу

медичну допомогу тощо.

Для підвищення професійної майстерності педагогів та інших працівників

із цього питання в дитсадку має проводитися певна робота. Форми, терміни її

проведення фіксуються у річному плані, а за потреби — в індивідуальній

документації працівників. Крім цього варто організувати системну роботу з

педагогами, зокрема у таких чотирьох напрямах.

1. Ознайомлення педагогів з нормативним забезпеченням з охорони

життєдіяльності дітей:

вивчення базових документів: Закону України "Про дошкільну освіту",

Базового компонента дошкільної освіти, Державної національної

програми "Освіта: Україна XXI століття", Конвенції ООН про права

дитини;

проведення зустрічей за "круглим столом" з інспекторами ДАІ,

працівниками ДСНС, лікарем-токсикологом, практичним психологом.

проведення семінару "Забезпечення права дитини на охорону здоров'я,

здорового способу життя через створення умов безпечного їх

утримання".

2.Організація практичної роботи педагогів дошкільного закладу з

підготовки навчальної бази:

опрацювання методичної літератури з питань ОБЖД;

оформлення каталогу з цієї теми;

підготовка таблиць і дидактичних ігор;

створення перспективного плану роботи відповідно до вимог Базового

компонента та чинних програм.

3.Обмін досвідом на семінарах-практикумах, засіданнях творчої групи,

відкритих заняттях.

4.Організація взаємодії педагогів дошкільного навчального закладу з

родинами вихованців:

анкетування батьків і дітей;

оформлення стендів допоміжної інформації;

проведення консультацій, бесід тощо.

Працюючи за поданою системою, взаємодіючи із сім'ями вихованців, ми

досягли значних успіхів у формуванні життєвої компетентності дошкільнят.

Орієнтовний перелік заходів

* Педагогічні ради: "Безпечні умови життєдіяльності дітей у дошкільному

закладі", "Системний підхід до профілактики дитячого травматизму".

* Інструктажі з техніки безпеки: "Правила безпечної поведінки у

басейні", "Дотримання техніки безпеки під час використання спеціального

фізкультурного обладнання", "Дотримання правил безпечної поведінки під

час проведення заходів за межами дитсадка".

* Консультації: "Забезпечення вільного доступу до обладнання у групах

раннього віку із дотриманням техніки безпеки", "Прояви агресії у дітей:

небезпека для інших чи право на самовираження?".

* Семінари: "Ознайомлення дошкільнят з правилами безпечної поведінки у

природі", "Виховання ціннісного ставлення дітей до власного життя і

здоров'я засобами художнього слова".

* Семінар-практикум "Формування навичок безпеки життєдіяльності на

заняттях з фізкультури".

* Читання лекції "Морально-психологічна підготовка працівників до дій в

екстремальних ситуаціях".

* Майстер-клас "Правила надання першої медичної допомоги дітям".

* Практичний тренінг "Евакуація дітей та працівників з приміщень

дошкільного закладу" (раз на рік).

* Засідання за "круглим столом": "Облаштування безпечного

розвивального середовища на

ігрових майданчиках"; "Умови безпечної організації пошуково-

дослідницької діяльності дітей".

Робота творчої лабораторії "Розроблення та виготовлення наочного

дидактичного матеріалу для дітей з питань техніки безпеки".

Інтерактивна ділова гра "Щоб людське життя оберігати — знання й

уміння треба мати".

Обмін досвідом: взаємовідвідування вихователями різних форм роботи з

дітьми.

Налагодження взаємодії з представниками служб порятунку, цивільної

оборони: спільні наради, творчі зустрічі, вечори запитань та відповідей

тощо.

Обговорення новинок педагогічної літератури та підготовка власних

публікацій у фахових періодичних виданнях за визначеною

проблематикою.

Розроблення методичних рекомендацій: "Основні підходи до формування

навичок безпечної поведінки у дітей у побутових ситуаціях", "Орієнтовне

планування освітньої роботи з дітьми різних вікових груп з основ безпеки

життєдіяльності".

Оформлення тематичних стендів "Бережімо життя і здоров'я дітей" за

розділами: "Дитина у світі природи", "Дитина і вулиця", "Дитина у світі

людей", "Здоров'я дитини".

Оформлення санітарних бюлетенів "Перша медична допомога у разі

травмувань", "Як уберегти дітей від застуди й грипу".

Облаштування виставок фотоматеріалів "Здоровий відпочинок улітку",

"Здорова дитина — щаслива родина"; дитячих робіт "Малята за безпеку на

дорогах", "Пожежники — у боротьбі з вогнем".

Керівництво разом з відповідними службами має систематично

контролювати дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил

протипожежної та особистої безпеки в усіх приміщеннях і на території

закладу.

СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО РОЗВИВАЛЬНОГО

СЕРЕДОВИЩА

Важливим чинником, що впливає на формування у дітей навичок безпечної

поведінки, є сприятливе розвивальне середовище в дитсадку.

Розвивальне середовище — сукупність умов (природних, культурних,

соціальних), що є найприроднішими для дітей, у яких вони почуваються

вільно, впевнено, і, головне, — безпечно.

Принципи організації розвивального середовища

Створюючи ефективне й безпечне розвивальне середовище, слід

керуватися такими специфічними принципами:

відповідності психологічним закономірностям розвитку дитини на певних

вікових етапах;

дитячої активності та самостійності;

універсальності та динамічності;

раціональної організації, комплектування та гнучкого поділу на осередки;

позитивного емоційного навантаження (художньо-естетичне оформлення;

забезпечення взаємозв'язку з традиціями родин; здоровий психологічний

мікроклімат і доброзичливі взаємини в колективі педагогів і дітей).

Насичення середовища

Щоб розвивальне середовище сприяло фізичному розвитку,

збереженню та зміцненню здоров'я маленьких вихованців,

збагачувало їхні знання про власний організм та правила

безпеки життєдіяльності, воно потребує відповідного

насичення.

Облаштовуючи територію дитсадка, слід уникати всіх

можливих чинників ризику (наявність отруйних рослин, вільний доступ

тварин, можливість проникнення небезпечних відвідувачів тощо).

При облаштуванні приміщень закладу особливу увагу слід приділяти

матеріалам, з яких виготовлено різноманітне обладнання, та добору іграшок,

їх відповідності санітарно-гігієнічним нормам, спираючись на такі

нормативні документи: "Інструкція з організації охорони життя і здоров'я

дітей у дошкільних закладах освіти" (затверджена наказом МОН України від

28.10.2008 р. № 985); методичні рекомендації "Підбір і використання іграшок

для дітей раннього віку у дошкільних навчальних закладах" (лист МОН

України від 17.03.2006р. №1/9-153) та "Підбір і використання іграшок для

дітей дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах" (лист МОН

України від 18.07.2008р. №1/9-470).

Варто подбати про те, щоб у різних осередках групових приміщень було

достатньо матеріалів, які сприяють формуванню в дошкільнят навичок без-

печної поведінки.

Зокрема, в осередку для сюжетно-рольових ігор

можна розмістити атрибути для організації таких ігор:

"Лікарня", "Служба порятунку", "Пожежники",

"Міліціонери", "Водії", макети та предметно-ігрові фони

(лікарня з кабінетами медичних спеціалістів, макет-карта

"Вулиці нашого міста").

Вправляти дітей у дотриманні техніки безпеки можна і в будівельно-

конструкторських іграх. Це, в свою чергу, потребує достатньої кількості в

окремому осередку різноманітного обладнання: дерев'яних, металевих,

пластмасових конструкторів, нетрадиційних і допоміжних матеріалів,

модульних та великогабаритних систем, а також атрибутики, що

використовується з метою охорони життя справжніх будівельників,

ремонтників — каска, жилет яскравого кольору, запобіжні знаки.

Цікавими й захопливими для малят є настільно-

друковані ігри: "Друзі поспішають на допомогу",

"Пригоди лікаря Айболита"; яскраві пазли "Машини —

помічники людини"; парні картинки "Предмети особистої

гігієни"; ігри, що публікуються в журналі "Джміль" і

допомагають малюкам закріплювати знання правил безпеки життєдіяльності.

Особливо корисні для ознайомлення з правилами безпечної поведінки в

довкіллі дидактичні ігри: "Безпечне — небезпечне", "їстівне — неїстівне",

"Три сигнали світлофора", "Що зайве?".

В осередку ігор-драматизацій та театралізованої діяльності можуть

міститися матеріали (різні види театрів, елементи декорацій, театральна бу-

тафорія, атрибути, костюми та їхні елементи) за змістом художніх творів, у

яких головні персонажі потрапляють у небезпечні ситуації. Наприклад, "Чер-

вона Шапочка", "Троє поросят", "Семеро козенят та Вовк", "Гуси-лебеді",

"Золотий ключик" тощо.

Осередок художнього слова варто збагатити дитячими творами

відповідної тематики: В.Маяковський "Що — добре, а що — погано";

С.Маршак "Казка про дурненьке мишеня", "Ось так неуважний";

К.Чуковський "Плутанина", "Айболить"; М.Носов "Витівники" та ін.

У фізкультурно-оздоровчому осередку, як правило,

розміщено обладнання для розвитку основних рухів та

фізичних якостей (м'ячі, дуги, лави, колоди, куби),

рухливих та спортивних ігор (баскетбольне кільце,

кільцекид, бадмінтон, кеглі). Опановуючи різноманітні

фізичні вправи, діти водночас ознайомлюються з

технікою їх безпечного виконання.

У природознавчому осередку можуть бути постійні та сезонні об'єкти

природи, предмети догляду за ними відповідно до віку дітей. Зрозуміло, що й

рослини, і тварини в жодному разі не повинні завдавати шкоди здоров'ю

вихованців. Рослини слід розміщувати на спеціально облаштованих сте-

лажах, полицях; для тварин потрібні пристосовані до їхніх потреб

помешкання. Спостерігаючи щодня за

об'єктами природи, діти усвідомлюють взаємо-

залежність усього живого, вправляються у

безпечному поводженні в природному

довкіллі.

У цьому осередку також можуть міститися

інформаційні та наочні матеріали про природні

стихійні лиха (буревій, ураган, повінь,

пожежу) та їхні руйнівні наслідки, отруйні рослини, небезпечних тварин.

Збагатять його і міні-центри пошуково-дослідницької діяльності та

екологічних досліджень з різними ємкостями, дитячим мікроскопом, допо-

міжними матеріалами, не шкідливими для здоров'я. Через ігрові маніпуляції з

цим обладнанням діти можуть ознайомитися з властивостями води, повітря,

ґрунту, їх впливом на рослини, тварин, людей.

Збагаченню уявлень про власний організм сприятиме осередок

самопізнання, в якому бажано розмістити дзеркало, ростомір, ваги,

предмети особистої гігієни, друковані матеріали, що допомагатимуть

формувати культурно-гігієнічні навички.

Щоб забезпечити психологічний комфорт для кожної

дитини, у груповій кімнаті доцільно передбачити місце

для осередку відпочинку та усамітнення.

У ньому радимо створити умови, які давали б дітям

можливість відпочити, заспокоїтися, позбутися не-

гативних емоцій та агресії, поділитися з педагогом

своїми переживаннями, разом розв'язати конфліктну

ситуацію. Цей осередок доцільно облаштувати м'якими меблями, дитячими

іграшками, бажано відокремити його ширмою.

Вдалою знахідкою стане осередок з безпеки життєдіяльності. В ньому

можуть бути штучні зразки засобів з надання першої медичної допомоги, ін-

дивідуального захисту, пожежогасіння; інформаційні матеріали про правила

поведінки у звичних та екстремальних ситуаціях; тематичні міні-стенди:

"Миємо руки правильно", "Весела стоматологія", "Як перемогти мікробів"

тощо. Такі матеріали сприятимуть вихованню самостійності,

дисциплінованості, відповідальності, небайдужості до власного здоров'я.

ОСВІТНЯ РОБОТА З ДІТЬМИ

Важливе значення у формуванні в дітей навичок безпечної поведінки та

свідомого ставлення до свого здоров'я відіграє раціональний добір форм і ме-

тодів педагогічної роботи, що відповідають віковим особливостям

вихованців. Дошкільники сприймають навколишній світ і себе в ньому

передусім на емоційному рівні, а вже потім засвоюють знання, вправляються

у вміннях, збагачуючи власний досвід.

Освітню роботу з формування в дошкільнят навичок щодо безпеки

життєдіяльності рекомендується здійснювати в три етапи.

I. Підготовчий етап. Полягає в отриманні та частковому узагальненні

вражень про небезпеку, що може чатувати на дітей у довкіллі. Доречні такі

форми й методи роботи, як екскурсія, цільова прогулянка, спостереження,

читання художніх творів, розглядання ілюстрацій, перегляд відеофільмів,

мультфільмів.

II.Основний етап. Робота з формування певної системи уявлень та

вироблення навичок безпечної поведінки. На цьому етапі доцільно

застосовувати різні види ігор з елементами безпеки життєдіяльності, бесіди,

складання описових та творчих розповідей дітьми, розучування комплексів

загально розвивальних вправ, віршів, трудові доручення тощо.

III. Практичний етап. На цьому етапі діти мають застосовувати набуті

знання та вміння на практиці. Доречним буде використання таких форм і

методів роботи, як розв'язання проблемних ситуацій,

творчих завдань, створення образів за допомогою різних засобів, пошуково-

дослідницька діяльність, проведення свят, розваг, змагань, конкурсів.

З метою систематизації та узагальнення уявлень дітей у дитсадку також

варто періодично проводити "День безпеки" або "Тиждень безпеки"( див

додаток). Зміст цих заходів може включати всі названі вище форми й методи

роботи з дітьми, залежно від матеріально-технічних умов закладу, природних

та техногенних особливостей території, на якій він розташований, досвіду

вихователів та підготовленості дітей.

НАЛАГОДЖЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ

Важливий чинник ефективності роботи — тісна взаємодія між батьками та

педагогами. Батьки мають уважно ставитися до здоров'я своїх дітей;

підтримувати їхнє прагнення до самостійності, заохочувати ініціативу;

допомагати знаходити вихід з різних ситуацій; радіти їхнім найменшим

успіхам. Для цього варто залучати батьків до різних заходів.

Форми роботи з батьками

* Практичні семінари-тренінги "Школа спілкування з незнайомцями",

"Здоров'я у спадок".

* Консультації: "За якими критеріями обирати іграшки", "Як створити

безпечний простір вдома",

"Що робити, якщо дитина ображає інших".

Батьківські клуби за інтересами: "Здорові малята — радість для мами і

тата", "Безпечне довкілля для наших дітей".

Спільні заходи: проекти "Зміцнюємо здоров'я дітей", "Посади дерево —

врятуй планету"; виставки "Безпека в повсякденні", "Неповторні миттєвості

життя"; конкурси "Найвеселіший дорожній знак", "Найкорисніша та

найсмачніша страва".

Підсумовуючи, підкреслимо: завдяки правильно організованій роботі діти

здобувають необхідні їм знання та вміння з безпеки життєдіяльності, що стає

першим кроком до усвідомлення цінності не лише власного життя, а й усього

живого, що є на Землі

ПУБЛІКАЦІЇ ПРО БЕЗПЕКУ в журналах "Дошкільне виховання" і

"Палітра педагога"

БорусевичЛ. Проектування в освітньому процесі. Міні-проект "Школа

безпеки" // Палітра педагога, 2012. — № 1.

ДжемулаГ. Будьмо обережні! // Палітра педагога, 2012. — № 1.

ГузинінаВ. Гори, свічко! Комбіноване заняття з основ безпеки

життєдіяльності та образотворчості для старших дошкільнят // Дошкільне

виховання, 2011. — № 1.

Свириденко С., Ващенко О., Чорновіл О. Абетка харчування вчить берегти

здоров'я //■ Палітра педагога, 2011. — № 1.

СергієнкоЛ. Без дорослих, діти, — не ходіть у ліс по квіти // Палітра

педагога, 2011. —№1.

Бунда Т. Правила дорожнього руху: цікаво і корисно // Палітра педагога,

2011. — №5.

Литвиненко І. Як говорити з дитиною про тероризм // Палітра педагога,

2011. — №3.

Шавровська В., Шавровська Н. Наука життя—в дії // Палітра педагога,

2011. — № 1.

БадракС. Щоб здоровими зростати, корисну їжу треба вживати.

Інтегроване заняття //Дошкільне виховання, 2010. — №6.

МельникЛ. Отрута в пляшці // Дошкільне виховання, 2010. — №6.

Зав'язуй Т., СеменюкО. Вчимося берегтися. Опис організації діяльності

дітей 4-го-6-го років життя у різновіковій групі // Палітра педагога, 2010. —

2.

КанафоцькаЛ. Я залишився сам удома. Інтелектуально-розважальна гра //

Дошкільне виховання, 2010. — №1.

ГрибоваВ. Абетка харчування: шлях до здорового способу життя // Палітра

педагога, 2009. — № 6.

Зав'язуй Т. Сам удома. Психолого-педа-гогічне проектування діяльності

дітей 5-го та 6-го років життя // Палітра педагога, 2009. — №4.

Ніколаєнко В. Як від лиха вберегтися. Заняття-гра // Дошкільне виховання,

2006. — №10.

Ніколаєнко В. Наука для Незнайка. Тематичне заняття у старшій групі //

Палітра педагога, 2006. — № 1.

ЄнінаЛ. Літній тиждень безпеки. Орієнтовний план // Палітра педагога,

АБЕТКА БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДИТИНИ

Знову вимкнули світло...

Вечір... Ти сидиш в кімнаті і дивишся телевізор. Раптом — блись! Вимкнули світло: щось негаразд в електромережі твого міста чи села.
Образливо — якраз на найцікавішому місці! Але нічого не вдієш. Прослідкуй, щоб ця неприємна ситуація

не переросла в небезпечну. 
Декілька хвилин посидь на місці, доки очі не звикнуть до темряви.
Якщо ти ще не вмієш добре орієнтуватися без світла — візьми кишеньковий ліхтарик. Він повинен

завжди знаходитись в одному й тому ж місці.
Коли під рукою ліхтарика нема, повільно рухайся вперед, навпомацки знаходячи собі дорогу.
Найперше: вимкни з розеток всі електроприлади, котрі працювали, коли було світло.
Газовою плитою в темряві теж не варто користуватися, особливо якщо вдома нема дорослих. Вимкни і її.
Перевір, чи закриті крани з холодною та гарячою водою.

Чи обов'язково сидіти в темряві?

Дійсно, сидіти в неосвітленій оселі — приємного мало. Хочеться, щоб в кімнаті було хоча б якесь світло.

Згадав? У мами є гасова лампа та свічки. Є й сірники. Ці речі називаються відкритим вогнем.
Як же навчитись користуватися відкритим вогнем, не допускаючи при цьому пожежі?

Запам'ятай!

• При користуванні свічкою треба мати для неї металеві підсвічники.
• Не можна ходить з свічкою по кімнаті.
• Гасова лампа не повинна стояти поряд з їжею, ліками, ватою, книгами, паперами, легкозаймистими речовинами (лаками, спиртом, розчинниками).
• Не можна залишати гасову лампу без нагляду.
• Сірники потрібні для того, щоб запалити свічку чи лампу. Гратись ними категорично заборонено!
• Засвітивши свічку чи гасову лампу, ретельно погаси сірника. Перевір, щоб він не димів.
• Якщо сірники погано запалюються, не кидай їх під ноги чи на стіл. Від тліючого маленького сірника

може розгулятися величезна пожежа.
• Найкраще гасити сірника водою.

Якщо темно лише в твоїй оселі

Коли в твоїй домівці запанувала темрява, не зашкодить поглянути у вікно: чи й у інших будинках темно?

Якщо скрізь відключенням електромережі керують спеціалісти, тобі турбуватись нічого.
Коли ж світла немає лише в твоїй оселі, клич дорослих: батьків, сусідів, знайомих.
вдома

Світло може зникнути при:
— загоранні електропроводки;
— короткому замиканні;
— пошкодженні електроприладів.
Всі ці несправності можуть виникнути і без зникнення світла. Тоді тобі загрожує ураження струмом.

Як уникнути ураження електричним струмом:

— Уважно поглянь навколо: чи ніде не димить, чи не чути неприємного запаху, що виникає при горінні,

тлінні, плавленні.

— Якщо з якогось електроприладу чується тріскотіння, йде дим чи пробиваються язики полум'я — не

поспішай смикати за шнур, що включений в розетку. Тебе може вдарити струмом! Клич дорослих.

— Треба відключити струм в усьому приміщенні. Коли рубильника не дістатись, дорослий повинен

витягти шнур палаючого електроприладу з розетки за допомогою сухої палиці, гумової рукавиці тощо.

Від електрики. Ти можеш постраждати!

— Відключивши струм, палаючий електроприлад накривають мокрою цупкою тканиною, яка не

пропускає повітря. Для гасіння вогню можна використати пісок.

— Ні в якому разі не лий воду, якщо електричний струм не вимкнуто! Вода — добрий провідник


Кухня — обличчя господарів

Кажуть, що людина найбільше часу проводить на кухні. Тут вона готує їжу, в переважній більшості

випадків, тут і споживає її. Якщо немає ванної кімнати, то в кухні ще й перуть та прасують. А ще

консервують, майструють, шиють, плетуть... Навіть дивляться телевізор.
Майже все кухонне, електричне та газове приладдя теж знаходиться на кухні. Інколи тут розміщені ще й опалювальні пристрої.
Всі ці прилади прекрасно уживаються разом, якщо господарі дотримуються елементарних правил безпеки.


Щоб уникнути неприємностей на кухні:

— Не чіпай без дозволу дорослих ножі, різні пристрої, незнайомі тобі рідини, що зберігаються в шафках.

— Перш ніж брати до рук ніж, навчись користуватись ним в присутності батьків.

— Користуватись кухонним, електричним та газовим приладдям можна тільки після того, як дорослі

детально пояснять правила поводження з ними і ще деякий час наглядатимуть за тим, чи правильно ти

все виконуєш.

— Перш, ніж користуватися всім кухонним начинням, батьки повинні пояснити тобі, як діяти в разі

виникнення пожежі та інших нещасних випадків.

— Користуватися печами та камінами, самостійно розводити в них вогонь дітям твого віку заборонено.


Увага!

Під час виконання будь-якої роботи на кухні завжди є небезпека травмувати себе. Це можуть бути опіки, порізи, колючі рани, ураження струмом... Від таких неприємностей не застрахований ніхто. Але обережна людина таких поранень майже не отримує. Якщо це все ж таки трапилось, ти повинен, не панікуючи, надати домедичну допомогу і потерпілому, і самому собі.


Що необхідно знати про опіки?

Опік — це пошкодження тканин організму, викликане дією високої температури. Опік може бути не

лише від вогню, але й від окропу, пари, праски, електроструму тощо.
Тяжкість пошкоджень залежить від висоти температури; тривалості дії вогню; від того, яке місце обпечене;

чи великі його розміри. Частіше трапляються опіки рук, ніг, очей; рідше — тулуба і голови.

— Якщо на місці опіку шкіра лише почервоніла і відчувається біль — це опік першого ступеня.

— Якщо на шкірі з'явилися пухирі — опік другого ступеня.

— Якщо обпечені всі шари шкіри — опік третього ступеня.

— Якщо м'язи і навіть кістки обвуглені — опік четвертого ступеня.

— Коли обпечена третя частина поверхні тіла — наступає смерть. Від опіків страждає весь організм.

Тканина, що відмирає, виділяє речовини, при всмоктуванні яких в кров виникає отруєння всіх органів.

Від

болю з'являються порушення нервової системи і мозку.

Перша домедична допомога при опіках.

— Щоб зупинити дію високої температури на потерпілого, необхідно погасити полум'я на людині, зняти тліючий одяг.
— Не можна збивати полум'я на потерпілому. Потрібно накинути на нього цупку тканину, пальто, ковдру

чи килим, щоб зупинити доступ кисню.
— Знімаючи одяг, не можна стягувати його: просто розріж на частини.
— Всю поверхню опіку покривають чистою пов'язкою.
— Потерпілого зігрівають, дають тепле питво й відправляють до лікарні.
— Ні в якому разі не можна змазувати опіки жирами.
Це тільки прискорить потрапляння мікробів в рану.
— Опіки першого та другого ступенів лікують вдома, їх протирають спиртом і накладають чисту пов'язку.

Опіки без вогню.

Інколи, щоб отримати серйозний опік, не потрібно ні вогню, ні окропу. Всі хімічні речовини можуть

викликати найтяжчі опіки. Щоб не трапилось біди, запам'ятай:

— Ніколи не можна нюхати, брати до рук, куштувати невідомі тобі речовини, порошки, пасти і. інші речі

з маминої шафки чи татової майстерні.

— Ніколи не слухай друзів, які пропонують тобі скуштувати невідому речовину чи рідину, Хімічні опіки

дуже важко піддаються лікуванню.

— Якщо на шкіру потрапляє кислота — відразу утворюється коричневий чи чорний струп.

— Якщо ж кислота потрапила в рот чи була випита, — вона наскрізь пропалює слизову оболонку.


Як допомогти потерпілому?

— Перед відправкою до лікарні опік прикривають чистою пов'язкою.

— Якщо на шкіру потрапив фосфор, він спалахує. Людина страждає удвічі: від хімічної речовини і від

вогню. Обпечене місце потрібно опустити під воду і паличкою видалити шматочки фосфору та накласти пов'язку.

— Якщо на шкіру потрапило негашене вапно, ні в якому разі не можна допустити, щоб туди потрапила

вода — виникне бурхлива хімічна реакція! \ Необхідно змазати опік олією.


Увага!

Навіть незначний хімічний опік вимагає обов'язкового втручання лікаря.


Чи всі рани однакові?

Всіляке пошкодження шкіри — це рана. Рани можуть бути поверхневими і глибокими.
Якщо рана глибока, життю людини загрожує сильна кровотеча з судин і пошкоджених органів.
Незначна рана теж може бути небезпечною, бо одночасно з пораненням в неї потрапляють бруд, мікроби — збудники інфекцій.
Найнебезпечнішими хворобами, які викликають інфекцію, є правець і гангрена. Інколи гній від рани

потрапляє в кров і тоді починається сепсис. При сепсисі у хворого до 40° С підвищується температура тіла,

його морозить. Він марить, втрачає свідомість. Такий стан часто закінчується смертю.
Образливо, що таке страшне ускладнення виникає від незнання елементарних правил безпеки; від легкова-

жності потерпілого і людей, що його оточують.
Кожна людина повинна знати, що рани можуть бути різані, колоті, забиті, рвані. У всіх цих ранах уже є

мікроби, що потрапили туди одночасно з пораненням.
Тому усяку, навіть незначну, ранку та подряпину обов'язково потрібно обробити дезинфікуючим

розчином, тобто таким засобом, що вбиває мікроби. Йод, зеленка, перекис водню, розчин марганцівки

захистять тебе від інфекцій при порізах, подряпинах, інших пораненнях.


Чи можна самому зупинити кровотечу?

Якщо у людини рана чи навіть невеличка ранка — обов'язково буде йти кров. Інколи кров тільки

точиться, наприклад, при саднах на коліні. В цьому випадку кровотеча зупиниться сама по собі,

утворивши

на поверхні ранки свіжу криваву шкірочку, бо пошкоджені капіляри.
Потрібно накласти на ранку декілька легких витків бинта, обробити її дезінфікуючим розчином, і

проблема вирішена.
Буває, що кров витікає спокійною цівкою темно-червоного кольору. Це постраждала вена, тому рана

більш серйозна, хоча й з нею можна справитись самостійно. Треба накласти здавлюючу пов'язку. Через

деякий час кровотеча зупиниться, рана заживе і пов'язку можна буде зняти.
Дуже важко зупинити кровотечу, коли яскраво-червона кров б'є поштовхами. Це пошкоджена артерія. Артеріальну кровотечу остаточно можна зупинити лише в лікарні. Але доки потерпілий потрапить до рук лікарів, він може померти від втрати крові. Тому до приїзду швидкої допомоги проводять тимчасову

зупинку кровотечі,
З цією метою використовують джгути, закрутки з матеріалів, які знайдуться під рукою.
Можна тимчасово зупинити кров навіть згинанням руки чи ноги. Головне — перетиснути ушкоджену

судину вище поранення, і кровотеча зупиниться.
Після зупинки кровотечі потрібно продезинфікувати рану і накласти на неї чисту пов'язку.

Увага!

Кінцівку, стиснену джгутом, зручно підв'язують, чи укладають, якщо людина знаходиться на ношах. До

джгута обов'язково прикріплюють записку з указанням часу, коли він накладений. Якщо джгут тримати

більше 2 годин, може початися омертвіння тканини. Про це треба пам'ятати!


Поради лікаря Будьздоровченка

• Якщо ти порізався — приклади до рани шматочок цибулини. Вона швидко спинить кров.
• Якщо злегка обпік шкіру — допоможуть примочки із свіжовиготовленого розчину питної соди,

марганцівки або спирту.


Враження електричним струмом

Тебе оточує безліч корисних, полегшуючих життя речей: прасок, пилососів, кавоварок, настільних ламп, телевізорів, холодильників тощо. Всі вони — твої помічники. А помічників потрібно «годувати». Тому

всі, навіть маленькі діти знають, що їх «годує» електричний струм — теж наш товариш і помічник, коли з

ним поводитися обережно, виконуючи всі правила користування електроприладами.
Вирвавшись на волю, електричний струм може наробити багато лиха: влаштувати страшну пожежу,

сильно уразити господаря. Пошкодження, що виникають від дій електричного струму, називаються електротравмою.

