Природні зони. Вертикальна поясність Анд. Зміни природи материка людиною.

Опис документу:
Актуалізувати поняття «природний комплекс», «природна зона», «широтна зональність», «висотна поясність», «екологічні проблеми». Показати школярам особливості прояву широтної зональності природних комплексів на рівнинах Південної Америки та з’ясувати їх причини. Ознайомити з основними зональними типами ґрунтів, характерними представниками рослинності та тваринного світу кожної з природних зон материка. Ознайомити учнів з висотною поясністю природних комплексів в Андах.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: Природні зони. Вертикальна поясність Анд.

Зміни природи материка людиною.

Мета: -

Освітня: актуалізувати поняття «природний комплекс», «природна зона», «широтна зональність», «висотна поясність», «екологічні проблеми». Показати школярам особливості прояву широтної зональності природних комплексів на рівнинах Південної Америки та з’ясувати їх причини. Ознайомити з основними зональними типами ґрунтів, характерними представниками рослинності та тваринного світу кожної з природних зон материка. Ознайомити учнів з висотною поясністю природних комплексів в Андах.
Виховна: Сприяти формуванню світоглядних ідей про взаємозв’язки та єдність компонентів природи на основі матеріалу про процеси ґрунтоутворення та пристосованість живих організмів до умов навколишнього середовища. Сприяти екологічному вихованню школярів на основі матеріалу про зміну природних комплексів Південної Америки людиною та необхідністю для всієї планети їх охорони.
Розвиваюча:  Розвивати у школярів інтерес до вивчення географії, вводячи в урок елементи цікавої географії та інтерактивні форми роботи. Розвивати логічне мислення учнів, вміння обґрунтовувати свої погляди, робити висновки та порівняння. Розвивати вміння учнів вільно користуватися різними джерелами географічних знань (підручником, картами атласу, малюнками, схемами), аналізувати та зіставляти їх.
Обладнання: фізична карта Південної Америки, атласи, підручники, зошити,

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Дорогі діти, посміхніться гостям, один одному; зберіться з думками; будьте уважні, активно працюйте з джерелами інформації; не бійтесь помилитись, висловлюючи свої думки.

Девіз нашого уроку: «Знання — це багатство,

а вміння навчатись —ключ до нього».

Добувайте знання, навчайтесь. Ви можете, ви здатні, вам це під силу. І я бажаю усім гарного настрою, результативної роботи, взаєморозуміння, успіху.

  1. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів (5 хв)

По-перше, ніж ми перейдемо до вивчення нової теми, давайте дещо згадаємо.

Бесіда

  • Що таке природна зона?

  • Чим зумовлене утворення природних зон?

  • Що таке широтна зональність?

  • Що таке висотна поясність?

  • За яким планом потрібно характеризувати природну зону?

План характеристики природної зони

  1. Географічне положення.

  2. Клімат.

  3. Ґрунти.

  4. Рослинність.

  5. Тваринний світ.

  6. Видозміни природних комплексів людиною.

  1. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Деякі з природних зон Південної Америки вже відомі вам, тому що ви вивчали їх під час знайомства з Африкою та Австралією. Але надмірна вологість клімату Південної Америки зумовила наявність у них особливих рис.

  1. Повідомлення теми та постановка мети уроку (З хв)

Ми продовжуємо знайомство з материком Південна Америка, і тема нашого уроку звучить так (повідомлення теми). Запишіть тему уроку в зошити.

Своєрідність органічного світу материка. Природні зони. Висотна поясність в Андах. Зміна природних комплексів людиною. Сучасні екологічні проблеми.

А зараз, дізнавшись тему, давайте визначимо мету нашого уроку.

