Автор проекту: Ільченко Наталія Віталіївна
Учасники проекту: педагог, батьки, діти, музичний керівник, представники громадськості, інші соціальні інститути
Тип проекту: пізнавально-дослідний, ознайомлювально-орієнтовний
(інформаційний)
Вид проекту: груповий, довготривалий
За характером контактів: груповий, довготривалий
За кількістю учасників: колективний
Тривалість: 4 роки
Актуальність проекту
В основі вирішення патріотичного виховання є відродження національної культури, фундаментом якої є усталені народні традиції та звичаї, що вироблені народом впродовж усього історико-культурного розвитку.
Український народ свою культуру почав формувати ще до християнського періоду. Зараз у нас складний, суперечливий час, коли у молодих батьків наших вихованців втрачається національна свідомість, інтерес та повага до національної культури, історії свого народу.
Відродження національної культури неможливе без системи знань про український народ, особливості його побуту,його минуле та патріотичні вчинки, його боротьбу за справедливість.
Дошкільнятам властиве наочно-образне мислення, тому потрібно використовувати не тільки художню літературу, ілюстрації, а й знайомити дітей з реальними предметами та матеріалами (національними костюмами, посудом, знаряддями праці). Дослідження реальних предметів побуту (кобза, булава, меч) є надзвичайно ефективним для ознайомлення дітей з народними традиціями.
Державним стандартом дошкільної освіти є Базовий компонент в основі якого є виховання любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, національних цінностей українського народу.
Мета проекту
Формувати в дітей усвідомлення своєї національної й етнічної приналежності та громадянства; формування уявлень про історію та традиції українського народу; знайомство з народною культурою минулого, залучення дітей до вивчення та збереження історико – культурної спадщини українського народу; розширити кругозір дітей та батьків, формування національної свідомості, гідної поваги предків; формування особистісного ставлення до культурної спадщини; підготовка та поширення інформації про культурні пам’ятки; допомога у відродженні національних звичаїв та традицій.
Принципи діяльності
Формування громадянської позиції через ознайомлення з історичним минулим Батьківщини, збагачення досвіду дитини про походження та традиції.
Завдання проекту:
Закріплювати та розширювати знання дітей про Україну, духовні цінності й культурні надбання українського народу;
активізувати пізнавальні інтереси дітей, спонукати їх цікавитися минулим та сьогоденням України, видатними співвітчизниками;
розвивати мислення, мовлення, уяву, увагу, пам’ять, творчі та сценічні здібності малят;
формувати базові якості особистості (активну громадянську позицію, самостійність, працелюбність, розсудливість, справедливість, відповідальність);
формувати соціально-моральну, комунікативно-мовленнєву компетентності;
виховувати любов до Батьківщини.
залучити батьків до активної взаємодії у вихованні народної культури, у поповненні експонатів міні-музею,
розширити уявлення батьків про історію та традиції українського народу,
провести екскурсії, майстер-класи для батьків.
Очікувані результати
Розуміння батьками, що
«Дитинство - найважливіший період життя;
не підготовка до майбутнього життя, а справжнє,
яскраве, самобутнє, неповторне життя.
І від того як пройшло дитинство, хто вів дитину в дитячі роки,
що ввійшло в її розум і серце з оточуючого світу,
від цього залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк»
В. О. Сухомлинський
Створюючи атмосферу національного побуту козаків в групі, використовуючи фольклор, знайомлячи батьків та дітей з традиційними святами, з козацьким мистецтвом українського народу, з іграми козаків , отримаємо можливість залучення до духовної культури, сподіваючись пробудити у дітей та батьків основи національної свідомості, національної приналежності, долучити їх до витоків народної культури.
Основні види діяльності, що забезпечують реалізацію проекту :
сімейні клуби,
майстер-класи,
екскурсії-подорожі,
свята, розваги,
батьківські турніри,
інтерактивні ігри,
вечір спогадів,
дискусійні трибуни,
інтернет – листування,
міні-музеї,
акції,
зустрічі,
круглі столи.
