Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Сучасні методики засвоєння норм нової редакції "Українського правопису"
»
Взяти участь Всі події

Природоохоронна акція «ВЧИМОСЯ ЗАПОВІДУВАТИ»

Екологія

Для кого: 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас, 12 Клас, Дорослі

10.04.2020

416

8

0

Опис документу:
Активізація природоохоронної роботи, підвищення екологічної свідомості, формування наукового природничого світогляду учнівської молоді, набуття навичок організації і проведення практичних заходів,формування бережливого ставлення до живої природи, особливо до рідкісних тварин та рослин . Поширення та популяризація в суспільстві практичної природоохоронної діяльності.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Природоохоронна акція

«ВЧИМОСЯ ЗАПОВІДУВАТИ»

Анотація

Основна діяльність людини, основана на застосуванні штучно створених засобів, приводить, в кінцевому рахунку, до різкого посилення активного втручання суспільства в хід природних процесів, яке дедалі прискорюється за темпами і зростає за силою дії. Саме тому останнім часом ми все частіше починаємо згадувати про проблеми, пов’язані з екологією і безпекою нашого життя на планеті Земля. В останні декілька років людство почало усвідомлювати величезну кількість проблем, пов’язаних з нашим впливом на навколишнє середовище. Їх можна переліковувати безкінечно; це забруднення повітря пилом, забруднення води та грунтів пестицидами, забруднення водойм, радіоактивні відходи, парниковий ефект, озонові дірки, проблема утилізації відходів, зменшення чисельності живих організмів, демографічна криза, антропогенна зміна ландшафтів, вирубка лісів, шум, нераціональне використання природних ресурсів, хімічне та біологічне забруднення, нестача прісної води, небезпечні захворювання, епідемії тощо. Розуміючи важливість вирішення даних проблем для збереження життя на Землі, захисту довкілля , в школі головним напрямком роботи є виховання екологічної особистості. Особливо цьому сприяє організація осередку Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта», що значно пожвавило участь учнів школи в природоохоронній роботі, у всеукраїнських та регіональних конференціях, семінарах, екологічних акціях, іграх, конкурсах, тренінгах, вікторинах тощо.

Вступ

Відповідно до статей 7, 9, 10 Закону України « Про охорону

навколишнього природного середовища » , Всеєвропейської Стратегії збереження біологічного і ландшафтного різноманіття та Рамсарської Конвенції , Закону України « Про Червону книгу України» від 07.02.2002 №3055-III(редакція від 18.11.2012) , Закону України «Про рослинний світ» від 09.04.1999 №591-XIV (редакція від 18.11.2012), Постанови «Про затвердження Положення про Зелену книгу України » від 29.08.2002 № 1286 редакція від 18.09.2009, наказу «Про затвердження Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угрупувань, які підлягають охороні і заносяться до Зеленої книги України» від 16.10.2009 №545.

З метою активізації природоохоронної роботи, підвищення екологічної свідомості, формування наукового природничого світогляду учнівської молоді, набуття навичок організації і проведення практичних заходів, формування бережливого ставлення до живої природи, особливо до рідкісних тварин та рослин .

З метою поширення та популяризації в суспільстві практичної природоохоронної діяльності, членами Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» Богдановецького НВК була проведена природоохоронна акція« Вчимося заповідувати».В рамках акції було проведено ряд природоохоронних та екологічних експедицій по встановленню антропогенного впливу на довкілля.

Мета та цілі акції

З метою поширення та популяризації в суспільстві практичної

природоохоронної діяльності, яка спрямована на охорону та поліпшення стану навколишнього середовища, учнями Богдановецького НВК, які є членами Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» було проведено природоохоронну акцію « Вчимося заповідувати».

Перед проведенням акції перед учасниками були поставлені цілі та завдання, які містили собі наступні пункти:

  • Встановлення та вивчення раритетного фітоценозу ( Червона книга Україна, Зелена книга України ) складання його переліку і картування місцезростань, розробка заходів охорони в межах території,що досліджувалась;

  • Виявлення та досліджування угрупування рідкісних, зникаючих рослин в межах певного регіону з подальшою фотофіксацією та оцінкою їх стану;

  • Встановлення основних факторів антропогенного впливу на довкілля;

- Проведення просвітницької роботи щодо значення збереження червонокнижних рослин ;

- Проведення еколого – краєзнавчої роботи у сфері природоохоронної діяльності;

Загальногеографічна характеристика району експедиції

Об’єктами досліджень учнів школи, які є членами Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» , були обрані заплави річок Вовк та Вовчок, а також прилеглі луки та ліс на околиці села Літки.

