Сьогодні відбувся
Кабінет психолога:
«
Плітки. Конфлікти
»
Взяти участь Всі події

“Прислухайся до мене, я- підліток !”,

Я у світі

27.01.2020

329

6

0

Опис документу:
:поповнити знання батьків проособливості вікової психології підлітків; розширювати психолого-педагогічний світогляд батьків щодо виховання підлітків;формувати емоційно-позитивне ставлення до дітей;налагоджувати тісний контакт і взаєморозуміння між батьками та вчителями.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ТЕМА:Прислухайся до мене, я- підліток !,

Мета:поповнити знання батьків проособливості вікової психології підлітків; розширювати психолого-педагогічний світогляд батьків щодо виховання підлітків;формувати емоційно-позитивне ставлення до дітей;налагоджувати тісний контакт і взаєморозуміння між батьками та вчителями.

Форма: практичне заняття з елементами тренінгу.

Обладнання та матеріали: ручки, маркери, бланки анкет, проектор; написані учнями листи на тему: Прислухайся до мене, я- підліток !, бланки відповідей учнів на анкету "Ти і твоя родина".

ХІД ЗБОРІВ.

І. Виступ класного керівника.

І.Знайомство.

  1. Дерево виховання ”. (слайд 4)

На кожному столі є зображення квіток з написами дій дорослих під час виховання дітей. Прошу батьків вибрати дії, які найчастіше використовуєте у вашій практиці і прикріпити квіти до нашого “дерева ”.

Червоні квіти: покарання, накази, зауваження, глузування, присоромлювання, нотації, застереження, ігнорування, образа, допит.

Оранжеві квіти: критика, вмовляння, керування, повчання, моралізування.

Голубі квіти: особистий приклад, вислуховування, комплімент, заохочення, похвала, доброзичливі інтонації, зацікавленість, посмішка, підтримка.

І тепер подивимось на нашу “галявину ” - на ній досить багато червоних квітів, а червоний колір — колір застереження, заборони.

Шановні батьки! Уявімо собі таку ситуацію. Засадили ми ділянку землі, скажімо, помідорами чи картоплею. Однаково на всій площі підготували грунт, удобрили, розпушили землю, випололи бур’ян. І що маємо в результаті? Чи всі кущі дали однаковий урожай? Ні. Одні виросли більші й плід дали добірніший, ніж інші, а деякі й зовсім не вродили. У чому річ? А може, не кожній рослинці треба було всього однаково й порівну?

Наша з вами мета куди вища, і завдання значно складніші: сформувати з кожної дитини особистість відповідно до нашого ідеалу. Підкреслюю: з кожної! Бо якщо на ділянці кілька кущів не дали очікуваного плоду, то це не велика біда: недобір компенсують більш урожайні. А для нас такої компенсації не може бути, кожна дитина має стати Людиною, залишити добрий слід на землі. Щоб цього досягти кожна дитина має отримати потрібну їй частку нашої уваги, мудрості, доброти, ласки й вимогливості, поради й допомоги. Кожна дитина - це, передусім, душа, це маленький світ зі своїми інтересами і уподобаннями . І його, цей світ, треба знати, щоб, втрутившись у нього, розвинути, збагатити, удосконалити, облагородити, але, не дай Боже, не зашкодити. Класному керівнику, як і вчителям-предметникам, найперше треба добре вивчити ваших дітей. Це запорука успіхів у нашій роботі. Але для глибокого вивчення потрібен час. А перед вашими дітьми вже стоять завдання, які треба розв’язувати негайно і щодня. І не дивно, що деякі з них уже відчули певні труднощі. Крім індивідуальних особливостей кожного школяра, потрібно враховувати й вікову психологію. Ваші діти зараз знаходяться у віці, який називають підлітковим, перехідним, критичним. Це дуже відповідальний період у становленні особистості людини, а для батьків і вихователів — чи не найбільш складний.

Саме в цьому віці відбувається перехід від дитинства до отроцтва та юності, зміни у фізичному, психічному й соціальному відношеннях.

В. Сухомлинський назвав цей період другим народженням людини. “Першого разу народжується жива істота, другого разу — громадянин, активна, мисляча, діюча особистість, що бачить уже не тільки навколишній світ, а й саму себе. Першого разу людина заявляє про себе криком: “Ось я, дбайте, турбуйтесь, не забувайте про мене ні на хвилину, бережіть, сидіть, затамувавши подих, біля моєї колиски”. Удруге народившись, людина заявляє про себе зовсім інакше: “Не опікайте мене, не ходіть за мною, не зв’язуйте кожен мій крок, не сповивайте мене пелюшками нагляду й недовір’я… Я самостійна людина. Я не хочу, щоб мене водили за руку”.