Вивчивши принципи національного виховання, рівень знань дітей, бажання батьків співпрацювати з садочком з даної проблеми, сформували систему роботи з таких розділів:
створення розвивального середовища,
розроблення системи роботи з батьками,
розроблення системи роботи з дітьми.
Етапи реалізації проекту
Пізнай свій край себе, свій рід, свій народ, свою землю
І ти побачиш шлях у життя.
Шлях, у якому найповніше розкриваються твої здібності.
Ти даси йому продовження, вторувавши стежину,
Із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти.
Г.Сковорода
Підготовчо-організаційний етап (4 місяці)
Мета: визначення мети та обґрунтувати доцільність створення проекту та його пізнавальне значення для дітей та батьків; провести анкетування та моніторинг рівня знань дітей та батьків щодо обізнаності про культурну спадщину наших предків; провести організаційну роботу щодо підготовки до реалізації проекту; розробити перспективний план роботи.
Робота з батьками
анкетування батьків «Що ми знаємо про козацтво та козаків»
бесіди, диспути з батьками щодо визначення рівня усвідомленості, значення щодо обізнаності про культурну спадщину наших предків;
пошук і аналіз літератури, інтернет – джерел для використання в роботі з батьками,
консультація для батьків «Музей в дитячому садку».
Робота з дітьми
Розглядання сюжетної картини на обкладинці лепбуку та бесіда,
Серія бесід про устрій Січі
Бесіда за картиною І. Горобчука “Козак Мамай”
Заняття-розмірковування “Терпи, козаче, отаманом будеш”
Заняття з образотворчого мистецтва “Народний оберіг»
Слухання музики та бесіда про козацькі народні інструменти
проведення моніторингу рівня знань дітей щодо обізнаності культурної спадщини наших предків.
Робота з педагогами
відбір та систематизація матеріалу для проведення проектної діяльності,
розробка плану проектної діяльності,
скласти систему роботи необхідних для набуття знань і умінь,
вибрати місце для створення міні-музею,
вивчення методичної літератури.
ІІ. Практичний етап (3 роки)
Мета: розширювати у дітей і батьків уявлення про козацьку культуру та побут, розвивати уміння організувати спільну діяльність, сприяти зближенню батьків та дітей; виховувати відчуття гордості за наших предків.
Робота з батьками
круглий стіл «Ми козацького роду діти»,
пам’ятка для батьків «Чим важлива сімейна спадщина»,
сімейні клуби « Традиції сімейного виховання»,
дискусійна трибуна «Як зберегти ті традиції, що ви так старанно плекали у своїй родині»,
батьківський турнір «Використання художнього слова у становленні особистості дитини»,
вечір спогадів «Батьки і діти: естафета поколінь»,
педагогічний тренінг для батьків «Як правильно вибрати іграшку для дитини»,
батьківське читання «Золота книга українських традицій та звичаїв»
І. Скрипник,
екскурсія до Прилуцького краєзнавчого музею імені В. І. Маслова,
екскурсія-подорож до села Бубнівщина на Козацький хутір»
брейн-ринг за участю батьків «Козацтво не поляже, а про себе розкаже»,
інтерактивна гра «Українська народна гра»
виставка козацьких реліквій «Подаруй експонат музею!».
Робота з дітьми
Читання літературних творів, розучування віршів, загадок, пісень про Україну.
Розв’язування завдань та ребусів
Настільна гра “Фортеця”
Складання мультфільму “Хотів, як краще…”
Екскурсія (віртуальна) до музею або місць козацької слави.
Складання творчих розповідей про пригоди козаків.
Сюжетно-рольові ігри: “На Січі”, “Захист фортеці”, “Визволення полонених”
Проведення фізкультурної розваги “Козацькі забави” за участю батьків
Створення ляльок-дергунчиків та підготовка вистави (за літературним або власним сюжетом) з їх використанням
Підготовка та проведення музичної подорожі “І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь”.
Малювання козака Мамая, організація виставки робіт, проведення екскурсій по ній для батьків, вихованців інших груп .