При електротравмі можуть бути:
— слабкість;
— почервоніння;
— втрата чутливості;
— запаморочення;
— втрата свідомості.

Якщо сила струму більша, діяв він довго, шкіра людини була вологою, в місці входу і виходу струму

можуть виникнути глибокі опіки. До того ж:
— Страждає нервова система.
— Потерпілого важко відірвати від джерела струму.
— Знижується температура тіла.
— Зупиняється дихання.
— Недостатньо працює серце.

Перша допомога при ураженні струмом.

В першу чергу слід зупинити дію електроструму. Пам'ятай, що тіло ураженого являється провідником

струму, і якщо доторкнутися до нього, можна отримати електротравму. Тому краще виключити струм, використовуючи рубильник, електропробки. Якщо це неможливо, треба:
— Відвести провід від ураженого при допомозі гумових чи дерев'яних предметів.
— Опіки покрити пов'язкою.
— Якщо потрібно, зробити штучне дихання.
— Потерпілого відправити до лікарні. Ускладнення можуть виникнути навіть через декілька годин.


Поради Королеви Безпеки

Щоб відвести від постраждалого провід:

— відключи електрику в квартирі;

— стань на гумовий килимок, книгу чи будь-який сухий дерев'яний предмет;

— сухим дерев'яним або пластмасовим предметом відведи провід від постраждалого.

— Часто при ураженні струмом, коли потерпілий доторкнувся до неізольованого проводу, він не може розтулити пальці, зведені судомою. Якщо людина в свідомості, треба крикнути: «Падай!». При падінні

руки розімкнуться самі собою і дія струму припиниться.


Не зайве нагадати:

— не вмикай незнайомі електроприлади сам, без дорослих. Дроти, по яких іде струм, ізольовані, але

ізоляція може зіпсуватися — вивільнена електрика наробить тобі лиха;

— не встромлюй пальці, або будь-які предмети, в розетку;

— користуйся лише вимикачем, який ти добре знаєш. Якщо в гостях чи на дачі помітив незнайомий тобі вимикач, запитай дорослих, як з ним поводитися.


Поради Королеви Безпеки

Корисно знати!

Причиною найбільшої кількості пожеж є коротке замикання електроприладів, яке виникає внаслідок

зіпсованих електроприладів або порушення правил їх використання.
При короткому замиканні зростає сила струму, з'являється полум'я електричної дуги, температура якого

досягає 4000 ° С. Вона швидко поширюється на довколишні предмети. Виникає пожежа, яка з часом

може охоплювати дедалі більші ділянки приміщення. Горіння супроводжується іскрінням, виділенням

великої кількості диму, чадного газу. Це ускладнює процес гасіння пожежі. Причиною короткого

замикання є порушення ізоляції в електричних проводах, зумовлене перенапругою, механічним пошкод-

женням,

недостатнім доглядом за електрообладнанням. Найчастіше пошкодження ізоляції проводів бувають механічними, коли люди:

— неправильно кладуть електричні проводи;
— кидають їх на підлогу;
— скручують, перегинають;
— зачищають електричні проводи, які знаходяться під напругою;
— викручують електричну лампочку, не відключивши напруги;
— лізуть в патрон металевими предметами;
— кидають на електроприлади різноманітні предмети.

Перевантаження електромережі й електрообладнання є особливо небезпечним, оскільки при ньому

проводи загораються в важкодоступних місцях і гасити їх складно. Перевантаження можливе:

— коли використовують електричні подовжувачі, а до них підключають різноманітні комбіновані розетки

на

2—4 гнізда, розподільні трійники тощо;
— коли одночасно підключають телевізор, праску, інші електроприлади, це створює значне переванта-

ження і електричний подовжувач може загорітися.

Правила користування кухонним, електричним та газовим приладдям.

При користуванні кухонними плитами забороняється:
— користуватись зіпсованими засобами обігріву;
— розпалювати дрова бензином, гасом та іншими горючими рідинами:
— залишати плити, що топляться, без догляду;
— зберігати біля них дрова, торф, вугілля;
— просушувати одяг та інші речі над плитами чи біля димоходу;
— встановлювати столи, стільці, шафи, інші меблі біля плити, ближче як за 0,5 м;
— розводити вогонь, якщо перед дверцятами немає металевого листа;
— висипати гарячий попіл, шлак, вугілля біля будівель.

Паливо (дрова, вугілля, торф) треба зберігати в спеціально обладнаних приміщеннях не ближче як за 10 м

від будівель.


При користуванні газовими лампами, примусами керогазами треба пам'ятати, що:

— можна користуватися лише справними приладами, що стоять на надійній міцній підставці, бо в разі

падіння від палаючої рідини можуть зайнятися навколишні предмети;
— не можна залишати біля них легкозаймисті речі;
— під час роботи цих приладів треба стежити за рівнем полум'я: від перегрівання резервуара посилюється газообмін, що може призвести до вибуху;
— не можна доливати гас під час роботи приладу, бо спалахнуть пари палива;
— гасові ліхтарі не накривають абажурами з тканини або папером, оскільки ті легко спалахують. При користуванні електричними приладами:
— забороняється включати в одну розетку декілька приладів;
— категорично забороняється залишати їх без догляду, увімкненими в мережу;
— після закінчення їх використання завжди виключати;
— в разі появи специфічного запаху, диму потрібно швидко відключити прилад і повідомити про це доро-

слих;
— забороняється закривати прилади будь-яким покривалом;
— не можна колупатись в перемикачах, вилках, розетках, вставляти в них якісь предмети, особливо

металеві;
— недопустимо користуватись перемикачами, розетками і вилками, які нагріваються;
— учням категорично забороняється самостійно ремонтувати електрообладнання: крім ураження

електричним струмом, можна одержати серйозні опіки, пошкодження очей.


При користуванні телевізором потрібно пам'ятати, що:

— його слід ставити в місцях, які не перекривають виходів з приміщення. Найкраще це робити на проти-

лежному від виходу боці на відстані 1—1,5 м від опалювальної системи;

— щоб при потребі негайно виключити телевізор, розетка для нього повинна знаходитись у доступному

місці;

— не можна залишати включеним телевізор, якщо в кімнаті нікого немає;

— якщо в телевізорі щось зіпсоване, його необхідно виключити і не включати до приходу спеціаліста;

— не можна встановлювати телевізор поблизу легкозаймистих предметів (він може загорітися або

вибухнути!);

— якщо під час телепередачі в телевізорі потух екран, ні в якому разі не можна по ньому стукати;

— якщо корпус телевізора пошкоджений, з'являється гудіння та потріскування, — він може перегрітись і загорітись.


При користуванні електропраскою:

— прасувати дозволяється лише в спеціально обладнаному місці;

— на столі для праски повинна стояти металева підставка, що запобігає нагріванню дерева та тканини;

— забороняється користуватися несправною праскою, ставити її на стіл без ізолюючої підставки. При користуванні електрочайником чи електросамоваром потрібно;

— перед вмиканням їх в мережу впевнитись, що в них є вода, у разі потреби долити її;

— стежити за поповненням води в цих приладах по мірі її витрачання;
При користуванні електрокип'ятильником;

— ні в якому разі не можна перевіряти рукою, чи нагрілась вода, попередньо не відключивши струм.

Не можна у воду навіть пальчик встромляти! Може уразити струмом! Бували смертельні випадки.


При користуванні електрозапальничкою:

— не можна братися за неї мокрими руками;

— потрібно навчитись одночасно однією рукою включати електрозапальничку, а другою — газову плиту;

— не можна допускати перекручування, згинання електропроводу.

При користуванні газовими плитами недопустимо:

— відкривати кран на газопроводі, не перевіривши, чи закриті крани на самій плиті;

— допускати заливання пальників рідиною (якщо це трапиться, треба виключити пальник і вичистити

його);

— стукати по кранах, пальниках та лічильниках;

— самостійно ремонтувати плиту;

— прив'язувати до газових труб мотузки і вішати на них білизну та інші речі.


Поради пожежного Гасивогонька

Якщо ти виявив витік газу:
— не включай електрику;
— не користуйся сірниками; не користуйся відкритим вогнем;
— провітри приміщення; перекрий крани газо-подачі;
— виклич аварійну службу по телефону 04.

При наближенні грози необхідно негайно вимкнути електроприлади. Найбільш вогненебезпечні такі

матеріали:
— поролон — під час його горіння виділяються дуже токсичні гази;
— целулоїд — інтенсивно горить.

Різні круп'яні вироби, борошно, сушені плоди і ягоди, масло, жири відносяться до пожежонебезпечних. Особливо легко займається пил, що літає в повітрі. Змішавшись з названими продуктами, пил може навіть вибухнути!


Увага!

Загасити палаючий газ дуже важко. Не можна робити цього водою: горюча рідина легша і, піднімаючись

на поверхню води, продовжує палати. Треба припинити доступ повітря: щільно накрити вогонь товстою ковдрою і притоптати зверху ногами. Можна засипати його піском, землею. Вогонь на навколишніх

предметах заливають водою.


Довідкове бюро Всезнайка
(Прочитай у вільну хвилину).

Коли людина почала готувати м'ясо?

Первісна людина не готувала собі їжу. Все, що вона знаходила, вона їла сирим. Так було тому, що людина

не знала, як це робити, як добувати вогонь. Та навіть коли вона навчилася розводити вогнище, то використовувала його лише для відлякування хижаків та для отримання тепла. Але одного разу мисливці залишили біля вогнища вбитого звіра. М'ясо підсмажилось, стало набагато смачнішим і людина здогадалась,

що вогонь робить їжу кращою.
Першою плитою в печерах стало розпечене каміння чи відкритий вогонь. Потім людина навчилася варити

їжу в ямах, викладених зсередини шкірами! Яма наповнювалася водою і нагрівалася до температури

кипіння розпеченим камінням. Жінки отримали плиту і каструлю одночасно. Ще пізніше з каміння почали будувати щось на зразок печі над землею. В ній були отвори для диму і відділення, де зберігалося тепло.

Таким чином, багато тисячоліть тому наші пращури знайшли два головні способи приготування їжі:

шляхом запікання чи смаження і шляхом варіння на пару.

Житло для домашнього вогнища.

Вогнище, яке було для первісної людини першою піччю, вона цінувала більш за все. Тому навколо нього

люди почати встановлювати дах, зводити стіни, а потім і двері: тобто будувати житло. А коли в людській оселі з'явились ліжко, стіл, шафи, розпалене на підлозі вогнище перестало задовольняти господарів. Тож і

побудували для нього окремий будиночок з віконцем і дверима. Так з'явилася піч.
Перші печі відомі ще з кам'яного віку. Їх викладали з глини і каміння. Вони не мали ні димаря, ні труби.

Дим йшов прямо всередину оселі. Лише на початку нашої ери з'явились печі і каміни з димарями.
Плита і камін — винахід європейців, а в Київській Русі здавна клали печі великі, на півхати. На території Київської Русі, Вінницької. Чернігівської областей археологи під час розкопок не раз знаходили в ґрунті глиняно-кам'яні печі, викладені ще в кам'яному віці. Їх вважають прабабусями наших печей.
В Україні завжди шанували піч. Вважали її одним з оберегів дому. Вона і кухня, і хлібопекарня, і грілка, і прекрасний диван з підігрівом. Ніяка плитка не може так смачно варити і пекти, як бабуся-піч. Господині слідкували, щоб піч завжди була прибраною, чистою. Вони фарбували її, розписували українським

орнаментом: квітами, півниками, чарівними птахами.
В маєтках поміщиків, починаючи з XVIII століття, піч почали замінювати плитами та камінами. Але

бабуся-піч до сьогодні вірою і правдою служить народу. Відомий випадок, коли в кінці XIX століття

турецький султан спеціально для себе з Одеси виписав нашу красуню пічку-бокогрійку.

Коли з'явилася перша каструля?

Замість каструлі прадавня людина використовувала великі черепашки, черепи тварин, шкаралупу і оболонки від плодів.
Гірські племена Лаосу робили каструлі з бамбуку і варили в них рис: якщо посудина згоріла — значить,

рис зварився.
Існували каструлі з кори. В них варили їжу за допомогою розпеченого каміння. Близько 7 тисяч років тому

давні гончарі відкрили, що глина у вогні стає твердою, як камінь. З тих пір керамічний, тобто глиняний,

посуд багато століть служить людям. З'явились горщики — батьки сучасної каструлі.
Але найзручнішим виявився металевий посуд. Спочатку каструлі робили з бронзи, потім з міді. Коли в

ідкрили алюміній, найкращим вважався посуд з нього. Доки вчені не довели доцільність

використання емальованого посуду.

Перший чайник.

Прадавні чайники з'явились тоді, коли людина здогадалась кошики з очерету обмащувати глиною і в них готувати їжу на вогні. В чайниках не варили воду, в них варили м'ясо у воді, або просто запікали його

без води.

За каструлею йшла тарілка.

Одночасно з відкриттям кам'яного вугілля та нафти, винайденням паперу, пороху та грошей, в далекому

Китаї, За високими стінами, які вдень і вночі охороняла сторожа, вперше почали виготовляти фарфоровий (порцеляновий) посуд. Уже в IV столітті китайці користувались тарілками. В Європі тарілки з'явилися

лише в XXII столітті — тільки для прикраси столів в королівських палацах. Вельможі дарували тарілки з порцеляни своїм підданим; ними нагороджували за особливі заслуги, прикрашали свої оселі.
Лише в XVIII столітті, так і не дізнавшись секрету китайців, європейці винайшли свій фарфор. Це зміг

зробити німецький вчений Іоганн Фридрих Бьотгер. Дуже швидко почати працювати заводи і

порцелянова тарілка стала звичайним посудом. Археологи доводять, що першими тарілками були...

шматочки коржів, на які людина клала м'ясо. Потім з'явились дерев'яні дощечки з заглибленням посере-

дині;

ще пізніше — шматки розплесканої глини.

Скільки років ножу?

Ніж старший за виделку і ложку на декілька... мільйонів років. При розкопках, поряд зі скелетами мамонта, археологи знаходили і ножі з вулканічного скла, якими прадавні люди розроблювали тушу. Вчені визначили, що цим ножам близько З мільйонів років.
Ножі з м'якого металу вперше були виготовлені на Кіпрі в IV тисячолітті до нашої ери. Але як прилад для споживання страви ніж ввійшов на кухню тільки в XIV столітті — лише в оселях багатіїв.
В XVII столітті французький кардинал Рішельє наказав заокруглити кінчики ножів для їди — так з'явився столовий ніж нашого часу.

Символ миру і дружби.

Зібралося давнє плем'я на сніданок. Посередині — череп'яна посудина, в якій парує гаряче вариво з корінців та лісових плодів. Ходять довкола нього голодні люди, апетит прибуває, а доторкнутися до посудини не

можуть. То один, то другий пробують дістати варива долонями, але відразу відбігають з обпеченими

пальцями. А чекати не хочеться, бо як охолоне страва, то й смак її вивітриться. Раптом твій прародич помітив на землі плескату паличку. Зачерпнув нею трохи варива. Плем'я дивилося на нього, як на дивака. А чоловік

облизав те, що прилипло до патички, і знову набрав. Тут і вождь племені не втримався, просить дати і йому. Наївся він і передав сусідові паличку-облизку. Так з'явилась лизюка, котра згодом стала ложкою, а пізніше — сучасною ложкою.
Якщо ти потрапиш до Фінляндії і захочеш що-не-будь подарувати господареві будинку — даруй ложку.

Це символ миру і дружби. Подарувавши ж виделку чи ніж, можна дуже образити людину. Найперші

ложки

були глиняними і мали форму напівкулі. Потім їх почали вирізати з дерева. Пізніше з'явились ложки з різноманітних металів. В античні часи, коли посуд почали виготовляти з золота, міді, срібла, ложки стали овальними. В Європі в XVI—XVII століттях дерев'яні ложки з'явилися на кожній кухні (золотими чи

срібними користувалися лише вельможі). В часи французького короля Наполеона III (1854 р.)

найціннішими вважалися ложки з дуже модного на той час металу — алюмінію.

В Київській Русі улюбленою була дерев'яна ложка, яку вирізали з липи. Спочатку вона була негарною,

потім її почали фарбувати і розписувати, їли нею всі — від князів і бояр до простого люду. Срібні ложки з'явилися в Київській Русі в XX столітті.

Молодша сестра ложки.

Виделка набагато молодша від ножа і ложки. Правда, давні римляни користувалися чимось схожим на

виделку, щоб діставати з жаровні шматки м'яса.
В Європі першу виделку з двома зубцями замовила на початку XXI століття візантійська принцеса. До

цього часу страви брали, руками. Правила етикету вимагали робити це трьома пальцями. Не можна було

м'ясо до рота підносити обома руками. Негарним вважалось їсти салати голіруч. Для цього використовувались рукавички. I хоча в 1072 р. в столиці Візантії місті Константинополі була виготовлена перша срібна

виделка, що мала два зубці і коротеньку ручку, користуватися нею ніхто не хотів.
Навіть в XIV—XVI століттях виделка вважалась предметом розкоші. її вважали примхою багатих і

зіпсованих людей.
Але в XVII столітті, коли в моду ввійшли мережані комірці, які коштували дуже дорого, щоб не бруднити

їх, споживаючи їжу, люди почали помаленьку миритися з виделкою. Та користувалися нею все ж одиниці.
До XVIII століття в монастирях заборонялось їсти виделкою. її називали чортовим знаряддям. Доступною

для всіх виделка стала майже через 700 років після того, як її замовила візантійська принцеса.
Дуже довго не хотіли їсти виделкою в США. Не прийняли її і на Сході, Наприклад, в Китаї рис і досі їдять паличками, а в Середній Азії — руками. Італійці вигадали електровиделку, яка сама намотує неслухняні і довжелезні макарони спагеті.

Чарівне перетворення праски.

Знаєш, яким найціннішим був подарунок нареченій в день весілля в Київській Русі? Велика важка праска.

Цей подарунок означав, що наречену вважають рукодільницею і відмінною господинею. Річ берегли як

реліквію, вона переходила від матері до доньки.
Прасці всього близько 500 років. Як же прасували до її винайдення?
Сидить на скрині господиня, а під нею випрана і складена купкою білизна. Жінка не просто сидить, вона

працює — білизну прасує. Бабусею праски вважають... сковорідку. В неї насипали гарячих вуглинок і,

взявши за ручку, прасували.
Наступним прикладом для прасування в Київській Русі був рубель. Рубель — це хвиляста дошка з ручкою.

На палицю намотували білизну чи одяг, а
потім качали по ньому рубель. Цей пристрій ще й зараз можна знайти в українських селах. Потім

з'явились важелезні праски, повністю відлиті з чавуна. Щоб ними можна було прасувати, їх нагрівали на

плиті. Відомості про таку праску в нашій країні датуються 1636 роком. Пізніше в середину прасок

поміщали вугілля, гас і навіть спирт.
Та найрозумнішою виявилась електрична праска, яка вміє сама включатися і виключатися, зволожувати

тканину, регулювати температуру. Але вона не пробачає необережного поводження з собою.

Машина, що пере твою білизну.

Перша пральна «машина» — це дубова бочка з водою. До кипіння воду доводили за допомогою

розпеченого каміння, яке вкидали в бочку. Потім в окріп клали білизну, опускали мішечок з розпареним попелом і все перемішували. До пральної машини найгеніальнішим винаходом, що допомагав прати

білизну, була пральна дошка. Автор цього пристрою, звичайно, невідомий, бо кам'яні «дошки»

археологи знаходили і при розкопках. Потім такі дошки почали робити дерев'яними та металевими.
В середині XIX століття з'явилась машина, яка дуже добре прала білизну. Винайшов її англієць Генрі

Стінненс. Але вона була таких величезних розмірів, що не змогла б розміститись в жодному будинку,

тому в домашньому господарстві використовуватись не могла. 
Пройшло ще півстоліття, доки в 1858 р. пральну машину невеликих розмірів сконструював Гамільтон

Сміт з Пітсбурга. Були й інші винахідники, але їх машини рвали білизну, тому попитом не користувались.
В 1907 р. створили пральну машину з двигуном, і відтоді твою білизну пере електрика. Перші машини виготовляли з дерева, пізніше — з металів. В 1953 році з'явилась пральна машина, що своєю роботою

нагадує теперішні моделі, які перуть, віджимають, сушать.

Він любить ковтати пилюку.

Перший домашній пилосос винайшли в 1900 р. Він мав величезні розміри і нагадував бочку, в якій

кип'ятять воду. Збоку до нього була прироблена ручка повітряного насоса, яку крутили вручну.

Прибирали вдвох: один крутив ручку, а другий збирав пилюку за допомогою мітли. В 1901 р. англієць

Сесіл

Бут змайстрував пилосос, який возили двоє коней. Робітники заносили агрегат до кімнати, запускали

двигун і прибирання починалось. Гуркіт стояв на всю вулицю! Зараз існує безліч моделей пилососів.

Вони чистять, білять, фарбують, лакують, оббризкують рослини.
У Франції винайшли пилосос, що збирає з гілок каштани.

Дід Мороз із шафи.

З давніх-давен їжу зберігали в підземеллях, ямах, погребах. В печерах, де горіло первісне вогнище, теж

вміли використовувати холод. В Стародавньому Римі продукти зберігали в ящиках з битим льодом.
В Київській Русі ще в VI столітті біля великих кухонь робили льодники, обкладені деревом. В ХУШ

столітті це були глибокі криниці, викладені цеглою. Взимку кригу збирали з замерзлих річок та озер, перекладали соломою. В таких умовах лід зберігався близько 2 років. Льодник був прадідусем холодильника. А його батьком вважається кухонна шафа з відділеннями для льоду і тирси, яка не дозволяла льоду відразу розтанути. Але для цієї шафи лід потрібен був цілий рік. Тому в 1834 році народилась перша машина для виготовлення льоду. Її винайшов англієць Паркінс. А в 1887 р. француз Джон Леслі сконструював

перший домашній холодильник, що був величезним, дуже гуркотів і весь час вимагав, щоб його «підкормлювали» дровами, вугіллям, спиртом чи гасом.
Та раптом холодильнику пощастило: в 1893 р. американець Е.Томсон поставив на нього електричний

двигун.
З того часу мороз в шафі почуває себе прекрасно, кожного дня пригощаючи тебе чимось смачненьким.

Твій товариш телевізор.

Щоб ти міг дивитись телевізор, в світі повинно було статись багато винаходів.
З 1817 по 1923 рр. багато вчених працювали над ідеєю його створення. Це були: шведський хімік

Й.Берцеліус, американський винахідник Г.Керрі, англиєць Бєрд, американець Дженкінс, росіянин

В.Зворикін. Безліч науковців й зараз працюють над удосконаленням зображення, яскравості кольорів тощо.
Спочатку був створений телевізор з чорно-білим зображенням. Та вже після 1945 р. з'явились і кольорові передачі.
В нашій країні перші телевізори з'явились в 1932 р. Були вони без звуку, а розмір екрану не перевищував розмірів сірникової коробки. Але вже через рік з'явився звук. Та люди побачили телевізори лише в 1940 р.

Для того щоб видно було зображення, перед екраном ставилась збільшувальна лінза. Перші телевізійні

кадри можна було побачити за допомогою радіоприймача, а показували вони людину, яка сідає на стілець.
А яким стане телевізор в майбутньому? Вчені доводять, що він керуватиме всіма побутовими приладами: пилососом, пральною машиною, плитою тощо. Зображення телевізор матиме не лише кольорове, але й

об'ємне. Коли ж показуватимуть якість речі, ми зможемо відчувати їх на дотик і на смак. Уявляєш?

Дивишся рекламу твоєї улюбленої шоколадки і відчуваєш її смак!


Увага!

Категорично забороняється просиджувати цілими днями біля телевізора!
Дитина твого віку повинна дивитися телепередачі не більше 1,5 години на день, з обов'язковою перервою.


Поради лікаря Будьздоровченка

Англійські дослідники стверджують: щороку більше 5 тисяч британців потрапляють до лікарень через те, що... дивляться телевізор. Деякі зомлівають, побачивши на екрані криваві сцени, інші отримують травми, бо займаються водночас домашніми справами й дивляться телевізор. Якщо ти хочеш вирости великим —

менше часу проводь біля телевізора. Бо фільми жахів погано впливають на сон, а людина росте уві сні. Надивишся увечері серіалів про зоряні війни чи вампірів — і за ніч не підростеш ні на міліметр.

Він рятує від спеки.

Щоб було тепло, але не жарко, щоб вітерець обвівав, коли тобі захочеться, гуляв би по кімнаті пустотливо

і весело, винайшли кондиціонер. Хоча цей прилад сучасний, історія у нього давня. Єгипетському

фараону робили приємний вітерець раби, помахуючи величезними віялами-опахалами. Це був той самий кондиціонер, тільки ручний. Китайці перетворили опахала в віяла, які легко і зручно складалися. Якщо

робити енергійні помахи таким віялом, з'явиться прохолода. З винайденням двигунів з'явились

вентилятори. Але вони розганяли тепле повітря, тому прохолоди не давали.
А що, коли до вентилятора приєднати холодильник, та ще й додати трішки води? Так з'явився кондиціонер,

який зараз, крім основної, виконує ще одну роботу: очищає повітря від пилюки і отруйних випарів.

Пан Самовар на твоєму столі.

Ми звикли вважати самовар предметом дуже давнім, але насправді йому всього 300 років. З'явився він в

часи Петра І, коли дуже модним стало чаювання. Та вже дещо схоже на самовар наші предки мали ще в

XVI ст. Посудина була схожа на великий чайник. Носили в ньому гарячий напій (збитень), а щоб він не прохолов, в середину чайника помістили трубу для гарячого вугілля. Мабуть, цей чайник і був

прародичем самовара. А місцем його народження у всьому світі вважається російське місто Тула.
Ти, мабуть, більше знайомий з електричним самоваром, який частує твою родину запашним чаєм.

Як підсмажити курку без вогню?

Сучасні господині здебільшого готують страви на газових чи електричних плитах. Але можна використати і мікрохвильову піч. Ідею її створення подали суперпотужні радари. Птахи, які потрапляли під дію їх електромагнітних хвиль, падали мертвими: хоча пір'я не обгорало, — м'ясо було ніби зварене, як в оповіданнях

про барона Мюнхгаузена. Як же смажаться шматочки риби чи курки без вогню? Виявляється, їх готують маленькі, невидимі мікрохвилі. Піч включають в розетку і мікрохвилі починають безперервно битися одна

об одну за закритими дверцятами металевої скрині. Б'ються так, що їм стає жарко й це тепло

швидко-швидко нагріває страву, а потім і присмажує її. Ось і весь секрет.
Перша мікрохвильова піч з'явилась в Америці в 1950 році.


Поради Королеви Безпеки

Правила юного кухаря:

1. Повз кухонну плиту проходь так, щоб не зачепити ручку сковорідки чи каструлі. Якщо посуд стоїть на вогні без кришки, тебе можуть обпекти гарячі бризки.

2. Не піднімай велику каструлю. Бо не втримаєш — і обіллєшся окропом.

3. Пам'ятай! Спершу відкривай кран з холодною водою, а лише потім додавай гарячу.

4. Не визирай з відчиненого вікна! А раптом запаморочиться голова, ти втратиш рівновагу і впадеш вниз?!

5. Перш ніж залізти на високий стілець, поклич дорослого, щоб тебе «підстрахував».

6. Не засовуй пальці у вузьку шійку пляшки — це дуже небезпечно!

7. Ножем не граються! Зрозумій це зараз, а не тоді, коли поранишся.


Запам'ятай!

Кухня — не місце для пустощів!


Помічники, які можуть стати ворогами

У побуті тебе оточують різні речі: слюсарні інструменти, голки, цвяхи, ножиці, побутова техніка, знайомий ти вже й з печами та камінами. Вмієш відкривати крани з гарячою та холодною водою.
Як же зробити, щоб всі ці речі не принесли горя та страждань, були вірними помічниками?
Не сама річ є небезпечною.
Небезпечним є поводження з нею. Тому, хто знає, як правильно користуватися речами та побутовими приладами, вони не зашкодять,
Якщо колючі та ріжучі предмети знаходяться на своїх місцях — вони безпечні.


Безпека праці під час роботи з...

Ножицями:
— не тримай ножиці кінцями догори;
— не залишай ножиці розкритими;
— передавай ножиці лише закритими кінцями в сторону товариша;
— при роботі слідкуй за пальцями лівої руки.

Шилом:
— передавай шило товаришеві ручкою вперед;
— не носи шило в кишені;
— тримай річ, що проколюєш, на дощечці.

Голками та шпильками:
— передавай голку товаришеві тупим кінцем;
— не губи голок: перевіряй їх кількість перед початком і закінченням роботи;
— не заколюй голками одяг;
— не бери шпильки та голки до рота;
— зберігай їх в спеціальній подушечці;
— не ший дуже довгою ниткою;
— при шитті та вишиванні користуйся наперстком.