У цей час яскраво виявляються прагнення до самостійності й властивих дорослим формам поведінки. Стосунки з дорослими, зокрема з батьками й педагогами, стають складнішими, особливо, коли старші не розуміють змін, які відбуваються в особистості підлітка, і продовжують ставитись до нього, як до дитини.

Вчитель:Сьогодні ми поговоримо про значення і роль сім’ї,і школи у вихованні підлітків. Стійка особистість має бути і морально і фізично.А ми батьки є най першим і найкращим прикладом для своїх дітей.

Давайте сьогодні поговоримо про ваших дітей, про те, яку роль у їх вихованні відіграють родина та школа, тому що родина та школа — це два соціальні інститути, від злагодженості дій яких залежить ефективність процесу виховання дитини. Тема нашої зустрічі: “Прислухайся до мене, я – підліток!”

ІІ. Наші очікування. Демонструється плакат з намальованим великим деревом.

Вчитель: Перед вами дерево – це дерево виховання. На ньому спершу зявляються листочки, квіти ,а вже потім плоди.

Вчитель:Я пропоную на листочках написати ваші очікування від наших зборів,(те чого ви прагнете навчитись,перейняти,чого вам не вистачає у спілкуванні з дітьми,щоб серце дитини відкрити).

Вчитель: Зібралися ми для того,щоб поділитися власним досвідом виховання здорової і стійкої особистості і знайти ,можливо,відповіді на запитання,які вас турбують.

ІІІ.Прийняття правил. Ми з вами вперше працюємо таким чином. Щоб усі брали активну участь,мали можливість висловитись,давайте виробимо власні правила нашої роботи. Батьки пропонують,вчитель записує на дошці. Наприклад:

-Бути доброзичливим;

-Бути активним;

-Посміхатися;

-Говорити по черзі;

-Поважати думку кожного;

-Бути тактовним

V. Робота в групах. Схарактеризуємо фізіологічні та психологічні зміни, що відбуваються у ваших дітей. І група –фізіологічні зміни(зовнішні), ІІ група – психологічні зміни (внутрішні). Завдання: з поданих характеристик вибрати необхідне.

Завдання для І групи.

Непропорційність частин тіла, стрункість, пропорційність тіла, видовженість фігури, не координованість рухів, збільшення рук, ніг; правильна постава, плавність рухів.

Завдання для ІІ групи.

Врівноваженість, вразливість, бунтарство, спокій, незалежність, дратівливість, надмірна образливість, нестриманість, витримка, поміркованість, самостійність, неслухняність, дисципліна.

Виступи батьків.

Підлітковий вік починається з 10 – 11 років і триває аж до 18. Це період бурхливих змін. Можуть спостерігатись такі явища, як: непропорційність частин тіла, видовженість фігури, певна не координованість рухів тощо.

Інколи у підлітків виникає так звана диспропорція розвитку, яка виникає через невідповідність між надмірно швидкими темпами росту тіла й дещо повільнішим розвитком дихальної та серцево-судинною систем. Це зумовлює стан тимчасового малокров’я і гіпоксії мозку. Може знаходити вияв у підвищеній втомлюваності, відчутті виснаженості, зниженні працездатності.

У цей час під впливом інтенсивного функціонування залоз внутрішньої секреції збільшується збудженість центральної нервової системи підлітка, що виявляється в підвищеній дратівливості, надмірній образливості, нестриманості. Але цього може не бути, якщо дорослі виявляють чуйність, тактовність і турботу. Для нас цей період дуже важкий. У цей час проявляється прагнення до самостійності та властивих дорослим форм поведінки. Стосунки з дорослими стають складнішими. Нерозуміння змін, що відбуваються з дітьми, призводить до прояву негативізму, неслухняності. Якщо тиск з боку дорослих посилюється, це, відповідно, збільшує опір підлітка.

Визначають різні напрямки поведінки підлітка з дорослими:

1. Заперечення та негативна реакція, часом навіть неадекватно надмірна до будь-яких спроб дорослих ставитись до нього, як до дитини.

2. Бравада, гіпердемонстрація перед оточуючими – ознака власної дорослості, своїх можливостей.

3. Пошук нових стосунків із дорослими на рівних, за принципом «дорослий – дорослий».

Підсумок класного керівника

VI. Вправа “ Що турбує наших дітей “.

Учитель розбиває батьків на дві групи. Перша група складає перелік проблем сучасних дітей. Друга – пригадує себе у віці шестикласників, записує проблеми, які були актуальними на той час.

Після завершення роботи класний керівник зачитує переліки проблем, відзначаючи, що варто враховувати технічний прогрес

( мрія про велосипед тоді дорівнює мрії про комп’ютер, мобільний телефон сьогодні).

