Українська народна іграшка
Конспект уроку гуртка «Іграшкова майстерня»
Підготувала Бережнова І.С.
Керівник гуртка ЦДЮТ «Сонях»
«Іграшкова майстерня»
Тема: Короткі відомості з історії виникнення української народної іграшки. Призначення, види та конструктивні особливості дерев'яної іграшки.
Мета навчальна: ознайомити з історією виникнення української народної іграшки та її призначенням в житті людини;
дати поняття про види та конструктивні особливості дерев’яної іграшки;
формувати знання з основ конструювання і проектування дерев’яної іграшки.
розвиваюча: розвивати творчі здібності і знання конструювання виробів з деревини;
Розширювати політехнічний кругозір учнів і розвиток їх творчих здібностей.
Виховна: виховувати працелюбність, свідоме ставлення до праці та бережливе ставлення до природи, уважність, прагнення оволодіти знаннями.
Обладнання і інструменти: папка для бесід, презентація « Види народних іграшок», комп’ютер, зразки дерев’яних іграшок, зошити, картон, ножиці, олівці, лінійки, шаблони деталей іграшок.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
I.Організаційна частина. перевірка наявності учнів і готовності їх до уроку, визначення чергових.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
Бесіда.
Що таке іграшка? Коли вона появилась та її призначення.
З якого матеріалу виготовляють іграшки?
ІІІ. Учнівська презентація
1) «Чим цікава українська народна іграшка людині ХХІ століття?»
2) Друга учнівська презентація – «Який вплив має українська народна іграшка на сучасну дитину»
3) Третя учнівська презентація – «Яка краща: сучасна іграшка чи українська народна іграшка?»
ІV. Перегляд учнівської публікації «Історія розвитку української народної іграшки»
V. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Ви вже, мабуть здогадалися, що на сьогоднішньому уроці ми будемо ознайомлюватися з такою звичною для нас річчю як іграшка. Ви засвоїте знання з історії виникнення української народної іграшки її видами, конструктивними особливостями, технологією виготовлення. (Аналіз зразків іграшок).
VI.Вивчення нового матеріалу.
Розповідь учителя з елементами бесіди.
Іграшка – це давній, можливо багатогранний вид мистецтва, захоплюючий казковий світ дитинства, що приходить в кожну оселю з іграшкою. Для виготовлення іграшки з давніх часів використовували різні матеріали: тканину, глину, дерево, солому, траву, тісто, сир.
Тому в українській народній іграшці в різних регіонах України сформувалися види народної іграшки. Перегляд презентації «Види народних іграшок». Обговорення та аналіз іграшок. (робота в парах).
Іграшка – пам'ять етносу, нації, народу, людства про своє історичне та доісторичне минуле. Художні якості української іграшки формувались у руслі традицій національного декоративного мистецтва, зокрема таких його видів як деревообробка. Еволюція іграшки зумовлювалась притаманною людині потребою у передачі життєвого досвіду, духовним запитам дитини. Цінність іграшки не лише в її зовнішньому художньому оформленні, але і в тому на скільки вона активізує гру, спонукає дитину до дії, розвиває естетичне ставлення до світу. Іграшка з всією своєю різноманітністю й багатофункціональністю залишається важливим засобом виховання дітей. Саме через спрощені іграшки – знаки дитина пізнає світ, навчається мислити узагальненими поняттями і яскравими образами, зрештою вона приєднується до одного з джерел народного мистецтва.
Так як мета нашого уроку ознайомитись з видами і конструктивними особливостями дерев’яної іграшки, то ми зараз більш детально і зупинимось на характеристиці народної дерев’яної іграшки. Дерево завжди було поряд людиною, це і ліс і сад, будівництво житла, предметів побуту. Це свідчить про те, що дерево є найдавнішим матеріалом який людина почала творчо обробляти. Іграшка з дерева-тепла, зручна у грі – обов’язково має супроводжувати дитинство. Бажано також, щоб дитина сама, відповідно до своїх здібностей і можливостей, навчилася дещо робити з дерева.
Іграшки з дерева залежно від з’єднання можна розділити на такі види: рухомі, механічні, акустично – механічні, це деркачі, фуркала, калатала, коники на коліщатках, вітряки, візки, пташки з рухомими крилами, «Коваль і ведмідь», і т. д., нерухомі, дитячі меблі, мініатюрний посуд, дитяча зброя дитячі знаряддя праці та нерухомі,акустичні, пташки-свищики, дудки, сопілки.
За особливостями формування дерев’яні іграшки можна поділити на:
- іграшки виготовлені одним об’ємом з суцільного шматка дерева – вирізуванням, виточуванням;
- іграшки виготовлені з окремих частин, які попередньо обробляли також вирізуванням, виточуванням і з’єднували столярними прийомами.
Ці іграшки збереглися переважно в музеях або приватних колекціях, однак їх і нині виробляють окремі народні майстри Київщини, Полтавщини, Волині, Львівщини. Найбільш масове виробництво дерев’яної іграшки ще донедавна мало місце в місті Яворові Львівської області. Найціннішим в яворівській іграшці з мистецької точки зору є розпис. Це червоний , зелений і жовтий кольори, які з’явилися у 1920-1930 роках на розетках, сонечках, гілках вербівках. Зразки цих виробів іграшок та технологію їх виготовлення ми можемо побачити проглянувши відеофільм «Яворівська дерев’яна іграшка», де показав майстер клас народний майстер іграшок Семен Тлустий. Учні переглядають фільм.
VII.Закріплення нових знань.
Види української народної іграшки. (уявний мікрофон)
Види дерев’яної іграшки. (робота в парах)
Технологічний процес виготовлення дерев’яної іграшки. ( робота з готовими технологічними картками)
VIII.Вступний інструктаж.
Завдання на практичну роботу та послідовність її виконання. Вимоги до виконання практичної роботи. (пояснення вчителя)
Інструктаж з правил безпеки під час виконання практичної роботи. (фронтальний інструктаж вчителя)
IX. Формування умінь та навичок.
Практична робота.
Виготовлення шаблонів деталей дерев’яної іграшки з картону. (поточний індивідуальний інструктаж з правил безпеки)
Перевірка правильності прийомів роботи.
Методи самоконтролю.
Контроль дотримання технологічних операцій.
X. Заключний інструктаж.
XI. Висновки: наше завдання – знати, зберігати і примножувати традиції України, адже здатність зберегти й примножувати свою культуру свідчить про розвиненість нації. Тож будьмо розвиненою нацією.
