. Всі книги Хемінгвея 40-50-х рр. у тій або іншій мірі багатопланові, якщо говорити про такі категорії як місце і час дії. Саме нелінійний хронотоп пізніх творів Хемінгвея додає їм філософський характер, „виводить” словесну тканину на образ буття як цілого, на картину світу – навіть якщо герої й оповідачі не схильні до філософствування.