Отже, наші діти нічим не відрізняються від нас. Головне – навчитися їх слухати та розуміти.

VІI. Робота в групах.

Вчитель. Людство не вигадало нічого живішого та більш конструктивного, ніж діалог. Саме діалог допомагає бути фахівцем з людинознавства, знаходити спільну мову з кожною родиною, згуртовувати батьків, разом з ними створювати гуманне середовище для виховання дітей та... Вчитися, виховуватися, зростати самому.

Кожна група отримує завдання.

І група. Якою ви бачите модель здорової і щасливої дитини. (квітка з пелюстками і листочками)

ІІ група. Що загрожує дитині у сучасному світі.(загроза - грозова хмара - краплини)

ІІІ група . Що я можу реально зробити для своєї дитини.(сонце з промінням)

ІV група. Що школа може зробити для формування здорової,стійкої особистості.(будинок з вікнами)

Батьки працюють у групах. Свої міркування пишуть на плакатах .По закінченні презентують всім. Усе вивішують на дошку,накладається одне на одне.

Презентації роботи батьків. Як варіант.

І група. Ми уявили здорову дитину,як квітку,яку потрібно поливати(умови).На пелюстках:здорове харчування,загартування,економіка,спорт,друзі,сім’я,родина,розум…

Вчитель: А тепер спробуйте зіпсувати (зім’яти,розірвати) цю квітку.А тепер відновіть її.Важко.Так і здоровя-підірвав,а відновити важко. Це потрібно говорити дітям.

ІІ група. Що загрожує дитині у сучасному світі.

1.Екологія.

2.Спадковість.

3.Неправильне харчування.

4.Стреси.

5.Соціальна незахищеність.

6.Низький рівень матеріального забезпечення батьків.

7. Вплив однолітків,вулиці.

8.Здобутки цивілізації(телефон,комп’ютер)

9.Вплив ЗМІ.

Вчитель:Дитина повинна бути на ринку праці конкуренктно спроможною,тобто,найперше-здоровою.Що можуть для цього зробити батьки.

ІІІ група. Сонце з промінчиками.

1.Раціональне харчування.

2.Бути прикладом для своєї дитини.

3.Активний відпочинок.

4.Організація довкілля(естетичне виховання-театри ,музеї,виставки…)

5.Загартування.

6.Спорт.

7.Систематичний медогляд,з метою профілактики.

8.Формування гігієнічних навичок.

9.Збереження довкілля(привчати до збереження довкілля).

ІVгрупа . Яка роль школи .

ШКОЛА повинна забезпечити:

1.Якісне середовище для навчання(приміщення,санітарні умови)

2. Дружню до дитини шкільна політика.

3.Партнерство і підтримка на всіх рівнях.

4.Якісний навчально-виховний процес(такий,який враховує потреби ,інтереси дітей,підготовлені вчителі,сучасну навчально-методичну літературу)

5.Інтерактивні методи.

6.Залучення і підтримка батьків.

Легенда

Вчитель.

"Йде перехожий і бачить– люди щось будують.

"Що ти робиш?"–запитує він одного будівельника.

"Я укладаю цеглини", – відповідає той.

"А ти, що робиш?" –запитує він другого.

"Я будую стіну", – відповідає другий.

"А ти, що робиш ?" –запитує він третього.

"Я будую Храм", –відповів робітник.

Коли ми будуємо "дім", у якому буде жити наша дитина, треба піклуватися про якості окремих цеглин і правильність їх укладки. Не треба забувати, що одночасно ми будуємо Храм його життя і долі. І від нас залежить, наскільки цей Храм буде наповнений світлом радості і важливими людськими цінностями".

Вчитель: Спілкування – дуже та неоднозначний процес. На нього впливає досвід людини, соціальне оточення, вік. Ви часто не розумієте значення окремих слів, якими користується ваша дитина.

Обов’язковою умовою спілкування є вміння слухати. Відсутність навичок слухати призводить до різних непорозумінь, конфліктів, робить спілкування неефективним.

Стежте за власним мовленням. Пам’ятайте, що воно – відображення вашої особистості. Намагайтесь говорити спокійно, доброзичливо. Не зловживайте словами “ повинен “, “ треба”. Зверніть увагу на те чи говорите дітям “ дякую “, “ вибач “, чи вистачає вам терпіння шукати все нові й нові слова для роз’яснення й переконання.

Звичайно, спілкування не виключає вимогливості. Але вона не повинна домінувати у взаєминах дітей і батьків. “ Дрібниці ” слід виправляти, реагувати на них, але інколи вміти і не бачити.