  • знати особливості природних зон Південної Америки;

  • проаналізувати закономірності їх розташування в порівнянні з природними зонами Африки та Австраліїї;

  • ознайомитися з висотною поясністю природних комплексів в Андах

  • з'ясувати сучасні екологічні проблеми материка

  1. Усвідомлення учнями порядку виконання завдань (6 хв)

Працюємо зкартами атласу,текстом підручника стор.146

Робота з атласом

  1. За допомогою карт атласу визначте назви природних зон Південної Америки. (карта проектується)

  2. Проаііалізуйте закономірності їх розташування та порівняйте з природними зонами Африки та Австралії. Визначте загальні та відмітні риси.

         Природна зона є великими природним комплексом зі своїми, притаманними лише їй компонентами природи: кліматом, ґрунтами, рослинністю та тваринним світом.
•    За картою «Географічні пояси та природні зони світу» з'ясуйте, які природні зони є на території материка. Які з них займають найбільшу територію?
•    Які однакові природні зони є в Південній Америці та Африці? Чим це пояснюється?
     Для рівнин Південної Америки (як і Африки) характерне чітке чергування природних зон від екватора в бік полюсів, тобто спостерігається широтна зональність. Але на відміну від Африки (яку екватор перетинає майже навпіл) екватор перетинає Південну Америку у північній її частині. Тому дзеркальне повторення від зони гілей спостерігається лише зони саван та рідколісь. Всі інші природні зони майже широтно змінюються на південь материка: степи (пампа),  напівпустелі та пустелі.
     Розміщення природних зон на материку зумовлюється не тільки географічною широтою, а й висотою над рівнем моря, впливом морських течі, перерозподілом опадів в зв’язку з рельєфом. Тому широтна зональні інколи порушується й природні зони витягуються вздовж меридіанів.
•    З’ясуйте, на яких територіях та з яких причин широтна зональність порушується.
     Холодна Перуанська течія призводить до формування вздовж західного підніжжя Анд зони тропічних пустель (пустеля Атакама). Розподіл опадів через вплив Анд на південному заході материка визначає формування лише вздовж узбережжя Тихого океану невеликих площ субтропічних твердолистих лісів та чагарників, а також зони мішаних лісів. За горами, де опадів мало виникли напівпустелі.
     З підняттям у гори змінюються температура повітря, тиск і вологість. Тобто з висотою швидко відбуваються зміни кліматичних умов, що призводить до зміни природних комплексів. Це явище отримало назву висотної поясності. Вона чітко простежується в Андах.    
3.    Особливості органічного світу материка

     Різноманітність природних умов Південної Америки визначає видове багатство його рослин та тварин, а віддаленість від інших материків – їх своєрідність.
•    Поясніть, як впливає ізольованість материка на видовий склад рослин та тварин?
     Оскільки в минулі геологічні ери Південна Америка входила до складу єдиного материка Гондвана, деякі види рослин побідні до інших тропічних материків: деревоподібні папороті, пальми, акації. Але після розколів Гондвани материк тривалий час був ізольований від інших материків. Тому тут виникло багато ендеміків – своєрідних видів рослин та тварин, які не зустрічаються в інших куточках земної кулі.    

Виконання завдань під контролем учителя (10 хв)

Я пропоную вам зараз здійснити уявну подорож природними зонами Південної Америки та відповідно до плану скласти їх характеристику.

Завдання. За допомогою карт атласу та тексту підручника складіть характеристику природних зон Південної Америки.

Відповіді запишіть у таблицю.

Природна зона

Клімат

Грунти

Рослинний світ

Тваринний світ

Зона вологих екваторіальних лісів(сельва,

Амазонія)

Цілорічно постійно висока температура повітря

(+26°…+28 °С),

рясні опади

(понад 2000 мм на рік)

Червоно

-жовті

фералітні

Назвіть причини низької родючості????

Найбагатший за видовим складом і густотою

рослинний покрив (до

п’яти ярусів). Висота найвищих

із них сягає

60–80 м.

Пальми, фікуси, бананові

дерева, какао, каучуконос гевея, червоне, хінне,

молочне, бальсове дерева.