Цвяхами і молотком:
— передавай цвях товаришеві капелюшком вперед;
— не розкидай цвяхи по підлозі — можуть постраждати ноги;
— не бери цвяхи до рота;
— слідкуй, щоб молоток міцно тримався на держаку, бо зіскочивши, він може завдати серйозної травми;
— забиваючи цвях, слідкуй за пальцями лівої руки.

Як користуватися печами та камінами?

Дитина твого віку не повинна самостійно топити піч чи камін. Але якщо в домі пічне опалення, ти

повинен

знати правила безпеки:
— небезпечно тримати відкритими дверцята печі, коли в ній горить вогонь;
— перед дверцятами на підлозі повинен бути прибитий металевий лист;
— забороняється зберігати дрова та інші легкозаймисті матеріали біля печей і використовувати

легкозаймисті рідини (бензин, гас тощо) для їх розпалювання;
— не можна розвішувати білизну чи ганчірки біля гарячої печі для сушіння.

Причини виникнення пожеж.

Вогонь — друг і ворог людини. Від нас залежить, яким він буде: добрим чи злим. Коли з вогнем

поводитись необережно, може статися пожежа. Під час пожежі небезпеку для життя людей становить

вогонь і дим. Вогонь спричиняє опіки тіла, а від диму можна учадіти. Щоб запобігти пожежам, треба

знати,

від чого вони виникають.

Причинами пожеж можуть бути:

— необережність у поводженні з вогнем (кинутий запалений сірник, багаття, розкладене у недозволеному місці);
— пустощі дітей з вогнем, ігри з запаленими предметами;
— порушення правил користування електроприладами;
— недотримання правил користування газовими плитами;
— неправильне користування печами;
— полум'я свічки або гасової лампи;
— близьке знаходження хімічних речовин від джерела вогню;
— витік газу;
— використання піротехнічних засобів;
— спеціальні підпали;
— використання саморобних електрогірлянд для ялинки; легкозаймистих маскарадних костюмів з марлі,

вати та паперу;
— удари блискавки.


Запам'ятай!

Пожежі легше запобігти, ніж її загасити.


Поради лікаря Будьздоровченка

Як себе поводити, коли ти...

Порізався:
— промий рану перекисом водню;
— продезинфікуй розчином йоду або зеленки;
— щоб не потрапила з навколишнього середовища інфекція, рану заклей лейкопластиром або перебинтуй.

Опікся:
— при легких опіках (почервоніння шкіри) допоможуть примочки із свіжого розчину питної соди, марганцівки або спирту;
— тяжкі опіки не можна змащувати розчинами і мазями: обпечену поверхню слід обв'язати як свіжу рану і звернутися до лікаря;
— не можна видаляти з рани шматки обгорілої шкіри чи одягу, проколювати пухирі, бо це призведе до її забруднення.
Перша допомога при опіках — це оберігання обпеченої поверхні шкіри від забруднення.

Вдарився:
— щоб уникнути крововиливу під шкіру («синця»), до місця удару приклади змоченого холодною водою рушника чи шматочок льоду.

Що таке сторонній предмет?

Малі діти й діти твого віку полюбляють не лише гратися всілякими негожими для гри предметами невели-

кого розміру, але й тягти їх до рота. Один необережний рух — і каблучка з пальця опиняється у шлунку,

монетка застряє в горлі чи дихальних шляхах, насінина потрапляє в ніс, камінець чи уламок скла — в око.
Очі, ніс, вуха, дихальні шляхи виконують важливу роботу в організмі людини, і тому ти повинен берегти

їх. Слідкуй, щоб в очі, ніс, вуха та рот не потрапляли сторонні предмети: смітинки, пил, комахи.
Якщо все ж таки це сталося, постарайся допомогти собі або постраждалому.

Як діяти, коли сторонній предмет потрапив у око?

Сторонній предмет (смітинка, пил, комаха, вуглинка), потрапивши в око, подразнює слизову оболонку і викликає біль, витікання сліз, хворобливу реакцію на світло.
Сторонній предмет виймають з ока шляхом промивання його ваткою, змоченою теплою водою

(у напрямку до перенісся).
Інколи смітинку можуть вимити власні сльози потерпілого. Для цього чисто вимитими пальцями

відтягують

віко і тримають в такому положенні 10— 15 секунд.
Сльози, які обов'язково при цьому з'являться, і вимивають смітинку.
Якщо ці засоби не допомагають, відтягують вниз нижнє віко і заставляють потерпілого дивитися вгору —

це дає можливість оглянути нижню частину ока. Потім хворий закидає голову назад і дивиться вниз, а

людина, що йому допомагає, відтягує верхнє віко і змоченою в кип'яченій воді ваткою чи чистим

носовичком видаляє смітинку.
Якщо в око потрапив уламок скла, дрібний камінець, шматочок дерева чи металу, сніжинка

(або око поранене) — негайно звертайся до лікаря! Ніколи не три око. Цим ти можеш ще більше

травмувати його.


Довідкове бюро Всезнайка

Для чого потрібні сльози?

Для того щоб око гарно бачило, рогівка — прозора оболонка ока, що закриває зіницю — повинна бути

чистою і прозорою. Від смітинок і пилу очі захищають брови та вії. Рухом повік при кліпанні ти очищаєш поверхню ока від зовсім мініатюрних смітинок. При кліпанні з верхнього зовнішнього ; кутка ока, де знаходиться сльозова залоза, під верхню повіку витікає сльоза, що промиває око. Людина кліпає кожні 6

секунд. І кожного разу при цьому око промивається сльозою. Виходить, що в середньому на протязі життя людина плаче 250 млн. разів.
Якщо в око все ж потрапляє смітинка, сльози починають виділятися рясніше, щоб вимити її з ока. Те ж

саме відбувається, якщо очі подразнюються димом від вогнища чи цигарки, випарами ацетону чи

фітонцидами цибулі.
Коли ж людину хтось образив, вона може заплакати. Здатність сльозами виказувати свої емоції має лише людина. Тварини на це не здатні.


Поради лікаря Будьздоровченка

Як берегти очі?

Твої очі настільки дорогоцінні, що ти просто зобов'язаний їх берегти. Не дивлячись на те, що очі захищені кістками черепа, повіками та віями, існує немало небезпек для них: і травми, і різноманітні інфекції.
Найголовніше правило по збереженню здорових очей — це дотримання чистоти. Умиваючись, дуже

ретельно промивай повіки. Ніколи не три очі, особливо немитими руками. В очі, можуть потрапити бруд, мікроби. Від цього виникає захворювання кон'юнктивіт. При ньому очі дуже сверблять, з'являються різі, сльозовиділення, гній.
Від бруду та застуди інколи «виростає» ячмінь. Ячмінь — це болючий прищ на краю повіки. Він

тримається декілька днів і дуже болить, доки не лопне і з нього назовні не вийде гній.
Дуже важкі травми трапляються з очима, коли діти бігають з олівцями, паличками та іншими предметами

в руках. Адже ніхто не знає, коли і де він може впасти. Падіння завжди раптове. При цьому око може бути

дуже серйозно пошкоджене. Навіть пальцем можна травмувати око під час гри з друзями. Граючись,

завжди пам'ятай про обережність!
Берегти очі — це значить не просиджувати цілісінький день біля телевізора чи комп'ютера. Це значить

читати при гарному освітленні і так, щоб текст не «прилипав» до очей: на відстані 35—40 см.
Якщо лікар прописав — носи окуляри.
Щоб не зіпсувати зір, треба знати і дотримуватись правил охорони зору, або інакше — гігієни читання і

письма.

1.Не схиляй низько голову над зошитом, книгою.
2. Не лягай животом і грудьми на парту.
3. Не читай лежачи.
4. Не читай в автобусі чи тролейбусі.
5. Не сиди близько біля телевізора.
6. Світло повинно падати на зошит з лівого боку.
7. Книга чи зошит мають бути від очей на відстані 30 см і під кутом 45°.
8. Після 25-хвилинного навчання роби п'ятихвилинну гімнастику для очей.

Для самоперевірки правильної відстані від очей до книги можна виконати такі вправи:
— Постав лікоть на парту, вказівним і середнім пальцями доторкнись до виска — це і є відстань

25—30 см та кут 45°.
— Сядь так, щоб між краєм парти і грудною кліткою проходила долоня з притиснутим всередину

великим пальцем.

Вправи сидячої фізкультхвилинки для очей. Під час цієї фізкультхвилинки очі відпочивають і відновлюють працездатність.

1. Швидко заплющуй і розплющуй очі (10 секунд).
2. Повертай очі вправо, вліво, вгору, вниз.
3. Заплющ очі. Злегка натисни пальцями на повіки, промасажуй скроні біля очей.
4. Стеж очима за наближенням пальців правої руки до кінчика носа і за відведенням від носа.
5. Подивись у далину неба (30 сек.).
6. Заплющ очі, роби колові оберти очними яблуками вліво-вправо.


Поради лікаря Будьздоровченка

Як зберегти чудовий зір?

Сідаючи до комп'ютера, пам'ятай:

1. Не можна водночас працювати на комп'ютері і робити уроки!
2. Для доброго зору необхідне свіже повітря — відчини хоча б кватирку!
3. Коли працюєш, не задирай і не нахиляй голову — дивися тільки прямо.
4. Не дивися в одну точку, нехай очі рухаються по екрану.
5. Частіше кліпай очима і не затамовуй подих, якою б захоплюючою не була гра.
6. Зроби зарядку нашвидку.


Цікаво знати!

Як з'явились окуляри.

Давні греки, щоб краще бачити, використовували відшліфовані кульки гірського кришталю.

900 років тому арабський вчений Ібн-аль-Хайсам описав дивовижну здатність збільшувального скла покращувати зір. Але такі скельця з'явились лише в XIII столітті. Винахідники ніяк не могли вигадати,

як же скельця прикріпити до очей. З'явились лорнети, моноклі, лінзи яких прикріплювались до капелюхів.

Так тривало 500 років! Лінзи прив'язували мотузками до голови та вух, доки не здогадались зробити дужки,

які зручно тримались за вухами і не давали змоги скельцям з'їжджати з носа. Спочатку люди окулярів

не прийняли, навіть казали, що це «вигадка сатани» і магічні скельця можуть висмоктати очі.

У Франції до XVII ст. носити окуляри було дуже непристойно. В нашу країну окуляри потрапили з

Німеччини в XVII столітті.

Як діяти, коли сторонній предмет потрапив у вухо.

Вуха — твої органи слуху, — як не дивно, бояться звуку. Звичайно, не просто звуку, а дуже голосного.
Гучна музика зовсім не така вже безневинна, як здається. Барабанна перетинка вуха під її дією починає потовщуватися. І людина поступово втрачає гостроту слуху. Доведено, що у людей, які працюють в гамірливих місцях, слух погіршується. Ти, мабуть, уже знаєш, як нелегко спілкуватися з людиною, яка не дочуває.
Тому не варто дуже голосно включати телевізор чи магнітофон. Небезпечно під час гри кричати один

одному у вуха.

Коли у вухо потрапляє комаха, людина відчуває справжні страждання. Рухаючись, комаха створює звуки,

які барабанна перетинка сприймає як страшенний гуркіт. Це викликає сильний біль і неприємні відчуття.
Щоб уникнути страждань, у вухо можна крапнути олії. Без повітря комаха загине і гуркіт у вусі зникне. Обережно промий вухо теплою водою, нічого туди не заштовхуючи. Якщо комаха не вимиється, звернись

до лікаря.


Запам'ятай!

Якщо сторонній предмет потрапив у вухо, витягти його звідти може лише лікар.


Довідкове бюро Всезнайка

Як ми чуємо?

Звук, зібраний вушною раковиною, направляється у середнє вухо по слуховому проходу. Слуховий

прохід відділений від порожнини середнього вуха барабанною перетинкою. Ця перетинка дуже важлива

для сприйняття звуків. Щоб вона добре працювала, на ній не повинно бути пошкоджень. І слуховий

прохід захищає барабанну перетинку тим, що він не прямий, а звивистий. Це не дозволяє пошкодити

перетинку тому, що випадково потрапляє до вуха.
А ще барабанну перетинку захищає густа липка речовина жовтого кольору — вушна сірка. Сірка не

дозволяє часточкам пилу чи комахам дістатися до барабанної перетинки. І комахи, і бруд, і пил, що

залітають у вухо, прилипають до стінок, вкритих сіркою.
Щоб вуха завжди були чистими, старанно мий їх водою з милом.


Запам'ятай!

Ніколи не колупайся у вухах! Один необережний рух, і ти можеш пошкодити барабанну перетинку,

що стане причиною глухоти.


Як діяти, коли сторонній предмет потрапив у дихальні шляхи та горло.

Найчастіше у дихальні шляхи потрапляють шматочки їжі. Вони викликають кашель, який і допомагає потерпілому звільнитись від небажаного предмета.
Щоб допомогти потерпілому, потрібно нахилити його голову і декілька разів постукати долонею між

лопаток.
Якщо це не допомагає, потрібно терміново звернутися до лікаря, бо коли сторонній предмет потрапляє

в дихальні шляхи, це надзвичайно небезпечно. Він здатен перекрити дихання і тоді смерть наступає через

кілька хвилин.


Запам'ятай!

Якщо ти проковтнув сторонній предмет, обов'язково скажи про це дорослим. До лікаря потрібно

звернутись навіть тоді, коли в тебе нічого не болить!


Якщо сторонній предмет потрапив у ніс...

Граючись, діти часто засовують у ніс невеличкі предмети (горох, намистинки, насінини, ґудзики).
Не можна діставати з носа предмет пінцетом, іншими пристосуваннями, бо при цьому він засовується

ще далі і така допомога здатна лише зашкодити.
Попробуй чхнути чи висякатись. Якщо це не допоможе — негайно до лікарні!


Довідкове бюро Всезнайка
(Прочитай разом з батьками).

Як люди шили в давнину?

Шиття — це скріплення одного шматка тканини з іншим за допомогою нитки та голки. До винайдення

голки тканину просто обгортали навколо тіла, утворюючи одяг.
В Стародавньому Єгипті люди не тільки користувалися голками та нитками, але й вміли вишивати. А

більше 3 тисяч років тому індуси вже знали, як різати тканину, розкроювати її, зшивати з неї одяг.
Маленька голка — величезний винахід людства.
Голка — це дуже маленький інструмент, загострений на одному кінці і з отвором на другому, який

служить

для того, щоб заправляти в нього нитку. Людина винайшла голку задовго до відкриття металів. Спершу

її виготовляли з риб'ячих кісток, проколюючи дірочку в тупому кінці кістки. Такими голками первісна

людина шила собі одяг із звіриних шкір.
Знайдені давні голки були зроблені й з кісток птахів, колючок дерев та кущів, потім з бронзи. Як тільки

відкрили срібло та золото, голки почали виготовляти з них. Але ці цінні метали зовсім не годились для виготовлення такого маленького інструмента.
Лише в XIV ст., коли винайшли сталь, люди отримали міцну і зручну голку. Вважається, що сталеві голки,

схожі на сучасні, були вперше виготовлені китайцями. В Європу їх завезли в середні віки, де довгий час

голка вважалась величезним скарбом. Перші голки не мали вушка з дірочкою. Люди просто загинали

кінчик голки і в той загин заправляли нитку.
В нашій країні до XVII століття сталевих голок не було. Шпичаки колючого куща чи риб'яча кістка, як і

раніше, служили для бідняків засобом для шиття.
Лише в XVIII столітті наші майстри навчились виготовляти гарні голки.
В наш час в процесі виготовлення голка проходить через руки більш ніж 20 робітників.

.

 

Не катайся по перилах 

 

Не входь у під'їзд, якщо там

знаходяться незнайомі люди 


Не відкривай двері ключами при

незнайомих людях

 


Будь обережний з відкритою кватиркою 

Не перевешивайся за перила балкона 

Не розкидай навколо гострі предмети 


Не чіпай незнайомі предмети 

Не їж брудні фрукти і овочі 




Ніколи не забирай у собаки миску з їжею 


Не підходь до газової плити 

Якщо побачив пожежу - клич на допомогу 


Будь обережним при поводженні з джерелом струму 


Не вмикай і не вимикай електроприлади мокрими руками 


Не користуйся електроприладами, коли сидиш у воді 



Безпека в лісі

Вірші про дорогу та правила дорожнього руху

СВІТЛОФОР 


Як переходиш вулицю, 
На розі зупинись 
І перш за все уважно
На мене подивись. 
Я шлях вкажу надійний, 

Де небезпек нема.  
Трикольорове око 
Я маю недарма. 
Нехай воно і мружиться, 
Ніколи я не сплю, 
З малими дітьми в хованки 
Я гратись не люблю. 
В роботі я суворий 
І стриманий завжди. 
Тролейбуси, машини 
Біжать сюди й туди. 
Дивлюсь червоним оком — 
Велю спинитись я, 
Одне мені потрібно — 
Це витримка твоя. 
А блисне жовте око, 
Іти не поспішай, 
Бо жовтий — не зелений: 
Потрапиш під трамвай. 
Увага — і зелений 
Привітно замигтів. 
Він колір найдобріший, 
Щасливої путі! 

ПІДЗЕМНИЙ ПЕРЕХІД 


Я проспект перетинаю, 
Зовсім я не поспішаю. 
І машини всі мені 
Абсолютно не страшні. 
Переходом довгим йду я, 
Так поважно я крокую. 
Можна йти сміливо тут — 
Вільний шлях, безпечна путь. 
Не турбуйтеся даремно, 
Я — зразковий пішохід. 
Знаю я, найкращий, певно, - 
Цей підземний перехід. 
ДОРОЖНІ ЗНАКИ 


Руху правила єдині, 
Їх повинні поважати,
 
Знати їх усі повинні —
 
І дорослі, і малята.
 
Добрий друг наш — знак дорожній 
Ставиться не так собі, 
Як подружиться з ним кожен, 
Допоможе він тобі. 
Щоб не трапилося всяке, 
Шанувати треба знаки. 
На дорозі небезпечно, 
Тож обачним буть доречно. 
Руху правила єдині, 
Знати їх усі повинні. 
Шануватимуть їх люди — 
Скрізь тоді порядок буде! 
* * * 
Знають діти всі, напевно, 
Перехід бува підземний. 
Під землею люди йдуть — 
І безпечна їхня путь. 
Нагорі біжать машини, 
Проїжджають безупину, 
А внизу йде пішохід — 
Дуже зручний перехід. 
Він стрічає всіх привітно, 
Навіть вдень горить тут світло. 
* * * 
На переході біля світлофору 
Правил дотримуйся дуже суворо: 
Спочатку ліворуч ти подивись 
Немає машин? – То йди, не барись! 
Далі йти теж маєш право! 
Як машин немає справа! 
* * * 
Знає будь-яка дитина: 
Йти не можна, де машини. 
Тому Коля і Тамара 
Йдуть собі по тротуару. 
* * * 
Тротуари це доріжки, 
Ми по них ідемо пішки. 
Всі, хто тротуаром ходить, 
Звуться просто – пішоходи. 
* * * 
Світлофор потрібен всім: 
І дорослим, і малим. 
Друзі, він багато може,— 
Пішоходам допоможе 
Він дорогу перейти 
Без лихих пригод в путі. 
Блимне лиш червоним оком — 
Нас застерігає строго, 
Що не можна крокувати, 
Необхідно почекати. 
А засвітиться зелене: 
І для тебе, і для мене 

Шлях відкритий, можна йти, 
Тротуаром йдуть малята, 
Жваві хлопчики й дівчата. 
Не кричать і не пустують – 
Дуже ввічливо крокують. 
Симпатичні всі на вроду 
Наші дітки – … 
(Пішоходи) 
* * * 
Всім перехожим я моргаю, 
Щоб пильно глянули на мене. 
Очей же я аж троє маю: 
Червоне, жовте і зелене! 
(Світлофор) 
* * * 
Ми побачили з тобою, 
Як одною лиш рукою, 
Тільки жезла він підняв — 
Вантажівку вмить спиняв. 
Що ж це за силач такий? 
Це, малята, … 
(Постовий) 
* * * 

Я правдиво вам скажу, 
Всім це місце я вкажу. 
Друзі, слово честі, - 
Де схрестилися дороги, 
Рух порядок має строгий – 
Там і .. 
(Перехрестя) 
* * * 
Що за коник полосатий 
На дорозі коло хати? 
«Зебра», кажуть, уляглась – 
Звідкіля вона взялась? 
«Зебра» в нас на переході – 
Та чи є така в природі? 
(Пішохідна розмітка «Зебра») 
* * * 
На дорозі звір лежить: 
Весь у смужку, ніби спить. 
У степу він народився, 
А у місті нам згодився. 
Цього звіра звати «зебра», 
В нього є смугасті ребра. 
Знає кожний пішохід – 
Це безпечний … 
(Перехід) 
* * * 
Хто від нещасть застерігає, 
І нам завжди допомагає 
Так, щоб не трапилось біди, 
Усім дорогу перейти? 
Для тебе світить і для мене 
Червоне око та зелене. 
Вартує завше він, моргає, 
Ніколи він не спочиває. 
Уранці, вдень, в вечірню пору 
Всі люди вдячні … 
(Світлофору). 
* * * 
Він по черзі справно блима 
Нам ліхтарними очима 
Їх у нього цілих три, 
Вони служать не для гри. 
Як червоне блисне око, 
Нас попереджає строго: 
Знає це, напевне, кожний — 
Стій на місці, йти не можна. 
Світло жовте загорілось, 
Ще постій, зроби-но милість, 
Приготуйся вирушати, 
Та не варто поспішати. 
А зелене — добре світло — 
Каже: «Йди!» — усім привітно. 
Що ж таке це, малюки? 
Відгадайте залюбки! 
І сказав хтось із діток: 
«Може, це такий грибок?» 
Ні! Не гриб це мухомор,— 
Це, малята, … 
(Світлофор) 
* * * 
Стоять вони всі при дорозі, 
Допомогти людині в змозі, 
Усюди — близько і далеко, 
Надійні сторожі безпеки. 
Одні із них нам сповіщають, 
А інші — щось забороняють, 
Попереджають нас завжди, 
Аби не трапилось біди. 
Вартують на узбіччях тихо, 
Оберігають нас від лиха. 
Ти тільки будь уважним дуже, 
Їх слухайся, шановний друже. 
Це знає кожен, знає всякий — 
Слід поважать дорожні … 
(Знаки) 

Зайці-пустунці

Казка про правила дорожнього руху

Гарно гралися зайчата,
Є чимало в них забав.
Почало уже смеркати,
Хтось велосипед узяв.
Став отак собі кружляти
По доріжці, де є знак.
Захотілось й іншим взяти
І поїздити отак.
Почали вони змагаться,
Тут і галас, тут і сміх,
Їм немає чотирнадцять,
Тож дорога не для них.
Місце є де покататись,
Та надумали зайці
На дорогу небезпечну
Враз поїхати усі.
Ну, а там же небезпечно,
Мчать автобуси й таксі...
А зайці ж не мають права,
Чотирнадцяти нема.
Де на тих зайців управа?
Їх біда там жде сама.
Спеціальної доріжки
Там немає. Що робить?
Та педалі крутять ніжки,
Кожен з них кудись летить.
Захопились. Мчать щодуху,
Їм свобода, наче мед!
Вже сигналять їм у вуха,
А вони летять вперед!
Та біда їх тут зустріла
На секундочку всього...
І машина зачепила
Бідолаху одного.
Він упав, перевернувся
Шість разів, а може, й сім.
Закричав, весь стрепенувся,
І життя погасло в нім.
А зайчата закричали,
Аж луна довкіл летить.
Звірі всі понабігали,
Але що вже тут зробить?
Плачуть діти, мама й тато,
Горю їх немає меж.
Можна все в житті здолати,
Лиш життя не повернеш.
Так скінчилась ця пригода,
Слів для втіхи не знайдеш.
Всім звірятам Зайця шкода
І, звичайно, діткам теж.
Ось така біда страшенна
Сталась з зайчиком одним.
Діти, ви поводьтесь чемно,
Це потрібно вам усім!
Як берете самокати,
На майданчик йдіть усі,
Бо ж на них не можна мчати.
Де автобуси й таксі.
Бо хіба машину можна
У секунді зупинить?
Гальма всі вищать тривожно,
А вона собі біжить...
Досить довгий, кожен знає.
Гальмівний у неї шлях.
Транспорт цю властивість має.
А тоді... і біль, і страх.
Досить вас мені повчати
І читати вам мораль.
Ви про це повинні знати,
А от хто не знає — жаль.
Як за правилами жити,
То тоді біда мине.
Пам’ятайте, любі діти,
Що життя в усіх одне.
Назавжди запам’ятайте,
Згадуйте про це весь час.
Грайтесь, бігайте, стрибайте
Там, де місце є для вас.

Нерозумні зайці

Казка про правила дорожнього руху

Вже зима прийшла чудова.
На землі така обнова!
І на радість дітворі —
Повно снігу у дворі.
Можна мчати на санках,
Їздити на ковзанах.
Можна ще ліпити сніжки.
В гості йти до Білосніжки.
Гратись, їздити, спускатись,
Цілу зиму розважатись.
От і вийшли поросята
Гарну зиму зустрічати.
Саночки — це дуже класно!
Їх якраз купили вчасно
Для малої дітвори,
Щоб спускатися з гори.
Ковзани зайцям купили,
Бо ж вони їх так хотіли!
Білочкам теж ковзани,
Щоб каталися вони.
Лижі лисонькам купили,
Щоб по снігові ходили.
Вчителі дітей зібрали.
Правила їм розказали:
На дорогу щоб не йшли,
Щоб усі живі були.
І, звичайно, мама й тато
Бесід провели багато.
Щоб малі не пустували,
В ДТП не потрапляли.
На дорогу не ходили
Та біди не наробили.
Місце вибрали для гри,
Щоб спускатися з гори.
Для їзди лижню проклали
І катки позаливали.
Все сказали, все зробили
Й діток гратись відпустили.
А зима така чудова
І казкова скрізь обнова!
Діти гралися, катались,
На санках з гори спускались,
Між дерев по лісу мчали
Й на катку всі танцювали.
Ще фортецю будували
Й весело у сніжки грали.
День до вечора хилився,
Кожен добре притомився.
Хоч не хочеться нікому,
Час усім іти додому.
Треба діткам поспішати,
Бо батьки йшли зустрічати.
День за днем для дітвори
Весело проходив в грі.
Сніг біленький все літає...
Та зайчатам набридає
На катку щодень кататись.
З вітром хочеться промчатись,
Щоб у вухах засвистіло
І навкруг усе летіло!
Хоч каток вогнями сяє,
Гарна музика лунає,
І поверхня тут гладенька.
Та усе якось тихенько,
Все не так, як має бути.
На дорогу б їм гайнути,
Щоб розбігтися швиденько.
І зайці пішли тихенько.
Діти гарно розважались,
А зайці десь подівались.
В танцях білочки кружляли,
Дятли музику міняли.
Лиски із гори спускались,
Поросята борюкались,
Вовченята в сніжки грали
І біди не відчували,
Бо стояли дні погожі,
На чарівну казку схожі.
Від дітей зайці відбились
Й на дорозі опинились.
І стоять такі раденькі!
Тут машини мчать швиденько.
Думку зайчики плекали,
Щоб якась машина стала,
А вони могли чіплятись
Ключками, щоб покататись.
Мрія зайчиків здійснилась —
Вантажівка зупинилась.
Це ж подія! Перший сорт!
І вчепилися за борт.
Тут машина вже рушає,
Плавно швидкість набирає.
Вітер в довгих вухах свище,
А зайцям ще веселіше!
Люблять всі їзду швидку.
Це ж не те, що на катку!
Тут свобода, швидкість, рух,
Аж захоплює їм дух!
Ззаду десь сирена виє,
Аж на серці холодніє,
Ворони біду віщують,
Та зайці цього не чують.
Мчать з машиною у даль,
І біди не чують... Жаль...
А біда прийшла умить —
Камінь на шляху лежить.
Зайчик раптом зачепився
І в кюветі опинився.
Перекинувся сім раз,
І в очах весь світ погас.
Другий зайчик розгубився,
Від машини відчепився...
Бідний, швидкість не здолає,
Що робити вже, не знає...
Хоче вбік кудись звернути,
Та йому не дотягнути,
Бо машина доганяє
Й зайця бідного збиває...
Зразу він у сніг летить
І без руху там лежить...
Згасла свічечка життя
І немає вороття.
Так закінчилась пригода
Двох зайців. І дуже шкода...
Все могло б інакше бути.
Та життя не повернути.
Знову стало вечоріти,
Йдуть батьки дітей зустріти.
А от зайчиків немає
Й де вони — ніхто не знає.
Тут Сорока прилетіла
Й голосно застрекотіла,
Що зайці від всіх відбились
І розбились... І розбились...
І звірята остовпіли,
Бо тепер всі зрозуміли,
Що зайчата затівали,
Нащо ключки майстрували.
Поросята оніміли,
Бо вони також хотіли
Утекти від дітвори
Десь до більшої гори,
По слизькій дорозі мчати...
Й їх біда могла б спіткати.
Цвірінчать скрізь горобці,
Що розбилися Зайці.
Плачуть всі: дорослі й діти,
Бо не знають, що робити.
Як в зайців життя вдихнути?
Та життя не повернути,
Бо воно лиш раз дається.
Сонечко тоді сміється,
Лине пісня, щирий сміх
Для усіх-усіх живих.
А якщо життя немає.
Все тоді свій сенс втрачає.
Тож запам’ятайте, діти,
Треба все як слід робити:
Добре правила вивчати,
Дисципліну завжди мати.
Слухати своїх батьків
І поради вчителів,
Щоб життя й здоров’я мати,
Жити, тішитись, співати.
А дорога, безперечно,
Дуже, дуже небезпечно!
Тому ви так не робіть,
Гратися туди не йдіть.
І уважні дуже будьте,
Добрих правил не забудьте!