Річка Вовк є правою притокою Південного Бугу.« Вартівцями» була досліджена ділянка річки від південної околиці села Богданівці до північної околиці селища міського типу Лозове.(картосхема №2).Наступна досліджувана ділянка пролягала по берегах річки Вовчок, яка є правою притокою річки Вовк, від південо-східної околиці села Літки до місця впадіння її у річку Вовк.(картосхема №1) Досліджувані ділянки входять до гідрологічного заказника місцевого значення “Вовчанський”, який в свою чергу входить до проектованого національного природного парку України «Верхнє Побужжя». Досліджувані території являють собою різні за ступенем зволоження луки, зарості верб,

ділянки водної рослинності (досліджувана ділянка № 1), заростаючі торфові кар’єри, які залишились без рекультивації, та окремих ділянок боліт. Кар’єри заповнені водою, оточені кущами верби п’ятитичинкової, тритичинкової, попелястої, ламкої (досліджувана ділянка № 2).

Вовчанський гідрологічний заказник – один з найбільших за площею заказників області – є місцем охорони і відтворення багатьох видів птахів, має водорегулююче, естетичне, рекреаційне значення. Площа заказника 1629,5 гектара.

Дослідна робота експедиції по вивченню флори

Під час проведення акції члени Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» які є учнями Богдановецького НВК досліджували різноманітність видового складу флори заплав річок Вовк,яка є правою притокою річки Південний Буг та Вовчок,

Яка є правою притокою річки Вовк. Рослинний світ представлений болотними та лучними видами та надзвичайно різноманітна.

За геоботанічним районуванням досліджувана територія належить до Лісостепової області, Східноєвропейської провінції,

Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції, Старокостянтинівсько- Білоцерківського геоботанічного округу, Старокостянтинівсько – Уланівського геоботанічного району.

На досліджуваній території представлені такі типи рослинності:

1) болотний 3) лучний

2) лучний 4) лісовий

Із болотних видів зустрічається декілька видів осок,а саме осока висока (додаток 1),осока струнка, комиш лісовий (додаток 2), угрупування хвоща болотного (додаток 3), жовтець язикоколистий, м’ята довголиста (додаток 4) , калюжниця болотна(додаток 5), чистець болотний. Для лук різного ступення зволоження характерні

зарості верб,м’ята польова (додаток 6),підбіл звичайний(додаток 7).

Зрідка трапляються вовче тіло болотне (додаток ),бобівник трилистий (додаток ), теліптерис болотний (додаток )

Серед водних рослин переважають жабурник звичайний (додаток 8), глечики жовті (додаток 9), їжача голівка (додаток 10), латаття біле (додаток 11), яке занесене до Зеленої книги України. А також ряска болотна, роголисник темнозелений .

Лісова рослинність збереглась переважно в ярах та на притерасних частинах річки. На узліссі можна зустріти фіалку запашну(додаток 12), ряст порожнистий(додаток 13), пшінку весняну(додаток 14), медунку темну (додаток 15), зеленчук жовтий (додаток 16) , кінський часник черешковий (додаток 17). Зустрічаються види, які є рідкісними на Хмельниччині– бобівник трилистий (додаток 18), валеріана висока, вовче тіло болотне (додаток 19), а також регіонально рідкісні теліптерис болотний (додаток 20) та цикута отруйна (додаток 21).

Луки на досліджуваній території частково трапляються комплексі з болотами та водною рослинністю, займаючи найбільш підвищені ділянки заплав. Ці ділянки утворені переважно луками з домінуванням тонконогу лучного (додаток 21), тонконіг звичайний (додаток 22), вівсяниця лучна (додаток 23). Нерідко лучні ділянки трансформовані внаслідок випасання домашніх тварин. Для лук ,які утворилися внаслідок осушення болотних

масивів на більш підвищених місцях характерні дрібні осоки–чорна (додаток 24), жовта, просовидна та щучник дернистий(додаток 25).

Природоохоронна робота експедиції

На відрізку маршруту було виявлено два стихійні сміттєзвалища,

основу яких складали поліетиленова та пластикова тара, жерстяні банки, відходи будівництва тощо. Учасниками акції сміттєзвалища були ліквідовані. Насамперед відходи сортувалися. Знаючи, що обпалені на вогні жерстяні банки набагато швидше в грунті розкладуться, учні спочатку кидали їх у вогнище, а потім закопували. Набагато складніше з утилізацією пластикової тари.