Особливо численними

є ліани й епіфіти, серед

яких — представники

родин Аронікові, Бромелієві, Папоротеподібні

і неповторні за красою орхідеї

Дуже багатий

тваринний

світ: мавпи,

мурахоїди,

оцелоти, ягуари, водосвинка

капібара, змії.

Живуть різні

види папуг, зонтичний

птах, танагра,

тукан, колібрі,

комахи, метелики

Савани і рідколісся

(пн..півкуля-льянос,

Пд..-кампос)

Виражені два сезони; літній

сезон — вологий,

зимовий — сухий. Середня

тем. січня й липня -(+24...+25 °С).

Чому вираження сезонність?

Опадів випадає

більше, ніж

в Африці. У сухий період дмуть

сильні вітри.

Червоні фералітні

Переважає трав’яний

покрив з поодинокими

або невеликими групами

невисокими деревами

і чагарниками. У Північній

півкулі (льянос)

серед високих, зазвичай

злакових, трав ростуть

акації і пальми. Особливо

характерною є маврикієва

пальма. У Південній

півкулі (кампос) поши-

рені тверді деревоподібні

злаки, молочаї, агава,кактуси, чагарники

чапарро й мангабейра

Невеликі олені,

дикі свині

(пекарі),

броненосці, мурахоїди,

гризуни

агуті. Трапля-

ються хижаки:

оцелот, кішка

пампи,

гривастий

вовк,

ягуари, пума.

Безліч різних комах.

Субтропічний степ (пампа)

Середні темпера-

тури: улітку —+23...+24 °С,

узимку —

+8...+12 °С.

2000–3000 мм опадів

на рік.

На переважній

частині вони

розподіляються

рівномірно впродовж

року, посух

майже не буває

Родючі

Сіро-

коричневі

ґрунти

Злаки: буйволова трава,

ковила, арістиди,

бородачі;

з різнотрав’я — пасльони, вербена, портулак

Пампасний

олень,

броненосці,

страуси

нанду, безгорбі

верблюди гу-

анако,

пампасові кішки,нутрія

Тропічні пустелі

Тропічний клімат

Рослини живляться вологою з туманів

Мішані ліси

Помірний морський вологий клімат (Чому??)

Південний бук,магнолії,

бамбук,папороті

4.Вологі екваторіальні ліси (амазонська сельва). 

•    Пригадайте план характеристики природної зон. Чому застосовується подібна послідовність?
     Зона вологих екваторіальних лісів (гілей),  як і в Африці,  лежить по обидві сторони від екватора на Амазонській низовині. Ці ліси в Південній Америці називають сельвою, що в перекладі з португальської мови означає ліс. Сельва вологіша від африканських лісів  та багатша на види рослин і тварин. Проте екваторіальні ліси обох материків мають побідні риси: вони вічнозелені та багатоярусні.
•    Які кліматичні умови характерні для зони гілей?
•    Як змінюється листя на деревах вічнозеленого лісу?
•    Пристосуванням до яких екологічних чинників є ярусність у лісі?
•    Пригадайте, який зональний тип ґрунтів характерний для африканських гілей. Наскільки багатими на поживні речовини є ці ґрунти та чому?

