ПРОБЛЕМА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ УЧНІВ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ.
Завдання для самостійної роботи:
Проаналізувати характер хронічних захворювань і функціональних відхилень, які характерні для дітей шкільного віку:
Захворювання | Причини | Заходи профілактики |
1.)Захворювання верхніх дихальних шляхів – це запальні проблеми носа – риніти, вуха – отити, горла – хронічні тонзиліти, аденотонзіліти, фарингіти, бронхіти, пневмонії | Захворювання мають сезонний характер і часто залежать від стану профілактики в умовах дитячих колективів та у сім'ї. | Профілактика цього типу захворювань здійснюється через проведення протиепідемічної роботи і дотримання санітарних умов у школі, загартовування, раціонального харчування, контролю стану мікрофлори горла і носа консультування у лікаря отоларинголога і педіатра та проведення специфічних оздоровчо-реабілітаційних заходів. |
2.) Захворювання та функціональні відхилення шлунково-кишкового тракту. Найбільш розповсюдженими є враження жовчного міхура, шлунку, підшлункової залози, печінки, кишечнику та глистяні інвазії. | Останні роки мають стійку тенденцію до збільшення у зв'язку з нераціональним харчуванням дітей та вживанням сурогатних синтетичних продуктів, шкідливих для організму дитини. | Своєчасне і якісне проведення профілактичних оглядів з метою виявлення прихованої патології та якісне проведення диспансерних заходів може попередити реалізацію цих порушень у стані здоровя. Важливе місце займає повноцінний доступ дітей цієї групи до консультування лікарем-дієтологом та психологом. |
3.) Проблеми опорно-рухового апарату, зокрема це порушення постави, сколіоз, плоскостопість, остеохондроз та комбіновані ураження. | Збільшення кількості цих проблем пояснюється сидячим, малорухомим стилем життя сучасних школярів та специфічним харчуванням з низьким вмістом кальцію. Годинні перебування у сидячому стані біля комп'ютера та під час занять у школі у 10–18% дітей призводить до формування сколіозу. | Вирішення проблеми можливе лише при спільних зусиллях сім'ї, вчителів в т.ч. фізкультури та медичних працівників. Необхідно забезпечити виконання гігієнічних вимог щодо шкільних і домашніх меблів, рухових вправ та прогулянок на свіжому повітрі, своєчасну консультацію і виконання рекомендацій лікаря – ортопеда. |
4.) Проблеми захворювання зубів | Стоматологи скаржаться на ріст числа каріозних пошкоджень зубів, зростання патології формування тканини зуба, пульпітів та ін., пояснюючи це недостатньою увагою до особистої гігієни, зокрема доглядом за зубами та характером харчування. Стан зубів часто пов'язують саме із захворюваннями шлунково-кишкового тракту та запальними захворюваннями верхніх дихальних шляхів. | Варто підсилити профілактичну роботу по догляду за зубами, раціоналізацією харчування та профілактиці запальних захворювань носоглотки. |
5.) Захворювання органів чуттів, зокрема органів зору | Причини погіршення зору загальновідомі – сидячий, малорухомий спосіб життя і комп'ютери. З 2010 року ми не маємо дітей, починаючи з 1 класу які не користуються комп'ютером. | Менше сидіти за комп’ютером, телефоном |
6.) Захворювання серцево–судинної системи та системи крові | При проведенні спеціальних цільових обстежень виявлено, особливо у старшокласників, від 5 до 8% дітей з наявністю первинної гіпертензії. | Ці діти потребують невідкладної реабілітаційної, або лікувальної підтримки. Це ж саме відноситься і щодо дітей зі зниженим тиском та дітей у стані вегетосудинної дистонії – коли відбувається зміна характеру тиску та частоти серцевих скорочень. |
7.) Хвороби залоз ендокринної системи, зокрема – підшлункової, щитовидної, статевих залоз, наднирників, гіпофізу | Проблеми із підшлунковою залозою, зокрема, можуть призвести до формування важкого хронічного захворювання – цукрового діабету, який інколи може мати спадковий характер. Для захворювань щитовидної залози характерні проблеми засвоєння йоду та формування відповідних специфічних сиптомів при дефіциті, або надлишку продукції гормонів залози. Дисфункція функціонування статевих залоз призводить до проблем нормального статевого розвитку та обміну речовин. | Своєчасне профілактичне консультування у лікаря – ендокринолога здатне попередити формування хронічного ендокринологічного захворювання. |
Охарактеризуйте групи здоров’я учнів. Заповніть таблицю:
№ п/п | Групи здоров’я | Характеристика |
1. | Перша група | діти у яких відсутні хронічні захворювання, які не хворіли, або рідко хворіли у період спостереження, які мають відповідний до віку фізичний і нервово-психічний розвиток (здорові, без відхилень). Діти першої групи здоров’я утворюють основну медичну групу. |