Оскільки зібрати пластикові відходи і вивезти на спеціально відведені сміттєзвалища можливості не було, та знаючи, що при їх спалюванні в повітря виділяється велика кількість отруйних речовин, що завдає шкоди оточуючому середовищу, а також учасникам акції, які безпосередньо приймають участь у очищенні та прибиранні території від сміття, тому такі відходи збиралися в зручному для заїзду автотранспорту місці для подальшого їх вивезення. Такі ”створені“ сміттєзвалища наносилися на карту та повідомлялися в органи місцевого самоврядування про їх місця

знаходження (додаток 26). “Вартівцями” було досліджено, що найбільш негативний вплив на

екологічний стан водойм та прибережної смуги мають :

  • низька екологічна культура мешканців населених пунктів ;

  • утворення сміттєзвалищ вздовж берегової лінії ;

  • неорганізований відпочинок (залишки сміття, решток одноразового посуду, битих пляшок тощо);

  • знищення зелених насаджень ;

  • розкладання багаття поблизу зелених насаджень;

  • миття автотранспорту біля водойм ;

Особливу занепокоєність викликає те, що на сміттєзвалищах крім

повсякденних залишків сміття, досить часто зустрічаються побутові відходи які містять токсичні відходи (метали) , а саме-жерстяні банки із залишками фарби (Рв), биті люмінесцентні лампи (Hg), акумулятори до автомобілів,ліхтарів (Сd), побутова тара(Zn). При розкладанні таких відходів у грунті, воді накопичуються токсичні речовини, які негативно впливають на навколишнє середовище і відповідно на організм людини, а багатьох випадках становлять смертельну загрозу.

Просвітницька робота

З розвитком техніки, в умовах інтенсивного використання природних ресурсів і забруднення природного навколишнього середовища все більше значення відіграє озелення житла. І тут незаперечну роль має квітництво – як галузь рослинництва, яка займається вирощуванням рослин, які необхідні для озеленення міст і сіл, прикрашання зовнішніх і внутрішніх інтер’єрів. Квітництво дає змогу не лише озеленити та прикрасити оточуюче нас середовище, не лише естетичну та душевну насолоду, а й сприяє вихованню бережливого ставлення до природи, розвитку творчої особистості і формуванню почуття прекрасного. З цією метою в школі було проведено ряд екологічних заходів.

Мета заходів поглиблення і розширення обсягу знань учнів з ботаніки, біології, та виховання в учнів переконань про необхідність охорони і вивчення природи.

Заходи передбачають вирішення таких завдань:

  • розширення наукового світогляду учнів;

  • формування бережливого ставлення до природи;

  • розвиток навичок по догляду за рослинами;

  • набуття вмінь науково-дослідної роботи;

  • виховання естетичного та художнього смаку.

День чистого довкілля «Зробими світ навколо себе чистішим». Прибирання шкільної та прилеглої до неї території,очищення її від стихійних сміттєзвалища.

У кожному людському помешканні утворюється величезна кількість непотрібних матеріалів та виробів, починаючи від старих газет, порожніх консервних банок, пляшок, харчових відходів, обгорток та упаковки, закінчуючи битим посудом, зношеним одягом і поламаною побутовою чи офісною технікою. Усі ці речі ми зазвичай називаємо сміттям або твердими побутовими відходами на відміну від промислових, сільськогосподарських відходів чи каналізаційних стоків.

Дослідження свідчать, що склад побутових відходів приблизно такий:

Папір

41%

Харчові відходи

21%

Скло

12%

Залізо та його сплави

10%

Пластмаси

5%

Деревина

5%

Резина й шкіра

3%

Текстильні матеріали (тканини)

