Про результати роботи з екологічного виховання учнівської молоді за 2019– 2020 навчальному році

Опис документу:
Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні функцій природи в житті людини та її самоцінності; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечно; критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи;

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Про результати роботи
з екологічного виховання учнівської молоді
за 2019– 2020 навчальному році

На сьогоднішньому етапі складних та динамічних відносин суспільства з навколишнім середовищем бережливе ставлення до природи повинно складати невід'ємну частину загального досвіду кожного громадянина нашої держави. Ключ до вирішення проблеми - в підвищенні рівня екологічної культури суспільства, обмеженні потягу до матеріального надлишку, що формувався тисячоліттями, вдосконаленні людських якостей, розвитку і заохоченні духовного, в його гармонійному поєднанні з матеріальним в кожній окремій особі. І це переводить проблему подолання кризи в галузь освіти.

Людина та природа — поняття взаємопов’язані та взаємозалежні, адже людство існуватиме доти, доки існуватиме природне середовище. Створюючи загрозу природі, ми загрожуємо самим собі. В. Сухомлинський писав із цього приводу: «Поняття «природа» — єдине ціле. У цьому своя гармонія та постійність, взаємозв’язки та залежності; вона — джерело буття й суть буття, вона єдина й нерозривна з людиною. Кожний з нас — природа, що стала людиною. Людина доти могутня й непереможна, доки вірна законам природи — пізнаним і непізнаним, не нею встановленим... Активно впливати на природу, але залишатись її сином, бути вінцем її творіння та володарем її сил, по-синівському бережливо ставитись до неї — ось яку позицію нам треба займати у процесі взаємодії з природою...». Настав час керуватись у наших діях правилами екологічного гуманізму, основна ідея якого: людина є лише часткою Природи та Космосу, із законами та силами яких вона повинна рахуватись. Що ж таке «екологія»? Наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію із цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя. Однак це не тільки наука. Це світорозуміння, яке включає в себе і свідоме ставлення до всього сущого, і його активний захист.
   Виходячи із загальношкільної методичної проблеми, керуючись вищевказаним, педагогічний та учнівський колективи школи значну увагу приділяють екологічному вихованню.
  Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні функцій природи в житті людини та її самоцінності; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечно; критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи; вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами; активній участі у практичних природоохоронних заходах: здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильному екологічному просвітництві. Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов'язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних ісоціальних чинників розвитку.

Ставлення вихованців до природи має специфічні вікові особливості.

Формуючи ціннісне ставлення до природи, необхідно виходити з наступного: головне, щоб дитина зрозуміла, що людина і природа взаємопов'язані, тому турбота про природу є турботою про людину, його майбутнє, а те, що шкодить природі, завдає шкоди і людині. Отже дії в результаті яких руйнується загальний для всіх нас дім, аморальні.

Що ж необхідно робити, враховуючи вікові особливості дошкільнят, до яких можна віднести вразливість і емоційна чуйність, співчуття, співпереживання, які допомагають дитині увійти «до життя іншої живої істоти з середини» писав В. Сухомлинський, відчути чужий біль як свій власний.

Ціннісне ставлення до природи

Початкова школа

Виховні досягнення

Сформованість понять та уявлень про довкілля:

  • усвідомлення краси природи як унікального явища в житті людини;

  • пізнавального інтересу до природи;

  • необхідності гармонійного співіснування людини та природи, відповідального ставлення до неї;

  • дбайливого ставлення до природи в традиціях українського народу;

.Основна школа

Виховні досягнення

5-7 класи

Усвідомлення себе як невід'ємної частини природи, взаємозалежності людини та природи, взаємозв'язок стану довкілля та здоров'я людей:

- вичерпності природних ресурсів;

- природи як еталонної цінності;

- активної життєвої позиції щодо оздоровлення довкілля;

- ціннісне ставлення до природи;

- усвідомлення своєї відповідальності за домашніх улюбленців;

- розуміння явищ природи, знання народних прикмет;

- бережливе ставлення до природи;

- усвідомлення взаємозв’язку власного здоров’я зі станом екологі.