2. | Друга група | складають діти і підлітки, які не страждають хронічними захворюваннями, але мають деякі функціональні і морфологічні відхилення, а також часто (4 рази на рік і більше) або довго (більше 25 днів по одному захворюванню) хворіють (здорові з морфофункціональними відхиленнями і зниженою резистентністю). Діти і підлітки, які входять в 2 групу здоров'я (ПМГ) іноді її називають групою ризику, вимагають більшої уваги лікарів. Даний контингент потребує комплексу оздоровчих заходів, вчасне проведення яких найефективніше в попередженні розвитку хронічної патології в дитячому і підлітковому віці. Особливе значення мають гігієнічні рекомендації щодо підвищення резистентності організму неспецифічними засобами: оптимальна рухова активність, загартування природними чинниками, раціональний режим дня, додаткова вітамінізація продуктів харчування. Діти другої групи здоров’я формують підготовчу медичну групу. |
3. | Третя група | об’єднує осіб які мають хронічні захворювання або вроджені патології в стані компенсації, з рідкими і не важко протікаючими загостреннями хронічного захворювання, без вираженого порушення загального стану і самопочуття (хворі в стані компенсації). Діти з третьою групою здоров’я складають спеціальну медичну групу. |
4. | Четверта група | відносяться діти з хронічними захворюваннями, вродженими вадами розвитку в стані субкомпенсації, з порушеннями загального стану і самопочуття після загострення, з тривалим періодом реконвалесценції (видужання) після гострих інтерекуррентних захворювань (хворі в стані субкомпенсації). |
5. | П’ята група | включають хворих з важкими хронічними захворюваннями в стані декомпенсації і зі значно зниженими функціональними можливостями (хворі в стані декомпенсації). Як правило, такі хворі не відвідують дитячих і підліткових установ. |
№ п/п | Групи здоров’я | Характеристика |
1.) | Основна група | Здорові діти та діти, які мають гармонічний, високий або середній рівень фізичного розвитку з високим або вище середнього рівнем функціонально-резервних можливостей серцевосудинної системи. Фізична підготовка проводиться в повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини. Дозвіл лікаря щодо занять, які супроводжуються підвищеними фізичними навантаженнями (заняття в спортивних секціях, танці, хореографія тощо), надається тільки після поглибленого медичного обстеження |
2.) | Підготовча група | Діти в реабілітаційному періоді після випадку гострої захворюваності, що не потребує курсу лікувальної фізкультури, з середнім рівнем функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи. Поступове збільшення навантаження без здачі нормативів. Заборонено заняття в спортивних секціях, проте рекомендовано додаткові заняття у групах загально-фізичної підготовки або в домашніх умовах з метою ліквідації недоліків у фізичній підготовці (за індивідуальними комплекс-завданнями вправ, що спрямовані на підвищення рівня функціональних можливостей серцевосудинної системи та системи дихання, зміцнення певної групи м’язів, оволодіння певними руховими навичками або підвищення рівня їх виконання) |
3.) | Спеціальна група | Значні відхилення постійного або тимчасового характеру в стані здоров’я, що не перешкоджають навчанню в школі, проте протипоказані для занять фізичною культурою за навчальною програмою. Рівень функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи: низький або нижче середнього. Учні, які мають дефекти опорно-рухового апарату і не можуть займатися за загальною програмою. Фізична підготовка проводиться за спеціальними програмами з урахуванням характеру та ступеня наявних відхилень Заняття проводяться вчителем фізичної культури з наданням індивідуальних завдань безпосередньо на уроках |
Проаналізуйте шкільні фактори ризику по спадаючій значимості і силі впливу на здоров'я учнів (робота в групах):
1. Стресова педагогічна тактика;
2. Невідповідність методик і технологій навчання віковим і функціональним можливостям школярів;
3. Недотримання елементарних фізіологічних і гігієнічних вимог до організації навчального процесу;
4. Недостатня грамотність батьків у питаннях збереження здоров'я дітей;
5. Провали в існуючій системі фізичного виховання;
6. Інтенсифікація навчального процесу;
7. Функціональна неграмотність педагога в питаннях охорони та зміцнення здоров'я;
8. Часткове руйнування служб шкільного медичного контролю;
9. Відсутність системної роботи по формуванню цінності здоров'я та здорового способу життя.