     Дерева ростуть на червоно-жовтих фералітних ґрунтах (як і в Африці). Тут налічується близько 40 тис. видів рослин. Особливо багато ліан, що стеляться по землі і переплітають дерева, а також орхідей, що чудово цвітуть. Дерева утворюють понад десять ярусів. Окремі з дерев досягають 80-100 м. У сельві поширені такі цінні дерева, як гевея, з якої виробляють природний каучук, хінне дерево, з якого отримують ліки, какао, з плодів якого виготовляють шоколад. Тут також ростуть динне дерево (папайя), ананас і банан. Трапляються і такі екзотичні рослини, як важке залізне і легке бальзове дерева, а також пуїзейро — рослина, що поселяючись на іншому дереві, згодом задушує його, обвиваючи немов мотузками.
     На поверхні Амазонки живе найбільша плаваюча квіткова рослина – водяна лілія вікторія регія. Діаметр її велетенських листів становить 2 м. Такий листок може витримати до 50 кг ваги. З кореневищем листок зв’язаний товстим черешком довжиною понад 4 м. Велетенські квітки амазонської лілії мають діаметр 35 см, але цвітуть вони лише дві доби, міняючи колір: від сніжно-білого до рожевого та червоного.
     У сельві багатий світ тварин. Це справжнє царство комах та павуків. Кожного року вчені відкривають все нові й нові їх види. Тут комахи досягають великих розмірів. Так, у сельві живе найбільший в світі жук-титан з родини вусачів, що досягає 18 см, найбільша зелена сарана – 15 см, найбільший метелик великий блакитний морфо з розмахом крил 20 см. Проте унікальними є велетенські мурашки, що мають довжину тіла до 7 см. Рухаються вони ланцюжком, спустошуючи все навкруги. Після них лишаються лише пір’я, кістки птахів та змій, оболонки від яєць. В амазонській сельві відомий павук-птахоїд, що сягає 12-20 см. Має отруту небезпечну навіть для людини. Небезпечними є й мертві павуки: їх тіла вкриті волосками, що зберігають отруйні речовини кілька років.
     На деревах живуть численні види мавп. Але вони більш примітивні за будовою, ніж африканські. Людиноподібних мав немає зовсім. Це група широконосих мавп. Їх ніздрі розвернуті в боки. До них належать мавпа-ревун, павукоподібна мавпа, левовий тамарін, та найменша з мавп – карликова інгрунка. Довжина її тіла 15 см, а хвіст ще 20 см.
     На гілках майже нерухомо висять догори ногами лінивці. Серед коріння дерев шукає собі поживу капібара (водосвинка) – найбільший з гризунів планети. Довжина її тіла сягає 1,3 м, маса – 50-60 кг. Є отруйні ящірки і жаби.
     Господарем сельви є анаконда – найдовша змія світу. Вона досягає довжини 11 м та маси 200 кг. Своїх жертв вона душить м’язами тіла. Велетенська змія може вполювати навіть каймана, затиснувши його петлями свого тіла, й проковтнути цілим. Місцеві жителі полюють на анаконду заради м’яса та жиру.
     Єдиний ворог анаконди ягуар – велика американська кішка. Довжина її тіла понад 1,5 м, хвіст – 70 см.
     У лісі багато птахів — папуги, тукани, великі хижі гарпії, крихітні колібрі. В амазонській сельві живе найменша та найкрасивіша пташка світу – колібрі. Їх вчені нараховують близько 320 видів. Найдрібніша – карликова колібрі – важить всього 2 г, а довжина її тіла разом з дзьобом і хвостом становить 5 см. Найбільша – велетенська колібрі – розміром з ластівку живе на Кубі. Харчуються ці птахи нектаром квітів, над якими здатні зависати, роблячи крилами до 20-100 рухів за секунду. Колібрі несуть й найдрібніші яйця масою 2 мг.
       Птахи звідси нікуди не відлітають (поміркуйте чому). Осідлий спосіб життя вплинув на будову птахів: хвости і крила в амазонських пернатих короткі. Вони літають повільно і на невеликі відстані. Вражає величезна кількість папуг.
     В Амазонці живуть піраньї – ненажерливі риби з родини коропів. Тіло високе, довжиною до 60 см. Дорослі риби усіяні золотавими цятками. Це зграйні тварини. Вони можуть нападати на інших риб, ссавців. Небезпечні для людини. Орієнтуються у просторі за допомогою гострого зору та нюху. Крапля крові тварини, що потрапила у 250-літровий басейн, через 30-40 секунд приводить риб у стан збудження. За кілька хвилин зграя піраній залишає від бика купку кісток. Найчастіше піраньї знищують хворих та поранених тварин. У зграї піраній часто виникають конфлікти. У бійках риби часто відкушують частини плавців, губ, жмутки тіла з боків. Такі рани загоюються за 4-6 діб. Риби, яких тримають в акваріумах, втрачають агресивність.
     Мешканцем Амазонки є також амазонський дельфін інія – найбільший представник річкових дельфінів. Довжина тіла дорослих тварин 1,2-2,5 м при масі 98-207 кг. Молоді дельфіни сірі, дорослі – зовсім білі. Очі дуже маленькі, але зір гострий. Проте основним органом чуття є слух. Для полювання та орієнтування під водою використовують ультразвук. Між собою спілкуються клацанням, криками, лаянням, хниканням, але не свистом. Плавають інії доволі повільно: від 1,5 до 22 км/год. Можуть вистрибувати з води на 1 м. Пірнаючи, залишаються під водою до 2 хв. Під час видиху пускають невеликі фонтани. Живляться дрібною рибою, з'їдаючи її 9-12 кг за добу. Також полюють на річкових черепах та крабів. Ворогами іній є каймани, анаконди, ягуари.
     Природні умови амазонських лісів дуже складні, незвичні для європейців. Тропічна лихоманка, отруйні комахи та змії, болота, крокодили, піраньї, інші хижаки — створюють безліч небезпек для людини. Тільки місцеві племена індіанців почувають себе тут вдома.