Екологічне виховання у школі розпочинається з молодшого шкільного віку. Спершу діти вчаться помічати прекрасне та незвичне навколо себе, учаться спостерігати, милуватись природою, посильно охороняти природу, не шкодити їй, робити довкілля чистішим. Важливий аспект психологічної підготовки підростаючого покоління у сфері екологічного виховання — формування почуття співпричетності, відповідальності; розуміння необхідності піклування про природу; готовність жити у злагоді з природою й у відповідності до її законів. Коли ці риси стають характерними для більшості молодших школярів, то на наступних етапах (5–9-і, 10–11-і класи) результативність роботи з екологічного виховання, маючи міцне підґрунтя, проводиться значно ефективніше.
    У середніх і старших класах метою такого виховання є усвідомлення учнями масштабів екологічної кризи, знання й розуміння причин і наслідків негативного впливу людства на природне середовище, формування нового типу мислення, вироблення нових ідей зі збереження довкілля, посильна практична діяльність, спрямована на виявлення нагальних проблем і покращення стану природного середовища. На жаль, у навчальних програмах на вивчення тем екологічного спрямування відводиться досить мало часу, отож, більше уваги даним темам  приділяється в позакласній роботі. Тут поле фантазії необмежене:
 • створення учнівських груп, котрі проводять діяльність із метою поліпшення екологічного стану навколишнього середовища (керівниуи

 • проведення годин спілкування з природою (класні керівники 1- 11-х класів);
 • написання віршів про красу рідного краю (вчителі словесності; участь в поетичних конкурсах,)

 • проведення інтегрованих занять екологічного змісту («Подорож у зачарований ліс» тощо, вчителі – предметники, 1 – 11-ті класи);
 • проведення ігор для малюків («Формування екологічної культури» тощо; вчителі початкових класів);
 • святкування Всесвітнього Дня Землі (22 квітня, вчитель Капеняк С.В..);
 • участь у конкурсах «Пізнай свій рідний край», «Екологічними стежинами» тощо (виставки робіт учнів із неживого природного матеріалу, конкурси творів про природу та її збереження, поетичні конкурси на кращий вірш чи пісню про природу, конкурси малюнків чи фотогравій, захист творчих звітів, розробки сценаріїв свят, уроків чи інших заходів, анкетування; складання рефератів тощо);
• проведення рейдів з очищення русла
місцевої річки джерела, місцевої лісосмуги (вчителі Капеняк С.В., Патрило Н.Б. педагог – організатор Старинська І.В.)

На рівні навчального закладу класними керівниками використовуються сучасні виховні технології, які передбачені програмою національного виховання учнівської молоді Тернопільщини на 2008-2020 роки. При цьому враховані можливості навчального закладу, батьків, вікові особливості школярів. Так, для 1-4 класів проводилися: дитячі ранки, заочна подорож ”Мальовничими шляхами Підволочиського краю”, КТС - оформлення альбому «Край, в якому ми живемо», гра-естафета «Вгадай чий голосок», години народної мудрості «Прислів’я, приказки та улюблені казки про природу», вікторина «Люби і знай свій рідний край»; для 5-9 класів – гра - подорож «Погорина - диво калинове», творчий проект “Сім чудес Тернопільщини”, екологічна стежка „Досліджуємо природу рідного краю”, екологічний десант „Нагодуй птахів”, операція – рейд „Розчисти джерело”, година спілкування „Природа – наш дім”; для 10-11 класів - екологічні стежки з метою вивчення природи свого села, району, вечір відпочинку „Земля - планета голуба й красива, і для усіх землян – великий дім”, розмова в колі „Який внесок у збереження природи можу зробити Я”. Більшість школярів обізнані з історією, природою, культурою, духовними скарбами свого регіону. На базі загальноосвітнього навчального закладу функціонує куточок природи облаштований у кабінеті біології. Ціннісне ставлення особистості до природи формується у процесі підготовки та участі школярів у загальношкільних виховних заходах а саме: фотовиставка „Я і природа”, учнівська конференція „Земля-планета Сонячної системи”, година спілкуваня „Біль Чорнобиля з роками не вщухає”, акція „До чистих джнрел”, „Свято квітів”, „Свято врожаю”. конкурс малюнків „Я знаю і люблю свій край” та ін.