Проаналізуйте документи, які регулюють здоров’язбереження у закладах освіти.
Документи, які регулюють здоров’язбереження у закладах освіти
Свою діяльність адміністрація має підпорядкувати магістральній лінії державної політики в галузі освіти: «школа для дитини, а не дитина для школи».
Належні умови життєдіяльності вчителів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів – об'єктивний атрибут її ефективності.
Людина, її життя та здоров'я є домінуючим пріоритетом нашої держави. Це узаконено у статті 3 Конституції України: «Людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю...».
Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» «...громадянам країни гарантується право на: безпечні для здоров'я та життя продукти харчування, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побут, відпочинок і навколишнє середовище...».
Увага до дитини, її життя, соціальний захист є планетарними, що закріплено «Конвенцією про права дитини», схваленою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1981 р. і ратифікованою Верховною Радою України 27 лютого 1991 р. для використання у практичній роботі.
Статтею 24 цього документа «гарантується право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров'я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров'я...».
Держави-учасниці Конвенції визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.
Питання охорони здоров'я дитини посідають чільне місце в «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті». У цьому важливому для освітян документі підкреслюється, що необхідно всіх дітей дошкільного віку охопити медичним доглядом і безплатною підготовкою до школи, забезпечити своєчасну діагностику дітей з особливостями психофізичного розвитку.
Проблеми забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних умов у загальноосвітніх навчальних закладах нині особливо загострюються у зв'язку з упровадженням національної програми інформатизації галузі освіти, створення єдиної інформаційно-комп'ютерної системи управління освітою, розвитку інформаційної інфраструктури навчальних закладів.
Законодавство з охорони праці охоплює такі правові норми:
• техніка безпеки та виробнича санітарія;
• організація охорони праці;
• нагляд і контроль додержання норм охорони праці;
• визначення відповідальності власником або уповноваженим органом за порушення норм з охорони праці та трудового законодавства.
Власник школи чи уповноважений орган зобов'язаний вжити заходів із поліпшення та оздоровлення умов праці працівників шляхом зниження запиленості й загазованості повітря у приміщеннях, інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань (ст. 158 КЗпП України). Заходи з охорони праці повинні здійснюватися систематично й безперервно у плановому порядку.
Проаналізуйте складові створення здоров’язберігаючого освітнього середовища
| ||||
Одним з провідних завдань школи є створення на основі співробітництва та співтворчості сприятливого освітньо-виховного середовища, спрямованого на зміцнення здоров’я дітей,
їхній фізичний розвиток; соціальну адаптацію і духовне зростання; орієнтування внутрішнього світу дитини на збагачення індивідуального досвіду самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовизначення, самореалізації; забезпечення комфортних умов для розвитку творчих здібностей учнів, різнопланової інтелектуальної підготовки особистості, яка сприяє орієнтації в суспільстві, успішному розв’язанню життєвих проблем. Стратегічною метою школи є здорова, а вже потім освічена, творча, інтелектуально-розвинена, духовно збагачена, вихована людина; місією школи є гармонія єдності фізичного, психічного, інтелектуального й духовного.
Створення здорового середовища навчального закладу як шлях збереження і зміцнення здоров’я учні
Для учнів здорове середовище – це насамперед той світ, який існує у спілкуванні, у різних взаємозв’язках дітей і дорослих. На цей аспект шкільного середовища вказував О.А. Захаренко:
«…У школі учню має бути так, як в батьківській хаті. До школи він має бігти, а не йти, знаючи, що в школівін пізнає, відкриває свою сутність в цьому мінливому світі. В школі його не образять, на нього не гримнуть, а порадять, підтримають, дадуть мож- ливість розкрити себе, свою творчу обдарованість»
Зміст здорового освітнього середовища:
організація навчально-виховного процесу (тривалість занять і перерв);
створення сприятливого психологічного мі кроклімату (стиль спілкування вчителя й учня), до бір методів та форм навчання;
підтримання санітарно-гігієнічних умов (про- вітрювання приміщення, температурний режим тощо);
урегулювання рухового режиму дітей (з огля- ду на їхні віковіособливості);
забезпечення раціонального харчування;
впровадження медичного контролю та оздо- ровчих процедур;
виховання культури спілкування між учнями, організація відповідної позаурочної роботи.