2%

Алюміній

1%

Інші метали

0,3%

Вміст окремих компонентів може істотно змінюватись залежно від джерела (житловий масив чи торговельний центр, адміністративні споруди тощо). У різні пори року вміст опалого листя, скошеної трави значно зростає і може за об’ємом дорівнювати усім іншим категоріям разом. Серед причин зростання кількості побутових відходів називають зростання населення. Проте вчені довели, що кількість відходів зростає набагато швидше, ніж к ількість населення. Отже, причина полягає не у кількості, а – у способі життя людей, які використовують все більше пакувальних матеріалів, виготовляють і купують неякісні товари, що швидко виходять з ладу, викидають речі замість того, аби знайти їм інше застосування тощо. Викидаючи сміття, ми брутально порушуємо один з основних екологічних законів – кругообігу речовин у природі. Адже вилучаючи з природи чимало речовин, людина змінює їх до невпізнанності і повертає у природу у вигляді сміття, яке не розкладається на вихідні речовини природнім шляхом. Наприклад, в умовах лісу папір розкладається протягом двох років, консервна бляшанка – понад 90 років, поліетиленовий пакет – понад 200 років, скло – понад 1000 років.

Тому учнями школи було вирішено провести день чистого довкілля. Учнями було прибрано шкільне подвір’я, та прилеглу до неї територію (додаток 27,28). Було ліквідоване одне сміттєзвалище. Після прибирання закріпленої території учні з’ясували яких побутових відходів булонайбільше та їх походження, а головне що можна зробити щоб їх поменшало. Учні дійшли до висновку,що значне зростання кількості відходів це результат, передусім, способу життя людей – надзвичайного поширенні предмети одноразового використання. Отже, кожен громадянин може сприяти вирішенню проблеми, критично переглянувши й змінивши структуру свого споживання, відповідально ставлячись до придбання нових і використання наявних предметів побуту. Отже слід купувати напої у пляшках багаторазового використання. Звести до мінімуму споживання продукції одноразового використання. Проводити роз’яснювальну роботу серед населення. Пам’ятати про приховану вартість захоронення відходів і менших витратах на рециклізацію надалі. Учнями молодших класів для розвитку пізнавальної та активізації природоохоронної роботи було проведено позакласний захід «Свято осені» (додаток 29,30)

Література.

1.Гільберг Т.Г.,Шоробура Т.А.,Долинська О.О. Рідний край-Хмельниччина. – Хмельницький, ФОП Цюпак,2013.- 46 с.

2.Верхнє Побужжя. Андрієнко Т.Л., Казімірова Л.П., Мирна Л.А. п.п. Мошинський, 2007.-14,29 с.

3.Екологічний вісник. Науково-популярний екологічний журнал.Листопад-грудень 2007 №6(46).

4.Всеєвропейська Стратегія збереження біологічного і ландшафтного різноманіття. Софія 23-25 жовтня 1995.

5.Екологічний вісник. Науково-популярний екологічний журнал.Березень-квітень 2008 №2(48).

6.Екологічний вісник. Науково-популярний екологічний журнал.Березень-квітень 2009 №2(54).

7.Закон України «Про Червону книгу України» від 07.02.2002 №3055-III (редакція від 18.11.2012).

8.Закон України « Про рослинний світ » від 09.04.1999591-XIV (редакція від 18.11.2012).

9.Методичні рекомендації щодо проведення природоохоронних заходів. Збірка методичних матеріалів. Київ 2006.

10.Навчальні матеріали з природоохоронної тематики. Збірка методичних матеріалів. Київ 2007.

11.Постанова «Про затвердження Положення про Зелену книгу України» від 29.08.2002 №1286 (редакція від 18.09.2009).

12.Пустовіт Г.П. Дослідницька робота учнів з екології в позашкільних установах і школах. Методичний посібник. Київ-1996.

13.Перевозченко І.І.,Андрієнко Т.Л. Рослини зеленої аптеки. Київ «Урожай» 1993.

14.Панова Л.С., Протопопова В.В. Весняні рослини. Київ «Радянська школа» 1987.

15.Єлін Ю.Я.,Івченко С.І.,Оляницька Л.Г. Шкільний визначник рослин. Київ «Радянська школа» 1978.

16.Єлін Ю.Я. Рослини наших лісів. Київ «Радянська школа» 1979.

ДОДАТКИ

Додаток 1 Додаток 2

Додаток 3 Додаток 4

Додаток 5 Додаток 6

Додаток 7 Додаток 8

Додаток 9 Додаток 10

Додаток 11 Додаток 12

Додаток 13 Додаток 14

Додаток 15 Додаток 16 Додаток 17

Додаток 18 Додаток 19

Додаток 20 Додаток 21

Додаток 21 Додаток 22

Додаток 23 Додаток 24

Додаток 25 Додаток 26

Додаток 27 Додаток 28

Додаток 29 Додаток 30

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.