Про всяк випадок (загадки, ребуси)

Про всяк випадок

(загадки, прислів’я, приказки)

Про звірят

Влітку ходить без дороги

Біля сосен і беріз,

А взимку він спить у барлозі,

Від морозу ховає ніс.

(Ведмідь)

 

Хвіст пухнастий,

Хутро золотисте,

В лісі живе,

В селі курей краде.

(Лисиця)

 

Хто в зиму холодну

Ходить злий і голодний?

(Вовк)

 

Хто на собі свій будинок носить?

(Черепаха)

І в морі не купаються,

І немає у них щетинки,

І все ж називаються

Вони – морські ... (Свинки)

 

Що за конячки –

На всіх тільняшки.

(Зебри)

Коли він у клітці, то приємний,

На шкурі багато чорних плям.

Він хижий звір, хоч трошки,

Як лев і тигр, схожий на кішку.

(Леопард)

Вже дуже вигляд у них чудний:

У тата – локони хвилею,

А мама ходить стриженою.

За що вона ображена?

Недарма часто злиться

Н а всіх матуся ... (левиця)

Хто на голові ліс носить?

(Олень)

Трав торкаючись копитами,

Ходить по лісі красень,

Ходить сміливо і легко,

Роги розкинувши широко.

(Лось)

Зробив дірку,

Вирив нору,

Сонце сяє,

А він і не знає.

(Кріт)

 

Він ходить, голову задерши,

Не тому, що важливий граф,

Не тому, що горду вдачу має,

А тому, що він ... (жираф)

 

По річці пливе колода.

Ох і злюща вона!

Тим, хто в річку догодив,

Ніс відкусить ... (крокодил)

 

Сірий, та не вовк,

Довговухий, та не заєць,

З копитами, та не кінь.

(Осел)

 

Голодна – мукає,

Сита – жує,

Малим діткам

Молочка дає.

(Корова)

 

Хто не пряде, не тче,

А людей одягає.

(Баран)

 

З господарем дружить,

Будинок вартує,

Живе під ґаночком,

Хвіст колечком.

(Собака)

Я вмію чисто митися

Не водою, а язиком.

Мяу! Як мені часто сниться

Блюдце з теплим молочком!

(Кішка)

 

Гострі вушка,

На лапах подушки,

Вуса, як щетина,

Д угою спинка.

Вдень спить,

На сонечку лежить.

Вночі блукає,

На полювання ходить.

(Кіт)

 

Живе в нірці,

Гризе кірки.

Короткі ніжки.

Боїться кішки.

(Миша)

 

З бородою, а не старий,

З рогами, а не бик.

Не кінь, а брикає,

Д оять, а не корова,

З пухом, а не птах,

Лико дере, а личаків не плете.

(Коза)

 

Замість хвостика – гачок,

Замість носа – п'ятачок.

П'ятачок дірявий,

А гачок вертлявий.

(Свиня)

 

У цього звіра величезний зріст,

Ззаду у звіра – маленький хвіст,

Спереду у звіра – хвіст великий.

Хто ж це? Хто ж це? Хто такий?

Н у, звичайно, це він!

Ну, звичайно, це ... (слон)

Пара довгих вушок,

сіренький кожушок,

скорий побігайчик,

як він зветься?... (Зайчик)

Що за шум? Що за ґвалт?

Чому песик наш гарчить?

Півень злякано кричить?

Кури у хліві сховались?

Бо ... налякались.

То кого вони злякались?

Ви іще не здогадались?

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться,

А зовуть її… (лисиця)

Ой, яка ж вона гарненька,

Пишнохвоста і руденька.

Не звірятко — просто диво,

Невгамовне, пустотливе.

Вгору-вниз, на гілку, з гілки ...

Хто ж це буде, діти?

(Білка)

Про овочі

Сидить баба, у сто шуб одягнена.

Хто її роздягає, той сльози проливає.

(Цибуля)

Сидить дівчина в темниці, а коса на вулиці.

(Морква)

Без вікон, без дверей, повна світлиця людей.

(Гарбуз)

Без рук, без ніг, пнеться на батіг.

(Квасоля)

Під землею птиця кубло звела і яєць нанесла.

(Картопля)

Головата, дженджуриста,

Сорочок наділа триста,

А нога одна.

(Капуста)

А що то за коні в гаю на припоні:

Довгасті, голчасті, зеленої масті,

нікого не возять, лише солі просять.

(Огірок)

Про людей

Хто ранком ходить на чотирьох ногах,

удень – на двох, а ввечері – на трьох?

(Людина)

Не сіють, не саджають – саме виростає.

(Волосся)

Повен хлівець білих овець.

(Зуби в роті)

На ніч два віконця самі закриваються,

а зі сходом сонця самі відкриваються.

(Очі)

У двох матерів по п'ятьох синів, одне ім'я всі мають.

(Пальці)

Один говорить, двоє дивляться, двоє слухають.

(Язик, очі, вуха)

Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золото.

Коли б угадати, та менш його знати!

(Сльози)

Тонкий, довгий, у траві не знайти.

(Волос)

Все життя один одного наздоганяють,

а обігнати один одного не можуть.

(Ноги)

Що можна бачити з заплющеними очима?

(Сон)

Воно належить мені, але інші вживають його частіше за мене.

(Ім'я)

Своїх очей не маю,

А іншим бачити допомагаю.

(Окуляри)

Найрідніша, наймиліша,

Всіх вона нас пестить, тішить.

Завжди скрізь буває з нами.

Відгадайте, хто це?

(Мама)

Без рук, без ніг, а всіх вкладає в ліжко.

(Сон)

Про школу

Білий камінець потоншав сильно, а сліди на дошці видно.

(Крейда)

Говорить вона беззвучно, а зрозуміло й не нудно.

Чим частіше розмовляєш з нею – тим багатшим розум буде.

(Книга)

Чорний Іван, дерев’яний каптан:

Де носом проведе, там помітку кладе.

(Олівець)

Біла рілля, чорне насіння;

Лиш той посіє, хто розуміє. (Папір, писання)

Бачити – не бачить,

Чути – не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує.

(Книжка)

Білий кінь по чорному полю

Залиша білий слід за собою.

З кінця в кінець скаче.

Мовчки щось усім каже.

(Крейда і дошка)

Утрьох їдуть братці верхом на конячці.

(Пальці й олівець)

Йду по грядках, беру без ліку,

на грядках не убуває,

а в голові прибуває.

(Читання книги)

Біле поле,

Чорне насіння,

Хто його сіє,

Той розуміє.

(Письмо)

Часом чорні, криві,

Від роду німі.

А стануть у ряд, —

Враз заговорять.

(Букви)

Вийде на доріжку,

Всім підставить ніжку.

(Кома)

Аж тридцять три зорі

Вам світять не вгорі –

На білім-білім полі

Збирали їх поволі,

Ці тридцять три зорі

У вашім Букварі.

(Алфавіт)

Є книг багато – радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна усім книжкам начальник.

А звуть її по-простому ...

(Буквар)

Ось до класу всіх скликає

Голосистий цей дзвінок,

І ми радо поспішаєм

Не в садок, а на ...

(Урок)

Дає здоров’я — спорт.

Вагу — солодкий торт.

Мед — працьовиті бджоли.

Знання глибокі — ...

(Школа)

В шкільній сумці я лежу,

Як навчаєшся — скажу.

(Щоденник)

Ребуси

Актор

Погода

Лама

Доказ

Базіка

Відчай

Оскома

Мухтар

Адвокат

Користь