Пес Бровко

Казка про правила дорожнього руху

Пес Бровко у місті жив.
Тут, не за горами.
Хатку гарно сторожив,
Будку й двір з квітками.
Був на все Бровко мастак,
І робити здужав.
Вчився й знав багато так,
Гавкав дзвінко дуже.
Ще в подвір’ї півник жив —
Він співав уміло.
Зранку сонечко будив,
Щоб усім світило.
Півник чесно службу ніс.
І співав, як треба.
Прокидався сонний ліс,
Поле, річка й небо.
Песик з будки вибігав,
З півником вітався.
З добрим ранком всіх вітав,
Гавкав й потягався.
Сон за нічкою втікав,
Люди прокидались.
День роботу починав,
Й всі за неї брались.
Шум відразу наростав,
Зашуміли шини.
Для дороги час настав —
Мчать по ній машини.
Півник сонце розбудив
І стрибнув із плоту.
По подвір’ї походив
Й ще знайшов роботу.
А до хвіртки пес прийшов
Й став спостерігати.
Час найкращий підійшов —
Правила вивчати.
Пес Бровко у місті жив,
Тут доріг багато.
Правила того він вчив,
Щоб усі їх знати:
Як дорогу перейти
І в належнім місці.
Як по тротуару йти,
Як ходити в місті.
Бо ж собачці треба знать,
Що і як робити.
Де машини швидко мчать —
Страшно там ходити.
Ця частина для машин
Проїжджою зветься.
А якийсь громадянин
Ось по ній несеться.
Недалеко й до біди —
І Бровко це знає.
— Там, людино, не ходи! —
Пес услід гукає.
— Є для того тротуар,
Тож зійди з дороги.
Можеш вийти на бульвар
Розминати ноги! —
Зрозумів спортсмен Бровка,
Обернувся лячно.
— Служба в песика така... —
Усміхнувся вдячно.
Біля хвіртки пес сидить
І спостерігає.
Легкова машина мчить,
Іншу обганяє.
Ось тролейбус задзвенів,
Тут зупинка буде.
Ранок тільки заяснів —
На зупинці люди.
В чергу тихо стали всі,
Йдуть сюди без спину.
Ось спинилося таксі,
Хтось сіда в машину.
Інші тротуаром йдуть,
Всі по правім боці.
Всі туди й сюди снують...
Пес, як на уроці.
Цю науку вже давно
Пес Бровко вивчає.
Це для нього, як кіно,
Й Правила він знає!
Тротуар вперед веде,
І Бровко сміливо
Аж до переходу йде.
Там усе важливо.
На стовпі — чарівний Джин!
Аж три ока має.
Він керує тут один
Й весело моргає.
Як червоним підморгне —
Спиняться машини.
І зеленим враз мигне —
Це вже для людини.
Транспорт весь уже стоїть —
Переходять люди!
Жовте око враз горить,
Що ж то далі буде?
От машини в рух пішли
На зелене світло.
А червоне для людей,
Наче мак розквітло.
Довго пес Бровко сидить
І спостерігає,
А веселий Джин стоїть
Й до Бровка моргає.
Тут спокійно й гарно все,
Правила всі знають.
Тихо службу Джин несе,
Знаку всі чекають.
Але що це? Крик стоїть,
Завищали шини.
Це якийсь хлопчак біжить
Прямо під машини...
Пес Бровко оторопів,
Що робить не знає.
Джин машини зупинив,
Грізно їм моргає.
А якби іще хоч мить,
Бо й таке буває,
То людині вже б не жить,
Все свій сенс втрачає.
Хлопця міліціонер
Чинно взяв за руку.
І по строгості тепер
З ним повів науку.
А Бровко злякався — жах!
— Що воно за діти?
Ну, невігласи, однак,
Як так в світі жити? —
Йде й під ніс собі бурчить
Та важко зітхає.
Правил як дітей навчить? —
Пес Бровко не знає.
Так, робота там важка,
Де немає ладу.
Пес Бровко йде до Дружка
На дружню пораду.
Перехід. Спинивсь на мить,
Та машин немає.
«Зебра» нищечком лежить,
Пес по ній ступає.
З другом бесіду вели,
Попили водички.
Ні до чого не дійшли
Й подались до річки.
Хоч багато в них ідей,
Та мови немає
Не собакам вчить дітей...
І це кожен знає.
Краще хай їх мама вчить
І навчає тато,
Як у цьому світі жить
І знати багато.
Та книжечку дітлахи
Хай візьмуть у руки
І беруться залюбки
Всі хай до науки.
Бо наука з тьми веде,
І це знають люди.
А життя у всіх одне,
Іншого не буде.
Пес Бровко поміркував
Та й пішов додому.
На дорогу повертав,
На свою знайому.
Півник по двору ходив
І збирав зернини.
Думав, песик заблукав
З якоїсь причини.
Та як вгледів край воріт
Він собачку-брата.
З радості стрибнув на пліт
І почав співати.
Так вони собі й жили
Мирно, гарно й тихо.
Дуже добрими були
Й їх минало лихо.
Песик Правила все вчив
І ходив гуляти.
Півник у дворі сидів
І любив співати,
Бо він правил тих не знав,
Тому навіть влітку
Півник у дворі гуляв
Й не ходив за хвіртку.
Тож задумайся на мить —
Істина відома:
Як не хочеш правил вчить,
Теж сиди удома.
Ти людина, зрозумій,
Щоб в безпеці жити,
Правила усі мерщій
Мусиш добре вчити.

Порося

Казка про правила дорожнього руху

Добре ж як відпочивати
Біля моря, на ріці.
Можна плавати, пірнати
І ловити промінці
Ті, що сонце посилає,
Сипле, сіє цілий день.
Кожен гарно засмагає
Та виспівує пісень.
Безтурботні мама й тато,
Відпочинок — спокій, гра.
Фруктів, овочів багато
І щаслива дітвора.
От і зайчики рішили,
Що поїхати б могли.
Скласти речі поспішили
І квитки для всіх взяли.
А назавтра, рано-вранці.
Як дзвіночки зацвіли,
Похапали сумки, ранці
Й до автобуса пішли.
На місця рядочком сіли,
Згідно куплених квитків.
Пасажири всі раділи,
І водій також радів.
Гарна музика лунає,
Всі принишкли і мовчать.
Хтось під музику дрімає,
Дітлахи дражнилки вчать.
Ось автобусна зупинка:
Там ведмеді стали в ряд.
Пес і Котик, Вовк і Свинка
Та лисички дві підряд.
Ще від лісу до зупинки
Порося мале біжить.
Хрюкнуло, штовхнуло Свинку
Й стати першим норовить.
Що ж, ведмеді відступили,
Порося вперед зайшло,
Їм на лапи наступило,
Ще й вищати почало.
Стільки шуму наробило
І не всядеться ніяк.
Зайцю вушко прокусило,
Лисці з кігтя здерло лак.
Зверху сумки поскидало,
Соки пити почало.
Не трималося і впало,
Сік на Вовка пролило.
Вовк розсердився й легенько
Пустуна за вухо взяв:
«За такі діла, серденько,
Я б тебе відлупцював!
Ну, нехай... Та мусиш знати,
Де і як себе вести.
Чи тебе не вчила мати.
Сам чого не вчишся ти?»
Порося уже мовчало —
В п’яти серденько втекло.
Ох, воно, звичайно, знало,
Що б йому за це було.
У салоні стало тихо,
Ніжно музика звучить.
Поросятко всім на втіху
Сіло нишком і сидить.
На наступній вже зупинці
Вийшов Песик, Щур, Кабан.
Допоміг зійти Кіт Свинці,
А в салон зайшов Баран.
Він старий був, ледь тримався
І присів би залюбки.
Щоб не впасти, намагався
Якось встояти-таки.
Зайченя маленьке встало
(Мама вчила так робить).
Й місце запропонувало
І тепер Баран сидить.
Усміхається в борідку,
Щиро дякує зайцям:
«Добрі зайчики нерідко
Пропонують місце нам.
Дякую, мої маленькі,
Щиро дякую батькам.
Будете і ви старенькі,
Хтось уступить місце й вам».
Порося собі сиділо
І дивилось у вікно.
Поступатись не хотіло
Воно місцем все одно.
Порося було нечемне,
Зле якесь воно було.
Не научене, нікчемне
Все робило всім на зло.
Знов автобус зупинився
І малюк піднявсь на зріст.
За Ведмедя зачепився,
Лисці наступив на хвіст.
Вдарив Цапа ненароком,
Випростався накінець.
По дорозі ще під оком
Залишив Козі синець.
Порося не вибачалось,
Порося є порося!
І з автобуса погналось...
От вам казочка й уся.
Але ні! Усі лишились
Ті, що їхали на пляж.
Зразу трохи пожурились,
Розтривожилися аж.
Можна ж так хіба робити,
Як оце дитя мале?
Як такому в світі жити
І робити іншим зле?
Музика увись летіла,
Біль у серці затихав.
Сонечко усім світило
І автобус під’їжджав
Вже до місця відпочинку,
В ліс, до Синьої ріки.
Всі зібрались за хвилинку
І купались залюбки.
Гарно всі відпочивали.
Діти чемними були:
Старшим місце уступали,
До ріки самі не йшли.
Пасажирами бували
Діти звірів ще не раз.
Але Правила вивчали
І виконували враз.
Бо ж не можна так робити,
Як це робить Порося.
Треба мудро в світі жити...
А тепер вже казка вся!

Пригоди Кози, що правил дорожнього руху не вчила

Казка про правила дорожнього руху

Над річкою росте лоза
І трав силенна-сила!
Сюди якось прийшла Коза —
Їдальню тут зробила.
А що? Місцинка хоч куди!
Є тінь, щоб відпочити!
І так близенько до води:
Є їсти що і пити.
Сусідів враз собі знайшла:
Дві жабки і Лелека.
Але сюди Коза прийшла
Із міста, іздалека.
Їй по дорозі треба йти,
А ще й з містка не впасти,
Аж дві дороги перейти,
Щоб в цей куток попасти.
І все б нічого, та Козі
Потрібно дещо знати.
У місті — це вам не в лозі
Й не на лужку гуляти!
Тут правила дорожні є,
Їх знати всі повинні:
І пес, що он водичку п’є.
Коти і Кози, й Свині.
А якщо правила не вчить,
Чекає небезпека.
Машина вас зіб’є умить,
Що мчить он там, здалека.
Звичайно, жителям міським
Без них не обійтися.
Ці правила відомі всім,
Ти з ними подружися!
Та не така була Коза,
Вона про них не знала.
В їдальню, де густа лоза,
Вона щодуху мчала.
Ось тротуар, ось правий бік,
Усі йдуть на роботу.
І раптом вереск, гам і крик —
Коза летить навпроти!
Штовхнула сильно Кошеня,
Ударила по оці,
Рогами б’є всіх навмання —
Біжить по лівім боці!
Вона — метка, Коза — прудка!
Біжить і не зважає,
Що ця її хода швидка
Всім іншим заважає.
Та правило це вивчи ти
І знай на кожнім кроці:
По тротуару треба йти
Завжди по правім боці!
А щоб дорогу перейти —
Теж є перестороги.
Не можна, де попало йти
На інший бік дороги.
Зелене світло заморга,
Як спиняться машини...
А от Коза... Яка ганьба!
Летить під самі шини!
І гальма злякано вищать,
Та все ж спинитись встигли.
Всі дуже злякані стоять...
Коза собі — побігла!
Задерла хвостика біжить,
Ще й мекає — співає!
І Правил тих Коза не вчить,
Тому їх і не знає.
І знову скаче навмання
Де вправо, де уліво.
Та від біди біжить щодня.
І поки що щасливо.
От знову йдуть на перехід
Всі чемно тихим кроком.
Й Коза біжить за ними вслід
І, як завжди, галопом!
Червоно світлофор горить,
Усіх застерігає.
Але Коза уже біжить,
Бо, бачте, не встигає.
А тут і трапилась біда
Машина завищала.
Коза-красуня молода,
З розгону так і впала!
Перевернулась разів два,
Від болю світ чорніє...
І от лежить, як нежива,
Піднятися не сміє.
А світлофор тут засвітив
Зеленим гарним оком,
Тому ніхто і не спішив,
А йшов повільним кроком.
Козі піднятись помогли,
Поставили на ноги.
Її гуртом перевели
На інший бік дороги.
Іде вона і шкутильга,
Скривилась, не стрибає,
Бо у Кози болить нога...
Ось так завжди буває,
Як Правил руху не вивчать,
Прийде біда, скорбота.
Ну, а коли вже щось болить,
Стрибати неохота.
Іде тихесенько Коза
В їдальню, що на річці.
А на очах блищить сльоза
І сумно так Козичці.
А от і лози шурхотять,
Плигають жабки в воду.
І бризки весело летять
Від цього хороводу.
От і Лелека — гарний гість,
Із добрим днем вітає.
Коза листки вербові їсть,
А ще траву щипає.
Поїла добре, попила
Й лягла у холодочку.
І в сон одразу попливла
У райському куточку.
Нога вже майже не болить
І треба йти додому.
Але Коза сумна стоїть...
А от чому? Відомо!
Вона боятись почала
Іти через дорогу,
Бо знає добре, що могла
Собі зламати ногу.
І стало сумно враз Козі,
А що робить — не знає.
Стоїть тихесенько в лозі
І так собі гадає:
«Як не піти, лишитись тут —
Прийде лиха година.
Вовки голодні розірвуть...
А там... Зіб’є машина...»
Дорога стала їй страшна
І що Козі робити?
Стоїть і журиться вона,
Що їй недовго жити.
Але Бровко дворняжка біг,
Аж глядь — Коза ридає.
Допомогти б Козі він міг,
Бо Правила всі знає.
Та чи ж погодиться вона,
Щоб вчив її собака?
Стоїть зажурена й сумна
Колишня задавака.
Вже й правила всі хоче вчить,
Щоб їх напам’ять знати,
Щоб у безпеці завжди жить,
Від болю не страждати.
Тож з радістю Бровко навчив,
Йому було приємно.
Разів десяток повторив
Терпляче й дуже чемно.
І щоб не трапилось біди,
Козу він проводжає.
Дорогою туди й сюди,
Всі теми повторяє.
Тепер дотримується їх
Коза на кожнім кроці.
По тротуару йде вона
Завжди по правім боці.
Дорогу також перейде
У визначенім місці.
І не загрожує ніде
Нічого нашій Кізці.
Через дорогу не біжить,
А краще зачекає.
Коза здорова хоче жить
І Правила всі знає.
Дорожні правила вивчай,
Їх треба зазубрити!
Ніколи їх не забувай,
Щоб у безпеці жити!

Як білочки правила дорожнього руху учили

Казка про правила дорожнього руху

У густому і дуже гарному лісі жило багато білочок, бо росли тут дуби, сосни, ліщина, ягоди та гриби, тобто чимало лісових страв, які так любили їсти білочки. Тому жилось їм тут добре. А серед них було дві найкращих, про які буде наша розповідь. Одна білочка — це дівчинка Руданя, а друга — хлопчик Рудько. Усі в лісі їх любили і хотіли з ними гратися, тому найчастіше лунали їхні імена: «Рудько, Рудько, Рудько... Руданя, Даня, Даня...» От білочки росли і незабаром зовсім дорослими стали. Прийшов час, і вони справили лісове весілля, на якому всі мешканці веселилися, співали і танцювали. Всім було весело: пташкам і звірятам, метеликам і комашкам, а комарики аж до хмар підстрибували! Лісовичок подарував білочкам затишне дупло. А Рудько і Руданя зробили з нього справжнісінький палац, бо ж Рудько був майстром на всі руки. Він усе на світі вмів зробити, а Руданя була справжньою господинею: і пекла, і варила, навіть шити і плести килими вміла. І хоча для білочок це не обов’язково, проте Даня із задоволенням цим займалася. Коли вони у своєму помешканні навели порядок, створили затишок, то до них на новосілля прийшли гості і були дуже вражені! Так гарно було! А тут і зима прийшла з хуртовинами, тріскучими морозами, однак у помешканні Рудька і Дані тепло, ніяка завія їм не страшна, бо на підлозі товсті вовняні килими та ковдри, що їх виплела Даня. А Рудько змайстрував дубові двері. У комірчинах повно горішків та грибочків, жолудів та різних солоденьких корінців і ягідок. Живуть вони у теплі та в добрі та ще й з іншими діляться своїми запасами. Влітку не лінувались, а працювали, тому тепер усе у них є.

Минув час. Навесні у Дані і Рудька народилося п’ятеро малят: двоє дівчаток і троє хлоп’ят. Малята були такі милі, що батьки не могли ними натішитися. Діти щодня підростали, розумнішали. Мама й тато їх годували, навчали лісових правил.

Незабаром стало тепло, все зазеленіло, зацвіло, і діти вперше вийшли на прогулянку. Як гарно було навкруги! Вони дивились і питали, питали... Питань було так багато, що батьки ледь встигали відповідати. А дітям хотілося дізнатись одразу про все на світі. І вирішили батьки віддати їх у лісову школу. Однак таких малесеньких у школу не брали, і Даня сама почала навчати діток. Ліс був великий, їх могла підстерігати небезпека на кожному кроці. Мама навчила діток розмовляти і співати, навчала їх лісової азбуки, стрибати по гілочках, сліди розпізнавати, а потім посадить на гілочку та й перевіряє, як вони засвоїли вивчене. Як тільки відчує небезпеку, швиденько дітей у домівку веде, щоб лиха, бува, не сталося. А тато з дітками бував менше, бо він годував велику родину. У вільний час він також навчав білченят шукати корінці, горішки та грибочки. А ввечері вся сім’я збиралася у затишному палаці, і тато розповідав цікаві історії.

З кожним днем діти підростали, і тому простір, де вони гралися, також розширювався. Вони спритно перелітали з гілочки на гілочку, так що дуба стало їм замало. Вони перестрибували на величезні сосни, а потім знайшли ще старішого і більшого дуба, якому було, мабуть, років триста і освоїлися на ньому. З висоти вони побачили, що зелене море лісу не кінчається. Це їх дуже здивувало. Від звірят вони дізналися, що далеко за лісом є щось дуже цікаве. Вони попросили тата і маму розповісти, а ще краще показати те цікаве «далеко». Мама була мудрою, вона пообіцяла показати все, але після того як діти вивчать правила поведінки, стануть ще спритнішими і кмітливішими. Діти погодились і почали наполегливо вивчати. Одного дня розчинила для них двері лісова школа. Ось тут і почалися справжні заняття, як і в кожній школі.

У білченят школа викликала неабияке захоплення. Вони швидко навчилися читати сліди і запахи, дізналися про секрети хижих звірів, ознайомилися з правилами безпечної поведінки у лісі. Вчителька водила їх на екскурсії в різні куточки лісу. Але одного разу вона розповіла їм про зовсім незрозумілі речі. А було це так. Якось діти запитали про досить неприємний і страшний звук, що долинав із-за старих сосон. Звук то наростав, то зникав, але був постійно і лякав діток. Тоді вчителька розповіла про те, що там, за соснами, є дорога, вона, як величезна ріка, але по ній не вода тече, а мчать на великій швидкості автомобілі, мотоцикли. І це від них долинає такий звук.

Вони мчать швидко, а зупинитися відразу не можуть, тому звірятам йти туди не можна, бо через неуважність можуть трапитися дорожні пригоди. Тато знав різні історії про дорогу. Тому ввечері, коли зібралася вся родина, він став розповідати дітям про дорогу.

Історія перша

Дорогу зробили люди. Вони дуже розумні, багато знають і вміють. Машини винайшли для того, щоб пересуватись у просторі і часі, бо крил у них нема, як у птахів, навіть таких пухнастих хвостиків, як у білочок, щоб перелітати з дерева на дерево також нема. Однак розум у них є. От і придумали собі люди такі засоби пересування. Буває так, що люди чи звірі потрапляють на дорогу, а там їх збиває автомобіль, який чомусь раптово не може зупинитися чи звернути з дороги.

— А чому туди йдуть звірі? — спитав Пушок.

— Тому що незвичайне завжди приваблює, от і йдуть вони подивитися, що то гуде, — сказав тато.

— А що ті звірі у школі не вчилися? — поцікавилася Руся.

— Хто вчився, а хто ні. А от цікаво всім. Вам теж кортить поглянути, чи не так?

— Так, — погодилися діти.

— Татусю, розкажи ще пригоду, — попросив непосидючий Скік.

Історія друга

Був у мене знайомий їжачок, дуже цікавий і допитливий. Усі кликали його Гострячок. Ми з ним не раз гралися, коли були маленькі. Він цікаво розповідав різні казки та пригоди. Увечері виходив він зі своєї хатки і перед полюванням любив з нами посидіти. Ми слухали його, затамувавши подих. Гострячок знав багато цікавого і страшного про дорогу, але нас туди батьки не пускали, оскільки було небезпечно. Він розповідав, що поживу краще шукати поблизу дороги. Машин уночі мало, як почуєш гуркіт, то швидко біжиш звідти. Ось так минуло літо. Нарешті ми підросли і вже могли ходити далеко від дому. Ось тоді і вирішили піти подивитися на дорогу, де гуркотіло, двигтіло. Ми було страшенно налякані, коли все це побачили, і подумали, що Гострячок — справжній герой, коли не боїться цього та ще й уночі. Дехто не витримав шуму і повернувся назад, а ми вирішили ще побути. Це було справжнє диво. Жоден звір не міг змагатися з машинами. Ми стояли, мов заворожені... Та раптом щось як заскрегоче, як завищить! Усі розбіглися хто куди. А коли вщух гамір, ми визирнули і побачили ще страшніше, ніж почули. На дорозі лежала і не ворушилась лисичка, її збила машина. Вона хотіла перебігти дорогу і потрапила під колеса. Нам було шкода лисичку. Після того я більше не ходив до дороги та ще й попереджав Гострячка, щоб він також туди не ходив. Однак Гострячок лише весело сміявся. Пізньої осені він не прийшов до нас, і ми вирішили, що він вже десь вмостився спати. Але через деякий час прилетіла Сорока і розповіла, що Гострячок вже ніколи не прийде, бо вночі він задрімав на дорозі і не встиг вискочити з-під коліс автомобіля. Тієї ночі ніщо не віщувало лиха. Гострячок добряче попоїв і побіг на дорогу погрітися. Ніч видалася прохолодна, а дорога дихала теплом. Гострячок ліг на тепле місце і заснув. Скрізь було тихо. Та коли він почув гуркіт, було вже пізно, їжачок не встиг відбігти на безпечну віддаль.

— Ой, як страшно... Чому з ним така біда трапилася, він був такий добрий? — із сумом у голосі спитала Росинка.

— Та тому, що й з добрими трапляється лихо, коли нехтувати правилами руху, — серйозно розмірковував Русик.

— А може, комусь треба перейти ту дорогу, бо на тому боці теж є ліс, — промовила Руся.

— Переходити треба лише у визначеному місці, а якщо нема переходу, то треба дочекатися, поки на дорозі не буде машин, а тоді йти, — відповів на те Скік.

— Гратись і відпочивати на дорозі взагалі не можна, — сказав Пушок.

— А сталася ця біда ще й тому, що їжачок повільно бігає. Зі мною такого б не трапилося! — похвалився Скік.

Руданя мовчки слухала дітей, та коли таке почула, то дуже розсердилась і сказала:

— А хіба можна через дорогу бігати й стрибати?

— Ні, — дружно відповіли діти. Скік опустив голівку, йому стало соромно, що так невчасно похвалився.

— По дорозі бігати не можна, це ж не стадіон, та й іти туди не треба, — сказала Руся.

Білченята разом з мамою і з татом почали повторювати Правила дорожнього руху.

Козенята і вогонь

Вогонь працював у Кози у печі -

Варив їй куліш,випікав калачі.

Вона ж годувала щоранку малят -

Тріико біленьких своїх козенят.

Ось мамі вже з дому вирушать пора.

лишається в хаті сама дітвора.

Ми будем слухняні! - синок запевня.

Куди ж це найменше спішить козеня?

Воно потихеньку взяло сірники

І вогник маленький пуска між тріски:

- Ану в як мами моєї, гори! -

І ось уже дим потягнув догори...

Сердитий вогонь розходивсь, гоготить!

Сестричка з найменшим сховались умить.

А брат не злякавсь: - сто - один подзвоню!

Врятують пожежні і нас від вогню!

- Алло! Загорілася хата в кози!


Адреса: Діброва, провулок Лози,

А номер в нас другий. Скоріше сюди!

Мерщій порятуйте од злої біди!

Спішили сусіди - Лисиця й Ведмідь,

І заєць - відомий усім скорохід.

І мчали в машині ген-ген із гори

Пожежні умілі і мужні - Бобри,

Вогонь не здавався, пручався, шипів,

Сердитий вогонь погасать не хотів –

Не дуже він любить сидіть у печі,

Варити куліш І пекти калачі.

Пожежу згасили Живі малюки.

І каже Бобер: - Не беріть сірники!

-І мовить Коза: - Пам'ятайте завжди,

Що гра із вогнем приведе до біди!

Т.Коломієць

Сценарій свята за правилами дорожнього руху

Мета: закріпити вивчені Правила дорожнього руху. Розвивати вміння застосовувати набуті знання на практиці. Виховувати увагу, бажання знати і виконувати Правила дорожнього руху.

Вихователь. Дорогі діти, сьогодні ми прийшли на веселе свято за правилами дорожнього руху. Чому веселе? А тому, що підемо ми в гості до казки, де зустрінемось із Дідусем Правила Руху, Казкою, живими Дорожніми знаками, Бабою Ягою, із самим славнозвісним Світлофором Івановичем:

Ми живемо в суспільстві людському.
Так багато є правил у ньому.
Знати правила ці треба, друже,
Та й виконувать добре їх дуже.
Правило — це є вимога єдина,
Ну, а ти у суспільстві — людина!
А тепер тобі стало вже ясно —
Всі вимоги виконувать вчасно!
Хай засвоїть твоя голова
В нашій мові чарівні слова.
І знання запасай на майбутнє —
Для людини це сила могутня.
А здоровим щоб буть силі й духу,
Треба знати ще й правила руху.
Хоч питання це дуже складне,
Але знай, що життя в нас одне.
Неповторне: як втратиш — не буде,
Будуть інші сміятися люди,
Будуть інші співати пісні,
Зорі будуть стрічать росяні.
А щоб цього не сталось ніколи,
Ми підемо до нашої школи.
Набирайся і сили, і духу —
Йдемо в гості до Правила Руху.

Кличе до себе хлопчика. Хлопчик підходить.

Вчителька. Стукай, друже, у двері до казки. (Хлопчик стукає.)

Казка

Хто там, хто там? Заходьте, будь ласка!
Ну, а я вас тут бачу багато,
Що це — збори дитячі чи свято?

Діти. Свято! Свято!

Казка

Що ж, я рада усіх пропустити,
Тільки прошу тихенько сидіти.
Бо наш Правила Руху за мить
Всіх жене, хто не вміє сидіть.
Сам він дуже старенький, малята,
Та й роботи у нього багато.
Скільки ж є тих доріг в Україні,
А вимоги до всіх них єдині.
Знаки треба розставити вчасно,
І розмітку накреслити ясно.
Світлофори усі засвітити,
А у горах тунелі пробити,
все встигає дідусь, безперечно,
Щоб було на дорогах безпечно.
Є у нього ще, любі мої,
Друзі вірні — це служба ДАІ.
Щоб б робив він без них, я не знаю,
Мабуть, дуже втомився б, гадаю.

На сцену вибігає Баба Яга, звертається до присутніх у залі.

Баба Яга

Тільки я от у кривді на нього,
Все розмітив, а що мені з того?
Все позначив, мені який толк?
Я із лісу тепер ні на крок!
Нову ступу недавно купила,
Стільки грошей за неї вгатила,
А у місто — не можу летіти,
Що ж, до смерті з зайцями сидіти?
Ані знака мені, ні доріжки,
Може, скажете, рухатись пішки?
А колись же було, як згадаю...
Де захочу, то там і літаю.
А тепер полетіти хотіла,
Чуть ракета бабусю не збила!
Так, я, бідна, уся й задрижала,
А куди б я подітися мала?
А ракета мітлу перебила,
Опустилися в баби вітрила.
Вже й не знаю, що далі робити,
Мушу низько над лісом летіти.
Та й лише в темну ніч, у негоду,
Де нема ні доріг, ні народу.

Казка

Мабуть, в тебе, бабуся, мітла
Дуже-дуже старенька була?

Баба Яга

Не пройшло і чотириста їй,
Як її змайстрував сам Кощій!

Казка

Повертайся, бабуся, додому
Ми зарадимо лиху такому.
Щоб твої не томилися ніжки,
Намалюєм для ступи доріжки.
І поставимо знаки чудові,
Чарівні і веселі, й казкові.