Пам’ятайте, що діти люблять не тільки слухати, але й думати. Висловлювати власні судження, тобто вони хочуть брати участь у спілкуванні. Будьте уважними до мовлення дитини, адже мова, як відомо, - знаряддя культури спілкування. Ненав’язливо поправте дитину, яка неправильно промовила слово чи побудувала фразу, причому краще робити це по ходу розмови, так, щоб не перервати спілкування.

Важливо формувати у дітей навички ввічливого спілкування: вміти вислухати співбесідника, з повагою ставитися до його думки. Вживати слова ввічливості: пробачте, перепрошую, спасибі, щиро дякую тощо. Будьте взаємоввічливі й частіше спілкуйтесь!

Рольова гра “Ситуація ”

С и т у а ц і я 1.

Ваша донька зробила татуювання без вашого дозволу. Ваша реакція?

С и т у а ц і я 2.

Ви дізналися про те, що Ваш син курить. Ваші дії?

С и т у а ц і я 3.

Вашій доньці запропонували роботу за кордоном у якості фотомоделі. Як ви вчините?

С и т у а ц і я 4.

Ви дізналися, що син приховує від Вас, що він заборгував гроші старшому від себе. Ваша реакція?

ІV. Підведення підсумків.

Вчитель: Одним із шляхів вирішення шкільних проблем є анкетування батьків та учнів.Для подальшої співпраці, для того щоб ми, вчителі, краще розуміли Вас, батьків, пропонуємо Вам заповнити анкети.

Анкета для батьків

1. Яку інформацію Ви б хотіли отримати на батьківських зборах?

2. Які питання виховання Вас особливо хвилюють?

3. Яку пресу Ви читаєте?

4. Чим Ви можете допомогти класному керівнику в роботі з дітьми класу?

5. На що слід звернути особливу увагу вчителю в роботі з Вашою дитиною?

Вправа "Скринька порад"

Вчитель: У нас є чарівна скринька з порадами «Батьки повинні знати…»Вона допоможе знайти правильний шлях до серця вашої дитини,обійти «гострі» кути у вашому спілкуванні.

ПАМЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

-  Поважайте дитину. Не критикуйте її весь час, не зловживайте повторенням відомих істин.
-
  Підтримуйте в дитині почуття гордості, самоцінності, самоповаги, які є не обхідною умовою розвитку особистості.
-
  Уникайте грубощів у спілкуванні, зауважень, що викликають у дитини образу, не сприйняття.
-
  Зверніть увагу на свій тон і форму звертання до дитини. Зверхність, наказова форма висловлювань неодмінно викличуть у неї зовнішній чи внутрішній опір, погіршать ваші стосунки, зроблять їх більш конфліктними та напруженими.
-
  Приділяйте дитині максимум уваги. Цікавтеся її справами, інтересами, навчанням, друзями, почуттями, думками.
-
  Цінуйте все те, що цінує ваша дитина, або хоча б не глузуйте з того, чим вона дорожить.
-
  Намагайтеся не бути категоричними в судженнях і не давати безпідставних оцінок з приводу конкретних подій та окремих дій дитини.
-
  Виявляйте чуйність до дитини, будьте разом з нею і в радості і в смутку.
-
  Якщо дитина не ділиться з вами переживаннями, думками, подіями свого життя, не намагайтеся дізнатись про них силомір, краще подумайте, чому так відбувається і що вам треба зробити, щоб завоювати її довіру.
-
  Надавайте дітям більше самостійності – у прийнятті рішень, виконанні певних справ, залучайте до обговорення сімейних проблем.
-
  Довіряйте дітям. Контролюйте результати виконаної роботи або якихось важних її етапів.
-
  Не залякуйте батьківською карою, дайте дитині усвідомити, що ви – перші люди, до яких можна звернутися в усіх складних життєвих обставинах.
-
  Умійте прощати навіть те, що прощати нелегко.
-
  Якщо ви бажаєте дитині добра, готуйте її до вибору небажаного і відмови від бажаного.
-
  Шановні батьки, пам’ятайте, доля дитини – у ваших руках!


V. Побажання. Презентація.

Зв'язок родини та школи — питання відкрите і дуже болюче. У моєму класі 12 учнів. Ні, насправді у ньому 12 родин, 12 всесвітів. І кожен рухається за власними законами, створює власне середовище, в якому живе маленька планета — дитина.

Отже, перед сучасною школою поставлено надзвичайно важливе завдання формування творчої, соціально активної , усебічно розвиненої особистості, громадянина – патріота. Це завдання успішно вирішити можна лише за умови створення міцного тандему з сім’єю; адже сім’я і школа – найважливіші соціальні інститути, які несуть відповідальність за навчання та виховання дітей. Як два крила у птаха, що допомагають йому вільно літати в безмежному просторі, так сім’я і школа створюють оптимальне навчальне середовище для вільного та повноцінного розвитку особистості школяра.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.