•    Наскільки подібними є природні умови вологих екваторіальних лісів Південної Америки та Африки? Поясніть свої твердження.
     Амазонська сельва страждає від людської діяльності. У лісі добувають цінні породи деревини, займаються мисливством, рибальством, заготовляють каучук з гевеї. Великі площі гілеї винищені під орні землі та будівництво.    
    5. Савани та рідколісся (кампос, льянос). 

     Зона саван та рідколісь займає Гвіанське і Бразильське плоскогір'я та Орінокську низовину.
•    У межах якого кліматичного поясу сформувалася зона саван та рідколісь.
•    Які особливості субекваторіального клімату?

     Тут, як і скрізь в субекваторіальному поясі, є сухий і вологий сезони.

У саванах Північної півкулі, що дістали назву льянос (у перекладі з іспанської мови — рівнина) більш триваліший сезон дощів. Тому тут більше дерев, ніж у саванах Південної півкулі, які називають кампос (поле). В кампосі серед трав трапляються поодинокі кактуси, молочаї, мімози, в льяносі — різні види пальм. Ґрунти —  червоні фералітні та червоно-бурі.
•    Порівняйте родючість ґрунтів амазонської сельви та саван.
     У долинах річок ростуть вічнозелені галерейні ліси, що за складом рослинності й тваринного світу нагадують тропічні вологі ліси. Чим далі від Атлантичного океану, тим більше змінюється рослинність саван. На заході вони переходять у чагарникову савану, де трапляється дуже тверде дерево кебрачо (в перекладі означає «зламай сокиру»).
     Тваринний світ саван Південної Америки значно бідніший тваринного світу Африки. Тут немає великих табунів копитних. З травоїдних водяться низькорослі олені, тапіри, свині-пекарі. З хижаків — ягуар і пума (лев Нового Світу).
•    Чому південноамериканські савани значно бідніші на видовий склад тварин, ніж африканські?
     Місцевим «санітаром» є броненосець, який живиться мертвечиною, а при небезпеці швидко згортається в кулю й заривається в землю. Ласує термітами мурахоїд. Своїм довжелезним півметровим язиком він здатен потрапити у найменші щілини, а потім з налиплими комахами втягує його в рот по 160 разів за хвилину.
     Найбільшим птахом саван є нанду, який зовні нагадує страуса. Проте він значно менший за нього: має зріст до 1 м, а важить 18-20 кг. Яйця нанду відкладає у гніздо на землі. Самиця несе по 20-50 яєць, які насиджує самець. Індіанці полювали на нанду на конях і з ласо заради розваг та м’яса.
•    Складіть кілька ланцюгів живлення в екосистемі африканської савани.
•    Які подібні за способом живлення тварини є в Південній Америці та Африці?