Баба Яга

Що ж, я дякую вам за турботу,
То ж продовжуйте вашу роботу!
Ну, а я повернуся додому,
У веселу хатину знайому,
До зайців і до хухів лісних,
Затужила я зовсім без них

Баба Яга прощається з дітьми і йде зі сцени. Казка оголошує перше завдання дітям і вивішує його на видному місці.

Казка. Діти, подумайте, будь ласка, якою ви уявляєте розмітку доріжки для Баби Яги? — це перше завдання. Яким має бути знак? — це друге завдання.

А зараз ми підемо з вами
Незнаними іще стежками.
То ж наберіться, діти, духу,
Бо йдемо ми до Правил Руху!

Казка

Дідусю, двері прочиняй,
Чи виглянь у віконце.
А хто до нас прийшов, вгадай!

Виходить дідусь у накидці, на якій наклеєні дорожні знаки.

Дідусь

Це діточки, як сонце!
Для них я все зробить готовий,
Та й день сьогодні теж чудовий.
Всі правила уже готові.
Старих багато, є і нові.
Я для безпеки їх мудрую.
А діток проекзаменую!
Що, згода? Відповідь давайте!
Загадки діда розгадайте!
Хто знає — руки підніміть,
Ну, а невпевнені — мовчіть!
Як відповіді в вас готові,
П’ятірки видам вам чудові.

Показує великі п’ятірки.

Як ні, тоді не дам, трудіться,
На п’ять гарнесенько учіться!
А потім буде вікторина —
Усе повинна знать людина!

Дідусь Правила Руху задає дітям загадки, потім — вікторина.

Загадки Дідуся Правила Руху

1. Не загадка, а морока.
Не дракончик він, не джин.
Має він три гарних ока,
Але дивиться одним.

Два завжди відпочивають,
А одне ж таки не спить.
Кольори всі різні мають —
Кожне полум’ям горить.

То червоне, то зелене
Й жовте сонечком блищить.
Ось підходьте всі до мене,
Відгадаєте умить!

Транспортом я регулюю,
Як справжнісінький актор.
Всім свої права диктую,
Ну, а звуся — (Світлофор!)

2. Два колеса і дві педалі —
Лечу вперед в безмежні далі,
та з рук руля не випускаю,
Бо правила дорожні знаю.
(Велосипед.)

3. Ось такі в нас чудеса —
Є чотири колеса,
Хатка йде собі сміливо
Хочеш — вправо, хочеш — вліво.
Хочеш — в ліс чи до ріки,
Що за хатка, дітлахи?
(Автомобіль.)

4. Наче пташка, він летить,
Але всім на лихо,
Він реве, тріщать, кричить,
Бо не може тихо.

Є два колеса у нього,
Сила й швидкість також є.
Швидко мчить він по дорогах,
Має ім’ячко своє.
(Мотоцикл.)

5. Як колір міняю — когось зупиняю.
То пішоходів, а то водіїв.
Хто відгадати загадку зумів?
(Світлофор.)

6. Не говорить, а мовчить,
Тихо — нищечком вісить.
При дорозі на стовпі,
А розкаже все тобі.
Де спинитись, де звернути,
Де поїсти, де здрімнути.
Хто ж оце такий мастак?
(Придорожній добрий знак.)

Дідусь Правила Руху. Молодці, діти. З цим завданням ви справились. А зараз я поставлю перед вами запитання, на які ви мені повинні чітко і правильно відповісти.

Як позначаються пішохідні переходи? (Знаком і розміткою типу «Зебра».)

Як рухатись тротуаром? (Дотримуватися правого боку.)

Де на проїзній частині можна перечекати потік машин? (На «острівці безпеки».)

Як обходити автобус, тролейбус, автомобіль? (Ззаду.)

Як обходити трамвай? (Спереду.)

У заміській зоні, де немає тротуару, як рухатися пішоходу? (Назустріч транспорту.)

Що допомагає регулювальнику керувати дорожнім рухом? (Жезл регулювальника, який вночі підсвічується.)

А як поводити себе в транспорті? (Не можна бігати, висовуватися з вікон, кричати, голосно розмовляти, штовхатися. Треба уступати місце пасажирам з дітьми, інвалідам, хворим, стареньким.)

3 якого віку дозволено їздити на велосипеді? (З чотирнадцяти.)

Де можна переходити дорогу? (Пішохідними переходами, на перехрестях.)

Дідусь Правила Руху за правильну відповідь роздає дітям великі п’ятірки по ходу запитань.

Дідусь Правила Руху. Молодці, діти, ви правила знаєте чудово! А тепер я хочу у вас запитати, кого не вистачає на нашому святі?

Він красивий, кольоровий.
Має зір такий чудовий,
Перехрестя регулює,
Ще й права свої диктує.
Хто це, діти?

Діти. Це Світлофор!

Любий наш, Світлофоре Івановичу, зайди до нас на свято!

Світлофор

Підморгну червоним оком —
Стій! Не рухайся, чекай!
Не послухаєш, жорстоко
Ти заплатиш, так і знай.

Жовтим гляну — ти постій.
Жовтий колір теж не твій.
Приготуйся, будь уважний,
Коли, навіть, ти відважний.

А зеленим засвітився —
Це для тебе він горить.
Перехід тобі відкрився.
Можна йти і не спішить.

Мені так приємно сьогодні зустрітися з вами. Я дружу з усіма дітьми, а тих, хто виконує правила дорожнього руху, дуже люблю. Ось ми зараз і побачимо, як ви мене любите!

Скажіть мені, як переходити вулицю, якщо перехрестя регульоване? (На зелене світло світлофора.)

А коли загорівся жовтий вогник? (Треба бути уважним, приготуватись, але йти не можна.)

Чому не можна гратися поблизу дороги чи на дорозі? (Це небезпечно для життя. Дають пояснення.)

Чому не можна перебігати дорогу перед транспортом? (Можна впасти, а водій не зможе швидко загальмувати, особливо коли мокра або слизька дорога.)

Що таке гальмівна швидкість? (Це шлях, який проходить автомобіль з моменту гальмування до повної зупинки.)

Молодці, діти, я бачу, що правила ви знаєте, а мене поважаєте. А тепер дітки для мене хочуть потанцювати і заспівати пісень.

Учасники художньої самодіяльності виконують пісні і танці. За правильні відповіді Світлофор Іванович може роздати дітям значки, календарики чи книжки на дану тематику, що їм запам’яталось свято.

Всі учасники, які були задіяні досі, під музику виходять зі сцени, а на їхнє місце виходять інші.

На сцену виходять діти з попереджувальними знаками в руках — 1.33, 1.32, 1.34, 1.39. їх виводить хлопчик у формі міліціонера.

Хлопчик

Як небезпека десь чекає,
Чи діти висиплять, як мак,
Дорога круто повертає —
Є попереджувальний знак.

Він всіх завжди попереджає
І пішоходів, й водіїв.
Уважним бути вимагає,
Щоб лиха хтось не натворив.

І дітям теж потрібно знати,
Які це знаки, як їх звуть.
Щоб у біду не потрапляти,
Коли лежить до школи путь.

Знак 1.32.

Водій гальмує тут уважно,
Ну, а за ним його сусід.
А люди йдуть собі поважно,
Бо пішохідний перехід!

Знак 1.33.

Ще більш уважним треба бути,
Як край дороги школа є.
Бо діти можуть і забути,
Що цілий ряд машин снує.

Знак 1.34.

А тут хлопчина може мчати,
І зразу, може, не збагне.
Тут треба теж пригальмувати,
І лихо хлопчика мине.

Знак 1.39.

А ось і інша небезпека —
Хто знає, що в собі таїть?
Обвал дороги недалеко?
Чи впало дерево й лежить?
Усе, звичайно, може бути:
Аварія чи кавардак.
Не можна і на мить забути
Цей попереджувальний знак

Хлопчик

В житті тобі все буде ясно,
Пройдеш сміливо скрізь завжди,
Якщо ти вивчиш знаки вчасно,
Тоді не трапиться біди.

Він бере за руки і виводить знаки зі сцени під музику. Виходить хлопчик у формі міліціонера. Звертається до залу:

Хлопчик

Круглі знаки, наче очі,
У червонім обідку.
Видно вдень і серед ночі
Через строгість ось таку.

Що вони забороняють,
Те й позначено на них.
Серединку білу мають
І стосуються усіх.

А один увесь червоний,
Прямокутник білий лиш.
Знак цей дуже заборонний
І в’їжджать туди облиш.

Знаки ці усім відомі:
Пішоходам, водіям.
Діти, з ними ви знайомі?
Відповідь давайте нам!

Зараз в зал для перевірки
Знаки хай до нас зайдуть.
Ну, а діти на п’ятірки
Зразу відповідь дадуть.

До залу заходять діти зі знаками заборонними: 3.1, 3.6, 3.8, 3.9, 3.21. Хлопчик запитує в дітей значення знаків.

3.1 — Рух заборонено.

3.6 — Рух мотоциклів заборонено.

3.8 — Рух на велосипедах заборонено.

3.9 — Рух пішоходів заборонено.

3.21 — В’їзд заборонено.

Знак 3.1 (робить крок вперед і читає вірш).

Всякий рух забороняю
І відразу в толк візьміть.
Всіх про це повідомляю —
І, будь ласка, не шуміть.

Знак 3.6.

Хоч малий — спинити в змозі!
Зрозумійте, діти, суть:
Якщо я є на дорозі —
Мотоцикли не пройдуть.

Знак 3.8.

Недалеко і до лиха,
Ця дорога смерть несе.
На велосипеді їхать
Заборонено, і все.

Якщо й вік вам дозволяє,
Чотирнадцять повних є,
Їхать він забороняє,
Бо для вас доріжки є!

А під знак оцей на трасу
Їхать вам уже ніяк!
Не забудьте мене часом,
Я вам заборонний знак.

Знак 3.9.

Я кричу, я заявляю
Всім, хто хоче довго жить.
Строго я забороняю
Пішоходам тут ходить!

Знак 3.21.

Знак оцей — пересторога,
Дуже добре треба знать.
Тут кінчається дорога —
Заборонено в’їжджать!

Знаки виходять зі сцени.

Хлопчик

Кожен хай запам’ятає,
Знаків значно більше є.
Кожен щось забороняє
Й має значення своє.

Знаки беруться за руки і виходять зі сцени.

Хлопчик. А тепер до нас нехай прийдуть веселі знаки, які забороняють на нашому святі сумувати, плакати і кричати.

Виходьте, знаки, ми вам раді.
Весело тут буде нам.
Бо крик і сум нам на заваді,
Дорогу віршам і пісням!

Виходять діти з веселими знаками, на яких зображено: на крузі, як у заборонного знака, сумна театральна маска; обличчя, що плаче; обличчя, що кричить, — можна й інші. Діти виконують пісню про дорожні знаки чи світлофор тощо.

Хлопчик. А тепер ми перевіримо, як ви запам’ятали заборонні знаки.

Сценка: з одного боку сцени виходить Знак 3.8, а з другого — два хлопчики їдуть тихенько на дитячих велосипедах і розмовляють між собою.

Ігор

Ой, Петрику, поглянь на знак!
Він їхать нам забороняє.
Велосипедів аж ніяк
На ту дорогу не пускає.

Петрик

Подумаєш, який там знак!
Не треба так на них зважати!

Ігор

Ні, Петрику, не можна так,
Ці знаки треба поважати.
І щоб не трапилось біди,
Ми не поїдемо під нього.

Петрик

Ну, а тепер скажи куди?
На іншу їдемо дорогу?

Ігор

Давай поїдемо туди,
Де нам кататися є змога,
І там не трапиться біди,
Бо спеціальна є дорога.

Розвертаються і їдуть по сцені.

Знак 3.8.

Ну, що й казати, молодці,
Хоч, правда, Петрик гоноровий.
Та все ж послушні хлопці ці,
А Ігор взагалі чудовий!

Знак виходить, а хлопчики продовжують їздити по сцені. Їм назустріч виходить наказовий Знак 4.12 і зупиняється.

Ігор

Глянь-но, Петрику, на знак!
З ним знайомий здавна.
Тут кататись нам, ось так,
Тут доріжка славна!

То ж давай, щодуху мчи,
Тут кататись можна.
Ну, а знаки підучи,
Буде менш тривожно!

Хлопці їдуть під знак і виїжджають зі сцени. Під музику виходять наказові знаки 4.12, 4.13, 4.14.

Знак 4.13.

Хто мене впізнав, скажіть!
Я такий чудовий!
Тут спокійно всі ходіть,
Знак я наказовий!

Я існую лиш для тих,
Хто пішечком ходить.
І спиню проїжджих всіх,
Щоб вам не зашкодить.

Знак 4.14.

Транспорт стане, не пройде,
Коли я на місці.
Я для тих, хто пішки йде,
Й велосипедистів.

Знаки беруться за руки й виходять зі сцени. Можна, щоб вони виконали веселу пісеньку. Хлопчик у формі міліціонера повертається, щоб іти, але назустріч йому виходить групка зайців. Вони збились докупи й тремтять.

Хлопчик

Що іще тут за бійці
В зал до нас прибились?

Зайці

Не бійці ми, а зайці,
В вас ми заблудились.

1-й зайчик

Заблудились ми, ага,
Де наш ліс, — не знаєм.
І бабусенька Яга
Також десь літає...

Хлопчик

Ну, тоді ідіть до нас,
В нас сьогодні свято.

2-й зайчик

Ми не можемо й на час,
Справ у нас багато!

3-й зайчик

Ми не хочем, боїмось,
Хочемо додому.
Все одно не навчимось
Ми у вас нічому.

Хлопчик

Не завадили знання
Ще в житті нікому.

4-й зайчик

Ми підемо навмання,
Відпустить додому.

Хлопчик

Ми тут правила вчимо,
Знаки розбираєм.

Зайці

Ми у лісі живемо,
Й правила всі знаєм.

1-й зайчик

У лісі ми у себе вдома,
Тут кожна стежечка знайома.
І знаки всі прекрасно знаєм,
Усі чудово розрізняєм!

2-й зайчик

Ось вовча в лісі йде дорога —
Там небезпека, там тривога.

3-й зайчик

Ось лисчина доріжка в’ється,
Руда за кущиком, здається,
Бо чути заборонний знак —
Лисичка пахне страшно так...

4-й зайчик

Ми в лісі знаєм всі порядки,
Де можна бігать без оглядки,
Де їсти йти, де можна пити,
А де спокійно посидіти.

1-й зайчик

І ясно бачимо щоночі —
Червоні хижі світять очі.
Оце тривога, так і знай,
Тоді з дороги утікай!
Тікай, біжи, не оглядайся,
Сигналь усім і сам спасайся!

2-й зайчик

Ну, а у місті нам не жити,
Бо ми не вміємо ходити.
Ми бігаємо, що є сили,
Щоб вороги нас не поїли.

3-й зайчик

А місто? Місто не для нас.
Прощайте, діти, нам вже час.
Й дорога добра, безперечно,
Але на ній нам небезпечно.

4-й зайчик

Он їжачок там опинився,
Загинув, бідний, не простився.

1-й зайчик

А зайчик теж в біду потрапив —
Машина віддавила лапу.

2-й зайчик

Ні не підемо ми туди,
Бо там багато є біди.

Зайці

Ми всі додому хочем дуже,
Ну проведи нас, любий друже!

Хлопчик

Стривайте, зайчики, стривайте!
Ось це бабусі передайте.

Подає папір, на якому зображена доріжка для Баби Яги.

Щоб не томились в Баби ніжки,
Зробили ми проект доріжки.
А ще благала діток так,
Щоб вказівний зробили знак.
Його зробили наші діти,
Бабуся буде вже радіти.

Дає знак, на якому зображена ступа, мітла. Знак вказівний. Зайчики беруть знак, дякують. Хлопчик їх проводить зі сцени. На сцену виходять учасники художньої самодіяльності, виконують пісні, танці. Далі слово надається працівникам ДАІ.

Вивчи правила і знай та завжди їх пам’ятай

ДЕНЬ ЗДОРОВ'Я СВЯТКУЄ САДОК

Сценарій святкового заходу для дітей старшого дошкільного віку


 

Дійові особи

  • Ведуча

  • Команда "Здоров'ятко"

  • Команда "Зростайко"

  • Айболить

  • Карлсон

  • Поросята (три особи)

  • Лисичка

  • Мавпочка

  • Мухомор

  • Б оро вик

  • Опеньки (дві особи)

  • Маслюки (дві особи)

  • Колобок

  • Червона Шапочка

  • Буратіно

  • Діти - читці (три особи)

Захід відбувається в актовому залі. Приміщення прикрашене кольоровими повітряними кульками, на стінах прилаштовані плакати "Пішохід та перехід", "Світлофор та пішохід", "Небезпечні речі", "Їстівні та отруйні гриби".

Звучить аудіозапис "Маршу" І. Дунаєвського. До залу входять діти з емблемами. Розподіляються на дві команди перша — "Здоров'ятко",друга — "Зростайко". Наперед виходять ведуча та дитина-чтець.

Ведуча: 
Зранку сонце ясно світить 
І до себе кличе всіх. 
З днем здоров'я, любі діти,
Привітаю я усіх!

1 дитина: 
 Ми стрічаєм свято літа. 
Вся земля теплом зігріта, 
Сонце, нам світи ясніше —
Свято буде веселіше!

Ведуча: 
Покажіть усім на ділі, 
Які спритні ви та вмілі. 
Хто з вас всіх найшвидший? 
Хто з вас найспритніший? 
Нам цікаво знати, 
Час вже свято починати.

Представляє команди

Ведуча: Команда — "Здоров'ятко" Команда — "Зростайко". Фізкульт-ура

Діти (разом): Фізкульт-ура!

2 дитина: 
 Змагатись чесно будемо
І місце перше здобудемо!

3 дитина: 
 Щоб здоровими зростати, 
Про небезпеки треба знати!

Команди вітають одна одну. Команда "Здоров'ятко" виконує пісню."Дорожні правила" Сл., муз. С. Шевченко

Існують різні правила.
Їх треба знать завжди. 
Хто правила порушує,
Дізнається біди.

Уважним будь на вулиці, 
На світлофор дивись, 
Коли червоне світло там — 
Негайно зупинись!

Команда "Зростайко: виконує танець.

"Пісня про пожежників" -Муз. В. Вітліна

Ведуча: 
Ось прийшла вже пора, 
Чекає нас весела гра.

Гра -"Пішохід та світлофор"

Команди вишукуються в шеренгу на відстані 1,5 м одна проти одної. Ведуча бере три повітряні кульки (червону, жовту та .зелену), розпочинає гру:

Раз, два, три —
Початок гри!

Звучить музика. Ведуча піднімає одну з повітряних кульок, команди повинні рухатися відповідно до цього сигналу. Якщо ведуча підняла червону кульку, ЕравцІ стоять на місці, якщо жовту • - плескають у долоні, зелену — перебігають на бік протилежної команди. Гравець, який помилився, залишає гру. Перемагає команда, в якій на кінець гри залишилося більше іравців.

Після закінчення гри наперед виходить капітан команди "Здоров'ятко".

1 капітан
Засвітяться на вулицях 
Вогні світлофорів навкруг. 
У кожній кабіні хвилюється 
Шофер — твій товариш і друг.
Дорожні правила треба всім знати, 
Щоб у біду не потрапляти.

Звучить аудіозапис твору Ґріга "Печера підземного короля". Дівчатка команди "Здоров'ятко" виконують танець із червоними стрічками "Вогонь". Після закінчення танцю виходить капітан команди "Зростайко".

2 капітан: 
 Заборонено малятам 
Вдома з сірниками гратися. 
Пам'ятайте завжди, діти, 
Може все вогонь спалити, 
Щоб не сталося біди, 
Ти — по сто -один дзвони!

Чути стукіт у двері. До залу входить лікар Айболить

Айболить: 
 Добрий день
І Фізкульт-привіт!
Вас вітає добрий лікар, 
Любий лікар Айболить. 
Діти, ви скажіть мені: 
Всі здорові ви чи ні?

Ведуча: 
Діти наші здорові та дужі, 
Бо вони із спортом дружні.

Айболить: 
А тепер на ділі
Це я перевірю.
Хто з вас, хлопчики й дівчатка,
Починає день із зарядки?

Діти (разом): 
Це яі Це яі Це я!
Це вся наша сім'яі

1 капітан: 
 Хлопчики й дівчатка, 
Колони рівняйте 
Й зарядку-веселинку 
Дружньо починайте.

Діти разом з Айболитьом виконують пісню-танець "На зарядку!"

 

Сл. М. Познанської, муз. Г. Скарокадомського

Сонце всталої 
Сонце всталої 
Прокидайся і вставай, 
До зарядки часу мало, 
Одягайсь, не позіхай!

По порядку на площадку 
Та мерщій ставайте в ряд 
На зарядкуі На зарядку 
Ми скликаєм всіх малят

Ширше плечі, руки вгору, 
Раз, два, три — стрункіш іди 
Хто зарядку робить впору, 
Дужий той, міцний завжди!

Після зарядки діти сідають на стільчики.

Айболить: Хто не любить вітамінів, сік морквяний не вжива?
Діти (разом): 
Ні? не я
Не я
Не я! 
І не наша вся сім'я

Айболить: 
Щоб здоровими зростати, 
Раджу овочі вживати.

2-й капітан: 
Аби ліків не ковтать, 
Треба гартуватись. 
Вранці тільки з ліжка встанем — 
Зразу ж умиватись!

Краще за мікстури 
Урок фізкультури! 
Краще добрих лікарів 
Луки та малинники. 
Ліки пречудові — 
Віти ялинові.

Айболить разом із дітьми виконує пісню.

"Ми хлоп'ята-молодці"
Сл. М. Катричка, муз. українська народна

Всі запитують, чому 
Сильні ми та дужі? 
Чом рум'янець на щоках 
Квітне, наче ружі?

Ми відкриємо секрет: 
В спорті наша сила. 
Він здоров'я нам дає 
Для душі і тіла.

Айболить проводить між командами змагання.

  • 1. Естафета з м'ячами.

  • 2. Абрикосові перегони. 
    (Командам дають по дві миски — одну порожню, іншу — з абрикосами. Завдання конкурсу — за дві хвилини з'їсти якомога більше абрикосів. Перемагає команда, яка в порожню миску складе більшу кількість кісточок. Головна умова: вихователь має заздалегідь надрізати абрикоси, щоб дітям було зручніше виймати кісточки.)

  • 3. Перетягування канату.

 

Звучить музика. До залу вбігає Карлсон, охає.

Айболить: Карлсоне! Що трапилось? Ти захворів?

Карлсон: 
Так Я захворів. 
Хоч я трохи товстуватий, 
Хоч люблю ледарювати,
В цьому я не винуватий!

Айболить: Розкажи усім маляткам: 
Зранку робиш ти зарядку? 
Спортом ти займаєшся? 
Водою обливаєшся?

Карлсон: 
Вранці я довгенько сплю 
І зарядку не роблю. 
Хочу я іще признатись: 
Не люблю я умиватись... 
А варення я люблю, 
Цілий день його жую.

Айболить: 
Щоб здоров'я добре мати, 
Треба звички ці кидати. 
Згодні ви, малята?

Діти (разом): Згоднії

Карлсон: 
Ось тепер я зрозумів: 
Все неправильно робив. 
Обіцяю, діти, 
Спорт завжди любити.

Звучить музика (за вибором музкерівника). Діти показують Карлсонові спортивні вправи для зарядки. Айболить разом із Карлсоном прощаються з дітьми, залишають зал.

Ведуча: Починаємо виставу "Речі небезпечні".

Гострі речі небезпечні. 
Щоб не сталося біди,
Все на місце поклади.

Ведуча: Гаряча вода також небезпечна для життя.

Далі відбувається інсценування. До залу вносять іграшкову плитку, чайник. Наперед вибігають троєпоросят, ставлять на плитку чайник, танцюють.

Ведуча: 
Поставивши: чайника на плитку завзято, 
Побігли гуляти малі поросяти. 
Коли нагулялись, згадали про чай. 
А чайник гарячий.

Поросята торкаються чайника.

Поросята (разом): Обпеклись ми! Ай! Ай!

1 Порося: 
 Будь уважним ти завжди, 
Щоб не сталося біди.

2 Порося: 
Про небезпеку пам'ятай, 
Вчасно плитку виключай.

Ведуча: 
Незнайомі ліки не ковтай, 
а хворому лікаря викликай.

До залу виносять декорацію аптеки. Наперед виходить Лисичка, стає біля аптеки.

Лисичка: 
Я в лікарні медсестра 
І бажаю всім добра. 
Лікую я малих діток,
І звіряток, і пташок.

До Лисички підбігає Мавпочка.

Мавпочка: 
 Ой! Мені допоможіть! 
В мене горлечко болить.
По морозу я ходила
І морозива три з'їла.

Лисичка: 
Ось таблетка аспірину — 
Захищає від ангіни. 
Назву ліків добре знай, 
Незнайомі не вживай.

Мавпочка: 
Дякую тобі, лисичко, 
Тепер можна веселиться.

Усі діти виконують пісню-танок "Чунга-чанга"

Ведуча: А чи любите, малята, в лісі гриби збирати? 
Діти (разом): Так

Ведуча: 
 Як підеш по грибки в ліс, 
То дивись не отруїсь

Наперед виходить Мухомор

Мухомор: 
А я, діти, — мухоморі 
Червоний, наче помідор.
Серед королівства грибного 
Не знайдеш красеня такого. 
Та я отруйний, пам'ятайте. 
Мене завжди обминайте.

Ведуча: Пропоную вам, малята, їстівні гриби привітати.

Наперед виходять Боровик, опеньки, маслюки.

Боровик: 
Я гриб-боровик,
До поваги й шани звик.

Опеньки (разом): 
Ми — опеньки, 
Ніжки тоненькі, 
Шиї, мов цівки, 
Круглі голівки.

Маслюки (разом): 
Ми — маслюки,
Жовто-бурі шапки.

Усі гриби (разом): 
Ми корисні, нас збирайте 
Та без остраху вживайте.

Гриби виконують танець (за вибором музкерівника)

Ведуча: 
Правила безпеки, діти, знайте, 
Разом зі мною їх складайте!
Із дома пішов Колобок назавжди 
І дістався він біди.

Наперед виходять Колобок, Червона Шапочка, Буратіно

Колобок: 
По лісу не можна гуляти самому,
Щоб не потрапити в лапи нікому,

Ведуча: Червона Шапочка до вовка довіру мала. 
Червона Шапочка: За це мене біда спіткала.
Ведуча: 
Буратіно хлопцем довірливим був, 
Про небезпеку зовсім забув. 
Лисиця й кіт в нього гроші забрали.

Буратіно: Це теж небезпечно, щоб ви пам'ятали.
Ведуча: Наше свято здоров'я закінчується!
Бажаю вам, діти, 
Ніколи не хворіти, 
Міцне здоров'я мати 
І у біду не потрапляти.

Семінар - практикум.

«Теоретичні, методичні засади

навчально – виховної роботи з

дитиною щодо питань безпеки

життєдіяльності»

1. Теоритична частина.

Проведення освітньої роботи з

формування у дітей знань про небезпечні

ситуації;

Орієнтовні види діяльності та форми

організації навчально – виховного процесу;

Просвіта батьків щодо безпеки

життєдіяльності.

Планування роботи.

2. Практична частина.

організація предметно-розвивального середовища з питань безпеки

життєдіяльності дітей;

презентація форм роботи педагогів ДНЗ

Теоретична частина. Виступ завідувача ДНЗ.

Загальновідомо: дитинство—унікальний період у житті людини, адже саме в

цей час формується її здоров'я, відбувається становлення особистості. Досвід

дитинства багато в чому визначає доросле життя людини.

Формування у кожного вихованця активної життєвої позиції щодо власного

життя та власної безпеки, озброєння його знаннями та навичками безпечної

поведінки вдома, на вулиці, у дитячому садку тощо, збереження та зміцнення

здоров'я, формування здорового способу життя дошкільнят — одне з

найактуальніших завдань роботи педагогічного колективу кожного

дошкільного навчального закладу.

В організації навчально-виховної роботи з питань безпеки життєдіяльності

дошкільників можна визначити три основні напрями:

робота не повинна обмежуватися засвоєнням норм та правил;

дітей необхідно навчати обачності; формувати навички орієнтування і

швидкої реакції в екстремальних ситуаціях;

дотримання єдиної стратегічної лінії у діяльності педагогічного, дитячого

та батьківського колективів.

Відповідальність за організацію роботи з питань охорони життя та здоров'я

дітей покладається на керівника дошкільного навчального закладу. Усі інші

працівники закладу несуть відповідальність у встановленому чинним

законодавством порядку за виконання інструкцій з охорони життя і здоров'я

дітей.

У статті 11 Закону України "Про дошкільну освіту" зазначено так.

"дошкільний навчальний заклад:

створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання

дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я

відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання;

формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя,

норми безпечної поведінки;

сприяє збереженню та зміцненню здоров'я, розумовому, психологічному

й фізичному розвитку дітей".

Як зберегти здоров'я дітей? З перших років життя допитливість малят,

активність у пізнанні навколишнього можуть інколи становити небезпеку для

них. На жаль, формування безпечної поведінки найчастіше розуміють як цілу

низку заборон. При цьому дорослі, які люблять дітей, опікуються ними, не

помічають, як часто вони повторюють слова: "не можна", "відійди",

забуваючи, що тільки слушні та вчасні поради дорослих можуть справді

допомогти дитині берегти своє життя, зміцнювати здоров'я, усвідомлювати,

що гратися можна не скрізь і не завжди, і що деякі заборони та правила — не

примхи батьків і педагогів, а життєва необхідність.