О.Сироватко зазначає, що навчальний заклад із здоров’язбережувальним середовищем – це педагогічна система, складовими якої мають бути:
методики забезпечення психолого-медико- соціального супроводу учнівна кожному віковому етапі;
постійна діагностика стану здоров’я учнів;
установка на формування в них здорового способу життя;
ефективна корекційна й реабілітаційна робота за медичними показниками дітей «групиризику»;
методики залучення учнів до здоров’язбережувальної діяльності .
Створення здорового середовища навчального передбачає:
роботу зі збереження й зміцнення здоров’я учнів і формування здорового способу життя;
визначення рівнів фізичногорозвитку й фізичноїпідготовленості учнів;
дотримання показників фізичного здоров’я;
впровадження здоров’язберігальних педагогічних технологій;
забезпечення нормального психологічного мікроклімату в школі;
санітарно- гігієнічну роботу; організацію оздоровлення; д
отримання режиму праці й відпочинку;
соціальний захист дітей;
медичне обслуговування.
Кроки створення здорового середовища у загальноосвітньому навчальному закладі:
Перший крок – аналіз інфраструктури школи, її навчального, навчально-методичного та кадрового забезпечення. Це дає можливість визначити умови для організації здоров’язберігальної діяльності навчального закладу.
Другий крок – проведення моніторингу здоров’я дітей:
фізичного здоров’я (фізичний розвиток, фізична підготовленість, фізичний енергопотенціал, психомоторика);
психічного здоров’я (характер спілкування, уміння керувати психічними станами, рівень стресостійкості, особливості розумових здібностей, особливості засвоєння програмного матеріалу);
соціального здоров’я (соціальна адаптивність, соціометричний статус);
духовного здоров’я (вольові навички, рівень саморегуляції, самодисципліни, самооцінювання, показники духовності – прагнення до пізнання, до істини, пріоритет гуманістичних цінностей, орієнтація на саморозвиток).
Третій крок – раціональна організація навчально-виховного процесу (нормування навчального навантаження і профілактика стомлюваності учнів; забезпечення оптимального рухового режиму дітей з урахуванням їхніх вікових особливостей; зміна видів і форм навчальної діяльності).
Четвертий крок – діагностика й корекція та попередження захворювань; проведення профілактики захворювань; вітамінотерапія.
П’ятий крок – підтримання й зміцнення психічного здоров’яучнів, впровадження здоров’язберігальних технологій (залучення дітей до ігрової діяльності, ритмічних вправ,фізкультхвилинок).
Психологічний супровід маєтакі складові:
скринінг – безперервне спостереження за психічним розвитком учнів за допомогою експрес-діагностичних методів;
поглиблений аналіз психічного розвитку учнів«групи ризику» за допомогою спеціальних розширених психодіагностичних методів;
застосування психологічних терапевтичних і тренінгових процедур, призначених для корекції порушень психічного здоров’я, а також небажаних відхилень від оптимального психічного розвиткуучнів.
Шостий крок – оздоровчаробота у загальноосвітньому навчальному закладі за такими напрямами: первинна профілактика (забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних норм у школі); вторинна профілактика (корекція вже наявних відхилень у стані здоров’я дітей);валеологізація навчально-виховного процесу (проведення Днів здоров’я, фіз- культурно-оздоровчих заходів, класних виховних годин, лекцій, зустрічей із медичними працівниками, оформлення стендів, стіннівок, дотримання режиму праці й відпочинку, консультативна допомога учням, батькам, вчителям, наявність валеологічного компонента в змісті й організації навчально-ви- ховного процесу).
Сьомий крок – розвиток матеріально-технічної бази загальноосвітнього навчального закладу; дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил,що гарантують зміцнення здоров’яучнів (світловий і тепловий режими, вентиляція); дотримання норм пожежної безпеки; нормування навчального навантаження, обсягудомашніх завдань; створення комфортної атмосфери у взаєминах між учителями, учнями й батьками; формування й удосконалення системи медичного контролю та обслуговування у навчальному закладі (спільно з медичними установами); створення системи фізичного виховання й спортивно-масової роботи; забезпечення закладу фахівцями (медичними працівниками, практичним психологом, соціальним педагогом).
Одна з форм створення здорового середовища учнівське самоврядування, що є способом організації життя колективу, який забезпечує комплексний виховний вплив на учнівшляхом їх залучення до усвідомленої й системної участів житті класу і школи. Важливими є виконання учнямисуспільно корисних справ, активна участь у самоврядуванні, роботі дитячих громадських організацій, клубів, секцій.
Восьмим кроком є залучення батьківської громадськості, органів місцевого самоврядування до організації та управління навчально-виховним процесом.