     Савани Південної півкулі дуже змінені діяльністю людини. На зміну рослинності саван прийшли плантації кави та арахісу, батьківщиною якого саме і є місцеві савани. Також великі площі займають міста та райони видобутку корисних копалин.   

6.Степи (пампа). 

     На південь від саван у нижніх течіях річок Парана та Уругвай розкинувся субтропічний степ, який у Південній Америці називають пампою (з мови індіанців — рівнина). І справді, це дуже рівна територія. Величезний безлісий степ настільки одноманітний, що у мандрівника складається враження, ніби він заблукав, кружляє на одному місці. Східна і західна частини пампи розрізняються лише кількістю опадів. У західній частині дощів менше, і тут пампа досить жарка, є місця, де зовсім відсутня рослинність. На сході у пампі більше опадів й багатша рослинність.
     На родючих червонувато-чорних ґрунтах, що утворилися в умовах вологого субтропічного клімату, переважають злаки — ковила, пампасова трава, а також дике просо.
     Тваринний світ пампи порівняно бідний. Тут добре почувають себе безгорбі верблюди гуанако. Є кілька видів оленів. Дуже багато гризунів, броненосців, трапляються пампаська кішка і схожа на ховрашка тварина — урон. Пампа — місце зимівлі численних північноамериканських птахів, але зимують тут і птахи з півдня. Подекуди трапляється й нанду. Найбільшими травоїдними тваринами пампи є здичавілі коні мустанги, що були завезені ще конкістадорами у XVI ст.
     Пампа дуже змінена господарською діяльністю людини. Східна частина, яка більш зволожена, практично повністю розорана. Тут вирощують пшеницю. У західних, більш посушливих районах, займаються скотарством.    
    7. Напівпустелі та пустелі. 

     Південна, звужена частина материка, що лежить у помірному поясі, дістала назву Патагонії. На її сході великі простори займають напівпустелі і пустелі, вкриті злаковими травами і вічнозеленими чагарниками, що утворюють щільні зарості. Ґрунти тут бурі, малородючі.
     У Патагонській пустелі багато гризунів і плазунів. По берегах річок трапляється хутровий гризун — нутрія. Є дрібні броненосці, лама гуанако, нанду. Серед хижаків водяться пума, гривастий вовк. Живе тут і патагонська сіра лисиця, яка споживає рослинну їжу і вміє лазити по деревах.
     Патагонські пустелі та напівпустелі нині є найбільшим районом вівчарства у Півд.Америці                                                                                                   

8 Вертикальна поясність Анд  

Що таке висотна поясність природних комплексів?
•    Поміркуйте, в Андах чи гарах Африки більш повно представлена висотна поясність ландшафтів. Чому ви так вважаєте?

     Чим вищі гори і чим ближче вони до екватора, тим більше природних поясів від підніжжя до вершини. В Андах у районі екватора вологі екваторіальні ліси піднімаються до висоти 1500 м над рівнем моря. Вище екваторіальні ліси змінюються поясом гірських лісів, де температура не перевищує +15 ... +20 °С, а опадів буває до 3000 мм. Тут ростуть деревовидні папороті, бамбуки, ліани, хінне та інші дерева. Вище 3000-4000 м, де панують холодні вітри і температура знижується до +10 °С, лежить пояс криволісся з низькорослих дерев і чагарників. На плоскогір'ях високо в горах розташовані сухі холодні степи і напівпустелі, які називають парамос. У парамосах переважають посухостійкі дерновидні злаки і подушкоподібні рослини. На висотах понад 5000 м поширені багаторічні сніги і льодовики.
     Тваринний світ Анд порівняно бідний. Тут досить поширеними є лами — гуанако, вігонь і власне лама, а також свійська лама — альпака, яку розводять заради вовни та використовують як в'ючну тварину. З-поміж великих тварин трапляються андський (очковий) ведмідь, сніговий баран, серед гризунів — шиншила. На них полюють пуми, гірські лисиці та найбільший хижий птах — кондор. Розмах його крил досягає трьох метрів.    
 