Дорослі мають зробити все для того, щоб кожна дитина була здоровою та

постійно перебувала у безпечних умовах. Це — найголовніше завдання як

працівників дитячих садків, так і батьків дітей або осіб, що їх заміщують

У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти виокремлено такі

освітні лінії: "Дитина в соціумі", "Дитина в природному довкіллі", "Дитина у

світі культури" та "Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі", які можна

об'єднати у два ємкі поняття: дитина в предметному і дитина в соціальному

довкіллі.

У широкому розумінні довкілля — це, власне, вся наша планета Земля, це

Космос — усе те, що певним чином впливає на життєвий цикл людини як

біологічної і соціальної істоти та визначає його. У вузькому розумінні це

поняття означає (і визначає) конкретне середовище, що безпосередньо оточує

людину (природне, предметне, соціальне, сімейне).

Природне довкілля — жива і нежива природа, явища природи. У процесі

спостережень за ними та дослідницької діяльності в дітей формується

інтегральний "образ" знань про природу (узагальнений "образ природи").

Предметне довкілля — безпосереднє оточення, середовище, в якому живе

дитина (сім'я, дошкільний заклад, вулиця), ті різноманітні предмети побуту

(посуд, меблі, одяг, електроприлади, сірники, плитка тощо), транспорт,

будівлі, мистецтво тощо, які слугують для задоволення різноманітних потреб

людей.

Соціальне довкілля — система взаємин, що склалась у суспільстві, у

конкретному соціумі; це — люди, суспільство, певна спільнота, з якими

дитина спілкується. Це довкілля створюють самі люди за певними законами і

нормами спілкування; це суспільні, матеріальні й духовні умови

життєдіяльності особистості.

Правила безпечної поведінки з тваринами

Навколо тебе існує дивовижний світ живих істот, створених природою: тварини і комахи. Деяких з них ти можеш бачити кожного дня на вулиці або ж удома, інші мешкають у дикій природі. Ми розповімо тобі:

✔ про те, як треба поводитися з деякими видами тварин і комах;

✔ як убезпечити себе від ризиків настання нещасних випадків у поводженні з тваринами і комахами.

Про домашніх улюбленців


У тебе є вдома собака чи кіт або ж інша домашня тваринка? Тоді тобі буде дуже цікаво послухати наступні поради для безпечного утримання твого улюбленця:
✔ Якщо ти знайшов на вулиці та підібрав або придбав якусь тваринку, ніколи не приховуй цього від батьків.
✔ Якщо ж в тебе з’явився маленький друг, обов’язково покажи його ветеринарові для призначення відповідних щеплень. Це захистить твого улюбленця від хвороб та зробить безпечні ігри з ним.
✔ Візьми у ветеринарного лікаря поради щодо особливостей даної тваринки, її породи. Дізнайся, як потрібно з нею повoдитися, як треба за нею доглядати, яким чином її годувати і що забороняється їй робити.
✔ Слідкуй за чистотою і охайністю твого улюбленця.
✔ Якщо поведінка твого утриманця здається тобі підозрілою: агресивною чи хворобливою, або ж він нічого не їсть, відразу сповісти про це батьків і покажіть тваринку ветеринарові.
✔ Кожного разу після прогулянки з улюбленою тваринкою обов’язково мий руки.
✔ Ніколи не намагайся вдарити, штовхнути свого утриманця, адже цим ти можеш злякати його, і він через це може нанести тобі пошкодження.
✔ Якщо ти якимось чином при контакті чи грі з маленьким другом отримав подряпини або укуси, негайно скажи про це батькам і проконсультуйся з лікарем для оброблення рани. Це особливо важливо, якщо це сталося при контакті з незнайомою, бездомною твариною.
✔ Поводься з утриманцем лагідно, так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою. Пам’ятай, що це жива істота, яка потребує твоєї уваги та догляду.


Якщо ти раптом на вулиці зустрівся з незнайомою твариною чи комахою, запам’ятай наступне

✔ не наближайся і не намагайся торкнутися незнайомої тваринки. Ти можеш її налякати, а вона у відповідь може завдати тобі шкоди: вдарити або ж укусити;

✔ пам’ятай, що особливо кольорово-яскраві комахи привертають до себе увагу своїм забарвленням, і спокусливі малюки тягнуться взяти їх у руки, щоб роздивитися. Це небезпечно! Оскільки багато з них є отруйними видами;

✔ якщо ж ти, наприклад, зустрів на вулиці незнайому собаку чи зграю собак, і вони дивляться у твій бік, перше, що треба зробити -  не рухатися у бік тварин. Головне, не панікуй, не зли тварин і різко не втікай. Цим ти можеш роздратувати собак і вони поженуться за тобою. Намагайся обережно йти в протилежний бік або залізти на дерево чи сховатися.

Коли ти в зоопарку:

✔ не підходь надто близько до перегороди та кліток, у яких перебувають тварини, це небезпечно;
✔ не годуй із рук тварин, тому що не вся їжа може бути для них корисна, та деякі тварини можуть завдати тобі шкоди;
✔ завжди слухайся порад батьків чи старших.

Правила поведінки на воді

Найбільш приємний і корисний відпочинок влітку — відпочинок на воді. Однак, перебуваючи на водних об’єктах, завжди треба пам’ятати про безпеку. Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив в біду. Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді. Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку. Необхідно звернути особливу увагу на пояснення  юнацтву правил поведінки на воді.

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:

·        правильний вибір та обладнання місць купання;

·        навчання дорослих і дітей плаванню;

·        суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах;

·        постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.

Загальні правила поведінки на воді:

1.     Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально відведених місцевими органами виконавчої влади та обладнаних для цього місцях.

2.     Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.

3.     Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10м/ек., температурі води — не нижче +18° С, повітря — не нижче +24° С.

4.     Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря.

5.     Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.

6.     Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.

7.     У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин.

8.     Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.

9.     Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.

10.  Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.

11.  Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.

12.  Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації у чергового по човновій станції.

Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи у постійному напруженні, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань.

Правилами поведінки на воді забороняється:

1.     Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.

2.     Залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени.

3.     Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.

4.     Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.

5.     Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.

6.     Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які відведені для купання.

7.     Вживати спиртні напої під час купання.

8.     Забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну і одяг у місцях, відведених для купання.

9.     Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.

10.  Допускати у воді грубі ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.

11.  Подавати помилкові сигнали небезпеки.

12.  Заходити глибше, ніж до поясу, дітям, які не вміють плавати.

13.  Купання дітей без супроводу дорослих. 

Правила безпеки життєдіяльності

Мета:

- привернути увагу дітей до безпеки життєдіяльності та попередити і вберегти їх від біди, розвивати та поглиблювати знання учнів з основ безпеки життєдіяльності, виховувати почуття відповідальності за власне життя та життя товаришів.

Завдання:

- залучити дітей до вирішення основної мети суспільства - збереження життя та здоров'я людини;

- виховувати стійку мотиваційну установку на збереження життя і здоров'я, як найвищої соціальної цінності;

- формувати вміння оцінювати ступінь небезпеки, визначати мету своїх дій у разі виникнення небезпеки;

- розвивати творчі здібності, кмітливість і винахідливість.

Перебіг заходу

Ведучий: Доброго дня усім присутнім у цій залі! Сьогодні ми зібрались для того, щоб перевірити знання з правил безпеки життєдіяльності.

Ви вже маєте певний життєвий досвід, певні знання та навички, які допомагають вам усвідомити, що найвищою цінністю на світі є людське життя та здоров'я. Як його зберігати ви вже знаєте. Саме ваші знання ми сьогодні перевіримо.

Учень: (Читає вірш А.Семенович «Куди телефонувати в разі небезпеки»)

Діти повинні вміти та знати,

Як допомогу собі викликати.

Пожежа, вогонь, як ти вдома один,

Швиденько дзвони й викликай «101».

Адресу назви, що горить і як звати,

Пожежників треба тоді вам гукати.

Злодюга у хату хоче пробратись...

Як діяти? Як бути? Як рятуватись?

В міліцію треба дзвонити негайно,

Ти номер «102» хутчіш набирай-но.

Хворіє хтось дуже й не може вже встати -

Людину потрібно скоріш рятувати,

Ти медиків виклич, «швидку допомогу»

«103» набирай і гукай на підмогу.

В квартирі ти раптом почув запах газу -

Не гайся, дзвони «104» відразу.

Ці служби нас виручать завжди з біди.

Ведучий: У нас є дві команди. Порядок виступів команд і учасників команд було визначено на попередньому жеребкуванні. Отже, першими виступає команда - «Пожежників», другими – команда «Пішоходів».

Виступи команд буде оцінювати наше поважне журі у складі: (ознайомлення з членами журі). Пропонуємо командам відрекомендуватися та привітатися. Отже, першим нашим конкурсом буде саме привітання команд.

Конкурсна програма

Привітання команд

Ведучий: Максимальна оцінка цього конкурсу – 3 бали. Команди по черзі показують свої виступи, презентують назву, девіз, емблему. Журі оцінює виступи та коментує оцінки.

Команда «Пожежників»

Девіз команди - « Вогонь для людей другом є,

Але ще й шкоди завдає.

Коли негідно поведешся,

То так і лиха наберешся».

Команда «Пішоходів»

Девіз команди - «Ми веселі пішоходи. Правила дороги завжди пам’ятаємо .

Щоб не трапилось біди, то про них не забувайте й Ви».

Розминка

Командам по черзі пропонують відповісти на запитання, правильна відповідь – 1 бал. При неправильній відповіді – відповідає команда суперників.

Як називають важкий хворобливий стан, викликаний перегріванням організму? (Тепловий удар)

Як називають важкий хворобливий стан, спричинений сильним перегріванням сонячним промінням? (Сонячний удар)

Як називають ушкодження кісток? (Перелом, тріщина)

Як називають ушкодження частини тіла внаслідок дії вогню. (Опік)

Як називається стан, коли існує перешкода проходженню повітря в легені, спричинена шматочком їжі або іншим предметом? (Задушення)

6. Як називається хвороба, спричинена уживанням алкоголю? (Алкоголізм)

7. Що станеться з дітьми при вживанні алкоголю? (Отруєння, втрата пам'яті)

8. Які ще шкідливі звички ви знаєте? (Паління, токсикоманія)

Журі підбиває підсумки і оголошує кількість балів, яку набрала кожна команда.

Я – учасник дорожнього руху

Ведучий пропонує командам дати відповіді на запитання. Правильна відповідь – 1 бал. Якщо команда не може відповісти, або відповідь є неправильною, відповідає команда суперників.

Запитання

1.Як називається «зебра» на дорозі? (Пішохідний перехід)

2. З якого віку дозволено пересуватися на велосипеді дорогами загального користування? (З 14 років)

3.Кого ми називаємо учасниками дорожнього руху? (Пішоходів, водіїв, пасажирів)

4. Який дорожній знак установлюють поблизу шкіл? («Діти»)

5. Який поворот більш небезпечний — лівий чи правий? (Лівий, тому що рух правосторонній)

6. Яке перехрестя називають регульованим? (Те, де є світлофор або регулювальник)

7.Якої сторони слід дотримуватися, крокуючи тротуаром? (Правої)

8. Зі скількох років дітям дозволено їздити на передньому сидінні автомобіля? (3 12 років)

9.Як велосипедист повинен інформувати інших учасників руху про намір зупинитися? (Підняти руку вгору)

10. Чи можна переходити дорогу навскоси? (Ні, тому що, по-перше, шлях стає довшим,а по-друге, складніше побачити транспорт, що рухається з боку спини)

11. Чи можна перевозити на велосипеді пасажира віком 9 років? (Ні, лише до 7років — на спеціально обладнаному сидінні з підніжками)

12.Де та які катафоти встановлюються на велосипеді? (Спереду — білий, ззаду — червоний. Можливі катафоти на колесах)

13. Чому на заміських дорогах пішоходи повинні рухатися назустріч руху? (Рухаючись узбіччям назустріч руху, пішоходи завжди бачать транспорт, що наближається)

14. Як слід переходити дорогу, якщо ви вийшли з автобуса? (Не можна обходити транспорт ні попереду, ні позаду, потрібно зачекати, коли він від'їде й дорогу буде видно в обидва боки, ще краще — відійти на безпечну відстань від автобуса. А якщо є пішохідний перехід, то переходити через дорогу слід по переходу)

15. У якому віці можна отримати права на управління автомобілем? (З 18 років)

16. Чи завжди пасажирам потрібно пристібатися ременями безпеки? (Так, завжди)

17. 3 якого віку можна навчатися управлінню автомобілем? (316 років)

18. Чи є у велосипедиста шлях гальмування? (Так)

19. Яке положення регулювальника забороняє рух усім учасникам руху? (Рука піднята догори)

20. 3 якою максимальною швидкістю повинен рухатися транспорт у населеному пункті? (Не більш ніж 60 км/год)

Оголошення результатів конкурсу, підсумкових балів.

Ведучий: А зараз ми з вами пограємо у гру"Корисно - шкідливо".

Діти картками сигналізують: зелена - корисно, червона - шкідливо.

Вітання під час зустрічі...

Брати до рота та гризти всілякі предмети - ручки, олівці...

Допомагати слабшим, маленьким, хворим...

Виконувати ранкову гімнастику...

Смоктати палець...

Доглядати за власним одягом, взуттям...

Дотримуватись режиму дня...

Гризти нігті...

Колупатись у носі...

Говорити неправду...

Довго засиджуватись біля телевізора...

Палити, уживати алкогольні напої...

Пожежна тривога

Командам задаються питання, відповідати на які треба швидко, адже у реальній небезпеці часу теж може не бути. Тому швидкість відповіді, як і, безумовно, правильність — головні критерії, які враховує журі при оцінюванні. Якщо команда не відповідає, право відповіді переходить команді суперників. Правильна відповідь – 2 бали.

Чи можна вибивати вікна при пожежі? (Ні, бо у приміщення почне поступати свіже повітря, яке й прискорює горіння)

Чи можна гасити електроагрегат або електромережу, що горять, водою або пінним вогнегасником? (Ні, якщо вони під напругою. Перед гасінням їх слід знеструмити)

3. Чому у дитячих закладах двері приміщень відчиняються назовні? (Тому, що у такому випадку при евакуації не створюється велике скупчення людей).

4. Яка діжка є найнебезпечнішою: наповнена бензином чи порожня, у якій раніше зберігався бензин? (Порожня: в ній може створитися вибухонебезпечна концентрація парів бензину з повітрям).

5. Чому не можна кидати у вогонь аерозольні упаковки? (Аерозольні упаковки - вибухонебезпечні)

6. Чи можна вмикати світло, якщо у квартирі відчувається запах газу? (Ні, через те, що при вмиканні світла може виникнути іскра, що при наявності газу може спричинити вибух).

7. Як погасити палаючий на людині одяг? (Потрібно зупинити його, повалити на землю і качати, збиваючи полум’я. Можна обернути ковдрою. Однак, коли це робить людина, що горить, вона повинна берегтися отруєння чадним газом у приміщенні).

8. Що треба робити, якщо під час перегляду телевізора з нього пішов дим? (Вимкнути телевізор. Викликати пожежну службу, покликати на допомогу дорослих, або самому накинути на телевізор щільну тканину, ковдру.)

9.Які існують види вогнегасників? (Пінні, вуглекислотні, порошкові).

10.Куди треба телефонувати під час пожежі, що треба повідомляти? (Викликати пожежну службу за телефоном 101. Повідомити, що і де горить, адресу: вулицю, номер дому, під’їзду, код вхідних дверей; своє прізвище)

Гра «Так - ні»

Ведучий зачитує «Шкідливі поради пані Шапокляк». Діти кажуть, можна так робити чи ні.

Ведучий: Йдете в школу - закуріть. І диміть, диміть,диміть!

Учні: Ні!

Ведучий:Замість чаю пийте пиво. І хворійте всі щасливо!

Учні: Ні!

Ведучий: Як дитина занедужає, це чудово дуже-дуже! Бо не треба в школу йти, можна в ліжечко лягти.

Учні: Ні!

Ведучий: Чи потрібне сонце променисте, чи потрібне нам повітря чисте?

Учні: Так!

Ведучий: Чи треба вам із дітьми гратись, і гуляти, і розважатись?

Учні: Так!

Ведучий: Треба вам в футбол ганяти, м'яч в ворота забивати?

Учні: Так!

Ведучий: Їжте блекоту й дурман, щоб був у голові туман.

Учні: Ні!

Ведучий: Діти, ви це прочитайте, добре все запам'ятайте. І зробіть усе не так, як вам радить Шапокляк.

Сядь на пеньок - скуштуй пиріжок

Ведучий: В похід потрібно збиратися раніше, головне правильно запастися продуктами тому, що у лісі чи біля річки не буде крамниці і холодильника. Командам пропонується (на листках) набір продуктів, потрібно вибрати продукти, які придатні для далеких походів, і позначити їх галочкою. Листки з відповідями здати журі. Максимальна оцінка – 3 бали.

ХЛІБ

ГРЕЧКА

КАПУСТА СОЛОНА

КАРТОПЛЯ

КОНСЕРВИ МЯСНІ

ЦИБУЛЯ

МАКАРОНИ

КОВБАСА

СУХАРІ

ОЛІЯ СОНЯШНИКОВА

МАСЛО ВЕРШКОВЕ

МОЛОКО

МОРКВА

МЯСО

БАНАНИ

РИБА

ЦУКОР

ТОРТ

СІЛЬ

СИР

ОЦЕТ

ЯБЛУКА

ЯЙЦЯ

Журі оголошує результати конкурсів.

Фольклорна сторінка

Ведучий: Команди повинні по черзі продовжити другу частину прислів'я та приказки. Правила відповідь – 2бали.

1. Прийшла біда - ... (відчиняй ворота).

2. Іскру гаси до пожежі, біду ... .(відведи до удару).

3. Не знаючи броду… ( не лізь у воду).

4. Криком вогню…( не згасити).

5. Навчання-світло, а ... ( невчення - пітьма).

6 . Від вогню багато користі і…( багато шкоди).

7. Друзі пізнаються…( в біді).

8. Їдь тихо -…( обминеш лихо).

9. Коли їдеш в путь,-(обережним будь).

10. Від маленької іскорки -(велике лихо).

Журі підраховує бали і оголошує їх.

Ведучий: Давайте пограємо у гру «Світлофор»

Якщо я показую червону карточку, то ви всі мовчите, жовту – плескаєте в долоні, а якщо зелену, то крокуєте на місці.

Тварини і спостереження

Ведучий: Правильна відповідь на питання дає команді -2 бали.

1. Про яку погоду попереджає кішка, згортаючись уві сні в клубок? ( До холоду)

2. Австралійська фірма «Холден» філія «Дженералмоторс» створила манекен тварини, поширеної на Зеленому континенті, з вини якої відбувається велика кількість аварій. (Кенгуру)

3. На острові Ява росте квітка, королівська примула, чому її називають «квіткою землетрусу»? (Вона розцвітає напередодні виверження вулкана).

4.В який бік пінгвіни витягають свої дзьоби перед бурею? (Звідки повинна прийти буря)

5. По скупченню яких тварин біля берега рибалки дізнаються, що можна вирушати на промисел, море буде спокійним? (Медуз)

6.Яка домашня тварина може передчувати виверження вулкана і землетрус. Перед землетрусом вона різко змінює свою поведінку, починає хаотично бігати по кімнатах, рватися з дому, а іноді залишають рідний будинок за кілька днів до землетрусу? (Кішка).

Журі оголошує результати конкурсів.

Загадки

Ведучий: Кожна правильна відповідь на загадку - 1бал.

1.Червона корова всю солому на чорне борошно змолола.(Вогонь, попіл)

2. На пожежі не зіваємо. Як пожежних викликаємо? (101)

3. Чим вогонь гасити будемо, якщо воду не здобудемо? (Пісок, земля, цупка тканина)

4. Маленька зірка відлетіла, багато лиха наробила. (Іскра)

5. Лежить верба посеред села, розпустила гілля на кожне подвір’я. (Дорога)

6. Два брати попереду біжать, а два позаду наздоганяють. (Колеса).

Слово надається журі, яке робить підсумки.

Рятівники

(по 3 учасники з кожної команди)

Ведучий: Бувають такі ситуації, коли людині терміново потрібно надати медичну допомогу, від цього залежить стан її здоров'я в теперішньому і майбутньому. Ми зможемо це зробити? Звичайно, надамо першу медичну допомогу. Потерпілі – члени команди. Кожній команді видається “Аптечка”: бинт, вата, йод, кип'ячена вода, ножиці. За 1 хвилину учасники повинні надати потерпілому допомогу. Максимальна оцінка цього конкурсу – 3 бали.

Журі оглядають потерпілих і підводять підсумки.

Найбільша кількість слів

Ведучий: Отже, останній завершаючий етап. Команди отримують карточку зі словом «Життєдіяльність». Складіть, якомога більше слів, використовуючи букви даного слова. Команда, яка складе найдовше слово, отримує додатковий бал.

Оголошення результатів конкурсу, підсумкових балів за вікторину. Визначення переможців, нагородження.

Ведучий: От і все, дякуємо нашим командам за участь у вікторині, вітаємо переможців. Вікторину закінчено, але слід пам’ятати завжди, що знання правил безпеки – запорука безпеки власного життя та життя інших людей. До нових зустрічей.

  • Виховні бесіди про Правила дорожнього руху та протипожежної безпеки

  • “Правила поведінки дітей на вулиці” 

  • Діти! Ми знаємо, що шлях до школи і зі школи додому повинен бути, безпечним. Але багатьом з вас долаючи цей шлях треба переходити вулицю. Тому, щоб з вами не трапився нещасний випадок на дорозі, треба дотримувались правил поведінки на вулиці.

  • 1. Ніколи не переходь дорогу на червоне світло, навіть коли поблизу немає машин, краще переходити дорогу в спеціальних місцях для переходу - так безпечніше.

  • 2. Обходь стороною виїзди з гаражів, автостоянок та інших подібних місць: автомобіль може виїхати заднім ходом і водій тебе не помітить.

  • 3. Якщо тобі треба перейти дорогу, а в тому місці немає світлофора, то уважно подивись в обидві сторони, щоб впевнитись, що поблизу немає машин, а тільки потім переходь.

  • 4.  Якщо тобі страшнувато переходити вулицю одному, попроси кого-небудь з дорослих тебе перевести, або навіть дочекайся поки дорослий буде переходити дорогу, і йди разом з ним.

  • 5. Будь особливо обережним при переході вулиці, коли в очі світить сонце, яскраве сонячне світло сліпить очі, і ти можеш не помітити машину, яка наближається. Якщо на тобі немає шапочки з козирком, закрийся від сонця рукою чи книжкою.

  • 6. Не вискакуй на проїжджу частину з м’ячем чи іграшкою: ти ризикуєш не побачити машину і попасти під неї.

  • 7. Якщо на перехресті чергує регулювальник, слухайся його вказівок.

  • 8.  Не катайся на велосипеді по проїжджій частині вулиці - це дуже небезпечно.

Прислів'я і приказки про правила безпеки життя

Правила безпеки життєдіяльності у народних прислів'ях і приказках допоможуть у засвоєнні цих надзвичайно важливих норм дітьми.

Здоров'я - це найбільший скарб!


Без здоров’я немає щастя.

Здоров’я дитини – багатство родини! 

Здоров’я народу – багатство країни!

Здоров’я – найдорожчий скарб.

У здоровому тілі – здорова душа.

Ходи більше – проживеш довше.

Про небезпеку від води, вогню, грому і блискавки


Від маленького сірника – велике лихо.

Грім б'є у високе дерево.

Вогонь і вода – добрі служити, але лихі панувати.

З вогнем не жартуй, воді не вір, із вітром не дружи.

З малої іскри – великий вогонь.

Не кидай іскри в попіл – і сама згорить, і село спалить.

Сірниками грався – біди набрався.

Будь завжди господарем ситуацції

Заєць спить, та очей не жмурить.

Дарма не бійся, але стережися.


Будь обережний в дорозі, не лови гав, обминай маловідомі чи невідомі стежки та дороги!

Кінь на чотирьох і той спотикається.

Навпростець тільки ворони літають.

Не знаєш броду не лізь у воду.

Тихо їдеш – далі будеш.

Хто навпростець ходить, той дома не ночує.

Як ідеш – дивись під ноги: хоч грошей не знайдеш, та носа не наб’єш.

Як поїдеш в об’їзд, то будеш і на обід, а як навпростець, то увечері.

Будь обережний з тваринами, комахами, невідомими рослинами!

Не вір собаці, бо вкусить.

Бджола пригощає, але й кусає.

Бережися злодіїв та незнайомців, лиходіїв

Замки та ключі не для чесних людей.

З добрим дружи, а лихого стережись.

 Прислів'я та приказки

1. Сірники не чіпай - в них вогонь.

2. Не май звичку сірники носити в кишені.

3. Сірник невеликий - вогонь велетень.

4. Вогонь наш друг, та не завжди, чекати можна і біди.

5. Хай пам'ятає дітвора, що газ та сірники - не гра!

6. Від іскри пожежа розгоряється.

7. Маленька іскорка - велике полум'я шукає.

8. Поки іскра в попілу, тоді і гаси.

9. Не шуткуй з вогнем - обпечешся.

10. Іскру гаси до пожежі, лихо відводь завчасно.

11. Малюк з сірниками пустував, потім в лікарні перебував.

12. Від маленької іскорки - велике лихо.

13. Коробка сірників, хоч і мала, багато може спричинити зла.

14. Летіти, як на пожежу.

15. 3 вогнем не жартуй, воді не вір, із вітром не дружи.

Вірші про безпеку

Сфітлофор

В нього на чотири боки

Є по три кругленькі ока.

Ними світить не даремно:

Як подивиться зеленим –

Йди скоріше, не зівай!

Світить жовтим -зачекай.

А червоний -стій! не йди! -Щоб не сталося біди.

В. Паронова

**********************

Червоне світло, -пам'ятай:

„Спинись!" -велить завжди.

А жовте мовить: „Почекай!"

Зелене кличе: „Йди!"

Ось червоне світло сяє, -

Стій! Вперед путі немає!

А зелене - не зівай, -

Сміло в путь вперед рушай!

Як червоне світло сяє, - Небезпечно! - кожен знає.

А якщо у світлофора

Жовте око блимне враз, - Почекайте: скоро - скоро

Світлофор пропустить вас.

А моргне зелене око, -

Путь вперед, прискорюй кроки!

**********************

Іванко з Петриком гуляють –

На санках з гори літають.

Та й прудкі ж нові санчата!

Нудно з ними біля хати.

Гірка наче б не така:

І коротка, і низька.

Каже Петрик :" Там на розі

Краща гірка при дорозі.

В вухах там лиш вітер свище.

Правда вулиця там ближче."

„ Та нічого, - каже Іванко,-

Там машин немає зранку".

Швидко плине день в розвагах,

На дорогу - нуль уваги.

Тут машина звідкілясь

Невідомо де взялась.

А санки напереріз

Швидше вітру линуть вниз.

Петрик різко завернув

І санки перевернув...

«Головне загальмувати, -

Кажуть злякані хлоп'ята,

Краще підемо до двору

На малу безпечну гору! „

**********************

Протипожежні правила

І малятам, ї звірятам

Дуже добре треба знати,

Сірники не для забави

З ними страшно...грати

*******************

Розігрівсь утюг твій дуже

Що робити будеш, друже?

За гаряче не хапай

Із розетки ... вимикай,

**********************

Вивчіть правила пожежі:

Будьте завжди обережні.

Знає хай дитина кожна

Жартувать з вогнем не... можна

**********************

Дітям добре треба знати

Правила протипожежні

І з вогнем не пустувати,

Бути обережними

  1. Анкета для батьків.

1. Часто хворіє ваша дитина?

- так

- ні

2. Причини хвороби

- недостатнє фізичне виховання у школі

- недостатнє фізичне виховання в сімї

- спадковість

3. Чи знаєте ви фізичні показники, які допомагають слідкувати за правильним розвитком вашої дитини?

- так

- ні

- частково

4. На що, на Ваш погляд, повинні сімя і школа звертати увагу піклуючись про здоровя та фізичну культуру дитини?

- дотримання режиму дня

- раціональне, калорійне харчування

- повноцінний сон

- достатнє перебування на свіжому повітрі

- заняття з фізкультури

- загартувальні заходи

- добра гігієнічна середа

5. Які за гартувальні процедури найбільше підходять вашій дитині?

- ходьба босоніж

- прогулянки на свіжому повітрі

- умивання обличчя, шиї, рук до ліктя водою кімнатної температури

- легкий одяг на прогулянці

6. Чи знаєте як зміцніти здоровя дитини вдома?

- так

- ні

- частково

7. Чи потрібна Вам допомога школи?

- так

- ні

- частково

8. Що відчуває Ваша дитина, коли йде до школи?

- радість

- страх

- інтерес

- неохоту

- байдужість

- коли як

- важко відповісти

Анкета для батьків N2

«ПРАВИЛА І БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ»

Шановні батьки!