Колективний творчий міні-проект “Запорозька Січ” (створення макету Січі з природних матеріалів, пластиліну, коробочок тощо), презентація роботи для батьків та учнів інших класів (вихованців інших груп).
інтегровані та комплексні заняття,
екскурсії до музею,
виставка дитячих малюнків «Світ давнини»,
конкурс «Козацький оберіг».
ІІІ. Рефлексивно-оцінювальний (2 місяці)
Мета: оцінити результативність проекту, уточнити і узагальнити отриману інформацію, підведення підсумків участі дітей, батьків в проекті.
Робота з батьками
перегляд міні-музею «Козацької слави»,
обмін досвідом «Що ми можемо розказати про козаків?»,
діагностування та порівняльний аналіз набутих знань.
Робота з дітьми
Заняття-розмірковування “Якби я був козаком…”
Підсумкове заняття “Козацькому роду нема переводу” (або “Чого мене навчили козаки”)
діагностична діяльність,
добір та впорядкування науково-методичного матеріалу.
ІV. Заключний (2 місяці)
«Хай нащадки одержать від нас дещо подібне до того,
Що нам самим лишилося від наших предків»
Данте
Мета: пропагувати проведену роботу з метою виховання у дітей і батьків
уявлень про культуру та побут, передача досвіду, виховувати пошану до традицій українського народу.
Форми роботи
підсумок проведеної роботи «Родинний козацький аукціон» - презентування батьками власних експонатів,
банк ідей «Ігри, в які можна пограти з дитиною вдома»,
пропаганда знань, висвітлення проведеної роботи в педагогічних журналах, газетах, на сайті ДНЗ,
створення віртуальної відео-екскурсії «Спадщина нашого минулого».
Висновки
Для реалізації музейної педагогіки педагоги групи створили предметно-розвивальне середовище, провели культурно-просвітницьку роботу серед батьків, підвищили рівень професійної компетентності з даного питання.
Міні-музей в дитячому садку дозволив зробити музей звичним і привабливим для дітей. Експонати використовуються для проведення різних занять, для розвитку мовлення, уяви, інтелекту, емоційної сфери дитини. Будь-який предмет музею може підказати тему для цікавої розмови. В основу музею склали різні предмети, що відображають історію. Наприклад, серед експонатів виявилося багато старовинного посуду, предметів побуту якими в давнину користувались козаки (булава, кобза, меч, тарілки,ложки). На полицях зберігаються експонати, які належали нашим дідам і прадідам.
Дошкільнята старшої групи проводили екскурсії для молодших дітей садка, намагалися в міру своїх можливостей звернути увагу відвідувачів на ті чи інші предмети.
Головна мета досягнута. Як під час проведення роботи, так і поза дошкільний час батьки з дітьми відвідували музеї в інших містах, про що потім із задоволенням розповідали один одному. Робота по створенню міні-музею згуртовує не тільки дітей, а й батьків. Батьки починають цікавитися педагогічним процесом, задають питання, пропонують допомогу. Зіставивши всі спостереження від спілкування з дітьми, батьками, переконалися в тому, що поліпшуються не тільки відносини в колективі, а й зростає морально –духовне виховання дітей, що підтверджує моніторинг знань.
Отже, кожен громадянин повинен з раннього дитинства усвідомлювати, що він знаходиться в потоці історії , що вчинки його залишають свій слід, віддзеркалюються в історії і будуть оцінюватися наступними поколіннями, впливати на їх долю.
Список основної використаної літератури
Базовий компонент дошкільної освіти ∕ науковий керівник: А. М. Богуш. – К.: Освіта, 2012
Журнал «Джміль» №5, 2015року
Виховання національної самосвідомості дошкільнят засобами українознавства, Наталія Гавриш - К., 2010
«Волинський музейний вісник»: Наук. б., вип.№5 - Музейна педагогіка. Теорія і практика – Луцьк, 2013
«Дитина» Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років .∕ наук. кер. Проскура О.В., Кочина Л.П., Кузьменко В.У., Кудикіна Н.В.
«Звичаї нашого народу»: Олена Ворпай - К., 2012
«Золота книга українських традицій та звичаїв», І. Скрипник