Екологічні проблеми материка

Активна господарська діяльність у Південній Америці почалася з XVI ст. у зв'язку з колонізацією материка європейцями. Особливо вона посилилася у ХІХ-ХХ ст., коли молоді незалежні держави почали розвивати свою економіку. Найбільшою екологічною проблемою нині є знищення амазонських лісів, розораність саван, пампи, витоптування трав'яного покриву численними отарами свійських тварин тощо. Все це призвело до збіднення рослинності і тваринного світу, ерозії ґрунтів тощо.
•    Як подібні екологічні проблеми мають природні зони Південної Америки та Африки?
•    Які з екологічних проблем Південної Америки мають глобальне значення? Поясніть чому.

     Стурбовані цим уряди багатьох держав розробили програму заходів з охорони природи. У багатьох природних комплексах були створені заповідники, національні парки у інші природоохоронні території. Нині площа територій, що охороняється в Південній Америці, становить близько 1%.    

1.Вирубка лісу

2.Знищення тварин

3.Забруднення вод

Вплив людини на природні зони материка

Зона вологих екваторіальних лісів

Савани і рідколісся

Субтропічний степ (пампа

Тропічні пустелі

     Амазонська сельва страждає від людської діяльності. У лісі добувають цінні породи деревини, займаються мисливством, рибальством, заготовляють каучук з гевеї. Великі площі гілеї винищені під орні землі та будівництво.    

     Савани Південної півкулі дуже змінені діяльністю людини. На зміну рослинності саван прийшли плантації кави та арахісу, батьківщиною якого саме і є місцеві савани. Також великі площі займають міста та райони видобутку корисних копалин.    

     Пампа дуже змінена господарською діяльністю людини. Східна частина, яка більш зволожена, практично повністю розорана. Тут вирощують пшеницю. У західних, більш посушливих районах, займаються скотарством.    
   
 

Патагонські пустелі та напівпустелі нині є найбільшим районом вівчарства у Південній Америці.    

  1. Контроль та коригування нових знань (5 хв)

1Пустелі помірного поясу. (Патагонія)

2.Вітер, який дме з пампи. (Памперо)

3.Гризун з цінним хутром, я'кий живе в Андах. (Шиншила)

4.Тварина-санітар у саванах. (Броненосець)

6.Найдовша у св'іті змія. (Анаконда)

7.Екзотичний фрукт, батьківщина якого — Південна Америка. (Ананас)

8.Зона вологих екваторіальних лісів в Південній Америці. (Сельва)

9.Найповноводніша річка світу. (Амазонка)

10.Найбільший хижий птах в Андах(Кондор)

11.Савани на Гвіанському полоскогір´ї (Льянос)

12.Зона степів в Південній Америці (пампа)

  1. Узагальнення учнями результатів роботи

ПІДСУМОК УРОКУ

  • знати особливості природних зон Південної Америки;

  • проаналізувати закономірності їх розташування в порівнянні з природними зонами Африки та Австраліїї;

  • ознайомитися з висотною поясністю природних комплексів в Андах

  • з'ясувати сучасні екологічні проблеми материка

  • Органічний світ материка, ґрунти — важливі природні ресурси. Природа Південної Америки змінена в результаті господарської діяльності. Скорочуються площі лісів Амазонії, виснажуються родючі ґрунти пампи, скорочується видовий склад рослин і тварин.

Домашнє завдання

Опрацювати §31,зап. Стор150 (5)

Скласти кросворд за темою «Природні зони материка»

  1. Вікторина «Вгадай природну зону» (робота в групах)

Визначте за запропонованим описом назву однієї з природних зон І Південної Америки.

і Завдання обмірковуються в групах, а потім представник дає відповідь. ) За правильну відповідь група отримує 2 бали. Бали виставляються лідером в картку оцінювання.