Виховання грамотного учасника дорожнього руху - складова виховання людини нового типу. І поки дорослі не звикнуть до того, що дотримання правил дорожнього руху (ПДР) - це не тільки вимога законодавства, але насамперед норма поведінки у суспільстві, зростання дорожньо-транспортного травматизму зупинити неможливо. Відновити загублений інстинкт самозбереження у суспільстві можна тільки спільно.

Просимо Вас серйозно задуматися про цю проблему і відповісти на наступні питання. Ваші щирі відповіді допоможуть нам у подальшій роботі з дітьми.

Прізвище, ім'я, по батькові анкетируемого, рік народження.

1.Чи вважаєте Ви важливою цю проблему для Вас і Ваших близьких?

а) так;

в) ні;

в) важко відповісти?

2.Як ви думаєте, з якого віку потрібно навчати дітей ПРАВИЛ дорожнього руху:

а) до 3 років;

б) ще до школи;

в) у школі;

г) з 10 років?

3.Чи готові ви разом з дітьми участь у навчальних програмах з ПДР:

а) готові;

б) не готові;

в) можливо?

4.Як ви ставитеся до дотримання ПДР:

а) дію, як мені зручно і швидше;

б) намагаюся дотримуватися;

в) завжди дотримуюся?

5.Є в сім'ї автомобіль:

а) так;

б) ні?

6.При поїздці в автомобілі, де зазвичай знаходиться ваша дитина-дошкільник:

а) на передньому сидінні;

б) стоїть позаду передніх крісел;

в) сидить на задньому сидінні;

г) сидить в кріслі авто на задньому сидінні?

7.Як зазвичай ви спілкуєтеся з дитиною на тему безпеки на дорозі:

а) кажу, щоб був уважним на дорозі;

б) обговорюємо маршрут руху;

в) дитині досить того, що йому розповідають про ПДР?

8.З ким гуляє ваша дитина:

а) один, я спостерігаю з вікна;

б) гуляємо разом: дитина грає, я сиджу на лавці і розмовляю з сусідкою;

в) перебуваю поруч з дитиною, контролюю ситуацію?

9.Як ви реагуєте, якщо на ваших очах чужі діти порушують правила дорожнього руху:

а) роблю зауваження;

б) не звертаю уваги, у них є свої батьки;

в) важко відповісти?

10.Як знайомите дитини з ПДР:

а) у формі гри;

б) у формі порад і застережень?

11.Навчаєте ви свою дитину правилам поведінки в транспорті:

а) так;

б) ні?

12.Чи є у вас література, гри з даної теми:

а) є;

б) ні?

13.Хотілося б вам отримати кваліфіковану консультацію по вихованню культури поведінки в громадських місцях і на вулиці?

а) так;

б) немає;

в) не знаю?

14. Навчання дітей правилам безпеки на дорозі - це завдання:

а) ДІБДР;

б) дитячого садка;

в) батьків?

15.Як Ви думаєте, якою % дітей від загальної кількості загиблих з різних причин дітей, становлять діти, постраждалі в ДТП?

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПАМ'ЯТАЙТЕ!!!

Вихователі - не довчили,

Батьки - не додивились,

ГИБДД - не доорганизовало

Водій не зреагував,

а в результаті - дитина постраждала в дорожньо-транспортній пригоді.

Дякуємо за участь в опитуванні. Безпечної Вам дороги!

Анкета для батьків N 3

Шановні батьки!

Закінчується навчальний рік, який Ви, Ваш малюк і ми, педагоги дитячого садка, прожили разом і навчилися правильної та безпечної поведінки на дорогах нашого міста. Багато в цьому році було зроблено нового, цікавого. Були і труднощі.

Ми звертаємося до Вас з проханням відповісти на питання анкети. Ваша думка допоможе покращити роботу з дітьми по даному напрямку, знайти нові актуальні теми для спілкування.?

____________________________________________________________________

Вік Вашої дитини?

____________________________________________________________________

Що нового Ви дізналися в дитячому саду про зміст навчання дошкільнят з Правилами дорожнього руху?

____________________________________________________________________

Які форми отримання інформації були для Вас найбільш зручні:

листування з воспитателями___________________________________

групові собрания_________________________________________

особисті бесіди з воспитателем________________________________

інформаційні стенды_____________________________________

другое_____________________________________________________

Вкажіть джерело, з якого Ви отримували інформацію в дитячому саду з навчання дітей Правилам дорожнього руху:

вихователі дитячого сада_____________________________________

інші фахівці дитячого сада______________________________

книги, газети, журналы_______________________________________

видеотека___________________________________________________

Для чого, на Вашу думку, необхідно навчати дитину Правилам дорожнього руху?______________________________

Що б Ви хотіли побажати вихователям дошкільного закладу? _________________________________________________

Шановні батьки!

 Від вас в великій мірі залежить безпека вашої дитини. Постійно навчайте вашого малюка  правилам безпечної поведінки у побуті, в природі, на вулиці, у суспільних місцях.

Пропоную до Вашої уваги цикл  пам’яток з навчання дошкільнят безпечній поведінці.

                                                         БЕЗПЕКА НА ДОРОЗІ

Правило 1.  Переходити вулицю можна тільки по пішохідних переходах. Вони позначаються спеціальним знаком «ПІШОХІДНИЙ ПЕРЕХІД».

Правило 2. Якщо немає підземного переходу, ти повинен користуватися переходом з       світлофором.

Правило 3. Не можна переходити вулицю на червоне світло, навіть якщо немає машин.

Правило 4. Переходячи вулицю, завжди треба дивитися: спочатку - наліво, а дійшовши     до середини дороги - направо.

Правило 5. Найбезпечніше переходити вулицю з групою пішоходів.

Правило 6. У жодному випадку не можна вибігати на дорогу. Перед дорогою треба         зупинитися.

Правило 7. Не можна грати на проїжджій частині дороги і на тротуарі.

Правило 8. Якщо твої батьки забули, з якого боку потрібно обходити автобус, тролейбус і трамвай, можеш їм нагадати, що: автобус, тролейбус, трамвай небезпечно обходити як  спереду, так і ззаду. Треба дійти до найближчого пішохідного переходу і по ньому перейти вулицю.

Правило 9. Поза населеними пунктами дітям дозволяється йти тільки з дорослими по краю           (узбіччю) назустріч машинам. 

 Кращий спосіб зберегти своє життя на дорогах - дотримуватись Правил дорожнього руху

 БЕЗПЕКА В БУДИНКУ

       Небезпека перша. Гострі предмети, що колють і ріжуть.

  • Правило 1. Всі гострі предмети, що колють і ріжуть, обов'язково треба класти на свої місця. Порядок в будинку не тільки для краси, але і для безпеки. 

 Небезпека друга. Електричні прилади. Вони можуть ударити струмом або стати причиною пожежі.

  • Правило 1. Йдучи з будинку і навіть з кімнати, обов'язково вимикай телевізор, магнітофон, праску і інші електроприлади.

  • Правило 2. Ніколи не тягни за електричний дріт руками (а кота за хвіст).

  • Правило 3. У жодному випадку не підходь до оголених дротів і не доторкайся до них. 

 Небезпека третя. Ліки і побутова хімія.

  • Правило 1. У жодному випадку не пробуй ніяких ліків. По-перше, це несмачно, а по-друге, неправильно прийняті ліки можуть виявитися отрутою.

  • Правило 2. Що таке побутова хімія? Це пральні порошки, засоби для миття посуду, засоби від тарганів і багато що інше. Діти, звичайно не таргани, але отрута від тарганів діє і на людей. Тому у жодному випадку не відкривай ніяких упаковок з побутовою хімією.  

  Небезпека четверта (невидима і нечутна). ГАЗ.

Газ може бути дуже небезпечний. По-перше, скупчившись на кухні, газ може вибухнути. По-друге, їм можна отруїтися. Тому, відчувши запах газу, дотримуй наступні правила: 

  • Правило 1. Терміново скажи про це дорослим.

  • Правило 2. Треба відразу ж відкрити вікна і провітрити помешкання.

  • Правило 3. Перевір, чи закриті крани на плиті.

  • Правило 4. Негайно подзвони по телефону 104.

  • Правило 5. У жодному випадку не включай світло і не запалюй сірники.

 

ОСОБИСТА БЕЗПЕКА ВДОМА І НА ВУЛИЦІ

                Якщо ти вдома один, запам'ятай наступні правила безпеки: 

Правило 1. У жодному випадку не відкривай двері, якщо дзвонить незнайома людина.

Правило 2. На всі питання і прохання незнайомця відповідай «НІ».

Правило 3. Якщо в двері дзвонить листоноша, монтер, лікар або навіть міліціонер, все одно не відкривай, якщо ти не знаєш цих людей. Злочинці можуть переодягнутися в будь-яку форму.

Правило 4. Якщо незнайома людина намагається відкрити твої двері, відразу ж подзвони в міліцію по телефону 102 і назви свою точну адресу.

Правило 5. Якщо удома немає телефону, зви на допомогу з вікна або балкона.

Правило 6. На питання незнайомих людей по телефону: «ЧИ ДОМА БАТЬКИ?» - відповідай, що вдома, але вони зайняті і підійти до телефону не можуть.

Правило 7. Не вір, що хтось прийде або приїде до тебе на прохання батьків, якщо батьки самі не подзвонили тобі або не повідомили про це наперед.  

 Небезпеки підстерігають тебе не тільки вдома, але і на вулиці. Щоб їх уникнути, треба дотримувати наступні правила. 

Правило 1. Якщо ти втратив батьків в незнайомому місці, стій там, де ти загубився. Якщо їх довго нема звернися по допомогу: на вулиці - до міліціонера, в магазині - до продавця, в метро - до чергового.

Правило 2. Ніколи не ходи гуляти без попиту. Батьки завжди повинні знати, де ти знаходишся.

Правило 3. Не грай на вулиці пізно: події частіше здійснюються в темний час.

Правило 4. Не погоджуйся йти з незнайомими хлоп'ятами або дорослими в чужий під'їзд, підвал, на пустир або інші безлюдні місця.

Правило 5. Ніколи не заговорюй на вулиці з незнайомими людьми. Також ніколи не розмовляй з п'яними.

Правило 6. Не приймай від незнайомих дорослих пригощання. Навіть якщо батьки ніколи не купували тобі таких смачних речей.

Правило 7. Якщо ти побачиш на вулиці, в тролейбусі, трамваї, метро який-небудь предмет: коробку, сумку, згорток, пакет - не чіпай його. У ньому може опинитися бомба. 

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Пожежі дуже небезпечні. При пожежі можуть згоріти речі, квартира і навіть цілий будинок. Але головне, що при пожежі можуть загинути люди. Запам'ятай правила протипожежної безпеки.

Правило 1. Не грайся вдома із сірниками і запальничками. Це одна з причин пожеж.

Правило 2. Йдучи з кімнати або з будинку, не забувай вимикати електроприлади.

Правило 3. Не суши білизну над плитою.

Правило 4. У жодному випадку не запалюй феєрверки, свічки або бенгальські вогні вдома (і взагалі краще це робити тільки з дорослими).

Правило 5. У селі або на дачі без дорослих не підходь до печі і не відкривай пічні дверці (від вуглинки, що вискочила, може зажевріти будинок).

ЯКЩО В БУДИНКУ ПОЧАЛАСЯ ПОЖЕЖА

       Правило 1. Якщо вогонь невеликий, можна спробувати відразу ж загасити його, накинувши на нього щільну тканину або ковдру або виливши каструлю води. 

        Правило 2. Якщо вогонь відразу не згас, негайно тікай з будинку в безпечне місце. І лише після цього подзвони в пожежну охорону по телефону 101 або попроси про це сусідів.

        Правило 3. Якщо не можеш втекти з квартири, що горить, відразу ж подзвони по телефону 101 і повідом  пожежникам точну адресу і номер своєї квартири.

        Правило 4. При пожежі дим набагато не безпечніший за вогонь. Більшість людей при пожежі гинуть від диму. Якщо відчуваєш, що задихаєшся, опустися навпочіпки або просувайся до виходу повзучи - внизу диму менше.

        Правило 5. При пожежі ніколи не сідай в ліфт. Він може відключитися, і ти задихнешся.

      Правило 6. Чекаючи приїзду пожежників, не втрачай голови і не виплигуй з вікна. Тебе обов'язково врятують.

        Правило 7. Коли приїдуть пожежники, у всьому їх слухайся і не бійся. Вони краще знають як тебе врятувати.

                                                    БЕЗПЕКА НА ВОДІ

 Приємно в жаркий літній день викупатися в ставку або в річці! Але перш ніж зайти у воду, непогано пригадати правила безпеки поведінки на воді:

Правило 1. Не стій і не грай в тих місцях, звідки можна повалитися у воду.

Правило 2. Не заходь на глибоке місце, якщо не умієш плавати або плаваєш погано.

Правило 3. У жодному випадку не пірнай в незнайомих місцях. Невідомо, що там може опинитися на дні.

Правило 4. Не можна запливати за буйки.

Правило 5. Не можна близько підпливати до судів. Тебе може затягнути під гвинти.

Правило 6. Ніколи не грай в ігри з утримуванням супротивника під водою - він може захлинутися.

Правило 7. Не намагайся плавати на саморобних плотах або інших плавальних засобах. Вони можуть не витримати твоєї ваги або перекинутися.

Правило 8. Не слід далеко запливати на надувних матрацах і камерах. Якщо матрац або камера раптом почнуть здуватися, ти можеш разом з ними піти до дна.

Правило 9. Ігри в «Морські бої» на човнах, розгойдування човна, ходіння по ньому або перегин через борт дуже небезпечні, оскільки човен від цього може перекинутися.

Тематика лекцій для батьків


1.Зробимо свою квартиру безпечною для дітей. 


Вчимо дитину спілкуватися (дитина сама вдома, контакти з незнайомими). 


Здоров’я вашої дитини (режим дня, культурно-гігієнічні, оздоровчо-загартувальні заходи, харчування, фізичний і психічний розвиток). 


Родинні ігри (організація ігрової діяльності вдома). 


Організація і проведення відпочинку з дітьми (безпека відпочинку біля водойм, у лісі,

спілкування з природою з користю для розуму і без шкоди для здоров’я і навколишнього

середовища). 


Азбука безпеки (правила поводження на проїжджій частині). 

Тематика бесід та консультацій для батьків 

Отруйні рослини (отруйні рослини нашої місцевості; перша допомога при отруєнні грибами, ягодами, рослинами). 


Відпочинок влітку (правила відпочинку з дітьми біля водойм; перша допомога при сонячному (тепловому) ударі та опіках). 


Особливості харчування дитини (фізіологічні особливості дитини дошкільного віку; раціональне та збалансоване харчування; культура харчування; культурно-гігієнічні навички дітей). 


Дитячий дорожньо-транспортний травматизм (статистичні дані; умови запобігання). 


Улюблені дитячі справи (ігри; перегляд телепередач; рухова діяльність). 
Що необхідно знати дитині про правила поведінки на дорозі та в транспорті (вулиця; транспортні засоби; правила користування ними). 


Як вберегти дитину від вогню. 


Правила гасіння пожежі. 


Навчання дітей правил пожежної безпеки – загальне завдання дитячого садка і сім’ї. 


Консультація із працівниками пожежної охорони «Як врятувати дитину від біди». 


Правила пожежної безпеки при влаштуванні новорічної ялинки. 


Вогонь – не гра. 


Як навчити дітей правил пожежної безпеки. 


Що необхідно робити у випадку пожежі в квартирі. 


Орієнтовна тематика батьківських зборів 


Як і коли Ви навчаєте свою дитину правильному поводженню в довкіллі. 


Роль батьків у формуванні у дітей початкових знань про пожежну безпеку та дотримання відповідних правил. 


Чи можете Ви вважати себе взірцем для дитини в дотриманні правил безпечної поведінки? 


Як поставити перепони агресії з екрану? 


Як створити безпечні умови перебування дитини вдома? 


Як зробити відпочинок вашої родини корисним та безпечним? 


Протипожежні знання – в кожну сім’ю. 


Анкета для педагогів та батьків 

З якого віку дитину можна відпускати саму пересуватися по місту, на транспорті? 


Чи порушуєте Ви правила дорожнього руху? 


Чи віддасте грабіжникові свій гаманець із заробітною платою за його вимогою, чи будете протидіяти? 

Анкета для батьків 


Чи залишаєте Ви свою дитину саму вдома? 


Чи дозволяєте Ви їй гуляти самій у дворі? 


Чи дозволяєте Ви дитині підходити до телефону? 


Чи дозволяєте Ви відчиняти дитині вхідні двері? 


До кого дитина може звернутися за допомогою, Чи знає вона телефони родичів, сусідів? 


Чи дозволяєте Ви дитині запалювати газ, вмикати електроприлади і апаратуру? 


Чи вчите Ви свою дитину правильно поводитися в складних і несподіваних ситуаціях? 


Що найбільше тривожить Вас? Що, на Вашу думку, є найбільш небезпечним для Вашої дитини? 


Чи відверта з Вами дитина? Чи довіряє вона Вам? 


Чи завжди Ви переходите дорогу на зелене світло світлофора? 


З якої сторони Ви обходите автобус? 


У яку сторону Ви дивитеся, перш ніж почати переходити вулицю? 


Як часто Ви використовуєте «острівок безпеки» 


Як часто Ви порушуєте правила руху? 


Чи знає Ваша дитина, що таке «зебра»? 


Які методи використовуєте Ви, щоб пояснити своїй дитині, де дозволяється гратися малюкам? 



Матеріали до проведення круглого столу для батьків (диспутів): 


Хто і що створює безпеку дитини в оточуючому середовищі? 


Який спосіб життя дитини можна вважати здоровим? 


Яку роль відіграють батьки та дорослі члени родини в організації безпечної життєдіяльності дитини-дошкільника? 


Як навчити дитину бачити та аналізувати небезпечні ситуації? 


Як діє людина в екстремальних ситуаціях – свідомо чи інстинктивно? 


Доцільно організувати: 


Усний журнал для батьків «Сам вдома» 


Спільна розвага з дітьми «Школа безпеки» 


Наочна інформація:

«Не залишайте дітей одних»

«Укуси тварин (собак, комах)»

«Отруйні рослини»

«Будьте обережні – отруйні гриби!» 
Діагностичне анкетування вихователів на тему 

« Безпека життєдіяльності дітей дошкільного віку» 


Прізвище, ім’я, по-батькові. Вік. 


Педагогічний стаж. 


Яким видам діяльності та формам роботи з дітьми віддаєте перевагу. 


Оцініть свої знання правил поведінки: в загальних місцях, на вулиці, на воді та під час стихійних лих (%). 


Які свої наробки щодо безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку ви можете запропонувати колегам? 


У яких видах роботи щодо безпеки життєдіяльності дітей потрібна допомога? Що викликає труднощі? 


Які консультації, яку допомогу хотіли би отримати з питань безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку? 



5.ПСИХОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ З ДІТЬМИ БЕСІДИ ЩОДО ЗАГРОЗЛИВИХ СИТУАЦІЙ 
В останні десятиліття психологи опрацювали дуже важливу тему. А саме, вони виділили типи традиційних висловлювань – справжніх перешкод на шляху до активного слухання дитини. Це в подальшому може призвести до неадекватного сприйняття небезпечної ситуації, спотворення образу небезпеки, неадекватного прийняття рішення в разі загрози, нівелювання особистості дитини, невизнання права на помилки. І все це через оцінки дорослими минулого досвіду потрапляння в небезпечні ситуації.

У такому разі доцільно ознайомитися з цими типами автоматичних відповідей дорослих, а також з тим, що чують у них діти.



Накази, команди: «Зараз же перестань плакати!», «Замовкни!», «Щоб я більше не бачив!», «Не видумуй!», «Ану зараз же відповідай, що трапилось!». 


У таких категоричних фразах дитина чує небажання дорослих розібратися в проблемі. Подібні слова викликають почуття безправ’я, покинутості в біді. У відповідь діти бурчать, ображаються, виявляють впертість та супротив. 
2. Попередження, застереження, погрози: «Якщо не перестанеш плакати, візьму ремінь!», «Дивись, якби не стало гірше!».

Погрози не мають сенсу, якщо у дитини неприємне переживання, стрес. Вони лише заганяють її в глухий кут. Тим більше, що при частому повторенні діти до них звикають і перестають на них реагувати.


3.Читання моралі, повчання, проповіді: «Ти повинен був вести себе як гідна людина», «Кожна людина зобов’язана допомогти в такій ситуації», «Ти мусиш поважати дорослих».

Зазвичай діти з таких фраз не дізнаються нічого нового. Вони відчувають тиск зовнішнього авторитету, вину, нудьгу.

Чи значить це, що з дітьми не слід вести бесіду про моральні норми, правила поведінки? Зовсім ні. Однак це слід робити лише в спокійні хвилини, а не в стресових умовах. У даній ситуації це виглядає як «підливання олії в вогонь». 
4. Поради, готові рішення: «Я б на твоєму місці зробив би те й те», «По-моєму, треба піти вибачитись», «Коли я був на твоєму місці…».

Кожного разу, коли ми щось радимо дитині, ми ніби повідомляємо їй, що вона ще недостатньо доросла і недосвідчена, а дорослі розумніші за неї, все знають наперед. Така позиція дратує дітей, а головне не залишає бажання розповісти про те, що сталося. Часто діти самі приходять до того, що ми їм намагалися порадити. Але їм самим слід прийняти рішення – це їх шлях до самостійності. Важливо дати дітям таку можливість, хоча це складніше, ніж дати пораду.


5. Докази, логічні докази, нотації, «лекції» : «Скільки разів тобі говорили», «Без кінця відволікаєшся, от і робиш помилки», «Пора б уже знати».

У кращому випадку діти перестають чути дорослих, виникає, так звана «психологічна глухота» або «смисловий бар’єр».


6. Критика, догани, обвинувачення: «Завжди ти!», «Дарма на тебе понадіялися», «Знову все зробив не так!».

Подібні фрази викликають у дитини або активний захист: відповідну агресію, розлючення, заперечення; або розчарування, пригніченість, засмучення, формується низька самооцінка, вона думає, що погана, безнадійна, не вольова, невдаха. Це може призвести до того, що дитина, опиняючись у небезпечній ситуації, буде схильна виявляти у діях невиправданий ризик, «геройство».

Що може врятувати становище? Головний шлях: намагання звертати увагу не лише на негативні, але й на позитивні сторони поведінки. 
7. Похвала: «Молодець, ти у нас просто герой!», «Ти у нас самий сміливий!», «Ти такий хоробрий, будь - які гори здолаєш».

Важливо зрозуміти тонку межу між похвалою і заохоченням. У похвалі завжди є елемент оцінки. Дитина незабаром починає розуміти, що там, де похвала, там буде і догана. Також вона може стати залежною від похвали, чекати на неї, шукати її. Краще на успіхи чи вірну поведінку дитини реагувати, використовуючи займенники «я», «мені», замість «ти». Наприклад, «я радий», «мені сподобалось».


8. Обзивання, висміювання: «Ну ти дубина!», «Плакса-вакса!», «Незграба».

Це найкращий спосіб відштовхнути від себе дитину. Як правило, в таких випадках діти ображаються й захищаються, втрачаючи довіру до лідера, авторитета батьків.


9. Інтерпретації: «Я знаю, це все через те, що…», «Я все ж бачу, що ти мене обманюєш», «Я бачу тебе наскрізь!».

Такий тип реакції на підозру, що дитині загрожувала небезпека, викликає бажання вийти з контакту, в той час, як дорослому потрібна інформація.


Розпитування, розслідування: «Ні, ти все таки розкажи, що сталося», «Чому ти мовчиш?», «Що ж все-таки трапилось? Я все одно дізнаюсь». 


Утриматись від питань у розмові важко. І все ж треба намагатись, замінити питальні речення на стверджувальні. Питання відчувається, як холодна допитливість, ствердження – як розуміння й участь. 


Співчуття на словах, умовляння, заспокоєння: «Заспокойся», «Не звертай уваги», «Перемелеться, мука буде». 


Ці фрази відображають зневаження до проблем, заперечення, знецінення переживання. Інколи краще просто помовчати, обнімаючи дитину. 


Жарти, втеча від розмови: «Відійди!», «Не до тебе!», «Завжди ти зі своїми скаргами». Почуття гумору нівелює проблему, але залишає її зміст. 

Ознайомившись з довгим списком невдалих висловлювань, виникає питання «Так не можна реагувати і так не можна, а як можна?».

І тут постає необхідність оволодіння навичками активного слухання в тренінгах, з використанням спеціальної літератури. Цей спосіб проведення бесіди донедавна був незвичним для нашої культури, але все більше завойовує популярність, оскільки дає відчутні результати. А саме: 
1. Зникає або сильно послаблюється негативне переживання дитини після небезпечних подій як мінімум на 60%.

2. Дитина, впевнюючись, що дорослий слухає, починає розвивати тему розмови, підвищуючи значиму для дорослого інформативність бесіди, зокрема про зміст небезпеки, поведінку дитини, її вчинки.

3. Дитина сама просувається у вирішенні проблеми, створюючи об’єктивний образ небезпеки і моделюючи конструктивне рішення. 
Формуючи під час проведення «Тижня безпеки дитини» у дошкільників особистісні цінності, ми перевіряємо їх уміння з допомогою дорослих вирізнити певні сторони дійсності, поєднувати їх з позитивними переживаннями; включаємо в цей зв’язок позитивний образ “Я” з метою продукування особистісного смислу фрагменту життя; заохочуємо дітей докласти вольових зусиль заради об’єктивації морального вчинку, використовуємо «емоційну корекцію»; створюємо в дошкільників своєрідне емоційне передчуття та передбачення ймовірних наслідків надзвичайних ситуацій. Завдяки їм здійснюється мотиваційно-смислова регуляція моральної поведінки дітей, формуються основи здорового способу життя.

Саме дошкільні навчальні заклади є першочерговими та базовими у процесі створення у дітей на все життя стереотипу здорового способу життя, формування індивідуального та громадського здоров’я. А сприяє цьому в значній мірі своєчасно та якісно підготовлений і проведений такий захід, як «Тиждень безпеки дитини».

КУДИ ДЗВОНИТИ В РАЗІ НЕБЕЗПЕКИ 

- Любі діти, існують спеціальні служби, які допомагають людям у різних непередбачених ситуаціях. Вони приїжджають тільки за викликом. Кожна служба має свій спеціальний номер. Виклик за ним безкоштовний. Щоб викликати службу допомоги, треба назвати адресу, прізвище, потребу, за якою викликається служба допомоги. Слід розуміти, що жарти по телефону із номерами служб допомоги не припустимі. Це зашкодить іншим людям і вам, бо можуть вас чи ваших батьків оштрафувати. 


Діти повинні вміти та знати,

Як допомогу собі викликати.

Пожежа, вогонь, як ти вдома один,

Швиденько дзвони й викликай 101.

Адресу назви, що горить, і як звати,

Пожежників треба тоді вам гукати.

Злодюга у хату хоче пробратись.

Як діяти? Як бути? Як рятуватись?

В міліцію треба дзвонити негайно,

Ти номер 102 хутчіш набирай-но.

Хворіє хтось дуже й не може вже встати –

Людину потрібно скоріш рятувати,

Ти медиків виклич, «швидку допомогу»,

103 набирай і гукай на підмогу.

В квартирі ти раптом почув запах газу –

Не гайся, дзвони 104 відразу.

Ці служби нас виручать завжди з біди.

Про них пам’ятаймо ми всюди й завжди


Дорогі хлопці та дівчата, хочу вам сказати: 


САМ ЗНАЙ ТА ІНШИХ НАВЧАЙ!

ЦІ ЧОТИРИ НОМЕРИ ДОБРЕ ПАМ’ЯТАЙ!


ГАЗ – ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО! 


Любі діти, газові плити допомагають дорослим приготувати їжу. Газовою плитою треба користуватися обережно, не можна допускати просочення газу. Побутовий газ має неприємний запах і може викликати отруєння. Якщо ти почув запах газу, то повідом про це дорослих. Не можна вмикати та вимикати світла, запалювати вогонь. Якщо ти вдома сам і тобі здається, що чуєш запах газу, то викликай спеціальну службу 104. 


Послухайте, що трапилось з неслухнянчиками-мишенятами КРУТЬ і ВЕРТЬ:

Це – веселі мишенята:

Тут ось – Круть, а це ось – Верть.

Як взялись вони до діла –

Все летить в них шкереберть.

Пустувати й гратись вони мастаки,

А трудитись й вчитися їм не до снаги.

Якось грались мишенята,

Пустували – та не раз,

І на кухні, там, де плитка,

Взяли і відкрили газ.

Засичав тут газ сердито:

(газ) « Го-го-го, мене відкрито». 
Швидко вибіг він в кімнату,

Запах чути вже у хаті.

У Вертя голова болить,

В Крутя у очах мигтить,

Почалася в них нудота,

І вже гратись неохота.

ЩО РОБИТИ, ЯК ЖЕ БУТЬ?

Може Півника гукнуть?


(мишенята) «Півник, Півнику, прийди,

Виручай нас із біди!»


Півник наш примчав ураз,

Швидко виключив він газ,

Відчинив вікно навстіж,

Вивів мишок він скоріш

На подвір’я й на травиці

Дав попити їм водиці.

І сказав поважно й мирно:

(півник) «Треба бути вам сумирним.