Формуванням ціннісного ставлення особистості до природи забезпечується на уроках шляхом реалізації виховної мети уроку, зокрема, з таких навчальних предметів, як географія (вч. Козак В.М. Вавришин Г.В.), біологія (вч.Капеняк С.В., Патрило Н.Б.), природознавство (Кучеравенко О.П..) екологія (Капеняк С.В.), основи здоров'я (вч. Капеняк С.В.), українська, світова літератури (вч- філологи), трудове навчання (вч. Міхневич А.Л.), хімія (вч. Патрило Н.Б..), фізика (вч. Гавриляк Р.Б. астрономія (вч . Гавриляк Р.Б..). Адміністрація школи під час вивчення та розгляду даного питання відвідують уроки, аналізують реалізацію виховної мети його, дають конкретні пропозиції. Відповідні записи робляться у книги внутрішнього контролю директора та заступників. З метою вдосконалення екологічного виховання підростаючого покоління на традиціях і звичаях народу рідного краю, формування гармонійно розвиненої особистості шляхом залучення молоді до активної діяльності з вивчення природи рідного краю школярі залучаються до районного етапу Всеукраїнської експедиції учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина – Україна». Також учні школи приймають участь у різноманітних конкурсах екологічного спрямування.

Формування ціннісного ставлення особистості до природи здійснюється у процесі туристсько-краєзнавчої роботи. Величезна робота по вивченню здійснюється юними краєзнавцями Однак, залишається ряд невирішених типових проблем, зокрема: - у процесі формування ціннісного ставлення особистості до природи у школі відсутній системний, цілеспрямований вплив з боку вчителів - предметників і батьків; - недостатньо проводиться науково-дослідницька, краєзнавчопошукова робота Як показало вивчення планування роботи класних керівників, результатів моніторингу рівня вихованості школярів не завжди враховуються у виховній системі: не відображені у підсумку виховної роботи за семестр, відсутня мотивація пріоритетного напрямку виховання класу. з екологонатуралістичного напряму Пріоритетним напрямом діяльності педагогічного колективу Кам’янківської ЗОШ І – ІІІ ст.. з еколого-натуралістичного напряму є формування екологічної культури та екологічної компетентності особистості.

Отже, ефективність виховання в підлітків ціннісного ставлення до природи підвищиться за дотримання таких основних умов:

а) забезпечення загальної спрямованості навчально-виховного процесу школи на розв’язання завдань формування в підлітків ціннісного ставлення до природи;

б) інтеграційного підходу до усвідомлення особистістю природних цінностей у процесі викладання природничих і гуманітарних дисциплін та класної й позакласної виховної роботи з учнями підліткового віку;

в) пріоритетності вибору форм і методів здійснення педагогічного процесу, що володіють значним емоційно-мотиваційним потенціалом впливу на особистість;

г) формування в підлітків особистісних, екологічно доцільних стратегій поведінки і взаємодії з природою.

      Щоб екологічне виховання дало належний результат, воно має бути організоване належним чином, відповідати певним вимогам. Робота повинна бути цілеспрямованою, учні мають розуміти, для чого вони виконують певне завдання та яким має бути результат. Важливість і потрібність виконуваної діяльності дає учням відчуття потреби діяти, задоволення кінцевим результатом, причетності до вирішення глобальних проблем, готує до продуктивної праці в різних галузях виробництва, до свідомого самостійного життя у злагоді з природою. Виховна ефективність екологічної діяльності зростає за тієї умови, коли учні є не лише виконавцями, а й її організаторами. Саме тому в процесі екологічного виховання школярів дається якомога  більше творчих завдань, котрі вирішуються колегіально, у співпраці, спонукають до пошуку об’єктів впливу, до раціоналізаторських ідей і розв’язання проблем.
  

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»