Опис 1

Ця природна зона утворилась на півдні материка в умовах помірного клімату з невеликою кількістю опадів. Там живе багато гризунів та змій. Представниками найбільших І гризунів, які мешкають виключно І в Південній Америці, є капібари. На узбережжях водойм живе ну- ! трія. Є мілкі броненосці, лама гу- ) анако, страус нанду 3 хижаків жи- I вуть пума, койот. Цей суворий край j материка називають... (Зоною напівj пустель)

Опис 2

\ Для цієї природної зони характерні )сухий та вологий сезони. Тварин- | ний світ цієї південноамерикан- I ської зони значно бідніший, ніж і тваринний світ Африки. Тут немає { великих табунів копитних. Водяться невеликі олені, мурахоїди, броненосці, терміти, з птахів — страус і нанду (Савани та рідколісся)

Опис З

Жаркий та вологий клімат, пишна рослинність, яка отримує багато вологи, природні умови не змінюються протягом усього року Внаслідок цього спостерігається різноманітність видів тварин та рослин, якої не існує в жодному куточку земної кулі. Тут ростуть гевея, хінне дерево, динне дерево. Представниками тваринного світу є мавпи, лінивці, ягуари, тапіри, з птахів — папуги, колібрі, гарпії. (Зона вологих екваторіальних лісів)

Опис 4

Ця природна зона в перекладі з мови індіанців означає «простір, на якому немає деревинної рослинності». В умовах вологого субтропічного клімату тут розповсюджені злакові рослини: ковила, пампаська трава, бородач, тонконіг. Природна рослинність змінена людиною в результаті розорювання та надмірного випасання худоби. Представниками тваринного світу є страус нанду, пампаський олень, гуанако. (Зона степу)

Опис 5

Тут природні комплекси змінюють один одного не лише в широтному напрямку, але й залежно від висоти місцевості над рівнем моря. На високогір’ях панують сильні холодні вітри. Дерева утворюють криволіс- ся. Вище ліси взагалі зникають та змінюються гірськими луками, які називаються парамос. Тут багато цікавих тварин: дикі гуанако, домашні альпако та лама. (Висотна поясність в Андах)

2. Тестовий контроль

  1. Трав’янисті степи Південної Америки:

а) гілея;б) сельва; в) пампа; д) льянос.

  1. Найнижчий висотний пояс в екваторіальних Андах:

а) вологі ліси; б) гірські луки; в) чагарники та пасовиська; д) кам’янисті пустелі та луки.

  1. Представниками тваринного світу саван Південної Америки є:

а) антилопи, зебри, бегемоти, терміти;

б) тапіри, мурахоїди, терміти, броненосці;

в) жирафи, носороги, свині-пе- карі, тапіри;

г) гієни, броненосці, бегемоти, гепарди.

  1. Південна Америка є батьківщи ною культурних рослин:

а)картопля,чай, кава, какао;

б)кукурудза, томат, картопля, бавовник;

в) капуста, виноград, цибуля, морква;

г) лимон, рис, апельсин, огірок.

5. Ґрунти, розповсюджені під вологими екваторіальними лісами:

а) червоно-жовті фералітні;

б) червоні фералітні; в) сіроземи.

  1. Звіт учнів про засоби

та результати виконаної роботи (3 хв)

Оцінювання роботи в групах. Обговорення оцінок. Учні, які підготували додаткові відомості, отримують ще по 1 балу. Підрахунок суми балів.

  1. Підсумок уроку

Прийом «Мікрофон»

Закінчити речення «Сьогодні на уроці я довідався про...».

  1. Домашнє завдання (диференційоване) (2 хв)

  • Опрацювати відповідний текст підручника (4 бали).

  • Оформити таблиці в зошитах (8 балів).

  • Написати твір-мініатюру «Подорож Південною Америкою» (12 балів).

19

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Технологія розвитку критичного мислення у сучасному освітньому середовищі»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.