З газом неможливі жарти,

Знати вам про це вже варто:

Не вмикати й не крутити –

Себе можна отруїти.

Спричинити вибух може,

Вам ніхто не допоможе.

Сірники ти не запалюй

Й світла також не вмикай,

Перекрий потік ти газу

Й швидко службу викликай.

04 – ці дві цифри

Сам теж знай і пам’ятай.

З газом жарти небезпечні,

Сам вивчай і всіх навчай.

(мишенята) «Будемо вчитись, будемо знати», -

Закричали мишенята.

Знаю я і знай це ти,

Що недовго й до біди.


Дорогі дітки, пам’ятайте, що найменші порушення Правил безпеки користування газовими приладами можуть стати причиною отруєння, пожежі, вибуху. 



БЕЗПЕКА ДИТИНИ – У ВАШИХ РУКАХ 

Діти, чи ви знаєте, хто такі незнайомці? Незнайомці – це люди чи діти, яких ми не знаємо. Вони бувають різні. Добрих і хороших людей багато. Дітям слід пам’ятати, що зовнішній вигляд не завжди відповідає намірам людини. Серед приємних зовні людей бувають злі, які можуть заподіяти вам лихо. 


Щоб цього не трапилось, треба пам’ятати, що справу можна мати лише з тими людьми, кого ти знаєш.

Якщо тобі щось загрожує, треба повідомити про небезпеку за телефоном – 102.

Якщо відсутні вдома дорослі, не можна відчиняти двері й повідомляти незнайомим, хто є вдома. 


А зараз послухайте, що трапилось з неслухняними поросятами. 


Троє поросят 
В чарівному лісі жили поросята

Казка відома вам, певно, малята.

Будинки вони там собі будували,

У лісі гуляли, стрибали, співали.

Злий вовк у ліс до них завітав,

Він дуже малих поросят налякав.

Втікали до хати найстаршого брата,

Щоб хвостик і рильце своє врятувати.

Прилисток знайшли поросята у домі,

А правила захисту всім нам відомі.

Їх треба завжди нам усім пам’ятати,

Тож будемо зараз ми їх повторяти:

НЕ можна пускати чужого у дім,

Бо дім – це фортеця, коли ви у нім.

НЕ можна гуляти самим у дворі,

Це треба всім знати – батькам, дітворі.

НЕ можна з чужими людьми розмовляти

Й дарунки від них вам НЕ можна приймати.

Їхати в ліфті краще самому

Або із батьками чи добре знайомим.

В машині чужій пропонують кататись? 


Що, будемо сідати? – НІ! – Рішуче відмовляйтесь! 


Говорять: «Прийшли ми від мами,

Прийшли ми від тата».

НЕ довіряйте – перевіряйте!

Загроза життю – то 102 набирайте.

Про службу безпеки завжди пам’ятайте! 


Шановні дорослі, ПАМ’ЯТАЙТЕ! Безпека дитини – у ваших руках



ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА 


У сучасному світі кожного дня і щогодини небезпека чекає на нас. У світі трапляється щорічно близько 5 млн. пожеж. Щогодини у вогні гине 1 людина. 2-3 одержують травми і опіки, а кожен 3-ій загиблий – дитина. 


То ж всі повинні пам’ятати:

З вогнем та газом НЕ можна жартувати.

Послухайте, що трапилось з маленькими зайченятами. 
Зайченята і сірники 
У Зайчихи було троє зайченят,

Ввічливих, добрих і чуйних звірят.

Вони були слухняні,

Не вередливі й не погані.

Якось матуся в магазин пострибала,

А малим зайчатам наказала:

(Зайчиха ) - Будьте слухняні, мої маленькі!

Я вас люблю. Бувайте, миленькі!


Зайчата гратись почали

І сірники на полиці знайшли.

(Зайчата ) - Давайте пограємо,

Ми ж, як користуватися ними, знаємо.


Загорівся сірничок і упав додолу,

Зайченята злякались,

І під стіл сховались.

Та знайшов той звір малят,

Та й налякав беззахисних звірят.

Застрибали малюки на підлозі, забігали, заметушились.

Ось прибули пожежники-бобри,

Вогонь гасити найкращі майстри.

Пожежу вони загасили,

Хоч і витратили всі сили.

Ось і мама-зайчиха прийшла,

Гостинців усім принесла.

Ох, і висварила вона зайчат,

Своїх ріднесеньких малят.

А дядько-бобер сказав:

(Бобер ) - Треба, щоб кожен знав:

З сірниками ти гратись не спіши,

Бо можеш накликати на себе біди.


Пораду батькам ми теж хочемо дати,

Потрібно їм завжди ось це пам’ятати!

Сірники та запальнички,

Щоб лежали на поличці,

І на тій, що так високо,

Щоб дістати не можна й оком.

Щоби діти і не знали,

Де Ви їх від них сховали.

Халатність й байдужість –

Дорослих провина,

Від цього страждає

Маленька дитина.


Бажаємо всім дітям щасливого та безтурботного дитинства і лише радості. 

Тема. Батьки, діти та надзвичайні ситуації.

Мета. 
Розширити уявлення батьків про можливі небезпечні ситуації природного, техногенного, соціального характеру, про правила поведінки дорослих та дітей в екстремальних ситуаціях.

Сторінка 1

Вступне слово ведучого.

Ведучий розкриває актуальність проблеми охорони життя, здоров'я та норм поведінки дітей в надзвичайних ситуаціях. Роз'яснює батькам, що спільне завдання дошкільного закладу та сім'ї полягає в тому, щоб навчити дітей долати небезпеку, або, в крайньому випадку, зменшити, пом'якшити її наслідки. Досягти цього можна лише за умов систематичного, а не епізодичного навчання дитини вмінню жити, гратися, працювати.

^ Запитання - відповідь

На запитання батьків, стосовно охорони життя, здоров'я дітей та норм поведінки в надзвичайних ситуаціях, відповідають спеціалісти: психолог, лікар, інспектор ДАІ та ін.

Орієнтовні запитання:


Як подолати у дитини страх перед небезпекою?


Як навчити дитину не розгублюватися в екстремальній ситуації?


Що означає поняття «особиста безпека»?


Як навчити дитину уникати небезпечної ситуації під час відсутності дорослих?


Хто повинен навчати дітей правилам особистої безпеки?


Коли треба починати навчати дітей правилам особистої безпеки?


^ Читаємо разом з дітьми.

Вихователь знайомить батьків з виставкою книг, дає стислу анотацію щодо її змісту, рекомендації до читання, розглядання ілюстрацій, бесіди за змістом художнього твору.

^ Навчіть себе захищати.

Фізкерівник разом із дітьми показує батькам вправи самострахування «Захисти личко», «Перелізь обережно», «Вузенька доріжка», «Уникни небезпеки».

Конкурс.

В конкурсі беруть участь 4-6 сімей, які поділяються на дві команди, що змагаються між собою.

Оцінює конкурс журі, до складу якого входять: завідувач дошкільним закладом, інспектор ДАІ, вихователь, психолог, батьки.

^ Завдання 1. «Назви прислів'я»

Кожна команда називає прислів'я про здоров’я.

Завдання 2. «Впізнай і домалюй».

Завдання виконують по одному представнику від команди. Кожному з них надається по одному незавершеному малюнку дорожнього знаку. Гравці повинні впізнати цей знак, правильно назвати і домалювати його.

^ Завдання 3. Інсценівки - імпровізація (пантоніма).

Команди по черзі показують інсценівку та відгадують, яка саме ситуація була розіграна. Дають оцінку поведінки героїв. Запропоновані ситуації: «На відпочинку в лісі», «Футбол на дорозі»

^ Завдання 4. Малюнок сім'ї.

Завдання виконують по одній сім'ї від кожної команди. Кожній сім'ї дається опис певної надзвичайної ситуації. Учасники конкурсу повинні намалювати того, кого б вони хотіли покликати на допомогу. Починають малювати діти, а дорослі доповнюють малюнки.

^ Завдання 5. Спортивні змагання.

«Весела парочка»: діти котять м'яча по лаві, дорослі стрибають за ними через лаву.

«Смільчаки»: спочатку діти, а потім дорослі прокочуються по мату боком, штовхаючи м'яча головою у ворота, пролізають в обруч.

«Тунель»: діти та дорослі по черзі пролізають в обруч, до якого прикріплений мішок.

Журі підводить підсумки конкурсу, визначають та нагороджують переможців.


Додаток № 9


Приклад круглого столу на тему

«Безпека дошкільників – турбота дорослих»


Наше завдання полягає не в тому, щоб зробити себе необхідним дітям, а навпаки, в тому, щоб допомогти їм навчитися, по можливості швидше, обходитися без нас.

Конраді

Мета: 

Розширити та уточнити знання батьків про те, як навчати дітей правил безпечної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Навчати батьків правил безпечної поведінки в побуті, без шкоди для здоров’я, розвивати почуття відповідальності за свої вчинки, за своє і чуже здоров’я.


План проведення круглого столу


Ознайомлення з правилами проведення круглого столу. 


2. Формування активної позиції дитини щодо власної безпеки. 


Робота вихователів зі створення умов для формування навичок безпечної поведінки.


Презентація тематичних папок:


Усе про пожежу;


Профілактика дорожньо-транспортного травматизму;


Сам удома;


Природа безпечна та небезпечна;


Стихійні лиха.


Анкетування батьків.


Створення безпечних умов в побуті. Запитання – відповіді. 


(Психолог Паламарук Н.А., вихователі, представники навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Волинської області).


Пам’ятка для батьків «Перелік знань і практичних умінь, які має засвоїти дитина з метою застосування у різних екстремальних умовах».


Перегляд театралізованої вистави «Вовк та семеро козенят» (Різновікова група).


Підсумок.



Ознайомлення з правилами проведення круглого столу


Кожен має право вільно висловлювати будь-яку свою думку .


Будь-яка точка зору має право на існування, вона не оцінюється і не критикується присутніми.


Формування активної позиції дитини щодо власної безпеки


Найголовнішим для нашого суспільства за будь-яких обставин є дитина. Як тільки дитина починає ходити – вона наражається на небезпеку. Тому ми, дорослі, маємо навчити дитину жити в цьому бурхливому, непростому світі. Вчити малюка набути необхідної життєвої компетентності. Дорослим слід чітко усвідомити, що життя дитини має бути не тільки цікавим, змістовним, але й безпечним.

В Законі України «Про дошкільну освіту» зазначено, що дошкільний навчальний заклад формує основи здорового способу життя, норм безпечної поведінки. Безпека життя та здоров’я, здоровий спосіб життя дитини – це не просто сукупність засвоєних знань, а свідома поведінка в різних ситуаціях, які можуть бути надзвичайні та екстремальні.

В дошкільному закладі ми проводимо цю роботу з малятами в певній системі, відповідно віку, охоплюючи різні сторони життя в навколишньому. Цілеспрямована діяльність педагогів виховує в дітей почуття особистої безпеки, формує елементарні навички самобезпеки та самозахисту дитини в оточуючому світі. Розширення уявлень дитини дошкільного віку про небезпечність довкілля повинно відбуватися не лише на інформативному рівні, але й на емоційно-чуттєвому. Це казки, оповідання, вірші, прислів’я, загадки, ситуації. Цю роботу проводять цілісно. З однієї сторони педагоги в ДНЗ, з іншої – родини вихованців.


Робота вихователів зі створення умов 
для формування навичок безпечної поведінки

Завжди було дуже важливим навчити дітей безпечно поводитися в повсякденному житті. 

Колектив дошкільного навчального закладу постійно працює над питанням безпеки життєдіяльності дошкільників із своїми вихованцями та їх батьками. Таку роботу ми плануємо щотижня і проводимо в різних формах організації дітей, добираємо такий зміст та форми роботи, які б дали можливість відчути дитині не лише цінність свого життя та здоров’я, а й свої можливості в його збереженні, підготувати до чітких дій у небезпечних ситуаціях, зокрема на заняттях, в іграх, під час спостережень і екскурсій, свят і розваг. Розширення уявлень дитини про небезпечність довкілля відбувається не лише на інформативному рівні, а й на емоційно-чуттєвому. Найкращим засобом цього є художнє слово. Через загадки, віршовані рядки, приказки, прислів’я, казки та оповідання ми знайомимо дітей з явищами, подіями, ситуаціями, які виходять за межі особистого досвіду дитини. Саме художнє слово ефективно впливає на дитячу пам'ять, увагу, уяву, сприяє свідомому засвоєнню правил безпечної поведінки. У ДНЗ зібрано чимало дидактичних, інформаційних матеріалів та художніх творів, в кожній віковій групі є підбірка дитячої художньої літератури з даного питання.

З огляду на величезне значення безпеки життєдіяльності дошкільників, питання її забезпечення та формування у дітей відповідних знань і навичок у нашому дошкільному закладі існує традиція 2 рази на рік проводити «Тиждень знань з основ безпеки життєдіяльності», під час якого діти закріплюють отримані знання і вправляються в їх практичному застосуванні. Педагоги за допомогою створення різних ситуацій та їх обговорення вчать дітей керувати своїми діями, поглиблюють позитивні взаємовідношення, розвивають чуйність, милосердя, гуманне ставлення до людини. збагачують емоційні враження під час відпрацювання норм поведінки в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.

Тематика заходів, які проводимо в межах таких Тижнів.., доволі різноманітна. Вона залежить від пори року, актуальності тієї чи іншої проблеми, віку дітей. При плануванні цих заходів ми враховуємо всі напрями роботи з формування у дошкільників безпечної поведінки, зокрема: 


формування здорового способу життя;


профілактика дорожньо-транспортного травматизму (засвоєння правил дорожнього руху);
засвоєння правил пожежної безпеки;
засвоєння правил безпечної поведінки вдома та на вулиці;
засвоєння правил безпечної поведінки на природі.
Кожен захід, який ми проводимо відповідно даних напрямів, спрямовуємо на те, щоб сформувати у дітей свідоме ставлення до особистої безпеки, дати їм змогу набути стереотипу правильної поведінки в певних ситуаціях. Усю роботу проводимо в тісній співпраці з батьками, адже без їхньої підтримки ті навички, що прищеплюються дітям, не будуть міцними.
Систематична робота з дошкільниками та їхніми батьками дає змогу формувати у дітей навички регулювання власної поведінки в довкіллі, серед людей, предметів, в умовах природних стихійних явищ.
Адже немає більш відповідального завдання, ніж піклуватися про здоров’я дітей, і в цій справі не повинно бути байдужих.
Презентація тематичних папок:
Усе про пожежу;
Профілактика дорожньо-транспортного травматизму;
Сам удома;
Природа безпечна та небезпечна;
Стихійні лиха.

Анкета для батьків


Чи залишаєте Ви свою дитину саму вдома?
Чи дозволяєте їй гуляти самій у дворі?
Чи дозволяєте Ви дитині підходити до телефону?
Чи дозволяєте Ви відчиняти дитині вхідні двері?
До кого дитина може звернутися за допомогою, чи знає вона телефони родичів, сусідів?
Чи дозволяєте Ви дитині запалювати газ, вмикати електроприлади і апаратуру?
Чи вимикаєте Ви з електромережі телевізор після перегляду телепередачі?
Чи вчите Ви свою дитину правильно поводитися в складних і несподіваних ситуаціях? Як саме?
Що найбільше тривожить Вас? Що, на Вашу думку, є найбільш небезпечним для Вашої дитини?
Чи завжди Ви переходите дорогу на зелене світло світлофора?
З якої сторони Ви обходите автобус?
Як часто Ви використовуєте «острівок безпеки»?
Чи знає Ваша дитина, що таке «зебра»?
Які методи використовуєте Ви, щоб пояснити своїй дитині, де дозволяється гратися малюкам?

Готуючись до круглого столу, ми провели анкетування батьків з питання безпеки життєдіяльності дітей. Анкетування проводилось в молодших та старших групах. Проаналізувавши відповіді батьків, можна сказати, що батьки теж велику увагу приділяють створенню безпечних умов для своїх дітей вдома.
В молодших групах батьки не залишають дітей самих вдома, діти знаходяться під опікою батьків, їм не дозволяється гуляти на вулиці самостійно. Деяким дітям старших груп батьки дозволяють гуляти на вулиці самостійно.
Щодо користування телефоном, то батьки дозволяють дітям підходити до телефону і в молодшому і в старшому дошкільному віці, але в присутності батьків.
Вхідні двері дітям самостійно відчиняти батьки не дозволяють, проте є діти, які порушують ці заборони.
Деякі батьки дітей старших груп вчать користуватись електроприладами та запалювати газ, але лише в присутності батьків.
Так як телевізори зараз вимикаються за допомогою пульту, то батьки не вимикають їх з електромережі, що є порушенням правил пожежної безпеки.
(Як ви думаєте, чому потрібно вимикати телевізор з електромережі?
Це може привести до загоряння телевізора через несправність електромережі або під час грози.
Чи вимикаєте ви свій телевізор з електромережі?
Проаналізувавши відповіді на питання анкети щодо виконання правил вуличного руху, можна сказати, що батьки їх знають і виконують.
Одним з питань було: з якої сторони ви обходите автобус? Даючи відповідь, одна мама відповіла, що вона його не обходить, а йде на пішохідний перехід.
Батьки дітей усіх вікових груп вчать їх поводитися в надзвичайних ситуаціях, використовуючи твори художньої літератури, наводячи приклади та вирішуючи разом з дітьми ситуації, які виникають в побуті та на вулиці, обговорюють трагічні події, які можуть статися та що робити, щоб цього не допустити. 

Тест на пожежну безпеку квартири
Чи в справному стані електромережа Вашої квартири?
Чи вимикаєте Ви з електромережі телевізор після перегляду телепередачі?
Чи застосовуєте Ви у розподільчому щитку стандартні (автоматичні) запобіжники?
Чи забороняєте Ви своїм дітям бавитися сірниками й іншими вогненебезпечними предметами?
Чи в справному стані Ваша газова (електрична) плита?
Чи зберігаєте Ви у своїй квартирі легкозаймисті речовини у великій кількості?
Чи маєте звичку користуватися аерозолями поблизу відкритого вогню?
Чи сушите Ви білизну над увімкненою плитою?
Чи буває так, що хтось із дорослих у Вашій квартирі курить у ліжку?
Чи розігріваєте Ви на відкритому вогні (електроплиті) мастику, віск тощо?

Якщо на перші 5 питань Ви відповіли «Так», а на інші – «Ні», то у Вашій квартирі дотримуються правил пожежної безпеки.
«Створення безпечних умов в побуті»
Запитання – відповіді
(Орієнтовні запитання та ситуації,
які обговорювались під час проведення круглого столу):
Навіщо дітям дошкільного віку знати про стихійні лиха?
Чи слід знайомити дітей з небезпечністю речей? Чи не зашкодить це дітям?
Одні батьки вважають, що надійніше захищає дитину від небезпеки пильна опіка, інші – навчання дітей обережності, уважності. Ваша думка з цього приводу.
Деякі батьки скептично ставляться до роботи, яка проводиться з дітьми з навчання правильної поведінки в екстремальних ситуаціях. Яка ваша думка з цього питання?
Багато часу вихователі витрачають на оформлення стенда «Для Вас, батьки» Чи доречно це робити? Адже вранці і ввечері батьки спілкуються з вихователями у групі та на майданчику.
Які потрібні ножиці для дітей дошкільного віку? З якого віку дітям можна давати ножиці?
Скільки часу на день дитині можна дивитися телевізор?
Чому дітям не бажано приносити в групу пістолети, шпаги?
Дитина відкриває вхідні двері кожного разу, коли чується дзвінок. Не зважаючи на те, чи є хтось вдома з дорослих чи немає. Тільки чується дзвінок, біжить до дверей, запитує: «Хто там?», але не чекає відповіді і відчиняє. Вже і бесіди проводили і приклади наводили, і карали, ніщо не допомагає. Що робити?
У нас один син. Коли Андрій був маленький, якось не було такого відчуття тривоги за нього, а зараз, коли він підріс, мене не покидає почуття страху. Постійно здається, що з ним обов’язково щось трапиться. Він іде на вулицю гратися – і я там. І ця тривожність зростає з кожним днем все більше і більше. А що буде, коли він піде до школи? Що робити?
Моя сусідка має дитину такого ж віку, як і моя донька. І мене дуже дивує, як вона виховує свою доньку. «Ніби ненароком» залишає в доступному для дитини місці небезпечні для здоров’я дитини речі: ґудзики, голки, ножиці, булавки тощо. Я ж, навпаки, оберігаю свою дитину. Прибираю з її очей ці небезпечні речі. Сусідка стверджує, що дитина повинна знайомитися з предметами, які її оточують, знати, що буває боляче. Я все ж таки залишаюсь при своїй думці. Чи вірно я міркую?


^ Пам’ятка для батьків  
«Перелік знань і практичних умінь,
які має засвоїти дитина з метою застосування у різних екстремальних умовах»
Головним скарбом життя є здоров’я, і щоб його зберегти,
треба багато знати
Авіценна

Завжди було дуже важливим навчити дітей безпечно поводитися в повсякденному житті.
Нині ж, коли діти стали більш розкутими, вільно користуються сучасною побутовою технікою, електронними іграшками і приборами, такі знання особливо актуальні.
Природно, що в екстремальних ситуаціях дитина поводиться так, як її навчили. Якщо ж відповідних знань та навичок немає й дитина не вміє приймати доцільні рішення, небезпечна для неї ситуація може призвести до трагічних наслідків.
Ситуація
«Один удома»

Дитина не повинна відчиняти двері квартири, будинку незнайомим особам, коли вона одна вдома.
2.Дитина не повинна надавати по телефону інформацію незнайомим чи малознайомим людям щодо відсутності вдома дорослих, натомість варто сказати неправду, наприклад: «Мама не може зараз зняти слухавку, бо приймає ванну», «Мама на хвилинку вийшла до сусідки» тощо.

3.Дитина повинна вміти викликати міліцію, пожежників, швидку допомогу як зі стаціонарного, так і з мобільного телефону.

4.У випадку, коли незнайомі люди ламають двері чи в інший спосіб намагаються проникнути в помешкання,

дитина повинна:

зателефонувати в міліцію і не класти слухавку;
постукати до сусідів або зателефонувати їм;
вийти на балкон і привернути увагу перехожих криком і / чи киданням предметів; у разі відсутності балкону – відкрити чи розбити вікно і викидати у нього будь-які предмети.
5.Дитина має знати, що в жодному разі не можна відкривати невідомі їй ємкості та куштувати їх вміст на смак.
6.У відсутності дорослих дитина віком до 10-12 років не повинна користуватися електроприладами.
7.Якщо в приміщенні дитина відчула якийсь сторонній незнайомий запах або побачила дим, вона має негайно залишити помешкання й звернутися по допомогу до сусідів або, після виходу з квартири, зателефонувати за номерами «101», «104».

Ситуація

«Один на вулиці»
Дитина має знати:
домашню адресу, прізвище, імена, по батькові батьків;
правила дорожнього руху, що стосуються безпеки пішоходів;
значення застережних знаків, наприклад, «висока напруга».
Дитина має бути впевнена, що рідні знають, де саме вона знаходиться, і що вона завжди може з ними зв’язатися.
При користуванні громадським транспортом дитина має заходити лише в ті вагони, де вже є пасажири.
Дитині в жодному разі не можна гратися в безлюдних і темних місцях. Вона має знати, що це не прояв боягузтва, а захід безпеки. 
Перебуваючи на вулиці, дитина має триматися подалі від проїжджої частини дороги. Особливо дитина має остерігатися машин, що раптом зупиняються біля неї.
Дитині не можна чіпати, піднімати сторонні предмети, особливо ті, які їй невідомі.
Дитина в жодному разі не повинна куштувати на смак рослини, плоди, ягоди, що ростуть навколо.
Ніколи не можна їсти під час руху. Якщо дитина впаде, їжа може потрапити у її дихальні шляхи.
Пересуваючись по вулиці (пішки чи на велосипеді, самокаті, роликах), дітям слід оминати кришки каналізаційних люків, решітки дощових стоків.
Діти не повинні вступати в розмову з незнайомими дорослими людьми, спокушатися на будь-які їхні «цікаві пропозиції».
Граючись на подвір’ї чи знаходячись на екскурсії з групою, дитина завжди має слідкувати за тим, щоб дорослі (батьки, вихователі, вчителі) постійно знаходилися в полі її зору.
Дитина має знати, що їй слід робити під час нападу зловмисників:
насамперед упевнено й сміливо заявити, що близькі дорослі знаходяться неподалік і зараз підійдуть;
негайно покликати дорослих, будь-яким чином привернути їхню увагу;
у жодному разі не захищати свої речі – кинути предмет, що його вимагають нападники, їм під ноги і тікати.

Ситуація

«Дитина заблукала»
По можливості дитина насамперед має зателефонувати батькам, рідним.
Дитині треба розказати, що в такій ситуації вона може звернутися по допомогу до працівників міліції, найближчого магазину, пошти тощо.

Ситуація 
«Пограбування квартири»

Повернувшись додому, дитина бачить зламаний замок на вхідних дверях або відчинені двері. Вона має пам’ятати, що в такій ситуації вона повинна:
у жодному разі не заходити до квартири;
не зчиняючи галасу, тихо і спокійно піднятися на верхній поверх і повідомити сусідів, батьків, міліцію.

Ситуація
«Користування ліфтом»
Для кожної дитини має стати за правило:
не сідати в кабіну ліфта з незнайомими людьми;
користуватися ліфтом лише в присутності батьків, сусідів або знайомих людей;
заходити у кабіну ліфта лише після дорослих, а виходити – першою.

Перегляд театралізованої вистави «Вовк та семеро козенят» 
Підсумок
Що було головним або важливим для кожного з вас у сьогоднішній зустрічі? (Відповіді по колу)

ЛІТЕРАТУРА 


Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII. 


Закон України «Про Цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 р. № 2974- XII. 


Закон України «Про правові основи цивільного захисту» від 24 червня 2004 р. № 1859. 


Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000р. №1809-III. 


Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001р. №2402-III. 


Закон України «Про дошкільну освіту» від 11липня 2001р. №2628-III. 


Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження комплексної програми запобігання дорожньо-транспортного, побутового і дитячого травматизму, інших нещасних випадків невиробничого характеру» від 3 січня 1996р. № 5. 


Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад» від 12 березня 2003р. № 305. 


Наказ Міністра з надзвичайних ситуацій України «Про порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах і організаціях до дій при виникненні надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру» від 23 квітня 2001р. № 97. 


Наказ начальника цивільної оборони Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» від 17 січня 2002р. № 27. 


Наказ МОН «Положення про функціональну підсистему Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» від 03.09.2009р. №814. 


Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження комплексної програми запобігання дорожньо-транспортного, побутового і дитячого травматизму, інших нещасних випадків невиробничого характеру» від 03.01.1996 р. № 5. 


Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту» від 19.08.2002 р. № 1200. 


Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 26.10.2001 р. № 1432. 


Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 29.03.2001 р. № 308. 


С.І.Осипенко, А.В.Іванов. Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту. Навчальний посібник. - Київ, 2007 р. 


С.І.Осипенко. Методичні рекомендації до питання функціонального навчання у сфері цивільного захисту. - Київ, 2007 р. 


Журнали «Дошкільне виховання», 2002-2008 рр. 


Журнали «Палітра педагога», 2005-2008 рр. 


Журнали «Надзвичайна ситуація», 2004-2008 рр. 


Журнали «Безпека життєдіяльності» 2003-2008 рр. 


Гнатюк О.В. Основи безпеки життєдіяльності. - К., 1998 р. 


Калузька Л. Дитина і довкілля (авторська програма). 


Навроцька Г.Т. Це треба знати всім. - К, 1998 р. 


Сорока М., Коцюлим А. Протипожежна безпека. - Тернопіль, 2002 р. 


Клименко В.Р. Навчайте дошкільнят правилам дорожнього руху. – М., 1973 р. 


Грицюк Л.А., Каратаєва М.І. Безпека життєдіяльності дошкільників. 


Житков В.: «Допомога йде»

«Що було»

«Пожежа»

«Дим» 


«Пожежа в морі»

«Перша тривога»

Островський В. «З вогнем не жартують»

Михалков С.: «Дядя Стьопа»

«Пожежні собаки»

Фірсов Г. «Куди поспішають пожежні машини»

Кузнецов А. «На пожежі»

Гринько В. «Безпека малят»

Загороднюк В. «Його величність – сірничок»

Уткіна В. «Малюнки на дорогах»

Ковалевська О. «Зелений вогник»

Татурін О. «Для чого потрібен світлофор»

Іван Чернецький «Бавився Сергійко сірниками»

Олександр Богачук «Зловіща втіха»

ФОТОКОЛЛАЖ

Бережи вас Матір Божа

І від болю, і від біди

Бережи вас від пожежі,

Бережи вас від води…

І від всякого чоловіка,

Що в собі чорне зло несе,

Від любові, що не велика

Від зневір’я – понад усе.

Бережи вас від лукавства,

І від лукавого бережи

Від утоми життя і рабства

Божа Матір вас збережи

Бережи вас серед ночі

І на дні голубого дна

Щоб не втратили зору очі

Щоб не плакали ви і дня

Бережи вас Матір Божа

В лісі, в полі і на шляху

Хай молитва оця поможе

У годину для вас лиху.

129

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
2
міс.
2
8
дн.
2
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!