і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Взяти участь
Поспішайте взяти участь у вебінарі Особливості вивчення англійської мови у 1 класі за методом асоціативних символів.
До початку вебінару залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

Про Батьківщину думки їх найперші...

Перегляд
матеріалу
Отримати код

ПРО БАТЬКІВЩИНУ ДУМКИ ЇХ НАЙПЕРШІ…

Патріотизм – це любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам.

У ході Великої Вітчизняної війни, коли вирішувалося питання про долю Батьківщини, армія і народ проявили справжній, небувалий за силою патріотизм, який став основою духовно-моральної переваги над непереможним досі ворогом. Країна жила єдиною думкою: «Усе для фронту! Усе для перемоги!» Солдати самовіддано воювали, не маючи ні вихідних, ні свят, так само жив і тил: адже солдатам потрібні були патрони, снаряди, зброя, винищувачі й бомбардувальники, танки, гармати, зенітки, щоб бити ворога. Замість тих, хто пішов на фронт до верстатів стали їхні батьки й матері, дружини й діти. У колгоспах жінки, старі, підлітки ростили хліб, зберігали худобу, щоб було чим годувати армію. Країна кувала перемогу спільними зусиллями всього народу.

Відповіддю народу на фашистський геноцид був масовий рух Опору.

Всього на тимчасово окупованій території України в роки Великої Вітчизняної війни діяло 60 партизанських з’єднань, що об’єднували 287 загонів, батальйонів, полків, а також 1993 партизанських загони та розвідувально-диверсійних груп, котрі не входили до партизанських з’єднань. У складі партизанських формувань нараховувалося понад 501 тис. чоловік. Всі ці партизанські загони, підпільні організації своїми діями робили внесок у загальну перемогу над ворогом.

Слово Батьківщина було на устах не тільки партизанів, які йшли на небезпечні бойові завдання, але й тих патріотів, які стали в’язнями нацистів.

«Я не сумую ні про що, тільки про свою країну. Мені не страшно вмирати за Батьківщину». (З листа із в’язниці керівника підпільної організації м. Хотин Чернівецької області Кузьми Галкіна до своєї сестри).

«Хай живе Батьківщина 18.11.43 р.» (напис на стіні гестапівської катівні, зроблений членами підпільної організації «Партизанська іскра» села Кримка Первомайського району Миколаївської області).

«Товариші! Гину за Батьківщину, не шкодуючи життя. Прощайте, дорога сестра Наташа, мамо і тато» (напис молодої підпільниці Марії Кисляк на стіні каземату Харківського гестапо).

Іван Андрійович Жернокльов, фельдшер Семенівської лікарні Зачепилівського району Харківської області, і під час фашистської окупації не забував про свій людський обов’язок – допомагати людям боротися з недугою, рятувати їм життя. Фельдшер Жернокльов разом із дружиною, вчителькою місцевої школи Пелагією Іванівною, та домашньою робітницею Марусею зібрали в приміщенні сільської лікарні вісімнадцять бійців і командирів Червоної Армії, які зазнали різних поранень. Виходжувати поранених допомагало все село – ніхто не відмовлявся давати продукти для червоноармійців. Представникам «нової влади» – німецькому офіцеру з солдатами, які не забарилися навідатися до медпункту, фельдшер відповів на їхнє запитання: «Це селяни, хворі на тиф».

Під час лютневих боїв 1943 року, коли радянське командування прагнуло звільнити Харків, але спроби виявилися невдалими, І.А. Жернокльов влаштував у себе на лікування ще дев’ять поранених.

З 27 бійців, яких у 1941 – 1943 роках виходжували сільські медики, померло двоє – ніщо не могло їх врятувати, всі зусилля старого фельдшера та його помічниць виявилися марними.

Та не тільки поранених рятував Іван Андрійович. Не один десяток юнаків і дівчат отримав від нього фіктивну довідку про «хворобу», що давала їм можливість уникнути відправлення в Німеччину.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 червня 1944 року Іван Андрійович Жернокльов був нагороджений орденом Вітчизняної війни І-го ступеня, а його дружина Пелагія Іванівна – орденом Вітчизняної війни ІІ-го ступеня.

Патріотизм радянських людей роки Великої Вітчизняної війни свідчить про те, що форма влади, суспільна система не в змозі зробити вирішального впливу на вищі духовні цінності народу в роки великих випробувань. За певних історичних умов відбувається очищення, оновлення і прояв цих цінностей в інтересах Вітчизни, як «малої», так і «великої» Батьківщини.

Зараз на Сході нашої точаться воєнні дії, гинуть патріоти, захисники української свободи. Всі патріотично налаштовані громадяни України допомагають своїм Збройним Силам боронити незалежність нашої держави.

Література:

Конюшенко П.Е. Украина. Три года в фашистской неволе. 1941-1944. – Второе издание. – Харьков, 2012. – 212 с.

Великая Отечественная война, 1941-1945: Словарь-справочник /Н.Г. Андроников, А.С. Галицан, М.М. Кирьян и др.; Под общ. ред. М.М. Кирьяна. – М.: Политиздат, 1985. – 527 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    14.08.2018
  • Розділ
    Історія України
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    66
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    MK587768
  • Вподобань
    0
Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
2700 грн
790 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь